Перейти до вмісту

Біблія


Повідомлень в темі: 767

Опитування: Чи читали ви Біблію? (35 користувачів проголосувало)

Чи читали ви Біблію?

  1. Так, прочитав цілком "від корки до корки" (9 голосів [25.71%])

    Процент голосів: 25.71%

  2. Прочитав майже все за віключенням пари книг (5 голосів [14.29%])

    Процент голосів: 14.29%

  3. Читав книги вибірково, але більше половини (3 голосів [8.57%])

    Процент голосів: 8.57%

  4. Читав лише окремі книги (6 голосів [17.14%])

    Процент голосів: 17.14%

  5. Читав лише 1-2 книги (4 голосів [11.43%])

    Процент голосів: 11.43%

  6. Читав окремі вірші (8 голосів [22.86%])

    Процент голосів: 22.86%

Послі того, як повністю прочитали Біблію ви:

  1. Цілком увірував в Ієгову і Христа, став християнином (7 голосів [20.00%])

    Процент голосів: 20.00%

  2. Залишився байдужим (11 голосів [31.43%])

    Процент голосів: 31.43%

  3. Повністю відмовився від цієї дурні, став агностиком або атеїстом (17 голосів [48.57%])

    Процент голосів: 48.57%

Голосувати Гості не можуть голосувати

#661 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 16.11.2010 – 00:30

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (15.11.2010 22:02) писав:

Шановні біблознавці. наведіть будь-ласка цитати, де в біблії згадується про святу воду.
а то я тут подумав, що Іван хрестив Ісуса в Йордані, але не памятаю щоб йордан перед тим освятили.

Це, на початку біблії. Буття : "І дух божий ширяв над водою". Себто, вода освячена духом божим взагалі, а не тіко в Йордані. Тому що після цього : " I сказав Бог: Хай утворить вода удосталь рухливих живих iстот", себто вода, після освячення стала джерелом виникнення життя (в біблії мається на увазі тіко водні істоти)
Звідси, як підтвердження : "I побачив Бог усе, що Вiн утворив, i ось, воно добре вельми".
І як заключення : " Бо всiляке творення Боже гарне i нiщо не негоже, якщо приймається з подякою. Тому що освячується словом Божим i молитвою".
Як результат : жиди приймали водяні ванни в Віфсаїді та Силоамі, виліковуючи тяжкі хвороби. Відбувалось це опісля появи ангела котрий перед процедурами збурював воду.
Щось подібне тому ангелу, виконував і Іоан, кажучи, що "хрестить водою на покаяння". Свого роду, виконував "збурення" води крестячи тих, хто ще незнав Христа. Себто - всіх. Після охрещення Іси в йордані питання про освячення річки, тим більше, автоматично знімається. Однак місія Іси полягала не в тому, що занурившись він освятив воду самим собою, а в тОму, що віднині хреститись тільки водою було мало. "Вводилось" нове правило : духом святим...разом з водою, єстєсстно. Тобто, той самий дух святий, котрий освячував тільки воду (бо людини ще не було) в книзі буття, віднині освячував і людину, в "режимі онлайн"....во, млін! а чо мовчать хрещені христяни ? як посперечатись, то чекати не треба, а як людина про біблію запитала...наче в рот води понабирали.

Повідомлення відредагував Безбожник: 16.11.2010 – 00:33

  • 0

#662 Odonacer

    Старійшина

  • На перевірці
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1228 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:В Родині

Відправлено 16.11.2010 – 10:40

Перегляд дописуБезбожник (16.11.2010 00:30) писав:

Це, на початку біблії. Буття : "І дух божий ширяв над водою". Себто, вода освячена духом божим взагалі, а не тіко в Йордані. Тому що після цього : " I сказав Бог: Хай утворить вода удосталь рухливих живих iстот", себто вода, після освячення стала джерелом виникнення життя (в біблії мається на увазі тіко водні істоти)
Звідси, як підтвердження : "I побачив Бог усе, що Вiн утворив, i ось, воно добре вельми".
І як заключення : " Бо всiляке творення Боже гарне i нiщо не негоже, якщо приймається з подякою. Тому що освячується словом Божим i молитвою".
Як результат : жиди приймали водяні ванни в Віфсаїді та Силоамі, виліковуючи тяжкі хвороби. Відбувалось це опісля появи ангела котрий перед процедурами збурював воду.

Тобто дух святий освятив воду недосконало, як кажуть напартачіл і тому був потрібен ангел, щоб збурювати воду?
А зараз любий поп лізе с хрестом збурювати воду, що навіть і ангелів не потрібно?
Я правильно зрозумів?
  • 0

#663 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6652 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 16.11.2010 – 20:17

Якось слабенько.

Я бо собі думаю, що раз свята вода - це таке особлеве утворення, то в біблії вона мусить бути описана значно докладніше. що це таке є і взагалі. Про землю, про все таке якось намагалися пояснити людям доступними методами, отже і про святу воду теж. повинні були. Або просто напросто писаки біблії не знали святої води. І сучасний обовязкивий атрибут християнства абсолютно не християнський.

Ну бо читав що Ісус перетворив воду на вино, але зовсім не памятаю щоб він просто освячував воду.
  • 0

#664 ЗЮП

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 222 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.12.2010 – 18:46

Біблійні пророцтва . Як вони збулися ?

1) Пророцтво про падіння Вавилонскої імперії :Ісаї 44:27-45:2

Цитата

«27 Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую, 28 Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений! 1 Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані. 2 Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви.» .
Як збулося: Саме «Кір» завоював Вавелон , відвівши води річки які були навколо мурів , брама міста була відчинена , і як пише очевидиць тих подій в місті відбувався бенкет (розв’язані пояси) тому місто було взято фактично без бою (Даниїла 5:1,30). Кроми того саме Кір видав указ, про репатріацію євреїв і відбудову Єрусалиму і храму. Пророцтво збулося майже через 200р. після виголошення.
2) Пророцтво про Мідо-Персію і Грецію : Даниїла 8: 5-7

Цитата

« 5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима. 6 І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили. 7 І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки.». Даниїла 8 : 20-22 20 « Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів. 21 А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар. 22 А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі.» .
Як збулося: Мідо-Персія була завойована Грецією яку очолював Александр Македонський . Основний бій відбувся біля річки Бумела, біля Гавгамел, Александрові війська прийшли із заходу. Після його смерті велику імперію розділили на чотири частини , полководці Александра. Від виголошення до сповнення пророцтва приблизно 2ст..
3) Пророцтва про Месію : Михея 5:1 « 1 А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних» .
Як збулося: Ісус народився у Віфлеємі Матвія 2:11 «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу» .
Пророцтво: Захарія 11:12 «12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.» .
Як збулося: Ісус був зраджений за 30 срібняків Матвія 26:14-16 «14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, 15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. 16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.»
Пророцтво:Псалом 33:21 « 21 Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!» .
Як збулося: Ісусу не зламали жодної кістки Івана 19:31-33,36 «31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали… 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!»

Як у Даниїловому пророцтві передречено прихід Месії

Прихований текст
ПРОРОК Даниїл жив більш ніж за 500 років до народження Ісуса. Однак Єгова виявив Даниїлу інформацію, яка дає можливість визначити час, коли Ісус мав бути помазаний, тобто призначений, як Месія, або Христос. Даниїлові було сказано: «Знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні» (Даниїла 9:25).
Щоб визначити час приходу Месії, перш за все треба знати, коли почався період, який цьому передував. Згідно з пророцтвом, той період почався «від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим». Коли ж ‘вийшов наказ’ про це? Як повідомляє біблійний письменник Неемія, наказ про відбудову мурів навколо Єрусалима вийшов «двадцятого року царя Артаксеркса» (Неемії 2:1, 5—8). Історики свідчать, що 474 рік до н. е. був першим повним роком Артаксеркса в ролі правителя. Отже, 20-м роком його правління був 455 рік до н. е. Тепер ми знаємо, коли почало сповнятися Даниїлове пророцтво про Месію — в 455 році до н. е.
Даниїл вказує, скільки мав тривати період, який передував приходу «Владики Месії». Пророцтво говорить про «сім тижнів та шістдесят і два тижні» — всього 69 тижнів. Скільки ж часу охоплює цей період? У кількох біблійних перекладах зазначено, що це не тижні по сім днів, а тижні років. Тобто кожен тиждень представляє сім років. Це поняття про тижні років, або семирічні відрізки часу, було відоме євреям стародавніх часів. Наприклад, кожного сьомого року вони відзначали суботній рік (Вихід 23:10, 11). Отже, пророчі 69 тижнів — це 69 відрізків часу по 7 років кожен, що в загальному становить 483 роки.
Тепер треба лише зробити підрахунок. Якщо від 455 року до н. е. відрахуємо 483 роки, то отримаємо 29 рік н. е. Саме того року Ісус охрестився і став Месією! (Луки 3:1, 2,15, 21, 22). 15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,. 21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо, 22 і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
Судячи з 15 вірша, євреї в часи Ісуса теж зробили подібні підрахунки.
[Примітка]
Від 455 року до н. е. до 1 року до н. е.— 454 роки. Від 1 року до н. е. до 1 року н. е.— один рік (нульового року не було). І від 1 року н. е. до 29 року н. е.— 28 років. Додавши ці три числа, одержуємо в сумі 483 роки. Ісус був «погублений» смертю в 33 році н. е., протягом 70-го тижня років (Даниїла 9:24, 26).
«СІМДЕСЯТ ТИЖНІВ»
                           490 років
     7 тижнів           62 тижні             1 тиждень
    (49 років)         (434 роки)            (7 років)
455           406  ← до н. е.  н. е. → 29  33          36
«Наказ...      Єрусалим          Месія     Месія        Кінець
збудувати      відбудовано       приходить «погублений» «сімдесяти
Єрусалим»                                               тижнів»


В Біблії є багато інших пророцтв одні з них вже збулися , інші збуваються , а ще інші збудуться в майбутньому .
Ось декілька чудових пророцтв на майбутнє Об’явлення 21 : 3 , 4

Цитата

«3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, 4 і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» ;
Ісаї 35: 5,6

Цитата

« Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, 6 Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу!» ;
Йова 33:25

Цитата

«Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.».

  • 0

#665 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 08.12.2010 – 19:21

От тільки не відомо, чи не написані ті пророцтва вже після тих подій. По друге це переклад. А ван завжди підганяється.
  • 0

#666 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 08.12.2010 – 19:43


 i 

Теми об"єднано.
 

  • 0

#667 checker

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 234 повідомлень

Відправлено 08.12.2010 – 20:34

Цитата

В Біблії є багато інших пророцтв одні з них вже збулися , інші збуваються , а ще інші збудуться в майбутньому .

Цитата

одні з них вже збулися

Цитата

От тільки не відомо, чи не написані ті пророцтва вже після тих подій

Цитата

інші збуваються
тобто ті, в яких мовиться, що будуть війни, голод, нелюбов, катаклізми тд і тп? Такі "пророцтва" в усі часи є актуальними і стовідсотковими.)

Цитата

збудуться в майбутньому
ті пророцтва настільки аморфні, що майже кожну значну подію можна підігнати під пророцтво. на майбутнє пророцтво дати найлегше, тим паче не вказавши чіткої дати виповнення.
  • 0

#668 ЗЮП

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 222 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.12.2010 – 22:03

Перегляд дописуБілий Дракон (8.12.2010 20:21) писав:

От тільки не відомо, чи не написані ті пророцтва вже після тих подій. По друге це переклад. А ван завжди підганяється.
Відомо що вони написані набагато раніше ніж збулися, крім того деякі з цих письмеників згадують деталі які могли знати тільки сучасники тих подій, а це в свою чергу допомагає зрозуміти в який час вони жили. Якщо говорити про пророцтва які збуваються в наші дні, то думаю що у вас не виникне сумнівів, що вони написані раніше. Ті пророцтва я планую обговорити пізніше, тепер згадаю лише одне. Матвія 24:14

Цитата

14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!
В наші дні 236 країнах і територіях, Свідками Єгови , проповідується ця добра новина...

Щодо фрази checkerа:"тобто ті, в яких мовиться, що будуть війни, голод, нелюбов, катаклізми тд і тп? Такі "пророцтва" в усі часи є актуальними і стовідсотковими.)", то говорячи про ті події там мова не йде про звичні події, а про глобальні. Порівняйте провсяк випадок, жертви за всі вційни що підлягали статистиці до 1900р. і жертви на протязі 1 або 2 світових воєн...
  • 0

#669 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 08.12.2010 – 22:06

Перегляд дописуЗЮП (8.12.2010 22:03) писав:

Відомо що вони написані набагато раніше ніж збулися, крім того деякі з цих письмеників згадують деталі які могли знати тільки сучасники тих подій, а це в свою чергу допомагає зрозуміти в який час вони жили. Якщо говорити про пророцтва які збуваються в наші дні, то думаю що у вас не виникне сумнівів, що вони написані раніше. Ті пророцтва я планую обговорити пізніше, тепер згадаю лише одне. Матвія 24:14 В наші дні 236 країнах і територіях, Свідками Єгови , проповідується ця добра новина...

Щодо фрази checkerа:"тобто ті, в яких мовиться, що будуть війни, голод, нелюбов, катаклізми тд і тп? Такі "пророцтва" в усі часи є актуальними і стовідсотковими.)", то говорячи про ті події там мова не йде про звичні події, а про глобальні. Порівняйте провсяк випадок, жертви за всі вційни що підлягали статистиці до 1900р. і жертви на протязі 1 або 2 світових воєн...
ну так коли вже буде кінець світу, а то я зачекався.
  • 0

#670 Погромник

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 100 повідомлень

Відправлено 08.12.2010 – 22:31

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (15.11.2010 22:02) писав:

Шановні біблознавці. наведіть будь-ласка цитати, де в біблії згадується про святу воду.
а то я тут подумав, що Іван хрестив Ісуса в Йордані, але не памятаю щоб йордан перед тим освятили.
В цих місцях будь яка вода "свята", а водні джерела священні, нічого дивного в тому нема, що посвячували тим, що найдорожче....

А от там є таке, що єгипетські кари настали через те, що ті не хотіли відпустити юдеїв, тепер доведено, що ці природні лиха настали в наслідок виверження вулкану Тера на Санторіні, цей вулкан знищив мінойську цивілізацію, цікаво чим же мінойці завинили перед юдеями...?(Я навмисно вживаю слово "юдей", щоб не плутати давній народ зі зграєю сучасних фальсифікаторів педерастів=жидів, що нахабним чином приписали собі чужу історію і замаскувлася під релігію)
  • 0

#671 checker

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 234 повідомлень

Відправлено 08.12.2010 – 22:34

Перегляд дописуЗЮП (8.12.2010 22:03) писав:

Щодо фрази checkerа:"тобто ті, в яких мовиться, що будуть війни, голод, нелюбов, катаклізми тд і тп? Такі "пророцтва" в усі часи є актуальними і стовідсотковими.)", то говорячи про ті події там мова не йде про звичні події, а про глобальні. Порівняйте провсяк випадок, жертви за всі вційни що підлягали статистиці до 1900р. і жертви на протязі 1 або 2 світових воєн...
Статистика - таке не те, що не велося в минулому, поняття такого не було. Ніхто не рахував простих людей, які гинули на війнах чи від різних пошестей( а вони, до речі, забирали міліони, чого зараз нема). По-друге, тоді була менша кількість населення, відповідно і менша кількість жертв різного характеру. По-третє, не було таких інструментів легкого і масового знищення населення.
  • 0

#672 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6652 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 09.12.2010 – 09:29

Перегляд дописуПогромник (8.12.2010 22:31) писав:

В цих місцях будь яка вода "свята", а водні джерела священні, нічого дивного в тому нема, що посвячували тим, що найдорожче....
ти не вигадуй на ходу, а наведи цитату, чим свята вода відрізняється від звичайної.
  • 0

#673 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 09.12.2010 – 09:35

Перегляд дописуЗЮП (8.12.2010 22:03) писав:

Відомо що вони написані набагато раніше ніж збулися, крім того деякі з цих письмеників згадують деталі які могли знати тільки сучасники тих подій, а це в свою чергу допомагає зрозуміти в який час вони жили. Якщо говорити про пророцтва які збуваються в наші дні, то думаю що у вас не виникне сумнівів, що вони написані раніше. Ті пророцтва я планую обговорити пізніше, тепер згадаю лише одне. Матвія 24:14 В наші дні 236 країнах і територіях, Свідками Єгови , проповідується ця добра новина...

Щодо фрази checkerа:"тобто ті, в яких мовиться, що будуть війни, голод, нелюбов, катаклізми тд і тп? Такі "пророцтва" в усі часи є актуальними і стовідсотковими.)", то говорячи про ті події там мова не йде про звичні події, а про глобальні. Порівняйте провсяк випадок, жертви за всі вційни що підлягали статистиці до 1900р. і жертви на протязі 1 або 2 світових воєн...
Ми зараз говоримо про віру чи факти? Рукописів старших за 500 років не збереглося, а ієрогліфи й інші настінні написи можна розшифровувати як завгодно.

«Відомо що вони написані набагато раніше ніж збулися». Де факти? «Відомо що вони написані набагато пізніше ніж збулися» як так теж можу написати :happy1:
«...крім того деякі з цих письмеників згадують деталі які могли знати тільки сучасники тих подій» — конкретніше хто і що згадує.
  • 0

#674 ЗЮП

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 222 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 09.12.2010 – 16:00

Перегляд дописуБілий Дракон (9.12.2010 10:35) писав:

Ми зараз говоримо про віру чи факти? Рукописів старших за 500 років не збереглося, а ієрогліфи й інші настінні написи можна розшифровувати як завгодно.
З відки такі дані? Ось декілька рукописів, деякі з них датуються 3ст.до н. е.
Прихований текст

Урок 5. Єврейський текст Святого Письма

Як переписувались Єврейські Писання, які є частиною натхненого Божого Слова; як вдалося зберегти точність тексту цих Писань і як вони дійшли до наших днів.
‘СЛОВА Єгови’, збережені у натхнених писаннях, можна прирівняти до вод правди, які зібрано у незвичайну посудину. Єгова подбав про те, аби ці символічні во́ди, які він століттями передавав з неба людям, були зібрані у невичерпне джерело життєдайних знань. Які ж ми вдячні за це Єгові! Такі скарби минувшини, як царські корони, родинні реліквії чи пам’ятники, з плином часу тьмяніють і нищаться, але дорогоцінні слова нашого Бога непідвладні часу (Ісаї 40:8). А втім, виникають певні запитання: чи во́ди правди, зібрані у цю незвичайну посудину, не були забруднені? Чи натхнені Писання не перекручено? Чи їх точно переклали з текстів оригіналу і чи сьогоднішні переклади різними мовами заслуговують довір’я? Дослідження єврейського тексту — однієї з частин цієї посудини — справить на вас велике враження. Ви будете в захваті, коли дізнаєтесь, яких докладалося зусиль, щоб в точності зберегти текст оригіналу і зробити цей текст доступним усім народам землі їхніми рідними мовами.
2 Манускрипти оригіналу єврейською та арамейською мовами писали люди, яких Бог використовував як своїх секретарів. Перший такий запис був зроблений Мойсеєм у 1513 році до н. е., а останній — невдовзі після 443 року до н. е. Як відомо, на сьогодні не зберігся жоден із цих текстів оригіналу. Однак від самого початку докладалось великих зусиль, щоб зберегти ці натхнені тексти та їхні достовірні копії. Приблизно 642 року до н. е., коли правив цар Йосія, в Господньому домі знайшли «Книгу Закону» Мойсея, яка, безсумнівно, була оригіналом. До того часу її пильно зберігали вже протягом 871 року. Та знахідка настільки вразила біблійного письменника Єремію, що він описав цю подію в 2 Цар. 22:8—10, а приблизно 460 року до н. е. про цю знахідку також згадав письменник Ездра (2 Хр. 34:14—18). Такі знахідки дуже цікавили Ездру, адже він був «знавець [«вправний переписувач», НС] Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів» (Езд. 7:6). Безсумнівно, Ездра мав доступ до інших сувоїв Єврейських Писань, які вже були переписані, а можливо, і до деяких оригіналів. Тож Ездру можна назвати тогочасним хоронителем Божих писань (Неем. 8:1, 2).
ЕРА ПЕРЕПИСУВАННЯ МАНУСКРИПТІВ
3 Нагальна потреба в копіях Єврейських Писань існувала вже з часів Ездри. У час відродження єврейського народу 537 року до н. е. та в подальші роки не всі євреї мали змогу повернутись до Єрусалима та Палестини. Тисячі залишились у Вавилоні, а дехто через комерційну діяльність чи з інших причин емігрував. Тож євреї проживали у більшості великих торговельних центрів стародавнього світу. Чимало євреїв щороку здійснювали на свята паломництво до Єрусалимського храму, в якому для поклоніння Богові використовувалась давньоєврейська мова. За часів Ездри євреї, які були розпорошені по різних куточках землі, збирались у місцях для поклоніння, знаних як синагоги, в яких читали та обговорювали Єврейські Писання. Оскільки було багато таких розкиданих місць поклоніння, переписувачі мусили збільшувати кількість манускриптів.
4 При кожній такій синагозі було сховище, яке мало назву гениза. Євреї зберігали там рукописи, порвані чи ушкоджені в результаті тривалого користування. Ці рукописи заміняли новими, які використовувались в синагогах. Час від часу ушкоджені рукописи забирали з генизи й урочисто закопували в землю, аби не осквернити тексти, які містили святе ім’я Єгова. Протягом століть таким способом було вилучено з ужитку тисячі манускриптів єврейського тексту Біблії. Однак по-іншому сталося із заповненою прадавніми манускриптами генизою в старій частині Каїра. Можливо, причина полягала в тому, що сховище було замуроване і про нього не згадували аж до середини XIX сторіччя. Під час реконструкції цієї синагоги у 1890 році манускрипти, які зберігались там, передивилися, а тоді ці скарби поступово розпродали чи роздарували. Майже повні манускрипти та тисячі фрагментів (деякі, ймовірно, датовані VI століттям н. е.) потрапили звідти до бібліотеки Кембріджського університету та до інших бібліотек Європи й Америки.
5 Сьогодні у бібліотеках світу налічується близько 6000 манускриптів цілих книг Єврейських Писань або їхніх частин. Ще донедавна існувало лише кілька фрагментів писань, датованих до X століття н. е. Але у 1947 році в районі Мертвого моря було знайдено сувій книги Ісаї, а в подальші роки в тамтешніх печерах було виявлено безліч рукописних скарбів, схованих там майже дев’ятнадцять століть тому, і серед них безцінні сувої з текстами Єврейських Писань. На думку фахівців, деякі з цих рукописів датуються останніми століттями до н. е. Після дослідження і зіставлення приблизно 6000 манускриптів Єврейських Писань було встановлено єврейський текст, а також виявлено, з якою точністю переписувалась Біблія.
ЄВРЕЙСЬКА МОВА
6 Первісною формою мови, яку сьогодні називають єврейською, розмовляв в Едемському саду Адам. Тому її можна назвати мовою першої людини. Цією ж мовою розмовляли і за днів Ноя, щоправда, тоді її словниковий склад чимраз збільшувався. Коли біля Вавилонської вежі Єгова помішав людям мову, давньоєврейська, на той час ще більше розвинена, не зазнала змін (Бут. 11:1, 7—9). Єврейська мова належить до семітської мовної групи і є найстаршою у цій групі. Ймовірно, вона має спорідненість з мовою, якою розмовляли в Ханаані за днів Авраама і яка дала початок різним ханаанським діалектам. В Ісаї 19:18 її названо «ханаанською мовою». Мойсей вважався серед своїх сучасників освіченою людиною: він вивчав не лише єгипетську мудрість, але й давньоєврейську мову, якою розмовляли його предки. Отже він міг читати доступні йому стародавні документи, які, можливо, стали джерелом інформації для біблійної книги Буття.
7 Згодом, у час юдейських царів, староєврейську мову стали називати ‘юдейською’ (2 Цар. 18:26, 28). Коли Ісус був на землі, євреї розмовляли новішою, більш розвинутою єврейською, яка пізніше стала відома як середньоєврейська мова. Також слід зауважити, що в Християнських Грецьких Писаннях згадується єврейська мова, а не арамейська (Ів. 5:2; 19:13, 17; Дії 22:2; Об’яв. 9:11). Біблійною єврейською мовою розмовляли як більшість дохристиянських свідків Єгови, так і християнські свідки I століття.
8 Єврейські Писання — це посудина, наповнена кришталево чистими водами правди, які були передані і зібрані під Божим натхненням. Однак пожиток з них могли отримувати лише ті, хто вмів читати єврейською мовою. А як же люди з інших народів, котрі не розмовляли єврейською, могли пити ці води правди й отримувати Боже керівництво та відсвіження для своєї душі? (Об’яв. 22:17). Щоб струмінь божественної правди став доступний для всього людства, потрібно було перекладати єврейський текст на інші мови. Ми дуже вдячні Богові Єгові за те, що починаючи з IV—III століть до н. е. і донині повну Біблію чи її частини перекладено на більш ніж 1900 мов. Який же це дар для всіх праведних людей, котрі отримують «насолоду» від таких цінних вод! (Пс. 1:2; 37:3, 4).
9 Чи сама Біблія дозволяє, щоб її перекладали на інші мови? Звичайно, що так! Адже мусять сповнитись Божі слова, звернені до ізраїльського народу: «Радійте, погани, з народом Його», а також пророчий наказ Ісуса, який він дав християнам: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім». Аби ці слова збулися, Святе Письмо треба було перекласти. Якщо подивитись на 24 століття перекладу Біблії, можна з упевненістю сказати, що Єгова благословляв ту працю. Окрім того, стародавні переклади Біблії, які збереглися у манускриптах, засвідчують, наскільки точним і незмінним залишився єврейський текст у тій посудині з водами правди (Повт. 32:43; Матв. 24:14).
ПЕРШІ ПЕРЕКЛАДИ
10 Самарійське П’ятикнижжя. Цей текст дуже давній і містить, як видно з його назви, лише перші п’ять книг Єврейських Писань. Насправді це не переклад, а транслітерація єврейського тексту самарійським письмом, яке походить від давньоєврейського письма. П’ятикнижжя допомогло встановити, як виглядав тодішній єврейський текст Біблії. Транслітерацію тексту зробили самаряни — нащадки мешканців Самарії, які залишились там після падіння 740 року до н. е. десятиплемінного царства Ізраїлю, а також нащадки тих, кого переселили туди ассирійці. Самаряни поєднали релігію Ізраїлю з культом своїх поганських богів; вони визнавали П’ятикнижжя. Вважається, що транслітерацію тексту зробили самаряни приблизно в IV столітті до н. е., інші ж науковці припускають, що в II столітті до н. е. Читаючи цей текст, самаряни, по суті, вимовляли слова по-єврейськи. Хоча у П’ятикнижжі є близько 6000 розходжень з єврейським текстом, однак більшість з них несуттєві. Декілька з тих манускриптів датовані до XIII століття н. е. У примітках до «Перекладу нового світу» (англ.) містяться деякі посилання на самарійське П’ятикнижжя.
11 Арамейські таргуми. Арамейське слово «таргум» означає «пояснення» чи «переказ». З часів Неемії багато євреїв, котрі жили в Персії, стали розмовляти арамейською мовою, тож коли читали Єврейські Писання, їх треба було перекладати на арамейську. Доступні сьогодні таргуми були створені, мабуть, не раніше як у V столітті н. е. Хоча таргуми — це не точний переклад, а лише вільний переказ єврейського тексту, вони допомагають аналізувати цей текст та розуміти деякі складні уривки. У примітках до «Перекладу нового світу» міститься багато посилань на таргуми.
12 Грецька Септуагінта. Найважливішим з ранніх перекладів Єврейських Писань і першим письмовим перекладом з єврейської є грецька Септуагінта (що означає «сімдесят»). За переказами, роботу над цим перекладом почали 72 єврейські перекладачі з Александрії Єгипетської приблизно в 280 році до н. е. Згодом з якихось причин стали говорити тільки про 70 перекладачів, тому їхню працю назвали Септуагінтою. Вважається, що переклад було закінчено в II столітті до н. е. Цим перекладом здебільшого користувались грекомовні євреї, а за часів Ісуса і його апостолів він був у широкому вжитку. У Християнських Грецьких Писаннях міститься приблизно 890 посилань (у тому числі 320 цитат) на Єврейські Писання, і більшість з них ґрунтуються на Септуагінті.
13 Дослідники мають сьогодні доступ до значної кількості фрагментів Септуагінти, написаних на папірусі. Ці папіруси дуже цінні, оскільки дійшли до нас з часів перших християн. І хоча нерідко це лише кілька розділів або віршів, однак вони допомагають належно оцінити Септуагінуту. У Єгипті був знайдений папірус Fouad 266, датований I століттям до н. е. Він містить фрагменти книг Буття та Повторення Закону. Оскільки збереглась не ціла книга Буття, а лише її фрагменти, Божого імені в них немає. Але книга Повторення Закону містить ім’я Бога в кількох місцях; у грецькому тексті воно написане давньоєврейським квадратним письмом. Інші папіруси датуються часом ближче до IV століття н. е., коли для написання манускриптів стали використовувати більш надійний і високої якості пергамент, зроблений зі шкур телят, ягнят чи кіз.
14 Цікаво, що тетраграма з Божим іменем також з’являється в тексті Септуагінти у шестиколонковій «Гексаплі» Орігена, яку він закінчив приблизно 245 року н. е. Коментуючи Псалом 2:2, Оріген написав про Септуагінту: «У найточніших манускриптах ІМ’Я написане літерами не сучасної єврейської мови, а давньоєврейської». Отже, як свідчать докази, з часом переписувачі досить швидко замінили тетраграму, яка була в Септуагінті, словами Ки́ріос (Господь) і Тео́с (Бог). Оскільки Перші християни користувались манускриптами, які містили Боже ім’я, то навряд чи вони стали б дотримуватись єврейської традиції та уникати вживання «ІМ’Я» під час свого служіння. Безсумнівно, вони мали можливість свідчити про Боже ім’я безпосередньо з Септуагінти.
15 На сьогодні збереглися сотні манускриптів грецької Септуагінти на пергаменті і шкірі. Багато рукописів датуються IV—IX ст. н. е., вони мають неабияку цінність, оскільки містять великі частини Єврейських Писань. Такі рукописи називаються маюскульними — написані великими окремими літерами, тобто маюскульним письмом. Решта рукописів тих часів називаються мінускульними — написані маленькими рядковими літерами. Мінускульні рукописи були популярними з IX століття аж до запровадження друкування. Чимало відомих маюскульних манускриптів IV—V століть, а саме Ватиканський 1209, Синайський та Александрійський кодекси, містять текст грецької Септуагінти із незначними відмінностями. У примітках та коментарях до «Перекладу нового світу» також міститься чимало посилань на текст Септуагінти.
16 Латинська Вульгата. Цей переклад став першоджерелом для багатьох католицьких перекладачів, які прагнули зробити Біблію доступною багатьма мовами Західної Європи. Як з’явилася Вульгата? Латинське слово vulgatus означає «загальноприйнятий, народний». Коли вийшла Вульгата, загальноприйнятою була латинська мова, отож цей переклад був легкозрозумілим для простого люду Західної Римської імперії. Ієронім — вчений, який зробив цей переклад,— передусім двічі переглянув і виправив старолатинський переклад Псалмів, зіставляючи його з грецькою Септуагінтою. Однак Вульгату він перекладав з єврейських і грецьких манускриптів, це не був переклад з перекладів. Ієронім працював над своїм перекладом з єврейської на латинську приблизно з 390 року н. е. до 405 року н. е. Хоча Ієронім включив до нього апокрифи, які на той час були в копіях Септуагінти, проте він зробив чітку різницю між канонічними і неканонічними книгами. У примітках до «Перекладу нового світу» міститься чимало посилань на Вульгату Ієроніма.
ТЕКСТИ ЄВРЕЙСЬКОЮ МОВОЮ
17 Соферими. Чоловіки, які від днів Ездри до днів Ісуса переписували Єврейські Писання, називались соферимами, тобто переписувачами або книжниками. Однак з бігом часу вони стали дозволяти собі робити зміни в тексті. Сам Ісус відверто засудив цих так званих охоронців Закону, які стали перевищувати свої повноваження (Матв. 23:2, 13).
18 Масора виявляє зміни. Переписувачі, які вже після Христа стали послідовниками соферимів, називались масоретами. Вони виявляли зміни в тексті, зроблені соферимами, і зазначали ці зміни на полях сторінок чи в кінці єврейського тексту. Такі примітки називали масорою. Масора включала 15 «незвичайних місць» соферимів, тобто 15 слів чи висловів, зазначених в єврейському тексті крапками чи рисками. Деякі з них не впливають на переклад Біблії англійською мовою, інші ж мають досить істотний вплив. Соферими через забобонний страх вимовляти Боже ім’я замінили в 134 місцях ім’я Єгова словом Адона́й (Господь), а в інших декількох місцях — словом Елогı́м (Бог). Масора виявляла ці зміни. Згідно з примітками масоретів, соферими або інші ранні переписувачі внесли в текст щонайменше 18 поправок, хоча, ймовірно, їх було більше. Ці поправки, мабуть, вносились з добрими намірами, оскільки текст оригіналу, на їхню думку, виражав неповагу до Бога чи його земних представників.
19 Консонантний текст. Єврейський алфавіт складається з 22 приголосних, у ньому немає жодної голосної. Тож раніше читач мусив сам додавати голосні звуки на основі своїх знань мови. Єврейський писаний текст містив слова, що складалися лише з приголосних. Отож консонантний текст — це єврейський текст без жодної голосної букви. Такий текст став загальноприйнятим приблизно між I і II століттями н. е., хоча у певний час користувалися ще й іншими текстами. На відміну від текстів, переписаних соферимами, в цих текстах уже не робили змін.
20 Масоретський текст. У другій половині I тисячоліття н. е. масорети (єврейською ба’але́ гаммасора́г, що означає «володарі традиції») запровадили систему позначення голосних (огласовку) та наголосів. Це стало письмовою допомогою в читанні та вимовлянні голосних звуків, адже раніше керувалися лише усною традицією. Масорети в самому тексті не робили жодних змін, якщо і були якісь поправки, то вони записували їх на полях. Ці переписувачі пильнували, аби жодним способом не вплинути на зміст тексту. Також вони звертали увагу на мовні особливості і, якщо вважали за необхідне, подавали правильне читання тексту в масорі.
21 У створенні системи позначення голосних та наголосів для консонантного тексту брали участь три масоретські школи: вавилонська, палестинська і тіверійська. Текст Єврейських Писань, що міститься у сучасних виданнях Єврейської Біблії, називають масоретським текстом; у ньому подано огласовку, запроваджену тіверійською школою. Ця система була розроблена масоретами з Тіверії, міста на західному узбережжі Галілейського моря. У «Перекладі нового світу» міститься чимало посилань на масоретський текст (позначення «М») та на масору, примітки на полях (позначення «Mmargin»).
22 Палестинська школа поміщала огласовку над приголосними. Але до наших часів дійшло лише кілька манускриптів з такою огласовкою, і це показує, що вона мала свої недоліки. Подібну систему розробила й вавилонська школа, тобто огласовку теж поміщали над приголосними. Прикладом манускрипту з вавилонською огласовкою є Петербурзький кодекс Пророків 916 року н. е., який зберігається у Санкт-Петербурзькій публічній бібліотеці. Цей кодекс містить книги Ісаї, Єремії, Єзекіїля, книги малих пророків, а також примітки на полях (масору). Науковці ретельно дослідили цей манускрипт і порівняли його з текстом тіверійської школи. Хоча в цьому манускрипті позначення голосних розміщене над приголосними, однак він відповідає тіверійському тексту, якщо мова йде про консонантний текст, позначки голосних і масору. У Британському музеї зберігається копія вавилонського тексту П’ятикнижжя, який практично повністю узгоджується з тіверійським текстом.
23 Рукописи Мертвого моря. У 1947 році почався новий захопливий розділ в історії єврейських манускриптів. У печері, що в місцевості Ваді-Кумран (Нагал-Кумран), в районі Мертвого моря, був знайдений перший сувій книги Ісаї та сувої інших біблійних і небіблійних книг. Невдовзі після цього вчені отримали для дослідження фотокопії цілого сувою Ісаї (1QIsa), який досить добре зберігся. Вважають, що цей сувій походить з кінця II століття до н. е. Це була справді неймовірна знахідка — єврейський манускрипт, на тисячу років старший від найдавнішого на той час масоретського тексту книги Ісаї! В інших кумранських печерах було знайдено фрагменти понад 170 сувоїв практично всіх книг Єврейських Писань, окрім книги Естер. Вивчення цих манускриптів триває і сьогодні.
24 Один науковець після дослідження довгого 119-го Псалма, який міститься в одному із сувоїв Мертвого моря (11QPsa), сказав, що його текст майже дослівно сходиться з масоретським текстом цього псалма. Про цей сувій з Псалмами професор Дж. Сандерс зазначив: «Більшість [відмінностей] пов’язані з орфографією і мають значення лише для вчених, яких цікавить давньоєврейська вимова та подібні питання». В інших найдавніших манускриптах Мертвого моря великих розбіжностей здебільшого теж не виявлено. Хоча сувій Ісаї й відрізняється від сучасних рукописів своєю орфографією та граматичними конструкціями, але узгоджується в доктринальних питаннях. Під час праці над «Перекладом нового світу» бралися до уваги відмінності в опублікованому сувої Ісаї, і ці відмінності зазначено в примітках.
25 Так ми обговорили основні джерела, завдяки яким маємо сьогодні Єврейські Писання. Серед них самарійське П’ятикнижжя, арамейські таргуми, грецька Септуагінта, тіверійський, палестинський та вавилонський єврейські тексти, а також рукописи Мертвого моря. Вивчення та порівняння цих текстів доводять, що Єврейські Писання, по суті, дійшли до нас в такому вигляді, в якому були записані натхненими Божими слугами.
ВДОСКОНАЛЕНИЙ ТЕКСТ ЄВРЕЙСЬКИХ ПИСАНЬ
26 Стандартним виданням Єврейської Біблії аж до XIX століття вважалась Друга рабинська Біблія за редакцією Якова бен Хаїма, опублікована в 1524—1525 роках. Лише в XVIII столітті почало розвиватись критичне вивчення єврейського тексту. У 1776—1780 роках Бенджамін Кеннікот опублікував в Оксфорді варіанти текстів з понад 600 єврейських манускриптів. Згодом у 1784—1798 роках італійський вчений Дж. де Россі видає в Пармі варіанти текстів з 731 рукопису. Потім стандартний текст опубліковує німецький гебраїст С. Бер. А вже ближче до наших часів вчений Х. Гінзбург протягом кількох років працює над критичними текстом Єврейської Біблії. Перше видання його праці з’явилося у 1894 році, а останнє переглянуте і виправлене видання — у 1926-му. Пізніше на основі видання 1894 року Джозеф Ротергам зробив переклад Біблії на англійську мову, «Емфесайзд Байбл», який вийшов у 1902 році. А професор Макс Марголіс та його співпрацівники на основі текстів Гінзбурга і Баєра видали в 1917 році ще один переклад Єврейських Писань.
27 У 1906 році гебраїст Рудольф Кіттель опублікував у Німеччині перше видання (а згодом і друге) вдосконаленого тексту Єврейських Писань за назвою «Біблія Гебраїка» або «Єврейська Біблія». У цьому виданні Кіттель використав «критичний апарат», тобто поширені примітки з порівнянням чи зіставленням різних доступних на той час єврейських манускриптів масоретського тексту. За основу він узяв загальноприйнятий текст Якова бен Хаїма. Коли у Кіттеля з’явився доступ до значно старшого і ліпшого масоретського тексту Бен-Ашера, стандартизованого приблизно в X столітті н. е., він узявся за третє, цілком нове, видання «Біблії Гебраїки». Праця над цим виданням була закінчена товаришами Кіттеля вже після його смерті.
28 «Біблія Гебраїка» Кіттеля (7, 8 і 9-те видання, 1951—1955 рр.) стала основою для «Перекладу нового світу» англійською мовою. А нове видання єврейського тексту «Біблія Гебраїка Штутгартензія» (1977 р.) використовувалось для перегляду і виправлення приміток до «Перекладу нового світу» (видання 1984 року).
29 Опубліковані Кіттелем примітки на полях (масора) свідчать про численні зміни в тексті, зроблені дохристиянськими переписувачами. Саме ці примітки допомогли точно передати текст у «Перекладі нового світу», а також відновити Боже ім’я, Єгова. І завдяки цьому перекладу можна побачити нові здобутки сучасної біблеїстики.
30 До цього уроку додається таблиця, в якій вказано усі джерела тексту Єврейських Писань, використані для «Перекладу нового світу». У таблиці можна побачити, як формувався цей текст аж до появи праці Кіттеля «Біблія Гебраїка», яка стала основним джерелом для «Перекладу нового світу». На додаткові джерела в таблиці вказують пунктирні лінії. Хоча в таблиці подається латинська Вульгата чи грецька Септуагінта, однак це не означає, що використовувалися оригінали цих текстів. Оригінали цих текстів, так само як і самі оригінали натхнених Єврейських Писань, на сьогодні вже не існують. Під час перекладу звертались до достовірних видань тих текстів та до надійних стародавніх перекладів і критичних коментарів. Завдяки цим різним джерелам Комітет перекладу Біблії нового світу міг зробити авторитетний і точний переклад оригіналу натхнених Єврейських Писань. Усі ці джерела подаються в примітках до «Перекладу нового світу».
31 Отже, текст Єврейських Писань у «Перекладі нового світу» є результатом багаторічних досліджень та вивчень біблеїстики. Цей переклад зроблений на основі достовірного джерела, яке є результатом старань тих, хто намагався вірно передати зміст тексту. «Переклад нового світу» також відзначається плинністю та легким стилем, він є точним і достовірним, тож завдяки йому можна проводити глибоке вивчення Біблії. Дякуємо Єгові — Богові, який завжди відкриває нам свої наміри,— за те, що його Слово дійшло до нас живим і діяльним! (Євр. 4:12). Тому заохочуємо всіх щиросердних людей і далі збудовувати свою віру за допомогою вивчення дорогоцінного Божого Слова. І нехай це Слово спонукує всіх нас у цей важливий час виконувати волю Єгови (2 Пет. 1:12, 13).

ДЕЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ РУКОПИСИ НА ПАПІРУСІ
Єврейських Писань
Рукопис            Папірус Неша
Дата               II чи I ст. до н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Кембридж (Англія)
Що містить         24 рядки з Десятьма Заповідями і деякі вірші
                   з Повторення Закону, розд. 5, 6
Рукопис            Райленда 458
Позначення         957
Дата               II ст. до н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Манчестер (Англія)
Що містить         Уривки з Повторення Закону, розд. 23—28
Рукопис            Fouad 266
Дата               I ст. до н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Каїр (Єгипет)
Що містить         Частини з Буття і Повторення Закону
Приклади вживання  Повт. 18:5; Дії 3:22 додаток 1C
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Сувої Мертвого моря Книга
                   Левит
Позначення         4Q LXX Levb
Дата               I ст. до н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Єрусалим (Ізраїль)
Що містить         Фрагменти з Левит
Приклади вживання  Лев. 3:12; 4:27
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Честера Бітті 6
Позначення         963
Дата               II ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Дублін (Ірландія) і Анн-Арбор (Мічиган, США)
Що містить         Частини з Числа і Повторення Закону
Рукопис            Честера Бітті 9, 10
Позначення         967/968
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Дублін і Прінстон (Нью-Джерсі, США)
Що містить         Частини з Єзекіїля, Даниїла та Естер
Грецьких Писань
Рукопис            Папіруси з Оксиринха 2
Позначення         P1
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Філадельфія (Пенсільванія, США)
Що містить         Матв. 1:1—9, 12, 14—20
Рукопис            Папіруси з Оксиринха 1228
Позначення         P22
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Глазго (Шотландія)
Що містить         Фрагменти з Івана, розд. 15, 16
Рукопис            Папіруси Мічиганського університету 1570
Позначення         P37
Дата               III—IV ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Анн-Арбор
Що містить         Матв. 26:19—52
Рукопис            Честера Бітті 1
Позначення         P45
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Дублін і Відень (Австрія)
Що містить         Фрагменти з Матвія, Марка, Луки, Івана та
                  з Дії
Приклади вживання  Луки 10:42; Ів. 10:18
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Честера Бітті 2
Позначення         P46
Дата               бл. 200 р. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Дублін і Анн-Арбор
Що містить         Дев’ять послань Павла
Приклади вживання  Рим. 8:23, 28; 1 Кор. 2:16
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Честера Бітті 3
Позначення         P47
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Дублін
Що містить         Об’яв. 9:10—17:2
Приклади вживання  Об’яв. 13:18; 15:3
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Райленда 457
Позначення         P52
Дата               бл. 125 р. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Манчестер
Що містить         Ів. 18:31—33, 37, 38
Рукопис            Бодмер 2
Позначення         P66
Дата               бл. 200 р. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Женева (Швейцарія)
Що містить         Більша частина Івана
Приклади вживання  Ів. 1:18; 19:39
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Бодмер 7, 8
Позначення         P72
Дата               III—IV ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Женева і Ватиканська бібліотека в Римі
Що містить         Юди, 1 і 2 Петра
Рукопис            Бодмер 14, 15
Позначення         P75
Дата               III ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Женева
Що містить         Більша частина Луки й Івана
Приклади вживання  Луки 8:26; Ів. 1:18
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
[Таблиця на сторінці 21]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ДЕЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ РУКОПИСИ НА ПЕРГАМЕНТІ ТА ШКІРІ
Єврейських Писань (єврейською мовою)
Рукопис            Алеппський кодекс
Позначення         Al
Дата               930 р. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Колись в Аллепо (Сирія). Сьогодні в Ізраїлі.
Що містить         Велика частина Єврейських Писань
                   (текст Бен-Ашера)
Приклади вживання  Іс. Нав. 21:37
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Кодекс Or4445 з Британського музею
Дата               X ст. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Лондон (Англія)
Що містить         Більша частина П’ятикнижжя
Рукопис            Каїрський кодекс
Позначення         Ca
Дата               895 р. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Каїр (Єгипет)
Що містить         «Ранні» та «пізні» Пророки
Приклади вживання  Іс. Нав. 21:37; 2 Сам. 8:3
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Ленінградський кодекс
Позначення         B 19A
Дата               1008 р. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Санкт-Петербург (Росія)
Що містить         Єврейські Писання
Приклади вживання  Іс. Нав. 21:37; 2 Сам. 8:3; додаток 1A
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)

Рукопис            Петербурзький кодекс Пророків
Позначення         B 3
Дата               916 р. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Санкт-Петербург
Що містить         «Пізні» Пророки
Приклади вживання  додаток 2B
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)

Рукопис            Перший сувій книги Ісая з Мертвого моря
Позначення         1QIsa
Дата               кінець II ст. до н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Єрусалим
Що містить         Ісаї
Приклади вживання  Ісаї 11:1; 18:2; 41:29
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Книга Псалмів з Мертвого моря
Позначення         11QPsa
Дата               I ст. н. е.
Мова               єврейська
Де зберігається    Єрусалим
Що містить         Уривки 41 з 50 останніх псалмів
Септуагінти та Християнських Грецьких Писань
Рукопис            Синайський кодекс
Позначення         א (01)
Дата               IV ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Лондон
Що містить         Частина Єврейських Писань, всі Грецькі Писання
                   та деякі апокрифічні книги
Приклади вживання  1 Хр. 12:19; Ів. 5:2; 2 Кор. 12:4
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Александрійський кодекс
Позначення         A (02)
Дата               V ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Лондон
Що містить         Усі Єврейські та Грецькі Писання (деякі
                  невеликі уривки були втрачені або пошкоджені)
                  і деякі апокрифічні книги
Приклади вживання  1 Цар. 14:2; Луки 5:39; Дії 13:20; Євр. 3:6
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Ватиканський кодекс 1209
Позначення         B (03)
Дата               IV ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Ватиканська бібліотека у Римі
Що містить         Спершу повний текст Біблії. На сьогодні
                   відсутні: Бут. 1:1—46:28; Пс. 106—137; Євреїв
                   після 9:14; 1 Тимофія; 2 Тимофія; Тита;
                   Филимона; Об’явлення
Приклади вживання  Марка 6:14; Ів. 1:18; 7:53—8:11
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Єфремів кодекс
Позначення         C (04)
Дата               V ст. н. е.
Мова               грецька
Де зберігається    Париж
Що містить         Частини Єврейських Писань (64 сторінки) і
                   Грецьких Писань (145 сторінок)
Приклади вживання  Дії 9:12; Рим. 8:23, 28, 34
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            кодекс Беза
Позначення         Dea (05)
Дата               V ст. н. е.
Мова               грецька, латинська
Де зберігається    Кембридж
Що містить         Більша частина чотирьох Євангелій та Дії
                  апостолів, кілька віршів з 3 Івана
Приклади вживання  Матв. 24:36; Марка 7:16; Луки 15:21 (див.
в НС (див.         примітку, позначення “D”)
примітки до
поданих віршів)
Рукопис            Кодекс Кларомонтанський
Позначення         DP (06)
Дата               VI ст. н. е.
Мова               грецька, латинська
Де зберігається    Париж
Що містить         Послання Павла (у тому числі Євреїв)
Приклади вживання  Гал. 5:12 (див. примітку, позначення “D”)
в НС (див.
примітки до
поданих віршів)



Цитата

«Відомо що вони написані набагато раніше ніж збулися». Де факти? «Відомо що вони написані набагато пізніше ніж збулися» як так теж можу написати :happy1:
«...крім того деякі з цих письмеників згадують деталі які могли знати тільки сучасники тих подій» — конкретніше хто і що згадує.

Ось факти:

Прихований текст

Книга Даниїла на суді

УЯВІТЬ, що ви прийшли на суд послухати дуже важливий процес. Одного чоловіка обвинувачують у шахрайстві. Прокурор наполягає, що чоловік винний. Проте звинувачений уже багато років має репутацію чесної людини. Чи вам не було б цікаво послухати докази, які висуватимуть у його захист?
2 Біблійна книга Даниїла в такій же ситуації. Її письменник був відомий за свою чесність. До книги, яка має його ім’я, ставилися з повагою вже тисячі років. Її зміст свідчить про те, що вона є достовірною історичною книгою, написаною Даниїлом, єврейським пророком, який жив у сьомому та шостому століттях до н. е. Точна біблійна хронологія показує, що ця книга описує події періоду приблизно від 618 до 536 року до н. е., і написання її було закінчено десь у 536 році до н. е. Але ця книга стала об’єктом звинувачень. Деякі енциклопедії та інші довідники натякають або прямо твердять, що вона є сфальсифікованою.
3 Наприклад, «Нова британська енциклопедія» визнає, що колись книгу Даниїла «загалом приймали як правдиву історичну книгу, котра містить непідробні пророцтва». «Британіка» заявляє, що насправді книгу Даниїла «написали в пізніший період національної кризи, коли євреї зазнавали жорстоких переслідувань з боку [сирійського царя] Антіоха IV Епіфана». Енциклопедія датує написання цієї книги 167—164 роками до н. е. У тій самій праці говориться, що письменник книги Даниїла не пророкує майбутнього, а просто представляє «як пророцтва майбутнього події, що для нього є історією минулого».
4 Звідки походять такі ідеї? Критика книги Даниїла — явище не нове. Її розпочав ще в третьому столітті н. е. філософ на ім’я Порфірій. Як і багато громадян Римської імперії, він відчував загрозливий вплив християнства і написав 15 книг, щоб підірвати авторитет цієї «нової» релігії. Дванадцяту присвятив критиці книги Даниїла. Порфірій оголосив, що ця книга є підробкою, написаною невідомим євреєм у другому столітті до н. е. Подібні напади робились у XVIII та XIX століттях. На думку наукових критиків Біблії та раціоналістів, пророкування — передречення майбутніх подій — є неможливим. Даниїл став головним об’єктом нападів. Фактично він та його книга постали перед судом. Критики заявляли, ніби мають достатньо доказів того, що цю книгу написав не Даниїл під час перебування євреїв у вавилонській неволі, але хтось інший декілька століть пізніше. Таких нападів стало стільки, що один письменник виступив на захист, написавши працю за назвою «Даниїл у лігві критиків» (англ.).
5 Чи ті упевнені твердження критиків ґрунтуються на доказах? А може, навпаки, докази свідчать на користь книги Даниїла? Від цього залежить дуже багато. Під питанням стоїть не тільки репутація стародавньої книги, але й наше майбутнє. Якщо книга Даниїла є сфальсифікованою, то її обіцянки стосовно майбутнього — це всього-на-всього порожні слова. Але якщо її пророцтва правдиві, то ви, безперечно, з нетерпінням бажали б дізнатися, яке значення вони мають для нас сьогодні. Тож, маючи це на увазі, розгляньмо декотрі напади на книгу Даниїла.
6 Візьміть, приміром, обвинувачення, висунуте в «Американській енциклопедії»: «Багато подробиць з періоду ранньої історії [таких, як вавилонське вигнання] надзвичайно перекручені» у книзі Даниїла. Чи й справді? Розгляньмо по черзі одну за одною три гадані помилки.

ВІДСУТНІЙ МОНАРХ

7 Даниїл написав, що Валтасар, ‘син’ Навуходоносора, правив як цар у Вавилоні, коли це місто було завойоване (Даниїла 5:1, 11, 18, 22, 30). Критики довго висміювали це твердження, оскільки, крім Біблії, ім’я Валтасара не знаходили в жодних інших джерелах. Стародавні історики говорили зовсім інше — останнім царем Вавилону був Набонід, наступник Навуходоносора. Тому Фердінанд Гітціґ у 1850 році сказав, що Валтасар був, очевидно, витвором уяви письменника. Але хіба вам не здається, що Гітціґ надто поспішно зробив такий висновок? Зрештою, чи відсутність будь-якої згадки про того царя,— особливо якщо він правив у період, про котрий, за загальним визнанням, знайшли дуже мало історичних записів,— справді свідчить про те, що його ніколи не було? У всякому разі, 1854 року на руїнах стародавнього вавилонського міста Ур, що на півдні сучасного Іраку, під час розкопок було знайдено маленькі глиняні циліндри. Ці клинописні документи царя Набоніда містили в собі молитву за «Бел-шар-усура, мого найстаршого сина». Навіть критики були змушені погодитись: «Це і є той самий Валтасар з книги Даниїла».
8 Проте критики залишились невдоволеними. «Це нічого не доводить»,— написав один з них, Г. Ф. Тальбот. Він твердив, що у написі говорилося просто про дитину, тимчасом як Даниїл описує його як правлячого царя. А втім, одразу через рік після опублікування зауважень Тальбота було знайдено більше клинописних таблиць, в яких говорилось, що Валтасар мав писарів та свій двір. Як бачимо, тут мова йде не про дитину! Зрештою інші таблиці остаточно прояснили це питання, повідомляючи, що Набоніда по декілька років не було у Вавилоні. Також таблиці показали, що в такі періоди він «доручав царювання» у Вавилоні своєму найстаршому сину (Валтасару). По суті, у ці часи Валтасар був царем — співправителем свого батька.
9 Будучи й далі незадоволеними, деякі критики скаржаться, що Біблія називає Валтасара не сином Набоніда, але сином Навуходоносора. Дехто наполягає, що Даниїл не робить навіть натяку на існування Набоніда. Проте обидва заперечення легко спростувати, зробивши дослідження. Скидається на те, що Набонід одружився з дочкою Навуходоносора. Таким чином Валтасар був онуком Навуходоносора. Ні в єврейській, ні в арамейській мові немає слів «дід» або «внук», тому «син» може означати «внук» або навіть «нащадок». (Порівняйте Матвія 1:1). Крім того, біблійний опис не заперечує, що Валтасар міг бути сином Набоніда. Коли Валтасар був наляканий лиховісним написом на стіні, зробленим рукою, він у розпачі запропонував третє місце у царстві тому, хто розгадає значення тих слів (Даниїла 5:7). Чому третє, а не друге? Це вказує на те, що перше та друге місця вже були зайняті. Говорячи по суті, вони належали Набоніду та його сину Валтасару.
10 Отже, згадка Даниїлом Валтасара не є доказом «надзвичайного перекручення» історії. Навпаки, хоча Даниїл не описує історії Вавилону, він дає більше детальної інформації про систему монархічного вавилонського правління, ніж такі світські історики давнини, як Геродот, Ксенофонт та Берос. Чому Даниїл мав змогу записати факти, яких вони випустили з уваги? Тому що він був у Вавилоні. Його книга — це праця очевидця, а не шарлатана, який жив декілька століть пізніше.

ХТО ТАКИЙ МІДЯНИН ДАРІЙ?


11 Даниїл повідомляє, що після падіння Вавилона у тому місті став правити цар на ім’я «мідянин Дарій» (Даниїла 6:1). Поки що ім’я мідянина Дарія не знайшли у світських або археологічних джерелах. Тому «Нова британська енциклопедія» твердить, що цей Дарій є «вигаданою постаттю».
12 Декотрі вчені виявляють більшу обачність. Зрештою, колись усі критики говорили, що Валтасар теж «вигадана особа». Немає сумніву, у випадку з Дарієм станеться подібна історія. Уже тепер клинописні таблиці виявили, що перський цар Кір не прийняв титулу «цар Вавилону» одразу після перемоги. Один дослідник наводить на таку думку: «Титул «цар Вавилону» мав якийсь підвладний Кірові цар, але не сам Кір». А може, Дарій — це назва посади правителя, тобто титул могутнього мідійського начальника, якого призначили управляти у Вавилоні? Дехто висуває припущення, що Дарій — це, можливо, чоловік на ім’я Губару. Кір призначив його своїм намісником у Вавилоні, і світські документи підтверджують, що він був досить могутнім правителем. Одна клинописна таблиця говорить, що Губару настановив своїх намісників по всьому Вавилоні. Цікаво, що, як повідомляє Даниїл, Дарій призначив у вавилонському царстві 120 сатрапів (Даниїла 6:2).
13 З часом, можливо, розкриються більш очевидні докази того, ким саме був той цар. Хоч би як там було, але те, що археологія поки що про це мовчить, не дає жодних підстав називати Дарія «вигаданою особою», а тим більше говорити, ніби книга Даниїла сфальсифікована. Було б набагато розсудливіше вважати, що оповідь Даниїла — це свідчення очевидця, яке є детальнішим, ніж наявні світські документи.

ЦАРЮВАННЯ ЄГОЯКИМА

14 У Даниїла 1:1 ми читаємо: «За третього року царювання Йоякима [Єгоякима], Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його». Критики бачать помилку в цьому вірші, оскільки їм здається, що він не узгоджується з твердженням Єремії, який говорить, що четвертий рік царювання Єгоякима був першим роком Навуходоносора (Єремії 25:1; 46:2). Чи Даниїл суперечив Єремії? Додаткова інформація проливає світло на це питання. Коли фараон Нехо  настановив Єгоякима царем, Єгояким став всього-на-всього маріонеткою в руках того єгипетського правителя. Це сталося десь за три роки до того,  Навуходоносор заступив на троні Вавилону свого батька. Незабаром після того  Навуходоносор напав на Юду і зробив Єгоякима васальним царем Вавилону (2 Царів 23:34; 24:1). Для єврея, який жив у Вавилоні, ‘третій рік’ Єгоякима мав бути третім роком служіння того царя як васала Вавилону. Даниїл писав з цього погляду. Однак Єремія писав з погляду євреїв, що жили в Єрусалимі. Отже, він мав на увазі царювання Єгоякима з того часу, коли фараон Нехо зробив його царем.
15 І справді, ця вигадана розбіжність тільки підтверджує те, що Даниїл написав свою книгу у Вавилоні, перебуваючи у вигнанні разом з іншими євреями. Але вищезгаданий аргумент проти книги Даниїла має ще один недолік. Слід пам’ятати, що той, хто писав книгу Даниїла, мав книгу Єремії й навіть посилався на неї (Даниїла 9:2). Якби він був вправним фальсифікатором, як це заявляють критики, то хіба б наважився суперечити такому шанованому джерелу, як книга Єремії, і то ще одразу ж у першому вірші своєї книги? Звичайно, що ні!

ВАЖЛИВІ ПОДРОБИЦІ

16 А тепер переключімось із негативного на позитивне. Розгляньмо інші подробиці книги Даниїла, котрі вказують, що її письменник отримував інформацію про ті часи з перших рук.
17 Те, що Даниїл був обізнаний зі складними подробицями життя стародавнього Вавилона, є переконливим доказом достовірності його оповіді. Наприклад, у Даниїла 3:1—6 повідомляється, що Навуходоносор поставив величезного боввана, аби увесь народ поклонявся йому. Археологи знайшли інші докази того, що цей монарх намагався змусити свій народ виконувати більше націоналістичних та релігійних ритуалів. Так само Даниїл описує вихваляння Навуходоносора своїми багатьма досягненнями в будівництві (Даниїла 4:27). І тільки в наш час археологи підтвердили, що за часів царювання Навуходоносора у Вавилоні справді було зведено багато будівель. Щодо вихвалянь цього чоловіка, то він подбав навіть про те, аби його ім’я було викарбуване ще й на цеглинах! Критики книги Даниїла не можуть пояснити, звідки гаданий фальсифікатор, що жив у маккавейський період (167—163 роки до н. е.), міг знати про таке будівництво десь аж через чотири століття після тих подій і задовго до того часу, як археологічні розкопки розповіли нам про це.
18 Книга Даниїла також виявляє головні розбіжності між вавилонським та мідо-перським законами. Наприклад, згідно із законом Вавилону, за відмову послухатися царевого наказу трьох Даниїлових товаришів вкинули у вогненну піч. Через декілька десятиліть після того сумління не дозволило Даниїлу виконувати перський закон і його вкинули у лев’ячу яму (Даниїла 3:6; 6:8—10). Дехто намагається довести, що розповідь про вогненну піч — це легенда, але археологи знайшли справжнього листа, написаного у стародавньому Вавилоні, який згадує саме цю форму покарання. Проте для мідян та персів вогонь був священним. Тому вони застосовували інші жорстокі форми покарання. Тож не дивно, що Даниїла вкинули до лев’ячої ями.
19 Існувала ще інша відмінність. Даниїл вказує, що Навуходоносор міг, коли йому хотілося, видавати й змінювати закони. Дарій не міг нічого зробити, щоб змінити ‘закони мідян та персів’, навіть видані ним особисто! (Даниїла 2:5, 6, 24, 46—49; 3:10, 11, 29; 6:13—17, Хом.). Історик Джон К. Уїтком пише: «Стародавня історія підтверджує цю різницю між Вавилоном, де закон був підвладний цареві, і Мідо-Персією, де цар був підвладний закону».
20 Яскрава оповідь про бенкет Валтасара, описана в 5-му розділі Даниїла, містить багато подробиць. Мабуть, із самого початку бенкету всі стали безтурботно їсти й багато пити, оскільки там декілька разів згадується про вино (Даниїла 5:1, 2, 4). По суті, рельєфи, на яких зображено подібні бенкети, показують, що під час таких оказій споживалося тільки вино. Очевидно, під час святкувань вино відігравало дуже важливу роль. Також Даниїл згадує, що на тому бенкеті були жінки — другорядні дружини царя та його наложниці (Даниїла 5:3, 23). Археологічні знахідки підтверджують цю особливість вавилонського звичаю. Думка про те, що дружини можуть брати участь у бенкетах разом з чоловіками, була огидною для євреїв та греків маккавейського періоду. Можливо, саме тому ранні варіанти грецького перекладу Септуагінта не згадують у книзі Даниїла про цих жінок. Однак гаданий фальсифікатор книги Даниїла мав би жити в той самий період еллінізму [поширення грецької культури], можливо, навіть приблизно тоді, коли було зроблено переклад Септуагінта!
21 Якщо пам’ятати про такі подробиці, то здається просто неймовірним, що «Британіка» могла написати, ніби автор книги Даниїла мав лише «поверхове та неточне» знання про часи вигнання. Звідки міг якийсь фальсифікатор, що жив декілька століть пізніше, бути так добре обізнаним зі звичаями стародавнього Вавилону та Персії? Пам’ятайте також, що обидві імперії зазнали занепаду задовго до другого століття до н. е. У той час не було археологів, і, крім того, євреї тоді не могли похвалитися своїм знанням культури та історії інших народів. Тільки пророк Даниїл, очевидець того часу і тих подій, міг написати біблійну книгу, що носить його ім’я.

ЧИ СТОРОННІ ФАКТОРИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО КНИГА ДАНИЇЛА Є ПІДРОБЛЕНОЮ?

22 Один з найпоширеніших закидів проти книги Даниїла — її місце в каноні Єврейських Писань. Колись рабини поділили книги Єврейських Писань на три групи: Закон, Пророки й Писання. Вони зарахували Даниїла не до Пророків, а до Писань. «Це означає,— аргументують критики,— що ця книга була невідома в той час, коли збиралися праці інших пророків». Гадають, її зарахували до Писань тому, що цю групу було зібрано пізніше.
23 Проте не всі біблійні дослідники погоджуються, що стародавні рабини поділили канон у такому суворому порядку чи що вони вилучили книгу Даниїла з Пророків. Але навіть якщо рабини й зарахували книгу Даниїла до Писань, то чи це є доказом того, що вона була написана пізніше? Ні. Авторитетні вчені наводять багато причин, чому рабини могли вилучити книгу Даниїла з Пророків. Вони, наприклад, зробили це, можливо, тому, що ця книга ображала їх, або тому, що, на їхню думку, сам Даниїл відрізнявся від решти пророків, бо займав світську посаду в іншій країні. У всякому разі, дійсно важливе значення має той факт, що євреї стародавніх часів глибоко поважали книгу Даниїла і вважали її канонічною. Крім того, з доказів можна побачити, що укладення канону Єврейських Писань було завершено набагато раніше другого століття до н. е. Додавати щось до нього пізніше не дозволялося, у тому числі книги, написані в другому столітті до н. е.
24 Парадоксально, але одна з тих відкинутих праць пізніших часів використовувалася проти книги Даниїла. Очевидно, що апокрифічна книга Еклесіяст, написана Ісусом бен Сирахом, була укладена приблизно 180 року до н. е. Критики люблять вказувати, що Даниїла не занесено до її довгого списку праведних чоловіків. Вони пояснюють це тим, що про Даниїла тоді ще не знали. Цей аргумент дуже популярний серед вчених. Але зауважте: той самий список не згадує Ездри та Мордехая (ці обидва чоловіки були великими героями в очах євреїв, що жили після вавилонської неволі) і доброго царя Йосафата. А з усіх суддів у ньому названо лише Самуїла. Оскільки тих чоловіків не занесено до списку, який поміщено в неканонічній книзі і який не претендує на вичерпність, то чи ми повинні усіх їх вважати вигаданими? Сама думка про це є абсурдною.

ІНШІ ДЖЕРЕЛА ВИСТУПАЮТЬ НА ЗАХИСТ ДАНИЇЛА

25 Звернімо знову нашу увагу на позитивне. Говорять, що з усіх книг Єврейських Писань лише книга Даниїла має багато підтверджень. Наприклад, про її достовірність свідчить відомий єврейський історик Йосиф Флавій. Він говорить, що, коли у четвертому столітті до н. е. Александр Македонський під час війни з Персією прийшов до Єрусалима, священики показали йому книгу Даниїла. Александр сам зробив висновок, що слова з Даниїлового пророцтва, показані йому, стосувалися його військового походу проти Персії. Це мало бути приблизно за півтора століття до написання «підробки», як говорять про це критики. Звичайно, критики нападають на Йосифа Флавія за цей уривок. Вони також нападають на нього за те, що він зауважив про сповнення деяких пророцтв книги Даниїла. Однак, як сказав історик Джозеф Д. Уїлсон, «[Йосиф Флавій], напевно, знав про це питання більше, ніж усі критики світу».
26 Достовірність книги Даниїла було підтверджено ще більше, коли в кумранських печерах (Ізраїль) знайшли рукописи Мертвого моря. Серед тих знахідок 1952 року було на диво багато сувоїв та фрагментів книги Даниїла. Найстарший з них датується кінцем другого століття до н. е. Отже, вже в той ранній час книгу Даниїла добре знали й шанували. «Біблійна ілюстрована енциклопедія Зондервана» (англ.) зауважує: «Тепер зрозуміло, що слід відмовитися від датування книги Даниїла маккавейським періодом, і це тільки тому, що від моменту її укладення Даниїлом і до того, як вона з’явилась у формі копій у бібліотеці маккавейської релігійної секти, мало пройти багато часу».
27 Проте є ще набагато давніші й достовірніші докази автентичності книги Даниїла. Одним із сучасників Даниїла був пророк Єзекіїль. Він також служив пророком під час вавилонського вигнання. У книзі Єзекіїля ім’я Даниїла згадується не один раз (Єзекіїля 14:14, 20; 28:3). Ці посилання показують, що у шостому столітті до н. е., навіть ще за життя Даниїла, його вже добре знали як праведного та мудрого чоловіка, котрий був гідний того, щоб про нього згадали разом з такими богобійними чоловіками, як Ной та Йов.

[Примітки]
Деякі критики намагаються пом’якшити звинувачування у фальсифікації, говорячи, що письменник цієї книги використав псевдонім Даниїл, так само як автори декотрих старовинних неканонічних книг писали під вигаданими іменами. Проте біблійний критик Фердінанд Гітціґ дотримується такої думки: «Якщо приписувати авторство цієї книги не Даниїлу, то все постає у зовсім іншому світлі. Тоді виходить, що вона є сфальсифікованою і що автор мав намір обманути своїх читачів, хоча їм же на благо».
Коли упав Вавилон, Набоніда у ньому не було. Тому про Валтасара слушно говориться, що в той час він був царем. Критики висувають заперечення, говорячи, що у світських джерелах немає згадки, що Валтасар мав офіційний титул царя. Однак докази вказують на те, що в стародавні часи люди могли називати царем навіть правителя.
Єврейський вчений К. Ф. Кайл пише про Даниїла 5:3: «Згідно зі звичаєм македонян, греків та римлян, LXX. [переклад Септуагінта] тут, а також у 23-му вірші не згадує жінок».
На противагу цьому у списку вірних чоловіків та жінок з 11-го розділу Послання до євреїв, написаного під натхненням апостолом Павлом, є згадка про події з книги Даниїла (Даниїла 6:17—25; Євреїв 11:32, 33). Однак список цього апостола також не є вичерпним. У ньому не згадано багатьох, у тому числі Ісаї, Єремії та Єзекіїля, але це аж ніяк не доводить, що їх ніколи не існувало.
Деякі історики зауважують, що цим пояснюється добре ставлення Александра до євреїв, які були давніми друзями персів. Під час свого походу Александр мав намір знищувати всіх друзів Персії.

  • 0

#675 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4213 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 09.12.2010 – 16:44

Перегляд дописуЗЮП (9.12.2010 16:00) писав:

З відки такі дані? Ось декілька рукописів, деякі з них датуються 3ст.до н. е.
На жаль рукописів там у вас бракує. Щодо Ісаї, то не всі ті "пророцтва" Ісаєю написані, пророцтва згодом добавлялись, по мірі відбування подій, які ті "пророцтва" пророкують. Ви не можете довести неупередженій та незаангажованій людині, що ті пророцтва справді написані до пророкованих подій, отакі насправді у вас геть кепські справи. Немає у вас фактів які якось перехресно можна було б перевірити.
Звичайно то не суттєво для віруючого, бо для нього Біблія правдива бо богодухновенна, у самій Біблії написано, що вона богодухновенна.
  • 0

#676 Погромник

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 100 повідомлень

Відправлено 09.12.2010 – 17:12

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (9.12.2010 09:29) писав:

ти не вигадуй на ходу, а наведи цитату, чим свята вода відрізняється від звичайної.


Поїдь до пустелі влітку, бажано верблюжим караваном і дізнаєшся без цитат "свята вода", чи "не свята"

Колись мій батько працював в Туркменії, там з гір біля кордону з Іраном тече річка, маленька, не глибше ніж по-коліно...І її місцеве мусульманське населення вважає священною...

Повідомлення відредагував Погромник: 09.12.2010 – 17:18

  • 0

#677 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 09.12.2010 – 17:21

Перегляд дописуПогромник (9.12.2010 17:12) писав:

Поїдь до пустелі влітку, бажано верблюжим караваном і дізнаєшся без цитат "свята вода", чи "не свята"

Колись мій батько працював в Туркменії, там з гір біля кордону з Іраном тече річка, маленька, не глибше ніж по-коліно...І її місцеве мусульманське населення вважає священною...


Стрибни з гелікоптеру у середину Байкалу. Просили ж навести цитату.
  • 0

#678 Погромник

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 100 повідомлень

Відправлено 09.12.2010 – 18:23

Перегляд дописуБілий Дракон (9.12.2010 17:21) писав:

Стрибни з гелікоптеру у середину Байкалу. Просили ж навести цитату.

Цитата

і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
(Мт 3:6-11)

Про "святість" не сказано ніде, але тут з"являється, ще й вогонь...Який скажу по секрету вважався "священним" з часів неадертальців...

Вода-вогонь-повітря-земля людина завжни надавала цим поняттям "святості"

Але чомусь після втілення християнства священною стала тільки та вода, над якою проведе обряд піп

Повідомлення відредагував Погромник: 09.12.2010 – 18:26

  • 0

#679 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6652 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 09.12.2010 – 19:06

Перегляд дописуПогромник (9.12.2010 18:23) писав:

....
Але чомусь після втілення християнства священною стала тільки та вода, над якою проведе обряд піп
я тобі відкрию страшну таємницю - отримати структуру води ідентичну освяченій священниками, сьогодні можливо атеїстичними технічними засобами. причому в самій біблії про структуру води нічого не сказано, бо їм це було просто невідомо. хоча священна вода була давно відома у "язичницьких" культах, і в народному епосі згадується жива і мертва вода, але нічого подібного в біблії.
  • 0

#680 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 09.12.2010 – 19:13

Скип’ятити, ось мертва вода вийде. Додайте антисептику, вийде жива вода :happy1:
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних