Перейти до вмісту

Чи важко вбити в собі почуття ?


Повідомлень в темі: 597

#221 Патлатий

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 72 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Коломия/Львів

Відправлено 08.06.2007 – 07:56

Все можливо, якщо дуже захотіти! Бо, як казав мій покійний дідусь, "не хочу" гірше, як "не можу"!

Повідомлення відредагував Патлатий: 08.06.2007 – 07:56

  • 0

#222 СОНЬКА

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 75 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:$ майже КИЇВ $

Відправлено 08.06.2007 – 10:06

Перегляд дописуGubtor (26.06.2006 00:36) писав:

скажу вам, друзі мої, що справжне почуття кохання вбити неможливо...

ось я кохаю одну дівчину вже 2 роки, і що я не робив, забути мені її просто неможливо. дивно, але я кохаю її так само, як кохав і перший раз, хоча тепер ці почуття приносять мені тільки сум і роздратування. за ці два роки я настільки змінився, що сам себе не впізнаю. моє життя змінилось, та далеко не в найкращу сторону: я втратив усіх друзів, які в мене були, рівень поваги до мене впав практично до нуля. тільки один мій найкращий друг (який мене із нею познайомив, гад :) ) більш-менш розуміє мене. я почуваюсь самотнім і непотрібним у цьому ворожому світі. спроби щось змінити = :yes:

тож слухайте мою пораду, друзі. якщо у когось закохались, зі всіх сил старайтесь, навіть добивайтесь свого кохання. бо то дивне відчуття, яке приходить нізвідки може круто змінити ваше життя, погасити його неможливо. кохання - окрилює, але чим вище взлетиш, тим боляче буде падати... :D
А що та дівчина відповідає тобі? Ти їй взагалі говорив про свої почуття????? :)
  • 0

#223 Івасик Телесик

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 305 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:kyiv/iv-frankivsk(kalush)

Відправлено 09.06.2007 – 22:45

Покохав я одногрупницю... після зимової сесії класно погуляли, а мене понесло мама рідна. потім це все ще трішки продовжувалось допоки вона не зрозуміла, що її теперішній хлопець для неї важливіший. недавно вони розійшлися... я думав, що все вроді якось притихло, загоїлося, забулося... що робити?..







краще не любити нікого, та простіше
  • 0

#224 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 10.06.2007 – 00:06

Навіщо вбивати?
Пригнічені почуття стають причиною психічних розладів і розладів здоров'я.
Суспільство навпаки рухається (дякувати Фройдові) до відкритости й розкутости.
  • 0

#225 Phoenix

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:ПНД

Відправлено 10.06.2007 – 00:11

Перегляд дописуresistor (9.06.2007 23:45) писав:

краще не любити нікого, та простіше
Краще кажеш? А я так не думаю. Я б краще "сумував, знаючи що вона не буде моєю"(Nargian) просто дуже правдиві слова), ніж не любив взагалі. А, можливо, хтось колись розгледить в мені таке серйозне почуття... Це краще, ніж бути черствим і самолюбним.
  • 0

#226 barashka

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 469 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Minnesota, USA :)

Відправлено 10.06.2007 – 09:42

о боже. навіщо вбивати??? кіллери, блін. почуття й самі помруть. набагато важче й важливіше ЗБЕРЕГТИ їх. ато можна ж в один прекрасний день прокинутись, і зрозуміти - всьо. улєтєлі. ось це страшніше. :yes:і
  • 0

#227 Peace

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 93 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.06.2007 – 20:53

я думаю можна, тим паче та інш алюдина тобі оптім сама в цьому ддопоможе, от вчверить щось таке ...... і все ок! в мене практично така ж ситтуація недавно була :angry12:
нормально
  • 0

#228 малеча

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 669 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:вершина самотності

Відправлено 13.06.2007 – 12:15

Легко,зовсім легко, особливо коли твоя, як ти думаєш кохана людина ну таке вчверить що ти ніколи такого не вибачиш і тим більше не забувають... тому дуже легко він вбив усі почуття які були у мене до нього. Тепер я просто його ненавиджу, хоча і простила той вчинок... ;) він тим вчинком дуже мене образив...
Він говорив що любить мене, а ті що люблять такого не роблять :angry12: Тому я більше і не хочу з ним зустрічатися, і не знаю чи скоро ще зможу завязати з кимось стосунки... в мене знову склалося таке враження що всі хлопці "падл...ки" :)
  • 0

#229 кОшЕннЯткО

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 138 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 09.08.2007 – 21:03

У мене перше кохання було ще у пятому класі. Але щесно кажучи я ще відчуваю щось до цієї людини, хоча і пройшли роки. Коли ми, так би мовити, розійшлися мені було важко. Це таке світле почуття переросло у ненависть....Так я ненавиділа цю людину... Але знову ж таки пройшов час і я незнаю що саме відчуваю, але це щось... Після першого кохання в мене були ще хлопці і я їх також любила...ну не любила , але була симпатія... І коли мене покидали з кожним разом було важко подавити це в собі... Я замикалася в собі. хоча зовні було схоже, що я весела, але душа плакала...
Це як хто. Кожна людтина унікальна по свому і кожна вбиває це почуття по свому. :D Головне нетреба соромитися плакати. Це допомагає.... :cool1:
  • 0

#230 Мимиха

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 96 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 13.08.2007 – 19:07

так, особливо якщо дані почуття були чи є дуже сильні, впринципі таке буває тільки коли це перша любов...
  • 0

#231 Natalena

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 21 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Лева

Відправлено 14.08.2007 – 21:40

До кінця не можливо. Все одно залишиться в серці якийсь світлий спогад з тих часів, коли вам було добре...
  • 0

#232 bdrFsg

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 137 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чернівці

Відправлено 15.08.2007 – 02:33

Natalena
Ви абсолютно праві.Я ось недавно зарубував його..Але якась частинка її все одно залишилась в мені.

Повідомлення відредагував bdrFsg: 15.08.2007 – 02:37

  • 0

#233 Тротил

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 7 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 09.10.2007 – 13:57

На таке питання я гадаю можна відповісти лише одне, звичайно якщо по справжньому кохали цю людину то вам ці почутьття бу де важко забути, я і сам зіткнувся з такою проблемою, але все одно не потрібно впадати у відчай адже він чи вона не одні на світі. А от на рахунок того чи можна поховати їх на завжди то це однозначно ні, тому що ви їх ніуоли не забудете.
  • 0

#234 phobos

    Дивний незнайомець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2601 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Павутина

Відправлено 11.10.2007 – 12:45

Дуже легко. Потрібно одружитися.
  • 0

#235 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 11.10.2007 – 23:06

phobos...ггг....ну то крайні заходи))...є ще один вірний спосіб для починаючих, кому ще далеко до шлюбу.... це - переспати, тобто ніч кохання із об*єктом пристрасті теж іноді вбиває почуття наполовину, а то і зовсім :D
  • 0

#236 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 12.10.2007 – 00:38

Нажаль вбити є можливим любе почуття. Та тільки варто подумати, чи потрібно.
  • 0

#237 Манюня

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 227 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 13.10.2007 – 16:00

Самостійно вбити свої почуття тяжко. Частіше ми вбиваємо почуття один одного своїми вчинаками та поведінкою. Коли чаша терпіння наповнюється - вмирає кохання. І тоді стає байдуже яким було минуле і нічого повернути неможливо.
  • 0

#238 Житомирянин

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 33 повідомлень
  • Місто:м. Житомир

Відправлено 13.10.2007 – 18:33

Почуття можна спробувати забути чи приховати,врешті-решт не думати про них,а вбиває почуття тільки час.
  • 0

#239 MATADOR

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 126 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 14.10.2007 – 11:04

Почуття можна вбити. Можна навіть навчитися, але тоді для чого тоді ці почуття.
А згадка вона завжди буде. Тільки запамятаєш все добре... :blink:
  • 0

#240 Джекфан

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 339 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Луганськ

Відправлено 14.10.2007 – 18:36

""!!скажу вам, друзі мої, що справжне почуття кохання вбити неможливо...

ось я кохаю одну дівчину вже 2 роки, і що я не робив, забути мені її просто неможливо. дивно, але я кохаю її так само, як кохав і перший раз, хоча тепер ці почуття приносять мені тільки сум і роздратування. за ці два роки я настільки змінився, що сам себе не впізнаю. моє життя змінилось, та далеко не в найкращу сторону: я втратив усіх друзів, які в мене були, рівень поваги до мене впав практично до нуля. тільки один мій найкращий друг (який мене із нею познайомив, гад ) більш-менш розуміє мене. я почуваюсь самотнім і непотрібним у цьому ворожому світі. спроби щось змінити =

тож слухайте мою пораду, друзі. якщо у когось закохались, зі всіх сил старайтесь, навіть добивайтесь свого кохання. бо то дивне відчуття, яке приходить нізвідки може круто змінити ваше життя, погасити його неможливо. кохання - окрилює, але чим вище взлетиш, тим боляче буде падати... !!""


Дуже схоже ..теж саме..потіхеньку всі відвертаються....і вона мабуть теж..великий страх втратити ії...
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних