Перейти до вмісту

СИЛА ДУМКИ


Повідомлень в темі: 187

#181 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 11.06.2010 – 19:26

Перегляд дописуGENA (11.06.2010 19:19) писав:

Добре, як самі Ви пояснюєте чому електрон не падає на ядро, якщо він постійно втрачає енергію при випромінюванні, де він її отримує, з яких джерел. Нагадайте мені, а то я вже про це забув. А заодно нагадайте, що з себе взагалі уявляє електрон, що це таке?

Пояснюю на прикладі атома водню. Йдеться про функції стану його електрона.

Цитата

Функції характеризуються трьома цілими квантовими числами

n = 1,2,3… — основне квантове число.
l = 0..n-1 — орбітальне квантове число.
m = -l..l — магнітне квантове число.
Крім того, електронні хвильові функції характеризуються ще одним квантовим числом — спіном, який з'являється при врахуванні релятивістських ефектів. Спінове квантове число приймає значення sz=±1/2.

Власні значення гамільтоніана дорівнюють

En=-R/n^2 ,
де R=μα^2/(2ħ^2)≈13,6 еВ — константа (α — стала тонкої структури).


Власні значення гамільтоніана відповідають можливим значення енергії атома водню. Вони залежать тільки від основного квантового числа n. Кожен із енергетичних рівнів атома водню, крім першого, вироджений. Одному значеню енергії відповідає n^2 можливих функцій, з врахуванням спіну 2n^2. [2]

Джерело цитати тут.

Видно, що енергія електрона може зменшуватись не безкінечно, а лише до певного мінімального рівня енергії, нижче якого він не може впасти.

Перегляд дописуGENA (11.06.2010 19:19) писав:

А також яким чином гравітаційна взаємодія відрізняється від електромагнітної? Що є Електромагнітна енергія і що є гравітаційна енергія? Що є гравітаційне поле та електромагнітне?

Фундаментальна відмінність в тім, що при гравітаційній взаємодії притягуються всі тіла, в електромагнітній притягуються лише заряди протилежного знаку, а однакові заряди відштовхуються.
  • 0

#182 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.06.2010 – 03:29

Перегляд дописуВасиль (11.06.2010 20:26) писав:

Пояснюю на прикладі атома водню. Йдеться про функції стану його електрона.

Джерело цитати тут.

Видно, що енергія електрона може зменшуватись не безкінечно, а лише до певного мінімального рівня енергії, нижче якого він не може впасти.

Фундаментальна відмінність в тім, що при гравітаційній взаємодії притягуються всі тіла, в електромагнітній притягуються лише заряди протилежного знаку, а однакові заряди відштовхуються.
Можна і так пояснювати, але це все математичне пояснення властивостей електрона і не відповідає на запитання, а що на справді уявляє собою електрон, які сили діють при його русі, що взагалі уявляє собою електрика, з приводу чого існує навіть анекдот. Не буду розповідати, мабуть Ви його чули. Так що приведу власну гіпотезу що є електрон, а потім зіставлю його з нашою планетою Землею і доведу що спін та обертання тіла вздовж власної осі породжені різними силами і в співвідношенні вони різні, але мають одне і теж механічне походження. Спін породжений гравітаційним підштовхуванням тіл один до одного, а момент обертання вздовж власної осі це так звані електричні властивості тіла. Як відомо електричні властивості тіла сильніші за гравітаційні. Я зараз не можу привести формулу для електричної сили, але вона обернено пропорційна квадрату від відстані, пропорційна швидкості обертання тіла та обернено пропорційна масі тіла.

Гіпотеза.

Як вже згадувалось у розділі річка часу, простір нашого всесвіту уявляє собою так звану річку потоку ефірної маси яка має загальний вектор руху у більш «твердому» середовищі космічного вакууму, яке в свою чергу не зовсім однорідне і складається із більш великих (масивніших) та більш маленьких куль. При своєму русі вздовж цих неоднорідностей (центрів конденсації, а це можуть бути зірки, та великі маси скупчення матерії) утворюються так звані вихрі із часток ефіру з лівостороннім , та правостороннім рухом, із яких надалі народжуються електрони та позитрони. У зв’язку з тим, що діє закон буравчика, вихрі з лівостороннім рухом (за годинниковою стрілкою) опускаються до цих більш масивних неоднорідностей, а вихрі з правостороннім рухом відштовхуються від великих мас неоднорідностей і згодом розсіюються у просторі і зникають. Цією неоднорідністю можуть бути великі та масивні протони з загальним правостороннім обертанням та нейтрони, які не обертаються. Таким чином спочатку електрони уявляють собою вихрі з ефірної речовини, а згодом вони ущільнюються та приймають сферичну форму у виді тора, але вектор обертання за годинниковою стрілкою зберігається, що і придає їм так звані електричні властивості.

Щодо магнітних властивостей речовини можна сказати, що утворюються так звані електронні позитронні пари (первинний магнітний диполь), які згодом можуть утворювати довгі ланцюжки таких поєднань, що і придає речовині магнітні властивості.

Щодо нашої планети Земля можна сказати. Що вона уявляє собою той же електрон, але від відстані розташування від Сонця та скорості її обертання вздовж власної осі, маси, співвідношення гравітаційних сил та електричних сил різні. Гравітаційні сили більш «далекобійні» вони обернено залежать від квадрату відстані між тілами та пропорційно їх масам, а електричні сили не тільки обернено від квадрата відстані, обернено масам, а ще від швидкості обертання тіла. Чому обернено пропорційно масі? Тому що швидкість обертання також залежить від маси, і чим вона менша утворення вихру-тора стає більш рухливим і може проникати на меншу відстань до масивних тіл через тверде та пружне середовище. Тому у атомі проявляються тільки електричні сили, а гравітаційні не помічаються, а в середовищі макрооб’єктів привалюють гравітаційні сили, а не помічаються електричні. Земля також разом з магнітним полем має вигляд тора.

Що не дає впасти одним тілам на інші, так це пружність «твердого» середовища, а також вектор відцентрових сил.

Так що електромагнітні та гравітаційні сили це не якась особлива міфічна властивість матерії, а закономірне слідство первинних механічних сил, які можна описати звичайними законами Ньютона. Але ніхто не намагається переписувати розділи фізики. Важно розуміти фізичну сутність тих або інших сил, їх взаємозв’язок і як вони діють. А ось рішати ти чи інші фізичні задачі треба з допомогою математичного апарату сучасної фізики, так як рівняння Ньютона для таких складних систем виходять більш складними та громіздкими. Але в деяких випадках їх можна поєднувати і доповнювати одні іншими.

p.s.

Іще хочу підкреслити, що поповнення енергією систем атомів, та зоряних систем провадиться за рахунок комплексної дії електромагнітних, гравітаційних та механічних сил системи в цілому за рахунок середовища і такі системи можуть існувати нескінченно довго, поки спокій систем не порушують якісь зовнішні сили, або порушується баланс притоку енергії, та її витрачання.

Повідомлення відредагував GENA: 12.06.2010 – 03:50

  • 0

#183 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.06.2010 – 04:06

Перегляд дописуGENA (12.06.2010 04:29) писав:

Гіпотеза.
...

p.s.

Іще хочу підкреслити, що поповнення енергією систем атомів, та зоряних систем провадиться за рахунок комплексної дії електромагнітних, гравітаційних та механічних сил системи в цілому за рахунок середовища і такі системи можуть існувати нескінченно довго, поки спокій систем не порушують якісь зовнішні сили, або порушується баланс притоку енергії, та її витрачання.

p.s. 2

Також слід сказати, що ядра атомів це такі ж самі системи зірок, тільки на мікрорівні, і в них провадяться такі ж реакції як і у надрах зірок з такими ж термоядерними реакціями і випромінюванням світла та енергії, але частота та швидкість цих випромінювань на багато перевищує найвищу частоту та швидкість у нашому світі.
  • 0

#184 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.06.2010 – 10:05

Продовження

Тепер розглянемо окрему сферу-шар у абсолютному вакуумі де відсутні будь які зовнішні сили, або вони всі урівноважені та скомпенсовані.

Як що з будь яких причин сфера-шар починає обертатися то зразу виникають дві взаємно перпендикулярні сили. Одна з них направлена вздовж осі обертання у напрямку правила буравчика. Цю силу можна назвати електричною силою. Перпендикулярно осі обертання сфери-шару утворюється центробіжна сила за рахунок різниці у швидкостях центральних точок тіла та зовнішніх. Цю силу можна назвати магнітною силою. Як що на тіло починають діяти якісь зовнішні линейні сили у довільному напрямку, то ці сили можна назвати гравітаційними і як що тіло починає рухатися у цьому напрямку, то зовнішні точки тіла можна назвати фронтом хвилі цього тіла, або швидкість у цьому напрямку можна назвати фазовою швидкістю тіла.
Якщо обертова сфера-шар з тих чи інших причин починає рухатися у перпендикулярному напрямку у реальному середовищі до осей електричної та магнітної сил то в середовищі утворюється так зване електромагнітне поле, яке починає розповсюджуватися у трьох перпендикулярних плоскостях. Швидкість розповсюдження електромагнітного поля залежить тільки від параметрів середовища, а лінійна швидкість тіла та його фазова швидкість залежить від співвідношення розмірів-мас часток середовища та загальної маси-енергії тіла. Фазова або лінійна швидкість тіла завжди нижча, чим фазова-лінійна швидкість фронту хвилі середовища.

Як що розглянути обертальне тіло у реальному середовищі, то навколо тіла утворюється рух часток середовища у напрямку обертання тіла, так звані токи зсуву, а якщо два тіла опиняються поруч з один одним, то як що тіла обертаються в протилежних напрямках, то ці токи зсуву складаються, або центробіжні сили обох тіл складаються і тим самим виникає сила тяжіння, так зване магнітне зчеплення, так званий внутрішньоатомний клей, який не дозволяє системі розпастися і всі складові системи починають діяти як єдине ціле, для якого витрати енергії на обертальний рух мінімальні.
Як що два тіла опиняються поруч, але з однаковим моментом обертання, то ці сили мають протилежний знак і таким чином вони відштовхуються один від одного.

Як бачимо при виникненні обертального руху зразу виникає комплекс із трьох взаємно перпендикулярних сил, електричного, магнітного та гравітаційного, що зразу же примушує середовище передавати це збудження у трьох напрямках, вперед-назад, вверх-вниз та вліво-вправо. Це наглядно ми бачимо у результаті кидання каменя у воду. Утворюються електромагнітні механічні хвилі, де лінійний рух розширення хвилі, її фронту можна зіставити з гравітаційною складовою, фазовою її швидкістю, збільшення кола хвилі з магнітною складовою, а гребні та впадини з електричною складовою, але навпаки як завгодно. Все залежить від домовленості, що це і як вважати.

Із всього описаного можна зробити висновки, що на основі рівнянь Ньютона базуючись тільки на поняттях масі-енергії тіла, масі-енергії часток середовища, їх відстані одна від одної і також класичними поняттями для швидкості можна написати систему рівнянь для єдиного елетромагнітно-гравітаційного поля такими ж як рівняння Максвела для електромагнітного поля.
  • 0

#185 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.06.2010 – 10:43

Перегляд дописуGENA (12.06.2010 11:05) писав:

Продовження

Із всього описаного можна зробити висновки, що на основі рівнянь Ньютона базуючись тільки на поняттях масі-енергії тіла, масі-енергії часток середовища, їх відстані одна від одної і також класичними поняттями для швидкості можна написати систему рівнянь для єдиного елетромагнітно-гравітаційного поля такими ж як рівняння Максвела для електромагнітного поля.
Припустивши, що середовище має вигляд-структуру як показано на мал.1
Зображення
Мал.1

та прийнявши енергію-масу-діаметр-об’єм частинки за одиницю та вирішив ці рівняння відносно окремої кулі яка вібрує, можна отримати таке значення, сталий коефіцієнт, як критична швидкість розповсюдження такого збудження в ідеальному середовищі, а не в якомусь там міфічному вакуумі.
Знаючі цю сталу – критичну швидкість розповсюдження збудження, але критичну швидкість взаємодій можна вираховувати і реальні критичні швидкості до того чи іншого середовища, а також критичні швидкості лінійного пересування об’єктів в такому середовищі.
  • 0

#186 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.06.2010 – 11:23

Перегляд дописуGENA (12.06.2010 11:43) писав:

Знаючі цю сталу – критичну швидкість розповсюдження збудження, але критичну швидкість взаємодій можна вираховувати і реальні критичні швидкості до того чи іншого середовища, а також критичні швидкості лінійного пересування об’єктів в такому середовищі.
p.s.
Ще можна добавити, що швидкість світла у земних умовах ~300 тис. км. на годину, це не тільки лінійна швидкість фронту електромагнітної хвилі та фазова його швидкість, а ще і гравітаційна швидкість розповсюдження цього збудження і всі вони збігаються, але яка реальна лінійна швидкість окремого фотону ще не відомо та не обраховувалась. Тим не менш вона нижча, чим ~300 тис. км. на годину.
  • 0

#187 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 26.07.2010 – 17:17

я сильно задумався про цю тему і підозрюю, що заміна в назві "м" на "п" гармонізує форму з суттю, от така думка
  • 0

#188 GENA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.09.2010 – 11:58

Паразити свідомості

...
Ви здатні самі впоратися зі своєю проблемою. Це не хвороба. Це паразити свідомості, вони ж – маятники. Вам потрібно зрозуміти, що нав'язливі думки народжуються не у Вашій голові, а насаджуються ззовні. Якщо бути точним, у Вашій голові взагалі немає ніяких думок. Мозок відповідає в основному за прийом і обробку зовнішньої інформації, отчого здається, що думки «варяться» у голові. Насправді це не так. Людина подібна до телевізора, що відтворює програми із простору варіантів. Коли Ви про щось задумалися, Ваш «телеприймач» підключається до певного сектора простору варіантів. Ви можете вибирати програми самі, своєї волею. Але для цього необхідно бути хазяїном, тримати пульт керування у своїх руках. У голові повинен бути «цар».

Однак людина по своїй натурі ледача й пасивна. Вона воліє пускати свої думки на самоплив – кладе пульт керування на полицю. І тоді в ланцюг між «телевізором» і простором варіантів підключається маятник. Він «натискає кнопку», і – ланцюг замикається, – іде струм. Паразитові не важливо, яка програма транслюється, йому потрібно лише одне – Ваша енергія. Ви починаєте крутити в думках той сектор простору варіантів, до якого Вас підключили. А якщо ці думки змушують ще й виконувати якісь дії, ритуал, тоді утвориться міцний зв'язок з обраним сектором – свого роду «чергова червона кнопка». Коштує маятнику нажати цю кнопку, і Ви в його владі.

Повторюю, це не хвороба. Паразити свідомості в тім або іншому ступені є в кожної людини. Всі шкідливі звички, зокрема, підтримуються саме паразитами. Думаю, позбутися від Ваших нав'язливих станів буде не складніше, ніж кинути курити. Паління – це теж, не стільки фізіологічна залежність, скільки ритуал, гачок, за який смикає маятник. Для того щоб відв'язатися від маятника, необхідно перемкнутися на іншу програму, наприклад, на здоровий спосіб життя. Точно так само, від нав'язливої мелодії в голові можна позбутися, перемкнувшись на іншу. Іншими словами, Ваше завдання взяти пульт керування телевізором у свої руки й нажати нову кнопку. Своєю волею. Усвідомлено.
...

http://www.slavaperu...-post_4946.html
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних