Свято Купала

Я чула, що у різних регіонах України на Івана Купала є щось схоже до нашого львівського обливного понеділка після Пасхи. Коли людей обливають і кидають в воду...

от цікаво. чи є ще десь такий обливний понеділок чи ця традиція збереглася на свято Івана Купала?

Ще це свято з прадавніх часів вважається ДНЕМ УСІХ ЗАКОХАНИХ!!!!! - а не день святого Валентина, який невідомо звідки взявся на нашу голову... (чому він святий я знаю, але він не має відношення до нашої культурної спадщини)

Ще, здається, запалюють колесо і спускають з гори. Хоча не впевнений. Сам ніколи не бачив святкування.

на скільки я знаю, то на Івана Купала існує така традиція: дівчата плетуть вінки і пускають їх за водою...який вінок найдовше пропливе, не тонучи - його власниця найскорше вийде заміж...Також наряджють деревце лентами і різними прикрасами (як ялинку) і водять хороводи...Ще палять ватри, співають пісень...А якщо при сході сонце буде "купатися" - це на щастя...

Минулого року була на святкуванні Івана Купала в містечку у Львівській області...
Святкування проходило на березі річки, де палили великі скати (колеса), себто виходила ватра, через яку молодь стрибала...
Але шкода, що якось так "модернізовано" було...з попсярою з магнітофона, купою алкогольних напоїв і всякою такою фігнею...Народних пісень майже не співали...

Ще в ніч на Івана Купала шукають цвіт папороті. Якщо його знайти то здійсниться заповітна мрія. Та і взагалі вважалося, що ворожки збирають різні трави, які мають якісь магічні властивості, бо саме в цей день вони набувають якоїсь особливої сили.

Зимова Дівчина (6.05.2006 22:03) писав:

я теж колись шукала цвіт папороті
ми гарно провели час тоді )

а взагалі я чула таке напівнаукове пояснення:
якраз у цей період світлячки обліплюють папороть і сидять купками на ній ))))
тому може здалеку видатись, шо папороть світиться



а тут можна поглянути деякі фотки.

а ще що цікаво:
от таке питання було поставленге на релігійному сайті УГКЦ

Цитата

і відповідь:

Цитата

хтось мені пояснить якої сумнівної моральності є обряди святкування цього дня?

Parsokon (6.05.2006 23:25) писав:

Очевидно, що сумнівної моральності там немає. Що ж іще могли написати християни про язичницьке свято?

Цитата

елементарно - язичництво є порушенням християнської моралі, це все що стосується ідолів, кумирів і т.п.

Як може бути порушенням моральности шанування традицій своїх предків? Тим більше, що в нас християнство багато чого перейняло у "поган" ; )

Цитата

Християнство у нас чи не все перебрало у язичників. Бо тільки таким чином змогли насадити чужу віру.

Цитата

скоріше православ"я ніж християнство в цілому...
для мене особисто нічого в цьому поганого немає...чому і не вшанувати природу, адже все що маємо від неї, а її в свою чергу створив Бог...жодних протиріч як на мене. але ж існує купа правил і уставів.

Parsokon (27.04.2006 16:20) писав:

У мене в батьків в селищі таке точно є! Там якраз по центру річка проходить. Два береги сполучає в єдиному місці пішохідний міст(окрім двох автомобільних). Так ось - На Купала там всім страшно ходити, бо зазвичай там чатує купка "веселих хлопців", які всіх підряд скидають з мосту в річку. Ну це ще пів біди...бо вони зазвичай кидають з центру мосту, де висота доволі непогана!!! По крайній мірі коли я мав необережність неправильно стрибнути в річку і впав у воду в горизнонтальному положенні, то добряче бовкнуло і весь живіт був червоний і страшно пік! Тому в той день через той міст ходять або екстремали або амбали

ALE (9.05.2006 13:17) писав:

Саме так..це добре видно на прикладі даного свята. Далі я поясню.

Parsokon (6.05.2006 22:25) писав:

Мабуть через те, що це свято закоханих, а вони відповідно і кохаються а церква вбачає в цьому щось погане...
Взагалі Купала - велике свято у русалок. В ніч на Купала русалки танцюють, веселяться, водять хороводи разом з Купалою і Костромою, які потонули в річці. Також в цю ніч проводяться русалії - любовні ігри. Але мабуть церква проти того, щоб закохані були разом...ну що ж - їй видніше...

А взагалі я так зрозумів що ці "християни" насаджуючи "християнство" як завжди понасхрещували...в даному випадку - Святого Іоанна чи Івана з язичницькою богинею ночі Купальницею(чи її дочкою Купалою). От і вийшло - Івана Купала. Такий собі Нічний Святий Іван напівжіночого роду!

Стосовно цього свята є у нашій прадавній язичницькій "міфології" легенда(перекладав з російської сам, тому вибачайте якщо що не так):


КУПАЛА І КОСТРОМА


Бог Місяця і Вогню, бог вогненних жертвопринесень і домашнього затишку Семаргл Сварожич
ніччю стоїть в небесах на варті з вогненним мечем. Він не пускає в світ
зло. Він так відповідав богині ночі Купальниці, яка звала його до Ра-річки
на русалії - любовні ігри: Мені всю ніч до світанку потрібно не спати,
В небесах мені на варті потрібно стояти,
Щоб Чорний Змій не приповз з пітьми,
Жито в полі широкому щоб не топтав,
Молоко у корів щоби не відібрав,
А у матінок - малих діточок.

«Книга Коляди», X а

Пояснення ж легенди таке:

Лише раз в році в день Осіннього Рівнодення він сходить з свого поста, відгукуючись
на заклик Купальниці. І тоді Ніч стає довшою за день і в світ чорною хмаркою
проникає зло. А в день Літнього Сонцестояння, через дев'ять місяців, у Семаргла і
Купальниці народжуються діти - Кострома і Купала. Цього дня починаються Купальські свята.
За переказами, колись давним давно, в день Купали до Ра-річки прилетіла
птаха смерті - Сирін. Вона співала чудові пісні. Але хто слухав її - той
забував про все на світі. Він слідував за Сиріном в царство Наві.
Не послухалися Купала і Кострома застережень своєї матері
Купальниці, тайком від неї побігли вони в чисто полюшко - послухати птаха
Сиріна, і від того трапилося нещастя.
Доля розлучила брата і сестру. Немовляту Купалу по велінню Повелителя
Тьми гусаки-лебеді і птах Сирін понесли за тридев'ять земель.
Пройшло багато років. І ось Кострома, гуляючи по берегу річки, сплела вінок.
Вона хвалилася, що вітру не зірвати з її голови вінок. По повір'ю, це
означало, що вона не вийде заміж. За похвальбу боги її покарали. Вітер
зірвав вінок і поніс на воду, там його підібрав Купала, пропливаючий мимо в
човну.
Кострома не взнала рідного брата, звичай же повелівав їм одружуватися.
Кострома, біла, рум'яна
за що любиш, ти, Купалу?
Я за те люблю Купалу
що голівонька кучдрява
А борідка кучерява.

Була зіграно весілля, а після весілля наречений і наречена дізналися про те, що вони - брат і сестра.
Тоді вони вирішили накласти на себе руки і втопили в річці. Кострома стала
русалкою, або - мавкою. Боги, зглянувшися, перетворили Купалу і Кострому в
квітку Купала-та-Мавка (Іван- да-Марья).
В Ніч Купали квіти люди рватимуть
Стануть співати вони, стануть казати
"Ось трава-квітка - брат з сестрою
то Купала - та й з Костромою.
Братик - це жовтий колір
а сестричка - синій колір...

«Книга Коляди», X а

Матеріал з піснями та описом - взято з такої літератури:
А. А. Потебня, «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень». (Т. 1-2, Варшава, 1887), «Поезія селянських свят» (Л., 1963).
Е.Р. Романов «Білоруський збірник» (Виш. 8. Вільна, 1912).
П. В. Шейк «Білоруські народні пісні» (СПб., 1874).

Ось така от історія...
А взагалі я вам скажу - русалки та мавки то дуже сильні та прекрасні істоти...
Як залоскоче - що б не робив, та не відіб'єшся від колючих обіймів кохання, пізнаєш у них і щастя і горе, потонеш у них як камінь у воді.
Тому будьте дуже обережні в Купальську ніч, та й не тільки...
Гарних святкувань, хоч до них ще далеко

Киря (13.05.2006 21:47) писав:

це ж яка така квітка???
шукають же цвіт папороті...Виходить, що він має жовто-блакитний колір?
І ще таке: Кострома стала русалкою-мавкою, а як же тоді їх обох перетворили на квітку?

Свято промайнуло, а я навіть на тютіньку його не відчув

Брала участь у такому святі, коли ми проводили його разом з гопаківцями. Палили величезну ватру і водили навколо неї хороводи співаючи купальські пісні. Потім дівчата "захищали" купалу і марену, а хлопці їх крали і палили. Тоді запалені купалу і марену вкинули до річки. Туди ж пішли і завчасно заплетені вінки, а хлопці їх ловили. Не знаю чи це випадково, але хлопці зловили вінки своїх дівчат. Тоді стрибали через вогнище. Було дуже приємно...
Звичайно це не повністю виконане свято. Не було запаленого колеса. Не було пошуків папороті. Та і в реальному святі ті, хто стрибав через вогнище були закоханими або просто парою (деколи це було символом заручення). А після цього вони зазвичай розходились по кущам. В цей день це було дозволено і багато пар, які створилися на Купала потім одружувались...

Ой, люблю я це свято. Вже другий рік святкую його на морі із великою групою однодумців. Вперше в Кастрополі, цього року у Форосі. Оце я вам скажу ми свято влаштовували!... Дійсно відчувалася вся магічність дійства. Співали пісень купальских, хороводи водили, через багаття стрибали, а потім вночі у морі голяка купалися і на березі ночували... Я вперше відчула, що це справжнє язичницьке свято. Відчуття просто неможливо передати словами.
Ще я знаю в Запоріжжі на остові Хортиця місцеві язичники святкують Купалу. Кажуть, що дуже феєрично, треба буде поїхать якось туди.

В Києві щороку святкується Купайло, причому у декількох різних місцях, і організовується різними людьми. В Гідропарку, на Трухановому острові і в інших місцях. І колесо запалюють і пускають згори у воду, і вінки плетуть, гадаючи згодом по ним, і на човнах плавають , потім стрибають у воду , або тебе туди кидають, стрибають через вогнище, співають, словом все так як святкували і ранійше але й з вкрапленнями сучасності, наприклад концерт українських виконавців. Багато молоді одягнені у вишиванки, дехто має і повний національний стрій. Весело і затишно. Свято Кохання!

Івана Купала - дивне поєднання язичницького божества та християнського святого...
а ще - мій день народження)

sancti (18.04.2007 22:43) писав:

Дуже хочу піти на Івана Купала, подивитися як наші пращури святкувили десь сонцевороту.
А в нас все це щє й на Хортиці буде!