Перейти до вмісту

Ліна Костенко: про комунікативну катастрофу в Україні


Повідомлень в темі: 89

#1 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 23.10.2006 – 13:00

  • 91
Завершальна частина доповіді Ліни Костенко, з якою вона виступила на П'ятому Конгресі міжнародної асоціації україністів у Чернівцях:

Цитата

[…] І насамкінець мушу сказати ще про одну катастрофу - комунікативну. У всіх народів мова - це засіб спілкування, у нас це - фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох - це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм.

Необхідно визнати відкрито, на державному рівні, що існує така патологічна ситуація в нашій державі, бо упередженість до будь-якої нації, до будь-якої національної мови - чи це нація чисельно велика, чи зовсім маленька, - це вияв фашизму. Часом навіть неусвідомленого, але тим не менш.

Йдеться ж навіть не про вживання чи не вживання української мови, а про зживання її зі світу. Подібні ситуації в постколоніальних країнах були, але щоб після здобуття Незалежності, у своїй власній державі терпіти таку дискримінацію, такий неприхований цинізм, - це безпрецедентно.

І тут слід відверто сказати, що чинником цієї катастрофи є не лише брутальний шовінізм, а й значна частина самих українців, які, втративши свою національну ідентичність і не ставши органічно людьми російської культури, являють собою конґломерат нечіткої національної належності, що продукує найпримітивніший засіб спілкування - суржик. Це вже хронічна хвороба нації. Її не вилікуєш ні піґулками, ні грошовими преміями всеукраїнських конкурсів, ні бальзамом патетики про національні святині. Особисто я довго покладалася на магічну силу цілющих трав, на генетичне здоров'я нації. І все-таки на сьогодні дійшла висновку, що вся ця екстрасенсорика не допомагає. Тут вже потрібна шокова терапія.

Тому я просто звернуся до психолінгвістичного досвіду інших народів. Процитую, наприклад, дружину президента Росії (газета "Известия", 27 жовтня 2000 року). Це, можна сказати, взірець ставлення до рідної мови. У своєму виступі в Петербурзі на всеросійській конференції "Русский язык на рубеже тысячелетий" Людмила Путіна сказала: "Русский язык содержит в себе ресурс для развития России". І це слушно. Але ж тоді виходить, що українська мова ресурсу для розвитку України "не содержит". Чи це прерогатива виключно російської мови? Далі дружина президента Росії підкреслила, що саме на основі "общего языка достигается взаимопонимание между властью и народом, позволяющее говорить об общих ценностях". Але якщо виходити з цієї логіки, а вона, згодьтеся, переконлива, то це означає, що у нашої влади спільних цінностей з українським народом немає. Ще одна теза: "Необходимо утверждать, отстаивать и расширять языковые границы русского мира". "Утверждение границ русского мира, - роз'яснює Людмила Путіна, - это и отстаивание, и укрепление национальных интересов России". Таким чином, керівництво нашої держави, оскільки все воно переважно російськомовне, зміцнює не що інше, як "национальные интересы России". Назва статті в "Известиях": "Население - 288 миллионов", бо хоч насправді населення в Росії майже удвічі менше, але на тій підставі, що: "Сегодня русский язык считают своим родным 288 миллионов человек", Росія і їх вважає своїм населенням. "Русский язык объединяет людей в русский мир - совокупность говорящих и думающих на этом языке", - продовжує Людмила Путіна. І робить ось такий цікавий висновок: "Границы русского мира проходят по границам употребления русского языка".

Виникає запитання: а де ж тоді проходять "границы украинского мира", якщо "границы русского" проходять в Україні навіть по коридорах влади?

Сказати б, це особиста думка Людмили Путіної, а не експансія і не державна доктрина, необачно озвучена дружиною президента Росії, - але ось недавно у Санкт-Петербурзі відбулася міжнародна конференція "Русский язык как язык межнационального общения в странах Содружества". Цей Форум був представницький, за участю "ученых, парламентариев и чиновников из бывших республик СССР". Наводжу уривки: "По мнению участников, сегодня русский язык не просто представляет "великую коммуникативную ценность", но и является фактором внешнеполитической активности России. Поэтому резкое сокращение русскоязычного пространства негативно влияет на авторитет страны".

Ось так треба розуміти комунікативну цінність мови і її вплив на авторитет держави. Оскільки на цій конференції були і представники України, природно було б чекати від них, що вони перенесуть цей гідний наслідування приклад на становище мови у своїй державі.

"Однако, по признанию зампреда комитета Верховной Рады по науке и образованию Сергея Дорогунцова, в его стране идет "вытеснение русского языка с образовательного пространства". "Мы слишком увлеклись и наслаждаемся своей независимостью", - говорит Дорогунцов". Не вірите? Газета "Известия", 7 вересня 2002 року. "На Украине "великий и могучий" имеет права только на бумаге, да и то неоднозначные".

Називається стаття: "Защита русского", підзаголовок: "Началась борьба за возрождение "великого и могучего" на пространстве СНГ". Цитую: "Участники конференции выработали специальные рекомендации для правительств и парламентов. Законотворцам и чиновникам предлагается законодательно расширить возможности использования русского языка".

Ось так. Як бачимо, ці рекомендації і настанови цілком у руслі висловлювань першої леді Росії. В такому разі цікаво було б почути, що думає про мову нашої держави перша леді України.

Мені доводилося бачити підручник з географії для початкових італійських шкіл. Там коротко викладені об'єктивні дані про кожну державу, в тім числі й про Україну, Росію та Білорусь. Територія така-то, населення стільки-то, клімат, рослинність, національна символіка. Все правильно - і символіка різна, й прапори різні. А мова зазначена скрізь одна - російська - у всіх трьох державах. Помилка? Упередженість? Ні. Просто фіксація реального стану речей в їхній домінуючій тенденції.

Отже, виростають покоління європейців, які мають саме таке уявлення про Україну. Відтак дипломатичні, культурні і всілякі інші відносини можуть здійснюватися російською мовою, а українська з часом за ненадобностью отпадет. Тим більше, що в Україні надто жонглюють словом - національний. У нас і цирк національний, і футбол національний, "національні інтереси", "національний продукт", - у туманах цієї термінології губиться саме поняття національний, насправді ж все належить до тієї ж аморфної "совокупности".

Звідси і становище української літератури. Адже повноцінна література може бути написана тільки живою мовою, а не мовою, яка ледь животіє. А там, де коло читачів звужене, та ще й у блокаді дискримінаційних упереджень, - література сама себе перестає чути. І починається той патогенез, який мусимо сьогодні спостерігати. Тут теж ідеться до катастрофи, до атрофії живого слова, і одним із симптомів цього є слабкість української періодики порівняно з тиражами російськомовних видань, занепад мовної культури, чимдалі помітніша міграція українського інтелекту на сторінки російськомовної преси, допінг ненормативної лексики, вимоги надання російській статусу офіційної або й самочинні рішення адміністрації деяких східних реґіонів країни, і вже нічим не камуфльована ігнорація української культури взагалі. Мова у такому становищі, ясно, не є ресурсом для розвитку України. Як і всі інші, видимі й невидимі, згадані тут і не згадані нинішні кризи і катастрофи.

Вийти з цього важко. Тим більше, що Третє тисячоліття - це вже не час для становлення. Це вже альтернатива: бути чи не бути. Це вже фактично епоха транснаціональна, а дехто вважає, що й постнаціональна. Україна відстає від динаміки часу. Лише реальне постання громадянського суспільства може змінити ситуацію на краще. Але насамперед - нова якість мислення, як основний чинник цієї трансформації. Щоб не минуле формувало сучасний тип українця, а щоб сучасний українець був здатен формувати майбутнє.

Я сказала речі тяжкі і прикрі, - хай мені пробачать люди, схильні до поміркованого клімату мислення в режимі приколисуючих міркувань. Сьогодні вже не можна себе втішати традиційно-обнадійливим, що якось воно буде. Мовляв, труднощі, звичайно, є, але це тимчасово, час працює на нас.

Час працює на тих, хто працює на нього. Тим більше тепер, коли найгірші прогнози справдились, і в біблійних долинах заклекотіла війна, яка ставить перед світом уже остаточні альтернативи.

Квітень 2003 р.

№76 25.04.2003 "День"

Повна стаття: http://ukrlife.org/m.../kostenko_l.htm

Раджу почитати повністю, а я публікую тут матеріял, який мене особисто зачепив найбільше та який стосується відповідної гілки форуму.

#2 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 12.04.2007 – 20:42

:) Дурість і комплекс меншовартості усьому виною... І кіко ще втовкмачувати людям, що вони люди, а не мавпи...
  • 0

#3 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 17.04.2007 – 00:15

Перегляд дописуZmi (12.04.2007 20:42) писав:

:cool1: Дурість і комплекс меншовартості усьому виною... І кіко ще втовкмачувати людям, що вони люди, а не мавпи...

Проблема складніша. Для когось "мавпами" є ми, адже хтось, можливо, цілком щиро хоче, щоб ми, нарешті, "гаварілі на чєловєчєском язикє". Якщо ми хочемо когось переконати, ніколи не можна розглядати опонента як меншовартісного. Слід поважати людину в іншому, навіть якщо її розуміння "людини" не збігається з нашим. Це передумова будь-якої плідної дискусії. А результатом втовкмачування комусь, що вони люди, а не мавпи, може стати поява у них бажання продемонструвати, що саме ми є "мавпами".
  • 0

#4 bulbashka_aero

    Вівця-перевертень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1575 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кременчук

Відправлено 17.04.2007 – 08:22

Перегляд дописуEmika (17.04.2007 00:15) писав:

Слід поважати людину в іншому, навіть якщо її розуміння "людини" не збігається з нашим. Це передумова будь-якої плідної дискусії. А результатом втовкмачування комусь, що вони люди, а не мавпи, може стати поява у них бажання продемонструвати, що саме ми є "мавпами".
Абсолютно згодна. Тиснути на людину - це однозначно викликати спротив. І, відповідно, - не досягати бажаного результати.
  • 0

#5 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 17.04.2007 – 08:25

Проблема в тому, що при аргументації людині: чого говорити українською мовою, вводяться поняття: це мова твоїх батьків, це мова Шевченка, Франка, Українки, козаків, і т. д. Тобто, звернення до минулого. А російська - це мова естради, пострадянського простору, науки (ну, ще є англійська), телебачення і т. д. І звернення йде до теперішнього. Отож, при пропагуванні української мови нам треба відмовитися від втовкмачування людям, що українська мова - це мова героїчного минулого, а показувати, що це перспективна мока теперішнього. І все буде гаразд.
  • 0

#6 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 22.04.2007 – 23:26

Перепрошую... Надто стисло висловилася... Ще й у переносному значенні. Звісно, нікого товкти не треба... Варто лише зрозуміти, що ми є нічим не гіршими за братів наших "старших"... Щодо того, що "ми для когось мавпи", я згодна, що ви мали на увазі в контексті цього обговорення?
  • 0

#7 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 22.04.2007 – 23:47

Перегляд дописуZmi (22.04.2007 23:26) писав:

Перепрошую... Надто стисло висловилася... Ще й у переносному значенні. Звісно, нікого товкти не треба... Варто лише зрозуміти, що ми є нічим не гіршими за братів наших "старших"... Щодо того, що "ми для когось мавпи", я згодна, що ви мали на увазі в контексті цього обговорення?

А, тоді просто вийшло непорозуміння. Я мала на увазі, що якщо розглядати наших співгромадян як несвідомих, що не доросли до українців і т.п., то це їх принизить і декого з них стимулюватиме відкидати українську культуру. Просто дехто зі "свідомих" цим іноді грішить.
  • 0

#8 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.04.2007 – 20:15

А, так... Безумовно... Просто потрібно знайти правильний підхід... Про що ми і говорили у темі про стратегії українізації!) :lol:
  • 0

#9 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 24.04.2007 – 14:35

Треба використовувати ширші методи. :lol:
Адекватній людині можна щось пояснити й переконати, але не треба нехтувати критикою.
Для зовсім неадекватів залишається класифікація маівпи.
  • 0

#10 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 25.04.2007 – 00:42

Мавпи набагато адекватніше поводяться, ніж неадеквати... На жаль, людину важко переконати...
  • 0

#11 Albert

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 31 повідомлень

Відправлено 10.05.2007 – 17:42

М-да, катастрофа почалась тоді, коли купка національно стурбованих придурків почала ліпити із сільського суржику "мову". Але брехня даром не проходить. Не склалося з вашою мовою.
  • 0

#12 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 11.05.2007 – 18:05

Перегляд дописуAlbert (10.05.2007 18:42) писав:

М-да, катастрофа почалась тоді, коли купка національно стурбованих придурків почала ліпити із сільського суржику "мову". Але брехня даром не проходить. Не склалося з вашою мовою.

Перегляд дописуІІІ особа 1ни ч.р. (24.04.2007 15:35) писав:

Треба використовувати ширші методи. :D
Адекватній людині можна щось пояснити й переконати, але не треба нехтувати критикою.
Для зовсім неадекватів залишається класифікація маівпи.
Тут більше нічого не додаш...
  • 0

#13 Albert

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 31 повідомлень

Відправлено 12.05.2007 – 13:04

Перегляд дописуГетьман (11.05.2007 19:05) писав:

Тут більше нічого не додаш...
Той, хто належить до мавп дійсно не може нічого додати. До речі, українською вірно не "додаш", а "додаси". Бачиш, навіть україномовні не можуть вивчити як слід українську. Це ще одне підтвердження, що вона непридатна для спілкування.
Українська мова творилась шляхом мавпування польських (західноукраїнський варіант) чи російських (східноукраїнський варіант) слів. І результат вийшов жахливий. Ну поясніть мені, будь ласка, який шедевр, визнаний на світовому рівні, написаний українською мовою? Нею писали селюки і про селюків. На рідному хуторі українська мова може цінуватись, але за його межами вона не годиться. Коли я читав у школі програмні твори з української літератури, вони у мене викликали огиду. Їхні герої переважно неосвічені, бідні, невдахи і т.п, одним словом, типові лузери. Тоді як у російській існує розмаїття: там представлене також дворянство, вищий світ, чого в українській літературі майже немає. В сучасному ж світі старі зразки продовжують нас тягти вниз, до програшу. Франко не випадково порівняв народ із паралітиком на роздорожжу. Скажу відверто, що до такого народу соромно належати. Але, на щастя, є альтернатива: орієнтуватись на братній народ, з яким ми поділяємо слов'янську культуру і з яким пройшли через серйозні історичні випробування. В Європі нас сприймають як покидьків, тому інтегруватись нема сенсу. Хоча декому подобається роль чистильщиків європейських сортирів - це вже справа смаку. А от з Росією у нас є перспектива, адже у нас спільна культура. І якщо російська мова неподільно запанує на просторі СНД, не бачу в цьому нічого страшного, адже краще розмовляти мовою Пушкіна і Толстого (які належали до бомонду), аніж селюків, які мавпують культуру.
Я висвітлив декотрі свої аргументи. Якщо є якісь заперечення - прошу. А то досі ви поводитесь як мавпи, у яких вистачає розуму лише на те, щоб обізвати опонента.

Повідомлення відредагував Albert: 12.05.2007 – 13:06

  • 0

#14 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 12.05.2007 – 13:45

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Той, хто належить до мавп дійсно не може нічого додати. До речі, українською вірно не "додаш", а "додаси". Бачиш, навіть україномовні не можуть вивчити як слід українську. Це ще одне підтвердження, що вона непридатна для спілкування.
Щойно ввів у Гуглі слово "додаш" видало 221 повідомлення з України. На слово "додаси" - 514. Різниця не настільки велика, щоб вважати слово додаш помилкою. Слідуючи вашій аргументації, чисельні "падонківські" форуми слід вважати аргументом того, що російська не більш придатна до спілкування.

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Українська мова творилась шляхом мавпування польських (західноукраїнський варіант) чи російських (східноукраїнський варіант) слів. І результат вийшов жахливий.
Гм, наводжу багатьом прихильникам цієї теорії два факти:
1. Назва польського міста Жешув пишеться неначе транслітероване слово "Ряшів". Що свідчить про змавповану польською мовою українську назву міста.
2. У російській поезії 19 ст. використання українських слів у поезії було показником "високого штілю". Та й подивіться довільні російські фільми. Звичайна народна мова там наскрізь рясніє невдало передертими українськими словами.

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Ну поясніть мені, будь ласка, який шедевр, визнаний на світовому рівні, написаний українською мовою?
Конституція Війська Запорозького, що стала основою для конституції США, а згодом і для європейських конституцій.
Ломоносов при створенні "Грамматики русского языка" взяв банально граматику Мелетія Смотрицького і передер.

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Нею писали селюки і про селюків. На рідному хуторі українська мова може цінуватись, але за його межами вона не годиться. Коли я читав у школі програмні твори з української літератури, вони у мене викликали огиду. Їхні герої переважно неосвічені, бідні, невдахи і т.п, одним словом, типові лузери. Тоді як у російській існує розмаїття: там представлене також дворянство, вищий світ, чого в українській літературі майже немає. В сучасному ж світі старі зразки продовжують нас тягти вниз, до програшу. Франко не випадково порівняв народ із паралітиком на роздорожжу.
У того ж Франка є купа творів, де головними персонажами є люди, що чогось в житті досягли. Почитайте Винниченка - був панської породи, і писав про "нелузерів".
Щодо різноманіття російської - скажіть це якомусь англійцеві - в них ще багатша література... І вони в подібних тонах про російську творчість висловлюються.
Пісенний шедевр - "Їхав козак за Дунай" - є перекладений на більшість мов світу.

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Скажу відверто, що до такого народу соромно належати. Але, на щастя, є альтернатива: орієнтуватись на братній народ, з яким ми поділяємо слов'янську культуру і з яким пройшли через серйозні історичні випробування.
Мені особисто також соромно до такого народу належати (я маю на увазі його теперішній стан). Але стан російського зараз ніскільки не кращий, щоб до нього прагнути.

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

адже краще розмовляти мовою Пушкіна і Толстого (які належали до бомонду), аніж селюків, які мавпують культуру.
По-моєму, краще розмовляти мовою селюків, аніж мовою "падонків", якою розмовляє теперішня "прогресивна" російська культура.
  • 0

#15 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.05.2007 – 17:31

Перегляд дописуAlbert (12.05.2007 14:04) писав:

Той, хто належить до мавп дійсно не може нічого додати. До речі, українською вірно не "додаш", а "додаси". Бачиш, навіть україномовні не можуть вивчити як слід українську. Це ще одне підтвердження, що вона непридатна для спілкування.
Українська мова творилась шляхом мавпування польських (західноукраїнський варіант) чи російських (східноукраїнський варіант) слів. І результат вийшов жахливий. Ну поясніть мені, будь ласка, який шедевр, визнаний на світовому рівні, написаний українською мовою? Нею писали селюки і про селюків. На рідному хуторі українська мова може цінуватись, але за його межами вона не годиться. Коли я читав у школі програмні твори з української літератури, вони у мене викликали огиду. Їхні герої переважно неосвічені, бідні, невдахи і т.п, одним словом, типові лузери. Тоді як у російській існує розмаїття: там представлене також дворянство, вищий світ, чого в українській літературі майже немає. В сучасному ж світі старі зразки продовжують нас тягти вниз, до програшу. Франко не випадково порівняв народ із паралітиком на роздорожжу. Скажу відверто, що до такого народу соромно належати. Але, на щастя, є альтернатива: орієнтуватись на братній народ, з яким ми поділяємо слов'янську культуру і з яким пройшли через серйозні історичні випробування. В Європі нас сприймають як покидьків, тому інтегруватись нема сенсу. Хоча декому подобається роль чистильщиків європейських сортирів - це вже справа смаку. А от з Росією у нас є перспектива, адже у нас спільна культура. І якщо російська мова неподільно запанує на просторі СНД, не бачу в цьому нічого страшного, адже краще розмовляти мовою Пушкіна і Толстого (які належали до бомонду), аніж селюків, які мавпують культуру.
Я висвітлив декотрі свої аргументи. Якщо є якісь заперечення - прошу. А то досі ви поводитесь як мавпи, у яких вистачає розуму лише на те, щоб обізвати опонента.
Ви ніби щось і вчили, але не засвоїли головного. Таких морально безхребетних не люблять навіть у Росії. Сенс вашого життя - жалюгідність... Не сприймайте за образу...
  • 0

#16 Albert

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 31 повідомлень

Відправлено 15.05.2007 – 17:44

Перегляд дописуГетьман (12.05.2007 14:45) писав:

Щойно ввів у Гуглі слово "додаш" видало 221 повідомлення з України. На слово "додаси" - 514. Різниця не настільки велика, щоб вважати слово додаш помилкою. Слідуючи вашій аргументації, чисельні "падонківські" форуми слід вважати аргументом того, що російська не більш придатна до спілкування.
Нормальні люди дивляться у словник. Але в україномовних "залізний" аргумент: "так у нашому селі кажуть." До речі, в гуглі, крім "дасиш", є "нравицця" і "получається". В російській є не тільки падонківські форуми, а от для прихильників української, схоже, найкращим аргументом є гугл. Ну що ж, ваша "мова" ще не доросла до цивілізованих норм.

Перегляд дописуГетьман (12.05.2007 14:45) писав:

Гм, наводжу багатьом прихильникам цієї теорії два факти:
1. Назва польського міста Жешув пишеться неначе транслітероване слово "Ряшів". Що свідчить про змавповану польською мовою українську назву міста.
2. У російській поезії 19 ст. використання українських слів у поезії було показником "високого штілю". Та й подивіться довільні російські фільми. Звичайна народна мова там наскрізь рясніє невдало передертими українськими словами.
Тільки два факти? Щось малувато. А от "краватка", "місто", "гербата", "опінія", з'явились не без польського впливу. Коли україномовні беруть "шлюб", вони послуговуються польським словом. "Кохання" теж з польської. :cool1:
У російській щось не помітив невдало передертих українських слів. А от ваша "мова" таки рясніє невдало передертими російськими словами. Вийдеш на вулицю - скрізь суржик. Вже краще б розмовляли чистою російською, а не мавпували її на малоросійський лад. :)

Перегляд дописуГетьман (12.05.2007 14:45) писав:

Конституція Війська Запорозького, що стала основою для конституції США, а згодом і для європейських конституцій.
Ломоносов при створенні "Грамматики русского языка" взяв банально граматику Мелетія Смотрицького і передер.
Ага, а Христос був українцем. І де таке про конституцію написано? США та Європа створили дієві конституції, а Орлик був вигнанцем, представником діаспори, так би мовити, і його конституція навіть в Україні нікому була на фіг не треба.
Ну а росіяни розвинули свою мову значно краще, ніж українці свою, як би ви не скаженіли.

Перегляд дописуГетьман (12.05.2007 14:45) писав:

У того ж Франка є купа творів, де головними персонажами є люди, що чогось в житті досягли. Почитайте Винниченка - був панської породи, і писав про "нелузерів".
Щодо різноманіття російської - скажіть це якомусь англійцеві - в них ще багатша література... І вони в подібних тонах про російську творчість висловлюються.
Пісенний шедевр - "Їхав козак за Дунай" - є перекладений на більшість мов світу.
Чомусь Винниченко в "Сонячній машині" (де багато персонажів з вищого світу) описує Європу, а не Україну. А твори української тематики стосуються як правило, селян. Те ж саме в Лесі Українки і багатьох інших. Твори, що стосуються України - про селюків. А там, де є аристократія, то українські письменники чомусь звертаються до іноземних реалій. Цікаво, чому?

Перегляд дописуГетьман (12.05.2007 14:45) писав:

Мені особисто також соромно до такого народу належати (я маю на увазі його теперішній стан). Але стан російського зараз ніскільки не кращий, щоб до нього прагнути.
По-моєму, краще розмовляти мовою селюків, аніж мовою "падонків", якою розмовляє теперішня "прогресивна" російська культура.
"Прогресивну" російську культуру поважають у світі, і вона не розмовляє мовою "падонків". Російська мова вже міцно вкорінилась в науці і мистецтві, нею можна розмовляти про що завгодно. А українською мовою доречно розмовляти хіба що порпаючись на городі.

Перегляд дописуZmi (13.05.2007 18:31) писав:

Ви ніби щось і вчили, але не засвоїли головного.
Це ви головного не засвоїли, чіпляєтесь за ваш відстій.

Перегляд дописуZmi (13.05.2007 18:31) писав:

Таких морально безхребетних не люблять навіть у Росії.
Тому вас там і не люблять.

Перегляд дописуZmi (13.05.2007 18:31) писав:

Сенс вашого життя - жалюгідність... Не сприймайте за образу...
Про вас я скажу те ж саме.
  • 0

#17 guada

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 4 повідомлень

Відправлено 16.05.2007 – 00:56

Я не поділяю ваших переконань , Альберте, більшості з них, у всякому випадку. Але, читаючи,тішилася і була зворушена до сліз. Я вперше вперше бачу українофобний пост, написаний по-українськи. І як написаний! Дуже добре володієте мовою, просто чудово. Вам не допомагали писати?
Уже з деяких пір зринала думка після порпань (ги-ги) по всяких форумах... дописувачі з про-українськими настроями спілкуються загалом обома мовами, часто обома перфектно; а от русофіли пишуть лише російською. Цікаво, думалося, чи є українофоби, здатні вивчити українську мову? Виявилося – Є. :cool1:
Звичайно, я пам”ятаю, що форум цей виключно україномовний, і все ж звертаю увагу – написано не просто по-українськи, написано добре по-українськи, я не всякого українця читала настільки грамотного у власній мові, а цього нам треба прагнути
Признатися, зареєструвалася щоб написати вам відповідь, Альберте. Я думаю, що ви людина молода і звідси ваша категоричність, а може, ви просто стібаєтеся, не виключено, от не вірю, що можна так добре знати якусь мову і зневажати її при тому, а якщо і так, то я впевнена – з часом у вас це мине. Нехай вам чужі деякі ідеї, але не повірю, що ви не спілкувалися ніколи з симпатичними вам українцями і що вся-а-а-а Україна вам не подобається.
Я наприклад терпіти не можу шовіністів російських але на щастя серед росіян достатньо нормальних достойних людей. Просто якщо хочу зберегти з кимось людські стосунки менше говорю про політику. Та те ж саме і щодо спілкування з українцями і з французами і басками і словаками тощо-тощо. Ще приклад – комуністичну ідею я б на смітник викинула не вагаючись, за дебільність. І тим не менше знала комуніста, щирого, переконаного, якого глибоко поважаю, людина то була виняткова.
І що б я не думала про окремих росіян (а покидьки трапляються) чи іспанців чи англійців чи німців, але мови всі ці мені подобаються, і я рада що володію ними (не всіма однаково, на жаль), іноді це викликає просто захват і “благоговение”(чесно признаюсь, не згадаю зразу по-українськи, а по-іcпанськи це буде devoción), це як зануритись в інше море, в інший світ.
Всюди зустрічала людей, які свою мову, культуру вважають виключними і найрозвинутішими. Це завжди люди обмежені, які вчилися трошки і погано. Але вони, слід сказати, дуже щасливі!
Вам, чесно, такого щастя не бажаю. Ставлю вам п”ятірку за мову, зміст... оцінювати не хочу, чіплятись до проколів не буду, бо воно не має посутньої вартості. Хоч є проколи.
Модераторам - присутність опонентів на форумах абсолютно необхідна, бо інакше вони перетворюються на солодиве “хлёбово”. Перчику!!! щоб ми не розслаблялися :)
  • 0

#18 Albert

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 31 повідомлень

Відправлено 16.05.2007 – 18:38

Перегляд дописуguada (16.05.2007 01:56) писав:

Я не поділяю ваших переконань , Альберте, більшості з них, у всякому випадку. Але, читаючи,тішилася і була зворушена до сліз. Я вперше вперше бачу українофобний пост, написаний по-українськи. І як написаний! Дуже добре володієте мовою, просто чудово. Вам не допомагали писати?
Уже з деяких пір зринала думка після порпань (ги-ги) по всяких форумах... дописувачі з про-українськими настроями спілкуються загалом обома мовами, часто обома перфектно; а от русофіли пишуть лише російською. Цікаво, думалося, чи є українофоби, здатні вивчити українську мову? Виявилося – Є. :cool1:
Звичайно, я пам”ятаю, що форум цей виключно україномовний, і все ж звертаю увагу – написано не просто по-українськи, написано добре по-українськи, я не всякого українця читала настільки грамотного у власній мові, а цього нам треба прагнути
Ніхто мені не допомагав. У школі я українську склав на 11 балів, в універі отримав залік одним з перших. До 10 класу я спілкувався із співрозмовником тією мовою, якою він до мене звертався. Але потім зрозумів, що українська мова не має перспективи. Тому я свідомо перейшов на російську.

Перегляд дописуguada (16.05.2007 01:56) писав:

Признатися, зареєструвалася щоб написати вам відповідь, Альберте. Я думаю, що ви людина молода і звідси ваша категоричність, а може, ви просто стібаєтеся, не виключено, от не вірю, що можна так добре знати якусь мову і зневажати її при тому, а якщо і так, то я впевнена – з часом у вас це мине. Нехай вам чужі деякі ідеї, але не повірю, що ви не спілкувалися ніколи з симпатичними вам українцями і що вся-а-а-а Україна вам не подобається.
Я наприклад терпіти не можу шовіністів російських але на щастя серед росіян достатньо нормальних достойних людей. Просто якщо хочу зберегти з кимось людські стосунки менше говорю про політику. Та те ж саме і щодо спілкування з українцями і з французами і басками і словаками тощо-тощо. Ще приклад – комуністичну ідею я б на смітник викинула не вагаючись, за дебільність. І тим не менше знала комуніста, щирого, переконаного, якого глибоко поважаю, людина то була виняткова.
І що б я не думала про окремих росіян (а покидьки трапляються) чи іспанців чи англійців чи німців, але мови всі ці мені подобаються, і я рада що володію ними (не всіма однаково, на жаль), іноді це викликає просто захват і “благоговение”(чесно признаюсь, не згадаю зразу по-українськи, а по-іcпанськи це буде devoción), це як зануритись в інше море, в інший світ.
Мені також траплялись нормальні люди, що є принципово україномовними. Щоправда, серед моїх близьких знайомих таких немає. Але досі я не знайшов відповіді: навіщо спілкуватись українською, навіщо свідомо відмежовуватись від розвиненішої мови - російської? Я прочитав досить багато творів української літератури, але з них зрозумів насамперед таке: українці - це невдахи, які постійно скаржаться на "лиху долю", українську мову постійно переслідували, забороняли. Як можна любити таку мову і таку культуру? Поясніть мені. Коли я розмовляю українською, відчуваю присмак приниження. Наприклад, "дворянство" прийшло з російської, "шляхта" - з польської, "еліта" з французької. А в українській як називався панівний прошарок? Чи ми - раби, яким панувати "не положено"? Я не хочу розмовляти українською не тому, що її не знаю (українською я можу спілкуватись, і навіть краще за декого з тих, хто на кожному кроці кричить про любов до мови), а тому, що я не мазохіст.

Перегляд дописуguada (16.05.2007 01:56) писав:

Всюди зустрічала людей, які свою мову, культуру вважають виключними і найрозвинутішими. Це завжди люди обмежені, які вчилися трошки і погано. Але вони, слід сказати, дуже щасливі!
Вам, чесно, такого щастя не бажаю. Ставлю вам п”ятірку за мову, зміст... оцінювати не хочу, чіплятись до проколів не буду, бо воно не має посутньої вартості. Хоч є проколи.
Модераторам - присутність опонентів на форумах абсолютно необхідна, бо інакше вони перетворюються на солодиве “хлёбово”. Перчику!!! щоб ми не розслаблялися :)
Дякую! Дуже приємно нарешті зустріти людину, з якою цікаво поспілкуватись (досі мене переважно у відповідь називали запроданцем, москалем і т.п.). Хоч ви не хочете оцінювати мої аргументи, але може відповісте хоча б на таке питання: австрійці не комплексують через відсутність австрійської, так само як і швейцарці - через відсутність швейцарської. Невже українці зникнуть як народ без української? Деякі успішні нації не мають своєї мови, і нічого. Може, перехід на російську як розвиненішу матиме насамперед позитивні наслідки?
І ще: ви не відчуваєте приниження, розмовляючи українською? Українська ж постійно була під впливом чи польської, чи російської. Чи можемо ми казати про неї як про самостійну мову? (Українську літературу взагалі читати соромно. Дуже сумніваюсь, щоб сучасна людина симпатизувала Катерині чи відчувала щось спільне із членами Кайдашевої сім'ї.) Недавно почув цікаве слово "вторинність". Мені здається, що україномовні мають постійно стикатись із своєю вторинністю, відчувати заздрість до сильніших культур.
  • 0

#19 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 16.05.2007 – 19:46

Перегляд дописуAlbert (15.05.2007 18:44) писав:

Нормальні люди дивляться у словник. Але в україномовних "залізний" аргумент: "так у нашому селі кажуть." До речі, в гуглі, крім "дасиш", є "нравицця" і "получається". В російській є не тільки падонківські форуми, а от для прихильників української, схоже, найкращим аргументом є гугл. Ну що ж, ваша "мова" ще не доросла до цивілізованих норм.
Подобається - 550000 посилань, нравицця - 1380. Різницю відчуваєте? Словника під руками не маю, бо не філолог за освітою, та й живу сам. Доводиться користуватися інтернетом.

Перегляд дописуAlbert (15.05.2007 18:44) писав:

Тільки два факти? Щось малувато. А от "краватка", "місто", "гербата", "опінія", з'явились не без польського впливу. Коли україномовні беруть "шлюб", вони послуговуються польським словом. "Кохання" теж з польської. :)
1. Кількість - не завжди якість. Деякі народи в історію входять лише за одними викопними табличками...
2. Ви скажіть, що "галстук" має російське походження...
3. Не знаю, де ви наслухалися слова "гербата", але в моєму оточенні ніхто не вживає цього слова, хоча і живу у Львові. З "опінією" те ж саме.
4. Україномовні не "беруть шлюб", а "одружуються".
5. Українська мова послуговується двома словами: кохати та любити. Російська ж одним: любить. Яка ж тоді багатша? Про походження не посперечаюся, кидайте докази, на тому і розійдемося.

Перегляд дописуAlbert (15.05.2007 18:44) писав:

"Прогресивну" російську культуру поважають у світі, і вона не розмовляє мовою "падонків". Російська мова вже міцно вкорінилась в науці і мистецтві, нею можна розмовляти про що завгодно. А українською мовою доречно розмовляти хіба що порпаючись на городі.
Прошу навести критерій "прогресивності". Довільною існуючою тепер мовою можна розмовляти про науку та мистецтво. Російська в цьому плані нічим не краза і не гірша за інші. Щодо останнього можу сказати - російською доречно розмовляти, коли якийсь важкий предмет на ногу впав, або повертаючись з п'янки. Давайте не встановлювати сфери використання певної мови.

Перегляд дописуguada (16.05.2007 01:56) писав:

Уже з деяких пір зринала думка після порпань (ги-ги) по всяких форумах... дописувачі з про-українськими настроями спілкуються загалом обома мовами, часто обома перфектно; а от русофіли пишуть лише російською. Цікаво, думалося, чи є українофоби, здатні вивчити українську мову? Виявилося – Є. :cool1:
Я знав українофіла і русофоба, що не міг українською пару слів докупи зв'язати. Про Петра І, Олександра ІІ, Лєніна і ще купу російських історичних постатей ну ду-у-у-уже цікаві речі розказував. На жаль, не для тендітних вух. І розказував російською про "благословенність" України та українців. У цьому світі є все, треба лише пошукати...
  • 0

#20 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 16.05.2007 – 23:30

Перегляд дописуAlbert (15.05.2007 18:44) писав:

У російській щось не помітив невдало передертих українських слів. А от ваша "мова" таки рясніє невдало передертими російськими словами. Вийдеш на вулицю - скрізь суржик. Вже краще б розмовляли чистою російською, а не мавпували її на малоросійський лад. :cool1:
Повністю згоден. Але схоже що Ви так не любите саме суржик а не власне українську мову. Признатись чесно - мені гидко слухати суржик, тим не менше в живому спілкуванні я його використовую. І як на мене краще вже говорити таким суржиком, ніж мавпувати російську мову на український лад, що дуже поширено на сході і в центрі України. Якби ж то вони розмовляли нормальною російською мовою, а то вуха в`януть!
А взагалі у Вас позиція слабкої людини - використовувати те, що вже є "сильнішим", "поширенішим". Ви просто піддаєтесь авторитету, прогинаєте спину перед "сильнішим" а не намагаєтесь вивести на належний рівень те, що є вашого, рідного. Завжди легше стати на сторону сильнішого і звідти, згори, критикувати слабшого, зарахувавши себе до "сильнішої касти" і тішучись з того. Це Ваш власний самообман про Вашу "вищість" - насправді Ви слабка людина в цьому плані.

P.S. читаючи даний текст прошу відкинути емоції в сторону і просто самому собі зізнатись...
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних