Перейти до вмісту

Кохання до заміжньої жінки



Повідомлень в темі: 555

#1 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 10:37

  • 560
Була вже тема про те, чи живий чи мертвий чоловік, який перебуває у шлюбі. З*ясовували, чи варто йому розраховувати на увагу дівчат, на флірт з ними, а можливо і щось більше.

Думаю, що справедливо поговорити і про заміжніх жінок, бо саме їм зазвичай не приділяють потрібної уваги. Як у шлюбі, так і у суспільстві.

Теревені останні півроку сильно подорослішали. З*явилося багато сімейних пар. Якщо раніше присутні були лиш одружені чоловіки, то тепер є і одружені панянки <_<.
Для мене є цікавим питання чому виникає у хлопців\чоловіків кохання до заміжніх жінок. Чи вважаєте ви, що заміжня жінка може закохуватися, чи справді в неї можуть бути почуття до когось, крім чоловіка? Чим заміжню жінку може привабити інший хлопець? Що відчуває хлопець, який є коханцем заміжньої жінки? Чи знаєте такі приклади із життя, і яка історія цього кохання? Який найкращий вихід з цієї ситуації?
І,нарешті, як ви до цього ставитеся?

#2 Крихітка

    Мрійниця

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4030 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ, Castelló, Ibiza, Hildesheim

Відправлено 26.09.2009 – 10:51

Цитата

Для мене є цікавим питання чому виникає у хлопців\чоловіків кохання до заміжніх жінок.
Заміжні чи ні-такі ж самі жінки,такі ж красиві та привабливі. Не думаю що обручка на пальці настільки портить людину))

Цитата

Чи вважаєте ви, що заміжня жінка може закохуватися, чи справді в неї можуть бути почуття до когось, крім чоловіка?

Авжеж може,вона ж теж людина з почуттями і думками і шлюб цього не забирає.

Цитата

Чим заміжню жінку може привабити інший хлопець?
Мабуть,тим чого не вистачає у її законному шлюбі,у її чоловікові,ті якості які він втратив(вміння красиво залицятись,наприклад) або ті,яких у нього ніколи не було

Цитата

Чи знаєте такі приклади із життя, і яка історія цього кохання?
Да,серіалів про це багато назнімали))) Зі знайомих - не знаю,але думаю що майже будь-яка людина яка є в шлюбі закохувалась (навіть якщо і короткочасно) в когось іншого і симпатизувала іншому.Хоча це вже залежить від характеру.

Цитата

Який найкращий вихід з цієї ситуації?
Хотіла написати-розказати другій половинці про це,але подумала що сама мабуть не розказала би..просто старалася би вбити то "лишнє" почуття якщо це ще нічого серйозного. А взагалі свобода вибору це бути з тим з ким хочеш-всі можуть вибирати,так що просто треба дивитись по ситуації

Цитата

І,нарешті, як ви до цього ставитеся?
Будь-які позитивні почуття це добре,навіть якщо це "зрадливе кохання",чому б нього погано ставитись,воно ж не гірше за "законне" і підкріплене печаткою в паспорті.
  • 0

#3 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 10:59

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

Для мене є цікавим питання чому виникає у хлопців\чоловіків кохання до заміжніх жінок.

Відмінностей від "чому виникає кохання до незаміжніх" нема. Окрім клінічних випадків "любителів наставляти роги".

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

Чи вважаєте ви, що заміжня жінка може закохуватися

Якщо вона не закохувалась - як вийшла заміж?

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

чи справді в неї можуть бути почуття до когось, крім чоловіка?

Не може - це підлість. Має бути так: "Розлучайся - тоді отримаєш "може".

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

Що відчуває хлопець, який є коханцем заміжньої жінки?

Нічого. Не він же зраджує. Хоча коли чоловік - бандит, то тоді, звісно, додаються ще почуття страху за своє здоров"я.

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

Чи знаєте такі приклади із життя, і яка історія цього кохання? Який найкращий вихід з цієї ситуації?

Знаю, сам в такій ситуації колись був. Найкращий вихід - розійтися і забути. Нічого гарного з цього не виходить. Причому не через кохання, як таке, а через те, що жінка, яка змогла зрадити один раз, зрадить і вдруге - вже тебе.

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

І,нарешті, як ви до цього ставитеся?

Погано.
  • 0

#4 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 11:04

Перегляд допису-=VJ=- (26.09.2009 11:59) писав:

Знаю, сам в такій ситуації колись був. Найкращий вихід - розійтися і забути. Нічого гарного з цього не виходить. Причому не через кохання, як таке, а через те, що жінка, яка змогла зрадити один раз, зрадить і вдруге - вже тебе.
Я розумію, що ти, як чоловік, не можеш гарно ставитися до коханця, як до соціальної ролі. Твій досвід кохання до заміжньої жінки певно також не з приємних.
Я вважаю занадто категоричною фразу "жінка, яка змогла зрадити один раз, зрадить і вдруге - вже тебе". Тому що є маса прикладів, коли жінка одружується вдруге і живе із своїм другим чоловіком щасливо все життя, не зраджуючи його.
Зокрема я знаю таку пару із дуже романтичною історією "завоювання", яка переїхала потім жити в інше місто.
  • 0

#5 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 26.09.2009 – 12:24

Погано тільки те, що робить конкретним людям погано. Якщо і чоловік і дружина і коханці взаємозгодні - всі живуть щасливо й радісно. А тоталітарні настанови "це погано", "це добре" - залишимо для стереотипних шовіністів.
  • 0

#6 Вуйко Дмитро

    Where is my ban?!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1736 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 12:47

Згідно християнських вчень, чоловік має жінку, яку йому передбачено небесами. Отже по життю він має її знайти. Якщо ж він знаходить, як йому здається, цю жінку вже одруженою, то це або не його жінка, і так зване 'його кохання' це лише хтива потреба у сексі, або це його жінка, яка помилилася з вибором супутника.
Тож якщо ви думаєте, що 'покохали' заміжню жінку, то не спішіть віддаватися пристрасті. Розберіться в своїх почуттях
  • 0

#7 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 13:01

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 12:04) писав:

Я розумію, що ти, як чоловік, не можеш гарно ставитися до коханця, як до соціальної ролі.

Чому? до коханця, якщо він неодружений, я якраз ставлюся нормально - він же бо нікого не зраджує.

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 12:04) писав:

Твій досвід кохання до заміжньої жінки певно також не з приємних.

Це дуже м"яко сказано.
Тим паче, що це був перший досвід взагалі.

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 12:04) писав:

Я вважаю занадто категоричною фразу "жінка, яка змогла зрадити один раз, зрадить і вдруге - вже тебе". Тому що є маса прикладів, коли жінка одружується вдруге і живе із своїм другим чоловіком щасливо все життя, не зраджуючи його.

А при чому тут одружується вдруге? Одружуватись можна хоч і десять разів.
Інша справа, коли жінка "ставить роги" чоловікові, більше того - коли спить "на дві сторони", себто і з чоловіком, вдаючи кохання, і в коханцем.
Хіба це може гарно закінчитись?
А про випадки, коли шлюб вже був на "останньому здиханні" я не кажу - то вже і так зрозуміло, що разом людям не бути. Зазвичай і фізичної зради, як такої, тоді не буває, бо подружжя фізичною близькістю не займається місяцями на цьому етапі.


Перегляд дописуКиря (26.09.2009 13:24) писав:

Якщо і чоловік і дружина і коханці взаємозгодні - всі живуть щасливо й радісно.

Тут хтось казав про шведські сім"ї?
  • 0

#8 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 15:54

Цитата

Це дуже м"яко сказано.
Тим паче, що це був перший досвід взагалі.
Співчуваю, це дійсно буває дуже боляче. Особливо якщо перший досвід.

Перегляд допису-=VJ=- (26.09.2009 14:01) писав:

А при чому тут одружується вдруге? Одружуватись можна хоч і десять разів.
Інша справа, коли жінка "ставить роги" чоловікові, більше того - коли спить "на дві сторони", себто і з чоловіком, вдаючи кохання, і в коханцем.
Хіба це може гарно закінчитись?
А про випадки, коли шлюб вже був на "останньому здиханні" я не кажу - то вже і так зрозуміло, що разом людям не бути. Зазвичай і фізичної зради, як такої, тоді не буває, бо подружжя фізичною близькістю не займається місяцями на цьому етапі.
Так, я згодна з цим дописом. Маю додати, що інколи жінка може й справді обох любити (про такі випадки є тема "Чи можна кохати двох одночасно"). І, звісно, перш ніж піти від чоловіка до іншого, вона ж має якось його пізнати і полюбити аж настільки? Тобто якби не було "наставляння рогів", то само собою ясно, що й коханця не було б, і другого одруження теж не було б. Платонічне кохання нині трапляється дуже рідко.
  • 0

#9 Шмарко

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 83 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Делятин гуцульська хата.

Відправлено 26.09.2009 – 16:45

я одного разу ходив до заміжньої жінки, і було то всьо через обід. і ось одного разу чоловік якогось хрєна приперся додому з роботи без попередження. з того часу я зарікся звязуватись з такими кобітами, бо то гріх великий.
  • 0

#10 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.09.2009 – 17:33

Перегляд дописуБлискавиця (26.09.2009 11:37) писав:

Була вже тема про те, чи живий чи мертвий чоловік, який перебуває у шлюбі. З*ясовували, чи варто йому розраховувати на увагу дівчат, на флірт з ними, а можливо і щось більше.

Думаю, що справедливо поговорити і про заміжніх жінок, бо саме їм зазвичай не приділяють потрібної уваги. Як у шлюбі, так і у суспільстві.

Теревені останні півроку сильно подорослішали. З*явилося багато сімейних пар. Якщо раніше присутні були лиш одружені чоловіки, то тепер є і одружені панянки <_<.
Для мене є цікавим питання чому виникає у хлопців\чоловіків кохання до заміжніх жінок. Чи вважаєте ви, що заміжня жінка може закохуватися, чи справді в неї можуть бути почуття до когось, крім чоловіка? Чим заміжню жінку може привабити інший хлопець? Що відчуває хлопець, який є коханцем заміжньої жінки? Чи знаєте такі приклади із життя, і яка історія цього кохання? Який найкращий вихід з цієї ситуації?
І,нарешті, як ви до цього ставитеся?
якщо з твого боку кохання до заміжньої жінки, то це пайдьот, може чоловік навіть не буде проти
одним словом, тут можна пофнтазувати
  • 0

#11 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 27.09.2009 – 10:52

Пане, Віджею, ви тут єдиний поки що, хто мав такий власний досвід. Тому прошу вас написати свою життєву історію про кохання до заміжньої жінки, якщо ви не проти ;).
Саме на прикладах із життя можна щось зрозуміти і чомусь навчитися. Я думаю, що це буде корисним для багатьох.
  • 0

#12 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 27.09.2009 – 12:57

шо скажу. Якшо я колись вийду заміж.. я НЕ ХОЧУ щоб в мене закохувались непотрібні мені чоловіки. це тільки діятиме мені і моєму коханому єдиному потрібному мені чоловікові на нерви.

а кохання не вибирається за сімейним статусом "вільна-не вільна". просто я вперто вважаю,що шлюб- це дуже важливий крок. і такий крок має бути один. ну, я для себе так хочу. жити з некоханим- не буду. тому найбільше всього в житті боюся,що кохання "пройде". коханців заводити вважаю найганебнішим для себе вчинком.
  • 1

#13 phobos

    Дивний незнайомець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2601 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Павутина

Відправлено 27.09.2009 – 16:57

Sensssorika
Просто згадалося. Маю знайому, яка якось підійшла на вулиці до коханки близької для неї людини з словами:
- Як так можна?!!
- Почекай, ти ще не знаєш що на тебе чекає в житті - відповіла та.
Пройшло трохи часу, зараз та знайома в шлюбі, а зустрічається з іншим.
  • 0

#14 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 27.09.2009 – 17:18

все може бути. якшо це дозволити)

тіки я не підходжу з такими питаннями до людей,я прекрасно розумію як то можна зустрічатися з "вже зайнятою" людиною. але маю власні стійкі моральні переконання. краще буду нещасною я,ніж зраджувати людину,якій віддала себе. інтрижки- то несерйозні стосунки,але можуть вилитися в серйозну проблему для сім"ї. нашо воно мені тре? я завжди дивлюся на "перспективу". змісту в житті у шлюбі з одним,а любити і спати ще з одним- не бачу. можливий варіант- це розлучення з вже чоловіком. але мають бути серйозні підстави для цього. мало того,шо треба бути впевненій в коханцеві на 107%,так ..ну мені ще банально буде жалко чоловіка,якому я дала надію і.. ну скажімо так "пообіцяла і віддала себе". тому перед тим як виходити заміж я ПОДУМАЮ. емоції емоціями,кохання коханням,але треба проаналізувати що з цього може вийти. ну шо поробиш. по репрезентативному типу особистості я дискрет)
  • 0

#15 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 28.09.2009 – 04:08

Перегляд дописуБлискавиця (27.09.2009 11:52) писав:

Пане, Віджею, ви тут єдиний поки що, хто мав такий власний досвід. Тому прошу вас написати свою життєву історію про кохання до заміжньої жінки, якщо ви не проти ;).
Саме на прикладах із життя можна щось зрозуміти і чомусь навчитися. Я думаю, що це буде корисним для багатьох.

Написати можна багато чого. Не те що випадки - цілий роман. Тільки робити цього не варто. Тема - дохленька. Коротко, про таке можна сказати так : по-перше, як правило, в більшості випадків подібних стосунків (я не про короткоплинні) ініціатором є жінка. Принаймі у мене воно було так. І не раз. По - друге : основна причина такого кроку заміжньої жінки є не банальна нестача сексу. Ні. Їм усім не вистачало ось цього : хотіли відчути себе жінкою. Яку жаліють, люблять, поважають і головне - розуміють. Ще, однією із причин є те, що їм просто не дали себе реалізувати як особистість. Тобто, вони живуть під пресом недовіри з боку чоловіка і часто густо - родичів чоловіка. В одному моєму випадку було ще одне - невдячність з боку чоловіка. Певні поступки, не були ним помічені і сприймались як належне. Очевидно - глибокий егоїзм. Або - тупість. Як підсумок : такі жінки шукають ЛЮДИНУ. З іншого боку, не знаю у кого як, дуже важко поважати таку жінку до кінця. Весь час є відчуття що хтось поряд підглядає. Навіть якщо ти з нею далеко від її місця проживання.
Більшість із таких жінок, як правило, брехливі. Це видно. Ніякі жіночі хитрощі не можуть прикрити ту брехливість. Та воно і не дивно, що брешуть, адже така ситуація. Багато з них не хочуть розлучення з чоловіком. Принаймі, бояться цього. Очевидно розуміють, що коханець, в разі шлюбу навряд чи буде довіряти такій. До цього слід додати, що певна частина з них вже мають як мінімум, одну дитину. Це нелегке питання. Загалом же, це нещасні жінки, які стали такими по власній же вині. В пошуках своєї "істини" вони шукають способи заповнення власного вакууму, не знаючи ; чого ж вони хотять в кінцевому рахунку ?
Взагалі то, жінка, є не проста річ. Якщо вже взяв її, потрібно весь час бути в напрузі. Не те, щоб виконувати забаганки чи якісь дурниці. Ні. Просто дуже важливо не допустити бодай хоч один раз ситуацію, коли принизиш її людську гідність. Помста - послідує обов"язково. Отже : це ще одна з причин по якій заміжні жінки мають кохання на стороні. Не знаю наскільки я правий, але такі мої висновки з власного досвіду.
І ось таке ще. Ви знаєте, жалко тих чоловіків. Але не за те, що наприклад я, мав стосунки з чиєюсь жінкою. Тут жалість іншого напрямку ; серед тих жінок бувають такі шедеври, які могли б досягти в житті в десятки разів більших успіхів, коли б не були заміжні за такими тупорилими. А їм - не дали. Ото ж жалко - що сліпі.
  • 0

#16 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.09.2009 – 08:28

Для тебе, Безбожнику, тема може і дохленька, але чого тоді ти написав тут свої "загальні висновки"? Написав би щось конкретне : любив Галю, а вона любила свого чоловіка ;)
Я звернулася не до тебе, а до Віджея, його історія цікава мені особисто, та й перша історія його життя, яку він вже написав в одній із тем, була неординарною.
Я погоджуюся, що деякі жінки і справді не можуть реалізуватися, як особистість або\і як Жінка, у шлюбі зі своїм чоловіком. І в цьому я підтримую Сенссоріку. Я вже в багатьох темах писала про те, що не варто поспішати у шлюб, та й взагалі варто відмінити таку інстанцію, як шлюб. В цьому сенсі феміністки недаремно боряться за права жінок, щоб жінка могла реалізуватися, а не бути лиш домогосподаркою і слугою одного чоловіка.

Оті твої висновки "в загальному" - це уніфікація. Якщо тобі зустрілося дві чи навіть п*ять заміжніх жінок, яких ти зміг добре (!) пізнати (невідомо як це тобі вдалося ґґ), то це не означає, що всі заміжні жінки такі.
Тепер щодо вислову "брехливі", "дуже важко поважати таку жінку", "відчуття, що хтось підглядає" - це все твої моральні установки. До жінки вони не мають ніякого відношення. Згадаймо уже досить відому фразу "всі брешуть" :happy1: І ти теж брешеш час від часу. І потайки робиш речі, які хотів би приховати від інших :angry:.

Чоловіки теж мають коханок, їх тобі теж "важко поважати"? В такому разі слід зневажати майже весь світ. Бо він так влаштований, що в цьому світі є і брехня, і коханці і заплутані стосунки.
  • 0

#17 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.09.2009 – 11:35

Перегляд дописуБлискавиця (27.09.2009 11:52) писав:

Пане, Віджею, ви тут єдиний поки що, хто мав такий власний досвід. Тому прошу вас написати свою життєву історію про кохання до заміжньої жінки, якщо ви не проти ;).

Можна, якщо це щось комусь щось дасть. Хоч я і не люблю ділитися деталями особистого життя - завжди знайдеться хтось, хто почне потім це використовувати, аби штрикнути поглибше. Та біс з ним, зараз мене вже цим не дістанеш, тим паче історія вже давня, мабуть тут на теревенях вже з'явилися люди, які народились після того, як вона почалася.

Бо було це в далекому 1991 році - саме тоді ми вперше зустрілися. Я тоді щойно закінчив сьомий клас і було мені 13 років - тоді піонерська організація в Україні ще не встигла "відкинути копита", тому я, як чесний піонер, потрапив в піонерський табір "Берізка" десь в "першій столиці України" - причому потрапив не зі своєю школою, а з класом з сільської школи, яким керувала мати. Групи школярів на відпочинок катаються з двома "наглядачами" - от другою якраз і була шкільна піонервожата. Різниця у віці між нами була шість років - з одного боку мізер в такому віці, з іншого - сам статус "школяра" і "практично викладача" ставив на такі різні позиції, що ще роки два чи три ми спілкувались на "Ви". І тоді вона ще не була одружена.

Через півроку я перейшов в іншу школу, в селі на півдорозі до материної - тому почав кататись з вчителями на одній маршрутці. Бачилися щодня, спілкувалися на різні теми, жартували одне над одним - тим паче з усієї компанії, яка їздила автобусом, я був найближчий по віку. Ще через півроку перейшов в їхню школу - бо там про буллінг не чули взагалі нічого. Наш клас був через коридор від кімнати вожатої, де була купа цікавих речей - різних там горнів, барабанів та іншого. Тому частенько бігав до неї, аби вона мені допомогла з хімією - якраз тоді йшов період різних "валентностей" та "спінів", в які я ніяк не міг, та й не хотів "в'їжджати", бо хімію на той час просто ненавидів - дякувати вчителю з минулої школи, який на першому ж уроці, котрого я чекав кілька років відтоді, як почав робити вдома самостійно різні досліди, "опустив" мене перед класом так, що відтоді пробірку до рук я взяв лише в інституті. В школі викладали французьку, яка мені досі жодним чином не придалася, а вона якраз закінчувала факультет іноземних мов, тому почала навчати мене азів англійської мови. В такому дружньому спілкуванні пройшло ще з рік часу - я закінчив їхню дев'ятирічку і пішов в школу сусіднього села, пішки щодня гойдаючи щодня до них десь з десять кілометрів - так було цікавіше, аніж самому сидіти в порожньому класі в очікуванні вечірнього автобуса.

Пригадую, що тоді я дорослішав в плані життєвого досвіду ледь не щодня, оскільки нарешті вирвався з домашнього оточення і реалії світу вилилися в моє життя Ніагарським водоспадом, тому за якихось два роки я перетворився з дитини на людину, яка вже стала на обраний власним бажанням шлях. За такий короткий час я встиг спробувати всього забороненого у нас вдома, окрім того, що могло призвести до незвортніх наслідків і перебував у всіх популярних на той час субкультурах. Тому коли ми тою ж компанією поїхали наступного разу в Крим, містечко Євпаторія, санаторій імені Крупської, я вже був абсолютно іншою людиною - ще, звісно, не дорослим, але і не дитиною. Ночі вже проводив не в ліжку, а тиняючись нічним берегом, чи розмовляючи з друзями під гітару, чи, що теж було частенько, з вчительським складом за пляшкою кримського вина. Вона тоді вже рік, як одружилась, тільки щось з того, схоже, було не сильно весело - аж почала курити, що було дуже незвичайно - це зараз жінки палять більше чоловіків. Періодично я втікав з того колективу, якщо мова заходила вже про зовсім нудні вчительські теми - подихати морським повітрям, а вона - курити. Одного вечора зустрілись. Обидва випили трішки більше вина, ніж зазвичай, дружні взаємні підколки і жарти несподівано перейшли в поцілунок. На цьому мій дитячий період життя закінчився остаточно, і розпочалася дорога до того, що трапилося майже за десять років після - бо всього через тиждень за цим заняттям нас випадково застала матір.

Сказати, що це був скандал - це як назвати війну в Грузії "миротворчою операцією". Головна була навіть не різниця у віці - а те, що вони були колегами. Причому ці істерики влаштовувались персонально мені - між ними стосунки були підкреслено ввічливими. Не буду далі вдаватися до подробиць про скандали зі сльозами, які затягувалися на два-три дні, про те, як я кілька раз йшов з дому на один-два дні, про довгі розмови в стилі "Що ти думаєш далі робити? Одружуватися?", про те, як одного разу нас застала вночі на зупинці мати її чоловіка - дрібного місцевого кримінального авторитета - бо то, як сказав Безбожник, цілий роман вийде. Ми розлучалися і сходилися знову, не бачилися по кілька місяців і проводили разом цілі тижні - я справді сприймав її, як майбутню дружину. Не знаю, як їй, а мені тоді було надзвичайно важко. Був навіть період, коли ми на якийсь час розійшлися - вона ніби налагодила стосунки з чоловіком, а я зустрів одну дівчину в стосунках з якою вже я був на позиції старшого - та ми зустрічалися лише два місяці і з того нічого не вийшло, і все повернулось на свої місця. Спалахуючи і пригасаючи це тягнулося довгих чотири роки, які коштували мені купу нервових клітин і сідого волосся.

А от закінчилось за один день - коли вона не витримала і вирішила поговорити з моєю матір"ю про все, що трапилось - до цього часу вони спілкувалися виключно по робочих питаннях. І зробила це зі своєї власної позиції - себто намагаючись відновити дружні стосунки з колегою. Причому виклала їй дещо з наших особистих ромов. З багатьох причин цей крок був фактично зрадою мене в психологічному плані - а це у мене завжди було вище за будь-які почуття, ще з підліткового віку я вже прагнув до того, щоб поруч зі мною була людина, на яку я повністю можу розраховувати. Відповідно лише за місяць наші стосунки зійшли на нуль, а потім ми взагалі перестали бачитись. Разом цей період мого життя тривав трішки більше шести років - всього через рік я знайшов свою кохану, пішов з дому остаточно і більше ніколи не повертався, вже десятий рік будуючи своє власне сімейне гніздечко з людиною, яка заради мене пішла на втрату всього свого колишнього життя.

Та попри те, що мені довелося пережити і чого мені воно було варте - я ні про що не шкодую. Щодо теми цей досвід дав мені розуміння, яке я вже виклав вище - якщо людина починає щось одне, не завершивши інше, це означає, по-перше, що вона просто шукає тимчасового виходу, фактично використовуючи когось, оскільки не здатна на рішучі кроки до початку нового життя, а по-друге - що коли вона зі своїм партнером нещира, то і ти не можеш на неї покластися. Рано чи пізно власні інтереси для неї стануть вищими за тебе самого. Тому за можливості все ж таки краще таких стосунків, коли одружена сторона не бажає розлучення, уникати - для обох статей. Ні до чого гарного вони не призводять.

От десь так... Поділився, так би мовити, досвідом. Вибачайте, що багато літер і може якусь плутанину - у мене за плечима три доби переїзду на іншу квартиру, за які було всього вісім годин сну проти, мабуть, з тонну перенесеного різного мотлоху від одягу до двометрового холодильника, тому я зараз мало здатний до впорядкування думок. Якщо щось ще цікавить, або щось пропустив - питайте, може щось додам...
  • 0

#18 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.09.2009 – 12:18

Маю протилежний досвід. в плані закохування в мене.
Я приблизно півроку хотіла того закоханого вбити, ну не вбити, але морду натовкти дуже хотілося.
І досі його ненавиджу, якщо подумати.
А були вже майже друзями.

Тому, ставлення - різко негативне.
  • 0

#19 КаваНеПийПивоЇжБорщ...

    Т Чарівне Гімно 2009

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3018 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:мами

Відправлено 28.09.2009 – 12:41

Цитата

Чи вважаєте ви, що заміжня жінка може закохуватися, чи справді в неї можуть бути почуття до когось, крім чоловіка?
Звісно може.
Вона ж не пральна машина.

Цитата

Чим заміжню жінку може привабити інший хлопець?
Тим, чим її не приваблює її чоловік.
Або ж її чоловік, вже перестав її приваблювати.

Цитата

Що відчуває хлопець, який є коханцем заміжньої жінки?
Не знаю.. можливо йому сексу не вистачає..
Можливо любить партнерів у яких планка в сексі куди вище від його.
Можливо закохався.
Про хлопця якого віку говоримо?)


Цитата

Чи знаєте такі приклади із життя, і яка історія цього кохання?
Знаю. Розлучення)


Цитата

Який найкращий вихід з цієї ситуації?
Не одружуватись, якщо просто гецаєте один на одному.


Цитата

як ви до цього ставитеся?
Як до життя)
Таке буває...
  • 0

#20 ВакуОлька

    Найпостожерливіша

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1558 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 28.09.2009 – 14:49

Офтоп видалила. Ющенко, усне попередження
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних