Перейти до вмісту

Йоганн Вольфганг фон Ґете


Повідомлень в темі: 10

#1 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5920 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.01.2010 – 17:13

  • 11
Поет Johann Wolfgang von Goethe більше цінив свої наукові праці про "Морфологію рослин" та "Природу кольора", ніж поетичні витвори... Цікаво, що його все-таки знають як поета лише...

#2 kavalera

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1258 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.01.2010 – 23:46

Цікаво, а варіант з Гяте буде?
  • 0

#3 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3690 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.01.2010 – 10:52

Перегляд дописуЮст (18.01.2010 17:13) писав:

Поет Johann Wolfgang von Goethe більше цінив свої наукові праці про "Морфологію рослин" та "Природу кольора", ніж поетичні витвори... Цікаво, що його все-таки знають як поета лише...

Мабуть тому його знають більше як поета, що він був справді великим поетом, а його наукові праці не варті виїденого яйця.
  • 0

#4 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5920 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.01.2010 – 11:18

Перегляд дописуkalamar (19.01.2010 09:52) писав:

Мабуть тому його знають більше як поета, що він був справді великим поетом, а його наукові праці не варті виїденого яйця.
Але науковий люд активно згадує його непоетичні праці... І він сам гордився більше працею про колір і про рослини ніж своєю поезією...
  • 0

#5 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.01.2010 – 15:21

та, я так само:D
всі так роблять, в цьому нема нічого нового
  • 0

#6 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 19.01.2010 – 15:31

[граммар наці]Вперше бачу, щоб німецький дифтонг ое читався як "ю". Зображення Heil Spellcheck![/граммар наці]
  • 0

#7 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5920 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.01.2010 – 18:35

Але за тим лінком можна прослухати звучання. Саме Гюте звучить... Той чоловяга (фон Гюте) і проблеми лінгвістики досліджував...
  • 0

#8 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 19.01.2010 – 18:45

Перегляд дописуГетьман (19.01.2010 15:31) писав:

[граммар наці]Вперше бачу, щоб німецький дифтонг ое читався як "ю". Зображення Heil Spellcheck![/граммар наці]
не зважайте.
то особливості сприйняття звуку реципієнтом. хай собі тішиться.
  • 0

#9 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3690 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.01.2010 – 20:06

Перегляд дописуЮст (19.01.2010 11:18) писав:

Але науковий люд активно згадує його непоетичні праці... І він сам гордився більше працею про колір і про рослини ніж своєю поезією...

Та ну. Можете привести приклади того люду. Що такого про колір відкрив Ґете? Порівняйте із справжніми відкриттями про колір зробленими Ньютоном ( Розклад білого світла на веселку за допомогою призми).
Щодо вимови імені Гете, то там здається о умляут, у нас такого звука нема, до ю той звук далекий ( там же не у умляут), тому можливо краще, щоб він у нас залишався Ґете.
  • 0

#10 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5920 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 20.01.2010 – 10:54

Перегляд дописуkalamar (19.01.2010 19:06) писав:

Та ну. Можете привести приклади того люду. Що такого про колір відкрив Ґете? Порівняйте із справжніми відкриттями про колір зробленими Ньютоном ( Розклад білого світла на веселку за допомогою призми).
Щодо вимови імені Гете, то там здається о умляут, у нас такого звука нема, до ю той звук далекий ( там же не у умляут), тому можливо краще, щоб він у нас залишався Ґете.
Але Гюте вважав сам, що його поезії - то так для розривки між важливими науковими вправами про теорію кольору і морфологію рослин...

Цитата

Золотий перетин у геометрії. Застосовувана у живопису, графіці, архітектурі пропорція, у якій одна частина відноситься до другої, як усе ціле до першої частини. Співвідношення, що найкраще відповідає естетичному сприйняттю зображення, вперше запропоноване давньогрецьким математиком Евклідом. Утворюється при поділі відрізку в такій точці, що площа прямокутника, одною стороною якого є весь відрізок, а іншою - менший з відрізків, дорівнює площі квадрата з більшим відрізком як стороною). Відношення двох відрізків приблизно дорівнює 13:8 (1,618). На цій пропорції базуються основні геометричні фігури. Прямокутник з таким відношенням сторін почали називати золотим прямокутником. Він також володіє цікавими властивостями. Якщо від нього відрізувати квадрат, то залишиться знов золотий прямокутник. Цей процес можна продовжувати до безкінечності. А якщо провести діагональ першого і другого прямокутника, то точка їх перетину належатиме всім отримуваним золотим прямокутникам. Зрозуміло є і золотий трикутник. Це рівнобедрений трикутник, у якого відношення довжини бічної сторони до довжини підстави дорівнює 1,618. Є й золотий кубоїд - прямокутний паралелепіпед із ребрами, що мають довжини 1,618, 1 і 0,618. У зірчастому п'ятикутнику кожна з п'яти ліній, складаючих цю фігуру, ділить іншу у відношенні золотого перетину, а кінці зірки є золотими трикутниками. Ще Гюте підкреслював тенденцію природи до спіральності. Гвинтоподібне й спіралевидне розташування листя на вітках дерев помітили давно. Спіраль побачили в розташуванні насіння соняшнику, в шишках сосни, ананасах, кактусах тощо. З'ясувалося, що в усіх цих випадках проявляє себе закон золотого перетину. Павук плете павутину спіралеподібно. Спіраллю закручується ураган. Перелякане стадо північних оленів розбігається по спіралі. Молекула ДНК закручена подвійною спіраллю. Гюте називав спіраль "кривою життя". Золотий перетин є границею відношення двох сусідніх членів у послідовності Фібоначчі. Виявляється, наприклад, що добре вивчені подвійні сплави володіють особливими, яскраво вираженими функціональними властивостями (стійкі в термічному відношенні, тверді, стійкі до окислення тощо) тільки в тому випадку, якщо питомі ваги початкових компонентів зв'язані один з одним в одній із золотих пропорцій. Феномен золотого перетину відомий людству дуже давно. Його таємницю намагалися осмислити Платон, Евклід, Піфагор, Леонардо да Вінчі, Кеплер і багато інших найбільших мислителів людства. Вони нерозривно пов'язували золотий перетин з поняттям загальної гармонії, пронизуючої всесвіт від мікросвіту до макрокосмосу. Наявність золотої пропорції у формах об'єктів, створених людством можна пояснити на основі аналізу наступних досліджень: 1. Досліди Фехнера, у яких випробовуваним було запропоновано вибрати "найкрасивіший" прямокутник із серії від квадрата до подвійного квадрата. Переважна більшість вказала на прямокутник з відношенням сторін 1,618. Це пояснюється будовою очного дна людини. Поле ясного зору має форму еліпса, осі якого відносяться як 1,618, тому предмети, у формі яких міститься золота пропорція, сприймаються "сприятливо". Недаремно екрани TV і кредитні картки мають співвідношення довжини і ширини рівне золотій пропорції. 2. Співвідношення частот хвиль (ритмів) електричних коливань мозку людини рівне золотій пропорції. 3. Число 1,618 - інваріант психофізичних законів, що описують сенсорні сприйняття людини. 4. У багатьох дослідженнях показана наявність золотої пропорції відносно частин тіла людини.
Чорним виділено про Гюте...
  • 0

#11 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3690 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.01.2010 – 13:07

Перегляд дописуЮст (20.01.2010 10:54) писав:

Але Гюте вважав сам, що його поезії - то так для розривки між важливими науковими вправами про теорію кольору і морфологію рослин...
Не важливо, що вважав Ґете, важливо те, що наукові (чи філософські?) трактати Ґете не становили майже ніякої суто наукової цінності. Вони становлять цінність для Ґетезнавців для вивчення особи самого визначного німецького поета Ґете (не знаю, можливо вони мають якусь цінність й для філософів).
Між иншим Ньютон основною справою свого життя теж вважав алхімію, а зовсім не фізику.

Перегляд дописуЮст (20.01.2010 10:54) писав:

Чорним виділено про Гюте...
І де у вашій цитаті якісь відкриття Ґете напр. у фізиці, це лише повторення популярних, напівфілософських, розлогих, в основному чужих, відомих задовго до Ґете, мудрувань.

Щодо згадування, подібні міркування Ґете (й багатьох инших) згадує напріклад Вейль у своЇй книжці "Симетрія". Але ті згадки у своєрідному стилі самої книжки "Симетрія" (як і взагалі у стилі Вейля), Вейль не зараховує Гете до математиків чи физиків.

Повідомлення відредагував kalamar: 20.01.2010 – 13:20

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних