Parsokon (27.04.2006 16:20) писав:
Я чула, що у різних регіонах України на Івана Купала є щось схоже до нашого львівського обливного понеділка після Пасхи. Коли людей обливають і кидають в воду...
от цікаво. чи є ще десь такий обливний понеділок чи ця традиція збереглася на свято Івана Купала?
У мене в батьків в селищі таке точно є! Там якраз по центру річка проходить. Два береги сполучає в єдиному місці пішохідний міст(окрім двох автомобільних). Так ось - На Купала там всім страшно ходити, бо зазвичай там чатує купка "веселих хлопців", які всіх підряд скидають з мосту в річку. Ну це ще пів біди...бо вони зазвичай кидають з центру мосту, де висота доволі непогана!!! По крайній мірі коли я мав необережність неправильно стрибнути в річку і впав у воду в горизнонтальному положенні, то добряче бовкнуло і весь живіт був червоний і страшно пік! Тому в той день через той міст ходять або екстремали або амбали
ALE (9.05.2006 13:17) писав:
Християнство у нас чи не все перебрало у язичників. Бо тільки таким чином змогли насадити чужу віру.
Саме так..це добре видно на прикладі даного свята. Далі я поясню.
Parsokon (6.05.2006 22:25) писав:
хтось мені пояснить якої сумнівної моральності є обряди святкування цього дня?
Мабуть через те, що це свято закоханих, а вони відповідно і кохаються

а церква вбачає в цьому щось погане...
Взагалі Купала - велике свято у русалок. В ніч на Купала русалки танцюють, веселяться, водять хороводи разом з Купалою і Костромою, які потонули в річці. Також в цю ніч проводяться русалії - любовні ігри. Але мабуть церква проти того, щоб закохані були разом...ну що ж - їй видніше...
А взагалі я так зрозумів що ці "християни" насаджуючи "християнство" як завжди понасхрещували...в даному випадку - Святого Іоанна чи Івана з язичницькою богинею ночі Купальницею(чи її дочкою Купалою). От і вийшло - Івана Купала. Такий собі Нічний Святий Іван напівжіночого роду!
Стосовно цього свята є у нашій прадавній язичницькій "міфології" легенда(перекладав з російської сам, тому вибачайте якщо що не так):
КУПАЛА І КОСТРОМА
Бог Місяця і Вогню, бог вогненних жертвопринесень і домашнього затишку Семаргл Сварожич
ніччю стоїть в небесах на варті з вогненним мечем. Він не пускає в світ
зло. Він так відповідав богині ночі Купальниці, яка звала його до Ра-річки
на русалії - любовні ігри: Мені всю ніч до світанку потрібно не спати,
В небесах мені на варті потрібно стояти,
Щоб Чорний Змій не приповз з пітьми,
Жито в полі широкому щоб не топтав,
Молоко у корів щоби не відібрав,
А у матінок - малих діточок.
«Книга Коляди», X а
Пояснення ж легенди таке:
Лише раз в році в день Осіннього Рівнодення він сходить з свого поста, відгукуючись
на заклик Купальниці. І тоді Ніч стає довшою за день і в світ чорною хмаркою
проникає зло. А в день Літнього Сонцестояння, через дев'ять місяців, у Семаргла і
Купальниці народжуються діти - Кострома і Купала. Цього дня починаються Купальські свята.
За переказами, колись давним давно, в день Купали до Ра-річки прилетіла
птаха смерті - Сирін. Вона співала чудові пісні. Але хто слухав її - той
забував про все на світі. Він слідував за Сиріном в царство Наві.
Не послухалися Купала і Кострома застережень своєї матері
Купальниці, тайком від неї побігли вони в чисто полюшко - послухати птаха
Сиріна, і від того трапилося нещастя.
Доля розлучила брата і сестру. Немовляту Купалу по велінню Повелителя
Тьми гусаки-лебеді і птах Сирін понесли за тридев'ять земель.
Пройшло багато років. І ось Кострома, гуляючи по берегу річки, сплела вінок.
Вона хвалилася, що вітру не зірвати з її голови вінок. По повір'ю, це
означало, що вона не вийде заміж. За похвальбу боги її покарали. Вітер
зірвав вінок і поніс на воду, там його підібрав Купала, пропливаючий мимо в
човну.
Кострома не взнала рідного брата, звичай же повелівав їм одружуватися.
Кострома, біла, рум'яна
за що любиш, ти, Купалу?
Я за те люблю Купалу
що голівонька кучдрява
А борідка кучерява.
Була зіграно весілля, а після весілля наречений і наречена дізналися про те, що вони - брат і сестра.
Тоді вони вирішили накласти на себе руки і втопили в річці. Кострома стала
русалкою, або - мавкою. Боги, зглянувшися, перетворили Купалу і Кострому в
квітку Купала-та-Мавка (Іван- да-Марья).
В Ніч Купали квіти люди рватимуть
Стануть співати вони, стануть казати
"Ось трава-квітка - брат з сестрою
то Купала - та й з Костромою.
Братик - це жовтий колір
а сестричка - синій колір...
«Книга Коляди», X а
Матеріал з піснями та описом - взято з такої літератури:
А. А. Потебня, «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень». (Т. 1-2, Варшава, 1887), «Поезія селянських свят» (Л., 1963).
Е.Р. Романов «Білоруський збірник» (Виш. 8. Вільна, 1912).
П. В. Шейк «Білоруські народні пісні» (СПб., 1874).
Ось така от історія...
А взагалі я вам скажу - русалки та мавки то дуже сильні та прекрасні істоти...
Як залоскоче - що б не робив, та не відіб'єшся від колючих обіймів кохання, пізнаєш у них і щастя і горе, потонеш у них як камінь у воді.
Тому будьте дуже обережні в Купальську ніч, та й не тільки...
Гарних святкувань, хоч до них ще далеко