Перейти до вмісту

The Prodigy


Повідомлень в темі: 25

#21 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 26.02.2009 – 03:02

Перегляд дописуDemoman (25.02.2009 20:52) писав:

А мені найбільше подобаєтьтся Out Of Space. Там вони ще молоді і просто приколюються. Коли впрше побачив, то довго сміявся)))
Чоловіче, це не прикол, хоч хоч розбещеному пікселем поколінню у це важко повірити.
Це такі раніше кліпи робилися без суперпупер модної графіки доводилося обходитися тим що було.
Це зоря кліпотворіння.
Це все одно, що побачити первісних людей з їх першими інструментами, мабуть теж було б смішно, якісь бревна палки камінюки.

Продіжді - це безумовно феномен і гордість нашої Галактики. Поряд з ними гідні стояти хіба що ЦИЦЬКИ.

Повідомлення відредагував СВІ†ЛОНОСНИЙ: 26.02.2009 – 03:03

  • 0

#22 Demoman

    маньячина (chaotic good)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 981 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Sadistic Village of Remarkable Misfortune

Відправлено 26.02.2009 – 13:29

Перегляд дописуСВІ†ЛОНОСНИЙ (26.02.2009 03:02) писав:

Чоловіче, це не прикол, хоч хоч розбещеному пікселем поколінню у це важко повірити.
Це такі раніше кліпи робилися без суперпупер модної графіки доводилося обходитися тим що було.
Це зоря кліпотворіння.
Це все одно, що побачити первісних людей з їх першими інструментами, мабуть теж було б смішно, якісь бревна палки камінюки.

Продіжді - це безумовно феномен і гордість нашої Галактики. Поряд з ними гідні стояти хіба що ЦИЦЬКИ.
Я ж не кажу що сам кліп то прикол. Ви подивіться його, там більша частина - home video. І я не кажу що вони знімали його заради приколу або щоб повипендрюватись(і не кажу що це примітивне відео), я маю на увазі що вони знімали це відео заради свого задоволення і таких як вони самі, вони веселилися під час зйомок. І це мені в ньому найбільше подобається (особливо Кейт в комбінезоні і распіраторі :) ).

До речі, ніхто так і не виклав їхню біографію, то це зроблю я.

Музичною силою і підтримкою групи є Лаям Хоулет з Брейнтрі (графство Ессекс). Він захопився музикою ще в початковій школі, ставши фаном групи "Ska and Two Tone", коли батько дав йому записи "Найкращих хітів "Ska". Перейшовши до середньої школи, він зацікавився новою культурою - хіп-хопом - захопився такими командами, як "Grandmaster Flash", "the Furious Fire" і постійно дивився фільми про брейкерів "Beat Street".
Звісно, що Хоулет хотів створювати і виконувати власну музику і, через декілька років, працюючи по вихідних на будівельному майданчику, він заробив достатньо грошей щоб купити два дешевих програвачі. Невдовзі після того він познайомився з місцевою хіп-хоп групою "Cut To Kill", яка зразу ж взяла його до себе як другого ді-джея. Протягом наступних двох років Лаяму і "Cut To Kill" важко вдавалось працювати разом, тому що вся суть їхніх пісень була лише в ідіотському пересміхуванні. У 18 років Лаям здав екзамени для отримання диплому дизайнера і отримав роботу в тепер уже неіснуючому лондонському журналі "Метрополітен", де потоваришував з його власником.
Прослухавши записи "Cut To Kill" власник журналу запропонував Лаяму достатню кількість грошей для запису дебютного альбому групи. Але ні в групи, ні у власника журналу не було досвіду в подібних справах і весь бюджет був витрачений у студії і нічого не залишилось на розкрутку та гастролі. Щоб оплатити борги, частина групи "Cut To Kill", яка залишилась, без відома Лаяма підписала контракт з "Tam Tam Records". Вони це зробили незважаючи на те, що група використовувала одну з його композицій для отримання цього контракту. Ця зрада співпала зі спадом інтересу Лаяма до хіп-хопу і він почав себе шукати у нових музичних стилях.
Літо 1988-го.
У той час, як Лаям повністю занурився у хіп-хоп, його рідна країна перемкнулась на абсолютно новий напрям - Acid House, екстаз від якого поглинув більшу частину Ессекса. Ранні мелодії - такі, як "Acid Trax" (група "Phuture", 1987 р.) і роботи Деріка, Мея та Жуана Еткіна - були мінімалістичними музичними гібридами зі змінними частотами, нетрадиційною структурою і надприроднім звуком.
У той час, коли чиста домашня музика пом'якшувала свої ритмічни ідеї, включаючи велику кількість мелодій і гармоній, Acid House направлявся до нових крайнощів, використовуючи технологію для створення таких звуків, які б ніколи не змогли змоделювати люди. Народившись в Чікаго і Детройті, ця музика швидко перетнула Атлантику і пустила корені у масових нелегальних об'єднаннях, що стало основою для нового напрямку, відомого як рейв. Це була ера розкішних барів, марафонних танців і відродження ідеалів хіппі - настало Друге Літо Кохання.
Вперше з культурою рейва Лаям познайомився на вечірці у Барні. Він зразу прийняв нову віру: "Я подумав, що це чудово, воно так відрізнялось від того, що я бачив раніше. Хіп-хоп був таким-собі ексклюзивістом, претензійним і у деякій мірі виключав білі групи. Я відчув щось неймовірне, щось для мене зовсім нове …".
Через декілька місяців Лаям почав працювати ді-джеєм на подібних вечірках і став досить відомим обличчям у Ессексі. Але він був ще занадто сором'язливим, щоб грати що-небудь з того, що таємно писав. Якось Лаям зустрівся з Ліроєм Торнхілом і Кейтом Флінтом. Лірой був до глибини костей фаном Джеймса Брауна, який щойно вийшов на сцену після того, як Acid House переріс у дещо більш складне і розумне. Зі своїм ростом і швидкими, як блискавка, ногами, Лірой був саме тією людиною, яка повинна була танцювати у Барні.
Кейт Флінт залишив школу ще до здачі екзаменів і працював в найрізноманітніших місцях перед тим, як став "випадковим", а потім і справжнім приверженцем культури байкерів, що курили маріхуану і заслуховувались такими легендами 70-х, як Led Zeppelin і Floyd. Коли влітку 1988-го з'явився рейв, Кейт подорожував Ближнім Сходом та Африкою, але восени 1988-го повернувся до Англії. Коли він повернувся, його зразу ж вигнали з дому і він був змушений ночувати то під пірамідами в Каїрі, то на берегу річки в Брейнтрі.
Енджі, його подружка, запропонувала пожити в неї. Вона була справжнім рейвером і ходила на вечірки Acid House, тому Кейт постійно був з нею. Зустрівши друга в Барні, Кейт і Лірой стали хорошими друзями і швидко стали популярними у своєму колі. Якось на рейв-паті Кейт зустрів Лаяма. Кейту так сподобались мелодії, які награвав Лаям, що він попросив записати касету його міксів. Лаям зробив це а також на стороні "В" записав чотири власні пісні. Кейт і Лірой програвали касету цілими ночами і були надзвичайно вражені роботою Лаяма. Наступного разу побачивши Лаяма, вони попросили, аби він пограв для них його власну музику, щоб потанцювати під неї. Він погодився і, запросивши спільну подругу Шаркі, вони заснували групу "Prodigy". Лаям грав на клавішних а Кейт, Лірой та Шаркі танцювали.
Невдовзі після цього вони замовили свою першу аранжировку в студії "Лабіринт" у Далстоні і Лаяму здалось, що для хорошої роботи їм потрібен ще репер. Так вони вийшли на Максима Ріеліті, репера і реггера з Пітерборо, який вже три роки вештався Нотінгемом.
Максим захопився репом у віці 14 років, спостерігаючи, як його брат репував на різних радіостанціях у Пітерборо. Потрапивши у Нотінгем, Максим плідно співпрацював зі своїм другом на ім'я Іан Шервуд. Їх стиль з неортодоксальної танцювальної музики був тоді немодним і через три безплідних роки їх дует розпався. Максиму сподобалось працювати з Шервудом і він на три місяці поїхав у подорож, щоб охолонути і обдумати своє майбутнє. Подорожуючи, він зрозумів, що музика - це його пристрасть і, повернувшись в Англію, він попрямував до Лондона. Невдовзі після того якийсь приятель дав йому адресу Prodigy. Вони обмінялись касетами, але їх перша зустріч у Далстоні пройшла непомічено, тому можна сказати, що вперше Максим познайомився з групою під час їхнього першого шоу. Через декілька днів його запросили приєднатись до групи.
В такому складі "Prodigy" почали те ж саме, що і багато-хто до них - вони виступали на вечірках і рейвах. Такі групи, як "N-JOI" та "Shades of Rhythm" ще задовго до появи "Prodigy" склали хорошу базу для фанів цього виду відпочинку, але група Хоулета була явним перебором, бо складалось враження, що "Prodigy" - це лише маленька жабка біля монстрів цього руху і рости буде ще дуже довго. Їх ранні шоу часто відвідувались дуже погано, наприклад, на їх п'ятому виступі у коледжі Хатфілд було тільки дев'ять присутніх, причому п'ятеро з них були представниками викладацького складу. І навпаки, їх дванадцятий вечір на рейвівському танцмайданчику Рейнданс відвідало 12 тисяч людей.
Хорошою рисою Acid House було те, що групам надавалась можливість грати перед тисячами людей, про що можна було тільки мріяти у час розквіту року. Виключність "Prodigy" підкреслювало те, що вони співали тільки вживу, а не як "DAT" та їх сучасники. На Великдень 1990 року Лаям оголосив команді, що декілька тижнів тому таємно підписав контракт з "XL", хоча він і продовжував працювати у "Метрополітен". Тільки він ще не був впевненим, як інші члени групи зможуть виконувати свої ролі, тому не повідомляв цю новину. Але тепер, судячи з їх останніх виступів, він вважає, що "Prodigy" - це дійсно те, що потрібно, щоб нести його музику широкій аудиторії. Та Шаркі ідея про подальшу роботу групи здалась невдалою і вона поїхала.
Залишившилось четверо учасників групи, які постійно продовжували виступати, щоб оправдати сингл "What Evil Lurks", який вийшов у лютому. Їхня праця була винагороджена сімома тисячами проданих копій. Це було хорошим початком. Вирішивши ущільнити свої шоу, група якось зібралась для репетиції вдома у Лаяма. Але далеко від концертної атмосфери з сотнями чи, навіть, тисячами фанів, танцюючих під музику, учасники групи вирішили, що така обстановка є неможливою. Через 20 хвилин суперечок Ліроя і Кейта вони послали все до чортів. З того часу "Prodigy" ніколи не займались репетиціями У той час у Лаяма була звичка допізна бути на вечірках а потім повертатись додому і писати музику під впливом рейв-дурману. Так з'явився наступний сингл "Prodigy" - "Charly".
Подивившись дитячий інформаційний фільм 70-х років, де показували дивного кота у черепаховому панцирі і як його сприймали діти, Лаям видав таку фразу: "Charly каже: завжди повідомте свою матусю, коли Ви йдете куди-небудь" прямо під час жорсткого брейк-біту.
Група грала у стилі реггі різні композиції з їх першого альбому, який вони записали ще в "Лабіринті", але це була найжорсткіша річ Лаяма (Alley Cat Mix), що відразу ж заполонила розум публіки. Вона вийшла у серпні 1991 року, відгук про неї був шалено-великим, продажі різко виросли і в результаті "Charly" піднявся на третє місце у всіх національних хіт-парадах. Знятий на цю пісню кліп показували у програмах "Вершина популярності" та "Шоу хітів" і на наступній рейв-вечірці група грала вже для 30-ти тисяч. Невдовзі Лаям повністю пішов з роботи в групу.
Величезний успіх "Charly" пришвидшив ріст популярності "Prodigy".
У них вже було достатньо відоме ім'я для того, аби зійти зі сцени рейву. Від них вимагали живих шоу. Їх третій сингл "Everybody in the Place" з'явився у грудні 1991 року. У той час визнання музики Лаяма підтвердилось тим, що його попросили зробити ремікс на "Art of Noise", "Dream Frequency", "Take That". Здавалось, все йшло прекрасно. Якийсь музичний журнал оголосив, що "Charly" відкрив шлюзи так званому дитячому рейву (kiddie rave). Незважаючи на подібні заяви, "Prodigy" продовжували прогресувати. Альтернативний рок все більш уважно приглядався до їх музики і концерти групи Shffield Sound City а також фестиваль XL's Vision тільки підтримали репутацію групи як одного з найбільш-живих явищ у країні. Питання було тільки у тому, чи вони зможуть повторити свій успіх на рівні альбомів. Після четвертого синглу "Fire" їх слава все збільшувалась. Альбом "The Prodigy Experience" став, направду, красивою річчю, яка коли-небудь з'являлась з надр рейву.
Проїхавши з концертним турне по 23 містам різних країн для підтримки запису, група постійно продовжувала виступати і унікальна музика поряд з важкою роботою винагородили їх альбом, який протягом шести місяців залишався на вершині хіт-параду з 40-пісень. Цей період повинен був зробити їх ще більш популярними, але до того часу вони поїхали з новою програмою по Європі, Америці, Австралії та Японії, глибоко загрузли в боргах і були на межі розколу. Якщо викреслити зі списку концерти в Австралії, то їм залишалось всього-на-всього два вихідних за останні півтора місяці. Насамкінець, багато шоу в Америці розкручувались не дуже добре і більшість американських продюсерів не зуміли повернути назад свої гроші. Погані умови поїздок перетворили це все не жах. Кейт згадує: "Ми повинні були звернути увагу на те, як реагував Лірой, бо якщо він нещасливий, то це вже серйозна проблема. Ми сказали, що більше ніколи не хочемо виступати на гастролях, що дуже виснажені, що відіграли 70 концертів перед Різдвом та Новим Роком, а додому повертаємось обезсилені і по вуха в боргах."
Заключними синглами з цього дебютного альбому були "Out of Space" і "Wind it Up", які, не дивлячись на явний спад у групі, все-таки продовжували славну традицію "Prodigy" і залишались в хіт-парадах. Та до того часу, як вони почали поступово оговтуватись від американського жаху, Лаям став побоюватись, що група може загинути разом з помираючим рейвом. Треба було міняти стан справ.
Проблема була у тому, що навіть з величезним комерційним успіхом групи, багато критиків андеграунда вважали, що "Prodigy" вже вичерпались, тобто повністю "розпродали" себе і вони відчували на собі збільшення труднощів з поширенням своїх записів в колі ді-джеїв. Так, літом 1993 року вони випустили новий сингл з білою маркою "Earthbound" (назва домашньої студії Лаяма).
Незвичайність композицій цього альбому була чимось абсолютно новим, досі небаченим напрямком у музиці. Лаям назвав його "On Love was quite a big jump". Випуску нового альбому передували прекрасні композиції групи; важке техно в "No Good (Start the Dance)" супроводжувалось чудовим кліпом, який зразу ж потрапив у верхні стрічки хіт-параду MTV. Не дивлячись на великий успіх синглів, ніхто не сподівався, який відгук отримає наступний альбом групи "Music for the Jilted Generation". Він зразу ж став номером "1", навіть отримав премію "Меркюрі" і розійшовся по всьому світу більш ніж мільйоном примірників. Це були найсучасніші і найпродвинутіші танцювальні записи та потойбічні творіння з багатослівною структурою і дратуючою палітрою, які посприяли виникненню банд, команд, тусовок та інших молодіжних збориськ, що шукають відпочинку у виснажуючих, потребуючих великої віддачі енергії та емоцій в танцях.
Це було динамічніше, глибше і, водночас, жорсткіше, чим прямі мелодії першого альбому. Тут було багато елементів важкого брейк-біту, джаз-панку, шаленої гітари, повернення до хіп-хопу і явно жорсткі танцювальні композиції. Протягом всього запису семпльовані діалоги та незрозумілі голоси допомагали розширити круг ідей та настрою. Це було вираженням такого гедонізму, який, до цього часу, ніхто і ніколи не бачив у музичній культурі. Відповідь критиків була такою ж несамовитою, як і реакція фанів. Лаяма називали "сьогоднішнім Бетховеном" і це було далеко не найкращим відгуком. Подібні висловлювання ще більше підігріли успіх альбому, тим більше, що "Prodigy" у 1994 році мали десь по одному концерту на три дні, причому, по цілому світі. Вони грали в Ісландії і отримали премію за "Краще танцювальне шоу" від MTV.
Вони, навіть, почали виступати на великих фестивалях, включаючи фестиваль Фіквайл в Ірландії і з того часу стали однією з найфестивальніших груп в країні. Всі чотири сингли потрапили в "Гарячу п'ятнадцятку" ("Voodoo People" хіт №11, "Poison" хіт №8). Це був період всесвітнього успіху групи, а так як в композиції "Poison" був уперше використаний вокал Максима, то музичні можливості команди виросли ще більше.
Їх концерт в Гластонбері у 1995 році був названим "НАЙВЕЛИЧНІШИМ ШОУ НА ЗЕМЛІ!!!".
Смак нового матеріалу з їх третього альбому відчувся вже у травні 1996 року, коли з'явився "Firestarter" - чисте техно, де вся увага направлена на Кейта Флінта з його несамовитим вокалом. Незважаючи на всю свою неординарність, "Firestarter" програвався на радіо сотні разів на добу і швидко піднявся на вершини хіт-парадів. Коли ж у програмі "Вершина популярності" показали кліп цієї композиції, станція BBS отримала цілі мішки скарг від розгніваних батьків, які писали, що Кейт занадто страшний для вечірнього перегляду, хоч у кліпі не було ні наркотиків, ні насилля, ані зброї. Незважаючи на це, менше ніж за шість тижнів було продано десь 750 тисяч копій запису і він став першим номером у європейських країнах.
Підписуючи важливий контракт з "Geffenim America", "Prodigy" заявили, що старе правило панків "ніяких компромісів" відбивається на їхньому відношенні до музики. Незважаючи на свої досягнення, група й надалі сторониться реклами і будь-яких атрибутів слави. Вони також слідкують за виробництвом і продажем товарів з їх власною емблемою і володіють абсолютним авторським правом на всі свої записи, концерти, кліпи і т.д.


Витримки з інтерв'ю 94-95 років:

- Хто вас найбільше здивував тим, що любить Prodigy?
Максим: Це Боно. Коли ми виступали на нагородженні MTV у Берліні, він та Edge зайшли до нас в гримерку і заявили, що слухали альбом, коли подорожували півднем Франції.
Лаям: Мій батько. Група існує вже 5 років, але мій батько вперше побачив нас десь 5 місяців тому, коли ми виступали на Ilfold Island. Я думав, що він скаже щось типу того: "Непогана робота, синку!". Та він поводився, як справжній рейвер. Він сказав "О, так! Який бас! Яка енергія!".

-Назвіть, будь ласка, вашу найдивнішу покупку.
Максим: Напевне, це браслет. Він срібний і коштує 900 доларів. Чи цей годинник - 2250 доларів. Я не такий, як Кейт і Лаям. Вони постійно купують дорогі речі і скоро про них забувають.
Лірой: Моя спальня. Я витратив на неї декілька косарів.
Лаям: Коли мені було 14, я назбирав грошей і купив собі костюм ніндзі за 50 фунтів - це тоді були великі гроші. А костюм я вдягнув лише 2 рази.
Кейт: Напевне, це мій ровер, бо я витратив стільки грошей та сил, щоб він їхав якомога швидше. Та, взагалі-то, я не хотів сказати, що це - ровер. Просто, я завжди говорю про нього.

-Хто з членів групи і чим дратує вас більш за все?
Максим: Кейт. Через його постійні запізнення. Він увесь час думає: "Я зроблю це, я зроблю те". Він просто виводить мене з себе. І так вже 5 років.
Лірой: Жодних сумнівів - це Кейт. У нього купа шкідливих звичок. Ніколи не ходіть з ним по магазинам - це гірше, ніж з будь-якою дівчиною!
Лаям: Кейт. Його дупа кожен ранок зривається з ліжка в 6 ранку, наче будильник.
Кейт: Хм, ніхто мене не дратує.


Завоювавши широку британську аудиторію, вони атакують американських слухачів.
Два сингли номер один підтвердили, що Prodigy - найгарячіша танцювальна команда у Великобританії. Також їх називають найхіповішою групою країни, що своїми піснями закликає всіх поповнити ряди так званої "продвинутої молоді". Хоча "Firestarter" і "Breathe" зробили цю команду однією з найвідоміших у Великобританії, вони все ще є достатньо свіжою сенсацією для багатьох.
Насправді, у ессекської команди було всього вісім речей, що входили в десятку кращих, в той час, як "Breath" був десятим в п'ятнадцяти найкращих хітах. І через рік , коли альтернативна денс-музика поширилась як ніколи раніше, Prodigy стали беззаперечними лідерами серед таких команд, як Underworld, Orbital і The Chemical Brothers. І саме їх заклик, що звучав з багатьох радіостанцій, виділяє їх з мас.
Їх люблять всі. Керівник команди Лаям Хоулет завжди намагався подолати границі стилю, працюючи з широким колом виконавців. Сюди також відноситься співпраця зі Skin з команди "Skunk Anansie" та з Kula Shaker. Результати їхньої роботи можна бачити у новому альбомі "Fat of The Land". Prodigy явно тяжіє до читачів журналу "Kerrang!", але коло їх шанувальників набагато ширше. Емма Кочрейн, замісник редактора дитячого журналу "Smash Hits" вважає, що команда цікава не тільки читачам цього журналу, а також і їх батькам.
Річард Рассел, головний менеджер компанії "XL", яка помітила Prodigy сім років тому, вважає, що він розуміє виклик цієї групи. З поглядом маніака і дивною, незрозумілого кольору стрижкою, Кейт Флінт є, напевне, найпопулярнішим членом групи, а його божевільні рухи, як у розумово відсталих людей, викликають у дорослих якусь дитячість.
Інша причина досягнень Prodigy - це їх грандіозне лайв-виконання. Вони були поміченими ще в Гластонбері у 1994 році, а через деякий час журнал "Reading" образив їх заявивши, що якість їх звуку не є найкращою. Раніше критики запевняли, що активний рух на сцені не дозволяє їм співати вживу і не довіряли записам бек-вокалу та технічним трюкам. Рассел казав, що жодна з цих заяв не стосується Prodigy.
Протягом шести років вони, переважно, гастролювали і ніколи не збавляли темпу. Встигли виступити всюди, що пояснює їх велику популярність в таких містах, як Росія, Польща, Ісландія, Скандинавія та Німеччина.
Наступним кроком на шляху Prodigy стало завоювання Штатів, де вони стали культовою групою. Рассел побував в Америці, де уклав "тристоронній договір між "XL", "Mute" та якоюсь великою американською компанією, яка повинна буде нести найбільшу відповідальність за розкрутку команди за океаном". А 9-го грудня MTV показало у своїй програмі "Buzzbin" новий кліп "Firestarter" і це стало якраз тим поштовхом, який був необхідний команді. В США ніколи не було подібної танцювальної групи, що і поясноє те, чому Prodigy не мали тут великого успіху. Але було продано 100000 копій "Firestarter", що показує велику кількість фанів і тут. А коли несамовитий Кейт Флінт з рекламного ролика увірветься в добропорядні американські доми, варто нам трохи почекати і американські дітки теж почнуть божеволіти від них.
Будь ласка, не називайте нас "TECHNO"!!!
Як заявив Ендрю Сміт, піонерів рейву - Prodigy - зараз відносять до рок-анархії. Напевне, Oasis міг би стати групою року, але, все-таки, нерозумно намагатись довести, що рекорд 1996 року належить не Prodigy, а комусь іншому.
"Firestarter" був музичним еквівалентом кульової блискавки. Він виник нізвідки; напружений, стиснутий, хаотичний, взяв найкраще зі звуку техно, ритму хіп-хопу і панківської енергії року, просто несхожий на будь-що до того. Він зразу опинився на позиції номер один в хіт-парадах синглів і залишався там протягом трьох тижнів, незважаючи на постійні відмови випускати групу на телебачення. Створений нашвидкоруч відеокліп, який був показаний замість них самих у програмі "Пік популярності", викликав рекордну кількість скарг. Писали, що дивне поводження Кейта Флінта (можливо, хтось і називає це танцем) лякає маленьких дітей. Хоча поза сценою Кейт різний, але він аж ніяк не є лякаючим. А коли опиняється на сцені, то зразу ж ніби заряджається струмом.
До "Firestarter" жодна група, ну, можливо, крім Oasis i Pulp, не згадувалась у пресі так само регулярно, як Prodigy. Директор одного з театрів назвав їх шоу в Гластонбері "кращим шоу з тих, які я колись бачив у цьому році".
Музичний лідер квартету Лаям Хоулет вважає, що його композиції є піснями. І звідки тільки він з'явився? 5 років тому, коли Хоулет з друзями тусувались в Брейнтрі, графстві Ессекс, ніхто б не зміг передбачити Лаяму, що він гратиме головну роль у самому серці поп-культури. Тоді вони були рейверською групою, спеціалізованою на легких, не вражаючих нічим клубних гімнах. Ще до кінця 1994 року вони записали шість хітових синглів і альбом "Experience", який увійшов у двадцятку кращих.
Згадуючи минуле, Хоулет вважає, що він грав роль жерця безтурботного нонсенсу. Його звинувачували у тому, що він створив стиль "грального техно" і що при близькому огляді його мелодії виявлялись композиціями, які підходять для прийому наркотиків. Хоулету почало здаватись, що він міг би придумувати свої мелодії під час сну.
У нього були гроші та деякий успіх, але ніхто його не поважав. Одного разу на якійсь денс-тусовці в Шотландії він поглянув зі сцени вниз і подумав: "Що я тут роблю?". Він вирішив змінити напрям. У 1994 році Хоулет показав новий запис. Хоч і інструментальний по своїх природі, альбом "Music for the Jilted Generation" пішов не тим шляхом, яким проходять інші танцювальні альбоми. Його дика, але чітко сфокусована енергія наводила думки, більше, про рок, чим про що-небудь інше, що крутилось у британських клубах у той час і він став одним з перших, хто був повністю прийнятий рок-пресою, та Хоулет з командою були і надалі дуже незрозумілими. Коли критики спробували вималювати "Jilted Generation" як вираження протесту проти Карного Законодавства, Хоулет чітко показав неправильність цієї ідеї. Коли його запитали, за кого він буде голосувати на найближчих виборах, він відповів: "Є тільки одна річ, на яку я звертаю увагу - більше чи менше я буду сплачувати податки, тому я голосуватиму за того, хто зробить їх найменшими". Так, можна було забрати хлопця з Ессекса але не можна забрати Ессекс від хлопця. Насправді, Хоулет і досі живе тут.
Останніми роками тут з'явилось багато "нових" рок-н-ролів - серед них були і прикольні, була і відверта лажа, але успіх Prodigy підказує, що справжня спадщина рок-н-ролу - це техно. До недавнього часу, лише за декількома виключеннями, рок-групи дев'яностих хотіли виглядати попсово. А зараз "поп", швидше за все, межує з іронією. Сама назва "поп" виступає проти занадто серйозного його сприйняття. Попса може викрадати і змішувати ідеї, засмічуючи їх. Ви ніколи не почуєте, як Джо Кокер називає Pulp "командою". Вони завжди були "групою". Техно - це зовсім інший стиль. Скажемо зразу, що у ньому працюють тільки хлопці і він є більш серйозним стилем. Спочатку команди "техно" беруть хаотичну енергію кращих рок-команд і, як і Prodigy, виконують це все на розважальних живих шоу.
Сюди можна віднести Oasis, але ти не зможеш відірвати очей від Prodigy,коли ведуче тріо Флінта, Максима та Ліроя віддається скриплячим ритмам Хоулета. У них, навіть, є зміна сценічних костюмів.
Отже, коли Флінт розповів Хоулету про ідею зробити запис з вокалом, чого вони до цього часу ніколи не робили, це стало підставою для роздумів. Насамкінець це призвело до появи "Firestarter" та його братика "Breathe".
Сам альбом "FAT OF THE LAND" увібрав у себе все найкраще, найбільш прогресивне і, водночас, екзотичне зі світового саунду. Останні шість місяців поставили Хоулета, що захоплювався швидкими машинами і сноубордом, перед серйозною проблемою. Йому не подобається Prodigy як техно-група. Хоулет міг би зайнятись створенням музики для проникливих рейверів, та він не довіряє теперішній клубній музиці і, навіть, ненавидить її. Який ж напрям він хоче вибрати?
Як можна зрозуміти з висловлювань Хоулета, помилка у тому, що багато-хто розглядає його музику як футуристичну. Як і всі найкращі речі у світі, Prodigy нехтує будь-якими визначеннями - і, до речі, їх новий кліп настільки ж страшний, як і старі.
Невже ви самі так зненавиділи "The Fat Of The Land" після його гіперуспіху? Вважали це попсовим, комерційним відступництвом? Невже хочете все перекреслити і знову повернутись в андеграунд до невідомого чи маловідомого? А також смак грошей, який, напевне, відчули після продажів гігантськими тиражами?
Лірой: Так, ми були шоковані успіхом "Жиру", тим, що він зайняв перші місця в чартах тих країн, де ми ніколи не бували. Але це, звісно, не попсова музика. Все, що пише Лаям, пишеться не на вимогу публіки. Андеграундом ми також не хочемо бути. Мені здається, що андеграунд - це така культура вулиць та підвалів. У свій час андеграундом були рейви. Та ми вже давно пішли з рейва. Ми просто Prodigy - самі по собі, власний стиль і спосіб життя. "Жир землі" став комерційним. Знаєш, це те саме, що сказати, що альбом Pink Floyd - комерційна музика. Так, нам, як і їм, пощастило на удачу. Так вийшло - ми до цього не йшли. Так, і гроші є, їх багато, але ми їх зовсім не прагнули. До нас прийшов успіх, багато людей впізнали нас, вони думають, що ми тільки щойно виникли з нікуди, чи як? Так, ми працюємо 7 років, ми спали в найгірших, найбрудніших готелях, які тільки можна собі уявити.

Коли ви плюєте в глядачів зі сцени, чи отримуєте те саме назустріч? Взагалі, вам відома реакція ненависті як противага почуттям захопленості? Весь інтернет, наприклад, забитий посланнями: "Fuck Spice Girls", "fuck сопливим Hanson". Як ви віднесетесь до викрику : "Prodigy - найбільше гівно на землі"?
-Для мене це нормально. Ми не хочемо всім подобатись, ми ж не цей…Не Oasis…Нас не можуть терпіти татусі і мамусі. І це нормально. А я ніколи ні в кого не плював. Спитайте Кейта, чому він набирає воду в рот і плює. Можливо, йому спекотно і він хоче охолонути.
Кейт: Якщо вам не подобається, що я плюю - не приходьте на концерт. У мене теж плюють - це взаємний вияв почуттів.
-Що, 24 години на добу почувати себе палієм, героєм фільму жахів? Ви ж не знаєте, як на вас реагують англійські батьки, вами можна лякати дітей.
-Але ми не є поганими хлопцями. Через яскравий агресивний екшн на сцені ми викидуємо енергію.
Кейт: Мені зручніше бути непривабливим, відштовхуючим, а не милим. Це мій стиль життя. Ось є жінки, що вдягаються по-людськи, а є - як проститутки. Це їх стиль і право, чи не так?
-А ти б собі яку вибрав?
-Швидше за все, проститутку.
-І ти б зміг їй ніжно покласти голову на плече?
-Я б нікому ніколи не зміг. Це не мій стиль.
-Як ви спілкувались з Мадонною?
-Ой, вона хороша, відкрита баба. Така ж реальна і нефальшива, як і ми. Вона показала нам декілька класних позицій йоги.
-Кейт, ти дійсно якось хотів в запалі підпалити себе на сцені?
-Боже, звідки ви берете таке безглуздя?
-Ось у тебе, навіть, видно шрами.
-Це від інших справ. Ми ніколи не робили ніяких рекламних трюків. Ми, насправді, дуже нудні люди.
-Тільки не розчаровуйте тих, хто дивиться на вас як на нереальних суперлюдей.
-Що? Я, дійсно, не будую імідж несамовитої, дикої та свавільної людини, яка накачується наркотиками і розбиває номер "люкс" в готелі для підняття своїх тиражів.
-Це натяк?
-Я теж, звісно, вживаю наркотики, але не пишу це у себе на чолі і не будую на цьому промоушн. І нікому не подаю це як хороший приклад.
-Але вся музика говорить про готовність творити нескінченні божевілля.
-Що саме розуміти під божевіллям. В житті кожен день трапляються страшні, жахливі божевілля: випалюються тропічні ліси, люди нівечать одне одного, вбивають дітей. А ми тільки влаштовуємо видовища, щоб можна було на 1,5 години відключитись від цього.
-Останнє. Тобі боляче запихати цей стальний штир у ніс і чи у тебе в носі велика дірка від нього?
-Боже, це ж просто прикраса. Від нього маленька дірочка.
-А ось прикраса на язиці: чи зручно їсти і тобі зовсім не боляче від неї?
-Ні, це мені в кайф. Ой, я знаю, що ви - дівчата - хочете почути: пояснюю, що вона допомагає збуджувати жінок, коли я опускаюсь все нижче і нижче!

Повідомлення відредагував Demoman: 26.02.2009 – 13:18

  • 0

#23 Demoman

    маньячина (chaotic good)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 981 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Sadistic Village of Remarkable Misfortune

Відправлено 26.02.2009 – 14:03

2000-і: був випущений сингл Baby’s got а temper, що продовжує стиль музики FOTL.

У 2001 р. Prodigy перевидають свій дебютний альбом «Experience». Тепер це дводискове видання: на першому диску розміщується власне сам альбом, а на другому - бі-сайди і ремікси того періоду. Реліз носить назва «Experience: Expanded».

У 2004 р. виходить довгоочікуваний новий альбом групи «Always Outnumbered, Never Outgunned», який вмить злітає на верхні рядки англійського хіт-параду і американського Billboard в чартовому розділі «Електронні альбоми». У жовтні альбом був номінований на премію Греммі в категорії «Кращий альбом Електронний/танцювальний». Варто відзначити, що в записі альбому не брали участь ні Максим, ні Кейт Флінт. Серед запрошених гостей на альбомі значаться Лаям Галлахер з Oasis, Kool Keith, Twista і актриса Джульетт Люіс.

Новий альбом The Prodigy «Invaders Must Die» вийшов 23-го лютого 2009 р. Перший сингл з альбому під назвою «Omen» випущений вже 16-го лютого 2009 року на CD, вінілі і в якості цифрового релізу.
  • 0

#24 yushchenko

    yushchenko

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3760 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Backside of the Moon

Відправлено 28.02.2009 – 14:05

Залив на Летітбіт пару їхніх відеошедеврів.

*Smack my bitch up (40 МБайт ,Video: mpeg-1, 320x240. Audio: stereo mp2 112kbps) Легенька музичка з незамисловатим філософським сюжетиком, бажано додивитись до кінця. Цей кліп ще нікого не лишив рівнодушним. :)

Попередній перегляд (тільки початок) на Youtube


*Babys got a temper
(30 МБайт, Video: DivX 876 kbps, 640x480. Audio:mp3 stereo 56 kbps) Для любителів цицьок, просто супер, навіть моїй жінці подобається. Цю музику чули всі, але багато не знає, що то "Продіджі"

Попередній перегляд на Youtube


*Також знайомий мотивчик, використовується в якості фонової музики в багатьох кінострічках.
НА Youtube

І такої, знайомої усім музики у них багато, талант неперевершений.
  • 0

#25 Archie

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 146 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Астрал

Відправлено 02.03.2009 – 11:35

Блін, альбом нереально крутий!!! ІНвандерс таки маст дай!!!!!!!!! :happytwo: :happy1: :ggggg: :) :happy1:
  • 0

#26 Dung

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 61 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 04.10.2009 – 23:08

Раніше чогось ніколи не задумувався, чи послухати мені Продіджі... а ось недавно зайшов друг, і включив "щось", яким вони і виявилися, таки поперло, почав слухати)))
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua