Geminy (05.03.2015 – 16:04) писав:
За кордоном я скрізь спілкуюся англійською, а між собою - українською, щоб не плутали з росіянами.
Ми вже давно живемо закордоном і тому спілкуємся "закордонною", вдома ніби-українською, з англ. термінами, бо чоловік не всьо розуміє. Але коли рідко випадає чути надворі руску, то якось інстиктивно стараємось тих людей уникати. Там навіть не за мову йдеться, а за той, до болю знайомий нахабно-зарозумілий тон, між собою вони так, навіть не знаючи, що хтось розуміє.
Але недавно я попала на прийом до лікаря-спеціаліста, який виявилось родом з Донеччини, він почав був рускою, лиш "звідки ви - зі Львова" його зупинило

Лиш він виховався і вивчився тут, так от - несподівано приємне враження, він навіть більше приділяв уваги, як лікар, ніж мій основний. Навіть його секретарки були супер-дупер ввічливі і толкові, який піп - такий і прихід! Лиш то дійсно приємний вийняток.
У інших країнах, де бували (їх не так багато) - більшість знають і переходять на англійську, але ми теж робимо перші кроки і вітаємось місцевою, то трохи помагає розтопити лід

От від останнього (2010) переїзду через Польщу лишилось неприємне враження.