Перейти до вмісту

Русь з оселедцем, у шароварах і без матюків


Повідомлень в темі: 10

#1 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 28.06.2006 – 21:38

  • 10
Русь з оселедцем, у шароварах і без матюків

Для істориків буває досить корисним відновити деталі побуту древніх. Це дає аргументи для розуміння середовища та культурних і політичних впливів, що відбувалися в давнину. Цікава ця тема може бути й для простих громадян. Адже, як правило, сімейні фотографії розглядаються з особливим пієтетом, або, принаймні, уважно.


Візантійський мемуарист Лев Диякон про князя Святослава 970-ті роки, якого сам бачив, пише, що його зовнішність можна назвати архетиповою для українських козаків, а сам Святослав говорив з імператором не надто шанобливо, сидячи:

„Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами".

Щодо одягу русів існує чимало археологічних та літописних свідчень. Арабський мандрівник Ібн-Омар Ібн-Даст (930-ті роки століття) фіксує наявність у русів Наддніпрянщини шароварів – одягу, який став національним для українців: „шаровари носіть вони (руси) широкі: сто ліктів матерії йде на кожні. Надягаючи такі шаровари, збирають вони їх у збори коло колін, до яких потім прив‘язують“. Дані про шаровари як властивий для русів одяг у Х столітті підтверджується досить частими письмовими згадками. Так Ібн-Фалдан у своїй „Мандрівці Ібн-Фалдана на Волгу“ пише про обряд поховання знатного купця у русів, які приплили на Волгу зі своєї країни на Дніпрі через купецькі справи: „Отже, вони наділи на нього (покійного) шаровари, і гетри, і чоботи“. Цими та іншими численними повідомленнями щодо одягу русів спростовується теорія про пізнє запозичення українцями шароварів у татар чи турків. Водночас, досить популярна нині гіпотеза, що ранні руси були недоасимільованим уламком сарматів, підтверджує теорію, що така частина національного українського одягу, як шаровари, має степове походження. Тільки запозичили її у степовиків набагато раніше – і не в татар, а, швидше за все, у скіфів або сарматів.

Як пише український історик Михайло Грушевський, „в убранні сарматів античні автори вбачали повну подібність з персидським убранням. Вони (сармати) носили широкі штани, і взагалі їхня одіж була широка, фалдиста".

Римський поет Овідій, якого було заслано імператором Августом у 8 р. н. е. до містечка Томи близ гирла Дунаю, у своїх „Сумних піснях“ пише, що місцеві сармати носили „широкі штани, просторі штани“. У листі він так відгукується про своїх вимушених сусідів-сарматів: „Якщо навіть їх не боятися, то можна зненавидіти, побачивши груди, прикриті шкурами і довгим волоссям. Та й ті, хто, як вважають, походять з грецького міста, також носять замість вітчизняного костюма перські шаровари“.

Існує безліч зображень скіфів, одягнутих у просторі шаровари, як верхівців, так і піших. Очевидно, що така «шароварщина» були популярною на території України задовго до виникнення Запорізької Січі.

За повідомленням істориків, „руси одержавши плату, міцно зав‘язують її в пояси свої“. Такий метод перенесення грошей превалював у Київській Русі і вповні зберігся до козацьких часів.

Що стосується мови, то російський історик Ключевський відзначав три особливості вимови Київської Русі: 1) говір на о, окання; 2) звуки ц і ч змішувалися, заміщали один одного; 3) в поєднанні голосних і приголосних зберігалася певна фонетична гармонія: звуки гортанні г, к і х поєднувалися з твердими голосними а, о, и, у, е, а шиплячі ж, ч ішла свистячі з, ц, і с – з м‘якими голосними я, є, і, ю; а також м‘яке закінчення дієслів у третій особі обох чисел („говорить“, „імуть“). Ця древня фонетика збереглася в мові українців, котрі говорять: «на полянці», «козаче» тощо. За його словами, в українській мові збереглися особливості мови Київської Русі, які втрачені в Росії: „г вимовляється як придихальне латинське h, існує м‘яке закінчення 3-ї особи дієслів (ть), („вікоу“ – замість „векав“, „узяти у Ризі“ в договорі від 1229 року – замість „взять в Риге“). Ключевський підтримував Даля, який вважав, що „акаючі діалекти Великоросії з‘явилися при обрусінні чудських (тобто фіно-угорських) племен“.

Нині вчені сходяться на думці, що у мові полян, на яких у Х-ХІ століттях поширилася назва Русь, була відсутня груба лайка. За даними літописця: "(Усі племена) мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили (її) ввечері; а на завтра приносили (для її родини те), що за неї дадуть». В українському державному гімні й досі вороги називаються лагідно – «вороженьками».

Слід відзначити, що Київський літописець не був занадто політкоректним в описові сусідів: «А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я (було) в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бувало в них, а ігрища межи селами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі,— з якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як (це) роблять вятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону Божого, бо творили вони самі собі закон».


Олександр Палій, історик
взято тут: http://www.domivka.net/publ/publ/97

#2 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 29.06.2006 – 08:42

Доповнення до теми:

Як штабіст Януковича відростив бороди Великим Київським князям
Олександр ПАЛІЙ

Трохи більше року тому символами України черговий раз було зманіпульовано. Так, зокрема, у вересні 2004 року на нових гривнях у Великих Київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого «несподівано» відросли бороди.

Кожна держава з максимальною ретельністю і серйозністю ставиться до вивіреності і достовірності державних символів. На перевірку їхньої однозначності та їхню популяризацію працюють цілі інституції. Натомість у нас справа пропаганди вітчизняної історії та державних символів досі лишається вкрай занедбаною.

Трохи більше року тому символами України черговий раз було зманіпульовано. Так, зокрема, у вересні 2004 року на нових гривнях у Великих Київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого «несподівано» відросли бороди.

Секрет такої несподіванки полягав у тому, що Національним банком тоді керував Сергій Тигіпко, колишній комсомолець, а за сумісництвом – керівник виборчого штабу Віктора Януковича.

Арсеній Яценюк, нинішній міністр економіки, а тоді - перший заступник голови НБУ, навіть заявив, що «це зумовлено тим, що це є автентичний портрет, а кожна банкнота засвідчувалася спеціальною комісією, тому ми досить виважено підходимо до зовнішнього вигляду кожної банкноти».

Однак, якраз автентичні портрети Київських князів засвідчують, що борід вони не носили.
У батька князя Володимира – Святослава - бороди не було. Натомість, як свідчить візантійський історик Лев Діакон, він мав довгі вуса і «оселедець» на голові. Цінність повідомлень Лева Диякона в тому, що він був учасником переговорів візантійців і русів, і на власні очі бачив Київського князя Святослава: «Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясними, синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова була в нього зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одяг його був білий і відрізнявся від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв із скіфами».

Скільки-небудь якісних прижиттєвих зображень князя Володимира не збереглося, однак якщо виходити з прислів‘я «яблуко від яблуні не далеко котиться», то не зрозуміло, чому в князя Володимира Святославича мала бути борода, якщо в його батька були довгі вуса й оселедець.

За часів СРСР історики намагалися зруйнувати архетиповий для українців образ Київських князів. Історик Герасимов «реконструював» образ князя Ярослава Мудрого, в результаті чого відростив йому бороду та надав монголоїдних рис обличчя. Вочевидь, це було зроблено задля того, щоб довести спадковість Москви по відношенню до Київської Русі – Київські князі в уявленні населення мали стати схожі на московських царів.

Це робилося попри те, що ранні Київські князі мали переважно скандинавське походження, і тому суттєво відрізнялися від московських царів, які, в свою чергу, мали добрий десяток поколінь татарських предків.

Вочевидь, така ж мета була й у комсомольця Тигіпка, який вважав, що продовження перебріхування історії зробить українців більш лояльними до наказів Москви. Водночас, найбільш достовірно князя Ярослава Володимировича зображено на його печатці. Ця печатка, природно, могла бути тільки прижиттєвою. На ній ми бачимо портрет, що радикально відрізняється від спроб реконструкції образу князя, здійснених в СРСР.

Перед нами - типовий європейський лицар X-XI ст., у конічному шоломі, з-під якого стирчать в різні боки довгі вуса, а бороди немає. На Київському барельєфі князя Ізяслава, сина Ярослава Мудрого, так само зображено його вибрите підборіддя і загнуті донизу вуса.

Нарешті, існує унікальне для історії прижиттєве зображення князя Святослава Ярославича, сина Ярослава Мудрого і онука Володимира Великого, з родиною. Це зображення з «Ізборника Святослава» від 1073 року цінне тим, що воно прижиттєве – у князя немає німба над головою, а так князів могли зображувати виключно за життя. І тут, в Ізборнику, ані князь, ані князевичі не мають бороди, а натомість у князя є загнуті донизу вуса. Обличчя князя настільки архетипове для українця, що російські історики, які першими досліджували «Ізборник Святослава», задавалися питанням – «если сын Ярослава Мудрого был хохлом, то где тогда были русские?»

Нині чимало істориків вважають, що борода у князів могла з‘являтися лише в піст. На війну вояки йшли виключно бритими – як князі, так і дружинники, можливо, крім селян. Треба сказати, у своєму підлабузництві штабіст Януковича зайшов далі, ніж просто замахнувся на санітарні норми Великих Київських князів.

У результаті заміни дизайну купюр зі зворотного боку купюри номіналом в одну гривню зникли зображення руїн Херсонесу – міста, яке 988 року облогою взяв Київський князь Володимир Великий. Заміна дизайну купюр відбулася в момент, коли з‘явилися повідомлення, що Кучма пообіцяв Путіну вивести з Севастополя українські Військово-морські сили.

Заради бажання вислужитися перед іноземцями штабіст Януковича був готовий перекреслити одну з найвеличніших сторінок української історії та викреслити з пам‘яті, що Херсонес уже був містом Київської військової слави задовго до того, як Севастополь став містом російської.

Олександр Палій, автор книги «Ключ до історії України», спеціально для «Оглядача»

Оригінал статті з малюнками: http://www.oboz.com..../12/9/68998.htm
  • 0

#3 Пляма

    спонтанна...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 738 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:|LemberG|

Відправлено 29.06.2006 – 09:36

щодо нових банкнот, то теперішні нові гроші хоч і "нові", але всі зображені на них люди стали такими страшними! (ну як би це не звучало) І в дійсності я теж вважаю, що зображення князів було геть недослідженим фактом. І чим же так старанно займались ті комісії..??? ХІба що лише елементами банкнот проти підробок...особливих поміток і знаків.
  • 0

#4 mim

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 680 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.06.2006 – 21:55

Хотілося б звернути увагу на таку річ... Чи хтось колись пробував голитися ножем? Ну, звичайним таким, яким хліб ріжуть.. Досить таки незручно було б... А про таку якість сталі, яку ми зараз вважаємо звичайною, або навіть поганенькою, давні майстри і мріяти не могли
  • 0

#5 ukrainer

    Бандерівець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 673 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 30.06.2006 – 08:53

Фрілансер, добре, що ти помістив такі цікаві та корисні матеріали на форум. :lol:
  • 0

#6 Пляма

    спонтанна...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 738 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:|LemberG|

Відправлено 30.06.2006 – 16:04

Перегляд дописуmim (29.06.2006 22:55) писав:

Чи хтось колись пробував голитися ножем? Ну, звичайним таким, яким хліб ріжуть.. Досить таки незручно було б... А про таку якість сталі, яку ми зараз вважаємо звичайною, або навіть поганенькою, давні майстри і мріяти не могли
ну особисто я - ні..))
але ти натякаєш на те, що вони взагалі не голился?
а голови вони теж не голили і оселедців не мали?
гм... :lol:
  • 0

#7 BHAAD

    угу, так. дійсно. саме так. хоча ні. ось так! САМЕ ТАК!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 930 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 30.06.2006 – 20:36

Перегляд дописуmim (29.06.2006 22:55) писав:

Хотілося б звернути увагу на таку річ... Чи хтось колись пробував голитися ножем? Ну, звичайним таким, яким хліб ріжуть.. Досить таки незручно було б... А про таку якість сталі, яку ми зараз вважаємо звичайною, або навіть поганенькою, давні майстри і мріяти не могли

та ну? і дійсно вважаєш що древні не вміли сталь виплавляти? ні ну це дивно...
бачив коли-небуть мечі лицарські, шаблі козачі? так от сталь була дуже непоганої якості, а про японські мечики взагалі мовчу - бриви "поганенькі" відпочивають.


так що голилися вони і були поголені :tryzub: :cool1:

і якщо держава допускає такі маніпуляції.... :lol: навіть слова закінчуються... :) :lol:
  • 0

#8 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 02.07.2006 – 11:31

Перегляд дописуmim (29.06.2006 22:55) писав:

Хотілося б звернути увагу на таку річ... Чи хтось колись пробував голитися ножем? Ну, звичайним таким, яким хліб ріжуть.. Досить таки незручно було б... А про таку якість сталі, яку ми зараз вважаємо звичайною, або навіть поганенькою, давні майстри і мріяти не могли
Можливо, відповідь криється у нерозкритих таємницях виготовлення дамаської сталі, що використовувалась на Руси і пізніше на Запоріжжі… ; )

А ось власне малюнок: Зустріч Святослава з візантійським імператором Цимісхієм на березі Дунаю
Зображення
Klavdiy Lebedev (1852-1916). Svyatoslav's meeting with Emperor John, as described by Leo the Deacon
  • 0

#9 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 06.07.2006 – 02:08

Перегляд дописуFreelancer (29.06.2006 09:42) писав:

Скільки-небудь якісних прижиттєвих зображень князя Володимира не збереглося, однак якщо виходити з прислів‘я «яблуко від яблуні не далеко котиться», то не зрозуміло, чому в князя Володимира Святославича мала бути борода, якщо в його батька були довгі вуса й оселедець.
Кажеш далеко не котиться? Ще б пак - вони обоє були у Царграда, але Святослав там здобув військову перемогу і показав міць русичів, а Володимир - з поклоном до самої землі, зруйнувавши всі звершення батька!
Святослав був хоробрим воїном, до кінця вірним своїм предкам та Вірі, а Володимир - то чи не найбільший зрадник в історії русичів-українців! Як то співається у пісні "Поплач мені, Річко...(зрада князя володимира)" гурту "Крода":

Поплач мені, Річко...
Розкажи про дні часів прадавніх.
Те, що бачила за давніх-давен,
Пошепки перекажи у краплях.

Хвилями неси у небуття
Відголоси битв,
Де брат меча підняв на брата.
Течії журчанням голоси:
„Зрада!”

Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?!
Хто занапастив Прадавню Віру?!
Хто віддав у лапи ворогів
Слов’янську землю?!
„володимир!”

„Жалюгідний нащадок Великого
Князя Святослава син нікчемний –
Братовбивця й зрадник Віри,
„святим” за зраду наречений.”

На священній землі
Будував хто церкви?
„Тряслося від жаху тоді це стадо,
Коли прибивав свого щита
Князь Святослав на Воротах Царграда!”

А те що Русь, а відтак Україна, була з оселедцем, шароварами і без матів - це однозначно! Я досі не знаю жодного українського мату! Ми славились своєю дотепністю, і саме дотепними виразами "дошкуляли" небажаним співрозмовникам, але аж ніяк не матами!

Слава Перемозі!
  • 0

#10 Гатило

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 32 повідомлень
  • Місто:Запоріжжя

Відправлено 07.11.2006 – 13:03

Фрілансер: "Можливо, відповідь криється у нерозкритих таємницях виготовлення дамаської сталі, що використовувалась на Руси і пізніше на Запоріжжі… ; )"
Якщо я не помиляюся, мова має бути про булатну сталь, бо дамаська на те і дамаська, що походить із Дамаску. Хоча я не впевнений.
Щодо припущень про відсутність технічної можливості голитися у давні часи, вони можуть лишень насмішити, бо і бороди можуть бути доглянуті або ні. За зображеннями, використаними на перепоганених купюрах, очевидно, що князі все ж таки чепурили свої бороди.
Порівнюючи Святослава та Володимира слід зважати на те, що перший дійсно дотримувався старих вірувань, в той час як останній пристав до християнства. При цьому християнство не було навязаним, а швидше завойованим. Саме на згадку про обставини хрещення Русі зображено було Херсонес взятий Володимиром, що і стало останнім аргументом для Візантії не лише у вихрещенні руських єпископів (чи кого-там, не надто знаюся на попівській ієрархії), але і у сватанні за варвара сестри імператора (здається Ганни, але це також не суттєво). Можливо, все це і спричинилося і до нехтування старими ознаками шляхетності - оселедця і вусів - на користь нових, як борода, багряниця тощо. Проте, повернення до старих зовнішніх ознак знатності засвідчують пізніше вживання "особливих" зачісок князями, а по тому і козаками. :8:
  • 0

#11 Феєричний неук :)

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6058 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 13.06.2008 – 20:10

Ну римляни ж голилися... то чому ж Русичам не голитися? А Русичі значно далі пішли - не повністю голилися, а красиві вуса й оселедець залишали. І цікаво, звідки в Святослава перлини? Певно таки торг, але, чи перлини з чорного моря?
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних