Перейти до вмісту

Час


Повідомлень в темі: 6

#1 namor

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 4 повідомлень

Відправлено 23.01.2010 – 10:09

  • 6
сьогодні написав дещо. Важлива думка збоку, людей яким на мене пофіг. Просто цікаво ці думки що нижче чогось варті чи ні.
Сьогодні субота. 19.01.2010.
Якщо рахувати в середньому - у мене залишилось 2905 тижнів, 20335 днів, 488040 годин.
8 годин в день сон. 4 їжа(приготування+трапеза)... відповідно по 162680 годин, 6778 день, 968 тижнів, 18.5 років, та 81340 годин, 3389 день, 484 тижні, 9.3 роки. в середньому більше 3200 разів заняття сексом, 365 днів чекання спутниці, 7262 ванни, 74802 чашки чаю, в навчальних закладах - 32130 годин, 1339 діб, 191 тиждень, 3.5 роки.
за інститут - 4200 годин, 175 діб в маршрутці.
за життя хірурга (26-75 роки роботи) - 4312 чергувань, по півдня, отримаємо 6 років ночей чергувань.
офіційних зарплат за життя(в середньому 2000 грн, 49 років праці років по 11 місяців в рік) на суму 1078000 грн (це навіть не половина зарплати шеви за місяць)

що ще порахувати... Що ще порахувати, щоб зрозуміти?????? Де пункт проведення часу разом з коханою? Я не знаю як порахувати цей час, бо він ненормований, нестандартний. Я щодня сідаю в маршрутку, я щодня розмовляю з батьками... Але чому неможливо так само з впевненістю сказати я щодня бачусь з нею! Я загрався в цю гру... Я загрався. Це все гра! Де найважливіший пункт??? Чому я граю по чужих правилах? Знехтувати частиною пунтів, і ти за бортом. Соціально незахищена група населення... А я їм заздрю. Вони немають правил. Воля!!! Воля... Її відсутність породжує страх. Так, ми всі так боїмося тюрми... Та ми всі живемо в тюрмі. Щодня ті самі обличчя, той самий графік... 11 місяців в році. Маршрутка, робота, маршрутка, дім, сон, знову маршрутка... І лише іллюзія змін. Іллюзія волі, ось що відрізняє тюрму від життя. Іллюзія свободи. Не вірите? А спробуйте кинути роботу? Навчання? Ви відпочиваєте по-різному? Ба, та невже? Клуб, пляж, кінотеатр... Злегка зміна обстановки. І все в строго визначений час. До 6 я на роботі, до 00-00 відпочиваю. ЦЕ СВОБОДА? Колонія суворого режиму. Лише кращі умови життя. Але ж ви вважаєте себе вільною людиною. А насправді ми надто слабкі для змін. Ми прагнемо заробити на новий компютер, машину, ми живемо цим, а отримавши прагнемо більшого, отримавши прагнемо ще більшого... І так по колу проходять роки. Порочний круг. А в моїй медицині - це передостання ланка патогенезу хвороби. Бо остання - смерть, або ба виздоровлення за умови усунення причини. Так, помирають всі, а ця хвороба. Трудоголізм заради мети, так це називається? Це хвороба нашого суспільства. Всього. але ми невиліковні. Ми наркомани, з фізичною залежністю. Бо коли від нас забрати правила ми здохнем. Заберіть від себе необхідність йти на роботу, йти за покупками, виносити мусор. Все під рукою. Нічого не треба. Ідилія? А згадайте кінець відпустки? А канікули? Глибоко в душі ми прагнемо туди, до своєї роботи. І чим більше ми без неї тим більше ми хочемо до неї. Ми не готові до таких змін. Частково це пути з дитинства, від батьків. Як це там, викладач з філософії казав не виховання, а "соціалізація". Нас соціалізували... Нас опутали кучою правил, вбили їх в голову. Несвідомо наші батьки робили нас рабами. Такими як і вони. Це порок всього людства. З самого початку. Релігія, обовязки, правила, етикет. Додаткові закони, і чим раніше їх вбити в голову, тим важче викорінити... О, в Київській Русі це першим зрозумів Володимир, 988 рік, масове хрещення. Массовий перехід від політеїзму, ввсяких Стрибогів і Зевсів до монотеїзму, причому примусово, і (!) включно з малими дітьми. Нове покоління краще піддається соціалізації. Єдиний бог. Так легко асоціювати з собою, любимим. Я перший під НИМ. Я виконую його волю... А ви слухаєтесь його, тому і мене слухайте. А не хочете мене, див. пункт "Перший під ним". Ось чому нас манить влада. Влада. Солодке слово, надає право звільнитись від пут деяких правил, і дає право накладати свої правила. Вона надає право бути вільним. Ні, не повністю вільним. Таким бути неможливо. Навіть тоді так було. Правильніше так - бути вільнішим. Бодай від кількох пут правил... Ми всі прагнемо свободи. І ті трудоголіки теж прагнуть свободи. Просто їхнє життя закоротке, щоб отримати свободу працею... Праця дає свободу, та не тим хто працюэ, а тим на кого працюють. я не можу пояснити чому так виходить. Чому відмінники працюють в двієчників на роботі, чому низькі завжди тоталітарні за характером, а високі такі романтики. Чому за павловим нас 4 типи темпераменту, і лише 1 з них визначається як неактивний, слабкий. Коли такі всі. Немає такого камінця який би став між шестерні мехінізму життя, порушив механіку. ЧОго я хочу? Відсутності кастовості, наявності рівноцінних альтернативних варіантів розвитку життя. Ні, не рівності у всьому. Все життя наше стоїть на відчутті різноманітності. В цьому ми. Але наявність рівноцінних альтернатив. Хочеш свободи і все життя жити для себе? Будь-ласка життя без навчання, лише пригоди розваги, подорожі. Хочеш бути відомим і жити для всіх? маєш умови. Вперед. Хочеш бути особливим, вирізнитись? Ніхто не заважає, підтриму контакт з однодумцями, проте в загальній масі залишаючись особливим. В кожного своє щастя, у всіх рівні можливості. Що пішло не так? Наша природа така. Наша природа - це природа землі, це будова нашії ДНК, яка сама по собі виключає ідею рівності. Ми спадково обумовлені. Сила інтелекту, фізична сила, зріст, обумовлена випадком, випадковістю в момент конюгації хромосом. Сама будова цивілізації вміщує випадковість, а на випадковості не можна побудувати альтернатиних подій, бо одного разу серія випадковостей породить дисбаланс. В дикій природі це менше помітно. Хижаки повинні добре потрудитись, щоб наїстись і не померти, беззахисні повинні триматися разом, і бути пильними, щоб вижити. У нас, все складніше. З початку цивілізації з самого початку ми поділились на касти. В зародку суспільства, в нашій протоцивілізації ми вже визначились в кастах. Землероби і ті хто зберігають їжу. Працівники і ті хто розпоряджається плодами нашої праці. Так все було так і залишилось. Який вихід. Жити окремо? Відділитись? Людина це суспільна істота. І наш розум і свідомість не обумовлені генетично. Скільки відомо дітей з синдромом Мауглі. Нас навчили бути людиною. Але в корені не правильно. Проблема нерівності і відсутності альтернатив, залежності від батьків до 25 років(в кращому разі) характерна не для всього людства. Декому повезло більше. Американці мають можливість звільнитись від опіки батьків коли захочуть, бо вони можуть досягнути чогось самі. Їхня система чимось відрізняється. І в цьому вартує в них повчитись. Хижаки на нашій місцевості теж добиваються більшого. Таких небагато. І я таким не стану. Томузараз не можу навіть приблизно прикинути скільки часу я буду проводити з коханою... Такої графи не буде, принаймі поки. Я буду продовжувати грати, битись в цьому зоопарку, і приходити зализувати рани до неї. Я граю по своїх правилах. Звичайно не всі правила мої... Деякі я приймаю, бо не в силі їх змінити. Але від деяких я звільнився. Я вільніший. І це надає мені владу. Бо ті хто захочуть, підуть за мною. І ця відсутність деяких привил в мені буде для них новим правилом. Ось що дає влада. Право накладати правила від яких ти вільний. Право соціалізувати... Ось чому ми так прагнемо дітей від бажаних людей, а потім гнітимось або тішимось ними. Вони - продовження НАШИХ правил. Ми вкладаємо все те що вважаємо за потрібне. І важливо зрозуміти, що справді вони ще не в силі змінити, які правила нам вартує не передавати. Щоб вони були вільніші. Ми звільнимось. І колись в графі поряд з сном 20 років, їжею 8 років, зможуть написати час з коханою 30 років. А поки треба задовільнитись меншими і неточними цифрами. Але вони є. Вони не мізерні. Вони важать більше за все. Хоч і не вказані.

#2 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.01.2010 – 10:44

Вам має бути цікаво знати усе про час. Є такий "Інститут проблем часу"... Кидаю лінк
http://www.chronos.msu.ru/rindex.html
  • 0

#3 Елегантний

    Писар

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 402 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 23.01.2010 – 11:32

Писанини скільки... ти не один такий. Приєднуйся бо клубу невдоволених! В ньому міліарди.Поки молодий, тому і сприймаєш все загострено. Пройде час, постарієш, і скажеш собі: який я був дурень, замість того шоб провести час з коханою, я створив тему про час, виклав думки більшости молодих людей і ці думки нікому непотрібні, але на відміну від мене інші люди не парилися викладанням своїх "оригінальних" міркувань, а з приємністю попивали пивце, спілкувалися, читали улюблену книгу, стрибали з парашутом; лиш я сидів за клавою і впивався від думки, який я розумний філософ зі "свіжими" думками!
Авто теми, не парся а купи хорошого вина і проведи час з коханою!
  • -1

#4 namor

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 4 повідомлень

Відправлено 23.01.2010 – 14:59

дякую за лінк. І за пораду. Мабуть і справді це минеться з часом.
  • 0

#5 WANUA

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 71 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 28.01.2010 – 20:00

Якщо чесно, я ціную час, тому я не читав перше повідомлення)))
  • 0

#6 пастух

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1972 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 28.01.2010 – 20:39

Перегляд дописуWANUA (28.01.2010 20:00) писав:

Якщо чесно, я ціную час, тому я не читав перше повідомлення)))

А дарма, економія на сірниках...моя теща...колись тримала день і ніч включену горілку газу, поруч стояв гранчак з
нарізаними полосками газети. Сірників не купували...
Ах не в тему, миж про Час...Можете видаляти панове модератори...Бог вам суддя.
  • 0

#7 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6459 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 28.01.2010 – 21:37

Перегляд дописуWANUA (28.01.2010 20:00) писав:

Якщо чесно, я ціную час, тому я не читав перше повідомлення)))
оце плюс, але через 7 днів я можу і забути
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua