Перейти до вмісту

Кохання до заміжньої жінки



Повідомлень в темі: 555

#41 phobos

    Дивний незнайомець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2601 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Павутина

Відправлено 25.10.2009 – 20:40

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 10:37) писав:

Який найкращий вихід з цієї ситуації?
Особисті стосунки то взагалі складна для порад річ, а в такій ситуації тим більше.
Думаю в кінці кінців може в такому випадку може бути лише два варіанта: або, як би це важко не було, порвати з минулим подружнім життям і бути разом, або забути. Підтримувати просто дружні стосунки може бути досить важко (зважаючи на постійне усвідомлення можливості чогось більшого), хіба з часом.
Як бути разом? Що для цього необхідно? Перша за все це: справжні почуття, бажання і повна впевненість у партнері. Скоріше навіть навпаки, почуття можна поставити на останньому місці, а впевненість на першому. Жінка має знати що людина заради якої вона жертвує минулим варта цього і готова надалі все життя бути з нею, має відчувати постійну підтримку і розуміння.
Хлопець повинен розуміти усю відповідальність такого вчинку, забезпечити вирішення якомога більшої кіллькості можливих проблем, в тому числі матеріальних, бути готовим до підсвідомого порівняння його з попереднім чоловіком.
Особливо складно зважитись на такий крок якщо в сім'ї є діти. Потрібно брати на себе всю відповідальність і за їх долю. Це взагалі інколи здається неможливим, хоча є думки що дитині все ж таки краще жити в люблячій сім'ї.
Якщо ж усіх цих речей немає, лишається другий варіант.
Спробувати зосередитись на тому що маєш, присвятити себе роботі, можливо уявити на місці свого чоловіка коханого, думати і робити так, як ніби то він, а там дивись може і зміниться щось в сім'ї в добру сторону.
  • 0

#42 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 25.10.2009 – 21:21

Перегляд дописуГанна панна (6.10.2009 02:28) писав:

Це або Щастя, або біда.
(С) КО
Позатематика. Так як це стосується і "звичайного" кохання і не є особливою рисою обговорюваного в даній темі кохання.
  • 0

#43 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.10.2009 – 15:13

Дякую, Фобосе, за змістовний допис :rolleyes:. Він доповнює картину двох історій, які повідомили Віджей та Безбожник.
З цієї теми я зробила поки що наступні висновки : має значення, чи був у хлопця до цього досвід серйозних стосунків. Ця ймовірність зменшується, якщо коханець молодший за заміжню жінку. Отже вже на цьому етапі хлопець має розуміти, що в жінки вже є "напрацьований" спосіб стосунків, а в нього, можливо, цього немає.
Жінка, яка має сім*ю, має досвід тривалих близьких стосунків з однією людиною. В цих стосунках вона вже усвідомлює - що саме їй потрібно для життя з іншою людиною.
В шлюбі почуття часто згасають, але стосунки між людьми розвиваються і зміцнюються. Адже стосунки можуть бути і без кохання. Партнерські або дружні.
Без почуттів життя стає блідим і не цікавим. Кохання, пристрасть і секс наповнюють життя сенсом і радістю. Але жити тільки ними не вийде. Почуття мають бути присутніми в житті, як допінг, як паливо для двигуна. Але сам по собі двигун теж є механізмом і частиною більшого механізму - як людина є однією із "частин" для взаємодії у стосунках.
Словом, кохання до заміжньої жінки може бути щасливим, якщо хлопець згодний давати почуття, пристрасть і секс, і залишатися при цьому тільки коханцем (наприклад, якщо він не може або не хоче будувати стосунків з цією жінкою).
Або ж якщо хлопець здатний і хоче побудувати з цією жінкою стосунки, які будуть із почуттями, пристрастю і сексом.

В другому випадку це ніби найщасливіший розв*язок для жінки і її коханця. Але не забуваймо, що в шлюбі і в стосунках почуття згасають. Знаючи це із власного досвіду наперед, жінка може вибрати вже "перевірені" стосунки. Адже розвиток подій все одно стандартний - кохання-стосунки-звичка.
Тому має бути ще й усвідомлення того, що "паливо" треба заливати час від часу, працювати над оживленням почуттів. А на це має бути взаємне бажання і взаємне уміння.
  • 0

#44 VONA

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 33 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:ЛЬВІВ

Відправлено 01.01.2010 – 19:56

людину люблять не за те що вона одружена чи ні а її душу характер природню красу і так далі...тому якщо люблять одружену людину то люблять саме людину а не її статус"одружений"
  • 0

#45 Бажана

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 01.01.2010 – 20:10

Як кажуть - серцю не накажеш.
Кохати заміжню жінку (чи чоловіка) не є щастям, вже тому, що людина вже "зайнята" і вже сам сімейний стан нам має говорити про те, що наші шанси посісти перше місце в її житті досить мізерні.
  • 0

#46 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 01.01.2010 – 22:57

Перегляд дописуБажана (1.01.2010 20:10) писав:

Як кажуть - серцю не накажеш.
Кохати заміжню жінку (чи чоловіка) не є щастям, вже тому, що людина вже "зайнята" і вже сам сімейний стан нам має говорити про те, що наші шанси посісти перше місце в її житті досить мізерні.

Гм...нє, Бажана, вони трохи не так, по моєму. Я не претендую на абсолютну правоту, але думаю, що кохання до заміжньої (жонатого) має свою специфіку. І питання про "зайнятість" не є таким уже актуальним. Таке положення (зайнятість) часто-густо цілком влаштовує обидві сторони. Адже знайомлячись, вони прекрасно знали що з цим доведеться миритись. От це вже є перша ознака "специфіки" такого кохання. Ну, не без того що буває, коли одна із сторін вимагає розлучення з дружиною (чоловіком) від іншої. Але це - не так часто. Додам до цього, певний постійний ризик у відношеннях. Це збуджує (і як не дивно підсилює-підтримує відносини) психологію обох "учасників процесу". От тобі ознака друга. І потім: у таких відносинах постійно існує невизначеність як близького, так і далекого майбутнього. Це теж примушує на певні роздуми, а відповідно, і на дії.
Мені здається можна називати і називати ті чи інші речі котрі присутні при таких відносинах, на відміну від "нормальних".

Повідомлення відредагував Безбожник: 01.01.2010 – 23:02

  • 0

#47 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 01.01.2010 – 23:49

ніколи не заглядала в цю тему чогось...але зацікавив допис Безбожника, а звідси - переглянула пару дописів :unsure:

Перегляд дописуVONA (1.01.2010 19:56) писав:

людину люблять не за те що вона одружена чи ні а її душу характер природню красу і так далі...тому якщо люблять одружену людину то люблять саме людину а не її статус"одружений"
Та? у 18 років можна фантазувати ;) Як любити? одностороння, платонічна любов? вічна коханка? як ви збираєтесь любити?
З бажаною погоджуюсь

Цитата

...кохання до заміжньої (жонатого) має свою специфіку. І питання про "зайнятість" не є таким уже актуальним. Таке положення (зайнятість) часто-густо цілком влаштовує обидві сторони.
А якщо обидві сторони просто спілкуються? просто товаришують, а потім раптом кожен собі усвідомлюю, що це давно і непомітно перейшло у щось інше...

Цитата

І потім: у таких відносинах постійно існує невизначеність як близького, так і далекого майбутнього.
отож бо....він(вона) постійно буде шарпатись до минулого, до дітей, те ж порівняння до того (тієї)іншого...Люди, яким геть зриває дах і вони зважуються на розрив стосунків - сильні люди, а ще сильніші напевно ті, що вміють спинитись....це боляче...дуже, але чи правильно? не знаю...Навіть коли в того іншого шлюб не вдався і не твоя в цьому вина, але дуже не хочеться бути в статусі розлучниці...так само як і в статусі вічної коханки, якою покористувались і рано чи пізно лишили...
шось таке накрутила:brovy:
  • 0

#48 Бажана

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 04.01.2010 – 17:52

Перегляд дописуБезбожник (1.01.2010 22:57) писав:

думаю, що кохання до заміжньої (жонатого) має свою специфіку. І питання про "зайнятість" не є таким уже актуальним. Таке положення (зайнятість) часто-густо цілком влаштовує обидві сторони.

п. Безбожник, питання йде про кохання до заміжньої жінки (чоловіка) і про те, чи можна його вважати щастям або ж бідою!
З вашою думкою погоджусь, якщо говорити про банальне захоплення- здебільшого сексуальне- між партнерами. В такому випадку питання про те, хто для кого яке місце посідає просто відпадає, оскільки при кожній зустрічі обидва належать тільки один одному, а всі інші образно кажучу не існують! Якщо ж обговорювати ситуацію де йдеться про кохання, то питання про "зайнятість" таки буде актуальним, якщо не одразу, то обов'язково через деякий час.
  • 0

#49 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 04.01.2010 – 19:12

Перегляд дописуБажана (4.01.2010 17:52) писав:

п. Безбожник, питання йде про кохання до заміжньої жінки (чоловіка) і про те, чи можна його вважати щастям або ж бідою!
З вашою думкою погоджусь, якщо говорити про банальне захоплення- здебільшого сексуальне- між партнерами. В такому випадку питання про те, хто для кого яке місце посідає просто відпадає, оскільки при кожній зустрічі обидва належать тільки один одному, а всі інші образно кажучу не існують! Якщо ж обговорювати ситуацію де йдеться про кохання, то питання про "зайнятість" таки буде актуальним, якщо не одразу, то обов'язково через деякий час.

Бажана, давай най мухи будуть окремо, а мед окремо.
Ти кажеш : " обов'язково через деякий час." Так я ж не заперечував цього в дописі : " Ну, не без того що буває, коли одна із сторін вимагає розлучення з дружиною (чоловіком) від іншої. Але це - не так часто."
Різниця тільки в тОму, що у мене : "не так часто", а у тебе : "обов*язково". От з цим обов*язково я не погоджуюсь. І ось чому : нікому з нас невідомо скіко чоловіків (жінок) кохають інший об*єкт. Невідомо, бо про це не вішають об*яву на кожному стовпі. Відповідно цього, можна стверджувати, що таких - повно. Але ж невідомо, скільки. Таїнство серця. Це по-перше. По-друге, мій допис сАме про кохання, а не про захоплення.
Захоплення не несе ніякої відповідальності і я його не стану аналізувати. Кохання ж, навпаки, обтяжене відповідальністю. І що ж виходить на практиці ? А виходить, що (оскільки мова про кохання сімейних людей) у кожної сторони (частіше) є ще "додаток". Ті ж діти, до прикладу. І якщо я покохав заміжню жінку, то маю кохати не тільки те що в ній і на ній, а і те що з нею. Розумієш ? Тобто, якщо я хочу тіко її, то це і є оте твоє : "банальне захоплення". І мені пофіг решта її проблєм. Подавай мені тіло - і все. Але ж я кохаю. А значить і переживаю за неї. І я не можу штовхати її на авантюру : розведись обов*язково. А може їй у своїй сім*ї в сто разів комфортніше ? І діти влаштовані, і робота є, і житло хороше, і матеріально забезпечена. От тільки в коханні не реалізувала себе. То що, все їй тепер ламати ? Бо я так хочу ? Чи не занадто нерівна ціна враховуючи те, що посередині можуть стояти діти ? Хіба кожна мати піде на таку невизначеність ? З іншого боку, який же нормальний мужик буте підштовхувати на таке, кохаючи, а не захоплюючись ?
Так, це складна ситуація, не сперечаюсь. В тому і полягає суть кохання, що треба тисячу разів все зважити і не навредити коханій. При умові, що бачиш в ній не тільки сексуальний об*єкт. Так воно, на мій погляд.

Ти знаєш, мені відомо кілька чоловіків, які воз*єднались з коханою (після десятиліть кохання) тільки після смерті своїх дружин. Часто таке відбувається навіть в 70 і більше років. От таку муку несли в собі десятиліттями. Бо кохали, деякі з них, з самісінької юності. Але не так склалось, як хотілось. Життя, що поробиш.

ПС. Зверни увагу, в попередньому дописі я написав в кінці : "можна називати і називати ті чи інші речі котрі присутні при таких відносинах". Ото візьми і додай сюди вказану мною відповідальність у цьому дописі.

Повідомлення відредагував Безбожник: 04.01.2010 – 19:19

  • 0

#50 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 04.01.2010 – 20:06

Мені пригадалось з Григіра Тютюнника (не пам"ятаю назву твору), коли дитина запитує маму, чому тато на зійшовся з жінкою, яку кохав все своє життя. "-Тоді б не було тебе, - прошепотіла сосна".

Мені щиро шкода людей, які кохають не своїх чоловіка чи дружину. Складно те все.
  • 0

#51 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 04.01.2010 – 20:33

Перегляд дописуОлеська (4.01.2010 20:06) писав:

Мені пригадалось з Григіра Тютюнника (не пам"ятаю назву твору), коли дитина запитує маму, чому тато на зійшовся з жінкою, яку кохав все своє життя. "-Тоді б не було тебе, - прошепотіла сосна".

Мені щиро шкода людей, які кохають не своїх чоловіка чи дружину. Складно те все.

Ох... Олесько. Нашо мені той Григір Тютюнник, коли я це питання сам завдавав власній матері. Пару років назад. А вона (79-ть років) тіко заплакала і промовчала.

Повідомлення відредагував Безбожник: 04.01.2010 – 20:34

  • 0

#52 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 04.01.2010 – 21:05

Перегляд дописуБезбожник (4.01.2010 20:33) писав:

Ох... Олесько. Нашо мені той Григір Тютюнник, коли я це питання сам завдавав власній матері. Пару років назад. А вона (79-ть років) тіко заплакала і промовчала.
Складно переосмислювати власні почуття на старості.

Перегляд дописуЦнотлива коса (4.01.2010 20:42) писав:

Моя хазяйка жінка заміжня, але любов українців до неї немає меж - скоро президентом вибируть.Так, кохання штовхає на божевільні поступки.
Ану брись з розділу!)
  • 0

#53 =MAVKA=

    Я в серці маю те, що не вмирає...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1153 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:м. Київ

Відправлено 12.01.2010 – 17:03

Флуд видалила
  • 0

#54 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.07.2010 – 17:05

Перегляд дописуСамотня (28.07.2010 16:59) писав:

я так і знала, шо ви будете сміятися)))

Що тут скажеш.
Сподіваюсь, що Ви так само думатимете і коли мова йтиме про Вашого чоловіка і дитину - тоді легко переживете можливі проблеми.

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 28.07.2010 – 17:05

  • 0

#55 Теж пасічник...

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 332 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:краще не знати:)

Відправлено 28.07.2010 – 21:49

Що сказати, людина подобається не залежно від того одружена вона чи ні.

Тепер принцим "сміливіше я замужем, і обережно я одружений не працює"
Єдине в чому є суттева різниця: для чоловіка він звабив -і має результат(одружений він чи ні) і може заспокоїтись, а от для жінки якщо в неї почалось кохання - то це не результат і не кінець, а лише початок і з цим коханням вона буде щось робити(і що з цим добром тепер робити - це для неї питання огого якої важності). Так що можна нарватись на дуже довготривалу мороку.
  • 0

#56 Самотня

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 483 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Раша

Відправлено 29.07.2010 – 06:27

Перегляд допису-=VJ=- (28.07.2010 17:05) писав:

Що тут скажеш.
Сподіваюсь, що Ви так само думатимете і коли мова йтиме про Вашого чоловіка і дитину - тоді легко переживете можливі проблеми.
Якщо з"явиться таке ж мале нахабне стерво (майже ровесниця моєї доньки) -- я їй голову відірву. Угумс. )))
Дякувати богу, я поки ні на що не претендую і конфлікти не провокую... Та й не збираюся, якщо чесно.

Перегляд дописуТеж пасічник... (28.07.2010 21:49) писав:

Єдине в чому є суттева різниця: для чоловіка він звабив -і має результат(одружений він чи ні) і може заспокоїтись, а от для жінки якщо в неї почалось кохання - то це не результат і не кінець, а лише початок і з цим коханням вона буде щось робити(і що з цим добром тепер робити - це для неї питання огого якої важності). Так що можна нарватись на дуже довготривалу мороку.
Гм...
  • 0

#57 Скажена ягідка

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 474 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:))

Відправлено 05.06.2011 – 09:54

Перегляд дописуСамотня (29.07.2010 06:27) писав:

Якщо з"явиться таке ж мале нахабне стерво (майже ровесниця моєї доньки) -- я їй голову відірву. Угумс. )))
Та невже? Чому? Невже та "коханка" щось тобі винна? Вона давала тобі обіцянки вірності на відміну від твого чоловіка? Це ж він клявся? Чи не так? З нього,а не з неї тре питати?Що хотіти від тієї жінки? Вона також хоче кохання,чи не так?
Ніколи не розуміла дружин які дізнавшись,мріють вбити коханку. Та чоловіка свого вбий,нє?
Коханка,якщо справді любить,то теж мріє тебе притовкти,повір,бо ділить коханого,з тобою,поки що ще ЙОГО дружиною.
Так шо в ніс її поцілуєш,а не голову відірвеш,ага.

Повідомлення відредагував Скажена ягідка: 05.06.2011 – 10:02

  • 0

#58 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 05.06.2011 – 16:34

Перегляд дописуСкажена ягідка (5.06.2011 10:54) писав:

Та невже? Чому? Невже та "коханка" щось тобі винна? Вона давала тобі обіцянки вірності на відміну від твого чоловіка? Це ж він клявся? Чи не так? З нього,а не з неї тре питати?Що хотіти від тієї жінки?
Ніколи не розуміла дружин які дізнавшись,мріють вбити коханку. Та чоловіка свого вбий,нє?
Так шо в ніс її поцілуєш,а не голову відірвеш,ага.
а по-моєму цілком нормальне таке бажання.
поки чоловік свій, то якою б скотинякою він не був, жінка його жалітиме,голубитиме і тд. отакі зради я сприймаюяк своєрідне насилля в сім.ї. просто моральне. багато ж жінок не йдуть,коли чоловік безпроглядно бухає. чи б.є дружину. отак і тут. своє "пробачиш", не відпустиш.
хоча як на мене, пробачити чоловіку коханку - це вже занадто.

Перегляд дописуСкажена ягідка (5.06.2011 10:54) писав:

.. Вона також хоче кохання,чи не так?
Коханка,якщо справді любить,то теж мріє тебе притовкти,повір,бо ділить коханого,з тобою,поки що ще ЙОГО дружиною.
хоспаді. то заверни чоловіку у бантік і подаруй його комусь. так шо лі робити тре? бо комусь же теж треба. і діти в Африці голодають.

пс. модерам: можливо пост треба перенестив іншу тему,але я не придумала яку.
  • 0

#59 Скажена ягідка

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 474 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:))

Відправлено 05.06.2011 – 20:34

Перегляд дописуSensssorika (5.06.2011 17:34) писав:

а по-моєму цілком нормальне таке бажання.
поки чоловік свій, то якою б скотинякою він не був, жінка його жалітиме,голубитиме і тд. отакі зради я сприймаюяк своєрідне насилля в сім.ї. просто моральне. багато ж жінок не йдуть,коли чоловік безпроглядно бухає. чи б.є дружину. отак і тут. своє "пробачиш", не відпустиш.
хоча як на мене, пробачити чоловіку коханку - це вже занадто.

хоспаді. то заверни чоловіку у бантік і подаруй його комусь. так шо лі робити тре? бо комусь же теж треба. і діти в Африці голодають.

пс. модерам: можливо пост треба перенестив іншу тему,але я не придумала яку.
Я б зраду не пробачила,саме тому,так...дізнавшись,або сама б пішла,або його відквартирувала б.


А коханка,не завжди коханка,вона часто кохана вже.
Ну пробачиш ти йому,і шо? Він ж далі бачачи що це безнаказано робитиме те саме. Так принижуватись до кінця днів своїх,і закривати очі на його походеньки?

Повідомлення відредагував Скажена ягідка: 05.06.2011 – 20:39

  • 0

#60 nusay

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 103 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:родючий центр України

Відправлено 05.06.2011 – 20:51

Перегляд дописуСкажена ягідка (5.06.2011 21:34) писав:

Я б зраду не пробачила,саме тому,так...дізнавшись,або сама б пішла,або його відквартирувала б.


А коханка,не завжди коханка,вона часто кохана вже.
Ну пробачиш ти йому,і шо? Він ж далі бачачи що це безнаказано робитиме те саме. Так принижуватись до кінця днів своїх,і закривати очі на його походеньки?
значить дівчата так. чоловіків мало на всіх не вистачає. - перше. отже, жінки загалом пробачають зради на стороні. (якшо мудрі, а як упретесь - не пробачу, ну і піде він чи ви його вигонете, ну світле майбутнє - сама) по-друге, якшо він ходе до іншої, шось не так із законною. треба збігати до салону, прибарахліться, скинуть 2-3кг, вообщем трохи освіжитись. нормальні чоловіки, обласкані, накормлені - сидять коло рідних циць. Мова не йде про "кобелів."
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних