

Люко Дашвар
#1
Відправлено 06.08.2009 – 17:56
Люко Дашвар "Молоко з кров"ю" і "Село не люди" - прочитані кожна за 1-2 дні.
Враження просто неймовірні, сюжет не відпускає ні на секунду, після прочитання хочеться посидіти і подумати - давно такого ефекту не справляла на мене українська література. Мова нагадала письменників 19 століття + трохи сучасного присмаку, коротше на 5+. І головне - вона (Люко) нікого не намагається епатувати.
То що?
#2
Відправлено 19.08.2009 – 12:12
#3
Відправлено 23.01.2010 – 14:36
"Село не люди", якщо побачу, куплю і прочитаю, можливо, сподобається більше.
#4
Відправлено 24.01.2010 – 14:50
Дуже класна книжка. Але дуже тяжка. Психологічно я маю на увазі.
Письменниця, безперечно, дуже талановита. Відірватися поки не дочитаєш, фактично неможливо. Як сіла увечері читати, то о 6 ранку випустила тільки з рук, коли дочитала. І байдуже, що рано вставати.
Зачепило.
Але боюся читати щось іще.
Інші її твори теж такі драматчні?
#5
Відправлено 25.01.2010 – 17:47
Dovgapanchoha (24.01.2010 14:50) писав:
"Молоко з кров*ю" теж твір драматичний. Щоправда, долею головної героїні я не перейнялася, бо не розумію такий тип жінок - любить усе життя одного, а заміж вийшла (до того ж, сама, ніхто не змушував) за іншого.

Як наслідок - власна покалічена доля, її коханого, його дружини, власного чоловіка, дітей. ..
#6
Відправлено 25.01.2010 – 19:54

#7
Відправлено 28.04.2010 – 09:40

Маючи в персональному списку "Треба прочитати" книгу Люко Дашвар "Село не люди", я весь час думала шо це чоловік

Після деяких коментарів ще більше захотілось прочитати))
#8
Відправлено 10.06.2010 – 14:15
Цитата
Катерина витерла губи, спитала:
— То це і є любов?.. Слизька…
Роман знітився:
— Це… чоловіче молоко.
— А казали… любов.
— Іди… — наче батогом ото.
— Піду… До побачення, дядечку.
— І чого ти мене дядьком звеш, Катерино?
— А як мені вас звати? Ви ж дорослий, а я малолєтка.
— Іди, — повторив і сам пішов.
А вона ще довго не йшла. Рукою по траві — роси повні долоньки. Умитися лишень вистачить, а хотілося напитися.
— І що воно тепер у роті? Дні зо два відпльовувати ту любов.
Пішла врешті до хати. Повз мамку під татком. Мамка аж прокинулася.
— Доню, а чого це ти досі не спиш? Завтра ж до школи рано…
А ліжко під мамкою й собі підтверджує: ра-но, ра-но…
— Та нічо… Не просплю.
#9
Відправлено 10.06.2010 – 20:31
Nameless One (10.06.2010 15:15) писав:
мда....
#10
Відправлено 14.06.2010 – 08:42
Nameless One (10.06.2010 15:15) писав:
А я навпаки від тої кумедії на початку взагалі думала не читати її далі.
Терпіти не можу, коли так пишуть про подібні речі. брр.
#11
Відправлено 14.06.2010 – 14:04
Dovgapanchoha (14.06.2010 09:42) писав:
Читайте краще Маркіза де Сада. От у нього про "подібні речі" написано прекрасно.
#12
Відправлено 14.06.2010 – 14:12
#13
Відправлено 14.06.2010 – 14:19
fairy (14.06.2010 15:12) писав:
#14
Відправлено 14.06.2010 – 23:15
Nameless One (14.06.2010 15:19) писав:
так, мені таке давить на психіку
("Лоліту" я взагалі так і не дочитала - тільки починала читати - одразу хотілося спати, голова починала боліти, нудило. ну знаєте, є такі книги)
#15
Відправлено 09.07.2010 – 19:18

#17
Відправлено 27.08.2010 – 09:43
Кров з молоком - тупа ідея.
#19
Відправлено 27.08.2010 – 15:29
#20
Відправлено 27.08.2010 – 16:21
Natalie) (27.08.2010 16:29) писав:
П.С. І не сосе а смокче

Кількість користувачів, що читають цю тему: 1
0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних