Перейти до вмісту

УПА


Повідомлень в темі: 489

#121 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 30.11.2007 – 22:26

Перегляд дописуЛастiвочка (30.11.2007 22:01) писав:

Рекомендую прочитати книжечку Володимира Сергійчука "Тавруючи визвольний прапор", а взагалі...тре перелопатити гори літератури, щоб склалось СВОЄ бачення

Навіщо? Досить переглянути зняті останніми роками не заангажовані документальні фільми. Це вже для лінивих, якщо не бажають читати дослідження та документи про часи визвольного руху ХХ століття.

Серед них 100% варті уваги наступні:

Впершу чергу СОБОР НА КРОВІ Знятий телеканалом 1+1. Десятисерійна стрічка.
Зображення



Зображення
"ВІЙНА - УКРАЇНСЬКИЙ РАХУНОК"

Зображення
"ВІЙНА БЕЗ ПЕРЕМОЖЦІВ"

Зображення
"МІЖ ГІТЛЕРОМ І СТАЛІНОМ"
(УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ)

"Між Гітлером та Сталіном" діаспора знімала
"ВІЙНА БЕЗ ПЕРЕМОЖЦІВ" - знімав канал Інтер.
"ВІЙНА - УКРАЇНСЬКИЙ РАХУНОК" - 1+1

Все це добро та багато іншого дружньо викачуєм із:
ftp://video.national...a/dokumentalne/
http://oun-upa.org.ua/video/
:D
  • 0

#122 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 30.11.2007 – 22:47

Перегляд дописуbamik (30.11.2007 22:26) писав:

Навіщо? Досить переглянути зняті останніми роками не заангажовані документальні фільми.

Ви мене починаєте дивувати :D А навіщо взагалі читати? Можна перекази бабок під під"їздом послухати
  • 0

#123 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 30.11.2007 – 23:03

До речі на рахунок "Собору на крові" може хтось підкаже де мона його качнути нахаляву? А то мені в одному магазинчику загнули нехилу ціну.
  • 0

#124 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 30.11.2007 – 23:13

Перегляд дописуЛастiвочка (30.11.2007 22:47) писав:

Ви мене починаєте дивувати :D А навіщо взагалі читати? Можна перекази бабок під під"їздом послухати

Навіщо читати от і поясниш славним українцям, котрі вважають УПА за фашистскіх пособніков, служитєлєй Гітлєра, коториє учіняли разниє звєрства :) Яко вони всеодно читати не будуть.
Я стільки сперечався (останніх півроку був плідний період B) ), наводячи факти, посилання на документи, інші публікації, книги. Та результатів нуль. Вони знають свою правду, котру самі хочуть бачити.
Так от тепер став посилати на перегляд фільмів, якщо лінь читати, так хоч нехай бачать та чують :)

Перегляд дописуБогуслав (30.11.2007 23:03) писав:

До речі на рахунок "Собору на крові" може хтось підкаже де мона його качнути нахаляву? А то мені в одному магазинчику загнули нехилу ціну.

Е, я таки придбав (35 UAH)
http://oun-upa.org.ua/video/ ( в самому кінці сторінки 10 серій)
  • 0

#125 KinoManiak

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 887 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 30.11.2007 – 23:40

Перекази можна послухати, але не тих бабусь, що під підїздом, а своїх та своїх друзів, які із власного життя знають про УПА. І в мене і в багатьох моїх друзів були родичі в УПА. А в книжках можна різного понаписувати. :D
  • 0

#126 Taraslt

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 8 повідомлень

Відправлено 06.12.2007 – 18:43

СБУ нанесло серозний удар по ворожій пропаганді, підтримавши документально правду про ОУН-УПА.

Сьогоднішня Україна, в часі затяжного періоду становлення власне української державності, беззаперечно відчуває необхідність відновлення історичної правди. Внаслідок стихійності боротьби "за", це проявляється інколи там, де не сподівались. Ось і оновлене СБУ вирішило відкрити трохи архівного спадку часів НКВД-ешних воєн з ОУН-УПА.

Оприлюднення Службою Безпеки України частини документів з архівів радянського КГБ, що вже роки безнадійно вимагалось, дає надію сподіватись на спад політичного проросійського впливу і агентури ФСБ на цю державну структуру. Матеріали, засвідчили, що чекісти масово переодягались в бандерівців, вивчаючи мову і говірку, і діючи нібито від імені ОУН-УПА, робили все, щоб дискредитувати національно-визвольний рух, направлений проти московсько-більшовицької окупації. Це аж ніяк не є незнайомою правдою, а лиш її підтвердженням , подібно, як це і у випадку попередньо розсекречених СБУ документів про Голодомор 1932-1933 рр. Найбільшої втрати такий факт розсекречення завдав по позиціями антиукраїнської пропаганди, направленої проти ОУН-УПА. Російськовислужливі крикуни, після оприлюднення документів, змушені були заткнутись на деякий час, і йти додумувати нові способи агітації проти "нехорошого" національно-визвольного руху.

Нарешті СБУ вирішило припинити мовчазно покривати злочини НКВД, підтвердження яким є у них в архівах. З відновленням Незалежності України, потреба в розкритті засекреченої інформації через злочинний її характер постала одразу ж. Але залишковий з СССР вплив проросійських сил, зав'язаний на сучасній політиці РФ, разом з боягузтвом української влади перед констатацією правди неприємної для імперського іміджу Росії, не дозволяв це робити. Проте потребу в новодержавному українському погляді на моменти нашої історії, які через залишкову силу радянсько-російської пропаганди і сучасні намагання РФ втримати Україну в підросійському статусі, час не знівелював і такі питання, як ОУН-УПА, стоять гостро. Марні намагання "споживачів" відсторонитись від цього, і з забутою душею дружити з послідовниками катів, не здійснюються. Боротьба за відстоювання національної гордості і правдолюбство йде повсякчас, не зважаючи на переважаючу силу протягування російського погляду на Україну перемішаного з безоб'єктивною агітацією. Серед молодого покоління процес національно-державного освідомлення повільно, але відбувається, крокуючи попри все впевнено і відверто. Що ж до вихованців радянської школи, то їх лінь відмовлятись від брехні всього їхнього життя і переконаність в потребі дружити з Росією зрозуміла, але не прийнятна для загальнодержавної позиції. В шкідливості ж здійснення політики останніх, нас переконує вся історія стосунків з російськими імперіями, включаючи і теперішні.

В чому сила оприлюднення частини документів про псевдобандерівську діяльність чекістів?

Звісно в правді, і ще більше в її дії.

Почавшись несподівано, з заяви голови СБУ Наливайченка в роковини Голодомору, де було анонсовано пред'явлення розсекречених документів про те, як "загони чекістів під видом ОУН-УПА лютували, грабували, вбивали і ґвалтували жінок на Західній Україні з метою дискредитації УПА", завершилось оприлюдненням відповідних засвідчуючих це документів. Новина бистро прокотилась по інформаційному просторі, але спрямування останнього на міжусобну політику не дало повніших відомостей, коли був шанс і потреба в них.

Причому деякі особливості подачі повідомлення про "переодягнених чекістів", залишили неприємне відчуття і усвідомлення наскільки Київ далекий від реалій Західної України як тодішніх так і теперішніх. Журналісти навчившись бути "дурнішими" за політиків, щоб останні до них приходили, взявшись як завжди для цього видавати об'єктивність за відсутність будь-якого розуміння навколишнього світу, відзначались примітивними питаннями. Щось схоже на таке: "чи справді земля кругла, а то тут нам одні доводять, що так розрахунки математичні і фізичні показують, але ви стверджуєте, що ось ніхто ж не скочується і горизонт наче рівний, де ж правда? Зрозуміло, що так легше їм працювати, бо не треба знати ні фізики, ні математики, а лиш вдавати "об'єктивність"…

Крім цього, на прикладі подачі інформації про оприлюднення підтверджуючих давно відому підлоту НКВД документів з їх же архівів, стало цілком очевидним з яким скептицизмом відносились до позиції західних українців в питанні ОУН-УПА всі оті "патріоти". Перше, що їх видало,-це здивування, наче раніше до цього ніхто їм не розповідав про псевдобоївки УПА складені з чекістів, або ж про це говорив хтось чужий, а ось тепер мов "справді стало відомо…" Також, будучи не здатними одразу ж сприйняти цю інформацію, чіпляючись за будь-що, здійснювались спроби звести оприлюднення документів про таке "переодягання" до свідчення, наче про вивідуючий маскарад, змазуючи масові тяжкі злочини проти неозброєних людей. Які не тільки по великому рахунку були невинними, підтримуючи свою українську армію УПА, а й навіть за формальним законами проклятого СССР. Та в НКВД, як і в таємно-явній лінії більшовицько-російської партії, діяли свої ознаки вини: українець-значить співчуваючий і проти Кремля, західний українець-значить посібник ОУН-УПА. Тому й говорити про якусь там мораль в НКВД і через те мати сумніви-це брехати самому собі.

Безсумнівно було б менше такої боязні правди про Українських Повстанців, якби знали, що:

улюбленим способом спочатку діяльності боївок псевдоупа було спалювати заживо всю сім'ю закривши в хаті. Такий спосіб дискредитації полюбився, бо не лишав свідків обличчь катів, а лиш очі сусідів, які бачили форму і чули українську мову з відповідними "вигуками". Але здійснювання підривної діяльності національно-визвольного руху таким чином, через поширеність ОУН-УПА в народних масах, і виявлення за короткий період, що це агентурна провокація, переставало з часом спрацьовувати. Проколюючись десь, такі проявлені псевдоупа переходили до діяльності і вербування стрибків. Коли останні, будучи переважно з місцевих і бажаючи вислужитись, водили НКВД-истів і мстились людям за їх допомогу ОУН і УПА. Та все ж залишалась доля "вини" в очах родичів постраждалих і на повстанцях, мовляв не було б їх, то не було б і НКВД з псевдоупа. Але з часом розум таки брав гору над емоціями, ще й коли нікуди КГБ не зникло… То й понині Українські Повстанці в людській пошані на Західній Україні;

проваливши в значній мірі компанію по дискредитації ОУН і УПА перед населенням Західної України, відігрались сповна на підриві ідеї національно-визвольного руху в очах решти України, в наслідку і у всього СССР. Задля цього активно підмальовувався образ жорсткої ОУН СБ. Та неминуча кара смерті, застосовувана Службою Безпеки ОУН до сексотів і зрадників, знаходила негласне розуміння через констатацію понівечених доль тих, кого запроданці здавали в лапи "ласкового" НКВД. Тому щоб показати "бандитизм" націоналістів, більшість створених загонів чекістів, які діяли під видом бандерівців, всю злість і садизм направляли проти присланих з інших регіонів України людей різних не ворожих ОУН професій. Так, за доносом чи з підозрою на співчуття українській справі, гинули нібито від рук УПА вчителі, лікарі, інші люди, які не мали відношення до війни ОУН проти радянської-російської влади і її опори НКВД. Та останні зробили з них жертв цієї війни…

Це і є те, що де прямо, а де непрямо підтверджуються словами голови СБУ і оприлюдненими цим відомством документами.

Як вплинуло на противників і недовірців ОУН-УПА пред'явлення ще одного доказу, який підтверджує культивовану брехливість звинувачень проти Українських Повстанців?

Найперша більша користь факту оприлюднення факту злочинної діяльності чекістів під видом бандерівців знаходиться в змушенні задуматись над нерозв'язаними питаннями щодо Українських Повстанців. Другим важливим здобутком цієї події є пришвидшення процесу зайняття належного місця в нашій історії національно-визвольного руху після Першої Світової і аж до часів Незалежності на рівні загальнодержавного погляду. Не останню тут роль відіграє можливість посилатись на оприлюдненість, а значить на загальну відомість, та підтверджуючу фактичність документів про злочини чекістських загонів псевдоупа.

СБУ, здійснивши це розсекречення, піймало в пастку радянсько-російську пропаганду. Адже остання в інформаційній війні проти ОУН-УПА базувалась спочатку на нібито бандитизмі націоналістів, і вже потім клеїли ярлик німецьких посібників. Така логіка вибудованої пропагандивної машини мала досить таки потужний дискредитуючий зміст. Адже "бандитизм" націоналістів створював умови не сприйняття руху ОУН-УПА як вияву українського народу до спротиву. І тоді вже в посібниках в німців ніяка частина українського народу не опинялась, надаючи перевагу не СССР. Таким чином усувалось заперечення своєї ж пропаганди про нібито бажання всього українського народу жити тільки в СССР, дискредитацією національного-визвольного руху з приписуванням йому фашистського пособництва.

Ще одною перемогою саме такого розсекречення є підрив сучасних агентурних впливів в націоналістичних організаціях. Тобто ще більше нівелюються намагання виставити чекістський садизм псевдоупа за необхідні і прийнятні міри задля досягнення цілі Незалежної України. І так, їх робота по нацизації націоналізму, задля зручнішого застосування проросійської пропаганди, мовляв он вони які виховуються, стала не тільки більш явно шкідливою, а й позбулась частини основування таких позицій.

Крім цього, тепер же можна з відвертою насмішкою запитувати в поборників українських націоналістів: "Ну як, поставили вам комуністи, послідовники тих, що санкціонували НКВД мордувати ваших рідних, пам'ятник нібито жертвам ОУН-УПА? І чи скоро до вас дійде, що ставите такий пам'ятник жертвам загонів чекістів псевдоупа? Та чи не здається, що вас просто використовували для своїх цілей? І ви не тільки протиставлялись українській ідеї, а й працювали таким чином на майбутнє, де ваші діти могли знову стати жертвами чужої оманливої політичної гри?"

Звісно багато чи навіть більшість з противників ОУН-УПА не зачепить це чергове підтвердження брехні більшовицько-московської пропаганди. Бо скільки б доказів на користь чесності і правильності Самостійницької діяльності Українських Партизан не наводилось, то не проникнувшись патріотичними почуттями до Держави Україна, не знайдеться й ніякого бажання до розуміння історії здобуття нею державності. А зваживши на наслідки протравлення свідомості пропагандою за часів СССР, і на сьогоднішні умови в країні, створені "вихідцями" з Союзу, то виявиться, що основне і тверде неприйняття і УПА, і Січових Стільців, і Мазепи базується на переконаності в шкідливості національно-визвольних рухів взагалі. І всі вишукування негативних ознак в них є ніщо інше, як спосіб виправдання їх неприйнятності, водночас користуючись можливостями і вдаючи патріотів Держави, яка була метою для бійців за національне визволення в різні часи.

Тому навряд чи можна сподіватись на просвітлення умів тільки однією якоюсь дією, як наприклад подання документальних свідчень з архівів КГБ про злочини чекістів під видом бандерівців з метою дискредитації УПА. Ґрунтовані на російсько-імперському погляді на світ люди з часом старатимуться забути і вдавати, що такого наче не було, як це робиться з іншими доказами, які свідчили про теж і навіть про більше. Але, без сумніву, наступників у них значно поменшає, не кажучи вже про скептичні погляди на їх неукраїнські позиції.

Та все ж справа зроблена Службою Безпеки України є доброю і заслуговуючою подяки. І байдуже, що це стало можливим лиш при певному моменті боротьби міжусобних політиканів, а голову СБУ разом з іншими сміливцями на шляху заспокоєння совісті назначили відволікати увагу. Бо краще таки починати взнавати правду, а те від чого нам очі пробують замилити, ще себе покаже, якщо таке є, та й вплинути то нема ніякої змоги на "еліту". То хай по більше таких методів відволікання використовують для боротьби міжусобного політиканства-і буде тоді більше з цього користі та менше позору на світ.

Як пробують відмахнутись від факту оприлюднення документальних свідчень про чекістські загони псевдоупа з метою зменшити дієвість цієї інформації?

Противники ОУН-УПА не загаялись спробувати применшити хоч якось тяжкість звинувачення в адрес НКВД, і взагалі по-своєму інтерпретувати новоявлені матеріали. Зокрема йдеться про те, що начебто оприлюдненні документи є частинкою з багатьох, а тому можуть бути напівправдою. Та це твердження є невірним, бо документальні свідчення були підтвердженням вже відомої правди про способи боротьби НКВД проти ОУН-УПА. А версія про напівправду була б допустимою, якщо цими документами відкривалось щось нове, досі невідоме. Тому це лише спроба вигородити колишні позиції противників українського національно-визвольного руху.

Зовсім ж по-комуністичному є намагання дістати Українських Повстанців при тонучому НКВД і по-дурному виправдати останніх, стверджуючи що ніби ОУН-УПА теж "переодягалась" під червонопогонників. Тут розрахунок на наївність і на підготовлений пропагандою грунт для таких звинувачень. Але розглянувши це звинувачення детальніше, досить легко стає зрозумілим вся його брехливість. Найосновнішим запереченням переодягання в чекістів з діяльністю направленою на дискредитацію радянської влади є те, що московсько-більшовицьке ярмо не потребувало ніяких додаткових аргументів проти нього. Особливо це актуально для українського народу, що пережив більшовицько-московську навалу в 1918-1920 рр., голодомори, репресії, катівні НКВД, масові виселення в Сибіра. Крім того підготовка "переодягнених" бандерівців вимагала б великих затрат часу і ресурсів, яких у лісових братів не було. Також в разі провалу такого загону "червонопогонників", коли вони наче намагались говорити по-російськи, коштувало б підтримки населення, що було життєвонеобхідним для Українських Повстанців. Тому це ніщо інше, як спроба перекинути кров і грабунок не прихованих НКВД-ешників і розгульних банд сформованих з наглих червоноармійців на ОУН-УПА, коли останні не дозволяли дисципліною до такої підлоти опускатись.

Правда йде і зупину їй нема.

Оригінал статті http://narodna.pravd.../47581e3b6ece3/

Marcos: ПОПЕРЕДЖЕННЯ(за пунктом правил 4.2.).
  • 0

#127 mim

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 680 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 06.12.2007 – 19:30

Цитата

Найосновнішим запереченням переодягання в чекістів з діяльністю направленою на дискредитацію радянської влади є те, що московсько-більшовицьке ярмо не потребувало ніяких додаткових аргументів проти нього
Тобто всім зрозуміло, що гарні хлопці були гарними хлопцями і поганих речей не робили. Авторів, що дозволяють собі такі перли, треба бити. Хоча б намагатися.

Цікаво, звідки бралися оті дракули, що перевдягнені вбивали людей по селах? Таке питяння на одній з передач телеведучий задав одному історику. Виявилося, що це, зокрема, були ті ж самі упівці. Причому воювали вони за ідейними переконаннями. Іх возили до Москви, до Києва, показували театри, заводи, той же Дніппрогес. Це справляло велике враження на людей, які звикли жити на той час в невеликих селах поміж лісів.

Ще один факт, що мене вразив. Людина, яка це все організувала (з радянскьго боку) була нагороджена упівськими командирами за рейд по західній Україні у складі загону псевдоупа. За що?
  • 0

#128 Globetrotter

    волоцюга

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1465 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Лева

Відправлено 06.12.2007 – 20:16

Перегляд дописуmim (6.12.2007 19:30) писав:

Ще один факт, що мене вразив. Людина, яка це все організувала (з радянскьго боку) була нагороджена упівськими командирами за рейд по західній Україні у складі загону псевдоупа. За що?
Довести можеш?
  • 0

#129 Ґвинтик

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 774 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:свій внутрішній світ...

Відправлено 06.12.2007 – 21:08

Перегляд дописуmim (6.12.2007 19:30) писав:

...
Ще один факт, що мене вразив. Людина, яка це все організувала (з радянскьго боку) була нагороджена упівськими командирами за рейд по західній Україні у складі загону псевдоупа. За що?
Яка людина?
  • 0

#130 kamoro

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 10 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 02.02.2008 – 00:57

Звичайно, у справжнього патріота України не повинно виникати таких запитань, але просто дивно скільки народу вперто продовжує вважати воїнів УПА бандитами, злодіями і продажниками. Говорять-то говорять, говорити можна будь-що, але питання ЧОМУ?????? Чому знаходяться історики, які це стверджують (і, причому, наводять докази - так як я не історик, то попробуй розберись)? Чому знаходяться свідки, які підтверджують, що були жертвами УПА? Взагалі не розумію, чому ця тема стоїть так гостро саме серед простих людей, які далекі від політики і історії? І взагалі багато з них корінні західняки. Чи ці люди вперто не хочуть сприймати правди, чи може все-таки були причини такого ставлення? Цікаво було б почути думки (особливо істориків, якщо такі тут бувають.)

Думки виникли під впливом прочитання статті, а особливо коментарів до неї - http://24.ua/news/show/id/25210.htm
  • 0

#131 Marcos

    ....

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3363 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 02.02.2008 – 01:51

теми з"єднано
  • 0

#132 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 02.02.2008 – 01:59

kamoro мене здивувало у Вашому дописі лише одне, що таке питання задала людина з зах.України. у вашій родині ніхто не був в УПА? Ніхто не розказував у Вашому оточенні чого там воювали?. А на рах бандерівських звірств і ти ди то переглянтьте цю тему, думаю вам буде цікаво
  • 0

#133 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 02.02.2008 – 02:19

Звірства...звірства...І хто каже про ті звірства? Представники булої КДБ-КПРС та люди оброблені їхньою пропагандою від рогів до кінчика хвоста, тобто їхні агенти. Або їхні нащадки.
Хіба партизанський рух міг би протриматися більше десяти років, якби чинив ті міфічні звірства?
Останніх повстанців аж в 1960 році змогли тільки знищити! І чи останніх?
  • 0

#134 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 02.02.2008 – 10:53

Перегляд дописуSotnik (2.02.2008 02:19) писав:

Звірства...звірства...І хто каже про ті звірства? Представники булої КДБ-КПРС та люди оброблені їхньою пропагандою від рогів до кінчика хвоста, тобто їхні агенти. Або їхні нащадки.
Хіба партизанський рух міг би протриматися більше десяти років, якби чинив ті міфічні звірства?
Останніх повстанців аж в 1960 році змогли тільки знищити! І чи останніх?
Та таки останніх!
Останній бій УПА відбувся 14 квітня 1960 року на Тернопільщині в лісі на території Підгаєцького району за кілька кілометрів від хутора Лози (сусіднього Бережанського р-ну). Його дала група у складі трьох підпільників: Петра Пасічного - Надрайонного Провідника ОУН, досвідченого командира і радиста, його дружини Марійки Пальчак, котрі пішли в УПА ще з часів заснування у 1943 році, та молодого 22-річного бойовика Олега Цетнарського. Кагебісти полювали за групою не один рік, але не могли вистежити місце її перебування, заховане густим бережанським лісом і непрохідними дорогами... Лише 14 квітня 1960 року, у страсний четвер, оперативний групі Тернопільського УКГБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки. Туди прибули аж 45 авт та понад півтисячі солдатів - трьом українським повстанцям протистояла ціла армія, яка оточила упівців щільним кільцем. Викриті й оточені загоном КДБ, всі підпільники застрелилися. Факт, що ще у 1960 році існувала добре законспірована група, яка жила законами часів УПА (для члена УПА був обов'язковим наказ не здаватися в полон), свідчить про глибоке коріння повоєнного підпілля. Олег Цетнарський та Петро Пасічний загинули, а Марійку Пальчак поранили у руки. Вона двічі стрілялася, щоби не потрапити в полон, і пустила собі кулю в скроню, але куля застрягла в черепі. Згодом Марійку схопили й вилікували в тюрмі, щоби засудити показовим судом до 15-річного ув'язнення, враховуючи те, що під час бою вона важко поранила одного із ворогів. Після повного відбуття присуду в мордовських таборах Пальчак повернулася до рідного села Шумляни, де мешкала в рідної сестри. Померла вже за часів незалежності.

(даруйте за довгий допис)
  • 0

#135 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 02.02.2008 – 17:14

я був вражений коли почув по радіо
що комуняки перевдягались у вояків УПА і вбивали беззахисних людей

так, я був дуже вражений, що нарешті почали по трохи казати правду ^^
  • 0

#136 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 03.02.2008 – 02:05

Отакоє:

Цитата

Бійці УПА, євреї - гідно билися за незалежність України. Ми - це пам'ятаємо
Автор © Володимир В'ятрович, кандидат історичних наук
http://www.aratta-uk...t_ua.php?id=965

Сьогодні багато сіоністських організацій намагаються нав'язати суспільству заскорузлі більшовицькі пропагандистські штампи про вурдалаківнаціоналістів, які нібито були вірними холуями нацистських окупантів. Проте, ці мантри наскрізь брехливої пропагандистської машини, яка мала на меті виправдати більшовицький геноцид українського народу, - просто не мають нічого спільного із реальними подіями.

Перші більш-менш рішучі кроки української офіційної влади на шляху до визнання Української Повстанської Армії викликали очікуваний спротив у представників лівих та проросійських політичних сил. Підконтрольні їм ЗМІ здійняли справжній інформаційний бум публікацій, головні тези яких повторювали традиційний для совпропу набір із "колабораціонізму і братовбивства".

Неочікуваною виявилася реакція окремих єврейських організацій, що теж висловили своє обурення з приводу процесу реабілітації УПА. Неочікуваною хоча б тому, що не логічною, адже серед тих, хто в лавах повстанців проливав кров за волю України — сотні євреїв.

Про них, забутих, незнаних, а тепер ще й ганьблених своїми співплемінниками наша стаття.

Сам факт, що з українським підпіллям співпрацювало багато євреїв, а деякі з них навіть боролися поруч із українцями із зброєю в руках відкидає звинувачення в антисемітизмі ОУН. Для багатьох з них ця організація була тією політичною силою, що могла забезпечити нормальне існування єврейської національної меншини в майбутній українській державі.

Ця теза, напевно, здивує багатьох читачів, що звикли до радянських стереотипів про антисемітизм як невід'ємну рису ідеології українського націоналізму.

Для її спростування не вдаватимемося до глибоких історичних досліджень ідейно-програмових засад ОУН, наведемо лише кілька цитат. Одна з них — із праці Миколи Сціборського 1930 року "Український націоналізм і жидівство" (етнонім "жид" стосовно до євреїв вживався в Західній Україні до 1939 року, не маючи жодного образливого чи негативного відтінку).

Формулюючи завдання української влади у відновленій державі, він зокрема вказує: "Обов'язком державної влади буде витворити для жидівства такі умови, при яких би воно, заховуючи свої органічні расові, культурні, релігійні властовости, одночасно втягалося б як рівноправний чинник у коло загальних суспільно-державних інтересів та позитивної творчості".

Зважаючи на посаду автора в структурі ОУН (політичний, а згодом організаційний референт Проводу Українських Націоналістів, один із головних її ідеологів) та появу статті в офіціозі ОУН "Розбудова нації", оголошене твердження можна вважати офіційною позицією організації.

Ця позиція залишилася, по суті, незмінною і протягом наступних років, незважаючи на вируючий довкола у міжвоєнній Польщі, нацистській Німеччині чи навіть післявоєнному СРСР антисемітизм. Загальновідомі постанови ІІІ Надзвичайного збору ОУН з 1943 року гарантували права на власну культуру, мову, релігію всім національним меншинам.

Провідний ідеолог українського визвольного руху Йосип Позичанюк у 1944 році в ході внутрішньоорганізаційної дискусії про політичний зміст боротьби зазначав: "У програмі не мусить бути ніякого антисемітизму і будь-якого фобства. В програмі мусить бути визнано права нацменшостей і навіть підкреслено пільги тим, хто співдіятиме й офіруватиме [жертвуватиме – ВВ] в боротьбі за Українську Державу".

В одній із програмних робіт іншого публіциста підпілля Ярослава Старуха за 1947 рік читаємо наступне: "Нам взагалі, чужа і ненависна всяка національна нетерпимість, всяка нетолєрація, всякий груповий та національний егоїзм, шовінізм, погромництво та інші подібні прояви…".

Отже, такою була теорія українських націоналістів, але чи узгоджувалася вона із їх практикою?

Найпопулярнішим у звинуваченнях була і для деяких дослідників залишається участь оунівців в організованих німцями антиєврейських акціях. Члени ОУН, на їх думку, були чи не головними виконавцями і реалізаторами німецької політики Голокосту.

Проте, як свідчить спроба звинувачення бійців "Нахтігаллю" у розстрілах польської та єврейської інтелігенції у 1941 році, ці закиди мають яскраво виражений політичний характер і, як показали найновіші дослідження науковців, не відповідають дійсності.

Є свідчення про ставлення оунівців, що за дорученням організації служили в українській поліції, до спроб німців залучити їх до антиєврейських акцій.

Богдан Казанівський, активний діяч ОУН цього часу, наводить у своїх спогадах цікавий епізод. До крайового провідника ОУН Івана Климова-"Легенди" звернувся один із заступників комісара української поліції за порадою, яким має бути їхнє ставлення до німецьких протиєврейських акцій.

"Ми не маємо жодного інтересу в тому – почав Климів, - щоб нищити жидів, бо після жидів прийде на чергу українське населення. Ми заопікувалися кількома жидами-старшинами з УГА, лікарями й іншими фахівцями, які хотіли ділити долю з нашим рухом у підпіллі. Вони радо погодилися працювати для ОУН, але їх небагато. Даю доручення, що у протижидівській акції не сміє взяти участь ні один член ОУН".

Очевидно, деякі читачі поставляться з упередженням до цього свідчення, як спроби пост-фактум виправдати позицію ОУН її активним членом. Проте німецькі документи, авторів яких годі звинувачувати в симпатіях до українських націоналістів, наводять навіть цікавішу інформацію — факти допомоги євреям з боку ОУН.

У донесенні від 30 березня 1942 року начальник поліції безпеки і СД повідомляв, що "Сьогодні точно встановлено, що рух Бандери забезпечує фальшивими документами не тільки своїх членів, а й також євреїв". Очевидно, саме така діяльність українських націоналістів стала приводом для німецьких звинувачень, поширених у тисячах листівок, що "ОУН є знаряддям жидівського большевизму".

Є досить багато підтверджень тому, що українські націоналісти надавали допомогу та притулок переслідуваним євреям.

Історик Лев Шанковський наводить свідчення ізраїльського журналіста Лева Геймана, про те, що в Ізраїлі жило 52 євреї, які стверджували, що їх врятували українські повстанці. Цікаво, що серед рятівників була й дружина Головного командира УПА Наталія Шухевич, що протягом 1942-1943 років переховувала семилітню єврейську дівчинку Ірину Райсінберг.

Роман Шухевич знав про це, більше того, він допоміг виробити їй фальшиві документи на ім'я Ірини Рижко. Згодом, коли Наталія була заарештована німцями, дівчинку переховали у монастирському сиротинці в Куликові. Таким чином вона пережила німецьку окупацію.

Захист євреїв членами українського визвольного руху був не поодиноким явищем. Зелік Бройлерман згадує про врятування його та ще п'ятдесяти євреїв повстанцями під командою Романа Поліщука.

Багато євреїв мешкали у лісах, цілими таборами, які існували під охороною УПА. До прикладу на Волині їх організував шеф господарського сектору УПА-Північ, відомий волинський кооператор Василь Мороз-"Зубатий". Згідно з єврейськими джерелами, такі табори існували біля Ратного, біля Порицька, в Криничках, у лісах коло Тучина.

Євреї не просто користалися наданим їм прихистком з боку українських повстанців, але й активно включалися у їхню боротьбу. Багато із них ставали лікарями в повстанській армії. Прізвища більшості цих людей досі залишаються невідомими, у свідченнях минулого вони залишилися під наданими їм повстанцями бойовими псевдонімами.

Отже, в повстанських матеріалах знаходимо згадки про лікарів "Білого", "Варма", "Грифеля", "Богдана", "Коваля", "Чорного", "Кума". Лише окремі з них відомі за прізвищами, зокрема Самуель Нойман, який працював під псевдонімом "Максимович", Антін Кольман –"Вугляр", Варм Шай–"Сокіл" (інше псевдо "Скрипаль"), Абрагам Штерцер.

Про значну кількість єврейських лікарів в УПА писали навіть радянські партизани. У радіограмі командування рівненського партизанського з'єднання зазначалося: "У даний час [мова йде про жовтень 1943 року – В.В] серед націоналістів багато євреїв, особливо лікарів".

По-різному склалася доля цих лікарів, окремі з них, як до прикладу згадувані Абрагам Штерцер, відійшли від підпілля зі зміною окупації і відходом німців. Деякі, як Самуель Нойман-"Максимович" та "Кум", продовжили боротьбу у лавах повстанців до смерті.

Останній з них був справді легендарною фігурою в УПА, тому дозволимо собі навести ширшу характеристику, яка належить перу підполковника УПА Степан Фрасуляка-"Хмеля".

"Доктор "Кум" — знана фігура в УПА. Його знали тисячі повстанців. Доктор "Кум" по національности жид, до нас був щиро прив'язаний, і хоч Організація дозволила йому по приході большевиків відійти на легальщину [вийти з підпілля — ВВ], він волів ділити долю і недолю з нами дальше, а в потребі чесно згинути. Який хрустальний характер. Я мав нагоду з ним часто стрічатися і говорити. Доктор "Кум" був оптимістом, вірив у нашу перемогу. Одного разу, вже за большевицької дійсності, я з ним стрінувся в Марині, та запитав, чому він не відійшов на легальщину. Він мені так відповів: "Знаєте пане поручнику, що мене заболіла та відомість, що ви мене хочете збутися. Я належу до категорії тих людей, що добре довго пам'ятають. Під час німецької окупації Організація виратувала мене від смерти, то чому я маю бути їй невдячний і не помагати повстанцям будувати Україну? Я вірю, що себе не посоромлю, а вам можу не раз стати в пригоді".

Доктор "Кум" дотримав свого слова. 26 січня 1946 року він загинув у бою з НКВД, охороняючи шпиталь із пораненими повстанцями. Заслуги "Кума" належно оцінило керівництво українського визвольного руху – згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА, йому присуджено Срібний хрест за заслуги. Таким чином, він став єдиним євреєм, відзначеним такою високою нагородою збройного підпілля.

Участь євреїв в УПА не обмежувалася медичною службою. Один із них, Лейба Йосиповича Домбровский–"Валерій", працював у структурах пропаганди підпілля.

Як свідчить доповідна записка начальника управління контррозвідки "Смерш" 1-го українського фронту генерал-майора Осетрова секретарю ЦК КП (б)У Микиті Хрущову, Домбровський в 1943 році став працівником політичного відділу УПА. Він був автором звернень від імені ОУН до вірмен, узбеків, таджиків і навіть написав окрему роботу "Як московський царизм підкорював народи".

Спроби продовжити спільну українсько-єврейську співпрацю не завершилися і після Другої світової війни. Нещодавно у Галузевому державному архіві Служби безпеки України віднайдено листівку "Євреї – громадяни України!"

Це поки що єдиний відомий документ ОУН, адресований спеціально представникам цієї національності. Він написаний у березні 1950 року, тобто в час, коли український та єврейський народи знову на повну силу відчули на собі силу тоталітарної машини. Адже це період остаточного придушення збройного руху ОУН та УПА, масових репресій та депортацій.

З іншого боку, це час розкручування комуністичною пропагандою антиєврейської кампанії, яка називалася "боротьбою проти "безрідного космополітизму"". Отже, знову, як уже неодноразово в своїй історії, українці і євреї отримали спільного ворога.

Можливо, згадувана листівка була лише початком ширшої кампанії на зближення двох націй у спільному опозиційному русі.

Автор листівки вітає євреїв із здобуттям врешті держави Ізраїль, що стала результатом революційної визвольної боротьби єврейського народу. Українці теж мають право повстати за свою незалежність.

"І так, як єврейські революціонери стали зі зброєю в руках на захист людських прав єврейського народу і ті права вибороли, так і ми, українські революціонери-бандерівці, стали на шлях національно-визвольної боротьби".

Як і багато інших такого роду звернень, листівка закінчується цілим рядом закликів. Тут, поруч із традиційними "Смерть Сталіну і його вислужникам! Смерть московсько-большевицьким імперіалістам!", знаходимо й таке: "Хай живе держава Ізраїль і дружба між єврейським та українським народами! Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава! Слава керівникам Українського Революційного Руху С. Бандері і генералові Т. Чупринці!"

Проте українцям та євреям не вдалося тоді широко розгорнути своєї співпраці. Вже незабаром після написання цієї листівки каральним військам вдалося досягнути перелому у боротьбі з повстанцями, і протягом кількох наступних років придушити діяльність українського підпілля.

Натомість співпрацю вдалося налагодити українським та єврейським політв'язням у таборах. Її символом можна назвати Герша Келлера, єврея, колишнього вояка УПА, який став одним із керівників найбільшого табірного повстання у Кенгірі в 1954 році, де більшість повсталих становили українці.

Так само успішною стала співпраця українських та єврейських дисидентів, що об'єдналися в боротьбі проти тоталітарного режиму в 1960-1980-ті роки.

В історії українців та євреїв є багато сторінок, які нас розділяють — ми не повинні їх оминати. Проте ніхто не має права перекручувати та спотворювати у власних політичних інтересах ті з них, котрі показують приклади співпраці між нашими народами, приклади, що можуть сприяти подальшому розвиткові приязних стосунків між ними.

  • 0

#137 kamoro

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 10 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 06.02.2008 – 15:14

Ластівочка kamoro мене здивувало у Вашому дописі лише одне, що таке питання задала людина з зах.України. у вашій родині ніхто не був в УПА? Ніхто не розказував у Вашому оточенні чого там воювали?. А на рах бандерівських звірств і ти ди то переглянтьте цю тему, думаю вам буде цікаво

Та я те все розумію і розказували мені багато. І я жодного сумніву не маю стосовно відданості упівців українському народові. Питання в тому чого воювали УПА, а питання в тому, чому наш нарід часто так негативно їх сприймає? Варто лише почитати деякі форуми про УПА, то такого начитаєшся... Така злість бере :) :unsure: :happy1: Там одна дописувачка пише "Их считают героями на Западной Украине-вот и считайте, а на Восточной Украине были свои герои- та же молодая гвардия;" Просто страшенно соромно за наш народ, який так ставиться до своїх визволителів, до захисників своєї нації, мови і культури. І таких людей - море!!! Що робиться з людьми? Kуди ми котимося? І чого сподіваємося досягти з такими думками і цінностями?
  • 0

#138 Marcos

    ....

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3363 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 06.02.2008 – 16:31

Перегляд дописуkamoro (6.02.2008 15:14) писав:

Та я те все розумію і розказували мені багато. І я жодного сумніву не маю стосовно відданості упівців українському народові. Питання в тому чого воювали УПА, а питання в тому, чому наш нарід часто так негативно їх сприймає? Варто лише почитати деякі форуми про УПА, то такого начитаєшся... Така злість бере :) :unsure: :happy1: Там одна дописувачка пише "Их считают героями на Западной Украине-вот и считайте, а на Восточной Украине были свои герои- та же молодая гвардия;" Просто страшенно соромно за наш народ, який так ставиться до своїх визволителів, до захисників своєї нації, мови і культури. І таких людей - море!!! Що робиться з людьми? Kуди ми котимося? І чого сподіваємося досягти з такими думками і цінностями?
а нічого що різні частини українського народу мають різну історію ?:cool2: Захід не ви знає радянську армію, Схід - УПА ? Не треба всіх під одну лінійку, занадто різні історичні цінності в різних регіонах. Чи не було такого що УПА вбивало солдат, які могли бути чиїмось синами, батька, братами на СХОДІ ? Як повинні ставитись до цього люди.

А те що Захід не визнає радянську армію ? Це теж ознака культури ?

Перегляд дописуЛастiвочка (2.02.2008 01:59) писав:

kamoro мене здивувало у Вашому дописі лише одне, що таке питання задала людина з зах.України. у вашій родині ніхто не був в УПА? Ніхто не розказував у Вашому оточенні чого там воювали?. А на рах бандерівських звірств і ти ди то переглянтьте цю тему, думаю вам буде цікаво
то ви вважаєте що совість УПА чиста і звірст не було ? Ви помиляєтесь
  • 0

#139 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 06.02.2008 – 20:08

Marcos УПА боролась за свою державу на своїй землі.
Декалог націоналіста:
Перший пункт: Здобудеш Українську Державу, або згинеш в боротьбі за неї.
І тут різні методи будуть виправдані. Бо це ВІЙНА, а при війні ворогів, як жита на полі багато.

Пункт сьомий. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Пункт восьмий. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.

Нехай їх було 200000 за весь період, але резонанс вони викликали, іто великий.

Обласними радами шести областей ЗУ воїни УПА визнані на належному рівні. Щодо районів Східної та Південної України, тут як наголошував мій знайомий - спершу потрібно дослідити тему: "Феномен бандерофобії в російськомовного населення" :)
  • 0

#140 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 07.02.2008 – 10:43

На допис Маркоса захотілось відповісти...Не тре робити поділу між Сходом і Заходом, не тре...
Хочу розповісти про випадок на Сорочинській ярмарці цього року влітку. Наші ятки стояли поряд: наша з символікою і дніпропетровський банк. Ярмарок проходив 5 днів, то ми мали змогу познайомитись між собою. Чоловіки з Дніпропетровська мали років по 35-40, двоє їх було....російська мова і жартівливо-зневажливе "бандери" - це на нас. Питаю: - Хлопці, чого ви так говорите? Що ви знаєте про бандерівців?
- Да они ж убивали всех, невинных детей, женщин, все, зверствовали..
- Хлопці, я не буду вас переконувати чи агітувати, ми тут маємо час, і ми і ви на роботі, тому просто гляньте в цій книжечці (Сергійчук "Тавруючи визвольний прапор") лише на один маненький лист:

Цитата

На ім'я одного з сільських голів Заліщицького району прийшов зі Східної України лист такого змісту:
"Я - колишній солдат спецгрупи НКВС, яка під маркою бандерівців у 1944 - 1945 рр. організовувала масові вбивства невинних людей на Тернопільщині. Наша група позбавила життя не один десяток людей нібито за симпатії до совєтської влади. І нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти, хто ж насправді організовував ці криваві акції. Мені й досі привиджуються нещасні, що просили у нас пощади, та пощади їм не було... Часто чую в снах крик чотирирічного хлопчика: "Не бий мого татка!" Він вирвався з рук нашого старшини, при тім укусив його за палець. Старшина вхопив хлопчика за ніжки і з усього маху вдарив об стінку головою... Я за той час розстріляв двох сестричок 10 - 12 років. Вони заціпеніли з жаху і навіть не розуміли, що відбувається. Батько й мати на колінах благали нас пощадити хоча б дітей і теж не розуміли, за що їм така кара. Просили: "Хлопці, схаменіться, ми ж ні в чому не винні" (вони думали, що ми бандерівці). А ми звинувачували їх у тому, що два їхні старші сини пішли на фронт. Хоча добре знали, що людей призовного віку забирали силоміць..../скорочено/
Взяв до рук книжечку, почав читати...Дивлюсь на його обличчя, як міняється вираз обличчя, коли зціпив зуби і коли по щоці скотилась скупа чоловіча сльоза. Мовчки закрив книжечку, сказав - Извините, я многое понял...спасибо Вам. І відійшов...І я впевнена, що приїхавши додому, в колі своїх знайомих він вже інакше говоритиме...а можливо йому захочеться взнати ще й іншу сторону пропаганди, що насаджувалась роками...Не знаю, але цю зустріч я пам"ятатиму довго
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних