Перейти до вмісту

Хвилююсь чи переживаю?


Повідомлень в темі: 15

#1 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6237 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 11.03.2010 – 06:45

  • 15
Щодо "Хвилююсь" - то відразу ясно, що примітивний русизм, абсурдний переклад в наслідок бідності "вєлікага і магучєга". Йому не місце в українській мові.

Але як же передати це відчуття? Тут майже ідентичним по сенсу є ще одне слово - "вболіваю". Теж русизм. Від "хвилююсь" відрізняється лиш тим, що стосується ігор.

"Переживаю" - більш підходить по словотворенню. Але це слово мені чомусь не подобається. Так, пережити можна стихійне лихо, тимчасовий період нещасть, що стосується всіх. Але переживати за іншого, якщо подія що спіткала його, не може спіткати мене - ну, хотілось би інше лово мати, для пояснення цього явища.

#2 МегаРавлик

    Ледар

  • Заблоковані
  • PipPip
  • 26 повідомлень

Відправлено 11.03.2010 – 09:16

Навпаки, скоріше переживати це русизм. Ще є "непокоїтись".
  • 0

#3 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 11.03.2010 – 13:21

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (11.03.2010 06:45) писав:

Щодо "Хвилююсь" - то відразу ясно, що примітивний русизм, абсурдний переклад в наслідок бідності "вєлікага і магучєга". Йому не місце в українській мові.
Пане, не будьте аж такі категоричні.
Зрозумілим є лишень те, що, бачачи рос. слово волноваться не варто згарячу перекладати це українським словом хвилюватися. Оскільки безмежною є синонімія слів в українській мові й така ж семантика багатьох слів. За С. Караванським:

Цитата

ВОЛНОВАТЬ(СЯ), уболівати /умліва-/ серцем, (-море) бурунити(ся). ВОЛНУЮЩИЙ , що хвилює, здатний схвилювати, п-к бентежливий, бентежний, серцезворушний, животрепетний, захопливий, гостроцікавий, розворушливий; ВОЛНУЮЩИЙСЯ, занепокоєний, збентежений, розворушений, збуджений,розхвильований, (-океан) розбурханий, збурений, кипучий...

  • 0

#4 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 11.03.2010 – 17:35

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (11.03.2010 06:45) писав:

в наслідок бідності "вєлікага і магучєга".
якадурість. нє, ну я ше можу зрозуміти загальну нелюбов до всього російського,але ж нашо так нагло оббріхувати мову? ти настільки досконало знаєш російську,щоб робити такі висновки?
пс. "внаслідок" пишеться разом.
  • 0

#5 Amarok

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2350 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дубно -> Нетішин -> Київ -> New York

Відправлено 12.03.2010 – 06:11

по-моєму, "переживати" є русизм
  • 0

#6 :-)

    Пам'яті Помаранчевої Каски

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1199 повідомлень
  • Місто:витверезника

Відправлено 12.03.2010 – 06:23

Хм, переживати.
Жити в часі якоїсь події. Або в якомусь стані. Справді, може там тиск підвищуватися, чи безсоння, ще там всілякі ознаки нервового збудження. Збудження -> збурення -> буруни -> хвилі -> хвилюватися. Хто сказав, що "волноватся" було первинним? Може це українізм в рос. мові?

Лінгвісти-філологи, айда нам на поміч!
  • 0

#7 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 12.03.2010 – 14:14

Перегляд дописуManfred (12.03.2010 12:07) писав:

Мені теж видається вельми сумнівним твердження що хвилюватися калька волноваться, особливо з огляду на те, що росіяни — переважно суходільний етнос, і тема моря займає в українському культурно-історичному дискурсі, як на мене, набагато більше місця і ваги, згадайте лиш шевченкове "грає синє море", звідси і хвилі у душі, що хвилюється. Під час петрових реформ у Росії українські культурні впливи були досить відчутними, то чому б не припустити, що могла сформуватися російська калька з українського хвилюватися? Але напевно це можна сказати лише відстеживши час появи у російських текстах слова волна та похідних у 1) значенні, як водяного валу, що утворюється від коливання водної поверхні.
Неправильно вважати що хвилюватися - це калька з волноваться. Це всього лиш один із багатьох варінтів щодо перекладу, оскільки Хмурий князь Вітолдьд так і не навів контексту, лиш бездумно обізвав хвилюватися калькою з російської.
Переживати також має кілька значень.

Цитата

ПЕРЕЖИВАТИ, -аю, -аєш, недок., ПЕРЕЖИТИ, переживу, переживеш і діал. пережию, пережиєш, док. 1. перех. Жити довше, ніж хто-, що-небудь, після смерті кого-небудь або загибелі когось, чогось. // Бути, існувати, зберігатися довше, ніж що-небудь (про предмети, явища і т. ін.). // Зберігати своє значення після смерті свого творця або сучасників (про твори літератури, мистецтва і т. ін.). Пережити себе. 2. перех. Жити, існувати певний час. // Жити, існувати під час певних подій, явищ; переносити події, явища навколишнього життя (перев. тяжкі). // Перебувати в певному стані, проходити яку-небудь стадію розвитку. 3. перех. і без додатка. Знаходити в собі сили перенести, витерпіти щось. 4. перех. Зазнавати якого-небудь почуття, мати якийсь настрій і т. ін. // за кого – що і без додатка. Відчувати хвилювання, неспокій щодо кого-, чого-небудь. 5. перех. Зосереджувати свої думки, почуття на якомусь явищі, події. // Відтворюючи в свідомості які-небудь події, уявляти себе учасником їх. // У театральному мистецтві – перейматися почуттями й думками сценічного образу.

  • 0

#8 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6237 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 12.03.2010 – 14:20

Перегляд дописуManfred (12.03.2010 12:07) писав:

Мені теж видається вельми сумнівним твердження що хвилюватися калька волноваться, особливо з огляду на те, що росіяни — переважно суходільний етнос, і тема моря займає в українському культурно-історичному дискурсі, як на мене, набагато більше місця і ваги, згадайте лиш шевченкове "грає синє море", звідси і хвилі у душі, що хвилюється. Під час петрових реформ у Росії українські культурні впливи були досить відчутними, то чому б не припустити, що могла сформуватися російська калька з українського хвилюватися? Але напевно це можна сказати лише відстеживши час появи у російських текстах слова волна та похідних у 1) значенні, як водяного валу, що утворюється від коливання водної поверхні.
Волна - вона звідти ж звідки і річка Волга та інші. шукати появу цього слова не має сенсу. воно було споконвічно в тих краях.

Перегляд дописуМегаРавлик (11.03.2010 09:16) писав:

Навпаки, скоріше переживати це русизм. Ще є "непокоїтись".
от "непокоїтись" - це якраз по суті. Але слово "покой" у нас не використовується. натомість ми використовуємо "спокій". але також ми використовуємо "покої" як синонім "спочивальні".
В мене немає сумніву, що тисячу років тому наші предки казали саме "покой" а не "спокій".
Тож я за використання слова "непокоїтись".
  • 0

#9 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3805 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.03.2010 – 00:35

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (12.03.2010 14:20) писав:

Волна - вона звідти ж звідки і річка Волга та інші. шукати появу цього слова не має сенсу. воно було споконвічно в тих краях.
Волна то не суто російське слово, напр. чеською vlna. Мабуть є й в инших мовах, якщо пошукати.
Слово хвилюватись, що в прямому значенні описує неспокійний, збурений, хаотичний, невизначений, непевний процес природно набуває переносного значення. Подібні слова збаламутитись, закипіти, загорітись, запалитись, обуритись, збентежитись, розвіятись, зворушитись, де фізичні феномени переносяться на психічні, а иноді й навпаки :D .. тож походження переносного значення видається природним, тому гадаю взагалі немає сенсу шукати звідки й куди воно було запозичено. То може бути так само важко, як визначити, хто винайшов лук та стріли.

Повідомлення відредагував kalamar: 13.03.2010 – 00:38

  • 0

#10 kavalera

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1258 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.03.2010 – 04:06

Волна - це від загальнослов*янського кореня. В нас теж таке слово є, вовна. Значення інше. В суч. моск. мові воно або збереглося від прабілоруських часів (так, московська мова походить від білоруської і н. і. :D), або від старослов*янської. Тобто на терени ті прийшло всеодно. Не споконвічне як і слов*яни на ісконномосковських землях. Питання лише чи з в*ятичами, кривичами, радимичами з сучасної Білорусі, чи апасля з церковними книжками з Києва. Мариністичне тлумачення виглядадає шось надуманим, адже хвилюватися може і висока трава во палє широкам. Тіпа. А от щодо зв*язка волноваться і хвилюватися дійсно, тєрзают смутниє сомнєнья. Шось аж занадто калькоподібними вони видаються. Цікаво, як там хвилюються/волнуються поляки чехи і інші слов*яни. Це б могло трохи роз*яснити. Але в цілому, думаю, наша літ. мова просто таки пропитана от такими кальками з москвомови, ікальками вони вже давно не вважаються. Це вже асимілятив. Вважаю, шо нинішня літмова є суржик в майже такій же мірі як і народний суржик. Просто іншими шляхами і формами. Переконаний, наша мова б мала б геть інший вигляд, не будь би її носії 350 років в обіймах брата-акробата. Хоча, в принципі, є ж метод первірити. Треба поритися знавцям в джерелах докацапських, і пошукати в славенороській мові "хвилюватися". Знайдення буде достатньою ознакою.
  • 0

#11 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3805 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.03.2010 – 17:28

Перегляд дописуIA32 (13.03.2010 04:06) писав:

Мариністичне тлумачення виглядадає шось надуманим, адже хвилюватися може і висока трава во палє широкам. Тіпа. А от щодо зв*язка волноваться і хвилюватися дійсно, тєрзают смутниє сомнєнья. Шось аж занадто калькоподібними вони видаються. Цікаво, як там хвилюються/волнуються поляки чехи і інші слов*яни. Це б могло трохи роз*яснити.

Доведіть, що то калька. Здається, нема заперечень проти прямого значення слова хвилюватись? Отже питання щодо переносного значення.
Отут є приклади такого переносного значення http://hsb.wiktionar...rg/wiki/falować від слова falować.
У польській falować звичайно вживається лише в прямому значенні, але подібне зміщення значення инших подібних слів є й там, й у инших мовах.
Наприклад, якщо англієць ужиє таких не літературних зворотів як make your mind ripple чи ripple in my heart, то він теж калькує з російської?
Лише не слід будь-яким словом зловживати.

Й між иншим сучасна рсійська мова теж мала б геть инший вигляд якби не ті 300 років. Які і сучасно польська виглядала б иначе, якби не ті 600 років :yes: .

Повідомлення відредагував kalamar: 13.03.2010 – 17:39

  • 0

#12 Буря

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 285 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Херсон

Відправлено 13.03.2010 – 18:47

Мені більше подобається слово "хвилюватися" або "непокоїтися" )))
  • 0

#13 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 13.03.2010 – 21:04

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (12.03.2010 14:20) писав:

от "непокоїтись" - це якраз по суті. Але слово "покой" у нас не використовується. натомість ми використовуємо "спокій". але також ми використовуємо "покої" як синонім "спочивальні".
В мене немає сумніву, що тисячу років тому наші предки казали саме "покой" а не "спокій".
Тож я за використання слова "непокоїтись".
слово спокій має походження від покій,яке в свою чергу йде від старослов"янського, а те в свою чергу від грецького.

Моя порада: не викабелюватися із походженням слів бо бачте те - російська калька, а треба щоб не було.
Читайте словники.
  • 0

#14 ЛЕО

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 38 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:РІВНЕ

Відправлено 05.04.2010 – 19:42

"непокоїтись". це сила!!! :lol:
  • 0

#15 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 23.08.2010 – 13:15

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (11.03.2010 07:45) писав:

Щодо "Хвилююсь" - то відразу ясно, що примітивний русизм, абсурдний переклад в наслідок бідності "вєлікага і магучєга". Йому не місце в українській мові.
Хм... Дивна версія. І, як на мене, абсурдна. І як Ви дійшли висновку, що хвилюватися - це калька? Ще Борис Грінченко згадував у своєму Словникові, як "ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра". Фіксує це слово і Правописний словник Г. Голоскевича (1929 р.):

Цитата

Хвилюва́ти(ся), -лю́ю(ся) -лю́єшся
Підтримує таку думку і "Русско-украинский словарь" Головащука, Словник синонімів української мови, зрештою й ЕСУМ.

А це наші класики(!!!!!!).

Цитата

— Заспокойтеся, човен є, і чималий, — сказав я тихо нашому супутнику Борису Троянді, що хвилювався увесь час більш за всіх. Він не вмів плавати (О. Довженко "Ніч перед боєм");
Так, хвилювався, — як то вони поставляться до нього? (І. Багряний "Тигролови");
А Матвій хвилювався вельми — від виявленої довіри, й ще бозна від чого (хто не хвилюється при копанні скарбу)... (Ю.Мушкетик "На брата брат");
Юрко рубав дрова, хвилювався, переживав, не міг заспокоїтися. ... (В. Лисенко "Тататрський острів");
Панас Кандзюба хвилювався найбільше: — А що? На моє вийшло (М. Коцюбинський "Фата моргана");
Все принишкло в чеканні; юрба стояла непорушно, мов завмерла, тільки хвіст її, що простягався далеко геть, приглушено хвилювався й шумів (Іван Босий "Валеріан Підмогильний");
Оксана дивилась на Гандзю й теж хвилювалася й думала про очерети, про комуніста, про комуністів, про продпо-даток... (М.Хвильовий "Життя");
Наталя Миколаївна щоразу так хвилювалася, зустрічаючи їх, своїх учнів, а чи проводжаючи на канікули, що троянди з трояндової сукні зацвітали в неї й на щоках (Г. Тютюнник "Климко").
Спинившись на трибуні, хвилювалася дуже, але більше, ніж сум'ятливі її слова, вразило Колосовського інше: рука актриси (О. Гончар "Циклон").

  • 0

#16 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 23.08.2010 – 14:14

І щодо переживати (у значенні хвилюватися за когось). Словник української мови подає ще таке трактування: зазнавати якого-небудь почуття, мати якийсь настрій і т. ін. // за кого – що і без додатка.

ПЕРЕЖИВАТИ -
Зображення
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних