Перейти до вмісту

Двоїна


Повідомлень в темі: 81

#1 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 26.04.2011 – 11:10

  • 86
Двоїна. Що воно таке і з чим її їдять? І хоча є визначення, воно не дає остаточної відповіді.

Цитата

Двоїна́ — граматична категорія числа, вживана для позначення двох осіб або парних предметів. Двоїна була відома ще в індоєвропейській прамові, від якої її було успадковано спільнослов'янською, а від неї — усіма слов'янськими мовами, включаючи українську

Цитата

Тепер в українській мові двоїна зберігається лише в окремих діалектах, цю граматичну форму також можна знайти у текстах українських письменників-класиків. З літературної норми двоїну було вилучено у 1933 р. під час правописної реформи, яку було направлено на знищення деяких рис української мови, що відрізняли її від російської. Серед сучасних авторів двоїну вживали О. Довженко, П.Тичина, М.Драй-Хмара, В.Підмогильний, І.Сенченко, Т.Осьмачка, О.Забужко.

Окрім української, серед слов'янських, лише словенська, нижньолужицька та верхньолужицька мови зберегли цю граматичну категорію. У польській мові двоїна вийшла з ужитку в XV ст., залишившися лише в декількох сталих виразах (пол. Mądrej głowie dość dwie słowie — «Мудрій голові і двох слів досить», замість нормативного пол. Mądrej głowie dość dwa słowa). Приклад залишку двоїни в російській мові — чисельник "двести" (з давнього "двѣ стѣ").

wikipedia

#2 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.04.2011 – 11:19

Перегляд дописуБілий Дракон (26.04.2011 12:10) писав:

Двоїна. Що воно таке і з чим її їдять? І хоча є визначення, воно не дає остаточної відповіді.

А як на мене там все написано більш ніж чітко.
Шкода тільки, що вичистили це все з мови - а тепер деякі кричать, що українська від російської нічим не відрізняється.
  • 0

#3 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 26.04.2011 – 11:27

Мені дещо не ясно.
От наприклад, один рік, два(три/чотири) роки, але п’ять років. Або два(три/чотири) столи, але п’ять столів. Чому все, що має кількість від двох до чотирьох, по інакшому закінчується? Цей феномен має назву і стосується двоїн?
  • 0

#4 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 12:41

Перегляд допису-=VJ=- (26.04.2011 11:19) писав:

А як на мене там все написано більш ніж чітко.
Шкода тільки, що вичистили це все з мови - а тепер деякі кричать, що українська від російської нічим не відрізняється.
Фігню кажете. Бо двоїна була не тільки в українській, але і в російській, польській та інших слов'янських мовах, а передусім в найстаріших текстах церковнослов'янської мови, коли Росії навіть не існувало. І нє, двоїна сама зникла, ніхто її не чистив.
Дракон, з цим прикладом два роки то плутаєш дещо. Це не двоїна, це навіть не залишки після неї.
  • 0

#5 Сонцеслав

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 249 повідомлень
  • Місто:Чернівці

Відправлено 26.04.2011 – 13:33

Перегляд дописуБілий Дракон (26.04.2011 12:10) писав:

Двоїна. Що воно таке і з чим її їдять?
Одна голова добре, а два чоботи - пара.
  • 0

#6 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 14:54

Перегляд дописуManfred (26.04.2011 13:59) писав:

Приклади двоїни: дві руці, нозі, книзі, слові тощо.


Вельми спірне твердження, бо нормативний характер двоїни в літературній мові було закріплено українським правописом 1929 року, совіти почистили правопис — почистили і двоїну. Неупереджений до української мови А. Кримський видає книжку з назвою, яка містить двоїну: "Дві слові про наукове татарське письменство", отже існувала і зникати не збиралась.
Як на мене двоїна там була всунута насилу, Манфреде. Бо у більшості слов'янських мов її вже не було (те, що вона в деяких діалектах збереглася то я не суперечу), у польській вона почала зникати з XV століття, тобто доволі рано і без жодної "допомоги". На півдні те саме, почала зникати сама. А на початку 20 ст., коли українська нарешті пережила якийсь розвиток, просто вписали цю двоїну як літературну норму. Не знайдеш двоїни у Франка, Українки, у Шевченка всього якісь залишки. Натомість це цілком природно, існує закон про економіку мови, де якщо ці самі функції виконують два слова або інші граматичні категорії, то одне з них просто зникає, бо є зайвим. І саме тому зникла і двоїна, бо ідентичні функції були у множині.

Повідомлення відредагував Nеmesis: 26.04.2011 – 14:54

  • 0

#7 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3691 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 26.04.2011 – 15:14

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 15:54) писав:

Як на мене двоїна там була всунута насилу, Манфреде. Бо у більшості слов'янських мов її вже не було (те, що вона в деяких діалектах збереглася то я не суперечу),
В розмовній по селах залишки двоїни досі можна почути. Так що то спірне питання, чи майже сто років тому вона була насильно в правопис введена.
  • 0

#8 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 15:39

Каламаре, я саме те й написала - що в діалектах вона денеде збереглася, якісь залишки (я б навіть сказала, що у польській цих залишків більше ніж в українській) десь є, але сама двоїна померла справді природною смертю, тут такої історії, яка була з буквою "ґ" не було.
  • 0

#9 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 26.04.2011 – 15:41

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 13:41) писав:

Фігню кажете. Бо двоїна була не тільки в українській, але і в російській, польській та інших слов'янських мовах, а передусім в найстаріших текстах церковнослов'янської мови, коли Росії навіть не існувало. І нє, двоїна сама зникла, ніхто її не чистив.
Дракон, з цим прикладом два роки то плутаєш дещо. Це не двоїна, це навіть не залишки після неї.
Сама ти плутаєш. Я питання задав.
  • 0

#10 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 15:47

Драконе, про двоїну відшукав би чітку відповідь на форумі словника.нет (ти туди частенько забігав). Оскільки наразі немає такої можливості, спробую тобі роз’яснити на пальцях.

Почнемо з морфології.

Цитата

ДВОЇНА — грамат. категорія числа, вживана для позначення двох осіб або парних предметів. Д. була відома ще в індоєвроп. прамові, від якої успадкована спільнослов'янською, а від неї — усіма слов'ян. мовами; тепер зберігається лише в окр. діалектах. Д. мала свої відмінкові форми, відмінні від форм однини та множини. В давньорус. мові залежно від категорії роду та кінцевого приголос. основи іменників вони виражались у наз., знах. та клич. відмінках закінченнями -Ђ (дъ†руці, обЂ селЂ), -и (дъ†ночи, обЂ матери), -а (дъва ножа), -ы (оба сыны), в род. і місц. -у, -ову (дьвою руку, обою сынову), в дав. та ор. -ма (дъвЂма рукама, обЂма селома, ножема, сынъма). Форми Д. були властиві також прикметникам (преславныма учителема), особ. і неособ. займенникам (вЂ, наю, нама — 1 ос., ва, ваю, вама — 2 ос.; сею, тою, сима, тЂма), дієсловам (въстаста два волъхва) та дієприкметникам (Ивану и Олексию написавшема книгы). Іменники у формі Д. рідко вживалися самостійно, звичайно вони виступали в синтакс. поєднанні з числівниками дъ†— дъва, обЂ — оба. Категорія Д. у давньорус. мові почала занепадати ще на ранньому етапі її розвитку, витісняючись множиною. Першими стали виходити з ужитку особ. займенники у наз. в. вЂ, ва, що заступилися формами мн. мы, вы; форма ва в давньорус. писемних пам'ятках уже не засвідчується, а на †трапляються лише одиничні приклади (†отъходивЂ. — Усп. зб.); зрідка вони зустрічаються і в ін. пам'ятках слов'ян. писемності. Форми ж Д. іменників, прикметників, неособ. займенників та дієслів у пам'ятках давньорус. мови вживаються паралельно з мн. досить часто; фіксує їх і староукр. літ. мова аж до 19 ст. У сучас. укр. літ. мові залишки форм Д. зберігаються у закінченні -има в іменниках очима, плечима, дверима, грошима (хоч частіше грішми) та в наголошуванні іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири: два бра́ти, дві сестри́, дві руки́, три верби́, чотири відра́ та ін. (множ. брати́, се́стри, ру́ки, ве́рби, ві́дра). В ор. в. збереглася форма Д. числівника десять (десятьма); під впливом її і форм двома, обома давнє закінчення Д. -ма засвоїлося й ін. кількіс. числівниками (трьома, чотирма, п'ятьма, стома), питально-відносним займ. скількома. Зберігає давню форму Д. в ор. в. також означальний займ. всіма. Окр. залишки Д. відомі укр. нар. говорам: іменники із закінченням -і (з -Ђ) у наз. в. при числівниках два, три, чотири (дві сестрі, три вербі, чотири відрі) поширені в пд.-зх. і пн. говорах, рідше пд.-сх.; закінчення ор. в. -ма паралельно з -ми в займенниках (сима — сими, тима — тими, якима — якими та ін.) поширені в ряді пд.-зх. говорів.

Літ.: ІУМ. Морфологія. К., 1978.

М. А. Жовтобрюх

Олекса Синявський. Норми української літературної мови:

Зображення

М. Жовтобрюх. Історична граматика української мови:

Зображення

Г. Щербатюк "Два, три, чотири"

Що незрозуміло - запитуй.

Повідомлення відредагував Маківка: 26.04.2011 – 15:53

  • 0

#11 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 16:01

Перегляд дописуБілий Дракон (26.04.2011 15:41) писав:

Сама ти плутаєш. Я питання задав.
Добре, Драконе, я тобі відповім: той приклад не має нічого спільного з двоїною. Ознайомся спочатку з такими поняттями як: колокація (англ. Collocation, рос. Фразеологическое сочетание, поль. łączliwość wyrazów), когезія (я бачу, ваша вікі не має цього поняття у мовознавстві, всього як про фізичне поняття, але англійською це буде cohesion, польською kohezja) і повернись тоді з цим прикладом, але вже не у цій темі, бо це справді не має нічого спільного з двоїною і офтоп буде.
  • 0

#12 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 16:06

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 15:39) писав:

Каламаре, я саме те й написала - що в діалектах вона денеде збереглася, якісь залишки (я б навіть сказала, що у польській цих залишків більше ніж в українській) десь є, але сама двоїна померла справді природною смертю, тут такої історії, яка була з буквою "ґ" не було.
Нічого вона не померла. Двоїна збереглася в окремих діалектах (Полтавська область, Вінницька, Черкащина...) . Також цю граматичну форму подибуємо у творах українських письменників, зокрема О. Довженка, П.Тичини, М. Драй-Хмари, В.Підмогильного, І.Сенченка, О.Забужко.

Перегляд дописуkalamar (26.04.2011 15:14) писав:

В розмовній по селах залишки двоїни досі можна почути. Так що то спірне питання, чи майже сто років тому вона була насильно в правопис введена.
Отож-бо.

Повідомлення відредагував Маківка: 26.04.2011 – 16:06

  • 0

#13 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 16:09

Перегляд дописуМаківка (26.04.2011 16:04) писав:

Нічого вона не померла. Двоїна збереглася в окремих діалектах (Полтавська область, Вінницька, Черкащина...) . Також цю граматичну форму подибуємо у творах українських письменників, зокрема О. Довженка, П.Тичини, М. Драй-Хмари, В.Підмогильного, І.Сенченка, О.Забужко.
Гониш. Померла. Ти вчитайся, що я написала - її усильно намагалися повернути у 20 столітті. Всі ці письменники, не рахуючи Забужко, були з початку 20 ст. Але у раніших письменників типу Франко і решта не знайдеш, бо її вже не було. І померла майже всюди інше, де була, тільки тут чогось прихильники світової змови нові теорії творять.
  • 0

#14 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 16:11

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 16:09) писав:

Гониш. Померла.
Не розказуй дурниць. А то ще люди й справді повірять. :)
  • 0

#15 І Цвях

    опозиція

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1876 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Мати міст руських

Відправлено 26.04.2011 – 16:12

Перегляд дописуБілий Дракон (26.04.2011 11:27) писав:

Мені дещо не ясно.
От наприклад, один рік, два(три/чотири) роки, але п'ять років...
Треба було не прогулювати школу.
  • 0

#16 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 16:12

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 16:09) писав:

І померла майже всюди інше, де була, тільки тут чогось прихильники світової змови нові теорії творять.
А що ти знаєш про наші діалекти? )))))))) Ти була в тих краях? Чула? Отож-бо. "Померли..."

Повідомлення відредагував Маківка: 26.04.2011 – 16:12

  • 0

#17 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 16:13

Дик, ви читайте всі, що я пишу: залишки в діалектах - так, збереглися, я це все написала, але вона вже дааавно не працює так само як однина чи множина. Раніше все (дієслова, прикметники, іменники, навіть деякі займенники) відмінювалося за одниною, двоїною та множиною, але до 20 ст. все відмінювалося за одниною і множиною і тільки деякі залишки після двоїни залишилася, але це тільки залишки.
  • 0

#18 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 16:14

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 16:13) писав:

Дик, ви читайте всі, що я пишу: залишки в діалектах - так, збереглися, я це все написала, але вона вже дааавно не працює так само як однина чи множина. Раніше все (дієслова, прикметники, іменники, навіть деякі займенники) відмінювалося за одниною, двоїною та множиною, але до 20 ст. все відмінювалося за одниною і множиною і тільки деякі залишки після двоїни залишилася, але це тільки залишки.
Так-так-так. :) "Залишки" - в польській мові. А в українській це зветься діалектом.
  • 0

#19 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 26.04.2011 – 16:14

Маківка, я люблю твої вміння аргументувати і читати зі зрозумінням, да.

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 14:54) писав:

Як на мене двоїна там була всунута насилу, Манфреде. Бо у більшості слов'янських мов її вже не було (те, що вона в деяких діалектах збереглася то я не суперечу), у польській вона почала зникати з XV століття, тобто доволі рано і без жодної "допомоги". На півдні те саме, почала зникати сама. А на початку 20 ст., коли українська нарешті пережила якийсь розвиток, просто вписали цю двоїну як літературну норму. Не знайдеш двоїни у Франка, Українки, у Шевченка всього якісь залишки. Натомість це цілком природно, існує закон про економіку мови, де якщо ці самі функції виконують два слова або інші граматичні категорії, то одне з них просто зникає, бо є зайвим. І саме тому зникла і двоїна, бо ідентичні функції були у множині.

  • 0

#20 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.04.2011 – 16:17

Перегляд дописуNеmesis (26.04.2011 16:14) писав:

Маківка, я люблю твої вміння аргументувати і читати зі зрозумінням, да.
Не зношу, коли користувач проявляє "синдром Зава". Якщо я не петраю у тому чи тому питанні - не суну носа. А потім ще буде ображатися? Повторюся: двоїна не вмерла. І нічого її хоронити.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних