Перейти до вмісту

Власні переклади віршів


Повідомлень в темі: 3

#1 Twinkle

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 13.11.2009 – 23:38

  • 3
Свого часу, коли я вивчала літературу Німеччини, мені довелося перекладати німецькі вірші українською мовою. Варіантів було два: або просто художній переклад (без рими), або віршований. Віршувати було цікавіше, тому декілька таких перекладів збереглося до сьогодні :unsure: Наші викладачі літератури навіть здійснили декілька видань студентських віршованих перекладів. Перечитувала недавно одну з цих збірочок - це й надихнуло на створення теми.

Одразу скажу, що мої переклади не претендують на особливу літературну цінність, але цікаво було б почитати й ваші - якщо маєте щось таке в своєму творчому доробку B)

Die Lorelei

Heinrich Heine

Ich weiß nicht, was soll es bedeuten,
Daß ich so traurig bin;
Ein Märchen aus alten Zeiten,
Das kommt mir nicht aus dem Sinn.

Die Luft ist kühl, und es dunkelt,
Und ruhig fließt der Rhein;
Der Gipfel des Berges funkelt
In Abendsonnenschein.

Die schönste Jungfrau sitzet
Dort oben wunderbar,
Ihr goldenes Geschmeide blitzet,
Sie kämmt ihr goldenes Haar.

Sie kämmt es mit goldenem Kamme
Und singt ein Leid dabei;
Das hat eine wundersame,
Gewaltige Melodei.

Den Schiffer im kleinen Schiffe
Ergreift es mit wildem Weh;
Er schaut nicht die Felsenriffe,
Er schaut nur hinauf in die Höh'.

Ich glaube, die Wellen verschlingen
Am Ende Schiffer uns Kahn;
Und das hat mit ihrem Singen
Die Lorelei getan.

***

Хотів би дізнатись я, звідки
Та туга, що серце пройма.
Не можу позбутись я думки
Про казку, що вічно жива.

Повітря спокійне, темніє,
І Рейн тихо вдаль втіка.
Вершина гори лиш жевріє,
Де сонця промінчик зника.

На скелі сидить он дівчина -
Здаля видно дивну красу.
Вся золотом міниться-сяє
І чеше розкішну косу.

В руках в неї гребінь зі злата.
Ось звуки із уст полились.
А в пісні тій сила, і влада,
І велич докупи зійшлись.

Охоплює туга безмежна
Того, хто в човні тут пливе.
Не бачить ні скель він, ні рифів,
Лиш ту, що під небом живе.

І врешті поглинули хвилі
І хлопця, і човник малий.
Згубила їх своїм співом
Красуня з ім'ям Лорелей.

#2 phobos

    Дивний незнайомець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2601 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Павутина

Відправлено 15.11.2009 – 14:52

Взагалі то в мене пісня, тай переклад вільний, але думаю в тему підійде:

Spiders
© System of a Down

The piercing radiant moon,
The storming of poor June,
All the life running through her hair,
Approaching guiding light,
Our shallow years in fright,
Dreams are made winding through my head,
Through my head,
Before you know, Awake,
Your lives are open wide,
The V-chip gives them sight,
All the life running through her hair,
The spiders all in tune,
The evening of the moon,
Dreams are made winding through my head,
Through my head,
Before you know, Awake
Through my head,
Before you know,
Before you know I will be waiting all awake,
Dreams are made winding through her hair,
Dreams are made winding through her hair.

Павук
© ФЖ (Вільний переклад)

Місяць, що проникливо сяє,
Буря наприкінці липня,
І волосся твоє - все життя крізь нього
Наче протікає...
Нестерпне бажання світлої мрії,
Наш недовгий час, з острахом прожитий,
Мрії, що зводять мене з розуму...
Зводять з розуму!
Доки їх не дізналася, прокинься!

Твоє життя для мене відкрите,
V-чіпи дають їм сигнал...
І волосся твоє - все життя крізь нього
Наче протікає,
У Павука все добре,
Лиш ніч місяця, що проникливо сяє,
Та мрій, що зводять мене з розуму...
Зводять з розуму!
Прокинься, доки їх не дізналася!

З розуму! Зводять розуму!
Доки їх не дізналася,
Доки ти їх не дізналася я буду чекати...
Буду готовий.
Мрії, що заплуталися в твоєму волоссі,
Мрії, що заплуталися у ТЕБЕ в волоссі...
  • 0

#3 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 15.11.2009 – 15:07

Александр Пушкин


Я вас любил: любовь еще, быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить вас ничем.
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Я вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.


Переклад босоногого дитинства веснянки


Я вас кохав: кохання те ще, може,
Не згасло зовсім у моїй душі,
Та хай воно вас більше не тривожить,
Я не засмучувати вас хотів.
Я вас кохав так мовчки, безнадійно,
Й від ревнощів я червонів, як рак.
Я вас кохав так щиро і так ніжно,
Хай ще вас хтось колись полюбить так.
  • 0

#4 Вадя Ротор

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 531 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:КИЇВ, Криве Озеро

Відправлено 16.04.2010 – 07:42

Twinkle,
я теж свого часу переклав Лорелею. У 8 класі, коли мені було 13 років. Ось той переклад:

Сам не знаю, чом сумно мені,
Як згадаю я давнюю казку.
І не сходить останні три дні
Із лиця мого трауру маска.

Рейн невтомно хвилі жене,
Навкруг тихо, уже вечоріє;
І над річкою сонце ясне
Усе слабше і світить, і гріє.

Онде, високо там на горі
Гарна дівчина злотоволоса.
Лорелея то. В світлі зорі
Золотим гребінцем чеше коси.

Блищить ручка цього гребінця,
Сумну пісню дівчина заводить.
Унизу молодого гребця
Спів сирени із розуму зводить.

Той весляр у малому човні
Задивився на дівчини вроду.
Він не скель пильнував, зовсім ні,
Не зважав на бурхливую воду.

От у вир скаженющий його
Разом з човником вмить затягнуло...
З допомогою співу свого
Лорелея гребця підманула.

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних