Перейти до вмісту

Якою ви бачите головну мету виховання дитини?


Повідомлень в темі: 127

#121 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 02.11.2010 – 21:41

Перегляд дописуRambo (2.11.2010 21:31) писав:

Можна і так. А як бути коли наприклад маєш власний бізнес (або як раніше були ремесленики чоботарі, бондарі, кравці тощо) і хочеш щоб діти продовжили його. Раніше були династії, роди чоботарів, бондарів, лікарів, вчителів, конструкторів. Та і зараз таке є. Ви скажете що там діти самі обрали, захотіли продовжити справу батьків. Але ж так далеко не завжди трапляється. Чому б батькам не посприяти активно тому щоб дитина пішла саме цим шляхом. Звісно, змушувати непотрібно. А якщо спробувати з дитинства максимально зацікавити цим напрямком, і якщо дитина цим щиро захопиться, то яка різниці чи дитина сама знайшла цей напрямок і зацікавилась чи батьки ніби підкинули дитині цей напрямок, цікаво приподнесли, ніби нав'язали це. І потім потурбувались щоб нічого не перебило процес зацікавлення і підтримували цю зацікавленість в дитині різними способами аж доти доки дитина почне казати що це подобається їй найбільше і що вона дуже хоче в житті йти саме цим шляхом. Що в цьому поганого?

Так. А от уявіть що у ваших батьків власний бізнес. Якби батьки майбутню професію за Вас обрали, зацікавили Вас і сприяли б навчанню. А після навчання Ви б працювали на фірмі своїх батьків і потім очолили б її . Що в цьому поганого? Що поганого в родовому бізнесі?.
Раніше теж діти мали власне бачення свого майбутнього. Виключенням були хіба монархи.

Мене спробували спрямувати второваним шляхом. Мама. Дуже хотіла, аби я поступила в педучилище. Зате тато не наполягав, - дав мені час самій розібратись і зробити вибір. Зрештою я і продовжила була справу, але татову. Тобто дійшла до того сама.
  • 0

#122 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 02.11.2010 – 22:02

Перегляд дописуRambo (2.11.2010 21:31) писав:

Ну чому ж. А як що дитині це сподобається? І я маю на увазі не отримала, а йшла цим напрямком, цим шляхом.
А якщо без якщо?
  • 0

#123 степовик

    Профі

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 372 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:степу

Відправлено 02.11.2010 – 22:09

Перегляд дописуОлеська (2.11.2010 21:41) писав:

Мене спробували спрямувати второваним шляхом. Мама. Дуже хотіла, аби я поступила в педучилище. Зате тато не наполягав, - дав мені час самій розібратись і зробити вибір. Зрештою я і продовжила була справу, але татову. Тобто дійшла до того сама.
Так. Але я кажу не про наполягання, бо це дійсно скоріше відвертає ніж привертає. Я кажу про зацікавлення. Мама наполягала - це нецікаво стало. Батько не наполягав це стало просто відносно цікавіше. Ось звідки вибір. А якби батько не наполягав, тобто без діяв , а мама в цей час не наполягала теж, але діяла намагаючись зацікавити всякими цікавими методами. Якісь цікаві випадки постійно розповідала. Якісь цікаві відгуки дітей про вчителів. Як діти захоплюються вчителями. Як це прекрасно коли ти бачиш, що на твоїх очах дитина школяр стає дорослою, бачиш як ти формуєш світогляд свого учня, як він захоплюється тобою, хоче бути схожим на тебе. Водила би мама Вас на гарні фільми про вчительку і так далі і тому подібне. Як ви вважаєте чим би Ви зацікавились тоді?
  • 0

#124 Вертипузо

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 607 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 02.11.2010 – 22:21

ну.. мої батьки були досить ліберальними до мене.. я могла вибирати свої захоплення.. трохи походила на малювання в художню школу, три роки відходила на фортепіано, але як виявилось найбільш систематично моя захоплення показало себе в таких сферах як вивчення міфології та кіно.. тому коли вже потім прийшов час поступати в університет мені дозволили самій обирати, так я і опинилась на дивній спеціальності культурологія)) тепер на не менш дивній спеціальності філософія культури)) і займаюсь тим чим мені справді подобається займатись... Я це все веду до того, що, на мою думку, дітям потрібно пропонувати все попробувати, до чого ляже талант так би мовити те й плекати, але так щоб не забирати в них дитинство тим розвитком талантів..
В мене є товариш, який в дитинстві не міг розвивати свої таланти до мистецтва, ну тобто нікого не цікавило, щоб він їх розвивав - у батьків були інші пріоритети.. так він тепер усе пробує. Тобто від "сродної праці" втекти дуже важко, бо якщо втечеш то навряд чи будеш щасливим..
П.С. Так можливо в мене дуже ідеалістична позиція, я це усвідомлюю))
  • 0

#125 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 02.11.2010 – 22:25

Перегляд дописуRambo (2.11.2010 22:09) писав:

Так. Але я кажу не про наполягання, бо це дійсно скоріше відвертає ніж привертає. Я кажу про зацікавлення. Мама наполягала - це нецікаво стало. Батько не наполягав це стало просто відносно цікавіше. Ось звідки вибір. А якби батько не наполягав, тобто без діяв , а мама в цей час не наполягала теж, але діяла намагаючись зацікавити всякими цікавими методами. Якісь цікаві випадки постійно розповідала. Якісь цікаві відгуки дітей про вчителів. Як діти захоплюються вчителями. Як це прекрасно коли ти бачиш, що на твоїх очах дитина школяр стає дорослою, бачиш як ти формуєш світогляд свого учня, як він захоплюється тобою, хоче бути схожим на тебе. Водила би мама Вас на гарні фільми про вчительку і так далі і тому подібне. Як ви вважаєте чим би Ви зацікавились тоді?
Дитині треба по-перше дати максимум (скільки дитина добровільно сприйме) інформації. Дитиною треба займатись. Тоді дитина буде думати.

п.с. А ми вже на "ви"?

Перегляд дописуВертипузо (2.11.2010 22:21) писав:

Я це все веду до того, що, на мою думку, дітям потрібно пропонувати все попробувати, до чого ляже талант так би мовити те й плекати, але так щоб не забирати в них дитинство тим розвитком талантів..
Так.)
  • 0

#126 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.11.2010 – 22:30

Перегляд дописуRambo (2.11.2010 22:09) писав:

Так. Але я кажу не про наполягання, бо це дійсно скоріше відвертає ніж привертає. Я кажу про зацікавлення. Мама наполягала - це нецікаво стало. Батько не наполягав це стало просто відносно цікавіше. Ось звідки вибір. А якби батько не наполягав, тобто без діяв , а мама в цей час не наполягала теж, але діяла намагаючись зацікавити всякими цікавими методами. Якісь цікаві випадки постійно розповідала. Якісь цікаві відгуки дітей про вчителів. Як діти захоплюються вчителями. Як це прекрасно коли ти бачиш, що на твоїх очах дитина школяр стає дорослою, бачиш як ти формуєш світогляд свого учня, як він захоплюється тобою, хоче бути схожим на тебе. Водила би мама Вас на гарні фільми про вчительку і так далі і тому подібне. Як ви вважаєте чим би Ви зацікавились тоді?


наведу приклад з життя.
от у мого чоловіка мати педагог за освітою, дитячий психолог. коли йому років 6 було вона захотіла щоби він музики навчався.
"обманним шляхом" викликала у нього бажання записатися в музичну школу. кілька років йому дуже подобалося, потім подобалося вже менше, до класу сьомого він вже ту школу ненавидів, але ходив. врешті решт, закінчив школу і з тих пір вже років десять пройшло, а він за піаніно ніколи й не сідав більше.

звичайно, це не можна порівнювати з фаховою підготовкою до якоїсь реальної професії чи роботи. але для дитини різниці ніякої нема - чи на ненависному піаніно грати, чи ненависні системні рівняння рішати. бо воно все ненависне.
батьки дарма думають, що вони можуть щось за дитину вирішувати, планувати. вони можуть тільки показувати свій приклад, а дитина вже може його перейняти, чи ні. ніякі заохочення, розповіді, фільми не допоможуть.
доречі, дитина спілкується далеко не з одними своїми батьками, є ще друзі, родичі всілякі та вчителі. вони не останнім чином формують світогляд дитини.
  • 0

#127 степовик

    Профі

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 372 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:степу

Відправлено 03.11.2010 – 01:13

Перегляд дописуОлеська (2.11.2010 22:25) писав:

Дитині треба по-перше дати максимум (скільки дитина добровільно сприйме) інформації. Дитиною треба займатись. Тоді дитина буде думати.

п.с. А ми вже на "ви"?


Перегляд дописуzav (2.11.2010 22:02) писав:

А якщо без якщо?
Так тоді дійсно залишається лише один варіант, дати дитині вибір нехай шукає сама, інакше якщо не дати то тепер це вже точно буде насильство. Я мав на увазі що не варто спішити давати дитині свободу вибору одразу. Думаю варто спочатку спробувати запропонувати, ніби нав'язати їй через гарне зацікавлення певний напрямок і зробити не одну спробу, а багато спроб зацікавити. Я думаю варто так зробити бо вірогідність того що дитина зацікавиться сама вашою справою дуже низька, а так можна це збільшити. І лише у випадку, якщо явно видно що дитину цим ніяк неможливо зацікавити ну тоді нехай обирає сама. Тоді вже просто допомагати їй щось вибрати.

Повідомлення відредагував Rambo: 03.11.2010 – 01:14

  • 0

#128 Тітонька ÈMMY

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 469 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олександрія

Відправлено 13.12.2010 – 22:12

Обширне питання - конкретної відповіді не маю.
Щодо вподобань (професії і т.д.) - хай займається тим, що до душі.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних