Перейти до вмісту

Стародавні рецепти народної медицини: вірування, обряди, повір’я.


Повідомлень в темі: 72

#61 morisa

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 148 повідомлень

Відправлено 12.06.2010 – 10:33

 Безбожник (11.06.2010 21:04) писав:

відповісти по суті, тобі просто немає чим.

я б сказала немає кому (це стосується обох опонентів). У нас різні позиці. Але різниця між нами в тому, що ви говорите про свою ВЛАСНУ позицію, а я говорю (відсторонено від своїх симпатій чи антипатій) про сучасний стан народної медицини в українських селах, тому що маю на це підстави, а Ви не маєте, просто пишите те, що вам хочеться бачити з огляду на свої власні світоглядні уявлення, наводете недолугі і не аргументовані, не підтверджені джерелами приклади. Я не веду розмову з фанатиками, які у всьому бачать язичництво (З шановним Безбожником ми вже мали дискусію про Купала), бо це марна справа. Так що нашу дискусію, з огляду на вище сказане, припиняю.

P.S. А щодо баби Мотры, дружини, коханок тощо, то не треба, Безбожнику, так це брати близько до душі та відхрещуватися від зозулинця:happy1:. Добре, що хоч Онук Велеса підтримав своїм дописом про нього, а не почав розповідати (або вигадувати) скільки у нього жінок та коханок :cool1:
  • 0

#62 Росава

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 25 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:У чортів на виступці))

Відправлено 12.06.2010 – 10:43

 morisa (9.06.2010 19:07) писав:

а де Ви це вичитали? звідки інформація?Можливо, так колись і було, або приблизно так :cool1:
Нині все доволі прагматично. Баби рвуть "Зілля" коли мають час, а не в "магічний" , при цьому не звертають увагу ні на зозулю, ні на росу ні т.д. ні т.п. Так само прагматично роблять з нього примочки, компреси, нічого, як правило, при цьому не примовляючи, і так само прагматично вживають :cool1:) От і все. Звичайно, нам хочеться думати, що магія слова, часу тощо актуальна і нині в українських селах, але, як людина, яка була не в одній експедиції, можу запевнити, що цього залишилося дуже мало, що й не дивно - глобалізація та урбанізація!..

Інформація з різних джерел: з матеріалів досліджень Євгена Товстухи, Зоріани Болтарович, Наталі Земної та інших, котрі використовували власні польові дослідження (на відміну від ваших експедицій, їхні видалися набагато продуктивнішими), архівні дані, літературні джерела (народна медицина українців у ХІХ- на початку ХХ ст не була "прагматичною").
Дещо також пам"ятаю ще від своєї бабусі (до сіл моїх бабусь урбанізація та глобалізація не дійшла, і вони примовляли, збираючи трави, і звертали увагу на росу :) )
Онук Велеса вірно вам зауважив, я писала не про "баб", а про Предків. Друге речення мого допису починається словами: "Віддавна збираня рослин починали..."
І, якщо я не помиляюсь, тема називається "Стародавні рецепти народної медицини..." До чого тут урбанізовані, відірвані від вірувань, обрядів та звичаїв "баби"? Ті "баби" вже либонь, не більше трьох пісень народних пам"ятають...


 morisa (9.06.2010 19:07) писав:

...глобалізація та урбанізація! :wub:
:)Але жалкувати не слід, бо час змінюється, змінюються люди, їх культура, побут, звичаї.
Це як розуміти? На зміну нашим Предківським прийшли якісь нові звичаї та культура?
Як на мене, то нічого нового не прийшло, а тим паче такого, аби можна було не жалкувати за нашими давнім, РІДним.
Ваша позиція мені дуже вже нагадує позицію большевиків 20-х років: зруйнувати, знищити все - куркулів, приватну власність, церкви, звичаї, традиції, національні ознаки... Руїна, деградація суспільства - все що було створено ними тоді, глобалізацією після, і те, чому так радієте нині ви.

І головне, як би не змінювалося суспільство, Закони Природи лишаються незмінними, такими, якими вони були 100, 200, 1000, 2000 років тому.
Незнаю чи читали ви мій допис, але цю його частину точно пропустили:
"...Сьогодні, коли наукою доведено вплив сонячного світла, виду грунтів, температури, певної пори дня на обмін речовин у рослинах, зокрема на біосинтез його біологічно активних компонентів і їх розподіл в різних частинах рослин, раціональність таких спостережень очевидна.
На основі даних наукової медицини відомо, що будь-який організм змінює свої властивості відповідно до зміни середовища, що одна й та сама рослина в залежності від того, де вона росте, може бути цілющою або шкідливою. Народ на основі багатовікового досвіду виробляв правила – коли і де збирати ті чи інші трави..."


 morisa (10.06.2010 21:25) писав:

Давня традиція збирати лікарське зілля у певний час, місці, з певними формулами тощо залишилася у минулому і відтворюють її лише у фольклорних виставах або у власних фантазіях :)

Давня традиція "відтворюється" у реальному житті. Тому є маса підтверджень. Моя скромна персона - одне з них
:happy1:

 morisa (10.06.2010 21:25) писав:

Про те, що мала на увазі Росава має відповідати саме вона.

Це не так вже принципово ;)
З дописами Онука Велеса, Безбожника та Odonacerа абсолютно згодна.
Дякую вам, друзі :) :)
  • 0

#63 morisa

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 148 повідомлень

Відправлено 12.06.2010 – 12:02

 Rosava (12.06.2010 11:43) писав:

Інформація з різних джерел: з матеріалів досліджень Євгена Товстухи, Зоріани Болтарович, Наталі Земної та інших, котрі використовували власні польові дослідження (на відміну від ваших експедицій, їхні видалися набагато продуктивнішими)

Запитуючи вас "звідки інформація" не малося на увазі їхне сумнівне походження, а проста зацікавленість. Зоряна Болтарович - видатна АКАДЕМІЧНА дослідниця народної медицини, яка обїздила всю Україну досліджуючи цю царину. Залучила до своїх книжок величезний архівний, польовий матеріал, опрацювала велику кількість джерел. Вона - Авторитет.
Стосовно моїх продуктивних або не продуктивних досліджень, то цього вам писати не слід, бо ви не знаєте, хто я і чим займаюся поза "теревенями". А я маю пряме академічне відношення до народної культури українців. А ви та ваші друзі, яким ви дякували, маєте? Я знаю, що пишу і це відповідає реальності. Якщо якась невелика група людей думає інакше, то це не означає, що їхні думки мають реальне підтвердження на всіх теренах України. Я-патріот, безмежно люблю свою землю, пишаюся звичаями, обрядами традиціями, але це засліплює мені очі, на відміну від декого :happy1:
  • 0

#64 Онук Велеса

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 441 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 12.06.2010 – 12:21

 morisa (12.06.2010 13:02) писав:

Запитуючи вас "звідки інформація" не малося на увазі їхне сумнівне походження, а проста зацікавленість. Зоряна Болтарович - видатна АКАДЕМІЧНА дослідниця народної медицини, яка обїздила всю Україну досліджуючи цю царину. Залучила до своїх книжок величезний архівний, польовий матеріал, опрацювала велику кількість джерел. Вона - Авторитет.
Стосовно моїх продуктивних або не продуктивних досліджень, то цього вам писати не слід, бо ви не знаєте, хто я і чим займаюся поза "теревенями". А я маю пряме академічне відношення до народної культури українців. А ви та ваші друзі, яким ви дякували, маєте? Я знаю, що пишу і це відповідає реальності. Якщо якась невелика група людей думає інакше, то це не означає, що їхні думки мають реальне підтвердження на всіх теренах України. Я-патріот, безмежно люблю свою землю, пишаюся звичаями, обрядами традиціями, але це засліплює мені очі, на відміну від декого :happy1:

Слухайте, пані, щось ви роздаєте занадто багато вказівок: ти не відповідай, бо не до тебе звертались, то цього писати не слід. Особисто мені рожево, аж червоно, чи маєте ви якесь академічне відношення до народної культури, чи ні. Якщо ви живете в одному середовищі і про нього пишете, то не значить, що іншого не існує, а чи велике воно, чи ні - знову таки, не ваша справа. Якщо Вікентій Хвойка не мав археологічної освіти, а розкопав Трипільську культуру, він що, не є відцього археологом? Маєте чимось поділитись, напишіть в приват, я теж з радістю поділюсь тим, що маю. Це ж не змагання, хто має більше відзнак і палкіше любить батьківщину.
  • 0

#65 morisa

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 148 повідомлень

Відправлено 12.06.2010 – 19:11

Росаво, переглянула у профілю подану вами зноску: http://barvinok.ucoz.net
і там є стаття про народну медицину, починається вона так: "Народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і ґрунтувалися на спостереженнях над навколишнім природним середовищем, включають у себе народну медицину та метеорологію, народну астрономію і метрологію.
Народна медицина - одна з найважливіших галузей народних знань, яка визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні норми спілкування, її можна розглядати як складову традиційної культури...." Це ви її додали? Не пам*ятаєте, звідки її взяли? Підручник з української етнології під ред.проф. Борисенко, здається :happy1:

P.S. Приємно, що дякуючи нашій дискусії у вас з явився друг :cool1:

Повідомлення відредагував morisa: 12.06.2010 – 19:14

  • 0

#66 yushchenko

    yushchenko

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3760 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Backside of the Moon

Відправлено 12.06.2010 – 19:54

Не знаю, чи відноситься до традицій і народної медицини. Зважаючи на культуру українського народу вживати кріпкі спиртні напої, напевно, все ж таки якось пов'язано.

Лежав з температурою 39, грип. Ми з друзями мали йти на Новий Рік вживати алкогольні напої, танцювати шейк і по можливості залицятись до дівчат. Чувак приходить до мене, наливає 250 грам горілки з перцем, примушує випити, за раз. Я вимикаюсь на дві години, просинаюсь здоровий. Чи має це якесь відношення до народної медицини?
  • 0

#67 Росава

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 25 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:У чортів на виступці))

Відправлено 12.06.2010 – 19:56

Стосовно зозулинця. Воїни вдягали на шию те намисто з бульбочок зозулинця (або ж любки дволистої), але аж ніяк не для лікування статевого безсилля. Тими бульбочками втамовували голод та спрагу у довгих походах самі воїни, та ще й коням своїм давали...

:cool1: Але скільки б бульбочок чи кущиків петрушки, часнику чи насіння конопель наші чоловіки не їли, варто все ж і нам, жінкам, дивитися на себе у дзеркало.

Ось, наприклад, целюліт лікується травою, яка допомагає налагодити порушення місячних, тонізує, підтягує шлунок і матку, добре діє на тургор (пружність шкіри), допомагає боротися з целюлітом і смугами, які лишаються після розтягнення шкіри. Бореться ця рослина і зі старінням шкіри.

Називається ця трава приворотень звичайний (Alchemilla vulgaris). Цю траву дуже легко розпізнати: тільки-но сходить сніг - на лугах з"являються круглі листочки, які складаються з восьми або десяти часточок, схожі на листочки калачика (герані кімнатної). Однак, у калачика листочок рівний, а листочок приворотню, як зазначено, складається з часточок. По краю листочка - зубчики, а сеерединка його - немов лієчка. Квіточки зелені, починає квітнути у травні і цвіте все літо, до осені.

Приворотень має багато таніну і флавоноїдів, тому добре лікує ще й коліти і діарею. Цю рослину колись вивчали алхіміки. Вони збирали росу, яка накопичувалася всередині листочка, лікували або відновлювали здоров'я породіллям.

В Україні кожна жінка знала, що приворотень звичайний додасть їй здоров'я і краси. Варто було лише босоніж походити по росі. Назбирати роси - вона величезними краплями, немов важкі діаманти, лежить у листочках приворотню. Вмитися тією росою, напитися її (робили це як-найчастіше впродовж весни-літа) - жінка здорова, темпераментна, шкіра красива, всі органи в тонусі, підтянуті.

Шкода, що нині не кожна мама чи бабуся може розповісти й показати цей безцінний дар природи своїй донечці.
Та не тільки жінкам корисна ця рослина, тонізує вона і чоловіків, привертає увагу чоловіка до закоханої у нього жінки. Тож жінкам без цієї трави дуже важко жилося б на світі.

А щодо боротьби з целюлітом, то крім того, що треба ходити по росі і пити та вмиватися росою, із приворотню варто приготувати лікувальний настій:
* 1 чайну ложку подрібненого листя приворотню звичайного залити склянкою окропу, настояти 30-40 хвилин. Процідити. Пити по 1/4 склянки 4 рази на день до вживання їжі.
Такі ліки сприятимуть зникненню целюліту, розтягнень. Шкіра стане гарною, оксамитовою - вона вказуватиме на загальний стан вашого здоров'я. :happy1: :cool1:
  • 0

#68 morisa

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 148 повідомлень

Відправлено 13.06.2010 – 05:28

Ось така інформація про використання рослин в любовній магії:

Одним із засобів привернути коханого парубка було використання дівчатами різноманітних рослин, магічна здатність яких мала позитивно вплинути на кінцевий результат – причарувати конкретну особу чоловічої статі. Так, на Чернігівщині “некрасивые девушки, желая заитересовать собою парубков, натирают свои щеки надошником, от чего лицо их получает сильный румянец. В случае же неуспеха, выкапывают корень растения, известного в Юриновке под названием любки, или берут лист растения слезки – настаивают в водке и дают пить парубку, в полной уверенности, что по принятии этого настоя, парень начнет любить девку.
Слід зазначити, що любки (Levisticum officinale Koch.) досить часто використовувалися з метою причарувати бажану особу: «Дiвчата цiм зiллєм поять хлопцiв, коли хочуть щоб вони iх любили» .
Можливо, що таку репутацію любисток „заслугував” через те, що корінь у цієї рослини буває двояким: ”оканчивающийся отростками на подобие пальцев (мужской пол) и просто в виде сердца, без отростков (женский)» .
Окрім того, "нужно накопать таких корней, высушить, настоять на водке и дать выпить «парубкові й дівчині» поровну, приговаривая: «Любилися в лісних лугах ці цвіточкі, і ви, діточкі, в своїх хатах любіться, як ці цвіточкі в лугах”.
  • 0

#69 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 13.06.2010 – 19:09

 ---- (12.06.2010 20:54) писав:

Не знаю, чи відноситься до традицій і народної медицини. Зважаючи на культуру українського народу вживати кріпкі спиртні напої, напевно, все ж таки якось пов'язано.

Лежав з температурою 39, грип. Ми з друзями мали йти на Новий Рік вживати алкогольні напої, танцювати шейк і по можливості залицятись до дівчат. Чувак приходить до мене, наливає 250 грам горілки з перцем, примушує випити, за раз. Я вимикаюсь на дві години, просинаюсь здоровий. Чи має це якесь відношення до народної медицини?

Якщо горілка була самогонкою, то має. Самоє нєпосрєдствєнноє.

ПС. А чо...по можливості ? :happytwo:
  • 0

#70 Teo

    бовдур, булька, кулька, круть!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2841 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.06.2010 – 21:10

 morisa (13.06.2010 06:28) писав:

“некрасивые девушки, желая заитересовать собою парубков, натирают свои щеки надошником, от чего лицо их получает сильный румянец. В случае же неуспеха, выкапывают корень растения, известного в Юриновке под названием любки, или берут лист растения слезки – настаивают в водке и дают пить парубку, в полной уверенности, что по принятии этого настоя, парень начнет любить девку.
варто зазначити, що відверто лузерами є ті не гарні дівчата, які мають алергію на надошнік, любки і слезки.
  • 0

#71 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 17.06.2010 – 11:28

 morisa (23.01.2010 18:50) писав:

Ось у цьому і парадокс: не дивлячись на те, що більшість населення Ураїни, були і є християнами, все ж таки зверталися до народних цілителів і нічого гріховного у цьому не бачили. Думаю, що причини наступні:

І написала купу висмоктаних пальця "причин", які не туляться одне до одного, хоч ти їх клеєм змащуй, замість однієї, цілком логічної - християнство в цій країні і цьому народові чуже, тож варто смаленому півню клюнути в попу, як вся ця чужинська шкаралупа миттю злітає і згадується те, що було справжнім.

 FT232BM (24.01.2010 12:54) писав:

Ви вочевидь фанат Задорного, чудове декламування його виступів.

Вчіть матчастину, пане, щоб так не сідати в калюжу.

ВРАЧ. Искон. Образовано с помощью суф. -чь от вьрати "говорить". Первоначально — "заговаривающий, волшебник". См. волхв.
  • 0

#72 morisa

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 148 повідомлень

Відправлено 17.06.2010 – 13:23

 -=VJ=- (17.06.2010 12:28) писав:

І написала купу висмоктаних пальця "причин", які не туляться одне до одного, хоч ти їх клеєм змащуй, замість однієї, цілком логічної - християнство в цій країні і цьому народові чуже, тож варто смаленому півню клюнути в попу, як вся ця чужинська шкаралупа миттю злітає і згадується те, що було справжнім.



Вчіть матчастину, пане, щоб так не сідати в калюжу.

ВРАЧ. Искон. Образовано с помощью суф. -чь от вьрати "говорить". Первоначально — "заговаривающий, волшебник". См. волхв.

і де в цьому дописі йдеться про народну медицину????
  • 0

#73 sefferot

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 14.01.2011 – 22:42

Зображення
В усній творчості — скарбниці знань, збережених у пам'яті народу,— є величезний розділ, який подає світоглядні та естетичні принципи українців. Маємо на увазі прислів'я, приказки, прикмети і повір'я.
Оскільки прислів'я і приказки досить грунтовно досліджені фольклористами, звернемось до прикмет і повір'їв, досліджених значно слабше і досить вузько. Спробуємо у невеличкій розвідці дати характеристику цих витворів народного розуму з точки зору їх виникнення і розвитку.
Отже, повір'я і прикмети — залишки первісних уявлень про світобудову і природу, спроби перших наївних пояснень явищ, які віддавна мали для людей важливе значення. Звичайно, повну картину цих уявлень відтворити зараз неможливо, оскільки погляди на ті чи інші явища змінювались під впливом розвитку суспільства. На звичаї поганські, на своєрідний моральний кодекс язичника-слов'янина, який побутував у формі різних заборон, лягли пізніші нашарування християнської релігії з її заповідями та заборонами. Уламки міфологічного світогляду у фольклорі дають можливість дослідникам робити висновок про тісний зв'язок життя людини із природними явищами, а отже, і про залежність від них. Ця залежність визначена роллю землеробства у господарському житті слов'янських племен, і саме крізь призму цієї залежності бачили навколишній світ наші пращури. Обожнювання води, тотемізм та пов'язані з цими культами звичаї лягли в основу збереженого до нашого часу шанобливого ставлення до землі, річок, криниць тощо. Так само збереглось у повір'ях і прикметах пояснення світобудови та розуміння окремих явищ природи з метою перетворення їх для своїх господарських потреб.
Для зручності українські повір'я :а прикмети розглянемо системно, за певною класифікацією. До першого рівня належать повір'я-заборони і прикмети-заборони, до другого — світоглядні, природні та господарські прикмети і повір'я, а до третього і останнього — власне забобони.
Повір'я-заборони, прикмети-заборони — це залишки язичницьких вірувань, а точніше —система «табу» в язичництві — пережитки релігійних уявлень, поєднані з чисто практичною необхідністю чи господарськими потребами. Повір'я-заборони стосуються землі, космічних світил, вогню, блискавки, предметів хатнього вжитку тощо. Наприклад, земля в уявленні народу була живою, її називали годувальницею, святою, нею клялись, її ім'ям проклинали. Слов'яни вірили, що земля відчуває біль, а тому і ставлення до неї має бути шанобливим:

Не бий по землі, бо їй болить.
Не плюй на землю, бо не буде родити.

Такого ж ставлення вимагають й інші об'єкти язичницьких культів:

Не показуй пальцем на сонце, бо усохне.
Не плюй у вогонь, бо поприщить губи.
З вогнем не жартуй, воді не вір.
Не плюй в криницю — прийдеться напитись.
Не їж над колодязем, бо жаби заведуться.
Не заглядай у піч, бо не ростимуть вуса.

Через обряди і культи прийшло в український фольклор і приписування надприродних властивостей речам домашнього вжитку. Мініатюрні зображення сокирок, дзвіночків, ложечок тощо здавна слугували слов'янам оберегами, охоронцями від злих сил, Так само діжа, віник, кочерга використовувались в обрядах, а дзеркало, скажімо, вважалось витвором нечистої сили. Тому до цих речей наші предки відчували якщо не острах, то принаймні повагу. Прикмет-заборон складено дуже багато:

Не дивись ввечері у дзеркало, бо насниться щось погане.
Не сідай на стіл, бо в сім'ї буде сварка.
Не переступай через віник, бо всохнеш.
Не тарабань ложками і не розсипай сіль, бо буде сварка.
Не можна віддавати позичені гроші ввечері, бо посваритеся.

Цей перелік кожен з нас може продовжити, використавши свій життєвий педагогічний досвід.
У світоглядних та природних прикметах висловлені уявлення народу про будову світу, деякі космологічні уявлення, так само виражене в них і ставлення до природи та природних явищ:

Зорі — це душі людські, скільки зірок в небі, стільки людей
живе на землі, як падає зірка — то помирає якась людина.
Небо — величезне покривало.
Земля сходиться з небом на кінці світу.
Чумацький Шлях вказує птахам дорогу до вирію.
Коли гримить грім — то це Бог возом їде.
Земля не розмерзнеться, доки не вдарить грім.

Господарська діяльність представлена чи не найдовшим рядом повір'їв та прикмет, адже від цього залежали не лише добробут та благополуччя у сім'ї, але й продовження роду, майбутнє дітей. Практично проблеми всіх галузей господарського життя знайшли відображення у цьому жанрі народної колективної творчості. Можна було б скласти окрему класифікацаю повір'їв господарських та на їхній основі зробити цікаве дослідження з визначенням пріоритетності видів занять українського народу, але й побіжна розмова на що тему показує, як широко і різноманітно представлене ремесло, сільськогосподарські роботи, домашня праця та інше.
Найархаїчнішими і, мабуть, найбільш наївними та безпідставними є повір'я та прикмети, які ми назвали у нашій класифікації забобонами. Дійсно, вони не мають якогось практичного значення для життєдіяльності людини і створені на основі причинно-наслідкової асоціації, але, як не дивно, саме ці прикмети та повір'я найбільш живучі й найпоширеніші. Важко пояснити дію цього феномену в наші дні, але пам'ять людська, пам'ять предків інколи виявляється сильнішою за науку і здоровий глузд. Але не будемо скептично ставитись до забобонів — це частка нашої культури і, навіть не вірячи в ці прикмети, пам'ятаймо:

Якщо кіт вмивається лапкою — прийдуть гості
Якщо нап'єшся води після кішки — буде нежить.
Коли кіт перейде дорогу, візьмись за ґудзик, і невезіння тебе
обмине.
Якщо зустрінеш по дорозі жінку з повними відрами, буде
удача, з порожніми — не пощастить.
Якщо дівку вкусить собака, то вона скоро вийде заміж.
Якщо дятел довбає стіну хати, то в цій хаті хтось помре.
Скільки разів прокує зозуля, стільки років відпущено тобі
жити.
Якщо навесні, вперше почувши зозулю, матимеш гроші
при собі — з грошима будеш цілий рік.
Гнізда ластівки або лелеки на хаті віщують щастя і достаток
у домі.
Коли курка заспіває — чекай клопотів у господарстві.
Як їси хліб, не лишай куснів, бо в них твоя сила.
Не витирайся з кимось одним рушником, бо це призведе до
сварки.

Повір'я і прикмети існують у формі стислих висловів, а також у формі легенди, казки, переказу, бувальщини тощо, ми розглянули тільки ті, що побутують без сюжетного оформлення. Звичайно, і класифікація, яку ми подаємо, умовна, оскільки повір'я і прикмети можна класифікувати тематично — про природу, звірів, птахів, сільськогосподарські, сімейні та за іншими ознаками. Але як би ми не класифікували ці витвори народної спостережливості та фантазії, висновок буде єдиним. Неписаний моральний кодекс, педагогічні, гігієнічні та естетичні правила, оформлені у вигляді повір'їв та прикмет, якими упродовж багатьох століть користувався наш народ, займають по праву чільне місце в історії української культури і заслуговують на глибокі дослідження і використання у формуванні духовності сучасної людини.
Джерело
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних