Перейти до вмісту

Чи важко вбити в собі почуття ?


Повідомлень в темі: 597

#421 Буфончик

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 77 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Околиці Львова

Відправлено 07.09.2008 – 09:55

Перегляд дописуXRey (7.09.2008 08:43) писав:

Так і зроблю. я про 2 варіант. дякую. з мене +


Цікаво шо з того вийде
  • 0

#422 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 07.09.2008 – 13:40

До речі, корисно знати, що при придушенні емоцій та почуттів виникають неврози. Тож запасіться заздалегідь заспокійливим та звіробоєм (природній антидепресант).
  • 0

#423 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 07.09.2008 – 14:54

Перегляд дописуБлискавиця (7.09.2008 14:40) писав:

До речі, корисно знати, що при придушенні емоцій та почуттів виникають неврози. Тож запасіться заздалегідь заспокійливим та звіробоєм (природній антидепресант).
доречі
а чи існує якась травка від байдужості??
  • 0

#424 @_Kat_@

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 370 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кременчук

Відправлено 08.09.2008 – 18:33

Перегляд дописуKassandra (16.06.2006 22:48) писав:

хоча деякі почуття все ж неможливо вбити.

хмм......я з тобою згодна, що є і таке.....адже так приемно чути, коли люди які покохали одне одного ,коли ще були молодими, їх розлучила друга ВОВ( чи щось інше) і коли через багато років вони зустрічаються, то поводять себе як діти)) багато таких історій було в телепрограмі "Жди меня".
так ось, якщо тобі те кохання не заважає жити, то навіщо його забувати?

щодо себе скажу....в такій ситуації дуже давно, майже 4,5 роки......ні нащо не претендую та не бьюсь головою об стінку від цього :)
але просто дуже вдячні цій людині...
  • 0

#425 FT232BM

    私は人々嫌い

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3435 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ->НТУУ "КПІ"

Відправлено 08.09.2008 – 20:05

Йомайо які страсті. Треба модеру тєму прикрить поки серв не впав від стількох дописів в секунду. Хочу ще додати: дівчата з"являются та зникають, а друзі залишаются завжди!
  • 0

#426 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 08.09.2008 – 23:43

Перегляд дописуFT232BM (8.09.2008 21:05) писав:

дівчата з"являются та зникають, а друзі залишаются завжди!
яка чудернацька в тебе релігія))
  • 0

#427 Атеїст

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:драстуй, рідне село!

Відправлено 09.09.2008 – 00:18

Перегляд дописуVepr (7.09.2008 15:54) писав:

доречі
а чи існує якась травка від байдужості??
В сенсі? "Приворотне зілля?" Чув два народних варіанти:
1) любисток, вкидай у ванну і купайся;
2) волошка, цвіт загорни в хустинку (чи заший у щось) і носи з собою.
  • 0

#428 Єжік_UA

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 749 повідомлень

Відправлено 09.09.2008 – 07:14

Вбити почуття практично неможливо..Можна себе заставити думати менше про цю людину чи впевнити себе в тому що ця людина погана і не варта тебе...Та це на деякий час діє..Все одно будуть моменти в житті коли нахлинають спогади...Тоді все повернеться..Єдиний спосіб---ЧАС,він гоїть рани...Або якщо тобі допоможе якась інша людина,або друг, або нова любов.
  • 0

#429 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 09.09.2008 – 07:35

XRey
Буфончик
FT232BM
owning glory2
MAXIM_UA

всім по 10% за порушення правил п.2.5 читайте Правила!дописи видалено

  • 0

#430 Темний ангел

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 569 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м. Львів

Відправлено 09.09.2008 – 09:29

Почуття вбити важко, але якщо постаратися, то можна :) Я сам був в подібній ситуації, коли дівчина, до якої в мене були досить сильні почуття виявилася звичайнісінькою стервою, яка думала, що мною можна крутити так, як їй заманеться, але не вийшла в неї та справа і вона зі мною не розмовляла десь майже рік. Я тоді був ще молодим і зеленим і плекав ілюзії на те, що такі люди можуть мінятися, але, на щастя, потім я протрезвів раз і назавжди. А почуття вбивалися повільно - усамітненням, читанням книжок, гучною рок - музикою з депресивними текстами і помірними дозами алкоголю на вихідних. Пройшло трохи часу і все, як рукою зняло :lol: Найкращим виходом є не бачити цю людину взагалі, або якомога рідше, мозок не дістає подразника і нерви не псуються.
  • 0

#431 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 09.09.2008 – 18:59

Перегляд дописуАтеїст (9.09.2008 01:18) писав:

В сенсі? "Приворотне зілля?" Чув два народних варіанти:
1) любисток, вкидай у ванну і купайся;
2) волошка, цвіт загорни в хустинку (чи заший у щось) і носи з собою.
а це подіє на інших? B)
  • 0

#432 Єжік_UA

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 749 повідомлень

Відправлено 09.09.2008 – 19:01

Перегляд дописуVepr (9.09.2008 18:59) писав:

а це подіє на інших? B)
Боже... і ви в усе це вірете? На що це тоді схоже буде?
  • 0

#433 Kvito4ka

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 04.10.2008 – 17:28

Все має свій кінець! Й почуття теж! Вбити їх в собі можна, але на це йде купа часу і здоров я.
Та всеодно десь маленька крихта та й завжди буде на дні душі
  • 0

#434 kitty_bon

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кривий Ріг

Відправлено 04.10.2008 – 17:30

Бий не бий, поки самі не зникнуть не подінеш їх нікуди
  • 0

#435 Gubtor

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 70 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:L'viv

Відправлено 13.10.2008 – 10:24

Прочитав у цій темі свій пост, що написав білье ніж два роки тому, і аж здивувався скільки часу пройшло...
За ці два роки моє життя неймовірно покращилося. Я вчуся у дуже хорошому ВНЗ на дуже хорошій спеціальності, знайшов там хороших друзів (правда я з ними бачуся лише в універі, але до того у мене друзів взагалі майже не було), займаюся справою, про яку мріяв усе життя. Одним словом, все добре. От тільки і далі не можу забути її, не можу придушити у собі ці почуття, що прорізають мене зсередини...
На 4 річницю нерозділеного кохання я сказав собі - досить. Я зрозумів, що не можу і не хочу далі так жити. На її день наодження я написав перед її вікнами анонімне послання. Почав переписуватися з нею через інтернет. Вона дуже дякувала мені за таку романтичну витівку, була дуже весела і щаслива... поки не взнала хто я насправді. А коли взнала... ах, навіть не хочу говорити. Я не виню її ні в чому - вона хороша і красива, дуже добра дівчина. Я їй просто не підходжу, бо я просто не її рівня... Порівняно з нею я просто нікчема...
І ось через місяць мені виповниться 19 років. За ці 19 років у мене не було жодних відносин з дівчатами (не в сексуальному плані ніяких, а зовсім ніяких). Я б вже навіть зустрічався хоч з кимось, може б і забув її... Але так як я ніколи ніде не гуляю, а в основному сиджу вдома чи працюю, то так нікого і не знайду певно.
Останнім часом я задумався - а для чого це все? Для чого продовжувати існувати і щодня мучитися у душевному болі... Якби я міг вибирати, я б напевно вибрав зовсім не народжуватися...

От така сумна історія...
  • 0

#436 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.10.2008 – 10:37

Gubtor ти десь щось пропускаєш... при чому ти не бачиш того, що знаходиться у тебе прямо перед носом. Не падай в істерику головне, люди всі такі :-)

Народ спробуйте пропрактикувати те, що описується у книжечці:
Михаил РАДУГА "Параллельная реальность ВНЕ ТЕЛА и альтернатива виртуальному миру"
Я не практикував але кажуть що досить дійово.
Якщо в когось щось получиться, дайте знати.
  • 0

#437 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 13.10.2008 – 10:42

Цитата

А коли взнала... ах, навіть не хочу говорити. Я не виню її ні в чому - вона хороша і красива, дуже добра дівчина. Я їй просто не підходжу, бо я просто не її рівня... Порівняно з нею я просто нікчема...
ти мазохіст? чувак самокритика це добре але в міру, навчися любити себе, якщо щось неподобається то міняй по можливості, тай загалом все від тебе залежить.
  • 0

#438 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 13.10.2008 – 11:17

Слухайте, а навіщо вбивати в собі почуття? Будь-які почуття - це класно. Значить ти особистість реальна з почуттями, з емоціями.)
Часто буває так, що в стражданні, кохаючи, ти проклинаєш себе і того, коли любиш, хочеш забути, стерти ті почуття з пам"яті. А коли минається все, коли минають роки, коли затягує буденщина, починаєш згадувати ті страждання як щось, що було в твоєму житті прекрасним...

П.С. Повчання 91-річної бабці. :prapor3:
  • 0

#439 ---

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 429 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.10.2008 – 15:50

Істинно так. Навіть у муках є прекрасне.
  • 0

#440 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 14.10.2008 – 09:16

Перегляд дописуdector (13.10.2008 16:50) писав:

Істинно так. Навіть у муках є прекрасне.
В чому полягає цінність окремо взятої людини? Чому люди не рахуються із перестарілими людьми, і алкоголіками, які в минулому могли підніматись до нобелівського рівня? Та і взагалі чому пропадають із життєвого горизонту люди, основним зайняттям яких було навчання інших як обходити подібні перешкоди у житті? Яку роль у житті людини відіграє її настрій і здатність правильно ділити поняття?

А якщо по суті, то що можна спостерігати коли людина бажає позбутись невзаємного кохання? Вона борючись із власноруч ствоеним фантомом, під псевдоназвою "ворог" все рівно повертаючись в реальність плекає ідею протилежного, що і дає відповідні результати.
Така людина здавалось би не знає чого вона хоче, вона у цьому напрямку не бачить далі свого носа, вона іде як зомбі не маючи уявлення про перспективи наступного кроку, вона навіть не сприймає ніяку здорову логіку і настільки успішно зближується із об'єктом свого кохання, що це просто вражає. Що насправді така людина робить? Вона знищує не кохання, а те, що йому шкодить навіть, якщо і себе. Дико мабуть таке розуміти але чому відстань до мети все рівно не зменшується. Мабуть тому, що після кожного подібного ривка залишається все менше сил на наступний, а об'єкт кохання у кращому випадку, отримавши порцію чогось доброго стабільно продовжує іти у своєму напрямку.
Кожен хто потрапив у подібну залежність направляє свої сили не стільки на боротьбу проти невзаємних почуттів, як боротьбу проти себе в результаті, і нажаль перемігши втрачає... іноді назавжди...
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних