Перейти до вмісту

Людину видно по словах, бика по рогах, а депутата...


Повідомлень в темі: 11

#1 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 26.06.2006 – 13:45

  • 13
Інколи хочеться, аби політики просто замовкли – екологія б поліпшилась

Споживацтво охопило всі сфери – мова політиків звузила свої функції до знаряддя примітивної комунікації та політиканства. Знаряддями прагматично обмінюються, як валютою чи партійною належністю задля досягнення мети. Мовний бруд ллється потоками – аби лиш зрозуміли. Мовна форма втратила сенс – панують вторинні смисли, які видають за базові. Чому? Розхитано до краю національно-державницьке існування через знищення україноцентричних духовних пріоритетів: Схід і Південь регіоналізується через виокремлений статус мови-окупанта, Захід – маргіналізується через всюдисущий суржик – “потворне дитя двомовности”.

Він на всіх рівнях – від фонетики до синтаксису. Фонетика – музика нашої мови, синтаксис – гігієна мислення. Замість музики маємо какофонію, себто “гидкозвуччя”, замість українського синтаксису – брязкучі ланцюги недоладно поєднаних слів. Майже так, як недоладно дібраних людей при владі. Мова – лише дзеркало нас самих. Зазирнімо до нього, як у власну душу. Що побачимо, себто почуємо?

Передусім наголошені по-чужому слова – це так ніби говорити чужим голосом: нового, самі, одинадцять, чотирнадцять, бюлетні, страшного (треба: нового, самі, одинадцять, чотирнадцять, бюлетені, страшного). Крім російського наголосу, у сесійній залі Львівської обласної ради звучить наголос рідної говірки: зберемо, не було, внести, одна одній (треба: зберемо, не було, внести, одна одній) – це так ніби прийти до роботи у хатньому одязі…

Найбільше прострелений лексичний рівень. Перший тип помилки – вживання слів у невластивому значенні. Хіба дивно, що такі мовці невідповідно діють. Мова ж бо регулятор поведінки. Найтиповіші з них: приступити до голосування (треба: розпочати, бо приступити до чогось), включили озвучення (треба: увімкнули, бо включили до списків), рішення прийнято (треба: ухвалено, бо прийняти можна пляшки), настоює комісія (треба наполягає, бо настояти можна вино), вийти з положення (треба: зі становища, бо положення географічне), пряме відношення (треба: стосунок, бо відношення одного до двох), поступили кошти в об’ємі (треба: надійшли кошти на суму, бо поступити можна хіба комусь шмат городу, а об’єм посудини, а не коштів), займаємось профанацією, не господаркою ми займалися, займалися виборами (треба: профануємо, бо зайнятись може заграва або копиця сіна; господарювали), вірно чи не вірно подається подання, якщо бути більш вірним (треба: правильно подають, бо вірно можна кохати), знаходитися в розшуку (треба: перебувати в розшуку, бо знаходиться те, що загубилося), скринька знаходиться (треба: є, бо вона нікуди не щезала), я рахую (треба: думаю, вважаю, гадаю, міркую, а рахувати можна гроші), зробилося дурно (треба: зле, бо дурно можна ходити на такі сесії), прийняти участь (треба: взяти, бо прийняти можна аналізи), виглядав би наступним чином (треба: був би такий, бо виглядати можна через вікно), дальше різне (треба: далі, бо дальше, ніж хтось), пропонує наступну версію (треба: таку версію, бо не про наступну йшлося), наступним чином (треба: таким чином, так), повинна носити інший характер (треба: мати інший характер, бо носити треба одяг), три чоловіки в залі (треба: три особи, людини, бо чоловік обов’язково має дружину).

Другий тип помилки – це фонетично пристосовані росіянізми, радше церковнослов’янізми: у противному випадку (треба: у протилежному), залежить виключно від депутатів (треба: лише, тільки), відмінені законодавством (треба: скасовані), площадки під технопарки (треба: майданчики), в тому числі (треба: серед них), бувший голова (треба: колишній), слідуюче запитання (треба: наступне або таке), поставити галочку (треба: замість галочку пташечку), з довідки слідує (треба: випливає), по мірі поступлення (треба: у міру надходження, як надходить), поставити відмітку (треба: позначку), приділити увагу (треба: надати, звернути), на послідньому місці (треба: на останньому), в пункті говориться (треба: у пункті йдеться), пред’явлення посвідчення (треба: подання посвідчення), повинна відноситися (треба: має належати), в порядку поступлення (треба: у міру надходження), заборгованість порядка 80 тис. (треба: близько 80 тис.).

Третій тип помилки – надмірність слів при убогості думки: ні на секунду не жалію; розмову почали говорити; не є проблематично; питання вдогонку розглядалося; що ставиться в провину; тавтологічні сполучення: на сьогоднішній день (треба: на сьогодні), взаємостосунки (треба: взаємини або стосунки).

Уражений і словотвірний рівень: найперше щодо вживання активних дієприкметників, які в нашій мові мають з десяток способів заміни до типової старослов’янської моделі на -учий, – ючий, -ачий, -ячий, що всеохопно панує в російській мові: діючий регламент, законодавство (треба: чинний, -е), головуючий (треба: голова), керуючий справами (треба: керівник справ), вражаючі факти (треба: приголомшливі), доповідаючий (треба: доповідач), візуючий (треба: візувач), виступаючі (треба: виступальники), декларується всіма сидячими в залі (треба: декларують усі в залі); озвучка (треба: озвучення), розробка заходів (треба: напрацювання чи розроблення), розшифровка (треба: розшифрування); тезисно (треба: тезово); протипоставлення (треба: протиставлення); партійна принадлежність (треба: належність); погляди співпадають (треба: збігаються).

Понищено українські слова і в їхній граматичній формі: найчастотніша помилка – утворення спонукальної форми дієслова з допомогою “давайте”, яке в нашій мові має буквальне значення, тоді як у російській – ще і значення спонукальної частки. Саме тому росіяни кажуть “давайтє випьєм”, а українці кажуть “будьмо”. Аби природно вживати цієї форми, досить пригадати звичну для нас вітальну формулу в час Різдва: “Христос народився” – “Славімо (або славіте) його”. Ми не аж так помосковщені, щоб відповідати: “Давайте будемо його славити”. Однак чомусь кажемо: давайте ставимо на голосування (треба: поставмо), давайте будемо говорити (треба: поговорімо), давайте зробимо так (треба: зробімо так); два протеста, чотири тижня (треба: протести, тижні); один з кращих, десяток кращих районів (треба: найкращих); на самому демократичному рівні (треба: на демократичному), сама нижча (треба: найнижча); їх пропозиція (треба: їхня); менше прожиткового мінімума (треба: менше ніж прожитковий); в міру необхідності (треба: у разі потреби).

Володіти мовою – це знати не так значення слів, як уміти їх сполучати. Граматично таке мистецтво називається синтаксисом. Тому перекладають не слова, а тексти. В іншому випадку маємо українські слова, але російську мову. Таке збочення найочевидніше у вживанні так званих пасивних зворотів (форм на -н-ий, -т-ий, -но, -то плюс дійова особа в орудному відмінку): мною скликано, вами поданий, нагороджений Олійником, подані виборцями (треба: я скликав, ви подали, Олійник нагородив, подали виборці). Правильне вживання не творитиме комічних ситуацій, коли чуємо “убитий міліціонером”, бо таки краще вбивати зброєю, “дорогу викладено робітниками”, таки краще – бруківкою… Варто пригадати і корінь цього “пасивного” зла: 3 травня 1933 року комісія НКО “з перевірки роботи на мовному фронті в справі граматичній” ухвалила відповідну резолюцію, де зазначено “вороже пролетаріятові спрямування розвитку української літературної мови”. “Ворожість” полягала у вживанні форм “я зробив”, замість “зроблено мною”. Резолюція припинила “шкідницьку націоналістичну роботу” і наголосила на потребі вживати орудний відмінок дійової особи при пасивних дієприкметниках та безособових дієсловах на -но, -то: задано вчителем, адміністрацією школи видано. Так через московсько-комуністичний терор народився політично-граматичний закон. Чому теперішні владоможці так пильно його сповідують? Може, тому, що ментально в тому часі зосталися?

Якоюсь пошестю офіційно-ділових паперів та усного мовлення депутатів є 3-тя особа однини чи множини пасивного дієслова на -ся при орудному відмінку особи: якщо сесія не скликається головою обласної ради на протязі кварталу (треба: не скликає голова… впродовж, бо на протязі може хіба продути), депутати повідомляються секретаріатом (треба: депутатів повідомляє секретаріат), протоколи підписуються всіма членами комісії (членами не варто підписувати протоколи, треба ручками), проект готується президією ради (треба: готує президія ради). Звороти з пасивними дієсловами на -ся у нашій мові мають здебільшого активне, а не пасивне значення, на зразок сміятися, одягатися, однак зовсім суперечить нашим синтаксичним законам: проект закону обговорюється по пунктах (треба: обговорюють за пунктами), слово надається (треба: слово надаю або надаємо), голова не запрошується (треба: голову не запрошують чи не запрошували), рішення приймаються з процедурних питань (треба: ухвалюють), виносяться на розгляд ради (треба: винесено), затверджується рішенням (треба: затверджують рішенням), у посвідченні зазначається (треба: зазначено).

Очевидно, депутати перейняті такими глобальними проблемами, що нормативне вживання службових частин мови – прийменників – поза їхніми можливостями. Вони найбільше уподобали прийменник по, звичайно, у російському значенні. Натомість у нашій мові він має з десяток своїх відповідників: по даному питанні (треба: з цього питання), по регламенту (треба: за регламентом), по завершенні (треба: після завершення), заступник по сільському господарству (треба: із …господарства), виділити премію по максимуму (треба: максимально), по дев’яти адміністраціях (треба: у дев’яти), по заступникам, по комісіям (треба: про заступників, про комісії); на наступній сесії (треба: наступної сесії); раз у рік (треба: раз на рік); згідно доручення (треба: згідно з, відповідно до, за дорученням); при відкритті сесії (треба: під час відкриття); при необхідності (треба: коли необхідно, за потреби); за погодженням з головою (треба: погодивши з головою).

Мова – одне з найнебезпечніших благ: вона нещадно викриває кожного і відображає загальну тенденцію суспільного безладу перевернутих стосунків: сила закону не важить – ні морального, ні юридичного, ні економічного, ні граматичного. Латиняни казали, що граматиці підкоряються навіть імператори, але ж не наші депутати… Почуте на сесіях – це недомова, як і недодержава. Депутати – захисники народних прав. Чи може захиститися від них Мова, як, зрештою, і від цієї влади, що безпомічна, інфантильна і небезпечна у своїй мовній політиці? Думаю, що ні. Мова завжди буде лише копією людини і держави: роздвоєно суржикової, постсовєцько-двомовної і постколоніяльної або ж монолітно української; держави, де закони поки що – теорія без практики, а закони мови – без реальних мовців при владі. Влада – це сила закону. Внормована мова – одна з базових сил цієї влади. Влада ще не вміє цього розуміти, тому й говорить так, як думає: неправильно, некрасиво і напів по-українському.

Ірина Фаріон — філолог,
депутат Львівської обласної ради,
мешкає у Львові



джерело: http://www.tiahnybok...ment000474.html

#2 ромашечка91

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 504 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 26.06.2006 – 15:48

Vam bi sobrat' 10 takih lyudey. chtobi oni seli, dogovorilis' i sdelali ovuyu normu yazika...
  • 0

#3 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2670 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 26.06.2006 – 15:56

Перегляд дописуЗайва (26.06.2006 14:48) писав:

Vam bi sobrat' 10 takih lyudey. chtobi oni seli, dogovorilis' i sdelali ovuyu normu yazika...
Потрібно просто підлаштовуватись під існуючу норму, а не створювати нову...


А як у вас з мовним питанням?
  • 0

#4 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 26.06.2006 – 15:58

Перегляд дописуЗайва (26.06.2006 16:48) писав:

Vam bi sobrat' 10 takih lyudey. chtobi oni seli, dogovorilis' i sdelali ovuyu normu yazika...
нащо нову норму? а якщо треба нову, то яку, по-твоєму? що не охоплють існуючі норми?
  • 0

#5 ромашечка91

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 504 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 26.06.2006 – 21:28

@ Stuff
U nas nikogda ne bilo podobnih problem. U nas v 19 veke jil odin chelovek Vuk Karadjich, kotoriy provel reformu yazika, pisma, i oformil normu... S teh por u nas vse na 5+
@ Freelancer
Ya tebe kak buduschiy filolog govoryu, vam eto nujno.
Ustanovit' pravila, ob'yavit' ih na odnom meste, oznakomit' ucheteley s normami , chtobi detey v shkolah nauchili pravil'no govorit' na svoem yazike...
  • 0

#6 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 26.06.2006 – 21:35

Я не зрозумів… Ти вважаєш, що у нас мова немає правил? Так вони є, зібрані в документ, що називається "Правопис української мови" і все там прописано. Питання в иншому… питання в тому, що дурнуваті чиновники ще живуть в "совку".
  • 0

#7 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5186 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 27.06.2006 – 02:31

Ой, то точно.Я вважаю, що проводити екзамен з української мови службовцям має бути обов"язково!
  • 0

#8 ромашечка91

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 504 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 29.06.2006 – 21:25

U nas (v serbskoyi) e cya litera. Vone kiriliceyu bude "ж" , a latiniceyu bude yak Z til'ki ponad z e galochka (ya znayu scho galochka rusizm, no ne znayu yak inakshe skazati).....
A ya vikoristuvayu sistemu transliteracii yaku pobachila na odnomu sayti. Ce pravil'na transliteraciya dlya rosiyskoy.... A sistemu transl. dlya ukrayinskoyi sche ne moju vikoristuvati bo v mene sche e problema z vashimi literami I ( v vas yih 3-4, a v nas til'ki odna i ya sche ne zvikla bachiti riznicyu )....
  • 0

#9 mim

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 680 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 01.07.2006 – 08:32

Перегляд дописуFreelancer (26.06.2006 15:58) писав:

нащо нову норму? а якщо треба нову, то яку, по-твоєму? що не охоплють існуючі норми?
Існуючі норми все охоплюють, але знаходяться якісь бажаючі їх змінити. :lol:
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php...wtopic=941&st=0
  • 0

#10 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 01.07.2006 – 08:40

Перегляд дописуmim (1.07.2006 09:32) писав:

Існуючі норми все охоплюють, але знаходяться якісь бажаючі їх змінити. :lol:
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php...wtopic=941&st=0
я мав на увазі існуючих 6 норм і те, що вони регламентують, а не конкретно редакцію правопису. А дехто просто не розуміє, що з чужоземними насильницькими впливами на власну мову варто боротись ; )
  • 0

#11 ukrainer

    Бандерівець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 673 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 05.09.2006 – 18:07

Перегляд дописуKassandra (27.06.2006 03:31) писав:

Ой, то точно.Я вважаю, що проводити екзамен з української мови службовцям має бути обов"язково!
з власного досвіду знаю, що це як ніколи потрібно робити...

Перегляд дописуFreelancer (1.07.2006 09:40) писав:

я мав на увазі існуючих 6 норм і те, що вони регламентують, а не конкретно редакцію правопису. А дехто просто не розуміє, що з чужоземними насильницькими впливами на власну мову варто боротись ; )
підтримую
  • 0

#12 Viktor

    НЕВГАМОВНИЙ

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 566 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів, L'viv, Lwow, Leopolis, Lєmberg, Lion

Відправлено 06.09.2006 – 17:53

... а депутата по рилу!
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних