Перейти до вмісту

Хрещення немовлят


Повідомлень в темі: 174

#21 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 03.09.2009 – 20:15

Перегляд дописуВласюк (3.09.2009 11:37) писав:

Хрещення, як і обрізання, буває свідоме. Тоді не виникає ніяких питань.

Що думаєте з цього приводу?
Думаю, що ще одна провокативна тема!
  • 0

#22 weber

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 87 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 03.09.2009 – 20:18

Я ж з цим не сперечаюся, церква сюди прийшла відносно не так давно.
Власне після себе Ісус не лишив структури церкви, більшість питань вирішили на всіляких соборах і вже тоді утворилося щось цілісне.

Перегляд дописуЛастiвочка (3.09.2009 21:15) писав:

Думаю, що ще одна провокативна тема!
в залежності як буде розвиватися тема :) , але зерно є
  • 0

#23 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 03.09.2009 – 20:31

Перегляд дописуWeB_Er (3.09.2009 21:09) писав:

Багато хто міняю віру вже в зрілому віці, а хрещення немовлят для багатьох просто традиція

Нічого не заважає. Просто ще один привід випити, поспівати. Одним словом - бенкет. Це сьогодні. Взагалі то, згідно зі старими канонами церкви, хрещення є одне із таїнств. І розповсюджуватись про це було не прийнятним. Хрестик мав бути схованим на тілі людини. Натільний. Кожна хрещена жінка автоматично ставала нареченою Христа. Щодо чоловіків, не знаю, ким вони там ставали. Таким чином, монахиня, є в чистому виді його наречена. Щоб якось вийти з цієї парадоксальної ситуації, церква (яка таку ситуацію і створила), значно пізніше прийняла закон про дозвіл вінчання. Уявляю собі, що було б якби все залишилось по старому ? Усі хрещені жінки - монахині. "Мужики отдихають". Згадайте переказ про княгиню Ольгу.
  • 0

#24 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 03.09.2009 – 20:41

Перегляд дописуБезбожник (3.09.2009 21:31) писав:

Нічого не заважає. Просто ще один привід випити, поспівати. Одним словом - бенкет. Це сьогодні. Взагалі то, згідно зі старими канонами церкви, хрещення є одне із таїнств. І розповсюджуватись про це було не прийнятним. Хрестик мав бути схованим на тілі людини. Натільний.
Взагалі, пане Безбожнику, не тра чесати всіх під одну гребінку. В кого бенкет, а в кого просто обід, і навіть без випивки. Це я про хрестини власного сина. Звичайно, є чимало причин думати, що таки не варто нав"язувати несвідомій дитині якісь канони віросповідання, але дитина або буде християнином, або не буде, як виросте. Вона матиме свій вибір. Важко пояснювати людині, яка не поділяє християнських думок, щось про хрещення. Єдине,в чому з вами погоджуюся, то це щодо віку хрещених, якби я могла вибирати зараз, то хрестила б малечу тоді вже коли вмів сидіти і бачити усе навколо нього.
  • 0

#25 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 03.09.2009 – 21:10

Перегляд дописувеснянка (3.09.2009 21:41) писав:

Взагалі, пане Безбожнику, не тра чесати всіх під одну гребінку. В кого бенкет, а в кого просто обід, і навіть без випивки. Це я про хрестини власного сина. Звичайно, є чимало причин думати, що таки не варто нав"язувати несвідомій дитині якісь канони віросповідання, але дитина або буде християнином, або не буде, як виросте. Вона матиме свій вибір. Важко пояснювати людині, яка не поділяє християнських думок, щось про хрещення. Єдине,в чому з вами погоджуюся, то це щодо віку хрещених, якби я могла вибирати зараз, то хрестила б малечу тоді вже коли вмів сидіти і бачити усе навколо нього.

Під одну гребінку, шановна Веснянка, ні в якому разі. Якщо це вас зчепило в конкретному випадку, я приношу свої вибачення. Однак (в більшості випадків) той бенкет таки є. Я написав про це з докором, а не насмішкою, оскільки не вживаю алкоголю з дитинства. Щодо малечі, яка вміє сидіти і щось бачити, то це не значить уміти покаятись і увірувати. Можливо на жаль, в законі церкви ніякого "послаблення" для малюків немає. Принаймі мені, таке невідомо. Щодо "поділу християнських думок" - говорити не стану. Для цього існує історія християнства. Там і відповіді. Їх сприйняття залежить від бажання людини сприймати правду такою, як вона є. Тобто, від власної совісті.
  • 0

#26 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 03.09.2009 – 21:11

Перегляд дописуВласюк (3.09.2009 11:37) писав:

Хрещення, як і обрізання, буває свідоме. Тоді не виникає ніяких питань.

Але от коли хрестять людину в несвідомому стані, напр. немовлям, використовуючи її тимчасову недієздатність, то це не є гуд ні з точки зору здорового глузду, ні з точки зору прав особистости в демократичній державі. Багато хто почувається ніби згвалтованим по малолітству батьками та релігійною організацією. Тюрми переповнені різними охрещеними, найбільше православними та католиками.

Що думаєте з цього приводу?
а чого ти очікував від людей, як поклоняються ожившому мерцю?

за порушення правил 1.3 та 2.4 - 10% ластівочка
  • 0

#27 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 03.09.2009 – 21:13

МАю двох синочків і незабаром матиму ще й донечку. За цих діток я несу відповідальність перш за все перед Богом і собою..хрестять чи ні - справа особиста і чого ми маємо судити чи правильно хтось чинить чи ні..так само про предків...коли ми говоримо про предків то це не конче мусять бути невідомі і не знані скелети тисячолітньої давності..це може бути і прабабуся, яку ви пам"ятаєте. Але моя прабабуся і пра-прабабуся мали таку віру, робили так і я це робитиму
  • 0

#28 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 03.09.2009 – 21:18

В селі є забобон: дитину не можна показувати чужим людям до того часу, коли не похрестять її. Навіть родичі не ходять до породілі і немовляти в гості. А випрані пеленки не можна сушити на видному місці, не можна залишати на ніч, бо будуть вроки. Мами, які хвилюються за здоров"я та життя своїх дітей поспішають похрестити дитину чим швидше. Тому і хрестять зазвичай в найближчу неділю після народження.

Мене похрестили в 11 років. І то причиною тому була відмова священника давати шлюб моїй сестрі. Прийшлося хреститися. Як видно виросла я, мама вішала пеленки надворі, тощо і нічого собі, живу.
Вийшло хрещення добровільно-примусово ))) Тому і ставлюся до інституту церкви насторожено.
Своїй дитині дам можливість обирати. Коли і якщо захоче - похреститься, нічого проти не буду мати.
  • 0

#29 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 03.09.2009 – 21:44

Перегляд дописуЛастiвочка (3.09.2009 22:13) писав:

МАю двох синочків і незабаром матиму ще й донечку. За цих діток я несу відповідальність перш за все перед Богом і собою..хрестять чи ні - справа особиста і чого ми маємо судити чи правильно хтось чинить чи ні..так само про предків...коли ми говоримо про предків то це не конче мусять бути невідомі і не знані скелети тисячолітньої давності..це може бути і прабабуся, яку ви пам"ятаєте. Але моя прабабуся і пра-прабабуся мали таку віру, робили так і я це робитиму

Шановна Ластівочко, при всій повазі мушу Вас розчарувати. За Біблією, Ви не несете відповідальності перед Богом. Несе чоловік. А жінка - перед чоловіком. На жаль, так написано.


Перегляд дописуAmili (3.09.2009 22:18) писав:

В селі є забобон: дитину не можна показувати чужим людям до того часу, коли не похрестять її. Навіть родичі не ходять до породілі і немовляти в гості. А випрані пеленки не можна сушити на видному місці, не можна залишати на ніч, бо будуть вроки. Мами, які хвилюються за здоров"я та життя своїх дітей поспішають похрестити дитину чим швидше. Тому і хрестять зазвичай в найближчу неділю після народження.

Мене похрестили в 11 років. І то причиною тому була відмова священника давати шлюб моїй сестрі. Прийшлося хреститися. Як видно виросла я, мама вішала пеленки надворі, тощо і нічого собі, живу.
Вийшло хрещення добровільно-примусово ))) Тому і ставлюся до інституту церкви насторожено.
Своїй дитині дам можливість обирати. Коли і якщо захоче - похреститься, нічого проти не буду мати.

В тому то і справа, що забобон. Так хоч би один. Часто густо, в кожному селі свій власний. У моєму є така собі тітка Галя. Вона співає у церкві. Всі "закони" щодо хрещення, проводів на кладовищі, поховання, поминки - її власні закони. Виглядають якимось гібридом з канонами. І попробуй що скажи. Тут тобі такі прокляття. пообіцяють...і дітям твоїм, і внукам, і ненародженним заодно. Найдивніше, що певна частина села сприймає її закони беззаперечно.
  • 0

#30 d^.^b

    убухана скотина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1206 повідомлень
  • Місто:ілюзії

Відправлено 03.09.2009 – 21:46

Перегляд дописуAmili (3.09.2009 22:18) писав:

В селі є забобон: дитину не можна показувати чужим людям до того часу, коли не похрестять її. Навіть родичі не ходять до породілі і немовляти в гості. А випрані пеленки не можна сушити на видному місці, не можна залишати на ніч, бо будуть вроки. Мами, які хвилюються за здоров"я та життя своїх дітей поспішають похрестити дитину чим швидше. Тому і хрестять зазвичай в найближчу неділю після народження.
задовго до хрещення /як явища/ звичай був - непоказувати немовля на люди до першого року)
дивина та й годі)
  • 0

#31 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 03.09.2009 – 21:51

Перегляд дописуAdios (3.09.2009 22:46) писав:

задовго до хрещення /як явища/ звичай був - непоказувати немовля на люди до першого року)
дивина та й годі)
а оце вже цікаво.
Які були обряди в наших пращурів після народження дитини?
  • 0

#32 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 03.09.2009 – 22:44

Перегляд дописуAmili (3.09.2009 22:51) писав:

а оце вже цікаво.
Які були обряди в наших пращурів після народження дитини?

Ну ось таке надибав. Мені подобається :Опіка дитині починалася набагато раніше його. Із Віку віці слов'яни намагалися захистити майбутніх матерів від будь-яких небезпек, в тому однині і надприродних. Так було в останніми місяцями перед пологами жінці не рекомендувалося виходити з подвір'я, а краще й зі дому, щоб Домовик і священний Вогонь вогнища завжди могли прийти їй допоможе: моторошні історії розповідалися про злих чаклунів, здатних своїм чарами викрасти дитя безпосередньо з материнського черева чи підмінити його детёнышем відьми – злим виродком… Одне слово, про приходу вагітності і тих більш терміні пологів стороннім зовсім нічого було знати. Зате сама жінка, чекає дитини, вважалася улюбленицею Богів, здатної приносити щастя. Її охоче запрошували в сади пригоститися яблуками: якщо покуштує плоду із молодою яблуні, вперше принесла врожай, ця яблуня весь віку рясно плодоносити будет.

І ось наступав термін дитині з'явитися світ. Давні слов'яни вірили, що народження, як і смерть, порушує невидиму межу між світами померлих і живих. Зрозуміло, що такому небезпечному справі нічого було відбуватися поблизу людського житла. В багатьох народів породілля віддалялася до лісу чи тундру, щоб не зашкодити. Та в слов'ян народжували звичайно у домі, а іншому приміщенні, найчастіше – на добре истопленной лазні. Аби материнське тіло легше розкрилося і випустило дитя, жінці розплітали волосся, в хаті ж розкривали всі двері й скрині, розв'язували вузли, відмикали замки. Можна припустити, психологічно це допомагало. Породілля, мимоволі отворяющая двері до інший світ, в багатьох народів від цього вважалася «нечистої». За часів над іншими людьми, перед люблячим чоловіком був вибір – допомагати жінці чи думати лише себе. І, звісно, у за всіх часів перебували такі, чий вибір був шляхетний. Про неї збереглося чимало оповідань. У слов'ян епоху суворого усамітнення породіллі хроністи вже не застали. Тут майбутньої матері зазвичай допомагала літня жінка, досвідчена у таких справах. Неодмінним умовою було, щоб він сама мала здорових дітей, бажано – хлопчиків. З іншого боку, під час пологів нерідко був присутній чоловік. Тепер це звичай повертається до нас у порядку експерименту, запозиченого по закордонах. Тим більше що древні слов'яни не бачили нічого незвичного у цьому, аби поруч зі страждаючою зляканої жінкою був сильний, надійний, улюблений і люблячий человек.

…І тепер дитя благополучно народилося. Якщо це був хлопчик, пуповину перерізали на сокирище чи стрілі, щоб ріс мисливцем і мастеровым. Якщо дівчинка – на веретені, щоб росла рукодельницей. Перев'язували пупок лляний ниткою, сплетённой з волоссям матері та батька. «Прив'язати» – по древнерусски «повить»; ось звідки «повитухи», «повивальні бабки».

Взагалі, все найперші дії з немовлям (купання, годівля, підстригання волосся тощо.) оточили важливими і дуже цікавими ритуалами. Нині, бажаючи прилучити новонародженого до християнської релігії, батьки несуть його до церкви, де священик хрестить його, опускаючи в купіль із жовтою водою. У цьому нарікається ім'я. Тим більше що звичай занурювати немовляти в воду (чи з крайнього заходу обляпувати) відзначений в найрізноманітніших народів, на гадку не чули про християнстві. У чому тут справа? Вчені бачать тут відгомін найдавнішого ритуалу залучення нової людини… Космосові! Як це робилося? Батько – голова родини – урочисто виносив новонародженого і теж показував його Неба та Сонцю (не сідаючому, але висхідному – довгу життя!), Вогню вогнища, Місяцю (знов-таки дедалі глибшому, щоб дитя добре зростало), прикладав до Земле-Матери і, нарешті, опускав в Воду. Таким чином, малюка представляли всім Божествам Всесвіту, всім її стихіям, віддаючи під сумнів їхню покровительство.

Далі дитини нарікали ім'ям але, як було зазначено вище, воно зберігалася таємниці. Право на дорослу одяг хлопчики й дівчатка отримували, не просто досягнувши певного віку, але тільки коли могли справою довести свою «взрослость».

Років з п'яти – семи дітей привчали до господарським чоловічим і жіночим роботам, і навіть вводили у світ легенд, вірувань і традицій, - як ми тепер висловилися, дитина проходив ще й духовну школу. У найглибшій давнини при цьому існували особливі вдома – чоловічі і жіночі, і, що в ній відбувалося, огортала таємниця, яку або не мали права представники протилежної статі. Дослідники пишуть, що хороми «семи богатирів» з «Казки про мертвої царівною» – нічим іншим, як про такому чоловічому домі, що у глухий лісової частіше. Коли хлопчик починав ставати юнаків, а дівчинка – дівчиною, їм приходив час перейти в таке якість, до розряду молоді – майбутніх наречених і наречених, готових до сімейної відповідальності держави і продовження роду. І тому треба було витримати випробування, зване вченими «ініціацією» – «оновленням», «приведенням в початкова стан». Це своєрідний іспит на зрілість, фізичну й духовную.

Юнак мав витерпіти жорстоку біль, приймаючи татуїровку і навіть тавро зі знаками свого роду свого і племені, повноправним членом якого він стає відтепер. Для дівчат теж були випробування, хоча й такі болісні. Їх мета – підтвердження зрілості, здатність до вільному прояву волі. І найголовніше – й ті та інші піддавалися ритуалу «тимчасової смерті» і «воскресіння». Це була гра. Це абсолютно всерьёз!

Мабуть, жерці і жриці застосовували при цьому одурманюючі напої, а те й гіпноз. Також цілком можливо, що розігрувалося спектакль «проковтування» дітей міфічним тваринам – тотемом, «прабатьком» і символом племені – з наступним «народженням» з його черева. Деякі дослідники вважають, що всім відома казка про Червону Шапочку містить відгомони подібних обрядов…

Отже, колишні діти «вмирали», а натомість «народжувалися» нові дорослі. У найдавніші часи отримували які й нові «дорослі» імена, яких знову- таки нічого не винні були знати сторонні (інколи ж це перша наречення імені). Вручали їм і дорослу одяг: юнакам – чоловічі штани, дівчатам – понёвы, рід спідниць з картатого полотна, які мали поверх сорочки на паску. З часу надягання дорослої одягу дівчину можна було сватати. Такими словами розпочиналася доросла жизнь.

Варто згадати й ще про такі важливих атрибутах зовнішності як борода і коса.

Борода вважалася і дорослі чоловіків найважливішим символом честі. Тягти за бороду і більше плюнути у неї було жахливим образою, протягом якого могли викликати на поєдинок, а то й вбити відразу. А корениться це у найдавніших поглядах на волосся як у одна з сосредоточий життєвої сили у людині. Пригадаємо хоча б змія Волосу, живої волосся річці, біблійного богатиря Самсона, чия сила поміщалася в «семи косах голови його», і обстрижені волосся, яким нема чого потраплятимуть у руки до злим чаклунів. Не випадково дід Хоттабич выдёргивал шерстинки зі свого бороди – самотужки магія не спрацьовувала. Не випадкова і борода Чорномора в пушкінської сказке…

Що ж до коси, то дівчина до заміжжя мала права ходитимуть із розпущеними волоссям, але таке зачіска мала характер, скоріш, урочистий і ритуальний: спробуй-но шити, готувати, прати, доглядати за скотиною, розпустивши густі волосся довжиною до колін! І їх стягали налобной пов'язкою, заплітали в косу – неодмінно одну (з те, що поки холоста, «одна»). Пасма волосся косі теж вкладали суворо певним чином: одну поверх інший. Дві коси і зворотне плетиво звичаєм заборонялися, це був приналежність заміжньої. Дівоча коса вважалася такою ж символом честі, ніж борода чоловіки, і ставлення до неї було точно таким же.

Расплетение коси надвоє було одним із головних частин весільного ритуалу. Розглянемо весілля як визначну дату у житті человека.

Діти належали до роду батьків. І це дочь-девушка, одружуючись із старшим, мав потрапити у рід чоловіка. (Саме тому заміж «виходять» – себто, виходять зі своєрідної, залишають його.) Ось що означав для язичників такий перехід: дівчина мала «померти» у колишньому роду і «знову народитися» й інші, вже заміжньої, «мужатой» жінкою. От на які складні перетворення відбувалися з нареченою. Звідси й підвищену увагу до неї, яку ми під годину бачимо на весіллях, і звичай брати прізвище чоловіка. Адже прізвище – це знак роду. Тепер нам ясно, чому наречений намагається внести наречену через поріг свого будинку обов'язково руках: адже поріг – це кордон світів, і нареченій, колись чужій у світі, слід перетворитися на свою. Хіба біле сукню? Іноді можна почути, ніби воно символізує чистоту і скромність нареченої, але ці неправильно. Насправді білий – колір трауру. Чорний колір у тому ролі з'явився порівняно недавно. Білий ж, як кажуть історики і психологи, давніх часів для людства кольором Минулого, кольором Пам'яті і Забвения. А іншим «траурно-свадебным» кольором був червоний, «чермный», як і ще називався. Його здавна включали в вбрання наречених. Є народна пісня: «не ши ти мені, матуся, червоний сарафан» – пісня дочки, яка хоче вихід із рідної домівки до людей – заміж. Отже, біле (чи червоно-біле) сукню – це «скорботний» сукню дівчини, «померлої» для свого колишнього рода.

Тепер про фату. Ще нещодавно це слово означало просто «хустку», яким закривали обличчя дівчині. Адже з згоди її вважали «померлої», а жителі Миру Мертвих невидимі для живих. От їм і наречену нікому не міг бачити, а порушення заборони вело до нещасть і навіть до передчасної смерті, бо у цьому випадку порушувалася кордон, і Мертвий Світ «проривався» у наше, погрожуючи непередбачуваними последствиями.

Треба згадати й ще про один цікавому звичаї: «Не одружуються за тими, з ким разом їдять». Здається, що в поганого, якщо хлопець і дівчина дружно працюють, і їдять з однієї миски, як братик i сестра? Ми вже знаємо, що спільна трапеза робила людей «родичами». А шлюби між родичами не поощрялись.

У разі родового ладу (і значно пізніше) у власній сприйнятті й у сприйнятті суспільства людина залишався насамперед членом роду, а чи не індивідуальністю. Відповідно, моральними вважалися лише вчинки, які сприяли процвітанню роду. І це отже, що й одною великою родиною на своєму раді вирішувала поріднитися з іншого, знаходячи тим самим нових на друзів і союзників, юнак і дівчина мали розпочати шлюб, що називається, без розмов. Саме таку поведінку вважалося высоконравственным.

На російської весіллі переважно звучали сумні пісні. Наречена плакала, навіть якщо за улюбленого. І тут над труднощі життя заміжня за часів. Наречена залишала своє рід і мав потрапити у інший. Отже, вона полишала духів – покровителів попереднього роду і вручала себе новим. Відтак плакала дівчина, слухаючи жалібні пісні і щосили намагаючись показати свою відданість батьківського дому, колишньої рідні і її надприродним покровителям – мертвим предкам, а ще більше віддалені часи – тотему, міфічному животному-прародителю.

У деяких сферах за дівочим цнотливістю дуже суворо стежили. Але так само часто все виглядало рішуче навпаки: дошлюбні діти з якого разі виявлялися перепоною на шляху весіль. Їх матері таки вважалися «першими нареченими на селі». Адже хоч було з часів глибокої давнини основну вимогу до жінки? Щоб могла виносити й народити здорових, міцних дітей. Ось ці та сваталися хлопці навперебій до молодих матерям, вже які довели свою жіночу повноцінність. Якщо ж батьком дошлюбного дитини був знатний воїн, боярин, сам князь – юну мати як не проклинали, її на руках носили й у своєму роду, й у роду нареченого: щастя до будинку приманила! Усі знали, що воїнів, особливо знатних вождів, осіняла милість Богів. У Київської Русі рабиня, народила дитя від хазяїна, вивільнялася з рабства.
  • 0

#33 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 03.09.2009 – 23:05

трохи позатематики.
бачу в релігії натхненно штампують антирелігійні теми. може розділ варто перейменувати? :) і невже панам-безбожникам і атеїстам світ на релігії зійшовся? це вартує стільки зусиль?

а по темі: я хрещений як і мої пращури, ходжу у ту ж церкву, святкую ті ж свята, вірю в того ж Бога і це пов’язує мене з моєю землею, моїм народом, робить мене цілісним і повноцінним. мені шкода людей, які від цього відвернулись.
  • 0

#34 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2566 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 03.09.2009 – 23:14

Перегляд дописуВласюк (3.09.2009 10:37) писав:

Хрещення, як і обрізання, буває свідоме. Тоді не виникає ніяких питань.

Але от коли хрестять людину в несвідомому стані, напр. немовлям, використовуючи її тимчасову недієздатність, то це не є гуд ні з точки зору здорового глузду, ні з точки зору прав особистости в демократичній державі. Багато хто почувається ніби згвалтованим по малолітству батьками та релігійною організацією. Тюрми переповнені різними охрещеними, найбільше православними та католиками.

Що думаєте з цього приводу?
Подібно. Досі шкодую, що мене хрестили, чесно. Нібито, для атеїстки (тобто мене) - дурниця, полили водою, поплакала та нічого більше. Але все одно дитинство прожила трохи в страху перед видуманою вищою карою, тобто мука, а наступні роки - щоб з цього "приколу" вирватись психічно. Нелегко було. І хоч вже знаю, що не повернусь до цього, то таке враження, що втратила 16 років життя на психічну боротьбу сама з собою.

Перегляд дописуФабрегас (3.09.2009 10:45) писав:

і що робити? питати немовлят ? ) такі порядки... нікуди від цього не дітись
Дивись - баптисти. Як на мене найбільш цивілізовані християни у цьому питанні. Хрестять дорослих та свідомих людей, а люди - свідомо вибирають віру.

Перегляд дописуWeB_Er (3.09.2009 10:50) писав:

Всі це роблять і ми зробимо. А взагалі батьки зрілого віку мають право ці питання вирішувати.
Дивись вище.

Перегляд дописуБогуслав (3.09.2009 23:05) писав:

трохи позатематики.
бачу в релігії натхненно штампують антирелігійні теми. може розділ варто перейменувати? :) і невже панам-безбожникам і атеїстам світ на релігії зійшовся? це вартує стільки зусиль?

а по темі: я хрещений як і мої пращури, ходжу у ту ж церкву, святкую ті ж свята, вірю в того ж Бога і це пов’язує мене з моєю землею, моїм народом, робить мене цілісним і повноцінним. мені шкода людей, які від цього відвернулись.
Гиги)) розумію)) але дуже прошу мене не сприймати як ворога, я не атакую, бо мені з цього жодної користі)

Повідомлення відредагував Nеmesis: 03.09.2009 – 23:15

  • 0

#35 FT232BM

    私は人々嫌い

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3435 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ->НТУУ "КПІ"

Відправлено 03.09.2009 – 23:21

Хай собі хрестять дітей, від можливого атеїзму це їх не врятує))) Хрещення всього лиш обряд і нічого більше.
  • 0

#36 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 04.09.2009 – 00:31

Перегляд дописуВласюк (3.09.2009 11:37) писав:

Хрещення, як і обрізання, буває свідоме. Тоді не виникає ніяких питань.

Але от коли хрестять людину в несвідомому стані, напр. немовлям, використовуючи її тимчасову недієздатність, то це не є гуд ні з точки зору здорового глузду, ні з точки зору прав особистости в демократичній державі. Багато хто почувається ніби згвалтованим по малолітству батьками та релігійною організацією. Тюрми переповнені різними охрещеними, найбільше православними та католиками.

Що думаєте з цього приводу?

Думаю, що релігію має обирати доросла людина. А оце "навернення" немовлят - ганебне насильство над людиною, яка не може боронитися.

Перегляд дописуKassandra (3.09.2009 21:06) писав:

Невже людині щось заважає в зрілому віці охреститися у віру яку вона хоча? Ну охрестили немовлям, і що?

Так.
З точки зору церкви "розхреститися" неможливо.

Перегляд дописуБогуслав (4.09.2009 00:05) писав:

а по темі: я хрещений як і мої пращури, ходжу у ту ж церкву, святкую ті ж свята, вірю в того ж Бога і це пов’язує мене з моєю землею, моїм народом, робить мене цілісним і повноцінним. мені шкода людей, які від цього відвернулись.

Цікаво було б витягнути когось з пращурів Богуслава десь так з дев"ятого століття, дати йому це прочитати і запитати, що він про це думає... Я уявляю, що б він сказав і про "відвертання", і про "шкоду".
  • 0

#37 Фабрегас

    Т Фабрегас 2013

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5092 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:найкраще на планеті

Відправлено 04.09.2009 – 06:54

Перегляд дописуAmili (3.09.2009 22:18) писав:

Мене похрестили в 11 років. І то причиною тому була відмова священника давати шлюб моїй сестрі. Прийшлося хреститися. Як видно виросла я, мама вішала пеленки надворі, тощо і нічого собі, живу.
Вийшло хрещення добровільно-примусово ))) Тому і ставлюся до інституту церкви насторожено.
Своїй дитині дам можливість обирати. Коли і якщо захоче - похреститься, нічого проти не буду мати.
А чого зразу не похрестили? А сестру виходить похрестили раніше? Бо шлюб би їй нехрещеній напевно би взагалі не дали.
  • 0

#38 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 04.09.2009 – 07:05

офтоп викинула я
  • 0

#39 Twinkle

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 04.09.2009 – 07:24

Перегляд допису-=VJ=- (4.09.2009 01:31) писав:

Так.
З точки зору церкви "розхреститися" неможливо.

Якої саме церкви? Моя подруга молодших студентських курсів - баптистка. Батьки - православні. Звісно, була свого часу охрещеною. А потім, уже в дорослому віці, коли стала баптисткою, охрестилася в них. З боєм, бо батьки з хати не випускали. Та для дорослої людини це навряд чи може бути перепоною. І баптистська церква їй цього не заборонила на підставі того, що була вже хрещеною в православних.
  • 0

#40 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 04.09.2009 – 09:02

Перегляд дописуFT232BM (4.09.2009 00:21) писав:

Хай собі хрестять дітей, від можливого атеїзму це їх не врятує))) Хрещення всього лиш обряд і нічого більше.
з таких обрядів складаєтся наше життя, не обов’язково релігійних. наприклад ялинка на Нови рік чи торт зі свічками на ДН.

Перегляд допису-=VJ=- (4.09.2009 01:31) писав:

Думаю, що релігію має обирати доросла людина. А оце "навернення" немовлят - ганебне насильство над людиною, яка не може боронитися.
яке насильство? подорослішавши кожен має вибір, ніхто насильно до церкви не тягне.


Цитата

Так.
З точки зору церкви "розхреститися" неможливо.
а це потрібно? якщо ти не віриш в Бога, то хрещення для тебе нічого не значить, для чого тоді розхрещувтись?

Цитата

Цікаво було б витягнути когось з пращурів Богуслава десь так з дев"ятого століття, дати йому це прочитати і запитати, що він про це думає... Я уявляю, що б він сказав і про "відвертання", і про "шкоду".
вони так само вірили в Бога і берегли спадок пращурів, як і я :)
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних