Перейти до вмісту

Львівські обсервації


Повідомлень в темі: 40

#21 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 26.04.2010 – 09:31

Цитата

Цирк на дроті
13.04.10

Реформаторська сверблячка просто не дає спокою Табачніку. «Клоун» увійшов у екстаз і вкрай заплутався. Заки Ганця Герман пріла над талмудами Тойнбі, щоб поділитися своєю словесною нестравною жувачкою з читачами «Дзеркала Тижня», Діма виконав спіч на тему «чесної об’єктивної історії» перед наївними журналістами BBC:

«Ми повинні відмовитись від етноцентризму. Тобто, етнічного підходу, перебільшення і гіперболізації держави, мілітарних аспектів викладання історії. Вчені пропонують побудувати викладання історії на принципі антропоцентризму. Тобто, в центрі людина, а не держава.

І навіть переможна війна, будь-яка, XVII сторіччя чи пізніше, – це перемога держави, а людям вона несла страждання. Я думаю, що от з такими підходами, з новою концепцією ми обов’язково зможемо і деполітизувати, і зробити підручники об’єктивними, гуманними».

Про те, яким саме людям війна XVII ст. несла страждання, можемо здогадуватися, бо ж у синагогах і досі кленуть погромника Хмельницького.

А кілька днів перед тим Діма клявся у Москві «нє допустіть рєабілітаціі колабораціоністов» і повернути у підручники «Вєлікую Атєчєствєнную» замість Другої Світової. Останнє – дуже цікава знахідка, коли частина від цілого здатна замінити ціле. І цікаво, якою буде періодизація тієї війни за Табачніком? Може, почне він її з 17 вересня 1939, коли СССР в союзі з Гітлером поділив Польщу? А може, від спільного з гітлерівцями Параду Пабєди у Бресті? Чи відразу з Катині?

Я розумію, жи ту є робота для психіатра, а не для мене, бо в голові гаспадіна Табачніка повний колапс. Для Західної України й Прибалтики, згідно з принципами антропоцентризму, та м’ясорубка, яку влаштували Гітлер зі Сталіном, ніяк не може бути Вєлікой Атєчєствєнной. Та й для решти свідомих українців та війна ані Вітчизняною, ані народною не була. А якби була, то, як і кожна така війна у нашій історії – Козаччина, Січові Стрільці, УПА – була б овіяна піснями. Але історії не відома жодна українська народна пісня на славу Красної Армії і «савєтского аружія». Зате пісень УПА – безліч. Є пісні про дивізійників, але нема про червоних партизанів. От лишенько!

А якщо «мєлкій чіновнік» вирішив бачити в центрі історії – людину, а не державу, то реабілітація колабораціонізму його взагалі не повинна хвилювати. Колабораціоніст – теж людина. І треба навпаки – намагатися його зрозуміти, а не осуджувати, бо у всьому ж винна держава.

Одне слово – як у когось клямка впала, то це надовго. Так що на черзі нові циркові номери від знаменитого клоуна.
За власть регіональних Совєтов!

Дуже дохідливо пояснив на шоу в Шустера хрунь Лавринович, чому не треба бідкатися, що депутати покидають фракцію, в яку їх вибрали: «Не треба вибирати продажних депутатів. Люди заплатили за своє місце в Раді і вони вважають, що вони не зобов’язані своєму партійному лідерові. Ось де корінь зла».

Цікаво, наскільки такі слова приємно було почути усім продажним «тушкам»? Це ж треба – яка зневага!

Отже, депутат, якого вибирає народ, несе зобов’язання лише перед своїм дуче, а не перед народом! На народ йому просто нас..ти. А народ, приймаючи ці цілком заслужені свідчення своєї нікому непотрібності, повинен тільки смачно облизатися і одноголосно погодитися з тим, що вибори взагалі непотрібні і треба їх ліквідувати. Як у старі добрі часи будемо вибирати без вибору. Зате ж яке свято було! І оркестра грала, і бухвєт працював, і дефіцити викидали... Душа раділа! А зараз? Тьху!
Пий, пий... На старість торба і кий

Яка найбільша мрія алкоголіка? Вкрасти ящик горілки, горілку вилити, пляшки здати, а гроші пропити.

Приблизно так виглядає логіка здачі запасів високозбагаченого урану Америці. Деякі країни на ньому заробляють грубі гроші, а ми хочемо отримати одноразовий внесок, хутенько його проїсти і потім думати: що б то ще такого файного здати?

Таке враження, що наша делегація погодилася на такі умови з бодуна. Переліт дався взнаки. Ну, нічого, проспляться, то може, хтось їм пояснить, що є такі країни, які від своїх запасів не відмовилися. І нічого. Ніхто їм того за зле не має.
Проспали

Керуючий справами президента РФ Володимир Кожин повідомив шокуючу новину: «одномоментно о 10 ранку за московським часом повномасштабні паради перемоги відбудуться у всіх містах–героях РФ, а саме: Москва, Волгоград, Санкт-Петербург, Смоленськ, Мурманськ, Новоросійськ, Тула, Севастополь».

Ти ба! А коли це ми встигли ще й Севастополь здати? Отак, дивись, якогось ранку прокинешся – а вже й місто-герой Одеса, а за нею і Київ опиняться в Росії...

І ніхто ж ніякої ноти протесту не висилає! Атряд нє замєтіл патєрі байца.

Але то все цвіточки. Оно Херсонський губернатор Анатолій Гриценко на Дєнь Пабєди розпорядився підняти прапори неіснуючого СССР. В Луганську обіцяють прикрасити місто патретами Сталіна, в Запоріжжі на пам’ятник гроші зібрали...

Ще трохи і прокинемося в іншій країні. Такій до болю знайомій, і такій гнилій.
Син Космосу

Ганця Герман уміє подивувати. На Великдень згадала баба, як дівкою була, та й вбрала таке міні, жи в ньому тілько поклони бити. Іно така панюся, як б’є поклони, то хіба перед Лідером. Кілька днів тому вона відкрила про нього нові сенсаційні факти біографії.

Досі про те, жи Янукович вважає космонавта Берегового своїм «названим батьком», нам не повідомляли. В офіційній біографії, яка отримала одобрямс Ганці і була написана якоюсь Вєрою Ніколаєвой наприкінці 2004 р. (наклад російською мовою 800 тисяч, а українською – мільйон примірників!), є розділ під назвою «Не у каждого друг – космонавт». Там удова Берегового через 10 років по смерті космонавта дуже тепло відгукується про Вітю, але жодного разу не згадує про те, що той вважав Берегового «названим батьком», або що космонавт ставився до Віті, як до «названого сина».

Але Ганця, відав, знає щось таке, чого нам не дано. За пару літ вона пригадає, що не тільки Береговий вважав Вітю «названим сином», а й Гагарін. А відтак не довго й до історії про те, як і сам Вітя літав у Космос, зустрів на планеті Альфа-Центавра Льоню-Космоса разом з Аделаджою і подарував їх людству.
Ревуть і стогнуть ясла повні

Виявляється, лаври знавців літератури знайшли ще далеко не всіх чиновників. Прочитавши Ахметову, Бебеля і безсмертні поезії Чехова, вони вирішили пом’янути незлим словом і Шевченка. Завдяки цьому країна довідалася про досі невідомий роман Кобзаря під інтригуючою назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні».

Читачі не повинні шукати тут асоціацій з позірно однойменним романом Панаса Мирного. Це геть різні твори. Саме так вважає заступник губернатора Одещини Пйотр Хліцов: «Ви знаєте, всі знають «Хіба ревуть воли, як ясла повні», «Кобзар» всі ми проходили, всі ми знаємо, діти вчать у школі, зараз це більш активно вчать. Це потрібно і правильно. Майбутнього без минулого не буває».

Правда, коли це феноменальне відкриття з’явилося в ефірі одеського телебачення, чиновник відразу накинувся на репортера, який посмів ознайомити світ з літературною сенсацією, не порадившись з відкривачем. Бідачка, не встиг її запатентувати!
Мізки з яйцями

Ганця Герман, коментуючи призначення Андрія Портнова заступником керівника президентської адміністрації, вповіла, жи то ся називає «збиранням мізків». І Янукович «створює президентський банк мізків».

Ше би Ганця вповіла, які там за тото відсотки, бо страшно хочеться і свій мозок кудись прилаштувати. Але, я так думаю, жи Портнов поклав у банк Януковича не тільки мозок, але і яйця, і портмоне.

І нема шо ту ся дивувати. Бо Ганця каже, що «звикла довіряти Віктору Януковичу. Так, як довіряють батькові – без тіні сумніву. Я все думала, чому президент зволікає з Тернопільською областю, адже стільки цікавих кандидатів... Але коли я дізналася, кого він призначив на пост Тернопільського губернатора, зрозуміла: так, він попав у ціль. Це найбільш правильне призначення. Я маю на увазі Ярослава Сухого. Я впевнена, рішення і по Львівській області буде таке ж цікаве.

Іно вона тото сказала, аж гульк – наш Мірцьо Сеник пузо втягнув, голову задер і радісно привітав «чимало кроків» нового Президента України. І вже вуйцьо готовий до співпраці! Головне при цьому, аби різко нагнувшись вперед, не запороти носом.

І ще, пане Мірцю, як будете класти свої мізки у той банк, то яйця лишіть нам. Жиби малисьмо за що смикати, коли тойво-во...

  • -1

#22 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 26.04.2010 – 10:04

Цитата

Роздайся, море! Варяг пливе!
20.04.2010р

Таке враження, що Львівщину випробовують, гейби якийсь полігон. То чути про їдного кандидата в губернатори, а то вже про другого, а там і третій, і четвертий не забарилися. І головне, щоразу довідуємося, що вибір остаточний.

Але що я вам уповім! Мрії збуваються. Маємо нового губернатора. І я ся дуже тим тішу. Я вже готовий йти з прапором його вітати. Бо нарешті! Нарешті у це святе крісло сяде не наш галицький хрунь, кнур і рагуль, а талановитий єврейський пацан.

Як сказав заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак: «Він там жив, його там знають». Правда, жив він там, тобто тут, тільки в юності, бо покинув Львів відразу після школи. Але нічого. Зате його батьків тут знають куди краще. Дуже ділові люди, які ще у важкі часи застою уміли з нічого робити гроші. І тримали штаму з покійним Артуром.

Прокинувся від сплячки екс-губернатор Петро Олійник. Та й чо би не прокинутись, якщо ти висиш на гачку за свої оборудки з посівальником Зваричем? Ото він прокинувся, почіхав тово-во і каже, що це призначення «не викликає роздратування в місцевої еліти».

Свята правда. Адиво Юзьо – чим не еліта! І я ся тішу. Бо Горбаль мільйонер. Нє, не такий, як Кміть, котрий всьо, шо заробив, ховав у шкарпетки. А Горбаль нє, він вкладав у будівництво. От тільки клята помаранчева влада весь час йому заважала, бо так ніц і не вдалося збудувати, а дурний нарід судиться. Бо замість квартир отримав стіни.

Кажуть, жи Горбаль майстер побудови не так котеджів, як фінансових пірамід. І то, я вам скажу, характеризує його з найліпшого боку. Бо свідчить про неабияку кмітливість, котра притаманна такій славетній нації.

А наші хруні жиби бодай одну піраміду збудували! Ніц! Аж встидно.

А то жи Горбаль регіонал – не вірте. Гидка брехня. Він усе зробив під час останніх виборів до Київської міськради, аби туди потрапило якнайменше регіоналів.

Але тепер я за Львівщину спокійний. Прийде найліпший кумпель Шуфрича і Табачніка, бо з Дімою вони здружилися на ниві палкої любові до старовини. Прийде неабиякий талант, який у 25 років очолив крутезний банк. Банк гавкнув, а Горбаль стоїть. Як скеля.

Будівлю ОДА нарешті перефарбують з цього гидкого гімнячкового кольору на радісний голубий. І возрадуються галицькі депутати, і вигукнуть «Осанна!», і потечуть ріки не «моршинською», а молоком і медом, і зросте поголів’я худоби, особливо рогатої, і скліщаться демократи з регіоналами, і ні вила, ні коси, ні серпи їх не роз’єднають. Амінь.
Булька з носа

Щось у нас із тими візитами на високому рівні не альо. Поїхали в Москву, вернулися – пшик. Поїхали до Америки, вернулися – такий самий пшик з газ-булькою. Бо хіба то велике досягнення, що за здачу урану нам пообіцяли 250 млн. доларів? Та нам уже десять років їх обіцяють, як компенсацію за закриття ЧАЕС.

А коли тоті, жи їздили, зачинають тлумачити, чого вони добилися, то думаєш: а якого милого ви туди їздили?

На це чуємо глибокі думки К. Грищенка: «Ви запитуєте, що ми отримуємо натомість? Мушу сказати без жодного перебільшення, що за час своєї роботи і послом у США, і міністром у попередній каденції я не пригадаю такої предметної й системної розмови, як під час зустрічі Обама – Янукович. По-перше, є розуміння позиції, зрештою – констатація того, що це вибір України – її уряду і народу – у питанні, який статус на даному етапі вона вважає за потрібне проголосити.

Друге. Була висловлена підтримка зусиллям з налагодження нормальних дружніх партнерських відносин із Росією».

І на десерт: «До речі, в нас є ще й домовленість про візит держсекретаря Гілларі Клінтон в Україну».

Коли і яким чином Грищенко довідався про позицію народу щодо без’ядерного статусу – це загадка. Ну, а підтримка дружби з Росією і те, що Америка згодилася, жи нам НАТО ні приший кобилі хвіст? О-о, це сильний здобуток. Або майбутній візит пані Клінтонової! Цімес! Задля таких марципанів вартувало пертися через океан? Не могли телефоном залагодити? То най би їхали за свої гроші, нє?
Діма – покутник

Минулого тижня Борис Колєсніков розповів, що більше між ним і Дімою Табачніком конфлікту нема. Мовляв, Діма вибачився. Чи ти ба? А я думав буде навпаки. Виявляється, Боря на Діму образився ще з часів Сєвєродонецька, коли Діма заявив, що бізнесмени Сходу і Півдня воліють домовлятися з Ющенком, оскільки гроші люблять тишу.

На то ся наш Боря тоді сильно взлостив і пригрозив: «Мы обязательно будем настаивать на жестких мерах по Табачнику!»

А видите? Виходить, що посада міністра образованія – це жорстоке покарання! А ми думали, жи то так собі. А бідний Табачнік покутує! І за що? За свою проющенківську орієнтацію! Про ту другу орієнтацію ніц не буду казав, бо то теж певно кара.

А от від іншого свого недруга Боря вибачень так і не отримає. Бо Верховний суд постановив, що вибачатися має не сам Луценко, а МВС. Так жи сеся почесна місія тепер лягла на Могильова. Хіба би попросили, жиби Луценко текст написав.
Бідний Литвин

Ви чули? Він навіть не здогадувався, кілько вартують його запинки. І щиро здивувався, прочитавши у пресі суму 34 тисячі гривень. А після цього став радісно дякувати своїй родині, яка його так моцно любить.

Еге, не кожному так з родиною повезе, як Литвину. А все чому? Бо Литвин дуже любить свій бідний народ. От народ в особі родини і відповідає йому взаємністю.
Лєнін всігда живой!

Нє, древні індуси файно придумали. Ти собі жиєш, жиєш, а потім брик – тіло в ящик, а душа – гульк в якогось песика. Чи в сучку. Хоча може бути і курка, істота надто недовговічна. Або така міль! Не встиг життям натішитися, а вже тебе лясь долонями!

Куди краще в якогось крокодила перевтілитися. Як на мешти до українського президента не попадеш, то будеш жив го-го! Як той дуб. Іно аби першу сотку перевалити, то вже ніяка хулєра тя не вполює, бо шкура тверда, а м’ясо сухе, як в старої баби п’ятка.

Але коли ти пам’ятник, то перспективи ще цікавіші. Вчора ти воїн-асвабадітєль, а завтра ті каску спиляли, шинельку підкоротили, мазепинку вбрали і – ти вже борець з асвабадітєлямі. Альбо вчора ти Лєнін і показуєш рукою, куди слід чимчикувати, а завтра – ти вже Тарас. І рука туди саме показує. Тобто курс незмінний, правільной дарогой ідьотє, таварщі!

Отак вийшло і з самбірським Лєніном. Був собі бронзовий бовдур, лежав десь на задвірках два десятки років, мріяв про світову революцію, аж гульк – перевтілився на Мати-Україну. Поміняв не тільки стать, а ще й став бідачка в позу Оранти і тепер він уже не вождь пролетаріату, а охоронець українського роду. З цицьками і пурєдною гепою.

Ще лишилося іно мерові Самбора троха пошарудіти, жиби 600 тисяч гривень зібрати, аби сесе диво встановити на площі. Жиби кожен, ідучи повз него, міг вигукнути: «Лєнін, жив, Лєнін живе, Лєнін буде жити!»

Тим часом у Херсоні Лєніна дуже люблять. Не хочуть ні на Потьомкіна переплавляти, ні на Катю Втарую. Напередодні уродин вождя вирішили го помити, бо вже, відав, посмерджував. І що ви си думаєте? Вимили на глянц! Аж на 10 тисяч гривень! Тепер вождь блищит, як котєчі яйця. І тішиться, що годен ще комусь покращити добробут навіть по смерті. Як у Самборі, так і в Херсоні.

  • 0

#23 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 28.04.2010 – 10:15

Цитата

Життя у позичку
27.04.10р

О-о, Дон хитрий! Віддав Севастополь на 25 років, а скидка на газ буде діяти лише 10 років. Себто іно дві його каденції, якщо таке буде можливе. А що буде після того, як він зійде зі сцени?

Зате для олігархів – неабияка радість, бо зможуть заробити ще кілька своїх мільярдів і успішно їх вивести в офшори. За 10 років їхні заводи, які вперто не модернізуються, зійдуть геть на пси. То тре вичавити з них усе до краплі.

Але я во такво думаю: і нащо нам той Крим? Ліпше би його цілого відпродали Росії тай шлюс. Років за двадцять він уже точно ні українським, ні російським не буде. В Туреччині живе понад три мільйони нащадків тих кримських татар, які змушені були емігрувати, рятуючись від геноциду XVІІІ ст., а пізніше під час кримських воєн. Рано чи пізно вони попруть у Крим налагоджувати курортний бізнес, бо мєстниє таваріщі, окрім совкового, іншого курортного бізнесу не знають. Принцип залишився той же: урвати все відразу і нічого на потім не відкладати. Тому будь-який пансіонат чи готель у Криму дорожчий за такий самий на Балканах або у Туреччині.

Не далеко від совкового втік і кримський сервіс. Там кожен дивиться, як би того відпочивальника намахати і влаштувати йому такий відпочинок, аби вже більше у те саме місце не потикався. А між іншим ті, кому вдалося поселитися у татар, дуже задоволені. Татари набагато гостинніші.

А ще – у татар, на відміну від слов’ян, народжуваність значно вища. Так що демографічна ситуація за якийсь час дасть себе знати таким самим вибухом, як у Чечні.

Так що не треба зволікати, поки Жіріновський ще має дриґ.

Ну, і як уже щось продавати, то чому б ще й Донбас не продати? Теж він нам так потрібен, як стопсигнал.

Потім ще можна продати Чорнобиль Білорусі. Теж незле.

І Тузлу! Про Тузлу ми якось забули. А її ж і далі розмиває. Так і так вона зникне.

Зате ж як тоді голосувати будемо! На 80% помаранчево!

Ожившиє мєртвєци-2


О, противсіхи прокинулися! І давай петиції підписувати: Україна в небезпеці!!! А чо ви так запереживали? Що хтіли – те маєте. Ваша заслуга зовсім немала. З таким запалом усі ці совісті нації агітували голосувати проти всіх, що то навіть регіоналам сподобалося і запросили їх на свої телеканали, аби нарід почув віще слово різних забужок.

Тепер тоті мудрочолі забужки у первих рядах об’єднаної опозиції. І як їм це вдається? І як вони всюди встигають?

Тут і Ющенко заворушився. Руки, які ніколи не крали і п’ять років відпочивали, раптом почали чіхати одне місце. На жаль, не потилицю, а трішки нижче. Бо недавня відключка ще, видно, дається взнаки.

І хто це такий дурний сказав, що опозиція може об’єднатися за п’ять хвилин до розстрілу? Це, може, десь там, на Заході, але не в Україні, бо у нас – хіба через п’ять хвилин після початку розстрілу.

А во Ющенко твердо заявив, що з Юльцьою об’єднуватися не буде. Не вірить, що вона очищена? Та піди вже з нею до лазні, попартеся, віничками похльоскайтеся – ади, може, єднання і відбудеться.

Хоча з Ющенком єднатися – собі дорожче. І чому йому ще Пуцін ордена не дав «Гробареві Помаранчевої революції за заслуги перед Росією»?

Заголодоморився



Поїхав Яник сам у ПАРЄ і маємо:

«Визнавати Голодомор як факт геноциду якогось народу неправильно і несправедливо. Це була загальна трагедія народів, держав, що входять у СРСР... Території, на яких проходили ці трагічні події 1930-х років, відомі. Це колишні країни СРСР. Сьогодні ми знаємо про те, що голодомор був і в Україні, і в Росії, і в Ставропольському і Краснодарському краї, у Поволжі, у Білорусії, у Казахстані».

Шкода, що радники президента не підготували ще й відповідний фото- і відеоматеріал, який би демонстрував нам Голодомор у Поволжі і в Білорусії. Бо досі ми знали, що у Поволжі голодували в 1920-тих роках, а не в 1930-тих. А про білоруський голод Янику хіба дзядзьо вповідав, бо теж ніде не зафіксовано.

Зате відомо, що в Криму голоду не було, і у німецьких та шведських селах на Півдні не було, і в єврейських селах не було, і російських селах старообрядців теж його не було. А на Кубані був, внаслідок чого кількість українців упала нижче плінтуса.

Ну, вернеться Яник, то Ганця му випише мандюлів, бо ж вона голосувала за визнання Голодомору. Ото щоб знала: нема чого відпускати наш генофонд без догляду!

Адольф Йосифу друг



О, ідея провести референдум щодо встановлення пам’ятника Сталіну мені ся сподобала. Тоді би ще такий самий референдум треба провести і щодо встановлення пам’ятника Гітлеру. Бо то, видите, він не винен, що на місцях були перегини. Чи Гітлер коли-небудь ходив з автоматом і стріляв? Нє. Чи він кого вішав? Чи голодом морив? Хіба він може відповідати за якихось там есесівців?

А так між нами, то під німцем ще можна було вижити. А за Сталіна – то ти хоч співай йому осанну, хоч не співай, а не було жодної гарантії на виживання. Розстрілювали і тих, хто вірно працював на режим, і тих, хто відправляв на розстріл, і тих, хто намагався не рипатися.

А моя бабця завше татові і дідові то випоминали, що вони партизанили і по німцях стріляли. Бо в неї жило в хаті два офіцера, то, каже, ябка без дозволу не зірвали, а як зварила їм курячого росолу, то завалили її консервами. Була би моя бабця жива, то ше би до пам’ятника Адольфу квіти занесла.

Принаймні, якби був референдум щодо Гітлера, то почули б ми нарешті гнівний протест всесвітніх євреїв. А то вони Бандери ніяк не можуть забути, а за Сталіна мовчать. Забули, як той по війні влаштував їм Голокост по-савєцкі?

А тоті наші олігархи – представники найдревнішої нації, власники телеканалів – їх теж сталінський ренесанс не хвилює?

Почую кожного



Скоро алкоголь і цигарки подорожчають так, що народ знову візьметься за самогоноваріння і висівання тютюну. Ну, нам не звикати, ми це діло вміємо.

А тут ще одна новина: і вода має подорожчати. Тота, котру бутилюють. Вона й так у нас вже не дешева, а податок на неї деруть вищий, ніж навіть у Росії. Так жи зачнем копати криниці, встановлювати помпи.

Як казав, Кучма – «всьо обнулілось». Себто – повертаємося у старі савєтські часи, коли стрибали ціни і виникали дефіцити. Але ж тоді бодай одеколон був дешевий, і нарід міг з успіхом збагачувати організм шпірітусом. А зараз замість «Бєлого ландиша» чи «Утрєннєй свєжесті» – самі турецькі та китайські підробки.

Міську! Вважєй!



Бдітєльній таваріщ Азаров вирішив, що неграм слід працювати і не відволікатися на якісь там «майскіє празнікі». То, жи негри, в ці дні традиційно бульбу садили, колишнього жителя Калуги не цікавить. У них там, у Калузі, крім рябіни кудрявої і так ніц не вирощували.

Не відстав від нього і Місько Бродський, який раніше так заповзято боровся за свободу підприємництва, а тепер вирішив усім бізнесменам з єдиним податком показати «кузькіну мать»: і податок піднімуть, і скоротять види діяльності, які підпадають під єдиний податок.

Диви-диви, як ся хлоп змінив! Іно пересів у інше крісло, як відразу очі му розкрилися на потилиці. Зачав бачити те, чого раніше не помічав!

Привіт з Бухаресту



А одна подія, через яку я вишлякався на повен голос, якось не знайшла резонансу.

Івана Попеску обрали віце-президентом Парламентській асамблеї Ради Європи.

Вони обрали Попеску, а ми дістали по писку. Бо чи знають, кого обрали? Агента Румунії, головного румунізатора українських сіл Буковини і Бессарабії. У тих так званих румунських селах, ніколи не викладали української мови, хоча прізвища тих ніби-румунів переважно українські. Попеску постійно вояжує до Румунії, завозить румунські підручники, портрети румунських діячів, пресу і книги, допомагає з румунськими паспортами і т. д. Питання: то яку він країну насправді збирається в ПАРЄ представляти?

А відтак почуємо, що острів Зміїний теж готується до продажу. Румунське лобі довго спати не буде.

  • 0

#24 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 06.05.2010 – 12:13

Цитата

Яйця, як рушій нової революції
04.05.10

Ті, жи засідали в Раді з 90-тих років, вповідають, що такої битви титанів ще не було. Та то й не дивно! Бо не було раніше серед нардепів колишніх охоронців, масажистів і водіїв, які пройшли бойове хрещення в рядах рейдерських загонів, а удари кулаків і ніг відпрацьовували під час рекету.

Ото наука для майбутніх виборів: треба помаранчевим брати у списки боксерів і каратистів, а не різних там інтелігентів.

А ще прошу звернути увагу на фактор яйця. Одного разу воно вже зіграло свою формуючу і спрямовуючу роль. Яйця у нас, як перша ластівка або перша муха, які віщують прихід весни.

А в бідного Литвина, якого яйцями прибило, мізки поплили і перетворилися на яєчню, бо став плести таке, що ні в тин, ні в ворота: «Якщо б не домовились про зниження ціни на газ, то треба було б у найближчі дні платити за газ людям, які проживають в однокімнатній квартирі, десь у межах 500 грн, в двокімнатній – 900 грн, а в трикімнатній – до 1,5 тис.».

Забув бідачка, що нарід у нас гріється не коло російського газу, а коло свого – українського.

А ще він одноосібно вирішив, що у нас нема опозиції. А чому нема: «Бо опозиція – це позиція до офіційної лінії влади. А влада ще не обнародувала свою офіційну лінію».

О клас! То може й не варто її обнародувати, щоб уже ніколи та клята опозиція не народилася? А оте все, що досі влада начудила – це тільки несміливі кроки в напрямку офіційної лінії, котра десь там у тумані ледь-ледь мерехтить, нагадуючи своїми обрисами випростаний середній палець.

Тому можна розглянути ще одну теорію: роль яєць в отупінні спікера. Який би мусив розуміти, що ще жодна парасолька від гільйотини не врятувала.

Про лайно

Я думаю багато хто чув історію про молодого асенізатора, а по-простому гівновоза, за якого львівська панночка відмовилася вийти заміж, дізнавшись про його місце праці. Тоді той асенізатор під’їхав уночі під хату панночки – такий пурєдний львівський дворак, – вставив шланг у кватирку і залив її тим, чого панночка так бридилися.

Ото мені того асенізатора і нагадує тепер Ющенко. Хоча є одна суттєва відмінність. Асенізатор возив чуже гівно, а Ющенко поливає винятково своєю продукцією.

А головне ж не хоче зрозуміти, в чому його провина і ще пробує вийти до людей з ідеями про нове об’єднання опозиції. Бажано, щоб те об’єднання відбулося не на одному гектарі. У відповідь чує «ганьба» і відходить з ображеною фізіономією. Таваріщ нє понял!

Хотілося б тим рукам, які нічого не крали, але намагалися упіймати за руку інших, нагадати одну темну справу, пов’язану з арештом 6 серпня 2008 р. Ігоря Гончара – керівника департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Цього чоловіка взяли на гарячому під час отримання хабара в 20 тисяч доларів за видачу ліцензії на оптову торгівлю алкоголем. Весь процес зняли на відео, у тому числі й те, як державний чиновник пропонує передати бізнесмену лікеро-горілчаний завод в Одеській області, що його банкротувала податкова.

І що з того? Слідство попри такі вагомі докази розвалилося, Ігоря Гончара звільнили з-під варти, а кримінальну справу закрили «за відсутністю складу злочину».

Пояснення тут просте, як дишло: Гончар – свекор Віталіни Ющенко і дід першої онучки Віктора Андрійовича.

Подібних прикладів чистоти легендарних рук можна наводити більше. Але й цього одного досить, аби людина, у якої є совість, заткнулася нарешті на тему своєї непорочності.
Буревісники нового Майдану

А хто у нас традиційно виступав буревісником? Правильно – влада. Як у 2004, так і зараз робляться усі ті самі безглуздя, які лише озлоблюють народ і кличуть на Майдан.

Особливо тут старається міліція. Напевно, їх Луценко підговорив, аби робили усе те саме, що й під час попередніх президентських виборів: попереджали власників автопарків, щоб ті не давали в оренду автобуси на Київ, викликали студентів на розмову, поводилися якомога по-хамському з мітингувальниками. Усе це разом має суттєво допомогти новій Помаранчевій революції.

Не відстає і СБУ. Вона теж за студентів взялася. Пресою зацікавилася.

На диво злагоджена робота зі світлою метою збурити народ і змусити його прокинутися від сплячки.
Хто для кого образ ворога?

Таке враження, що Янукович щоранку, тільки очі продер, відразу починає думати: що б іще таке приємне зробити для Росії?

«После пяти лет творения из России образа врага возобновить доверие российского руководства к Украине было непросто, – зізнається він. – Но мне удалось сделать это, и сегодня я готов доложить своим избирателям: отныне диалог с нашим большим соседом будет строиться на принципах равенства, добрососедства и здорового прагматизма, а не конфронтации и антироссийской риторики».

Цікаво, яким це чином Ющенко творив з Росії образ ворога? Те, що він не любив Путінської Росії – це так, але не Росії загалом. Бо й за що було любити ту Росію, яку курує ФСБ? Передусім якраз Путін і його команда творили з України образ ворога. Не тільки в Інтернеті, але й з телеекранів росіянам втовкмачували про те, що Україна – штучне утворення, що українців вигадали австріяки, що цей народ приречений на розпад і злиття з єдиноутробним московським. Навіть у Думі звучать антиукраїнські заяви вустами Жіріновського: «України як держави ніколи не було... Україна – це ті ж жителі Росії та Польщі, які жили «на краю». Україна – це край імперії. Країнці. А через те, що вони жили поруч з Польщею, у них виникла своя мова».

А ті, що жили поруч з Росією, своєї мови не мали?

От де протест нашої сторони? Це ж сказав не якийсь там Гапко, а депутат, партійний дуче.

«Доверие Российского руководства к Украине восстановлено», – тішиться Янукович. Але чому цього не видно в російських ЗМІ? На тій парафії нічого не змінилося. І усілякі лужкови-затуліни, розправивши плечі, знову вояжують на свою вотчину у Севастополь і проголошують ті самі далеко не дружні фрази, що й раніше.

«Недовольной осталась только наша оппозиция», – бідкається президент, бо вона «зовет вас на новые баррикады», «расшатывает стабильность», «стремится опять распустить парламент... потому что понимает: стабильность, крепкая вертикаль власти, порядок и нормализация отношений с Россией – это ее политический конец. Она опять по любой цене рвется к власти».

Слухайте! Вам не знайомі цей лексикон? Та це ж Путін! Просто таки живцем. І так само на початках його правління, бо коли з опозицією було покінчено, то вже ніхто про неї не згадує. Тим більше, що є своя, височайше дозволена опозиція – ЛДПР.

Але усі оті фрази позбавлені логіки. Бо ось була у нас за Кучми дружба з Росією. Чому ж тоді для опозиції не настав гаплик? Чому вона тільки зміцніла, а кордон демократично налаштованого населення посунувся ще далі на Схід?

Крім того опозиція не обмежується двома сотнями нардепів, а до неї належить дві третини країни. Тобто політичного кінця якось не видно.
Комуняки і посіпаки

Фраза тижня від Пєті Сіманєнка: влада «повинна справді служити народові, а не олігархам і їхнім посіпакам».

Браво, браво, браво!

А Сіманєнка – у нас хто? Теж влада. Але він виняток – служить олігархам. І то вже віддавна. Бо усі попередні спроби Пєті самовіддано послужити народові, якось народом не сприймалися.

Але є ще щось таке, що ріднить комуністів із посіпаками: це новий погляд на історію. Пєтя теж вирішив прикластися до цієї шляхетної місії і не дати «будь-кому» можливості переписувати, як заманеться, «нашу історію». Тобто йому переписувати можна, бо він не будь-хто. Тіпа чувак шарить в історії.

Ціле щастя, що історія – єдина наука, в якій нинішня влада ще має своїх прихильників в особі одіозного Толочка. А так, чого доброго, могли б узятися ще й за географію.
Алкоголь до добра не доведе

Гряде подорожчання алкоголю. Бо треба поповнити скарбницю. Нє, щоби взятися за спиртзаводи, які вдають із себе банкрутів, то беруться за народ. Олігархи, які торгують лівим спиртом у масових кількостях, знову не постраждають.

Один такий експерт ринку Євген Черняк вважає, що «натуральні вина нерентабельно випускати ціною менше 18 гривень пляшка».

Цікаво. Чому ж в Італії або Німеччині вино у магазинах може коштувати 2 євро літра? Тобто відпускна ціна ще нижча і це рентабельно, навіть при їхній заробітній платні. А в нас нерентабельно.

За совєтів на початку 80-тих, коли горілка подорожчала, побутував такий вершик:

Било п’ять, а стало восєм.
Всьо равно ми піть нє бросім.
Єслі будєт больше –
Сдєлаєм, как в Польше.

А що виникло тоді у Польщі? «Солідарність».

Тому – обережно з алкоголем!

  • 0

#25 ----

    yushchenko

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3760 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Backside of the Moon

Відправлено 06.05.2010 – 14:35

А це по типу особиста тема? Я так нахабно зайшов, вибачаюсь.
  • 0

#26 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 12.05.2010 – 11:58

Чому особиста - можеш теж викладати статті Юзьо Обсерватора, якщо я їх викладаю із запізненням:rolleyes:

Цитата

Кремлівські геродоти
11.05.10

Путін так моцно ся взяв за штурвал історії, жи аби не подвигався. Першими під його пильне воко потрапили шкільні підручники історії. Так що скоро з’явиться і пісня: «Таваріщ Путін, ви бальшой учьоний».

А депутат російської Держдуми Сєргєй Марков уже йде на випередження: «Содержание украинских учебников истории не является внутренним делом Украины».

Цікаво, що би то було, якби якийсь німецький депутат бовкнув те саме щодо французьких чи польських підручників? Мовляв, битва під Грюнвальдом описана не з дружніх позицій, а Наполеону можна було б і менше сторінок присвятити.

В кожному разі ідеологічний наступ посилюється. А велика місія реформатора Дмітрія Табачніка ще попереду.

На кожному кроці ми чуємо від росіян, що «ми братья», а водночас іде посилене творення з українців образу ворога. Ба більше: висловлюється твердження, що українці – це штучна нація, ніколи їх не було, а Україну вигадали поляки з австріяками і німцями.

Досить переглянути фільм «Убить русского в себе» (прем’єра відбулася в листопаді 2009, є в інтернеті), де в чудовому дуеті зійшлися два спеціаліста з малорасєйства – Табачнік та Бузина. Саме українці, на їхню думку, і вбивають у собі «русского». І так обидва файно щебетали про клятих галичан, котрі у всьому винні, що виглядає, гейби обоє з їдного корита хлебчуть.

Цікаво було б запитати у Путіна, як отакий пропагандистський фільм, який заперечує саме право на існування української нації і мови, в’яжеться з усіма офіційними словесними реверансами на адресу України?

Спритність рук і жодного шахрайства

На останньому шоу Шустера виділисьмо, стілько моцних істориків, що страх. Кожен щось може вповісти мудрого. Ади Нестор Шуфрич навіть знає про те, що діяльність СС «Галичина» була засуджена на Нюрнберзькому процесі. Ніхто про це не знав і не чув ніколи, а Нестор знає. Чому ж він ще досі не повідомив про це відкриття Англію, Америку й Канаду, які прийняли наших дивізійників? Союзники видали усіх бійців РОА, але не видали жодного дивізійника. Не догледіли?

Друге відкриття Шуфрича полягає в тому, що він упевнений, що Ватутіна вбили бандерівці. То теж цікавий факт. Бо виявляється бандерівці вміли так стріляти, жи кулі летіли, як бумеранг – спочатку просто, просто, просто, а потім ся вертали і поціляли з дупи-строни. Бо Ватутін якраз був поцілений в ногу ззаду, коли лежав у фосі. А далі ще цікавіше: лічно таваріщ Сталін заборонив йому колоти пеніцилін, коли він уже лежав у Києві, нога загноїлася, почалася гангрена. Ватутін вимагав відрізати йому ногу, але й цього не зробили, і хлоп помер. І то не є фантазії бандерівців, а розповідь його ж доньки.

А ще цікавий був збіг. В Луганську якийсь чоловік розповідав про свою сестру, яку вбили бандерівці, і про те, що поставили їй пам’ятник у селі Гаї, а тепер той пам’ятник знесли. Тут зі Львова повідомив житель Гаїв, що пам’ятник є, його не знесли. І тоді встряє Калєснічєнка і дивним чином, геніально передбачивши цю дискусію, потрясає вирізкою з газети про те, що пам’ятник таки знесли.

В таких випадках думаєш, що шоу Шустера – такі да, чисте шоу.

Якби я там був, то би приємно здивував луганчан таким цікавим фактом: в рядах дивізії «Галичина» були не тільки галичани, а й волиняки, придніпровці і східняки. Був навіть парубок з Луганщини з таким цікавим прізвищем Василь Бендер, який згодом в Англії став письменником і написав дуже цікаві спогади «Марш молодості». Цю книгу ще й зараз можна придбати у книгарнях.

А ще я б гукнув Володимиру Яворівському (але то вже на «Бальшой палітікє»): «Гальо! Пане Влодзю! Та якого дідька весь час кажете «Бендера» та й «Бендера»? Та ж ви не москаль!»

Я думав, то мені причулося, але жи дивлюся тоті шоу в записі, то навіть кілька разів прокрутив і ще свою Юльцю закликав, жиби послухала. Але ні – таки «Бендера». А бодай ті качка брикнула!

А вже про Табачніка годі й казати. То такий самий історик, як і полковник. Одне слово – шевальє. Бо як історик може вживати таку комбінацію як «ОУН-УПА»? Або плести далі нісенітниці про буковинський курінь. Чому досі ніхто з дітей бійців того куреня не подав до суду? Най би Табачнік нарешті показав ті фантазійні документи, яких досі ніхто не бачив.

А вже маячня про те, що німецький архів у Кьольні повідомив, ніби у них нема даних про те, що УПА воювала з німцями – вершина цинізму.

Проект Шустер-Кароль

А як вам воєнні пісні у виконанні Тіни Кароль? Правда оригінально? Коли я слухав тоту легеньку гаркавинку, надто пом’якшені шиплячі і завивальний спів у ніс, то мені ся здавало, жи попав до синагоги.

Але нічо. Тепер диск з тими піснями подарують усім школам. Про це знову ж таки потурбувався всюдисучий Табачнік. І цікавий нюанс: серед тих пісень нема жодної української. І не тому, що Табачнік так нас не любить, ні. А тому, що таких пісень про вітчизняну війну українською мовою і не було. Народ не вважав цю війну вітчизняною. Стрілецьких, упівських пісень сотні, а цих нема. От і вся відповідь про те, яка то була війна.

Вкрадена гордість

У Севастополі після підписання харківських угод воспрялі духом. Уже й синьо-жовті прапори рвуть і сміливо кричать «Расія». Бо Севастополь – «гордость русского оружія».

І це ще одна побрехенька російських шовіністів.

У музеї Севастополя можна прочитати вибиті золотом назви військових частин, які захищали місто у 1854-55 роках і переконатися, що разом з 30-ма російськими, 6-ма білоруськими, 5-ма польськими, 2-ма литовськими полками воювали ще й 12 українських єгерських і піхотних полків.

Та й цей підрахунок не зовсім точний, бо українці були і в білоруських полках з Берестейщини та Полісся, і в деяких російських з Орловщини, Курщини, Вороніжчини. До цього слід додати не відзначених у музеї чорноморських та азовських козаків, хоча їхня участь в обороні Севастополя була дуже активна. А якщо ще й порахувати, скільки офіцерів у російських полках було українцями?

Тобто на Крим ми маємо таке саме право, як і Росія. І нема чого тут «русскім оружієм» потрясати.

Ностальгія за батярами

Я сі тащу, як наші рагулі намагаються відродити якісь давні традиції, ніц у цьому не петраючи. Ади вирішили, жи батяри мусять стріляти з рогаток. Але батяри рогаткою альбо рогачкою називали шлагбаум на в’їзді до міста. А по горобцях і вікнах стріляли з катапульок.

Щодо тих дивовижних характеристик батярів, які чути було з усіх каналів, і які можна вичитати в пресі, то вже ніц не буду казав, бо ту треба нервів. За одним винятком: в котрійсь газеті читаю, що батяри були тільки клепарівські і личаківські. Звідки така інформація? Батяри були геть на всіх дільницях. Ба більше – батяри були і в Дрогобичі, і в Стрию. І були батяри польські, і українські, і жидівські. І кожна національна група мала свою говірку.

Ну, але ніц. Тепер стали посвідчення батярські видавати. А на черзі, певно, будуть посвідчення для сьвірків, вар’ятунців і кукунамуню.

  • 0

#27 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 25.05.2010 – 15:51

Цитата

18.05.10р
Яйця двері - вінок..
Який дивний містичний зв’язок єднає ці знаки? Гадаю, це потребує окремого дослідження. Але вже тепер ясно: покладання вінків може бути небезпечним для вашого життя. Особливо, якщо ті вінки стоять на металевих каркасах.

І шо я си думаю? А може, до того вінка мав насправді підійти Медвєдєв? Такий удар би го точно з ніг збив, а наш гарант – то здоровило. Іно голову почіхав. Я б не здивувався, якби на нього кран звалився, а він лиш обтрусився.

Бо то, видите, як хлоп мур, то у всьому мур. Ади вже вповідають, що нарешті ми дожилися і до своєї Моніки. А то, хулєра, що не президент – то конче мусить грати роль пурєдного. Кучма, правда, теж офіціянток любив, але тілько в стані легкого алкогольного сп’яніння. І міг навіть з розкритою ширінкою розігрувати сцену зі старовинного гобелену: сатир ловить німфу за тово-во.

Так жи Люся буде, відав, як і жінка Лукашенкі, сидіти й далі ціхо вдома. Чим наш гарант гірший за Клінтона чи Саркозі? І то при тім, що вони такої Люсі не мали. А все одно в гречку стрибали.

Так жи після вінка будемо чекали на четвертий знак. Що би то могло бути? Мені, скажімо, офіціантка асоціюється з гальбою пива. Хоча сукня з плямками теж не зле для пожвавлення у суспільстві.
Гноми ВР

Слухайте Що ся робе! В Києві їдна кубіта викликала пожежників, а коли ті приїхали, заявила, жи якісь страшні гноми з парламенту закидали димовими шашками її помешкання. А жи була в стані delirium tremens, пожежники її легонько запакували, забрали з собою і влаштували забездурно в дім варятів.

Але помисліть собі іно, звідки ноги ростуть. Вже не чортики і не білочки увижаються алкашам, а гноми з парламенту, озброєні димовими шашками! Якщо так далі піде, то буде ще їм увижатися Литвин, погрожуючи вимкнути мікрофон, і Богословська з криком: «Бррррехня! Бррррешете!»
Ідолопоклонство

Чому Мойсей воловодив свій нарід сорок років пустелею? А жиби вимерли всі ті, хто сформував свою самосвідомість у неволі. Але у нас є гарний спосіб прискорити цей процес. Я маю на увазі відкриття пам’ятників Сталіну.

Ади в Запоріжжі на тім зборищі перестарілих маразматиків їдна цьоця ґеґнула, а ще двох пенсіонерів забрала швидка. Який з цього висновок? Треба ставити ідоли Сталіна по всій Україні, бо кожен ідол потребує офіри.
Єслі в кранє нєт води

Буржуй Фельдман нарешті розплющив очі. І побачив, що знаходиться серед націоналістів і антисемітів. І так ся спереживав, що відразу покинув БЮТ – це кляте антисемітське кубло – і чкурнув до регіоналів. А там семітів – гать гати.

А націоналісти, якщо і є, то не страшні – великодержавні, з ними у Фельдмана «разнагласій нєт».
Льоня прасті!

Вадим Калєснічєнко мусив бути під газом, коли наїхав на Кучму. І на кого наїхав! На того, хто так щиро порадів їхній перемозі? Фе.

Бо добалакався Калєснічєнко до того, що наш колишній Татусько і національні інтереси здавав разом з орендою Севастополя, і привів країну до страхіть 2004-го року. І взагалі, мовляв, його «время лечит, но в одну сторону».

Ви бачите, яка чорна невдячність? Де би ти, голубе, був разом із всією своєю братією, якби не батько Кучма? Він вас сотворив, він вас благословив, і він вас в люди вивів. Потім, правда, чіхав ріпу, але нічого, дочекався, поки все обнулилось і радісно ручки потер. А тепер, почувши ці звинувачення, хтозна, чи «Тараса Бульбу» не перечитує.
Очевидне неймовірне

Пенсіонер з Троєщини Геннадій Чуйко лікує портретами політичних лідерів. Найліпше для цього надається портрет Януковича, який дуже помічний при безсонні, неврозах, болю голови, ба навіть лікує імпотенцію.

А система лікування така проста, жи кожен може собі тото вдома проекспериментувати. Треба іно фотку гаранта покласти на стіл краваткою на північ, зверху притиснути склянкою з водою і читати заклинання. Текст заклинання пенсіонер не відкрив, але, думаю, кожен годен і сам собі щось скомбінувати. Потім сесю наговорену воду треба випити.

А від імпотенції, то, певно, треба портрет розжувати і проковтнути. Діє, як віагра.

Виявляється, Янукович такий помічний саме тому, що у нього «найсильніша енергетика». І що ту ся дивувати? Нам про то Ганця ще шість років тому вповідала. Тілько вона ще не знала, жи «він зі старого роду шаманів, – відкрив таємницю пенсіонер. – Якщо прочитати прізвище президента навпаки, вийде Чивокуня. Подібно звали і домового з мультфільму (Нафаня), та багатьох відомих в народній мудрості шаманів. Я прочитав це і вирішив лікувати, адже гени шаманів передалися і президентові».

Але помагає не тілько гарант. Тимошенко допомагає від сімейних сварок. Шкода, жи не пояснили, як її класти: косою на північ чи на південь?

А Яценюк незамінний при облисінні. Як-єм тото прочитав, то сильно ся спереживав, бо днями сів си на ґанку на сходах і підстелив під дупу газету. А там був портрет Яценюка! Зі страхом чекаю результатів.

Тепер я почав збирати всі портрети. Мені така терапія подобається. Недавно відкрив, жи Табачнік сильно помічний при швидкій Насті. Особливо, якщо скрутити в рурочку і запхати, куди слід.

А якщо портретом Інни Геббельсівни, подрібненим у міксері і розпущеним у воді, полити сусідові город, то усе геть заросте кропивою і лопухами.

Якщо стодоларову купюру потерти портретом Азарова, вона перетвориться на однодоларову. А якщо її потім потерти портретом Ахметова, вона знову стане стодоларовою. Рекомендується застосовувати при вивозі валюти за кордон.

Якщо портретом Чечетова обгорнути молоток і вдарити себе ним по чолі, можна пригадати щось дуже важливе. Якщо ту саму процедуру проробити з портретом Яворівського, то можна забути про всі свої погані вчинки.

Портрет Ющенка помічний при безсонні. Лиш приклади на чоло, перед тим поплювавши, аби не злетів, і відразу пірнеш у чудові заспокійливі марення про красиву Україну.

Портретом Шуфрича можна забивати цвяхи і різати дрова.

З портретом голови Конституційного суду у кишені можна отримати будь-який кредит у будь-якому банку і ніколи його не повертати.

З портретами Литвина, прикріпленими до підошв, можна ходити по воді.

Портрет Цушка може замінити сателітарну антену. Правда, ловити поки що буде тільки молдавські канали.

  • 0

#28 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 27.05.2010 – 11:52

Цитата

Лицарі Золотої Кишені
25.05.10

Нам просто фортунить на усіляких пройдисвітів, гунцвотів, невдах-бухгалтерів і аферистів. Таке вражіння, жи в Україні вже просто нема нормальних політиків, бо тільки воно прийде до влади – все, гаплик. Людина різко міняється, і вся її увага спрямовується винятково на власну кишеню.

Одна лише Юлія Тимошенко чесно думала не про свою кишеню, котра і так повна, і не про свій гаманець у банку острова Тапу-Тапу, а про всю країну. А в результаті – більша частина медичного обладнання і ліків, які були закуплені восени минулого року для тотальної боротьби з епідемією «свинячого» грипу, так і лишились невикористаними.

А кілько кіпішу було! Як серед ночі та вся ґранда поперла зустрічати ліки! А тепер що? До цеї осені увесь той скарб не доживе, ґеґне. Ото най би організатори великої борні з грипом і заплатили зі своєї кишені, нє?

Але Юльця при всій своїй безгосподарності продовжує претендувати на лідера опозиції і знову кликати на барикади. А головне ж: боронь Боже відмовити їй у цьому праві! Бо трагедія в тому, що з лідерами у нас традиційно проблема. На трибуні воно, може, і лідер, а при владі – підар.

Скільки вже було тих морозів, кінахів, тігіпків, не рахуючи дрібніших перевертнів і хрунів! А Юля стоїть і не хитається. От хай би і стояла собі у позі вічного революціонера, каменяра і співачки досвітніх вогнів, а в прем’єри більше – ні ногою! Хоча в знак компенсації і глибокої подяки за революційну діяльність треба би було вигадати для Юлі якийсь пост. І кабінет, де вона була б сама, і від неї нічого не залежало. І йно би так час від часу з’являлася в телевізорі і видавала черговий монолог. І шлюс. І більше ніц не треба для підтримки державного організму в стані постійної бадьорості і готовності кричати «Ганьба!»

Верховне динамо

О, я люблю, коли в Раді виясняють сексуальні стосунки. Про нетрадиційну орієнтацію Ляшка відомо давно, але вперше ми почули про це вже у прямому ефірі з засідання Ради. Правда, бабським голосочком Калєснічєнка, що викликає теж певні роздуми.

Але що ту ся дивувати? Збочення і проституція – невід’ємні складові нашого парламенту. Ади, як їдна курва кинула другу курву з димовими шашками! Класично кинула. Колись то ся називало «динамо».

Нашоукраїнці чесно виконали партійне завдання, а тепер мусять в гордій самотності нести свого хреста. Тепер частина нунсівців не вітається з бютівцями.

Ну, а наші львівські пінкертони відразу взялися за справу – піймали сестру Парубія на хабарі. Правда, піймали якось хитро: ні тобі відбитків пальців, ні слідів на самих пальцях. І хоча начебто затримали цілу злочинну групу, але чомусь прозвітували лише про сестру мужнього метальника шашок.

А найцікавіша сама поведінка податківців: ніхто навіть не писнув, аби захистити товаришів. Бо там діють винятково вовчі закони. Коли такво звинуватити якогось лікаря в недбалості чи невідповідності своїй професії, то рідко можна знайти ще якогось лікаря, який би це підтвердив. Переважно лікарі за лікарів заступаються. А податківці і митники – то така зграя, яка готова у будь-який момент принести чергову жертву. Не відстає від них міліція і прокуратура. Досить лише якомусь мєнту чи прокурору вчинити ДТП, як він уже за два дні перед тим виявляється звільненим з доблесних лав правопорядку.

І ще одне. Що то за хабар у 2000 доларів за «непритягнення до відповідальності» підприємця? Знайомі підприємці називають зовсім інші суми. Та то для пурєдного податківця кишенькові гроші.

Україна знову без героя

А от з Андрієм – проблема. Хлоп втратив пам’ять. Тагі зовсім відбило. Хоча вінком його ше ніби і не лупнуло. А відбило. Не пам’ятає, чи кидав, чи не кидав. Єдине, що пригадує, то як його зачали бити. А за що – не пригадує.

І таке буває. Але шкода. Бігме шкода. А то малибисьмо нового національного героя. Якби пам’ять не відбило. Якби встав, як Стефцьо Бандера і сказав: «Так, я кидав! І не каюся! І буду далі кидав, допоки злочинна влада і т. д., і т. п.»

Я вже б і сам для Андрія текст написав такий, жи ого! Жи потім би навіть на його пам’ятнику викарбували. Отак стоїть він – груди випнуті, в одній руці одна димова шашка, у другій – друга, і обидві горять вічним вогнем. А сам він гордо дивиться у світле майбутнє. Сила! Заки ще жиють ті, жи на Лєнінові практикувалися. Бо, курча, старі майстри відійдуть, а прийдуть самі формалісти.

Одне слово, з героями в нас проблема. БЮТ продинамив НУНС, а Андрій продинамив Україну.

Патріотична хруніада

І що, хлопаки! Будемо ся чистити? Я про наших львівських дупотатів. Нащо було взагалі піднімати питання про недовіру новому губернатору? Аби зганьбитися? Хіба не видно було неозброєним оком, що нема голосів?

А з другого боку: який сенс? Ну, прислали б нам іншого регіонала. Шило поміняли б на мило, або навпаки. Тому навіть якщо була світла мета таким чином очистити свої ряди, то вона себе не виправдала. Бо то не показник, коли хтось не голосував «за» недовіру. А може, людина мислила прагматичніше?

Ади кілько чумайданів уже зі Львова пішло до Києва, аби пролобіювати того альбо тамтого. І – «всьо пропало» забездурно! А ті ж гроші ще відбити треба назад. І за чий рахунок? Та за наш. Так жи повторне лобіювання не знати чи було б нам під силу. Та й невідомо, чи тоті чумайдани вплинули б на нове призначення. Так жи, тоті, що не голосували – то все справжні патрійоти. Їхні імена треба злотими буквами вибити на стіні ОДА.


Шустер-кайф

Тоті голосування в Шустера мені виглядають на якийсь шахер-махер. Ну, як можна їм вірити, якщо людей звозять, не дотримуючись жодних демографічних даних. А деколи спеціально підбирають так, аби голосування вийшло таке, як треба. Наприклад, привезуть людей з Західної України, але – переважно тих, що симпатизують владі. І вже маємо цифру ту, що треба. Останнього разу «демократії по-російськи» запрагнуло понад 60 % аудиторії. І то ще вони проявили скромність, бо могло засвітитися і всі 80.

А далі американо-польський фотограф Ришард Горовіц розповів про Голокост. Відтак Іра Розенфельд заспівала по-американськи, а па-рускі повідомила про свій улюблений фільм «Список Шиндлера». Хтось може собі уявити, щоб трагічний фільм став улюбленим?

Але я си во так думаю. Чому, якщо має завітати до Шустера якийсь писатель, то конче Коротич, а як журналіст, то Портніков, а як співачка, то альбо Ліберман, альбо Розенфельд. І то вже не раз. У лютому сеся Розенфельд теж співала по-американськи і виголосила таке привітання: «Любіть Украіну так, как ви любітє сваі рабочіє мєста».

Можна тільки уявити собі, як моцно люблять Україну митники, податківці, депутати, міністри, прокурори і судді. Але як моцно люблять її шахтарі альбо двірники – то мені уявити тяжко.

  • 0

#29 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 01.06.2010 – 16:17

Цитата

Очищається раба Божа
01.06.10р

Заки Юльця очиститься сама, то вже від неї очищаються. Тікають щурики з корабля, аж гай гуде. Іно хвостики мигтять.

І то файно. То перша кляса. Бо теперка всім буде ясно, хто є ху. А якби виграла Юльця альбо Ющенко, то кожне таке ху було би при ділі і морщило писок, жи патрійота і не бере до рота. Іно в кишеню і то натемно.

Ади-во наш полум’яний Денькович, завершивши публічне розвінчування львівського БЮТу, рушив і собі до файної компанії, де нема корупції і криміналітету, де і зуб за зуб, і за слово в зуб.

І хто би то мав йому за зле? Мав на вибір: бути в дупі чи на купі. І вибрав друге. Зате дупі легше. Бо швидка Настя – то і є очищення.

Але заким то писав – новина. Вже Івасик-Майталесик передумав. І дав дозаду. І що то з хлопом таке? Якась сіпавка після дриґавки напала чи що?

Оце любов!

Глибокий дослідник «українського кохання» Микольцьо Томенко так захопився Білою Богинею, що в пориві пристрасті і невтоленої жаги сумлінно переписав другу сторінку з її декларації про прибутки у свою власну. Якщо так далі піде, то дочекаємося, жи перепише і всі її грішки, аби мужньо сісти до цюпи, продовживши свої досліди над коханням ще й з-за ґрат. Бо власності там, як кіт наплакав, нема що переписати. Хіба убйори, але гейби Микольцьо ще не тої орієнтації, жиби тото го цікавило. Правда, після цюпи, ніхто не гарантує стабільності в орієнтації.

Але що ту ся дивувати, що Микольцю так засліпило? Навіть слідчий, який один раз викликав Юльцю, поспілкувашись із Богинею, вирішив за краще піти у безтермінову відпустку. Вона думала «всьо пропало», а насправді все затихло.
Агент 008

Перший заступник міністра сім’ї, молоді і спорту Андрєй Пальчєвскій донедавна був громадянином Росії, а український паспорт отримав буквально перед призначенням на цю посаду. Але досі не відмовився від подвійного громадянства. Цікаво, що цей тип був також засновником Партії любителів пива у Росії. А це для сім’ї і молоді, мабуть, дуже суттєво. Партія мала свій гімн, який наші спортсмени тепер візьмуть собі на озброєння:

«Мы пиво пьем, мы любим пиво.
Большой мы в пиве видим смысл.
Чтобы жили люди все счастливо,
Наводит пиво нас на мысль».

Ну, скажімо, «мисль» для спортсмена – це, як зайцю стоп-сигнал. Але кожен з нас може теж помислити, як сталося, що людина, яка все життя займалася лише «учрєдітєлством» різних видів бізнесу, закінчила у Москві Воєнний інститут іностранних язиков, готуючись на дипломата-шпигуна, опинилася в нашому уряді?
Прокинься, Ганцю!

У нас дивовижна країна. Іншої такої в світі не знайдеш. Якийсь тупий державний чиновник може заявити, що українська мова – це маразм і ніц йому за те не буде. Він і далі світиться на всіх телешоу, а ніяка хулєра ще йому в писок не дала. Навіть Тягнибок. Нє, якби такво Олько завалив Шевченкові в писок, я би пішов за Свободу голосувати. Бо Фаріониха мене не надихає.

А візьмімо пресу, котра гейби українська. В газетах «Сегодня» і «2000» можна прочитати про те, що галичани – пройдисвіти і що Сталін зробив велику помилку, приєднавши їх до України.

А на сайті «Версии» уже відверто копають під Ганцю: «Складывается впечатление, что кто-то в АП активно навязывает Федоровичу комплекс национальной неполноценности под видом идеологеммы «Единая Украина». Нельзя обижать беззащитных западенцев, потому что они являются «генофондом нации». Надо всячески навязывать отмирающий (!!!) украинский язык большинству населения страны. Учить только на «мове», иначе потерям поколение. Как же быть с лозунгом «Украина для людей»? Или же русскоязычные – не люди?»

І куди дивиться Ганця, котра взяла на себе гуманітарний блок?

Спочатку потішила нас, жи як виграє Янукович, то вернеться в журналістику. Але потім, каже, підійшла до дзеркала, подивилася і вирішила: нє, я вже застара, жиби конкурувати з молодими. І вже не йде. А хто ж буде давати відсіч антиукраїнським запльотам? Хто буде писати ноти протесту щодо антиукраїнської пропаганди з російського боку? От хоч би взяти такі фільми як «Убить русского в себе», де наш Табачнік, скліщившись із Бузиною, знову грають галичан, а автори фільму серйозно переконують, що такої країни, як Україна, на жодній карті ніколи не було.

Прикіл в тому, що Україна була, а от Росії не було, а була альбо Тартарія альбо Московія. Але там про це воліють не говорити.
Приємні дрібнички

Є такі дрібнички, які тішать серце. Їх небагато, але є. Ось кинули через ліву ногу Рената, а відтак і Бойка. Останній віддано служив кучмівській системі, а його раз і – обнулили. Воно ніби дрібничка, а приємно. І вже чекаєш: а що далі буде?

Або ось Цушко. Так усі, і я в тім числі, з нього лаха дерли, а хлоп перший показав, як треба рухати економіку вперед – хуком справа. І головне, що цей безпрецедентний економічний ривок багато хто мріяв здійснити ще за часів Ющенка. А якось сміливості бракувало.

В результаті усі тепер тішаться – і коаліціянти, і опозиціонери. За винятком постраждалих, бо історичний хук Цушка викликав ланцюгову реакцію – втрати нюху і струсу мозку зазнала ціла зграя тендеровичів.
Замочити втіхаря

Адвокат Лозінського розповідає, що покійний Олійник був озброєний просто таки до зубів: револьвер, стартовий пістолет і ще й ніж! Ну чи то не розбишака з великої дороги? Але звідки такі запаси зброї у простого селюка, який ще й був розумовим інвалідом? І звідки у нього така міць, що Лозінський, який регулярно качав свій бодібілдінг, не годен був його здолати і мусив викликати міліцію?

Але адвокат має свою убивчу версію: «Если бы он хотел убить Олийныка, то мог не вызывать ни милицию, ни врачей». Ага, тобто усе б зробив ціхо-ша, голову закопав в одному місці, тіло в іншому, за відомим уже сценарієм. Справді, це потужний доказ, що Лозінський не винен. От тільки збройний арсенал покійного якось не вкладається в здоровий глузд.
І нащо нам таке добре?

Наша «рідна влада» вирішила покращити добробут галичан уже сьогодні. Жиби люди на Львівщині і на Тернопільщині жили не гірше, ніж в Україні. Бо середній рівень платні в Галичині нижчий.

От же ж ці східняки! Усе звикли міряти платнею. А ви б поміряли добробутом. Порівняли наші села зі своїми. Або околиці міст. Чи будують у вас такі будинки, як у нас? Чи їздять на таких автах? І чому східняки, приїхавши до нас на Різдво чи на Великдень, не можуть надивуватися тому, як ми живемо? А живемо значно ліпше за них.

І не треба нас соромити, що гайсаємо на Захід на заробітки. У 50-60-тих роках те саме робили італійці, іспанці, португальці, греки. Усі вони їздили на заробітки.

А як виглядає Східна Україна, теж знаємо. Особливо тота біло-блакитна. От хтось би взяв та й порівняв село до села. І ніц більше не треба. Або кількість алкоголіків, наркоманів, туберкульозників, ВІЛінфікованих там і тут. Або рівень народжуваності. Або рівень смертності. Або рівень злочинності. Або екологію. І кілько ваших сіл вимерло і спустіло за двадцять літ, а кілько наших.

А ще такий цікавий факт. Населення України змаліло від 1991-го. Це так. Але за рахунок кого? Не за рахунок Західної і Центральної України, а саме за рахунок тієї депресивної. Українців – тих, що українці, – не стало менше! Так що природний відбір працює на нашу користь.

  • 0

#30 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 09.06.2010 – 07:55

Цитата

Ні бе, ні ме, ні кукуріку
08.06.10


Колись в совєтських тюрмах, викликаючи на допит, прізвищ не називали, аби в інших камерах не чули, а гукали: «Кто на «Ме» («Ве», «Ге»)? Вихаді!»

Чудова знахідка, яку слід взяти на озброєння нашій владі. Ото приперся до нас директор Світового Банку по Україні, Білорусі й Молдові Мартін Кайзер. Спочатку його обізвали Лайзером, потім Майзером, а відтак Азаров, відчувши рідну душу, ще й – Райзіним. Шкода, що це захопливе дійство тривало недовго, а то б ми почули ще й про Райзмана і Райхмана.

І всю цю порнуху транслював перший канал для усієї країни. А як було б файно, якби перейняли досвід совєтських тюремників! «Кто на «еР»? Вихаді і дакладивай!»

А вкінці резюме:

– Тут таваріщ на «еР» дуже правільна паставіл вапрос ракам... (бурхливі оплески). От тількі мішаєт нам цілій прашарак кравасісів, алє мі всіх ціх упірів ліквідуєма, як клас» (тривалі бурхливі оплески).

Ну ти ба! Йому ще й сісі в голові! А міг би й про економіку подумати.
Чергова клоунада

Як то гарно бути клоуном! Усі на тебе увагу звертають, а ти мели собі, що на язик московська сорока принесла. Досить лише поколупатися в Інтернеті і переконатися, що всі ті українофобські і галицько-ненависницькі бздури, які нєістовий Мітя озвучив, давно вже хтось пробулькав у Росії.

Тепер Мітя хоче зробити Бандеру і Шухевича колабораціоністами. Особливо цікаво, як він обґрунтує колабораціонізм ув’язненого протягом усієї війни Бандери. І як йому вдасться зробити з Шухевича «організатора масових убивств».

Новітні псевдоісторики на зразок Шуфрича, Лєвчєнка та Калєснічєнка вигадують ще більші нісенітниці, непідкріплені жодними історичними доказами. Українські націоналісти винні у них і у розстрілі польських професорів у Львові, і в знищенні Хатині. От тільки на жодному польському пам’ятнику розстріляним професорам нема згадки про це. Як нема згадки про українських націоналістів на меморіалі в Хатині.

Львівські ж професори були розстріляні тільки тому, що побували на аудієнції в Сталіна у Кремлі і дали згоду очолити уряд майбутньої Польської РСР. Усі інші викладачі львівських вишів нормально собі працювали.

Та повернемося до клоуна. Уся ця шура-бура з підручниками насправді має значно глибші підвалини. Мільйони нових підручників – це мільйони гривень прибутку для вибраного лічно Мітьою видавництва. А це ще одна вілла на сонячній Сардинії.

Та, виявляється, наш паяцик не тільки бдить про діток, а й дуже переживає про свій нетлінний образ. «Газета по-українськи» посміла помістити фотку, яка паплюжить привабливість бородатої мармизи і згорбленої постави. Віднині суворо заборонено фоткати нашого товстунчика під час того, як особистий денщик витягає його тілеса з авта. За такий злочин фотограф втратить акредитацію в Кабміні.

А я б і взагалі заборонив фоткати державних вуйків і цьоток редакційним кореспондентам, а видавав би їм готові. Після фотошопу. Щоб і борідка на цапину не скидалася, і в очах світився непідробний розум.
Міліція в небезпеці

Ех, та що там освіта! Нашому шевальє-полковнику армію подавай! Отам би він показав! І ось уже сатир і фавн в одній особі пропонує МВС створити спеціальний підрозділ у боротьбі з кіберзлочинністю і хакерством. А «зі свого боку, – мовляв, – Міносвіти готове представити послуги для перепідготовки спеціалістів для роботи в цьому спецпідрозділі».

Ги-ги! Можна тільки уявити цю армію старшокласників, яких на літні канікули відправлять у міліцейські відділки для перепідготовки персоналу, а там подекуди замість комп’ютерів стоять ще старезні друкарки, на яких слідчі, наморщивши мудрі чола, одним пальцем протоколи цикають.

Ну, я б на місці міністра Могильова обурився: «Шо такоє! Ти шо не знаєш, шо у нас кожен мєнт на комп’ютері шпіляє, як на гармошці? Кого ти перепідготовляти збираєшся? Да ми цих кіберів з хекерами, як колорадських жуків!»

Хоча, може, він так і не скаже, а підрозділ таки створять і назвуть його «Табакер».
Мертвий письменник, гарний письменник

Нє, наш Діма аж кипить новаціями. Вже він хоче, аби в курсі української літератури вивчати твори тільки тих авторів, які вже померли.

І це каже той, хто вчився у совєтській школі і сумлінно вивчав живих класиків.

Шкода, що Діма з такими ідеями не жив у часи Сталіна. Вже би нині числився серед жертв культу особи.

Але, гадаю, він надто поспішив. Після того, як з програми викинуть Стуса – єдиного класика, що народився на Донбасі, – доведеться його вірші замінити іншим знаменитим уродженцем регіону. І він ще живий. І, як засвідчив Іван Драч, дуже тонка натура – вірші пише. Тоїсть стіхи в стилі Гулака-Артьомовського.
Ох, як хочеться свіженького гімна!

Бажаючих переписати гімн стає усе більше. Спробував сотворити свій рядок і невтомний Нестор Шуфрич. Хоча, на його місці я б не був аж таким скромним. Уже б взяв, та й цілого гімна нашкрябав. Воно ж потім, хоч і посмертно, але зарахується.

Але гімноманія – хвороба заразлива. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило свій конкурс на написання гімна метро. Правда, не уточнило, якою мовою. Але то нічо. Гарний почин підхопить уся країна і скоро з’являться гімни Київського зоопарку («Наш концтабір для тварин – наша гордість й слава!») і Байківського цвинтаря («Тут лежать сини Вкраїни – зеки і мажори!»).
Суддів на мило!

І хто сказав, що Абрам Абрамові ніколи вока не видзьобає?

Ади-во Борі Калєснікову доручили негайно помиритися з клоуном і вором, і він це виконав. А от з Грішою Суркісом миритися вказівки не було. Тому й дочекалися ми такого пасажу:

«Понимаете, у нас Федерация футбола – это выгнанные за пьянство и служебные преступления сотрудники Генпрокуратуры во главе с начальником киевского РСУ Григорием Суркисом. Кто не знает, РСУ – это ремонтно-строительное управление. Федерация у нас в стране управляет футбольными судьями и больше ничем. Это она считает главным. Поэтому киевское «Динамо» все время занимает второе-первое места. Если бы Федерация не управляла судьями, то киевское «Динамо» было бы на пятом-шестом месте. Суркис должен уйти, и чем быстрее, тем лучше. Для Суркиса. Но это никакого отношения к «Евро-2012» не имеет».

О-ой, боюся, що коли суддів купувати перестануть, то й на шостому місці «Динамо» не втримається.
Перші проліски дружби

В Криму відбувся фестиваль «Великое русское слово». І хоч жодного разу оте велике слово так і не прозвучало, але гості розперезалися не на жарт.

В пориві екстазу Константін Затулін запропонував оголосити російську мову державною в Україні, а українську – державною в Росії. О, хотів би я почути, як тисячі азарових по всій Росії намагаються з папірчика пробубнити що-небудь українською.

А міністр освіти Росії Андрій Фурсенко (хахол) подякував кримчанам за те, що зберегли «общій язик». І чому він лише цим обмежився? Кримчани зберегли також общак і общєпіт.

Не відстав від Фурсенка і ще один хахол Міхаіл Швидкой. Цей перейнявся не тільки статусом російської мови, а й формуванням української нації, бо «те, що відбувається в східних і південно-східних регіонах України, і те, що відбувається в Західній Україні, не співпадає один з одним. Виникає дуже серйозна проблема формування української нації».

При цьому якось з поля його гострого зору випали північні й центральні регіони, які, між іншим, заражені помаранчевою бацилою не менше, ніж західні. А як би хотілося ще й на цьому ґрунті попрацювати, щоб українську націю сформувати під пильним оком Кремля!

«Двокультур’я – це потужна, єдина, дуже важлива основа для формування сильної Української держави», – виголосив Швидкой. Йому б з такими ідеями по Європі проїхатися і там спробувати пропагувати двомовність. А при цьому й Росію не забути, бо двомовністю там чомусь не пахне.

  • 0

#31 like.no.other

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 384 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 09.06.2010 – 14:23

Це вопше якийсь брєд!!! :rolleyes:
  • 0

#32 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 16.06.2010 – 08:54

Цитата

Брати до смерті
15.06.10


Посол Росії Михайло Зурабов, незважаючи на своє неросійське походження, нічим не відрізняється від царських міністрів: «українці не просто братній народ росіянам. Вважаю, що ми являємо собою єдиний народ зі своїми нюансами та особливостями».

Єдиний народ, який розмовляє на різних мовах і має різні культурні традиції – це щось нове. В кожному разі, визнавши росіян і українців єдиним народом, можна буде постановити, що цей єдиний народ, виявляється, сам для себе організував Голодомор і культурний геноцид.

У що насправді може перетворитися патякання про єдиний народ, демонструє приклад Сербії і Боснії, а тепер і Киргизії, де киргизи кинулися вбивати узбеків і виганяти їх з країни. А теж там полюбляли єднатися і братами обзиватися.

Народ не пойняв

Але є й маленькі радості. Ми просто семимильними кроками вгризаємося в євразійську Європу. Ади-во вже Албанія скасувала для нас візи. Який успіх на міжнародній арені! Ото нарід попре на албанські курорти! Шкода, жи про них досі ніц не було чути. Зате чути про пароми з нелегалами, які пендзлюють до Італії. Там і для наших курортників місце знайдеться.

Певно, першим до Албанії поїде Азаров зі своєю чудовою албанською мовою.

А то що ж виходить? 50% населення не довіряє уряду, і то при тому, що соціологію робили свої люди. «Я всегда смотрю не на плюсы, а на минусы, – каже прем’єр. – Выходит, мы что-то где-то неясно говорим, если 50% – а это много – нам не верят». Неясно – це скромно сказано. Пора вже з албанської перейти на якусь зрозумілішу.
Політичні дригання

Наші політики спочатку частенько щось ляпнуть, а потім починають чіхати тово-во і відхрещуватися від сказаного. Уже й Ландик відмовляться від своїх слів про «хитру, зухвалу і нахабну» Росію. А винні у всьому журналісти під керівництвом підступного Васюника. Цікаво, що виправдовувався Ландик не особисто, а вустами команданте Че.

Бо у нас нинька про Росію, як про покійника: альбо добре, альбо ніц. От тільки ще б викрасти диктофонний запис, де зафіксований наїзд на Росію, і можна в суд подавати.

Литвин натомість божиться, що ні слова не сказав про дострокові парламентські вибори навесні 2011 року. А ще недавно його прес-служба обнародувала цілком однозначну заяву: «Знаходячись на піку успіхів, певна політична сила прагне все захопити, щоб потім всіх вишикувати на свій лад... Якщо їм це вдасться, то вже навесні пройдуть позачергові парламентські вибори, результат яких, виходячи з цього, неважко спрогнозувати».

Тепер він у всьому звинувачує знову ж таки тупих журналістів, які не так зрозуміли. Просто хитровимаханий Литвин трішки забалакався, а йому нагадали, що нині коаліція має уже в своїх рядах офіційно 251-го депутата, а це на 25 нардепів більше, ніж необхідно для організованого пленарного скліщення. Так жи Литвин зі своїми двадцятьма непевними бійцями може в свою золоту акцію хіба свистати і на дудочку грати. Тим більше, що ряди на очах міліють внаслідок неухильного перетворення «народників» на регіоналів. А крик «Рятуйте! Нас асимілюють!» уже нікого не гребе, бо Народна партія так потрібна народові, як народ їй.

А тут іще ж на обрії засвітилася очна ставка з Пукачем. Ай-я-яй! От кріселко й захуліталося. А очна ставка то буде віддалятися, то наближатися, а спікер то надуватися, то здуватися.
Язикове ляпання

Нічим уже не дивує Юльця. Будь-яку голосну подію коментує з притаманним їй безглуздям. Щойно комбінат ім. Ілліча захопили якісь русскіє таваріщі з Кіпра, Юльця видала: «Вчорашнє рейдерське захоплення ММК ім. Ілліча є ознакою припинення існування в Україні підприємств, які є власністю трудових колективів».

Ну видите? А ми й не знали, що Маріупольський меткомбінат був у власності трудового колективу! А головне – що і той колектив цього не знав! А то б завдяки Юлі уже кинувся своє бабло рахувати.

Трипільські маразми

Віктор Ющенко – унікальна особистість. Минуло сто днів нової влади, а ми від нашого пасічника на засіданні ради «Нашої України» не почули нічого іншого, окрім того самого: Юля Тимошенко – кака!

Не здивував. Видно, баварське пиво мізки все ще не промило. Або там уже нема чого промивати. Після п’ятирічки бездіяльності воно не вигадало нічого ліпшого, як кататися по закордонах і насолоджуватися життям за повною програмою. А в планах – зайнятися сільськогосподарською діяльністю: вирощувати екологічно чисту продукцію, розводити овець. Тут нарешті і згодяться знатна ланкова Ульянченко, акин і пастух Єхануров та трембітар Васюник. А то куди ще приткнути цих світочів?

Грізний кролик

А наш смугасто-гімнячковий Кролик, який обіцяв Януковичу найпотужнішу за всі часи опозицію, тихо собі сповз із теми, покинув «фронт» напризволяще і тепер перетворився на опозиціонера кімнатного типу. Гімнячковий колір якось так непомітно став віддавати голубизною, а страшний і лютий опозиціонер демонструє вдоволення життям і тільки час від часу щось булькає про молодь і спорт, про самоуправління вишів, про молодіжне підприємництво... Чи молоді від його слів стало тепліше – не помітно.

«Побільше б нам таких опозиціонерів! – потирає руки команданте Че і думає: – А чи не подарувати нашому фронтовику ще одного біґборда з набором фломастерів?».

Дублювання і дуби

Дублювання фільмів українською – все ще декого муляє. Забріханий Табачнік ще недавно плів про те, що на третину зменшилася кількість глядачів у кінотеатрах Львова. Це заперечили менеджери найбільших львівських кінотеатрів, бо прибуток у 2009 році у порівнянні з попереднім роком збільшився на 22%.

Жодного листа від «кінопрокатників Львова», про який розповідав Діма, ми так і не побачили. Як і самих «кінопрокатників Львова» в природі не існує, а є загальноукраїнські кінопрокатні компанії.

Та Діма – не один у полі боєць. Оно голова Антимонопольного комітету раптом – о жах! – не побачив на ліцензійних DVD російськомовної звукової доріжки!

Це ж як треба більма залити! Може, йому ті ліцензійні диски з закордону контрабандою привозять? Головне, що української може не бути на 70% ліцензійних дисків і це для нього нормально.

Панаєхалі тут!

Кримський спікер робить усе для того, аби до Криму менше відпочивальників їздило. Він вважає, що брати гроші за користування пляжем – це нормальна практика. Шкода, що не навів приклади у цивілізованому світі.

Зате тепер уся країна знає: «Объективных причин, по которым приезжие отдыхающие не должны оставлять деньги в Крыму, в том числе и при оплате входа на пляж, нет. Другое дело, что для крымчан в данном случае должно быть сделано исключение».

Але для кримчан не має бути жодних проблем: «показал паспорт и иди купайся».

Цікаво виходить: якщо ти кримчанин, то можеш користуватися усіма пляжними привілегіями забездурно. Знай тільки носи в плавках паспорт. А коли ти приїхав з сусідньої області – то зась. Так, ніби на оплачених пляжах не знайдеш «бичків» або лушпайок насіння у піску, а в воді не зустрінешся з плаваючою ковбаскою.

Я вже давно забив на Крим і на його совковий сервіс. Є безліч місць, де відпочивати дешевше і затишніше, а сервіс зі шкіри лізе, аби тобі сподобатися.

  • 0

#33 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 22.06.2010 – 15:57

Цитата

На фіга попу гармонь?
22.06.10р


У програмі «Бальшая палітіка» журналіст поцікавився у Литвина: от у вас, мовляв, згідно декларації за 2009 рік, прибутки склали 800 тис. грн., що приблизно в 50 разів перевищує середній річний прибуток українців. При цьому ви отримуєте 50%-у пільгу в оплаті комунальних послуг, як це практикується для інвалідів війни, чорнобильців і т. д. В зв’язку з тим, до якої зі згаданих категорій населення ви себе відносите?

Публіка це запитання зустріла бурхливими оплесками.

Тобто публіка врубилася, а от наш видатний учений почав щось там молоти про те, що він не живе у квартирі, а на державній дачі, а там за нього й так усе держава оплачує. І він буде там жити доти, доки буде головою ВР. Хоча та його квартира, навіть якщо допустити, що там ніхто не живе, все одно опалюється.

А далі добалакався до того, що, виявляється, «ніколи не виступав за те, що треба захищати малозабезпечених людей», бо це «абсолютно неправильний підхід... Треба дійти до кожної людини і створити умови, щоб ця людина могла працювати».

Правда, коли цей учений ішов на вибори і переконував, що Україні потрібен Литвин (як мертвому припарка), то дуже переживав за бідних. І ролики передвиборні про це нам говорили. А тепер взяв, та й відрікся. А що? Галілею можна, а Литвину зась?

Та на цьому брехня не вичерпалася. Бо наш добрий солодкоспівний Ющенко обклав Литвина пільгами, як пацє кізяками, ще тоді, коли Литвин став «колишнім головою», а саме 17 травня 2006. І тоді цей зразковий любитель халяви отримав у пожиттєве користування будинок у Кончі-Заспі, пожиттєве грошове забезпечення, покоївку, двох водіїв і санаторно-курортне обслуговування теж пожиттєво, і тоді ж – ПОЖИТТЄВО! КОЛИШНЬОМУ! – надали ту саму 50%-у пільгу в оплаті за житло і телефон.

Так що усі ці радощі життя випали на долю Литвина ще перед його спікерством і це брехня, що він втратить пільги, звільнивши кріселко. Хіба би нова влада подумала: ну, може, якійсь країні і потрібен Литвин, а нам на фіга?
Свіжі двірцеві інтриги

Люблю інтриги. От не дай мені шницля з бульбою, а дай інтригу. І вона не забарилася. «Регіонал» Володимир Ярощук просто таки з трибуни звинуватив – свят! свят! свят! – віце-прем’єра з силових питань Володимира Сівковича в рейдерському захопленні земель.

І кого! Сівковича! Чия єдина досі відома махінація з землею обмежувалася ділянкою на Байковому кладовищі. Поблизу гарних сусідів – Амосова і Загребельного.

Але, певно, апетити виросли. Ну, та це ми вже проходили. У 2005 році уся помаранчева катавасія і розпочалася з того, що Зінченко на всю країну оголосив про корупцію і попер буром на Порошенка. Але ми тоді не дуже дивувалися, бо мали справу далеко не з «маналітнаю камандою» однодумців. А тут же ж... тут же ж усі свої. І принцип свій до свого по чуже ще ніхто не відміняв.

А в Криму що ся робе? Суперматч Макіївка-Сімферополь завершився з рахунком 20:0. Желєзний Джарти усім чиновникам-комуністам показав червону карточку і попросив з поля. А кримські комуняки тепер лікті кусають. Таваріщ Льоня Грач уже відкрито бунтує. І даремно. Бачили очі, що купували? То їжте.

При Ющенкові взагалі люкс було жити. Той на все забив, вертикаль влади поклав під подушку і розкошував і сам життям, та й іншим давав.

Зате таваріщ Пєтя Сіманєнка тільки тішиться, бо таваріщ Грач йому давно не таваріщ. Що й казати – Пєтя на жизнь не нарікає. В компенсацію за макіївський десант у Криму отримав бартер: синочок став першим заступником голови Державного агентства з інвестицій і розвитку. А воно ж у наших улюбленців первоє дєло – синочка пристроїти. Якщо не на Байкове, то бодай у владу.
Нова вивіска, а методи старі

Чи може бути головою Служби Безпеки України денаціоналізований тип та ще й олігарх? А якщо це ще й за висловленням Тимошенко «напомаженное существо»? Ні, не може. Тому ми його будемо вважати кагебістом. А людина, ставши кагебістом, відразу починає і по-кагебістському мислити.

Валерій Хорошковський клянеться, жи на «Інтері» взагалі не буває, але з Кісєльовим бачиться: «От Евгения прошу дать мне информацию о том, как другой пласт жизни реагирует на наши действия, спрашиваю у него совета».

Ну, все як у старі добрі часи: викликав до КГБ, отримав інформацію про другий пласт і вручив конвертика. А ще ж не забути спитати поради!

Я ото пригадую, як мене викликали в КГБ, то теж – порадитись. Мовляв, підкажіть, як нам бути з цим другим пластом, який ніяк розпластатися не хоче?

Не менш кагебістські методи в Азарова. «Я, – каже, – в свое время, когда работал в налоговой службе, все время суды проигрывал. Государство судилось... а суд выносит решение в пользу какой-то конторы «Рога и копыта». Ну я по наивности к судам относился, а потом мне рассказали, как решения принимаются. Я пригласил судью, и говорю ему: «Я очень уважаю судебную систему, отношусь нормально, но если ты вынесешь решение вопреки интересам государства, возьму под микроскоп тебя, племянников, родственников – всех, будете жить на одну зарплату»... Ничего не сделал противозаконного, только «будете жить на одну зарплату». И что бы вы думали? Этот суд самый был образцовый суд».

Не знаю, як вам, а мені сподобалося. Тільки для профілактики треба було б так само вчинити зі всіма суддями і силовиками. Та й чиновників не забути б! І депутатів! Бо нема страшнішої кари, як жити на одну платню.

Підпільні медалі

Здавалося б, донецька земля уже видала весь свій потенціал. А, виявляється, ні. Знайшли ще одного подвижника. Губернатором Одеської області став мало кому відомий Едуард Матвійчук. Що вирізняє його з-поміж інших губернаторів, то це грізний погляд, який не віщує нічого доброго. Душа увійшла в п’ятки чиновникам ОДА, коли ті дізналися, що цього року відпусток не буде. А кому не до шмиги – пшол вон з пляжу.

А потім цей мужній син шахтарського краю особисто спустився у підвали ОДА, куди нога людська не ступала ще від часів Кучми і виявив там – о жахи небесні! – 55 тисяч (!!!) ювілейних медалей на честь 50-річчя Пабєди у Вєлікай Атєчєствєнной вайнє!

Себто 15 років тому ще були живі ветерани і чемно чекали своїх нагород. Однак комуністи і кучмісти, які тоді були при владі і постійно вболівали про бідних ветеранів, вирішили, що роздавати таку кількість медалей – морока офігенна. Нехай вже трішки перемруть, а стане їх бодай 50, от тоді й можна попіаритися.

І от що цікаво. Це тільки частина прихованих від ветеранів медалей, бо два місяці перед тим мішок з пів тисячею таких самих медалей одесити виловили у ставку парку Дюка.

Так що іще не вечір. Хтозна ще скільки таких мішків утоплено. І то добре, що медалями обійшлося, нє? А то могли й ветеранів притопити. Щоб не діставали, собаки.

Тепер оце б викликати на кавйор попередніх губернаторів, у тому числі й Цушка, і поцікавитися, що це за обряд такий – потоплення медалей. Івану Купалі чи Дюку жертву кольоровими металами приносили?

Гепа з Допою

Наша Ганця дала харківському Гепі по гепі. Наразі словесно. Скритикувала, жи він повирубував у парку дерева всупереч протестам харків’ян, а тому «харківська влада має понести за це відповідальність дуже сувору». Святі слова.

Але Гепа зі своїм відомим уже всій країні діагнозом має все в гепі. Може хлоп говорити, що заманеться, бо – неосудний. Тому дозволив собі нашу Ганцю запідозрити в зайвій емоційності і саморекламі. І то ще, вважайте, делікатно сказав, бо, судячи з його зовнішності і з незабутнього ролика Допи, міг завернути щось і крутіше.

Не може при цьому надивуватися, чому так сталося, що і Харковом, і Києвом керують саме представники біблійного народу? Нє, жиби я був проти, якби добре керували, але ж крадуть і руйнують. Таке враження, що прийшли якісь марсіяни, для яких нічого святого нема, а міста, в яких вони отаборилися, для них просто ненависні.

  • 0

#34 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 01.07.2010 – 10:24

Цитата

«Жить стало веселее»
29.06.10р

Не втримався товариш Азаров і, натхненний ста днями Януковича, вирішив і собі «соточку» відсвяткувати. Та й не десь там у кнайпі в колі захмелілих маркшейдерів і податківців перед полумисками з ікрою, а всенародно, перед телекамерами. Навіть спеціально скликав для цієї історичної події Кабмін і запросив всенародно вибраного президента, щоб і він сказав напутнє слово подяки.

А що? Як коня кують, то жаба й собі лапу тягне.

Окрилений власною величчю, товариш Азаров не стримався і прорік безсмертні слова свого учителя Йосифа Віссаріоновича. Ба й справді: за сто днів народної влади «жить стало веселее, жить стало лучше».

І то іно початок. На майбутнє прем’єр приберіг ще не одне мудре висловлювання Сталіна. Любить Нікалай Азаровіч, як його недавно прозвала одна журналістка, сильні особистості. Правда, інколи нюх підводить. Це коли він зустрічав Новий 2005 рік на Майдані в помаранчевому шалику. Йому здалося, що на трибуну вилізли справжні вожді, а виявилося – моськи і проститутки.

Понюхав Азаровіч повітря довкола мосьок і проституток, вловив підозрілі нотки і закинув помаранчевий шалик під ліжко.

А багато хто з переляку за кордон тікав, стрілявся, біг у прокуратуру здавати подільників... Така сила переконання була у тих мосьок! Усі їм вірили. Навіть товариш Чечетов добровільно зізнався у всіх своїх приватизаційних гріхах, радісно розписавши усі схеми. Він думав, що помагає демократії, а виявилося, що схеми потрібні були тільки для одного – економії часу. Навіщо розробляти нові, коли так гарно працюють старі?

А «жить» і справді «стало лучше». І ми знаємо, кому.

Право вибору

На стоденному ювілеї Азарова не злим тихим словом згадувався новий Податковий кодекс. Мовляв, ось воно – переконливе надбання уряду. Але поки що віртуальне, бо коли його приймуть – невідомо. Як сказала Акімова, «Спешка нужна только при ловле блох».

Та «спешка нужна» не тільки «при ловле блох», але й – «тушок». Бо час підтискає.

І я бачу, що процес тушкування просто таки необмежений. Коаліція приростає усе новими членами, і завдяки цьому кількість мільйонерів росте собі та й росте. Уже і наш бурят дозрів і став працювати над такою хитромудрою комбінацією, як витіснення комуністів. Відав, бідачці набридло самому пельмені ліпити, хочеться теж якихось пільг.

Світлу антикомуністичну мету проголосив і Жванія: «Коммунисты – наши идеологические визави в коалиции». Ну, щоб не червоніти, коли хтось тобі в морду плюне. Мовляв, ось які у мене шляхетні цілі! І взявся створювати фракцію «Стабільність і реформи» (СІР), продовжуючи патякати про право вибору. Тобто, що СІРуни теж мають таке право, що вони не стадо баранів, а живі люди. Ба й справді: нащо баранам мільйони? А живим людям – го-го!

Я не розумію, чому ще ніхто не пояснив Жванії і К, що такого права вони насправді ніколи не мали і не мають. У них є єдине право – здати мандат і чекати нових виборів. А там і зможуть скористати своїм правом вибору і приєднатися до улюбленої партії хоч у якості СІРунів, а хоч пердунів. Бо нарід не голосував конкретно за Жванію чи за Плюща, а за ідеологію блоку НУНС. І якщо вам та ідеологія не до шмиги, то валіть з парламенту на заслужений відпочинок.

Навіщо парламентарі взагалі приймають присягу? Якщо усім на неї плювати. Хіба Жванія, Єхануров та інші йшли на вибори з гаслом: «Наша головна мета витіснити комуністів»? Тобто виходить, що вони свою зраду хочуть виправдати зрадою регіоналами своїх давніх стратегічних партнерів? Щоб уже всі були в лайні. Оригінально.

Вах-вах!

І що б ми робили без Рамзана Кадирова? То він дає Росії поради, як приборкати Україну, а то й українцям повідомляє про страшну небезпеку, яка причаїлася у Криму. Виявляється, що у нас ваххабітів більше, ніж у Чечні!

Ну, я розумію, що чеченські ваххабіти після того, як увійшли у владу, вже ваххабіти в законі. А наші ще не при ділі. Тому єдиний спосіб, аби їх стало менше, ніж у Чечні, – дати їм владу. Якщо, звичайно, з цим погодяться донецькі ваххабіти.

ОУН-бе-е-е!

О – ади! ОУН(бе) прокинулася від сплячки. Гальо! Вже літо надворі! А ви щойно тепер на «100 днів» розродилися петицією. А чо не на 40 днів? Чи тоді вам ще ся більма не відкрили?

І просять під милий Біг президента, аби став українським президентом. Поки не пізно: «Провід ОУН(б) закликає нинішнього Главу держави застановитися над теперішнім ходом його політики та повернути її на позиціювання України як сильної незалежної країни. Президент України – це гарант Конституції України, гарант України незалежної. Ще не запізно, щоб показати свою силу та рішучість як президент України».

Але настрашили, нє? Отакі тепер кишенькові націоналісти. Колись вони атентати робили, а зара – легенький делікатний «Пу-у-ук!» І то під ковдрою. І щоб без смороду. Інтелігентно.

Стефцьо в могилі ся перевертає.

Шевальє провокатор

Табачніка як зациклило на Буковинському курені, то й досі не попускає. І знову у п’ятницю в «Бальшой палітікє» чули ми ту саму тираду, яка не підкріплена жодним документом. Скільки є фотографій з розстрілів у Бабиному Яру, а на жодній чомусь стрільців Буковинського куреня не засвідчено. Натомість там таки у Яру німці розстріляли понад три десятки «буковинців» разом із сотнями націоналістів.

Але Табачнік знає лише одне джерело: книжку брехуна А. Шлаєна, який теж не наводить жодного документа.

Зрештою, Табачнік співає не своїм голосом. Усі його дотеперішні ескапади в історію України і наїзди на галичан уже давно процвірінькали російські шовіністи. Ця антиукраїнська пропаганда триває роками, і шевальє Діма лише повторює чужі небилиці. Жодна його заява не самостійна, на кожну можна знайти відповідну цитату з російських ЗМІ.

Але якщо українська незалежність і загалом українська нація викликає таку ненависть у російських навиків, то це зрозуміло. Це нормально. Для того і є щука, аби карась не дрімав. Але жиби міністр освіти так ненавидів титульну націю? Думаю, історія ще не знала подібного хвеномену.

Василько під мікроскопом

О-ой, біда. Нє, Куйбіда. СБУ покликала Василька до інтимної бесіди. Певно, хочуть му рейтинг підняти, бо Василько знову на бургомістра Львова націлився. Після того, як у кріселку міністра регіонального розвитку та будівництва стільки зробив для рідного міста!

Але є несвідомі товариші, які цього не бачать. Його наступник Володимир Яцуба не може надивуватися, жи Василько ніц а ніц для рідного міста не зробив. Бо гейби не годен забути, як його львів’яни прокатали.

Але якщо Василько мав далекозорий приціл, то знав, що робить. Нащо йому було щось для Львова доброго робити, аби потім Садовий тото приписав на свій рахунок, нє?

Навіть Славцьо Кендзьор розчарувався у Василькові і вже не хоче його знати. Не врахував Василько, жи не тільки Львів, а й окремі депутати інвестицій потребують. Для регіонального розвитку і будівництва.

Наші партизани

А тим часом на Далекому Сході в Росії «Русский боевой отряд Романа Муромцева – ветерана боевых действий в Чечне, ведет боевые действия против бандитской кремлевской группировки с 27 мая 2010 года.

За это время отрядом проведено несколько успешных акций против оккупантов, в том числе ликвидация оперативника МВД, «прославившегося» своими зверствами по отношению к мирному населению и сожжение отделения милиции в селе Варфаломеевка».

Цікаво, що до партизанів, які борються з мафією, прокинулась просто таки всенародна любов. Народ їх підтримує і допомагає, чим може. У далеко не повному списку партизанів є чимало українських прізвищ. Що тішить. Бо свідчить, що є у нас здорове зерно. Шкода тільки, що посіяне задалеко від України.

  • 0

#35 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 07.07.2010 – 11:36

Цитата

Бе на «Бентлі»
06.07.10р

А виділисьте, як даішники, натхненно вигнувши вгодовані задниці, пхали на хідник «Бентлі» Антона Яценка? Ая, ще би не пхати! Та ж то не хто-небудь, а нардеп від БЮТ і король тендерної мафії!

Іно сесе чудисько зробило маленьке ДТП, то відразу примчало штири міліціянта і готові були винуватця на руках до парляменту занести і мешти рукавами випуцувати. Так жи, миттєво оцінивши ситуацію, попросили високого пана тихенько ушитися, бо у них зародилася цілком здорова версія про іншого винуватця, який посмів дряпнути це високоповажане «Бентлі». Нє, жиби запитати в народного обранця, де він стільки грошей взяв на таке авто. Це ментів не цікавить.

І подумати тільки: цей крутелик – теж з гнізда невтомної Юлі, котра нам так багато вповідала про свою «каманду». Навіть Колєсніков назвав Яценка членом корумпованої банди, яка по 45 днів проводила тендери, а потім у них вигравали компанії-одноденки, а внаслідок цього по 700-800 мільйонів щезало. «В БЮТ действовала коррумпированная банда в течении трех лет, которая пыталась протянуть закон об игорном бизнесе, а до этого делала тендерную палату».

Ну, бодай Цушко, на відміну від ментів, знав, як з такими клієнтами поводитися і заїхав в циферблат так, аж той ногами брикнув. Але нічо, той ся втер і запалав бажанням дружити з Цушком.
Крим – порохова бочка

Адіть – якийсь ідіот жорстоко забив п’ятирічну дитину в Джанкої. Але жи той ідіот – «лицо крымско-татарской национальности», то мєстниє патріоти відразу організували ксенофобську кампанію. Бо то, бачите, був ритуальний злочин, а серед мусульман релігійних фанатиків хоч греблю гати. І що цікаво: не спинило цих патріотичних імбецилів навіть те, що курортний сезон уже в розпалі і що, може, не варто так відразу зчиняти бучу.

А тим часом той ідіот – ніякий не фанатик, і хоч він татарин, але хворий на голову, а кримські гуманні дохтори, які його гейби лікували, вимагали такі гроші, на які родина хворого не була спроможна. Ну і ходило воно собі, де хотіло, і навіть міліція, котра знала, що це небезпечний тип, махнула на нього рукою.

Тобто відповідати тут за злочин мали би дохтори і мєнти, а не іслам, який тут ні до чого.

Але цей трафунок виразно демонструє, яка в Криму атмосфера. І якою вона ще буде. Бо як серед російсько-українських колоністів приріст мінусовий, то в татар – плюсовий. А ще як почнуть з’являтися репатріанти з Туреччини, бо ліца слав’янской національності ніц не тямлять у курортному бізнесі, то чекають нас ще неабиякі потрясіння.
Наші ковбої

Але вар’яти є не тільки серед простого люду. При владі вар’ятів не менше. Яким чином заступником мера Одеси став грузин – це єнше питання. Але в нього ще й з головою не альо. Влаштував стрілянину з матюками і відразу потому сховався в лікарні. Якийсь нетиповий ковбой.

Ліпшим ковбоєм виявився Євгєній Бондарь – мер Тернівки на Дніпропетровщині. Той вирішив постріляти на пляжі по пляшках, а коли нарід став обурюватися, то й по тих, хто йому зауваги робив. І ніяка хулєра його не арештувала.

А тут у ковбої ще й київський суддя записався і не тільки стріляв у хлопця, а ще й його дівчину намагався зґвалтувати. Бо в ковбоїв, коли кольт стирчить, то вже спасу нема. А тут ще в штанах коротке замикання – мусив хлоп розладуватися.

Ой, шкода, жи в нас суду Лінча нема. Треба би цю гарну традицію відродити і застосовувати винятково до державних мужів. Я би навіть в асистенти записався. Чи там вузлика зав’язати, чи дрівець підкинути. І то забездурно. Чисто для особистого задоволення.
Добрий Льоня

Новий віце-мер Києва Алєксандр Попов дивиться на Черновецького теж, як на вар’ята: «Леонид Михайлович, по моему мнению, очень добрый человек и доверчивый. Мне кажется, что в некоторых моментах эту его доброту и доверчивость просто использовали».

Ну видите? І цього ще зроблять неосудним. І то не біда, що він розграбував столицю під добрим оком такого ж доброго і довірливого Ющенка. То, може, бодай обох їх на примусове лікування відправити?
Операція «Ы»

Семиноженка зняли, але діло його живе. Новітні реформатори вирішили збагатити український алфавіт ще однією літерою «Ы». На зустрічі з президентом Цейлону висів транспарант чи яка біда, де можна було прочитати про «його высокоповажаність Махіндру».

І я ся тішу – то є виразний здобуток нової влади. На одну літеру більше. І най си москалі лікті кусають. Ще би їм твердий знак забрати, нє?

А той Махіндра – то наш хлоп, бо по-львівському михіндра – то мордобій. Хто кому в писок заїхав, чи його дзядзьо нашому, чи наш дзядзьо їхньому, вже не так важливо.

Але нічо, головне, жи наша мова збагачується і поширюється. Ади вже міністр Могильов з вересня зачне пашталакати по-тубільному. Азаров відпочиває.

А який багатий словесний запас у наших міністрів, свідчить історична репліка Яцуби: «Вот б...дь суки, пройти нельзя!» – адресована журналістам, які перепинили дорогу высокоповажаному портфелю. При цьому скорчив таку незадоволену міну, ніби проковтнув папільотку своєї тестьової.

Але як сказав самокритичний Віктор Черномирдін, «к роже надо относиться с юмором».

Мотлох

А знаєте, чому справа Лозінського ще довго буде гальмуватися? Бо виявляється, його дружина (друга) – це Діана Марченко, сестра Оксани Марченко, дружини Віктора Медведчука. А тота Діана теж не першої свіжості, а була заміжня за закарпатським авторитетом Іваном Чубірком, який був радником губернатора Закарпаття і арештований у 2005 році.

Як бачите, Діана – то гейби друга Анжеліка, маркіза ангелів. Не везе їй, бідачці, весь час на авторитетів попадає.

Але тепер можна здогадатися, хто помагав Лозінському ховатися від правосуддя.

Ну, проблема вже не в Лозінському, а в тому, як надалі уберегтися від таких типів. Алєксандр Єфремов обіцяє, що «мы не будем голосовать за тот мотлох, который вносится в парламент». Але якщо мотлох буде мати при собі портфелик з долярами, то як тоді?
Рівноправ’я

Мені ся подобає Яценюк. Має такі прожекти, як Манілов у «Мертвих душах». Каже, що хоче, аби «ми з Вашингтоном чи Брюсселем розмовляли на рівних».

Так і хочеться гукнути: вуйку, ми можемо на рівних розмовляти хіба з Албанією. І то ціхо, бо то нарвані хлопи і можут в писок зацідити.

[b]Гарбуз і бус


В нашій ОДА є великі патріоти. І вдень не сплять, і вночі не їдять, іно думають, що б то для громади доброго зробити. Сидить там, скажімо, такий собі пан Гарбуз – начальник відділу транспорту. Поважна персона, що вже навіть і з його прізвища видно, нє? То він, бідачка, сильно переживає за наш добробут, а особливо за добробут перевізників. І якщо якась фірма має у своєму парку лиш два автобуси – то це не біда. Вона все одно виграє тендер на десять маршрутів, де мають курсувати сто бусиків.

Ну чи пан Гарбуз не фокусник? Най Копперфілд ся сховає. Бо такого чуда від часів Ісуса, як з двох зробити сто, ще ніхто не видів. І якщо пан Гарбуз при тім ще й покращив свій власний добробут, то хто би му до канапки заглядав, нє?
[b]Гроби на колесах


Але наші перевізники теж думають про наш добробут і жиби нам було зручніше, вирішили знову підняти вартість проїзду до 2 гривень 50 копійок.

Нє, я не проти. Але не можна піднімати вартість проїзду геть у всіх маршрутках, бо є серед них такі гробиська, що там хіба свиней возити. Най би переїхалися наші депутати у 36-тій маршрутці та подивилися, як вона зсередини виглядає. Таких розвалюх є чимало. Зрештою, 36а і 75 недалеко втекли, бо теж переважно брудні, часто з сидіннями занадто низькими, тісними і незручними. Чому за таке свинство на колесах я маю платити більше?

Я взагалі не розумію, чому ми маємо їздити в таких страшних умовах та ще й вистоювати на зупинках невідомо скільки?

У Варшаві вартість проїзду 7 гривень, але квиток на весь день включно з метром – 20 грн. Автобуси їздять суворо за графіком. Так, це дорого, але замість сліпо піднімати вартість проїзду на гробах, ліпше запустити дорожчі автобуси, які б їздили за графіком. Хтось хоче їхати за 1,75 в обдертій брудній стодолі, яка торохтить, як консервна бляшанка і слухати рускую попсу – на здоров’я. А нє – то сідай в ту, що за три. Чому ми позбавлені права вибору?

  • 0

#36 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 13.07.2010 – 15:49

Цитата

Як покращити життя уже зараз
13.07.10

Пусти дурного в церкву молитися, то й голову розтовче. Два народних депутати – Юрій Кармазін і Татьяна Бахтєєва – користі з яких для народу було досі не більше, як з козла молока, вирішили вдарити новим законом по курцях. Але так, аби переплюнути усі інші не менш дикі країни.

Тепер українцям з вересня заборонять курити навіть у власних помешканнях і автах. Ба, навіть на бальконах, бо дим може знервувати сусідів зверху.

Я, скажімо, не смалю, але ідіотизм цього закону мене вражає. Хто, цікаво, буде контролювати куріння в хаті? А яким чином зафіксувати куріння на бальконі? Для цього треба, жиби в кожного громадянина була відеокамера. О, здорова думка! Продати тонни таміфлю і закупити камери. А ще слід уповноважити членів сім’ї курця власноручно виписувати штраф і стягувати його через суд.

Отоді й справді жить стане лучше, жить стане вєсєлєє.
Танкі наши бистри

Цушко – це наш танк. Люфу вперед, розгін взяв і попер: «Я хочу, чтобы с 1 января 2012 года у нас с Евросоюзом был безвизовый режим и договор о свободной торговле... Наши европейские партнеры просто не были готовы к той скорости, которую взяла Украина».

Одне слово, Європа, за словами Цушка, розгубилася. Думала, що ми пендзлюємо на Схід, а тут, виявляється, навпаки.

Я лиш одне переживаю: ми так сильно рвонули, що коли занадто вперед вирвемося, то Європа побачить нашу голу задницю. А яке вона про нас уявлення має насправді, читайте далі.
Наша Африка

Ще не так давно під час навчань «Сі Бриз» стурбовані депутати надмухували бальончики у парламенті, влаштовували істерику і шарпання сорочок. Розпачливий голос Чєчєтова потрясав колони. А зараз – усе ціхо, мирно. Навіть конотопська відьмочка розслабилася і вирішила за краще приймати сонячні ванни.

Не розслабилося тільки командування НАТО, а тому кожен учасник навчань отримав детальні інструкції, як себе поводити у такій країні, яка іно «розвивається». Саме так і написано в тих інструкціях: «розвивається, але з демократичними принципами». На картах Одеси у них позначені кордони, які їм не варто переступати. А ще їх попередили, що з одеситами слід вести себе обережно, а в кишенях носити не більше, як 100 доларів, щоб не було так прикро, коли аборигени займуться своєю улюбленою забавою – грабунком. Купатися рекомендують тільки на пляжі в Аркадії, бо це нібито найбезпечніше місце. Не врахувало командування, що одеське лайно надто волелюбне, аби миритися з ув’язненням в каналізаційних рурах, і таки вирвалося на волю. А відтак Аркадію закрили.

Цікаво, що таку саму інструкцію отримали й учасники чемпіонату з футболу в ПАР – Африка є Африка. Прочитавши таку інструкцію, можна тільки посміятися над усіма тими заявами про наш карколомний міжнародний успіх.
Як заробити мільйон

Слухайте, я вже знаю, як Ахметов заробляє свої мільйони. Минулого року «Барселона» купила в «Шахтаря» гравця Дмитра Чигринського за 25 мільйонів євро. Нащо він їм здався, невідомо – хлоп просидів у запасі, бо вони його не могли заявити в єврокубках, але отримував немаленьку платню. А тепер цей цінний продукт повернувся назад до Ахметова, але внаслідок усушки-утруски сильно потанів і коштував 15 мільйонів.

І маємо: 10 мільйонів чистого прибутку! Не зле. А якби трохи зачекали з його викупом, то виграли б іще більше, нє?
Прогнозист Чєчєтов

Ще в п’ятницю Міхаіл Чєчєтов назвав чутки про звільнення Шуфрича «анекдотом в подарунок Януковичу на день народження».

Але по обіді раптом з’явилося подання Азарова на відставку міністра. Чєчєтов набрав розумного вигляду і став пояснювати усю глибину такої мудрої кадрової комбінації.

Я не знаю, чи варто йому після цього вдавати, що він в курсі усіх справ і такий крутий перець. А то без мила в кожну телекамеру лізе і коментує усе на світі. Я вже думав, що скоро почне прогноз погоди виголошувати: «Должна била бить гроза, но Нікалай Яновіч договорілся там, навєрху, і абєщалі прекрасную пагоду».
Ігри патріотів

Придорожній пил Сергій Льовочкін вирішив зайнятися не тільки нарощуванням власних м’язів, аби протистояти Шуфричу, а й нарощуванням влади президента, у чому публічно й признався.

Але сценарій луснув, як булька, коли у п’ятницю під час другого читання проголосували до закону поправку № 24 нашоукраїнця Юрія Ключковського, яку радо підтримала уся фракція комуністів і блок Литвина. Хитрий лис Литвин, звичайно ж, утримався.

Поправка Ключковського вивела з закону скасування політреформи 2004 року за підсумками референдуму. Ну і хляпнув весь сценарій під кодовою назвою «Кучма-2». Закон про референдум відправили на повторне читання восени, а там його тихенько забудуть.

Так що тепер генеральна мета регіоналів – розширити коаліцію настільки, аби вже не залежати від комуністів і литвинівців. Ну і тут вигулькнув напохваті Балога. Шуфрича посунули і звільнили місце для Балоги. Але знову підвели комуняки, бо вони ж розуміють, що їм після цього світить. Та й до того ж Балога, коли був главою секретаріату президента, організував заборону на в’їзд до України спонсора комуністів Костянтина Григоришина.

От Балогу і прокатали, а Шуфрич опинився на задвірках.

А тепер у повітрі чується тривожний сморід для всього уряду. Кажуть, жи навіть Нікалай Яновіч в глибокій ду... духовній депресії. Як і весь уряд.

Ще би! Хлопаки мріяли гріти пузо на Багамах, а тут гарант дав команду фалювати на Крим. Хто би не знервувався?
Як стати радником

Слухайте, що треба, аби стати радником нашого пана бургомістра? Дуже мало. Досить іно, аби проти тебе відкрили кримінальну справу і шлюс – вже ти радник.

Ну судіть самі. Начальник «Львівелектротрансу» Андрій Федоренко закуповує вживані чеські трамваї, які працювали в німецьких містах, за цінами нових. І то при тім, що в депо були трамваї того самого року випуску. І що цікаво – закуповує через посередників. Ба, навіть лазівські тролейбуси закуповує не безпосередньо на ЛАЗі, а через дочірнє підприємство «Торговий дім ЛАЗ», зареєстроване у Києві.

Іно відкрилася кримінальна справа, як пан Федоренко опиняється в радниках Садового.

За ним Андрій Сидор, начальник управління культури і туризму, відзначився уже в нецільовому використанні бюджетних коштів у Шевченківському Гаю. Іно кримінальну справу відкрили, як гульк – знову щуку кинули у річку: став пан Сидор радником львівського бургомістра.

А тут ще один радник підоспів. Кримінальну справу відрили проти першого заступника міського голови Олега Синютки. І теж за нецільове використання бюджетних коштів.

А тепер відгадайте загадку. Що може чекати бургомістра, який слухає поради кримінальників?
Хмари над ЛТБ

Ну і маємо свіжий шкандаль. Микольцьо Кміть на коня висловив усе, що думає про Ярця Климовича в листі до голови Держкомтелерадіо Юрія Плаксюка. А думав він дуже неприємні для Ярця речі: «Климович Я. І. за період своєї роботи на посаді генерального директора ЛОДТРК дискредитував себе як керівник державного підприємства, внаслідок чого останнього не сприймає ні політична, ні економічна еліта регіону».

Ну і новий губернатор став роззиратися за новим керівником ЛОДТРК, а намагання Ярця втриматися на посаді назвав відвертим підлабузництвом. Навіть го не зворушило, що пан Ярцьо вибіг його зустрічати перед входом і браму відчинив. А що він хотів? Жиби той му браму перед носом затраснув і пса спустив?

А відтак пан Ярцьо сильно ся взлостив на інтернет-видання, жи витягли на гора сесю не дуже приємну новину: «Ви щось смокчете, перекидаєте. Взагалі ви брудите. Ви – оці всі агенції, ви лише брудите. Ви не журналісти. Я розумію «Високий Замок», «Львівська Пошта», телебачення, радіо державне. Це нормальне. А це такі собачки на побігушках. Я не вважаю вас засобом масової інформації».

Свята правда, бо ЗМІ мусять бути песиками, але покойовими, альбо сидіти в буді на ланцу, а не писати, що їм заманеться. Чим їм не подобається Львівське телебачення? Та то є перлина тіві. Один концерт на замовлення чого вартує – знову чуємо солов’їний голос Дозя Кукурудзи, ружні там цьотки співають щось таке задушевне, жи ти відразу опиняєшся наприкінці 80-тих. Або візьмімо мультики і фільми, дубльовані на початку 90-их якимись турками, – нинька то дико звучить, але то ніц, бо то ж наша молодість. Тому подякуймо Климовичу за наше щасливе дитинство.
Книжкові пригоди

Але є й добрі новини. Пан бургомістр надав приміщення для книгарні імені Богдана-Ігоря Антонича на Бандери. Оренда коштує одну гривню. І це є той трафунок, коли хочеться потиснути ґраби наші владі.

На відміну від того випадку, коли хочеться закидати гнилими помідорами. Бо ади вирішили виселити книгосховище бібліотеки Стефаника з костелу єзуїтів. Папір підписали, а от куди виселити – невідомо. А в тім книгосховищі сотні тисяч книг. На все наша мерія гроші має, а от на приміщення для бібліотеки – катма. Я вже не кажу про те, що настала пора, коли слід негайно переводити в цифру всю стару періодику, котра всихається, кришиться і нищиться.

Але у нас в першу чергу думають, кому б то ще пам’ятника вгаратати. Я би підказав нашим урядовцям видати такий указ, жиби всі пам’ятники у Львові робили на колесах. Ото відкрили, покропили, заспівали, закусили – і куди-небудь в Рудно чи Лисиничі. Най і там нарід до вічного причащається.

Але що ту ся дивувати тій історії з книгосховищем? Бо так між нами: чи бачив хто наших львівських чиновників у науковій бібліотеці або в книгарні? Я ніколи. Та й наші духовні отці, котрі так ревно прагнуть вивільнити костел від книг, не часто там помічені. А більшість, певно, вважає, що книжка від лукавого?

  • 0

#37 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 20.07.2010 – 15:44

Цитата

Віще слово лежебоки
20/07/10р

Я балдію від Ющенка. 7 липня він дав інтерв’ю телеканалу ICTV. Що й казати – мужній вчинок після тривалої відключки. Однак милуватися цією черговою словесною павутиною ми зможемо тільки «напередодні Дня Незалежності у передачі «Факти», – попереджає прес-служба «Нашої України».

Ну бачите, який завбачливий? Як він переживає про свій народ! Ото, думає, чого доброго просплю Незалежність, то хто ж народ привітає? Хто їм про руки, які пальчиками спритно перебирали, розкаже?

От він наперед і записав. А міг же ж і взагалі за півроку записати. При чому на всі Дні Незалежності наперед.
Най би в сусіда хата згоріла

Нє, хто там триндів, жи наша Юльця не українка? Ану-ану? Та то така українка, що най єнші українки сховаються. Адиво просить МВФ не давати гроші уряду Януковича. Бо розкрадуть. Ну, кому ж, як не Юльці знати про долю позичених грошей! А що свої злодії ближчі до душі, ніж чужі, то от вона й волає.

Нормальна позиція нормального українця.

Іно жи для МВФ нема різниці, хто розкраде, бо віддавати все одно буде наступне покоління, коли і ті, що давали, і ті, що розкрадали опиняться на небесних полонинах.

Я тільки дивуюся, що Юльця на цьому зупинилася. Я б на її місці пішов ще далі і вимагав би не пускати нас у Європу. Бігме легше б на душі стало.
Лист щастя

Дорогий Вікторе Федоровичу. Пише вам Юзьо Обсерватор, для Вас просто Юзьо. Почувши у фільмі «Президент. Початок шляху» задушевні слова Таїсії Повалій про те, що ви можете «бути батьком для всіх нас, для всіх українців, для всіх людей, які живуть тут», я вирішив звернутися до вас із таким проханням.

Вікторе Федоровичу, я круглий сирота. Усиновіть мене, а я вам на старості і склянку води подам, і Межигір’ям заопікуюсь, обіцяю, що і Люся без води не лишиться...
Ковбой Нестор

У тому ж фільмі Нестор Шуфрич розповів про «чотири тисячі стволів, розданих на Майдані». Думаю, з кожним роком кількість «стволів» буде рости, а під кінець ми дізнаємося, як Нестор Шуфрич мужньо ці «стволи» конфісковував, перетворював на дудки і роздавав футбольним фанатам.
Сумні перспективи

Досі Кролик відмовлявся від будь-яких об’єднань, а щойно новий закон про вибори зробив із нього крутого опозиціонера. Кролик прокинувся, став на задні лапки і застриг вушками. Тепер би він об’єднався. Але з ким? Після того, як коаліція оголосила його правильним опозиціонером, ледве чи хтось наважиться з Кроликом об’єднуватися.

От тільки «Наша Україна» ще не прокинулася. Це ж треба! Призначила партійній з’їзд аж на осінь! І це при тому, що партія дихає на ладан, народ у ній зневірився, а 31 жовтня – місцеві вибори.

Та хтозна – може, до тієї пори, коли з’їзд почнеться, від партії лишаться лише ніжки і ріжки, бо на обрії бачимо свіжих проститушок, які готові здатися на почесних умовах.
Бідний Лесик!

Так виглядає, що Черновецький, злинявши на примусове лікування, уже з нього не повернеться, а відповідати буде наш клаповухий Лесик. Між іншим, друг Андрія Ющенка, якому він подарував круту мобілку. Чи згадає його друг, коли Лесика арештують, не знати. А в тюрмі таких пухкеньких пупсиків дуже люблять.

Останній витвір Лесика і космічної команди називається «Кодекс киянина». Якби це було створено у якійсь лічниці для божевільних, то я б і не дивувався. Головне, що ця ідея не нова і змавпована була з «Кодексу москвича», якого самі ж москвичі викпили, і ніколи той кодекс так і не запрацював.

У «книжечці розміром з сірникову коробку» буде 45 дурнуватих заповідей «справжнього киянина». А якщо хтось має тих заповідей не 45, а 35 або 48 – то вже не справжній?

Серед тих заповідей бачимо й такі: кожен киянин повинен знати гімн і історію міста, саджати каштани і двічі на рік – на День Незалежності і День міста – вбирати вишиванку. А крім того, ще й не матюкатися, не плюватися лушпайками соняхів, не засмагати наголяса, не гасити «бички» об стіни, не пити пиво на вулицях і в парках, не тріпати килими з балконів, не свистіти услід перехожим, не сигналити в корках, не дряпати кнопки в ліфтах, а найголовніше – не нав’язувати свою точку зору. І то байка, що творці «КК» уже свою нав’язали. А ще справжній киянин має знати багато іноземних мов і мати за обов’язок вирощувати дітей.

От щодо вишиванки – це мені сподобалося. Хотів би я подивитися на обох Табачніків, Азарова і Калєснічєнка у вишиванках.
Вертикаль влади

Голова Роменської райдержадміністрації на Сумщині Віктор Серик дав чосу сільським головам, вигадавши якийсь нікому невідомий «закон про державну атрибутику» і пригрозив «передати матеріали в прокуратуру», якщо вони не знімуть календарі з «Тигрюлею»:

– Я знаю: якщо я дам отмашку, то повернутися назад неможливо. А у вас у кожного сім’я, діти... і я чомусь розумію ці речі... У мене до вас нормальне відношення, до більшості з вас, тому домовляємося так: портрети (Юлії Тимошенко – Ю. О.) додому заберіть і впрягайтесь у воза. Бо вагон останній… і на ступєньку всі не влізуть. От Іван Іванович перший вам розкаже, скільки йому нащьолкає КРУ.

А губернатор Одеської області Едуард Матвійчук порадив головам районних адміністрацій докладати кошти, яких забракло для поповнення бюджету, з власної кишені.

Чудова ідея. Цей почин слід би було перенести й у Кабінет Міністрів. А то скільки вже можна поповнювати бюджет не зі своєї, а з нашої кишені?
Не модна мова

На сайті «Русский Обозреватель» з’явилося інтерв’ю Андрія Кузьменка – Скрябіна. Елегантно обкакавши ненависну Помаранчеву революцію, Кузьма вирішив ще й мовні проблеми: «Самая большая дурость, которая творится в этой стране, – постоянное сталкивание лбами востока и запада. В языке причину ищут – да кому какая разница, на каком языке кто говорит? Куча стран, та же Швейцария, Канада – там есть разные проблемы, но никогда не было проблемы «на каком языке разговаривать? Какой язык будет государственным?»

О, якби ж то різниці не було! Тоді б уся Європа давно англійською балакала. Але чомусь навіть такі дрібні народи, як баски, каталонці, словенці, мальтійці нізащо не бажають відрікатися від своєї мови. А «куча стран» – це вже суцільна нісенітниця, бо насправді жодної «кучі» нема.

Двомовність у Канаді декоративна. Там розмовляють або англійською, або французькою. Поза Квебеком квебекці мусять переходити на англійську. Франкомовні телеканали не транслюються в англомовній Канаді, їх треба спеціально замовляти по кабельному телебаченню.

У Швейцарії усі знають німецьку, але не всі французьку та італійську. У жодній країні, де є двомовність, нема телеканалів зі змішаним мовленням, всюди або одна мова, або інша.

Далі Кузьма розповів про свою доньку Барбару, котра «с подружками разговаривает на русском, хотя она и в украинском классе – потому что украинский язык – язык немодный в нашей стране, вот это беда. А что у нас будут русскоязычные классы, так это ничего страшного. Нужно делать язык модным и кайфовым, а не делать такие переводы в кино, что люди ходят туда посмеяться с прикольного и тупого перевода».

Як бачимо, ці слова українського співака Кузьми нічим не відрізняються від висловлювань якого-небудь Лєвчєнка чи Каліснічєнка. От що значить: один раз поспівав під чужу дудку, а каліка на все життя.
Орда суне

Я хлоп не центровий, рідко в центрі з’являюся. А то днями йду си Академічною, глип – а ту збоку «Жоржа» вже якесь «Вай-Фай». А най би ті качка брикнула! Як мене вже тоті «нові львів’яни» заграли своєю тупістю!

На кожному кроці зустрічаєш назви крамниць чи кнайп, які не тільки до Львова не мають жодного стосунку, а й загалом до України. Бо те грошовите чмо, яке приходить сюди бізнес робити, воно ж денаціоналізоване, космополітичне і глухе на якісь традиції. Воно би кожне галицьке містечко перетворило на Макєєвку.

Досить лише порівняти довоєнні назви ресторанів і каварень з сьогоднішніми, аби переконатися, в якому безпросвітному задуп’ї знаходимося.

Недалеко і Винники втекли. Славетний депутат Козловський не знає українського слова «ЛАЗНЯ» і гордо втелющив на своєму ресторанно-готельному комплексі «БАНЯ». Ну, якщо б там було «РУССКАЯ БАНЯ», то ще куди не йшло, але ж то «РИМСЬКА»! А ще якась скотина в самому центрі Винників відкрила магазин дитячих іграшок «ЛЬОВА».

І куди ми котимося?
Пруфесор в бігах

Не можу спати. Переживаю. Заступник міського голови Львова Олег Синютка не з’явився 16 липня у Шевченківський районний суд міста Львова.

Що сі з хлопом стало? Може, де в Туреччині сонячний удар дістав? А може, в підпілля пішов? Десь, бідачка, у лісі в схроні сидить і пише заяву Садовому, жиби взяв його в радники.

А ту виявляється, жи Синютка – то не помпка до ровера, а цілий пруфесор! І не могли знайти ві Львові рівного йому мудрагеля, жиби аж зі Станіславова виписати?

Повідомлення відредагував Stuff: 20.07.2010 – 15:45

  • 0

#38 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 27.07.2010 – 15:41

Цитата

Об’єдєнітєль Гундяєв
27.07.10р

І зійшов на окраїну русского міра Патріарх Московський і всія Русі і звістив, що усі історичні трагедії, пережиті єдиним народом Святої Русі в недавній час, були «Божою карою» – Бог відвернувся від людей.

І що тут вповісти? Дуже зручна версія для всіляких Голодоморів та репресій. Хто винен? Бог. До нього і апелюйте, судіть і вимагайте компенсації. От нехай би зійшов Кирил Гундяєв ще й на Ізраїльську землю і те саме їм прогундів. А то бач, носяться зі своїм Голокостом як зі збитим яйцем. А бідні німці мусять розплачуватися.

А ще Гундяєв сказав, що ми з росіянами один народ. Навіки, мовляв, скліщилися. Як два песики. Але чому тільки ми? А чехи зі словаками, поляками і лужичанами не один народ? А скандинави? А англійці з німцями і голландцями? Ото б рушив Гундяєв у хрестовий похід по Європі і просвітив би усі ці темні народи, які не відчувають своєї єдності. Наскільки б легше стало дихати, нє?

І взагалі нащо стільки мов? Коли є така багатюща русская рєчь. Правда, щодо її древності великі сумніви. Якось воно так виходить, що усі так звані російські слова – вторинні і походять зі староболгарської, а вся наукова та абстрактна лексика сумлінно скалькована з німецької та латини не ким, як хохлами Прокоповичем та Яворським.

Болгари ж, як відомо, прийшли зі Сходу, і для них слов’янська мова була чужа, вони нею й досі розмовляють, як узбеки російською. У всіх слов’янських мовах є клична форма, а от у росіян нема. Всі слов’яни мають свої рідні назви місяців, а в росіян латинські. Всі слов’яни мають свій національний гімн, прапор і герб, а в росіян – імперський. На прикладі одного єдиного слова «долоня» можна задемонструвати, чия мова давніша. Як? Та так, що в усіх слов’янських мовах це слово походить від старослов’янського «длань» і споріднене зі словами «діл», «долина», і тільки у росіян покруч – «ладонь».

Я пишу це для тих зальотних московських гостей, які на усіх сайтах полюбляють насміхатися з нашої мови і обзивати бандерлогами. Ваша ненависть – чудовий доказ того, що ми інші, різні і ніколи не зійдемося, скільки б різні гундяєви зі шкіри не лізли. Та скільки б усілякі підрахуї з ними не обнімалися.

Дурний піп

А прес-аташе Одеської єпархії атєц Сєргій, натхненний візитом Кіріла, закликав покінчити з розколом у церкві за болгарським сценарієм. «Так що, якщо буде політична воля, якщо керівництво країни виявить політичну мудрість, то розкол зникне як дим. Може бути, не за тиждень як в Болгарії, але протягом місяця про нього забудуть як такий».

Але чому обмежуватися болгарським сценарієм? Коли є такий чудовий більшовицький сценарій, випробуваний у 30-х на УАПЦ – усіх священиків спочатку на Колиму та на Соловки, а потім розстріляти. Правда, це не помогло, бо автокефалія відродилася під час війни, а потім і в еміграції.
Лише хворенький на голову може думати, що народ враз відмовиться від української мови у церкві і буде слухати старослов’янське белькотіння і проповіді кацапських попів, які матом гнуть не гірше за якого асенізатора.

Дармоїди

Микола Томенко замість того, щоб засмагати і досліджувати «українське кохання» зайнявся підрахунком відвідування нардепами пленарних засідань Ради. Виявилося, що лише 20 депутатів пропустили лише по одному пленарному засіданню із 75-ти. А семеро були присутніми лише на одному засіданні.

І подумати тільки – які ми цим дармоїдам гроші платимо! Які пільги даємо! Нє, з тим райським життям треба кінчати. Перед наступними виборами мусимо добитися, аби вони прийняли закон про те, що пропустивши три засідання або перейшовши до іншої фракції, нардеп втрачає свої повноваження. Ми це можемо зробити, якщо влаштуємо новий Майдан.

А Чечетов, смотрящий за голосуванням, виправдовуючи одного з найбільших прогульників, Ахметова, який власне і відвідав Раду один раз, пояснив: «Деятельность депутата не сводится к работе под куполом парламента... Когда новый стадион в Донецке увидел весь мир, что Украина может, что в Украине есть талантливые менеджеры, талантливые бизнесмены, которые могут реализовать на территории Украины крупнейшие проекты мирового масштаба. Поэтому язык не поворачивается сказать, что Ринат Леонидович Ахметов как народный депутат ничего не сделал. Он в сто раз больше сделал, чем все остальные».

Що це шизофренія, кожному зрозуміло. Ніхто не заважає Ахметову й іншим подібним діячам займатися будівництвом і підприємництвом, але навіщо лізти в депутати? А то забіг один раз на інавгурацію і шлюс? Це для того його народ вибирав?

Останній номер клоуна

Шевальє Табачнік успішно завалив вступну кампанію. Кленуть його абітурієнти, кленуть батьки, дідусі й бабусі абітурієнтів, кленуть викладачі і прибиральниці вишів. Після такого провалу, який довів, що Діма геть непридатний організатор, залишається лише тихенько самому піти у відставку.

Але нє. Наш міністр ще потрясає своєю цапиною бородою і думає, що і цього разу все йому минеться. А то наука для регіоналів: треба було Борю Калєснікава слухати і не доручати дешевому клоуну такий важливий пост.
Бойовий кулак соціалістів

Ну то ж треба – Цушко став новим партайґеноссе соціалістів. Може, якраз такого нарваного хлопа, готового заїхати в рило, і треба для партії, аби вилізла з дупи, куди її Мороз заштовхав. Але мені шкода Валю Семенюк. Вона у своїх зелених трусах виглядала би ліпше. А тепер дістануть бойову опозиціонерку, яка в запалі боротьби ще може перетворитися на нову Вітренчиху.

Все для людей

На ремонт будівлі Ради знову – ха-ха! – виділили 35 мільйонів гривень. І так щороку. А це в півтора рази більше, ніж виділено на ремонт Андріївської церкви і Києво-Печерської Лаври, не кажучи вже про районні лікарні.

На місцях теж не забувають про себе і бережуть рідні пенати від непроханих гостей. Оно чиновник міськради Алушти побив вагітну жінку, яка намагалася потрапити на прийом до мера. І правильно. Нема чого заважати працювати народним обранцям. А то лізуть тут усякі з пузом і без!

Невідкручений Литвин

Коли журналісти запитали у Литвина, чи не помічає він ознак закручування гайок в країні, то спікер відповів, що особисто Віктор Федорович ще «нічого нікому не відкрутив і не прикрутив». І зі всього видно, був дуже тим утішений, що йому теж ще нічого не відкрутили. Але все ще попереду, бо така чудова викрутка на ім’я Пукач усе ще в запасі і будь-коли може вигулькнути.

Леонід Кассандрович

Леонід Кравчук все ще не заспокоївся і продовжує грати роль народного мудреця чи то пак Кассандри-пророчиці. «Шкода, – каже, – що доводиться говорити про те, що Верховна Рада втратила таку силу, вона перетворилася або може перетворитися на філію Адміністрації Президента, або в орган «чєво ізволітє, то і нажмьом».

Хто б казав! Сам же ж і був тим «чєво ізволітє», коли то під Медведчука лягав, то під «томущопослідовного», то під Юлю. І нащо воно йому ото на старості літ хамелеонити? Ой, відав, і на нього мусить бути якась викрутка.

Повідомлення відредагував Stuff: 27.07.2010 – 15:41

  • 0

#39 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2654 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 05.08.2010 – 15:13

Кому цікаві обсервації - їх можна знайти тутка :ggggg:
  • 0

#40 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів
  • Т-Довгі панчохи 2012
    Т-Модна штучка 2012
    Т-Персик 2012

Відправлено 25.02.2012 – 20:36

Цитата

23 лютого у кав’ярні «Кабінет» відбулась літературна зустріч з відомим поетом та прозаїком Юрієм Винничуком.

Ще на передодні зустрічі поет висловив своє невдоволення тим фактом, що афіші з анонсами зустрічі, розклеєні в Львівському Національному Університеті ім. Івана Франка було повністю зірвано, в той час як анонси концертів співаків ніхто не чіпав.


Однак найбільш віддані поціновувачі його творчості змогли дізнатися про зустріч з особистої сторінки письменника у Facebook. Здебільшого це були студенти філологічного, та інших факультетів ЛНУ.


Під час зустрічі Юрій Винничук розповів про свої книги. Особливо він відзначив двотомну антологію «Розіп’ята муза». До неї увійшли імена 322 поетів, які були розстріляні, репресовані, стали жертвами комуністичних злочинів або загинули під час війни. Також письменник повідомив, що працює над третім томом антології.


Крім цього, Юрій Винничук розповів про свою роботу з повернення до життя газети «Post-Поступ» та творчу діяльність.


Нагадаємо, останнім часом набув розголосу скандал, пов'язаний з віршем Юрія Винничука «Убий піда**са» та кампанії проти автора, що виникла з поданням комуніста Леоніда Грача до Генпрокуратури.


Зображення

Зображення
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних