Перейти до вмісту

Філософія - ваше ставлення до дисципліни.


Повідомлень в темі: 54

Опитування: Філософія - ваше ставлення до дисципліни. (29 користувачів проголосувало)

Серед яких наук філософія сестра?

  1. Математика, логіка, медицина, біологія, фізика. (9 голосів [31.03%])

    Процент голосів: 31.03%

  2. Література, теологія, метафізика (20 голосів [68.97%])

    Процент голосів: 68.97%

Наскільки необхідна ця дисципліна?

  1. Варто раціональніше використати час підготовки спеціялістів. (10 голосів [28.57%])

    Процент голосів: 28.57%

  2. Нехай буде, може, знадобиться. (10 голосів [28.57%])

    Процент голосів: 28.57%

  3. Ця дисципліна потрібна. (15 голосів [42.86%])

    Процент голосів: 42.86%

Вам конкретно допомогла філософія?

  1. Ні (13 голосів [44.83%])

    Процент голосів: 44.83%

  2. Так (16 голосів [55.17%])

    Процент голосів: 55.17%

Голосувати Гості не можуть голосувати

#21 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 01.10.2009 – 20:19

Перегляд дописуTake-Mau (1.10.2009 18:00) писав:

Це довільний випадковий порядок.


Можете навести хоч одне успішне наукове дослідження, яке спирається на філософські праці?




У тому то й справа, що філософія не надає знань, а лише судження.
Знання надає наука.
я просто наведу деяких діячів, які були філософами, і з працями яких ви стикались:
Піфагор, Платон, Макіавелі, Декарт, Лейбніц, Кант, Фрейд

трішки про кожного:

Піфагор з його філософії почалась математика
Платон описав в своїх філософських роботах демократію
Макіавеллі, його праці являються осоновами політології і економічної стратегії
Декарт, основоположник дедуктивного методу, завдяки якому розвивав свої матеметичні ідеї
Лейбніц, основополоєник диференційного числення
Кант, в його філософських працях вперше було дуже точно описано будову всесвіту
Фрейд заснував психоаналіз

Перегляд дописуГетьман (1.10.2009 18:30) писав:

Зневажаю. Підстав побільшало, гИ
коли дивишся на сучасних студентів філософів то розділяєш таку думку
але, тут є одна заковика, мало який філософ за освітою зможе щось цікаве придумати, філософія це хоббі, яке вилазе збоку, як наслідок основної дослідницької роботи
  • 0

#22 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 01.10.2009 – 20:26

А я обожнюю філософію. Люблю поміркувати над фразами, покрутити їх в голові, пограти словами, відчути різницю суті, форми, послідовності...ех...шикарна річ - філософія <_<. Мені в житті вельми допомагає.
  • 0

#23 Ласочка:)

    Сова всія Теревень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1002 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Славне місто Утопія

Відправлено 01.10.2009 – 21:35

скажу так - неадекватна викладачка і всі дитячі ( і так далі) захоплення філософією ідуть коту під хвіст, а книги по філософії летять з шафи в куток
  • 0

#24 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 02.10.2009 – 09:59

Перегляд дописуБлискавиця (1.10.2009 21:26) писав:

А я обожнюю філософію. Люблю поміркувати над фразами, покрутити їх в голові, пограти словами, відчути різницю суті, форми, послідовності...ех...шикарна річ - філософія :). Мені в житті вельми допомагає.
Я теж люблю пофілософствувати і подискутувати на філософські теми, особливо з жінками! Але я не обожнюю філософії і критично ставлюсь до усяких спекулятивних псевдонаукових построїнь.
  • 0

#25 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 02.10.2009 – 14:44

Перегляд дописуManfred (2.10.2009 15:28) писав:

Зазвичай, філософія і жінка — дві речі не сумісні
Безпідставне твердження! На цьому форумі най-кращі філософи - жінки.
  • 0

#26 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 02.10.2009 – 14:55

Перегляд дописуManfred (2.10.2009 09:55) писав:

Що таке для науки "блогоговение" и "моральный закон"?
ти знов ліпиш горбатого до стіни?
якщо з наукової роботи вирвати якісь слова і шукати їх значення для науки, це буде повна єрунда
  • 0

#27 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 02.10.2009 – 15:37

Перегляд дописуОгiрок (1.10.2009 18:16) писав:

Знання самі по собі нічого не варті, якщо не використовуються, чи ще гірше використовуються по дебільному.
Давайте конкретно, де це використання науки філософією чи навпаки, я не зрозумів як ви сказали? Науку використовує виробництво, медицина і т.д. У філософії одне знаряддя - розум - це дуже обмежено, адже наука окрім розуму озброюється ще й науковими методами, знаннями точними приладами.

Виходить ми знову повертаємося до релігії. Бо можна сказати, що без неї наука використовувалась би не у благо. Та наука давно уже незважає ні на першу ні на другу, хоча вони намагаються її пригальмувати. В науки є свої чіткі критерії для визначення корисности і не чиїсь роздуми на камінчику, ні чиїсь проповіді тут не можуть нічого додати.

Перегляд дописуБлискавиця (1.10.2009 20:26) писав:

А я обожнюю філософію. Люблю поміркувати над фразами, покрутити їх в голові, пограти словами, відчути різницю суті, форми, послідовності...ех...шикарна річ - філософія :). Мені в житті вельми допомагає.
Я теж обожнюю таким займатися. Але це має досить опосередковане відношення до філозопії.

Перегляд дописуВасиль (30.09.2009 15:22) писав:

Якщо обмежити предмет філософії вивченням філософських праць, тоді це буде лише герменевтика, тобто наука про тлумачення текстів.

  • 0

#28 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 02.10.2009 – 16:13

Перегляд дописуKatod (1.10.2009 20:19) писав:

я просто наведу деяких діячів, які були філософами, і з працями яких ви стикались:
Піфагор, Платон, Макіавелі, Декарт, Лейбніц, Кант, Фрейд

трішки про кожного:

Піфагор з його філософії почалась математика
Платон описав в своїх філософських роботах демократію
Макіавеллі, його праці являються осоновами політології і економічної стратегії
Декарт, основоположник дедуктивного методу, завдяки якому розвивав свої матеметичні ідеї
Лейбніц, основополоєник диференційного числення
Кант, в його філософських працях вперше було дуже точно описано будову всесвіту
Фрейд заснував психоаналіз


коли дивишся на сучасних студентів філософів то розділяєш таку думку
але, тут є одна заковика, мало який філософ за освітою зможе щось цікаве придумати, філософія це хоббі, яке вилазе збоку, як наслідок основної дослідницької роботи
Катоде, є також релігійні діячі, які зробили внесок у науку. Візьмемо хоча б виникнення нашої сучасної писемности.
Але цінність їх діяльности для науки є лише в тій частині, в якій вони наукові, а не релігійні чи філософські.

До того ж прошу не ігнорувати мою тезу, яку я висловив на початку
http://www.tereveni....showtopic=18416
Инакше наша дискусія почне ходити по колу. Ти ігноруватимеш початкову тезу, а я як папуга буду змушений її постійно повторювати.

Цитата

Філософії треба віддати данину лише, як прародительниці инших наук Але на тому періоді її наукова цінність завершилася. З’явилися ефективніші способи пізнання Всесвіту, ніж сидіння на камінчику і споглядання неба.
Роль філософії та релігії в пізнанні світу У МИНУЛОМУ я не заперечував.
Ті приклади що ти назвав відносяться або до давньої минувщини. Инша частина не відноситься до філософії (Фройд).


Оскільки ми знаємо, що різні науки використовують знання одна одної, то філософія такої ознаки не має.
Які сучасні дослідження грутнуються на філософських працях?

Перегляд дописуManfred (2.10.2009 15:37) писав:

Згоден, наука не зважає на жодні етичні обмеження, а між тим, свого чіткого етичного кодексу не має.
Перепрошую, а релігія хіба зважає на людські етичні обмеження окрім своїх?
Чи вам давно не нагадували про роздирання дітей ведмедем і вбивство власних дочок? Чи може це є етичним з точки зору сучасної людини?


Наука не може мати етичних обмежень. Але їх нажаль мають люди науковці. Хоча раціональніше було б керуватися доцільністю.


Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 14:44) писав:

Безпідставне твердження! На цьому форумі най-кращі філософи - жінки.
Згоден. Адже вони гірше сприймають математичну логіку.


От вам чудовий приклад самомастурбації.

Цитата

Две вещи наполняют душу всегда новым и всё более сильным удивлением и благоговением, чем чаще и продолжительнее мы размышляем о них, - это
звёздное небо надо мной и моральный закон во мне. И то и другое мне нет надобности искать и только предполагать как нечто окутанное мраком или
лежащее за пределами моего кругозора; я вижу их перед собой и непосредственно связываю их с сознанием своего существования. Первое
начинается с того места, которое я занимаю во внешнем чувственно воспринимаемом мире, и в необозримую даль расширяет связь, в которой я
нахожусь, с мирами над мирами и системами систем, в безграничном времени их периодического движения, их начала и продолжительности. Второй начинается с моего невидимого я, с моей личности, и представляет меня в мире, который поистине бесконечен...". © "Критика практического разума"
Є тут наукова цінність?
Це лише особисті переживання.


І от ругий приклад:

спробуйте знайти відмінність. :)
  • 0

#29 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 02.10.2009 – 18:54

Цитата

З точки зору віруючою людини, яка визнає право Бога давати і віднімати життя може, з погляду невіруючої людини, яка Бога не визнає — ні
Ой, не юліть :) Думаєте ніхто не помітив? Ви так уникали звучання однієї фрази, що зробили речення майже непридатним до читання. Але шила в міішку не сховаєш, як не сховаєш усієї аморальности вашої релігії.

Ну ж бо, скажіть це, так хочу від вас це почути:

роздирання дітей ведмедем і убивство власних дочок є етичним з боку віруючої людини.

Підписуєтеся перед фразою?


І тепер розкажіть про відсутність моралі науковців-атеїстів ...


Щось розмова зповзає не в той степ... %-/

Повідомлення відредагував Take-Mau: 02.10.2009 – 18:56

  • 0

#30 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 02.10.2009 – 18:59

Коротко про долю наукової філософії

Перегляд дописуTake-Mau (2.10.2009 17:13) писав:

От вам чудовий приклад самомастурбації.

Две вещи наполняют душу всегда новым и всё более сильным удивлением и благоговением, чем чаще и продолжительнее мы размышляем о них, - это
звёздное небо надо мной и моральный закон во мне. И то и другое мне нет надобности искать и только предполагать как нечто окутанное мраком или
лежащее за пределами моего кругозора; я вижу их перед собой и непосредственно связываю их с сознанием своего существования. Первое
начинается с того места, которое я занимаю во внешнем чувственно воспринимаемом мире, и в необозримую даль расширяет связь, в которой я
нахожусь, с мирами над мирами и системами систем, в безграничном времени их периодического движения, их начала и продолжительности. Второй начинается с моего невидимого я, с моей личности, и представляет меня в мире, который поистине бесконечен...". © "Критика практического разума"

Є тут наукова цінність?
Це лише особисті переживання.
"Критика практичного розуму" наукової цінности майже немає, бо є чистою спекулятивною філософією. "Критика теоретичного розуму" має більшу ціннісь, бо в ній Кант поклав основи розробки системи метафізики, яку він вважав наукою. Цей проект в усіх деталях спекулятивної системи розгорнув Гегель, який використав Кантівську ідею спекулятивного поняття. Гегелівська система була найвищим науковим досягненням спекулятивної метафізики. (Нагадаю, що філософія як наука є теорією та практикою спекуляції.) Після Гегеля наукова спекуляція зазнала занепаду в формі ірраціонального зродження, реакцією на що були невдалі спроби позитивістів відмовитись від спекуляції, які нідочого не привели: науки позитивісти так і не створили, а читають їх лише професіональні філософи. А народ читає Ніцше, Шопенгауера, тобто представників спекулятивного ірраціоналізму.

Перегляд дописуTake-Mau (2.10.2009 17:13) писав:

І от ругий приклад:

спробуйте знайти відмінність. :)
Відмінність знайшов: перший текст був прикладом філософської споглядальности, а другий був прикладом шизофазії.
  • 0

#31 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 02.10.2009 – 19:02

Цитата

Добре. Коли існує одна гола доцільність, то саме з погляду доцільности можна класти стільки консервантів у прродукти, щоб вони взагалі не псувалися, пофігу, що від того псуватиметься здоров'я людей.

Одначе у вас дивне уявлення про доцільність.

Мабуть релігія має сенс для людей з незрілим міркуванням. Доцільности і всього иншого.
Ті, хто розуміє, що життя людини теж має цінність такого не скажуть. Виходить, що свідомість реігійної людини просто на ще не доросла, щоб бути самостійною і неалежною.

Повідомлення відредагував Take-Mau: 02.10.2009 – 19:05

  • 0

#32 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.10.2009 – 20:57

Перегляд дописуTake-Mau (30.09.2009 14:48) писав:

На думку наштовхнуло обговорення в темі про панспермію.
Цікавіше послухати розгорнуту відповідь, але якщо вам ліньки, можете просто проголосувати.

Спершу відповім на закид, висловлений в тій темі. Логіка - таки частина філософії, і математична логіка (логіка висловлювань і логіка предикатів) - це тільки один з її розділів, причому не найсучасніший. Математична логіка перебуває на стику філософії та математики, але для сучасних наук це не дивина (наприклад, біохімія, соціальна географія тощо). До того ж з 50-х рр. минулого сторіччя активно розвивається логіка норм, логіка оцінок, темпоральна логіка, логіка запитань і відповідей тощо. І вже традиційно в межах філософії лежить теорія аргументації. Відкрийте будь-який підручник з логіки, з сучасної можу порекомендувати Ішмуратов А.Т. "Вступ до філософської логіки" (К.1997), і переконайтесь, що сучасна формальна логіка не вичерпується суто математичною. Логіка є філософською дисципліною ще й тому, що філософія загалом виконує методологічну функцію щодо інших наук: обґрунтування наукового методу як такого відбувалось в лоні філософії. "Міркування про метод" Р.Декарта є суто філософською працею, яка свого часу вельми посприяла подоланню схоластики. О.Конт в ХІХ ст. запропонував метод соціальних наук, і хоч його підхід грішив явним фізикалізмом, але самі дискусії навколо методу виявились продуктивними - вже в постпозитивізмі з'явилась гіпотетико-дедуктивна модель Поппера-Гемпеля, яка застосовувалась як метод пояснення в соціальних науках - зокрема, Х.Вайт, фаховий історик, зазначає, що ця модель була поширена в 60-х рр. ХХ ст. Детальніший опис впливу філософських течій (особливо герменевтики та позитивізму) на історію можна знайти в підручнику Н.Яковенко "Вступ до історії" (К, 2008). Вплив структуралізму на мовознавство також очевидний.

Цитата

Значення ідей Ф. де Соссюра для сучасного мовознавства надзвичайно важливе, досить навести висловлення Е. Бенвеніста, який стверджував, що саме завдяки Ф. де Соссюру "...лингвисты осознают, что их дело - посредством адекватных приёмов изучать и описывать актуальную языковую реальность, не примешивая к описанию, которое должно быть синхронным, никаких априорных теоретических или исторических
допущений, а анализировать язык в рамках его собственных формальных элементов" [1: 23].
Детальніше тут. Загалом на рівні філософії формується загальнонаукова картина світу, це певний світогляд епохи, який визначає світогляд вчених, їхні уявлення про те, які проблеми варті дослідження і якими методами їх варто досліджувати. Вузькоспеціальні дослідження покликані вирішувати конкретні завдання, вони перебувають в межах конкретних наук, але чим ширша теорія, тим більш міждисциплінарною вона стає, і, головне, тим більший вплив справляє на інші галузі знання. А це відображається і на конкретних дослідженнях. Наприклад, історія тривалий час ігнорувала вивчення життя "неісторичних" людей, зосереджуючись на видатних, а в ХХ ст. з уявленням про цінність пересічної людини з'являється новий підхід - мікроісторичні дослідження. Тобто, світоглядна зміна посприяла виникненню нового напряму досліджень.
Такий вплив став, до речі, вже підручниковою істиною

Цитата

Вплив філософських принципів на процес наукового дослідження завжди здійснюється не прямо й безпосередньо, а через методи, форми та концепції інших методологічних рівнів. Філософські методи не завжди наявно сповіщають про себе в процесі дослідження, вони можуть застосовуватись як свідомо, так і стихійно. Але будь-яка наука оперує елементами всезагального значення (закони, категорії, причини), які перетворюють цю науку на прикладну логіку, просякнуту філософією. Філософські принципи функціонують щодо науки у формі загальних регулятивів, універсальних норм, що створюють у своїй сукупності методологічну програму найвищого рівня. Ця програма повинна бути гнучким і динамічним загальним керівництвом дослідження. Філософія створює певні універсальні моделі реальності, які формують погляд вченого на предмет дослідження, скеровують його вибір загальних пізнавальних засобів (категорій, принципів), а також певних світоглядних та ціннісних орієнтирів. Особливо це стосується гуманітарних наук.
(взятозвідси).

І ще одне. Для того, щоб висловлювати аргументовані думки, варто ознайомитись із предметом обговорення. Фраза

Перегляд дописуTake-Mau (30.09.2009 12:11) писав:

сидіння на камінчику і споглядання неба...
належить до того ж розряду, що й визначення хірургії як длубання ножем в тілі хворого. Весь апломб іншого твердження

Перегляд дописуTake-Mau (30.09.2009 12:11) писав:

Спроби приплести філософію до сучасної логіки це ознака кризи жанру...Сучасна логіка має спільне з математикою, а не філософією.Говорити про роль філософії у сучасній науковій логіці - це все одно, що говорити про вплив ритуальних язичницьких календарних свят на розвиток метеорології та кліматології.
зникає, якщо хоча б поверхово ознайомитись з сучасними публікаціями: в науковому світі існує навіть журнал, присвячений філософській логіці. До речі, більшість її напрямків виникли за останні півсторіччя. А твердження

Перегляд дописуTake-Mau (30.09.2009 12:11) писав:

У програмі ВНЗів не місце ні релігії ні філософії, як окремим видам дисципліни...
свідчить про те, що у ВНЗ ви не вчились, або вчились формально, інакше б знали, що там викладається не релігія, а релігієзнавство (теж філософська дисципліна) і що це релігієзнавство (його називають науковим чи академічним на відміну від богословського) вже понад сторіччя існує як галузь науки. Загалом, спостерігаючи таке відверте ламерство, можу порадити спершу ознайомитись хоча б із декотрими сучасними працями (досить непогану вибірку праць можна знайти тут), а потім висловлювати глобальні міркування про діяльність філософів.

А, ще одне, спершу не зауважила. Автор теми має ламерське уявлення не лише про філософію, а й про науку, бо інакше серед переліку наук він би згадав і соціальні та гуманітарні - наприклад, запропонував би ще альтернативи: психологія, соціологія, політологія, економіка, правознавство і т.п., а можливо й виділив би ще окрему підгрупу - літературознавство, культурологію, історію і т.п. (Також зазначу, що вже при такому поділі впадає в вічі ще одна цікава проблема, а саме взаємозв'язків не лише філософії з іншими науками, а й інших наук між собою). Така обмеженість альтернатив, яку наразі маємо в опитуванні, свідчить, що його автор виходив із вульгарного уявлення про сучасну науку.

Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 19:59) писав:

науки позитивісти так і не створили, а читають їх лише професіональні філософи.
Невеличке уточнення: гіпотетико-дедуктивний метод, розроблений неопозитивістами (згодом постпозитивістами) Поппером і Гемпелем вийшов далеко за межі позитивізму - історика Вайта я згадала вище, а ось приклад з іншої галузі, стосується фізичної географії . Схожих ілюстрацій можна навести багато. В працях мовознавців мені зустрічались посилання на Квайна. Позитивістам не вдалось створити цілком раціональний науковий метод, але це спільна проблема всіх дослідників - жодному з них не вдалось створити цілком істинну теорію. (однак це не привід для твердження "науки науковці так і не створили" :)) Та й з раннім позитивізмом не все було так погано: позитивіст Конт таки створив одну науку, вона називається соціологією :ura:
  • 0

#33 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 02.10.2009 – 21:59

Трохи провокативно


Перегляд дописуEmika (2.10.2009 21:57) писав:

Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 19:59) писав:

науки позитивісти так і не створили, а читають їх лише професіональні філософи.
Невеличке уточнення: гіпотетико-дедуктивний метод, розроблений неопозитивістами (згодом постпозитивістами) Поппером і Гемпелем вийшов далеко за межі позитивізму - історика Вайта я згадала вище, а ось приклад з іншої галузі, стосується фізичної географії . Схожих ілюстрацій можна навести багато. В працях мовознавців мені зустрічались посилання на Квайна. Позитивістам не вдалось створити цілком раціональний науковий метод, але це спільна проблема всіх дослідників - жодному з них не вдалось створити цілком істинну теорію. (однак це не привід для твердження "науки науковці так і не створили" :)) Та й з раннім позитивізмом не все було так погано: позитивіст Конт таки створив одну науку, вона називається соціологією :ura:
Дякую за наведені приклади! Я взагалі Вам симпатизую і вважаю філософію корисною справою, причому не тільки в методологічному аспекті. Правда, я не зустрічав в сучасних наукових фізичних журналах та монографіях текстів, які посилались би на методологію. Однак, я їх зовсім і не шукав, так що це ніяка не моя наукова теза. З другого боку, є багато фізиків, які займаються методологією, але результати своїх занять вони публікують в інших журналах. Тепер стосовно моєї фрази, яку Ви процитували. Я написав не те, що Ви прочитали. Точніше, приклади, що Ви навели, є прикладами вчених людей, яких за старою традицією можна вважати професійними філософами. А я написав, що позитивістів не читає широка публіка.

А цілком істинну теорію таки створили фізики!
  • 0

#34 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 02.10.2009 – 22:38

Перегляд дописуEmika (2.10.2009 20:57) писав:

Логіка - таки частина філософії
Судячи з усього ви пропустили головне питання цієї теми.

Бо по суті не відповіли.
Які сучасні наукові відкриття використовують філософські праці?
Де в списку сучасних наукових відкриттів філософія?

Люди використовують безліч винаходів, користуются інтрнетом, електрикою, авіяцією, транспортом. Чому філософія соромиться виходити за межі університетської авдиторії?

Мені насправді цікаво, і хотілось би почути конкретну відповідь. Я розумію, що у вас як у філософа краще виходить надувати щоки і розтікатися мислями по древу, але попитайте у викладачів, використайте гугл в кінці кінців.
Якщо ж навіть ви як філософ не можете дати відповідь, то я напрошується висновок, що її просто нема.


Цитата

Автор теми має ламерське уявлення не лише про філософію, а й про науку, бо інакше серед переліку наук він би згадав і соціальні та гуманітарні - наприклад, запропонував би ще альтернативи: психологія, соціологія, політологія, економіка, правознавство і т.п.

свідчить про те, що у ВНЗ ви не вчились, або вчились формально, інакше б знали, що там викладається не релігія, а релігієзнавство (теж філософська дисципліна) і що це релігієзнавство (його називають науковим чи академічним на відміну від богословського) вже понад сторіччя існує як галузь науки.
Це дуже цікаво, що ви намагаєтеся розписатися за когось про що він має уяву а про що - ні.
Це навіть схоже на невдалу спробу помсти від сприйняття гіркої істини.
Або ви просто не вмієте культурно дискутувати і намагаєтесь "опустити" співрозмовника, який не поділяє вашого погляду.

Я розумію, що зараз вітчизняна наука перебуває в жалюгідному стані, що й говорити про псевдонауки. У філософи запсуються всякі невдахи, які не здатні реалізувати себе в житті. Напевно саме таким оточенням можна пояснити чому ви з яким пафосом розповідаєте про банальні речі. Розчарую, тут вам не вдасться похизуватися знанням таких "екзотичних" науки як соціологія, економіка, правознавство, релігієзнавство. Краще залите це для вашого філософського оточення. Теревені хоч і не є високоінтелектуальним сайтом, через вік дописувачів, але тут різноманітна публіка і трапляється дуже цікаві люди.

Наочний приклад того, що логіка з філософією не дружить - це те, як ви не змогли зрозуміти останньої цитати по контексту і продемонстрували повністю довільно-філософське і відірване від життя тактування.
Про релігію в науці було сказано саме в контексті богословства.
Богословство раніше теж викладалося в університетах. У цьому сенсі проведена паралель з сучасним викладанням філософії.

Повідомлення відредагував Take-Mau: 02.10.2009 – 22:43

  • 0

#35 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 03.10.2009 – 17:37

Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 22:59) писав:

Я написав не те, що Ви прочитали. Точніше, приклади, що Ви навели, є прикладами вчених людей, яких за старою традицією можна вважати професійними філософами. А я написав, що позитивістів не читає широка публіка.
Мабуть, вийшла просто термінологічна плутанина - до професійних філософів я не відношу істориків чи географів, тож і намагалась показати, що позитивістів читають і представники інших галузей. А щодо широкої публіки, то позитивісти на неї й не вельми розраховували, так само, як не вельми розраховують і інші фахівці. Широка публіка цікавитиметься спрощеним, белетризованим, викладом. Подивіться навіть мовні чи історичні дискусії - учасники часто посилаються не на наукові праці, а на публіцистику. У випадку з Ніцше чи Шопенгауером певну роль, можливо, зіграла заборона їх в радянський час, що в пострадянський створило попит на них.

Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 22:59) писав:

А цілком істинну теорію таки створили фізики!
Цікаво, яку саме? Ви певні, що через кілька сторіч вона залишиться незмінною - не буде уточненою, переробленою, а то й відкинутою у світлі новішої?
  • 0

#36 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 03.10.2009 – 18:20

Перегляд дописуEmika (3.10.2009 18:37) писав:

Мабуть, вийшла просто термінологічна плутанина - до професійних філософів я не відношу істориків чи географів, тож і намагалась показати, що позитивістів читають і представники інших галузей. А щодо широкої публіки, то позитивісти на неї й не вельми розраховували, так само, як не вельми розраховують і інші фахівці. Широка публіка цікавитиметься спрощеним, белетризованим, викладом. Подивіться навіть мовні чи історичні дискусії - учасники часто посилаються не на наукові праці, а на публіцистику. У випадку з Ніцше чи Шопенгауером певну роль, можливо, зіграла заборона їх в радянський час, що в пострадянський створило попит на них.
Дійсно, я в запалі написав не те, що думав. Треба було написати про широку публіку. Але я б не зводив мету філософії до того, щоб бути цікавою лише для спеціалістів. Звичайно, її метою не повинно бути також і розважання публіки. Але проблема непопулярности наукової філософії існує. Не знаю, чи бачите Ви в цьому проблему.

Перегляд дописуEmika (3.10.2009 18:37) писав:

Перегляд дописуВасиль (2.10.2009 22:59) писав:

А цілком істинну теорію таки створили фізики!
Цікаво, яку саме? Ви певні, що через кілька сторіч вона залишиться незмінною - не буде уточненою, переробленою, а то й відкинутою у світлі новішої?
Я не написав, що ця теорія є абсолютно істинною, так що вона може бути доповнювана та уточнювана, що стосується методів розрахунків. Теорія ця буде обростати деталями, але відкинутою в світлі новішої вона не буде. А називається вона квантовою теорією поля.
  • 0

#37 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 03.10.2009 – 19:17

Перегляд дописуTake-Mau (2.10.2009 23:38) писав:

Судячи з усього ви пропустили головне питання цієї теми.

Бо по суті не відповіли.
Які сучасні наукові відкриття використовують філософські праці?
Де в списку сучасних наукових відкриттів філософія?

Люди використовують безліч винаходів, користуются інтрнетом, електрикою, авіяцією, транспортом. Чому філософія соромиться виходити за межі університетської авдиторії? Мені насправді цікаво, і хотілось би почути конкретну відповідь.
Якщо хочете почути конкретну відповідь, то постарайтесь ставити конкретні запитання. Наразі вони сформульовані нечітко, особливо друге - можна запитати: де в списку наукових відкриттів лінгвістика? Де в списку наукових відкриттів політологія? Тепер бачите недоречність? Поняття "список сучасних наукових відкриттів" надто нечітке - сюди входять і винаходи? А соціальнонаукові концепції, наприклад, концепція Е.Еріксона, яка стосується періодів життя людини? Зрештою, покажіть мені список сучасних наукових відкриттів :) А якщо маєте на увазі, які досягнення філософії були використані іншими науками, то деякі з них я вже навела вище (чи дала на них посилання) - семіотика Ч.Пірса, гіпотетико-дедуктивна модель Поппера-Гемпеля, герменевтика в історії, деонтична логіка в правознавстві. Можна згадати ще: популярне зараз слівце парадигма з'явилось у праці Т.Куна, концепція мовних ігор Л.Вітгенштайна знайшла відгук в мовознавстві, поняття відкрите суспільство запровадив Поппер, а в кібернетиці успішно застосовується некласична логіка (в підручнику Ішмуратова зверніть увагу на пункт про Белнапа). Зрештою, є простіший спосіб (хоч і дещо школярський, але яке питання, така і відповідь - берете підручник з основ якоїсь науки, і в розділі про зв'язки її з іншими науками дивитесь про стосунок до неї філософії. Можливо, в деяких випадках варто зазирнути у розділ про методологію).
Для відповіді на перше питання слід прояснити те ж саме поняття "сучасні наукові відкриття", про що я вже зазначала вище. До речі, якби ви чітко формулювали свої думки, то не виникло б і непорозуміння з релігією та релігієзнавством: у сучасних ВНЗ (принаймні світських) релігія не викладається, зате викладаються філософія і релігієзнавство, тож в контексті вашої вимоги викинути філософію цілком можлива і така інтерпретація, яку запропонувала я. До речі, релігієзнавство - філософська дисципліна. Його варто викинути, чи таки залишити? Є від нього якась користь? :ura:

Інші закиди не містять нічого, що хоча б трохи скидалось на аргументи, тому на них відповідати не буду. Hадалі відповідатиму лише на адекватні аргументи. Щодо "особистостей", кожен з нас достатньою мірою висловив свою думку і склав уявлення про іншого, а дискурс "ти дурак" - "сам дурак" мене не приваблює.
  • 0

#38 Amarok

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2350 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дубно -> Нетішин -> Київ -> New York

Відправлено 03.10.2009 – 20:47

Звичайно філософія відносится до метафізики оскільки вона є накою про мислення. Її не варто відносити до таких точних наук як математика та фізика оскільки філософи не думають про деякі речі у формулах а у вигляді припущень та висновків що є складовими аргументів. Можна так сказати що логіка є теж скалдовою філософії оскільки філософи логічно осмислюють наскільки та чи інша подія, дія, чи річ можлива.
Я вважаю що філософія досить важлива у вищій освіті незважаючи яка у вас спеціальність оскільки у будь-якому випадку вона допомагає студенту і майбутньому фахівцю навчитись думати і правильно робити висновки та наводити аргументи.
  • 0

#39 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 03.10.2009 – 21:39

Перегляд дописуTake-Mau (2.10.2009 23:38) писав:

Судячи з усього ви пропустили головне питання цієї теми.

Бо по суті не відповіли.
Які сучасні наукові відкриття використовують філософські праці?
Де в списку сучасних наукових відкриттів філософія?

Люди використовують безліч винаходів, користуются інтрнетом, електрикою, авіяцією, транспортом. Чому філософія соромиться виходити за межі університетської авдиторії?

Мені насправді цікаво, і хотілось би почути конкретну відповідь. Я розумію, що у вас як у філософа краще виходить надувати щоки і розтікатися мислями по древу, але попитайте у викладачів, використайте гугл в кінці кінців.
Якщо ж навіть ви як філософ не можете дати відповідь, то я напрошується висновок, що її просто нема.
Метою філософії не є безпосереднє відкриття нових знань, а систематизація цих знань в формі системи понять, що розкривають зміст тотальности буття. Тому філософське пізнання опосередковане цією систематизацією, яка є основним предметом діяльности філософа. Науковим відкриттям для філософії є кожна нова філософська система. Інша справа, що останнім часом ці відкриття є не такими яскравими, якими вони були раніше. Крім того, більшість займається окремими фрагментами, а не построїнням повної всеохоплюючої системи типу системи абсолютного ідеалізму Гегеля.
  • 0

#40 Zhooook

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 167 повідомлень

Відправлено 15.11.2009 – 19:28

Нам сам викладач філософії казав,, що це не наука.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних