Перейти до вмісту

Допоможіть !


Повідомлень в темі: 6

#1 Гість_оксік777_*

  • Гості

Відправлено 12.09.2010 – 18:51

  • 7
Складіть висловлювання в публіцистичному стилі на тему : "мовна свідомість мого покоління " (8-10 речень ).

#2 Вуйко Дмитро

    Where is my ban?!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1736 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.09.2010 – 19:25

Перегляд дописуоксік777 (12.09.2010 18:51) писав:

Складіть висловлювання в публіцистичному стилі на тему : "мовна свідомість мого покоління " (8-10 речень ).
Є така книжка, "ГДЗ 8 клас" називається (принаймні так було раніше). Ось там на всі подібні прохання і просьби є адекватні і змістовні відповіді.
Де її взяти? В найближчому книжковому магазині
  • 0

#3 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2559 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 12.09.2010 – 19:27

Перегляд дописуоксік777 (12.09.2010 18:51) писав:

Складіть висловлювання в публіцистичному стилі на тему : "мовна свідомість мого покоління " (8-10 речень ).
Гаразд.

Цитата

Оскільки я сам не зміг скласти одного висловлювання на дану тему (я був змушений попросити про допомогу на одному українському форумі), а я - представник 90% мого покоління, моя мовна свідомість є на найнижчому рівні, який може бути. Я не вмію добирати слова, складати речення, навіть загальний хід думок і план висловлювання сумбурні. Скласти 8-10 речень надто складно для мене. Отже вся моя робота - це робота старшого покоління. Але це тільки підтверджує те, що мовна свідомість мого покоління дуже слабка. Найкраще виходить спілкування суржиком, але це не публіцистичний стиль, тому я не зміг написати нічого. В мене дуже малий лексикальний запас. Навіть коли я попросив написати за мене оце висловлювання на одному українському форумі, я зумів написати тільки одне речення, до цього я неправильно поставив розділові знаки. Але завдяки цій темі, яку я створив, я спроможний зацінити мовну свідомість мого покоління.

  • 1

#4 Вуйко Дмитро

    Where is my ban?!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1736 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.09.2010 – 20:04

Перегляд дописуlike.no.other (12.09.2010 19:40) писав:

Нє, дядя, ти мене з кимось плутаєш :wacko:
таки так, операція змінює людей до невпізнанності
  • 0

#5 FT232BM

    私は人々嫌い

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3435 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ->НТУУ "КПІ"

Відправлено 12.09.2010 – 20:10

Уффф!!

Цитата

Ваш покірний слуга, пане вчителе, не зміг справитись з довіреним йому завданням і був змушений молити про допомогу на форумі. Але не варто зловтішатись над автором-- він типовий представник свого покоління. Скласти 8-10 речень є справжньою проблемою для індивідів, що відносяться до цієї групи населення. Отже декілька старших альтруїстів зголосилося допомогти мені в цій нелегкій та марудній справі. Таким чином цей факт зайвий раз підтверджує, що мовна свідомість цього покоління школярів відсутня. Найкраще вдається спілкуватись суржиком, але це не допускається догмами, що покладені в основу публіцистичного стилю і, як наслідок, я нічого не зміг написати. Лексика, гараматика, пунктуація-- невідомі слова і навіть трішки лякають, але це не є перепоною для покоління, яке здатне тільки споживати і зовсім не здатне творчо мислити. Навіть коли Ваш покірний слуга попросив написати замість нього цей нещасний твір на одному українському форумі, він зумів написати тільки одне речення. Вході обговорення у створеній автором темі, він усвідомив мовну свідомість свого покоління.

  • 0

#6 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 12.09.2010 – 20:20

До речі це завдання із книжки Глазова О.П.,Кузнецов Ю.Б. Українська мова 10 клас.

Не соромно десятикласники?
  • 0

#7 Ариша

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 23.09.2012 – 12:46

Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. На перший погляд, це дивно, адже єдиною державною мовою давно проголошено українську. Що ж до інших мов, то їм Конституція України гарантує вільний розвиток. Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає.

Історія розвитку й становлення нашої мови — це історія утисків і заборон. Варто згадати хоча б Валуєвський циркуляр 1863 року, щоб зрозуміти, наскільки твердим був намір знищити так зване "малоросійське наріччя". З історії відомо, що розвиток української науки й освіти, друкування книжок та букварів тоді опинилися під загрозою. Наступні роки не принесли полегшення, наприклад сумнозвісний Емський указ так само передбачав суворі покарання щодо українських діячів-патріотів. Та й радянські часи нічого не змінили у відношенні до "солов'їної" мови: 30-ті роки XX століття відомі жорстокими репресіями, спрямованими проти національної інтелігенції...

Знаючи всі ці й багато інших фактів, несвідомо замислюєшся: -як у таких неймовірно складних умовах українська мова могла не те що вижити, а ще й розвинутися? Зрозуміло, що це сталося в основному завдяки митцям-ентузіастам, яким доля рідної держави була небайдужа. Це і Тарас Шевченко, і Пантелеймон Куліш, і Іван Фран-ко, і Микола Хвильовий, і багато інших діячів. Вони у буквальному розумінні вистраждали, вибороли право нашого народу на власну мову! Так чому ж сьогодні деякі співвітчизники висловлюють невдоволення: мовляв, ну навіщо вивчати українську? Кому вона потрібна?

Відповідь одна — українська мова потрібна всім нам. Не можна жити такими собі напівсонними й байдужими до національних святинь безбатченками. Не можна забувати про всі ті жертви, які принесли на вівтар рідного слова справжні герої України — культурні й громадські діячі. Скільки життів покладено на те, щоб українське слово вільно звучало у Львові та Луганську, у Києві й Криму, в Одесі й Харкові! Невже так просто забудемо про численні жертви? Невже мовне питання розділить Україну? Ні! Бачимо, що сьогодні відкривається все більше українських шкіл, процвітає вітчизняне книгодрукарство, проводяться численні конкурси знавців рідного слова, і навіть в областях, де переважна більшість розмовляє російською, люди у разі потреби часто легко переходять на державну мову. Однак не варто зупинятися на досягнутому. Для остаточного вирішення мовної проблеми треба випускати якнайбільше україномовної преси, транслювати фільми з вітчизняним перекладом не тільки по телевізору, а й у кінотеатрах, розвивати українську естраду тощо. І тоді до рідного слова потягнеться молодь усіх регіонів нашої держави, українську мову ми частіше будемо чути не лише в теленовинах, але й на вулицях, у транспорті, у школах і вузах.

Думаю, що згодом ми перестанемо чути обурені голоси, що особисто для себе вимагають привілею не вивчати державну мову. Тоді можна буде сказати: мовна проблема в Україні вирішена остаточно.
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних