Йоганн Вольфганг фон Ґете

Поет Johann Wolfgang von Goethe більше цінив свої наукові праці про "Морфологію рослин" та "Природу кольора", ніж поетичні витвори... Цікаво, що його все-таки знають як поета лише...

Мабуть тому його знають більше як поета, що він був справді великим поетом, а його наукові праці не варті виїденого яйця.

[граммар наці]Вперше бачу, щоб німецький дифтонг ое читався як "ю". Heil Spellcheck![/граммар наці]

Але науковий люд активно згадує його непоетичні праці... І він сам гордився більше працею про колір і про рослини ніж своєю поезією...

Та ну. Можете привести приклади того люду. Що такого про колір відкрив Ґете? Порівняйте із справжніми відкриттями про колір зробленими Ньютоном ( Розклад білого світла на веселку за допомогою призми).
Щодо вимови імені Гете, то там здається о умляут, у нас такого звука нема, до ю той звук далекий ( там же не у умляут), тому можливо краще, щоб він у нас залишався Ґете.

Золотий перетин у геометрії. Застосовувана у живопису, графіці, архітектурі пропорція, у якій одна частина відноситься до другої, як усе ціле до першої частини. Співвідношення, що найкраще відповідає естетичному сприйняттю зображення, вперше запропоноване давньогрецьким математиком Евклідом. Утворюється при поділі відрізку в такій точці, що площа прямокутника, одною стороною якого є весь відрізок, а іншою - менший з відрізків, дорівнює площі квадрата з більшим відрізком як стороною). Відношення двох відрізків приблизно дорівнює 13:8 (1,618). На цій пропорції базуються основні геометричні фігури. Прямокутник з таким відношенням сторін почали називати золотим прямокутником. Він також володіє цікавими властивостями. Якщо від нього відрізувати квадрат, то залишиться знов золотий прямокутник. Цей процес можна продовжувати до безкінечності. А якщо провести діагональ першого і другого прямокутника, то точка їх перетину належатиме всім отримуваним золотим прямокутникам. Зрозуміло є і золотий трикутник. Це рівнобедрений трикутник, у якого відношення довжини бічної сторони до довжини підстави дорівнює 1,618. Є й золотий кубоїд - прямокутний паралелепіпед із ребрами, що мають довжини 1,618, 1 і 0,618. У зірчастому п'ятикутнику кожна з п'яти ліній, складаючих цю фігуру, ділить іншу у відношенні золотого перетину, а кінці зірки є золотими трикутниками. Ще Гюте підкреслював тенденцію природи до спіральності. Гвинтоподібне й спіралевидне розташування листя на вітках дерев помітили давно. Спіраль побачили в розташуванні насіння соняшнику, в шишках сосни, ананасах, кактусах тощо. З'ясувалося, що в усіх цих випадках проявляє себе закон золотого перетину. Павук плете павутину спіралеподібно. Спіраллю закручується ураган. Перелякане стадо північних оленів розбігається по спіралі. Молекула ДНК закручена подвійною спіраллю. Гюте називав спіраль "кривою життя". Золотий перетин є границею відношення двох сусідніх членів у послідовності Фібоначчі. Виявляється, наприклад, що добре вивчені подвійні сплави володіють особливими, яскраво вираженими функціональними властивостями (стійкі в термічному відношенні, тверді, стійкі до окислення тощо) тільки в тому випадку, якщо питомі ваги початкових компонентів зв'язані один з одним в одній із золотих пропорцій. Феномен золотого перетину відомий людству дуже давно. Його таємницю намагалися осмислити Платон, Евклід, Піфагор, Леонардо да Вінчі, Кеплер і багато інших найбільших мислителів людства. Вони нерозривно пов'язували золотий перетин з поняттям загальної гармонії, пронизуючої всесвіт від мікросвіту до макрокосмосу. Наявність золотої пропорції у формах об'єктів, створених людством можна пояснити на основі аналізу наступних досліджень: 1. Досліди Фехнера, у яких випробовуваним було запропоновано вибрати "найкрасивіший" прямокутник із серії від квадрата до подвійного квадрата. Переважна більшість вказала на прямокутник з відношенням сторін 1,618. Це пояснюється будовою очного дна людини. Поле ясного зору має форму еліпса, осі якого відносяться як 1,618, тому предмети, у формі яких міститься золота пропорція, сприймаються "сприятливо". Недаремно екрани TV і кредитні картки мають співвідношення довжини і ширини рівне золотій пропорції. 2. Співвідношення частот хвиль (ритмів) електричних коливань мозку людини рівне золотій пропорції. 3. Число 1,618 - інваріант психофізичних законів, що описують сенсорні сприйняття людини. 4. У багатьох дослідженнях показана наявність золотої пропорції відносно частин тіла людини.

Але Гюте вважав сам, що його поезії - то так для розривки між важливими науковими вправами про теорію кольору і морфологію рослин...

Чорним виділено про Гюте...