Перейти до вмісту

Емоції


Повідомлень в темі: 106

#1 чорно-біла

    Т-юлень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2757 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Roma

Відправлено 29.06.2011 – 00:19

  • 117
Тема про те, як ви справляєтесь, або ж не справляєтесь зі своїми емоціями і чи потрібно контролювати їх взагалі. Які емоції найбільш для вас притаманні, які з них найсильніші? Як ви поводитесь коли ті чи інші емоції вас переповнюють? Як ставитесь до демонстрації емоцій на загал?

Ну і щоб опис виглядав довшим і серйознішим, то ось як люба Вікі поділила емоції на позитивні і негативні:

Позитивні емоції: задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття, каяття совісті, й ін.

Негативні емоції: горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, нудьга, розпач, засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жалість, жаль, розчарування, образа, гнів, презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі, сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, відраза і т. д.

#2 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 29.06.2011 – 00:33

для повноти картини емоцій треба запостити якусь анімешну картінку)
справляюся погано. особливо з негативними, бо я їх дуже рідко проявляю. через шо переживаю ще більше.

у мене є один "фізичний прояв" емоції. правда я точно не знаю якої саме, бо мені різні люди в різних ситуація про це казали. я прищурюю праве око і підіймаю ліву брову.
а ше я коли читаю, то закриваю праве око.
це,мабуть, не в тему. але дякую, шо вислухали)
  • 0

#3 чорно-біла

    Т-юлень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2757 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Roma

Відправлено 29.06.2011 – 00:44

Перегляд дописуSensssorika (29.06.2011 00:33) писав:

для повноти картини емоцій треба запостити якусь анімешну картінку)
або ж з Чаком Норісом

Перегляд дописуSensssorika (29.06.2011 00:33) писав:

справляюся погано. особливо з негативними, бо я їх дуже рідко проявляю. через шо переживаю ще більше.
в якому сенсі проявляєш? рідко показуєш і тримаєш в собі, чи вони в тебе рідко виникають? які негативні емоції, до речі?
от Вікі каже, що жалість - негативна емоція. А в мене вона якось часто проявляється. Пригадую, як раз викладачка принесла одну притчу, але до неї зробила передісторію з власного життя. Сумну історію. І вона то розповідала так щиро, що мене дико розчулило і довелось огого як стримуватись, щоб не просльозитись.

Перегляд дописуSensssorika (29.06.2011 00:33) писав:

у мене є один "фізичний прояв" емоції. правда я точно не знаю якої саме, бо мені різні люди в різних ситуація про це казали. я прищурюю праве око і підіймаю ліву брову.
а ше я коли читаю, то закриваю праве око.
це,мабуть, не в тему. але дякую, шо вислухали)
В нас всіх є не один фізичний прояв емоцій. І міміка в тому числі.)
  • 0

#4 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.06.2011 – 01:31

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

Тема про те, як ви справляєтесь, або ж не справляєтесь зі своїми емоціями і чи потрібно контролювати їх взагалі.
Ну, це ж просто! Ги.
Є екстраверти й інтроверти.
Долаються принципом "почекай добу, тоді відповідай". Тут, щоправда, можуть і підловити, коли зволікання означає втрату тактичної миті в суперечці, тому досвід у поміч.
Сподіваюсь, найсильніша моя емоція - байдужість. Ги.
  • 0

#5 ШАХІСТ

    ГЕНЕРАЛІСІМУС

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 974 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:ДОНБАСЬКИЙ КРАЙ

Відправлено 29.06.2011 – 02:46

я взагалі людина емоційна-все погане переживаю в собі і швидко,іноді воно проситься на волю,і тут діватися нікуди-потрапляють найкращі друзі і проходе розмова на кілька годин на душевні теми; і,як мене називає мама трошки їб....нутий,а мої хлопці-з дуба рухнутий. Люблю поржати до сліз з елементарного і срйозного,якщо знаходжу собі подібного-це армагедон. Коротше-,а, забув,одного разу мене пепси тормлзмознули,я йшов з друзями і щось активно розповідав-ну вони і прийняли мене за неадеквата. У мее все на позитиві... Такий я,трошки... На то вони і емоції,щоб ринути,але контролювати їх всетаки треба,аде мій настрій залежить від інших,і навпаки.
  • 0

#6 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 29.06.2011 – 02:46

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 00:44) писав:

або ж з Чаком Норісом
ага. у якості майстер класу

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 00:44) писав:

в якому сенсі проявляєш? рідко показуєш і тримаєш в собі, чи вони в тебе рідко виникають? які негативні емоції, до речі?
от Вікі каже, що жалість - негативна емоція. А в мене вона якось часто проявляється. Пригадую, як раз викладачка принесла одну притчу, але до неї зробила передісторію з власного життя. Сумну історію. І вона то розповідала так щиро, що мене дико розчулило і довелось огого як стримуватись, щоб не просльозитись.
ну мені справді легше, коли я шось розказую, про шо я відчуваю і тд, бо зазвичай я все тримаю у собі, а мені з моїми нервам це вкрай шкідливо.

я майже завжди посміхаюся, у мене посміхаються навіть мої маленькі очі. це гарна емоція, яку можна показати людям. приємно отримувати таку ж емоцію у відповідь. щиру, без претензій на щось інтимне.
проте, коли я все-таки не посміхаюся, всім чогось хочеться мене пожаліти. часто підходять сторонні людина на вулиці і питають чи не треба мені допомога, бо я виглядаю засмученою :D

а плакати я ніколи не плакала раніше. лише півтора роки тому з відомих причин прямо нюнею якоюсь стала. іноді находить якийсь такий біль, шо важко втриматися і плачу.
раніш завжди плакала лише над книжками, маю кілька,від яких я плачу,але перечитую і перечитую їх все одно.

до 10го класу я була весела,тиха, спокійна. але не мала друзів, бо всі вони були двуликі, і інколи нещирі, а мені, незіпсованій на той час дівчинці була незрозуміла така їхня поведінка. емоції..пам.ятаю, я була навіть нещасна від того, шо серед однолітків я самотня. і емоціями просто не було з ким ділитися. неважливо якими.

потім 3 роки невгамовної прихованої у собі агресії. навчилася бути різкою. мене тоді в 15 років дуже образили, собсна, тому і так сталося, шо емоції всі приховувалися, і єдине, чого я хтіла - це не дати себе ще раз образити. супроводжувалося це все панічним страхом. емоції як і раніше здебільшого приховувала. хоча іноді давала волю, наприклад, роздратуванню. єдине, шо на 1му курсі в універі познайомилася з чотирма дівчатами, з якими дуже здружилася.

о. а ше хлопець,який клявся мені у вічній любові мене кинув. я мовчки страждала. мама взагалі аж через рік дізналася, шо ми більше не зустрічаємося. я навіть розумію зараз чого ж я страждала. бо коли він був, я свою агресію спрямовувала на "заботу". а коли він зник, то не стало про кого піклуватися. ну хіба про діток з дитбудинку, я іноді ходила в якості волонтера доглядати за малюками.

потім настав період нездорового пофігізму. єдиний плюс - я вірила, шо я можу все. кажись, тоді я за комп сіла вперше. мені років 19 було. і я вже була знайома з Тьомою. собсна, через нього,мабуть, і полізла в інтернет. бо інакше спілкуватися з ним було ніяк. а він,такий весь самовпевнений і самозакоханий, мене чомусь дуже цікавив. ми одне одному розповідали такі речі, які не могли розповісти нікому. і я уперше могла з кимось щиро поділитися, знаючи, шо мене і справді вислухають, шо тій людині цікаво і важливо те, що я говорю. з подругами в мене такого не виходило. я більше їх слухала,але не могла відкритися сама, "тримала оборону" і робила вигляд шо у мене все добре. і якшо я мала певні проблеми з інтимною близькістю , у плані довіряти іншій людині своє найпотаємніше, відчувати в тій людині опору, то з Тьомою я почала це відчувати. отак от дружба і переросла в кохання. це найсильніша моя емоція. яка перемогла весь страх у мені. я перестала боятися. мені багато хто каже, шо я саме закохавшись дуже змінилася. але їм усім незрозуміло, що насправді змінилося. просто стала щасливою.
чого і всім іншим бажаю.
поки писала,подумала: "чорд, яка ж я молода, кльово!" гг

не можу сказати яка з емоцій найбільш притаманна мені, бо я всі однаково сильно переживаю - серцем. і більшість з них все ще надаю перевагу приховувати, хоча б тому, шо не хочу своїми негативними переживаннями комусь псувати настрій.

ти питаєш чи жалість негативна емоція? я асоціюю жалість з милосердям. для мене це добр..вибачте, не знаю чи правильно перекладати тут "качество" як "якість" людини. людей грубих, не здатних на м.які почуття, я не люблю.
сором теж не вважаю поганою емоцією. по-моєму набагато гірше,коли людина взагалі не знає сорому.
  • 0

#7 ШАХІСТ

    ГЕНЕРАЛІСІМУС

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 974 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:ДОНБАСЬКИЙ КРАЙ

Відправлено 29.06.2011 – 03:43

у мене є дружбан-ну такий мвчазний,що далі нікуди,ми трищим,по підлозі катаємося а він в вус не дує. Ну одного дня з бухти-барахти дзвонить мені і каже що хоче зустрітися,ну я думаю, допомогтт в чомусь треба,а він пропонує напитися-і ми у двох залили очі,у мене язик розв'язався,і у нього теж-я не думав що таке буде-до самого ранку говорили,а точніше я його слухав. Він мені життя своє розказав,розказав все,що мав на серці,зараз ми найкращі дружбаняки,і таких у мене четверо...
  • 0

#8 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 29.06.2011 – 09:23

Емоції стримувати категорично не можна - від цього багато хвороб насправді набувається. Їх (емоції) просто треба вміти правильно скерувати. Надмірні емоції потрібно скидати. Якщо позитивні - віддайте їх людям (хоча іноді і ваші позитивні емоції людей дратують), якщо негативні, - підіть в поле чи в ліс і викричіться, або купіть собі боксерську грушу.
  • 0

#9 nusay

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:родючий центр України

Відправлено 29.06.2011 – 09:42

саме емоції і відображають психічний стан людини. Страх для мене не властивий. Настрій як у кожної жінки гг. Пристрасть оце да. Іноді аж заважає. Підтримка, розуміння, співчуття. Люблю прості емоції. Прокинулась зранку - кава є, машина завелась, телефон працює... Всьо добре. Хоча, я оптиміст, якшо шось не так, шукаю позитивні моменти в цьому "не так ". Зараз негативні емоції переживаю переключившись на шось інше. Але це прийшло із досвідом.
  • 0

#10 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.06.2011 – 12:01

У мене проблеми з гнівом. Тестостерон підвищений чи щось таке. Стримую себе, щоб мій гнів не заважав мені та людям довкола. Щоправда таке трапляється рідко - пару разів на місяць. Коли починаю сердитися, намагаюсь розібратися чому я серджуся і чи маю на це дійсно вагомі підстави.

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

каяття, каяття совісті, й ін.
Яким макаром це - позитивні емоції?
  • 0

#11 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 29.06.2011 – 13:01

Перегляд дописуPavlo_Taiko (29.06.2011 13:01) писав:

У мене проблеми з гнівом. Тестостерон підвищений чи щось таке. Стримую себе, щоб мій гнів не заважав мені та людям довкола. Щоправда таке трапляється рідко - пару разів на місяць. Коли починаю сердитися, намагаюсь розібратися чому я серджуся і чи маю на це дійсно вагомі підстави.
І в мене така проблема. Але я свій гнів не намагаюсь стримувати. Гнів - своєрідна захисна реакція.
  • 0

#12 Зимова Дівчина

    Білочка-пустунка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2069 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.06.2011 – 13:45

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

як ви справляєтесь, або ж не справляєтесь зі своїми емоціями і чи потрібно контролювати їх взагалі.
в основному справляюсь. але це лише за останні роки більш-менш навчилась. раніше було важче. життя загартовує.

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

Які емоції найбільш для вас притаманні, які з них найсильніші?
позитивні здебільшого — радість, оптимізм, задоволення. негативні намагаюсь відганяти, але і не без них. проблеми у всіх бувають час від часу. я не виняток.

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

Як ви поводитесь коли ті чи інші емоції вас переповнюють?

залежить від ситуації. можи виплеснути, можу спочатку сховатись і там виплеснути))) але обличчя їх рідко приховує, особиво очі)))
маю купу риготливих фоток)))

Перегляд дописучорно-біла (29.06.2011 01:19) писав:

Як ставитесь до демонстрації емоцій на загал?

знову ж таки залежить від ситуації. є такі коли байдуже. є такі, коли треба стриматись (при начальстві там, при дітях, при батьках). хоча в основному вони таки проявляються. можу поревіти в театрі, можу пореготати на уроці. я мовчу вже про зустрічі з друзями та сальсу)))

до речі про жалість. жалість таки щось негативне. співчуття позитивне. НМСД
  • 0

#13 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 29.06.2011 – 13:47

ви тільки погляньте кого у нас в модери понабирали. людей,які не можуть і не хочуть справлятися з гнівом!
як похвально
але,на жаль, це найгірша риса для людини, яка "керує" )

Перегляд дописуШАХІСТ (29.06.2011 03:43) писав:

у мене є дружбан-ну такий мвчазний,що далі нікуди,ми трищим,по підлозі катаємося а він в вус не дує. Ну одного дня з бухти-барахти дзвонить мені і каже що хоче зустрітися,ну я думаю, допомогтт в чомусь треба,а він пропонує напитися-і ми у двох залили очі,у мене язик розв'язався,і у нього теж-я не думав що таке буде-до самого ранку говорили,а точніше я його слухав. Він мені життя своє розказав,розказав все,що мав на серці,зараз ми найкращі дружбаняки,і таких у мене четверо...
я от прочитала цей допис. глянула його підпис. і посміхаюся. )
  • 0

#14 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 29.06.2011 – 14:06

Перегляд дописуManfred (29.06.2011 13:55) писав:

У мене така ж фігня. У такі хвилини намагаюсь відсторонитися від подразника, перемкнути увагу на щось инше, щоб пізніше на спокійну голову повернутися і подумати над тим, що мене роздратувало. Кажуть у німецькій армії чи то було, чи й є таке правило не подавати скаргу раніше, як за добу, щоб гнів встиг вщухнути, кажуть значний % скарг цим відфільтровується ;-)
А я надто амбітна. Так-так, емоційна, запальна, темпераментна. Друзі кажуть, що як сірник: спалахну - і за 5-7 хвилин потухну. Не запевнятиму, що це негативна риса мого характеру - бувають індивідууми набагато гірші. ) Часом можу переступити через своє самолюбство і коли знаю, що завинила, тричі попрошу вибачення (хоча образи забуваю, але не пробачаю).
Здорові амбіції людині не заважають, якщо вони не перевищують норми дозволеного. Вони мобілізують внутрішні сили, піддають адреналіну. Інакше б ти був пасивним й аморфним. )
Як стверджують медики, навіть отрута корисна в невеликій кількості. :D

Перегляд дописуManfred (29.06.2011 14:08) писав:

Дик, матріархат зара кермує ;-)
Нагадайте про це своїй дружині. ;-)
  • 0

#15 ШАХІСТ

    ГЕНЕРАЛІСІМУС

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 974 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:ДОНБАСЬКИЙ КРАЙ

Відправлено 29.06.2011 – 14:11

а до чого тут амбіції?
  • 0

#16 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 29.06.2011 – 14:12

Перегляд дописуШАХІСТ (29.06.2011 15:11) писав:

а до чого тут амбіції?
Мої емоції керуються саме амбіціями.
  • 0

#17 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 29.06.2011 – 14:35

не можу уявити як це сум,жаль, нудьга, та ж пристрасть,симпатія, наприклад, керуються амбіціями(самолюбством,самозакоханістю іншими словами). якась фальш відчувається.
  • 0

#18 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 29.06.2011 – 14:39

Перегляд дописуSensssorika (29.06.2011 15:35) писав:

не можу уявити як це сум,жаль, нудьга, та ж пристрасть,симпатія, наприклад, керуються амбіціями(самолюбством,самозакоханістю іншими словами). якась фальш відчувається.
Фальш - це не вміти ТАКЕ відчувати. Гадаєш, пристрасть не керується амбіціями?
Амбіція — це пристрасть, яка спонукує до дій.

Повідомлення відредагував Маківка: 29.06.2011 – 14:40

  • 0

#19 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 29.06.2011 – 14:45

гадаю, що тема про амбіції в нас вже є.
якшо по-твоєму амбіція - це пристраасть, і водночас всі твої емоції керуються лише амбіціями, то я не втямлю як поєднати пристрасть і нудьгу, чи пристрасть і сум, пристрасть і жаль..
  • 0

#20 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 29.06.2011 – 14:49

Перегляд дописуSensssorika (29.06.2011 15:45) писав:

гадаю, що тема про амбіції в нас вже є.
якшо по-твоєму амбіція - це пристраасть, і водночас всі твої емоції керуються лише амбіціями, то я не втямлю як поєднати пристрасть і нудьгу, чи пристрасть і сум, пристрасть і жаль..
Я висловила свою думку. Для мене амбіції й емоції об’єднані в один ланцюг. Чи гадаєш, що люди мають калькуватися у своїх почуттях? У чому, власне, проблема?

Цитата

ЕМОЦІЯ - специфічний процес психічного регулювання, який задіюється через подразники, значимі для особи; виражається зміною рівня мобілізації (збудження) організму, має визначений знак: позитивний (відчуття приємності) у випадку позитивних подразників, негативний (відчуття прикрості) у випадку негативних подразників, а також специфічна суть і форма експресії; е. керує діями (до подразників позитивних і від подразників негативних), впливає на їх точність (поміркована - поліпшує їх, сильна - може призвести до дезорганізації поведінки), призводить до змін в процесі мислення, спостережливості, пам'яті.

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua