Перейти до вмісту

Чи важко вбити в собі почуття ?


Повідомлень в темі: 597

#81 L'olik

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень
  • Місто:Маріуполь

Відправлено 22.01.2007 – 22:23

Справжнє кохання вбити не можна, може лише погасити почуття на якійсь час. Але потім знову зустрівши кохану людину, почуття повертаються. Якщо ж це була лише закоханість, то з часом людина забудеться. З'явиться хтось інший, і ви покохаєте знову!

Головне ніколи не впадати у відчай. ;) Адже деколи ми самі не можемо розібратися у своїх почуттях і зрозуміти чи ми насправді сумуємо і кохаємо людину, чи нам просто неприємно, що ця людина вже не наша і не з нами. ;)
  • 0

#82 Сонечко:)

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 196 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто: КИЇВ:)

Відправлено 22.01.2007 – 22:26

Перегляд дописуL'olik (22.01.2007 22:20) писав:

Справжнє кохання вбити не можна, може лише погасити почуття на якійсь час. Але потім знову зустрівши кохану людину, почуття повертаються. Якщо ж це була лише закоханість, то з часом людина забудеться. З'явиться хтось інший, і ви покохаєте знову!

Головне ніколи не впадати у відчай. :happy1: Адже деколи ми самі не можемо розібратися у своїх почуттях і зрозуміти чи ми насправді сумуємо і кохаємо людину, чи нам просто неприємно, що ця людина вже не наша і не з нами. ;)
Точно сказано ;)
  • 0

#83 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 22.01.2007 – 23:29

Перегляд дописуОпосумкА (22.01.2007 22:18) писав:

Тоді чого говорити - мені здавна відомо?
Ну, бо відомо. Що ж мені - замовчувати?..
  • 0

#84 ОпосумкА

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 119 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 22.01.2007 – 23:47

Перегляд дописуzav (22.01.2007 23:26) писав:

Ну, бо відомо. Що ж мені - замовчувати?..
А-а-а, а я вже подумала, що пан зі свого досвіду говорить. Легко бути теоретиком кохання, але практики зазвичай дають кращі поради.
  • 0

#85 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 22.01.2007 – 23:55

Перегляд дописуОпосумкА (22.01.2007 23:44) писав:

Легко бути теоретиком кохання, але практики зазвичай дають кращі поради.
Практики зазвичай дають вельми суб'єктивні поради.
У даному, як і в багатьох інших випадках, кермує теза "незнання певних фактів компенсується знанням певних принципів".
  • 0

#86 No Worries

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 118 повідомлень
  • Місто:Місто козаків

Відправлено 23.01.2007 – 00:01

час лікує все!...ВСЕЕЕ!!!!! ;) ;)
  • 0

#87 Lady Of The Flowers

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 952 повідомлень

Відправлено 23.01.2007 – 01:28

Перегляд дописуNo Worries (22.01.2007 23:58) писав:

час лікує все!...ВСЕЕЕ!!!!! ;) ;)
час не має значення.
все залежить від людини. хоче лікуватись - знач вилікується. нє. то її справа.
  • 0

#88 Tonchik

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 271 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Запоріжжя

Відправлено 23.01.2007 – 09:02

Час лікує, воно змінює ставлення до тієї речі, яка у вас викликає біль. Людина просто спокійніше реагує на те. Але час не вбиває почуттів!!!
  • 0

#89 4esterfielter

    вже не чайнік - самоваррр

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 615 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рівне - Київ - Рівне - Київ (туди-сюди їжджу:)

Відправлено 23.01.2007 – 13:18

Можливо. Так за півроку-рік ;)
  • 0

#90 No Worries

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 118 повідомлень
  • Місто:Місто козаків

Відправлено 23.01.2007 – 14:03

Перегляд дописуLady Of The Flowers (23.01.2007 01:25) писав:

час не має значення.
все залежить від людини. хоче лікуватись - знач вилікується. нє. то її справа.

ніііі...навіть якщо і не захоче...ЧАС ЛІКУЄ ВСЕЕЕЕ!!...(і смерть теж!) ;)

Перегляд дописуTonchik (23.01.2007 08:59) писав:

Час лікує, воно змінює ставлення до тієї речі, яка у вас викликає біль. Людина просто спокійніше реагує на те. Але час не вбиває почуттів!!!

зміна...лікування...яка різниця...почуття то вбито!!!...так що...ЧАС ЛІКУЄ ВСЕЕЕ!!!... :wacko: ;) :)

Перегляд допису4esterfielter (23.01.2007 13:15) писав:

Можливо. Так за півроку-рік :tryzub:

:happy1:
  • 0

#91 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 23.01.2007 – 14:16

Це можливо...

Цитата

Але потім знову зустрівши кохану людину, почуття повертаються.
не завжди....я вбила почуття...зі злості...а зараз кохаю іншу людину,через яку мені не прийшлося вбивати кохання...і як це банально не звучить..але я щаслива...
  • 0

#92 Lady Of The Flowers

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 952 повідомлень

Відправлено 23.01.2007 – 15:39

Перегляд дописуNo Worries (23.01.2007 14:00) писав:

ніііі...навіть якщо і не захоче...ЧАС ЛІКУЄ ВСЕЕЕЕ!!...(і смерть теж!)
є люди, які не хочуть відпускати. от їх ніщо не лікує.
  • 0

#93 No Worries

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 118 повідомлень
  • Місто:Місто козаків

Відправлено 23.01.2007 – 15:46

Перегляд дописуKassandra (23.01.2007 14:13) писав:

Це можливо...

не завжди....я вбила почуття...зі злості...а зараз кохаю іншу людину,через яку мені не прийшлося вбивати кохання...і як це банально не звучить..але я щаслива...

а я знаааю що допомогло тобі забути йогооо...ЧААААССС!!!...бо, що час робить...правильно...ЛІКУЄ!!! ;) :happy1: :tryzub:

Перегляд дописуLady Of The Flowers (23.01.2007 15:36) писав:

є люди, які не хочуть відпускати. от їх ніщо не лікує.

вилікує смерть!...посрєдством ЧААСУУ!!))) :wacko: ;)
  • 0

#94 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 23.01.2007 – 16:06

Перегляд дописуNo Worries (23.01.2007 15:43) писав:

а я знаааю що допомогло тобі забути йогооо...ЧААААССС!!!...бо, що час робить...правильно...ЛІКУЄ!!!

та причому тут час?!!не він мені допоміг..допомогла злість...
  • 0

#95 4esterfielter

    вже не чайнік - самоваррр

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 615 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рівне - Київ - Рівне - Київ (туди-сюди їжджу:)

Відправлено 23.01.2007 – 17:04

Перегляд дописуKassandra (23.01.2007 16:03) писав:

та причому тут час?!!не він мені допоміг..допомогла злість...
А мені час поміг...
Не було злості, як у твоєму випадку, був відчай, депрес, глибока образа... Відчуття, що не знаєш як жити далі, в тебе паралізоване все - навіть думки... А потім - вилазка на білий світ з розплющеними очима. Яскраве світло ріже очі і ти нічого не розумієш - кидаєшся з боку в бік, місця не знаходиш, кидаєш універ, міняєш пару місць роботи... В отсій метушні забуваєш... І кожен день все менше і менше страждань, кожен тиждень - менше згадок... А тепер, коли згадую, лише усмішка з'являється, не іронічна - мовляв, який я був телепень, - ні, а те, що добре, що в мене була ВОНА... Це класний досвід і не марно згаяні місяці...

"Єдиний, хто не втомлюється - час, а ми живі, нам треба поспішати"... Але інколи навпаки - тре зупинитись і роззирнутись навколо...
  • 0

#96 Сонечко:)

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 196 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто: КИЇВ:)

Відправлено 23.01.2007 – 17:48

Мені злість.Спочатку думала,що сама винна,мол не підходжу. Так тривало 4 місяці,з очікуванням,що час залічить,а потім як розізлилася і послала все це... ;) Так жити стало легче!!!Зараз планую знов розізлитися,подивлюсь,що з цього вийде. ;)
  • 0

#97 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 23.01.2007 – 19:41

В меен це тривало рік....вкінець я так розізлися..стільки часу й нервів на нього спустила!а результат?!і рада тепер що так зробила...якби й щось почаося б,то було б ще гірше...
  • 0

#98 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 24.01.2007 – 08:44

Перегляд дописуL'olik (22.01.2007 22:20) писав:

Головне ніколи не впадати у відчай. :( Адже деколи ми самі не можемо розібратися у своїх почуттях і зрозуміти чи ми насправді сумуємо і кохаємо людину, чи нам просто неприємно, що ця людина вже не наша і не з нами. :)
Якщо людина каже комусь(чи собі) що їй потрібно розібратися у своїх почуттях - вона вже точно не кохає і нема в чому розбиратися. Ти або кохаєш або ні, крапка. Якщо є сумніви - це не кохання а ілюзія.

Повідомлення відредагував Киря: 24.01.2007 – 08:47

  • 0

#99 4esterfielter

    вже не чайнік - самоваррр

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 615 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рівне - Київ - Рівне - Київ (туди-сюди їжджу:)

Відправлено 24.01.2007 – 11:55

Перегляд дописуКиря (24.01.2007 08:41) писав:

Якщо людина каже комусь(чи собі) що їй потрібно розібратися у своїх почуттях - вона вже точно не кохає і нема в чому розбиратися. Ти або кохаєш або ні, крапка. Якщо є сумніви - це не кохання а ілюзія.
Певно, ти маєш рацію. Але інколи легше примусити себе повірити в почуття, ніж повагавшись, сказати, що все-таки - ні... в мене було так. За це я заплатив півріччям поневірянь.
  • 0

#100 ОпосумкА

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 119 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 27.01.2007 – 03:11

Перегляд дописуzav (22.01.2007 23:52) писав:

Практики зазвичай дають вельми суб'єктивні поради.
У даному, як і в багатьох інших випадках, кермує теза "незнання певних фактів компенсується знанням певних принципів".
[indent]А в сфері кохання можливі об'єктивні поради? Питання риторичне. :( [/indent] Не бачу, чим компенсується. От мені ніколи не доводилось вбивати в собі почуття( без відходу від теми :D ). Суто теоретично мені здається, що спочатку треба розвіятись, проаналізувати ті ж почуття, розкласти все по поличкам, а потім спокійно забути про них. Припустимо, безнадійно закоханий теоретично знає, що так і вчинить. Тільки на стадії розвіювання його раптом накриє хвиля депресії, розчарування, він почне жаліти себе, такого красивого, ерудованого, який втрапив у таку халепу... Аж сама розчулилась.Але про що я? Ага. Закінчиться все в кафе "Золоте зернятко", бо там найсмачніше пиво (аперитив, далі буде). Потім - легкий дебош. Потім - сурйозний розбій вже в 3-ому по рахунку кафе( з перших 2-ох його викинули). Потім зустріч з міліцією десь в темному куточку парку з конфіскацією улюбленого байкерського ножа. Це не натяк, це мені фото ножа припало до душі. А додому він потрапить вже наступного дня, бо гроші на хабар пропив. Шеф зробить вигляд, що йому незнайомий стан похмілля і уріже зарплатню за спізнення...
[indent] Іншого разу, коли виникне потреба вбити якісь почуття, він перейде відразу до останнього пункту.Вже має певний досвід і розумітиме =>ще одне вбивство буде просто економічно невигідним. Такий ножик забрали! Свині.[/indent]Теорія кохання або йде одним шляхом з практикою, або її успішно втоптують в болото, щоб жити не заважала.

[indent]Моя думка про вбивство почуттів? Відрізняється від поглядів мого ситуативного героя.[/indent]Захоплення не розглядаю. Тільки правдиві переживання, які ранять(і тиранять!) усі фібри вашої душі, грають на нервах, являються у сні... Вбивство для них - надто сильне слово. Якщо мене болить шлунок і я вип'ю миш'яку, то вже не болітиме(він же анестетик). Але не можу сказати, що я буду після цього хм...в хорошому гуморі. Я взагалі не можу сказати, чи я буду. :D
Тому думаю, краще відкласти на задній план емоції і зосередитись на конкретній проблемі. Якщо вона залишиться. :( [indent]Мене не любить N. Або мене любить N, але ми не можем бути разом. Або ... Мені паршиво, але я нічого суттєвого змінити не можу. Вбити N - почуття залишаться. Суїцид - старомодно +я ще пожити хочу.[/indent] В ідеалі спрямувати свої почуття на когось типу M або B. А поки вони не з'явились у вашому житті, не забивати собі голову власною демагогією. Створити собі такий графік, щоб залишався час на фізіологічні потреби і миттєвий погляд в дзеркало на себе, захеканого. А вночі щоб спати без задніх ніг. Це на перших порах, потім непотрібні думки кудись зникають.

Це я так тезисно, щоб не писати поем.

Хоча... мої поради - та ж теорія. :D Якщо ризикнете спробувати, відпишіть про враження. :D Може, згодиться. Бо поки що бажання вбити в собі почуття не було. Навпаки... :) Стільки позитиву приносять!

Повідомлення відредагував ОпосумкА: 27.01.2007 – 03:13

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 2

0 користувачів, 2 гостей, 0 анонімних