Перейти до вмісту

Кохання до заміжньої жінки



Повідомлень в темі: 555

#21 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 09:49

Цитата

Якщо щось ще цікавить, або щось пропустив - питайте, може щось додам...
Так, Віджею, у мене є питання : коли ви ото вперше на березі моря поцілувалися, хто був ініціатором цього поцілунку?

Дякую, що написав свою історію. Я на неї навіть не можу одразу дати відгук, хочеться ще перечитати.
Мені, між іншим, знайоме убережжя Євпаторії. Я там якось теж була в колишньому "піонерському таборі". Вечорами там на набережній була майже суцільна темрява, лиш шум моря чути.



Офтоп видалила.
  • 0

#22 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 11:00

Перегляд дописуКава з козявками... (28.09.2009 13:41) писав:

Не знаю.. можливо йому сексу не вистачає..
Можливо любить партнерів у яких планка в сексі куди вище від його.
Можливо закохався.
Про хлопця якого віку говоримо?)
Вік хлопця не є важливим. Я теж думаю, що мотиви можуть бути різними. Звісно, що вік хлопця може впливати на його мотивацію, але може і не впливат.
Цікавою є думка форумлян, тому що у кожного з цього питання є свій досвід і свої мотиви. Адже історія Віджея явно відрізняється від історії Безбожника (хоч він і не захотів її розказати), та й від історії Неорландіни.
Отже якщо кожен висловиться, то матимо повну картину, з якої вже можна робити висновки.
  • 0

#23 КаваНеПийПивоЇжБорщ...

    Т Чарівне Гімно 2009

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3018 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:мами

Відправлено 29.09.2009 – 12:16

Цитата

Отже якщо кожен висловиться, то матимо повну картину, з якої вже можна робити висновки.
Які висновки? : )
Люди ж не овочі.
Інша справа коли сформована родина у якій є діти, і якось шкода коли така штука трапляється, дітей.


Таке ж кохання може бути і навпаки, до хлопця. До речі.
  • 0

#24 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 29.09.2009 – 12:22

Перегляд дописуКава з козявками... (29.09.2009 13:16) писав:

Які висновки? : )
Люди ж не овочі.
Інша справа коли сформована родина у якій є діти, і якось шкода коли така штука трапляється, дітей.


Таке ж кохання може бути і навпаки, до хлопця. До речі.
Шось ви в інший бік тему повертаєте...

Не думаю, що хтось особливо щиро (ну. крім ВіДжея) розкаже таку свою історію.. Певне, надто особисте..
  • 0

#25 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 12:55

Перегляд дописуКава з козявками... (29.09.2009 13:16) писав:

Які висновки? : )
Люди ж не овочі.
Інша справа коли сформована родина у якій є діти, і якось шкода коли така штука трапляється, дітей.
Можливо ти правий, і тут ніякі висновки не потрібні, тому що кожна історія унікальна. Оскільки це дійсно особисті історії, то мало хто зважується про це розповідати вголос.
Але насправді кохання до заміжніх жінок трапляється досить часто. І правильно написала більшість дописувачів, як і ти, що "люди - не овочі", закохатися може кожен у будь-якій ситуації і обручка цьому не зарадить.
Користь я бачу в тому, що ми можемо вільно обговорювати цю "незручну" тему. І тоді у людей, які стикалися з цією проблемою, не виникатиме враження, що вони самотні у цьому світі і тільки з ними трапилося таке "нещастя" або "щастя".
  • 0

#26 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 29.09.2009 – 13:12

Перегляд дописуБлискавиця (29.09.2009 12:55) писав:

Користь я бачу в тому, що ми можемо вільно обговорювати цю "незручну" тему. І тоді у людей, які стикалися з цією проблемою, не виникатиме враження, що вони самотні у цьому світі і тільки з ними трапилося таке "нещастя" або "щастя".
Користь чи ні - не знаю... Як на мене - є різниця в сприйнятті даної ситуації. Я про різницю між заміжньою жінкою в яку просто закоханий сторонній чоловік, але вона не надає тому особливого значення, типу "це його проблеми, мені його ненада" і тією жінкою, яка все ж насмілиться прийняти кохання і відповісти..
  • 0

#27 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 13:24

Перегляд дописуManfred (29.09.2009 14:09) писав:

Наскільки ж теплішою і ріднішою темою жінкам здається — кохання до заміжньої жінки, як до заміжнього чоловіка. Читаю і дивуюся цій атмосфері довіри, толеранції та порозуміння, просто янголи якісь зібралися у цій темі, хто ж то писав про те саме у темі про одружених чоловіків? Невже ці самі люди? Чи то шахідки якісь були ;)
Манфреде, ви відступаєте від теми)). Різниця в тому, що автору теми про "живого і мертвого чоловіка" більше кортіло уваги, пригод і, напевне сексу.
А ця тема саме про кохання. Тобто проблема життєвого вибору, коли залишилися старі почуття і з*явилися дуже сильні нові почуття.

Та й випадки, щоб жінка заради коханця покинула дітей, є дуже рідкими, а випадки протилежного характеру трапляються значно частіше.
Ви ж не будете заперечувати, що для сучасної жінки діти все ще мають більше значення, ніж для чоловіка, а часто навіть діти для жінки мають більше значення, ніж сам чоловік?
В суспільстві також більше засуджується жінка, що розбила сім*ю, ніж чоловік, який пішов із сім*ї.
Це змушує переосмислювати питання свободи вибору в коханні для жінки і для чоловіка.
  • 0

#28 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 13:51

Перегляд дописуManfred (29.09.2009 14:38) писав:

От уявімо собі стандартову ситуацію. Живе собі дівча, закохується, розчаровується, переходить від одного кохання до иншого — шукає, одним словом. А шукає вона свого принца, за якого вийде заміж і житиме щасливо все життя і помруть вони в один день. Але життя проходить... 25-30 вже промайнуло, а ніц не змінюється, принц все не з'являється. І що їй бідолашній робити?

Їй же вже треба заміж, дітей народжувати, одним словом рухати колесо свого життя кудись уперед. Ну от вона і обирає когось з тих з ким тусує, з тих хто поряд і наче не зовсім найгірший варіянт. Але це ж не той про якого вона мріяла!!! Ну і чи скаже вона після цього словами відомого персонажа: "Но я другому отдана і буду вєк єму вєрна"? Чи просто визнає, що позаяк він не той, про кого вона мріяла, то і не той, кому б вона могла берегти вірність все життя?
Це дуже цікава і глибока думка. Я гадаю, що багато жінок потрапляє саме в таку пастку : стереотипи суспільства тиснуть, що вже час іти заміж, народжувати дітей, мати чоловіка, який би про неї дбав.
Тому бере першого-ліпшого, хто погоджується з нею бути, як ти й написав. Або заплющує очі на купу недоліків, які їй не до вподоби, чіпляється "за щось хороше, що в ньому є", аби лише виконати свою "програму" : кохання-секс-заміж-діти.

Так, раніше жінок одружували без кохання, і досі це роблять у мусульманських країнах,... і навіть кохання теж не є гарантією того, що сім*я буде мцною і вдалою.
Але пізніше недолікі починають відігравати ведучу роль. Виходячи заміж, не варто сподіватися, що недоліки чоловіка кудись пропадуть. Якщо він в молоді роки не вельми темпераментний, то надалі він взагалі він взагалі забуде про секс. Якщо він занадто темпераментний - то треба бути готовою пробачати зради.
Те ж стосується і решти особливостей майбутнього чоловіка.
Якщо це не врахувати, то згодом знайдеться "кращий, цікавіший" і тоді виникнуть набагато сильніші почуття.
  • 0

#29 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 29.09.2009 – 14:00

Любі модератори, не заходьте у офтоп.. ;)


Якщо серйозно, то ні велике кохання до свого чоловіка, яке з часом чи залишилось, чи атрофувалось у звичку не врятує жінку (як і чоловіка) від можливої закоханості в когось поза сім"єю. І чого це всі зразу говорять про те, що обов"язково в сім"ї має бути щось неладно, щоб закохатись? Ніхто з пари не сліпий і спостерігає зовнішній світ.. Не мусить бути прична закоханості... Просто "бум" і все.. Невже такого не може бути?
  • 0

#30 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 14:05

Перегляд дописуБлискавиця (29.09.2009 10:49) писав:

Так, Віджею, у мене є питання : коли ви ото вперше на березі моря поцілувалися, хто був ініціатором цього поцілунку?

Вона. Я навіть не знав, як це до пуття робиться.

Перегляд дописуБлискавиця (29.09.2009 10:49) писав:

Мені, між іншим, знайоме убережжя Євпаторії. Я там якось теж була в колишньому "піонерському таборі". Вечорами там на набережній була майже суцільна темрява, лиш шум моря чути.

Я там вже п"ять разів був по всьому узбережжю - "Маяк", Крупської, Іскра...
Ех, найкращі роки і відпочинки там пройшли...

Перегляд дописуБлискавиця (29.09.2009 14:51) писав:

Це дуже цікава і глибока думка. Я гадаю, що багато жінок потрапляє саме в таку пастку : стереотипи суспільства тиснуть, що вже час іти заміж, народжувати дітей, мати чоловіка, який би про неї дбав.

Проблема лише в тому, що окрім стереотипів ще існують об"єктивні фізіологічні причини. Але це вже позатематика.
  • 0

#31 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 16:13

Перегляд дописуВакуОлька (29.09.2009 15:00) писав:

Якщо серйозно, то ні велике кохання до свого чоловіка, яке з часом чи залишилось, чи атрофувалось у звичку не врятує жінку (як і чоловіка) від можливої закоханості в когось поза сім"єю. І чого це всі зразу говорять про те, що обов"язково в сім"ї має бути щось неладно, щоб закохатись? Ніхто з пари не сліпий і спостерігає зовнішній світ.. Не мусить бути прична закоханості... Просто "бум" і все.. Невже такого не може бути?
Я теж вважаю, що може бути "бум" і все ;).
Моя основна думка в тому, що дівчата все ж мають вибирати супутника життя, зважаючи на його недоліки, а не на достоїнства. Бо саме недоліки потім будуть важливими.
А достоїнства дуже легко знайти у якогось іншого чоловіка (як кажуть "за парканом трава зеленіша"), який недоліки приховуватиме (як завжди буває, поки люди не починають жити разом або серйозно зустрічатися).
Буває, що ці достоїнства настільки потрібні жінці, що вона й закохується в іншого. А варто також зважати й на недоліки коханця. Бо якщо ці недоліки несумісні із нашими уявленнями, то також нічого хорошого не вийде.

Перегляд допису-=VJ=- (29.09.2009 15:05) писав:

Вона. Я навіть не знав, як це до пуття робиться.
Я чогось так і подумала. Це означає, що вона взяла на себе ініціативу за ваші стосунки. Може ти б ще довго не наважувався до неї наблизитися, і добряче подумав би, перш ніж це робити.
Я не кажу, що жінка не повинна проявляти активність. Але в таких ситуаціях, коли вона одружена, а хлопець - вільний, або вона старша, а хлопець - молодший, або вона знає, що це несерйозно, а для хлопця - це серйозно тощо, все ж варто зважати на почуття хлопця. Інакше це не його вибір виходить.
Початок стосунків багато говорить про те, як вони будуть продовжуватися.
  • 0

#32 Елегантний

    Писар

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 402 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 29.09.2009 – 16:31

Аякже, кохання до заіжньої жінки! Якщо свій чоловік обрид, або до дружини горять у нього очі, як у дохлого кота,- то кому не захочеться знову почуватися бажаною?! І таки такий йолоп завжди знаходиться. Або ж черговий любитель халявного сексу.Після якогось часу обожнювач щезає, а жаданиця кохання залишається на самоті із асоціацією себе самої як витертого ногами коврика біля вхідних дверей. Бувають і виключення. У мистецьких творах
  • -1

#33 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 29.09.2009 – 17:05

Флуд викинула. Вуйку Дмитре, вам усне попередження. Ще раз - і коліньми на шкарлупки від горіхів в кутку (тобто+10 за флуд)
  • 0

#34 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 29.09.2009 – 18:57

Перегляд дописуManfred (29.09.2009 15:08) писав:

Може бути все. Може навіть бути таке, що людина одночасно і щиро кохатиме багатьох, хоч більшість у це і не вірить )

Зате у таке вірить меншість. Воно і сказано вже давно : кохання - для меншості. Рідкий випадок, коли погоджуюсь з Manfredom.
  • 0

#35 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 29.09.2009 – 19:47

Перегляд дописушпіц (29.09.2009 17:31) писав:

Аякже, кохання до заіжньої жінки! Якщо свій чоловік обрид, або до дружини горять у нього очі, як у дохлого кота,- то кому не захочеться знову почуватися бажаною?! І таки такий йолоп завжди знаходиться. Або ж черговий любитель халявного сексу.Після якогось часу обожнювач щезає, а жаданиця кохання залишається на самоті із асоціацією себе самої як витертого ногами коврика біля вхідних дверей. Бувають і виключення. У мистецьких творах

Може і так буває, як Ви кажете. Однак буває і по іншому. Буває що горять у нього очі, та в неї все рівно є бажання бути бажанною. І вона починає шукати. Життя її вже з тріщиною. І сталась вона не по вині найденого нею. Це сталось раніше. До знайомства з ним.
Вона не дає тобі проходу, бо в неї несклалось життя. Вона тобі все починає розказувати, як на сповіді. Ти їй : я не люблю таке слухати, бо виглядає негідним, влазити в чужу сім"ю. А вона тобі : якщо ти не зрозумієш, то мені залишається... петля. Ти починаєш думати: я ж мужчина, як же не допомогти ? Тим більше, що нею зроблено уже все, аби ти полюбив її. От тоді починається найцікавіше. У неї крім всього "прочего" - троє дітей. Виявляється - було четверо, але одненьке померло. Зважаючи на молодий вік і таке часте дітонародження, жінка вже має купу хвороб. Вона не з бомжів, навпаки, досить непогано живуть матеріально при міцному господарстві. Однак - життя немає. Мало того, скандали доходять до такого, що діти страждають досить серйозно. (не стану конкретизувати) Ти про це знаєш, хоч і живеш за пів держави від них. Дзвінки, сльози, діти... Знову задаєш собі питання : ти ж мужчина і ПОСТУПОК - є твій природній обов"язок. Щоб не було все на емоціях, сідаєш і зважуєш всі за і проти. Рішення одне. Сідаєш на поїзд (ніхто не чекає) і їдеш. Знаєш тільки приблизний район місцепроживання. Але через сутки - знаходиш. Ввалюєшся прямо в дім і кажеш ; збирай шмотки і дітей - поїхали. Бери мінімум, решта - то мої проблеми. У чоловіка очі на лобі, але бачу в тих очах страх. Принаймі він побоявся полізти в бійку (най би попробував). Однак найцікавіше, що той страх і в неї. А діти (заочно, подарунки дзвінки-поздоровлення) вже давно мене знають і дуже раді. Я навіть розсміявся з такого парадоксу. Найменший каже - я поїду. Дівчина - теж. Найстарший - мовчить.
Закінчується все тим, що забираю дітей (але пізніше) до себе. ОДНИХ. Влаштовую в місцеву школу, одягаю, уроки і т.п. Вони обоє - там, бо їй, виявляється, треба повирішувати питання. Проходить рік. Дзвінок: приїду за дітьми. Будь ласка. Старший хоче, менші обоє плачуть. Відриваю їх як від серця.
Ось уже багато років, як вона пересилає СМСки і пише: люблю тільки тебе. А я не відповідаю. І не відповім. Пізно.
Це така собі, дуже стисла історія семирічного кохання до заміжньої.
Так що, як бачите, не тільки "жаданниця" може залишитись в цій ситуації з "асоціаціями".
  • 0

#36 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.09.2009 – 21:26

Перегляд дописушпіц (29.09.2009 17:31) писав:

Аякже, кохання до заіжньої жінки! Якщо свій чоловік обрид, або до дружини горять у нього очі, як у дохлого кота,- то кому не захочеться знову почуватися бажаною?! І таки такий йолоп завжди знаходиться. Або ж черговий любитель халявного сексу.Після якогось часу обожнювач щезає, а жаданиця кохання залишається на самоті із асоціацією себе самої як витертого ногами коврика біля вхідних дверей. Бувають і виключення. У мистецьких творах
Дуже категорична думка. Маєте конкретний життєвий досвід з цього приводу?

Безбожнику, здається ти допоміг цій жінці не влізти в петлю. Хоча тебе це певно мало втішає.
Мені тільки не ясно (якщо хочеш, то можеш не відповідати), чому ти так довго чекав, поки вона переїде до тебе жити - аж цілий рік? Напевне також мав надії і неабиякі почуття до неї. Чи це зіграла роль така твоя риса характеру, як відповідальність?
  • 0

#37 КаваНеПийПивоЇжБорщ...

    Т Чарівне Гімно 2009

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3018 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:мами

Відправлено 29.09.2009 – 21:29

Цитата

Шось ви в інший бік тему повертаєте...

Не думаю, що хтось особливо щиро (ну. крім ВіДжея) розкаже таку свою історію.. Певне, надто особисте..
А в який я бік тему повертаю?
Я взагалі не про щирі історії...
  • 0

#38 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 02.10.2009 – 23:53

Перегляд дописуБлискавиця (29.09.2009 22:26) писав:

Дуже категорична думка. Маєте конкретний життєвий досвід з цього приводу?

Безбожнику, здається ти допоміг цій жінці не влізти в петлю. Хоча тебе це певно мало втішає.
Мені тільки не ясно (якщо хочеш, то можеш не відповідати), чому ти так довго чекав, поки вона переїде до тебе жити - аж цілий рік? Напевне також мав надії і неабиякі почуття до неї. Чи це зіграла роль така твоя риса характеру, як відповідальність?

Допоміг чи ні, то най вона вирішує. Стосовно самого себе, то у мене звичка: якщо кому в чому допоміг, то про це не пам"ятаю. І не користуюсь при нагоді. Пам"ятати слід людину, а не власну допомогу.
Чому чекав рік ? Перш за все - я дав слово. По-друге, рік - це зовсім не довго. Довго - це коли все життя.
Якось вона казала : я шукала людину і я її знайшла. Однак, маючи життевий досвід, я бачив, що людина не розуміє значення цієї події. Я їй казав : якщо це так - ти хоч розумієш, що знайти людину, це не 20 копійок знайти ? Тим більше, якщо ця людина згідна поступити в твоє розпорядження. Цілком. І не тільки в твоє, а і дітей. Не переслідуючи при цьому власних мотивів і не займаючись самолюбуванням ? Все по велінню серця.
Здається це її і злякало. Тобто, вона не була гідною своєї знахідки. Вона не знала: що з нею робити ? Чому не знала? А тому що образа на власну недолю у неї була пріоритетною. Хотілось щось змінити, але при цьому не втратити почуття образи на минуле. Можливо мстивості. Жінка, все таки. Вона навіть додавала (щодо знахідки) таке : я молила Бога багато років, щоб він послав мені іншого. І він мене почув.
Тоді я сказав їй : хоч я і не віруючий, але так розумію, що рішення Бога для віруючого є правильним. Однак при цьому розповів їй таку притчу : один чоловік жалівся на свою долю, бо був бідним. І сказав Богу : Боже, чому я бідний ? нащо мені ти дав такий тяжкий хрест ? Дай мені інший. Бог привів його у відповідне місце, де тих хрестів було безліч. І всі вони - закриті тканиною. Каже тому чоловіку : вибирай любий. Той став приміряти хрести. І ніякий його не влаштовував : то занадно важкий, то легкий, то кривий, то холодний , то гарячий. Нарешті знайшовся хрест який чоловіку сподобався. І він крикнув : ось мій хрест ! дай мені його ! Бог каже ; знімай тканину і забирай. Той зняв тканину, а на хресті написано : бідність.
Звісно ж, я не веду мову не про бідність, а про вміння нести свій хрест. А якщо вже випросив у Бога інший, то повинен знати, що такі подарунки Він робить не кожного дня. І не кожному. Надто велика черга. Чого вона, здається і не зрозуміла.
Ну, а що до того, яка риса зіграла роль...скоріш за все дане мною слово іншій людині. Слабшій від природи фізично. Матері трьох дітей. Маючі проблеми зі здоров"ям. Як можна обманути ? Звісно ж, що при цьому вона мені подобалась. Однак подобалась не тільки вона. Я не належу до людей, які здатні полюбити чужих дітей як своїх. Скоріше - навпаки. Але тут був парадокс ; любов до дітей була не меншою, ніж до неї. Сам здивувався.
Чи була надія ? Досить слабка. Я контролював свої почуття повністю. Однак змушений був пройти це до кінця. Бо поставив на "кон" найдорожче що маю : власне слово і честь. Тим більше, що були свідки : діти.
Десь глибоко залишилась гіркота. В якійсь мірі про те сказано у такому собі віршику про прокляття на самого себе, в розділі :вірші про кохання. Але досить швидко поставив себе на місце. Про те що трапилось - не жалію.
  • 0

#39 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 05.10.2009 – 09:31

Флуд видалено.
  • 0

#40 Ганна панна

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 104 повідомлень

Відправлено 06.10.2009 – 02:28

Це або Щастя, або біда.
(С) КО
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних