Перейти до вмісту

як пояснити дитині що таке смерть?


Повідомлень в темі: 43

#1 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 07.04.2010 – 15:22

  • 43
після нового року ховали мою тітку. та померла від пухлини в мозку, дуже довго мучилась, останні кілька тижнів взагалі лежала в ліжку, не могла ні ворушитись ні розмовляти. як овоч була,хіба що очі "живі". зовсім поряд живуть мої двоюрідні брати(тітчині сини). в старшого брата прийомний син, забула як малого звати,йому років 7-8. у молодшого дві доньки, 12 і 6(чи 7?..)рочків. така річ, що молодший брат відмовився пускати до своєї матері дітей,коли та вже не вставала. старшенька вже розуміє,що таке смерть, а от молодша почала плакати, коли їй сказали, що бабусі скоро не буде(як вони це їй казали не знаю, бо мене там не було). я так зрозуміла, що прощатись з тіткою(бабусею) ходив тільки син старшого брата. наче нормально відреагував. ну..нормально для дитини 7-ми років. сумний весь час був. може він і не розумів, що таке смерть- не знаю.

я не пам"ятаю як це пояснювали мені. сусідська собака постійно роздирала на моїх очах котів і маленьких собак, я плакала, але шо ж я могла зробити(підросла і отруїла ту паскуду).
також пам"ятаю,що коли я була малою,дуже багато родичів моїх померли. тільки я якась байдужа була. мені у 4 роки було абсолютно все одно,що померла прабабка. хоча,може тому,що я вже тоді вважала її відьмою і терпіти її не могла. коли мені було шість помер мій троюрідний дядько. пам"ятаю, що тоді плакала. але не через дядька, бо я його,здається, і не бачила ніколи, але в нас тоді жила його дружина,моя тітка(а дядька в місто в лікарню привезли), я її дуже любила і плакала скоріше, бо плакала сама тітка.

як пояснити дитині "смерть"? якою має бути реакція малої дитини на втрату когось кого вона знала?

#2 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 07.04.2010 – 15:48

 Sensssorika (7.04.2010 16:22) писав:

як пояснити дитині "смерть"? якою має бути реакція малої дитини на втрату когось кого вона знала?
Усе залежить від знайомства: якщо дитина добре знайома з померлою, то пофіґ не буде, хоча й особливої біди теж, підозрюю, не виявиться.
А якщо дитина не дуже знайома, то буде більш-менш пофіґ. Ну, принаймні мені щодо бабусь-дідусів було так.
Я думаю починати знайомство сина зі смертю на прикладі мняса. Ги.
  • 0

#3 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 07.04.2010 – 15:53

Мій найбільший страх у дитинстві - це страх смерті. Звідки я дізналась про смерть я не пам"ятаю (я на похорони попала перший раз десь років вже в 13-ть). Нас ніколи не лякали бабаями чи чудовиськами. Правда, якщо взяти до уваги наші добревідомі казочки, то мабуть питання відпадає само-по-собі: "Червона шапочка" - вовк з"їдає бабцю, а потім внучку; "Колобок" - лисиця з"їдає колобка; "Синя борода" - це взагалі ужастік і так далі. Чи взяти дитячу лічилку: "Сорока-ворона дітям кашу варила, на порозі студила. Тому дала, тому дала, а тому: круть - і голову відірвала". Таке відчуття, ніби нас з дитинства програмують на можливий поганий кінець. Я чула різні питання маленьких діток батькам: і про Бога, і про землю, і про нього-самого, але про смерть - жодного разу.

 zav (7.04.2010 16:48) писав:

Я думаю починати знайомство сина зі смертю на прикладі мняса. Ги.
Ваша дитина може в результаті стати вегетаріанцем.)
  • 0

#4 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 07.04.2010 – 15:58

 Олеська (7.04.2010 16:53) писав:

Ваша дитина може в результаті стати вегетаріанцем.)
Це вам в іншу тему: http://www.tereveni....?showtopic=1357
Ги.
  • 0

#5 FT232BM

    私は人々嫌い

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3435 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ->НТУУ "КПІ"

Відправлено 07.04.2010 – 15:58

 Sensssorika (7.04.2010 16:22) писав:

після нового року ховали мою тітку. та померла від пухлини в мозку, дуже довго мучилась, останні кілька тижнів взагалі лежала в ліжку, не могла ні ворушитись ні розмовляти. як овоч була,хіба що очі "живі". зовсім поряд живуть мої двоюрідні брати(тітчині сини). в старшого брата прийомний син, забула як малого звати,йому років 7-8. у молодшого дві доньки, 12 і 6(чи 7?..)рочків. така річ, що молодший брат відмовився пускати до своєї матері дітей,коли та вже не вставала. старшенька вже розуміє,що таке смерть, а от молодша почала плакати, коли їй сказали, що бабусі скоро не буде(як вони це їй казали не знаю, бо мене там не було). я так зрозуміла, що прощатись з тіткою(бабусею) ходив тільки син старшого брата. наче нормально відреагував. ну..нормально для дитини 7-ми років. сумний весь час був. може він і не розумів, що таке смерть- не знаю.

я не пам"ятаю як це пояснювали мені. сусідська собака постійно роздирала на моїх очах котів і маленьких собак, я плакала, але шо ж я могла зробити(підросла і отруїла ту паскуду).
також пам"ятаю,що коли я була малою,дуже багато родичів моїх померли. тільки я якась байдужа була. мені у 4 роки було абсолютно все одно,що померла прабабка. хоча,може тому,що я вже тоді вважала її відьмою і терпіти її не могла. коли мені було шість помер мій троюрідний дядько. пам"ятаю, що тоді плакала. але не через дядька, бо я його,здається, і не бачила ніколи, але в нас тоді жила його дружина,моя тітка(а дядька в місто в лікарню привезли), я її дуже любила і плакала скоріше, бо плакала сама тітка.

як пояснити дитині "смерть"? якою має бути реакція малої дитини на втрату когось кого вона знала?
Смерть— це коли жива істота перестає дихати та рухатись в тому числі НАЗАВЖДИ!!! Тіла позбуваються, закопуючи цого в землю чи спалюючи.
P.S. Особисто я ненавиджу пишні похорони та соплі. Коли постарію викопаю колодязь посеред лісу і після моєї смерті на нього повісять меморіальну табличку з моїм іменем і подорожній, що набирає воду буде згадувати мене незлим тихим словом. А самого мене спалять та попіл затопчуть в землю.

Цитата

Я думаю починати знайомство сина зі смертю на прикладі мняса. Ги.
Синку, нам мама підсмажить сьогодні трішки мертв'ячинки)))
  • 0

#6 Вуйко Дмитро

    Where is my ban?!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1736 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 07.04.2010 – 16:07

Скажіть, що смерть - це перехід у вищу форму існування. Таке собі переродження

 FT232BM (7.04.2010 16:58) писав:

Смерть— це коли жива істота перестає дихати та рухатись в тому числі НАЗАВЖДИ!!! Тіла позбуваються, закопуючи цого в землю чи спалюючи.
P.S. Особисто я ненавиджу пишні похорони та соплі. Коли постарію викопаю колодязь посеред лісу і після моєї смерті на нього повісять меморіальну табличку з моїм іменем і подорожній, що набирає воду буде згадувати мене незлим тихим словом. А самого мене спалять та попіл затопчуть в землю.
Стопудов цим незлим тихим словом буде

Цитата

Блять, вода холодна!!

Не думаю, що це те, на що ви розраховували

 FT232BM (7.04.2010 16:58) писав:

Синку, нам мама підсмажить сьогодні трішки мертв'ячинки)))
Лол, це ж її фірмова страва)
  • 0

#7 fairy

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 77 повідомлень

Відправлено 07.04.2010 – 16:31

знаю класній вірш з приводу цього

A man of words and not of deeds
Is like a garden full of weeds;
And when the weeds begin to grow,
It's like a garden full of snow;
And when the snow begins to fall,
It's like a bird upon the wall;
And when the bird away does fly,
It's like an eagle in the sky;
And when the sky begins to roar,
It's like a lion at the door;
And when the door begins to crack,
It's like a stick across your back;
And when your back begins to smart,
It's like a penknife in your heart;
And when your heart begins to bleed,
You're dead, you're dead, and dead indeed

що в перекладі: (але російською, вибачте. українського художнього не знайшла)

дела людей, не их слова,
сады травою наполняют.
когда расти начнёт она,
тогда снега её сметают.
когда снега совсем сойдут,
то птичка прилетит к стене.
когда она опять взлетит,
то солнце небо посетит.
когда услышим гром небес,
то лев рычит нам удвери.
когда скрипеть начнут они,
то словно по спине ножи.
когда ты начинаешь понимать,
то в сердце тоже нож.
когда ты кровью станешь истекать -
ты мертв, и мертв... совсем умрешь...
  • 0

#8 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 07.04.2010 – 19:32

fairy довічний бан як клон користувача Юст
Навіщо пояснювати? Краще показати. Плюз телебачення все одно сформує уявлення про смерть, хоча і трохи збочене.

Повідомлення відредагував Гетьман: 07.04.2010 – 19:32

  • 0

#9 За межею

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 171 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 12.04.2010 – 13:30

Певно смерть можна пояснити порівнянням. Це наче вічний сон без снів і відчуттів. . .
  • 0

#10 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 12.04.2010 – 21:06

смерть - це як відключене електроенергії, тільки назавжди - що тут ще можна пояснювати? ))

 Sensssorika (7.04.2010 16:22) писав:

(підросла і отруїла ту паскуду).
як же я кайфую, що не був твоїм сусідсьим хлопчиком :)

Повідомлення відредагував d^.^b: 12.04.2010 – 21:07

  • 0

#11 Odonacer

    Старійшина

  • На перевірці
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1228 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:В Родині

Відправлено 12.04.2010 – 21:50

 Олеська (7.04.2010 16:53) писав:

Таке відчуття, ніби нас з дитинства програмують на можливий поганий кінець. Я чула різні питання маленьких діток батькам: і про Бога, і про землю, і про нього-самого, але про смерть - жодного разу.

Я пам"ятаю, коли померла моя бабуся, мені якось це не було дивно, бо вона і так хотіла померти. Мені тільки було жахливо, а ну як її у лоба треба бути цілувати. Здається я від цього страхіття тоді кудись забіг.
  • 0

#12 yushchenko

    yushchenko

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3760 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Backside of the Moon

Відправлено 12.04.2010 – 22:31

"як пояснити дитині що таке смерть?"

На прикладі вбитої мухи. Літала-літала, бззззз, шльоп - труп.
  • 0

#13 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 27.09.2010 – 18:39

 Вуйко Дмитро (7.04.2010 17:07) писав:

Скажіть, що смерть - це перехід у вищу форму існування. Таке собі переродження
Повна дурня, треба донести, що "ти перестанеш існувати, повністю, без балди", а дитина повинна це усвідомити. Мені напр. ніхто не пояснював, сам вкурив
  • 0

#14 Amarok

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2350 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дубно -> Нетішин -> Київ -> New York

Відправлено 27.09.2010 – 20:10

щось не дуже памятаю як мені пояснували що таке смерть в дитинстві або взагалі не пояснували...
думаю просто що той то і той то перестали існувати, їх не стало, більше не буде, померли...
філософію смерті думаю пізніше взнає як підросте і якщо буде цікавитись.
  • 0

#15 Леся Українська

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 101 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Ode$$a

Відправлено 26.11.2010 – 12:19

Мені здається, дитині нічого не треба пояснювати, вона сама все зрозуміє інтуїтивно. У кожній живій істоті закладене розуміння смерті - якщо навіть не на свідомому рівні, то на інтуїтивному.
  • 0

#16 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 26.11.2010 – 16:47

Кажуть дітей треба вчити власним прикладом.

 Sensssorika (7.04.2010 15:22) писав:

сусідська собака постійно роздирала на моїх очах котів і маленьких собак, я плакала, але шо ж я могла зробити(підросла і отруїла ту паскуду).
Повага!

 Олеська (7.04.2010 15:53) писав:

"Сорока-ворона дітям кашу варила, на порозі студила. Тому дала, тому дала, а тому: круть - і голову відірвала".
Тепер ясно чому ти виросла з радикальними поглаядами. Що не так - голову відірвала. :cry:)))

У нас ця казочка закінчувалася не так: цьому дала, а цьому - ні. Він каші не варив, молока не носив і щось там далі...
  • 0

#17 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 27.11.2010 – 14:58

Емо-діти краще за нас знають, що таке смерть.
  • 0

#18 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 27.11.2010 – 15:19

Ніяк не поясниш - дитина сама втяме. Мої батьки померли , коли мені було 6 років, інтервал в три місяці. Я вже й не пригадую, які були думки, але те що вже не повернеш знав 100%.
  • 2

#19 Кошечка

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 43 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 24.09.2011 – 13:30

в мене колись помер кіт, коли я була дитиною, то мама не говорила, що він десь пішов погуляти і т.д... вона так і сказала "помер наш котик, тому що захворів" я ще тоді памятаю якийсь час боялась любої простуди, бо думала також помру, як кіт)))
вона навіть тоді пояснювала, що котика закопала, тому що він вже не зможе ніколи бігати, бавитись. тільки буде лежати і все..))

Повідомлення відредагував Кошечка: 24.09.2011 – 13:32

  • 0

#20 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1459 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 11.06.2012 – 09:51

Ми пояснюємо, що все живе, колись стає неживим (складовою ґрунту) або часткою чогось іншого живого. Я думаю, дитині слід розуміти, що вона як саме вона існує тільки поки живе (щоб уважніше ставилася до власної безпеки). З іншого боку, кажемо, що люди вірять (саме вірять, не знають), що є душа. Що власне ми вважаємо, що душа - це наша пам'ять про цю людину, поки пам'ятаємо - вона ніби і є. В мене родина не релігійна. Напевно, якби було інакше, було б простіше пояснювати. Поки ж намагаємося говорити так на цю тему, щоб малеча сама змогла розібратися згодом (якщо схоче - по-релігійному).
А одна моя знайома, коли в Київському зоопарку слон помер, каже так серйозно: "А ми доні сказали всю правду. Що слон став зірочкою, і вночі їй ту зірочку показали" :)
  • 2



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних