Перейти до вмісту

Інвестиційний клімат в аграрному секторі нашої економіки


В цій темі немає відповідей

#1 Вадя Ротор

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 531 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:КИЇВ, Криве Озеро

Відправлено 18.10.2011 – 17:01

  • 0
18 жовтня 2011 р. у конференц-залі Президент-готелю пройшов круглий стіл Мінагрополітики та ЄБРР на тему "Механізми ефективної взаємодії держави та приватного бізнесу на зерновому ринку", приурочений до Всесвітнього дня продовольства. Модератором заходу був голова Аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Серед запрошених та виступаючих були в основному іноземні інвестори, які на свій страх і ризик вкладають кошти у розвиток українського аграрного сектору з надією, що їм ніхто не буде заважати робити цю благородну справу, але на жаль, основною темою розмови були перепони, які українська держава ставить на цьому шляху як іноземним інвесторам, так і вітчизняним аграріям.

Міністра аграрної політики та продовольства України, пана Присяжнюка не було на заході (незважаючи на те, що його участь була запланована та анонсована), про це дуже жалкували більшість доповідачів, особливо іноземні, які хотіли задати йому дуже багато питань стосовно політики уряду (та зокрема зазначеного міністерства) у галузі сільського господарства, яка їх шокує. Присутні на круглому столі іноземні інвестори були одностайними в оцінці політики, на заході часто звучало слово "stupid", а в кулуарах частіше звучало інше англійське слово - з чотирьох букв, яке нічого хорошого не означає. Іноземні учасники круглого столу зійшлися на думці, що деструктивну державну політику у галузі сільського господарства можна пояснити або крайнім дилетантизмом та некомпетентністю чиновників, відповідальних за це, або свідомою метою зруйнувати цю галузь, яка, за ідеєю, мусила б бути локомотивом української економіки.

Однією з найбільших проблем українського аграрного сектору є відсутність аграрного лобі у парламенті. На противагу давався приклад Бразилії, еталону аграрної держави, найпривабливішої для інвестицій у цю сферу: у бразильському парламенті 150 чоловік є представниками сільськогосподарського сектору, а ще 150 готові підтримати будь-яку їхню пропозицію, таким чином, аграрний сектор, що бурхливо розвивається, вивів економіку Бразилії в ряд однієї з найбільш потужно прогресуючих, поряд із Китаєм та Індією. Притому при особистій розмові з одним із бразильських представників, я з подивом дізнався, що він, проаналізувавши ситуацію в Україні з оподаткуванням селянства і законодавством, бачить її дуже схожою на ту, що була у Бразилії 20 років тому. Тож в України є великий потенціал прогресу, а для того, щоб його реалізувати, потрібні дві складові:

1) аграрне лобі у парламенті,
2) щоб держава перестала знущатися з аграрної галузі і залишила її в спокої (так прямим текстом і говорилося).
Кілька доповідачів просто казали: "сільськогосподарський сектор України легко і просто поже обійтися без будь-яких державних пільг і доатцій, але просто дайте нам спокійно працювати", - і виражали жаль, що не можуть це сказати особисто міністрові Присяжнюку, який на заході не з'явився.

Дуже цікавою була доповідь голови потужної компанії "Нібулон" О.О.Вадатурського, який розповів про нескінченні "перевірки", якими мучать їхню компанію державні інстанції. Показовий такий факт: паперовий обіг "Нібулону" складає 20 тон документів на рік, із них 15 тон - це документи, підготовлені для перевіряючих органів (цікаве питання - хто і коли прочитає ті всі папери), причому в цілому на їхню підготовку йде чотири місяці на рік. Тобто замість того, аби займатися своєю конструктивною діяльністю, будувати нові елеватори тощо, компанія мусить витрачати гроші, час і сили свого персоналу на те, аби надавати нескінченні документи перевіряючим органам. Керівники інших профільних компаній також засвідчили, що у їхнього персоналу до 50% робочого часу йде не на роботу, а на те, аби підготувати документи для перевіряючих органів. Таким чином компанії дуже серйозно виснажуються в боротьбі за своє існування і втрачають свою конкурентоздатність.

Наприкінці пройшла прес-конференція, на якій було підведено підсумки круглого столу. Єдина надія української економіки зараз - це діалог інвесторів та підприємців із державою, а для діалогу потрібно, щоб представники держави були як мінімум присутні на зібраннях інвесторів та бізнесу...

(с) Вадим Шинкарук, Фумігаційна асоціація



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua