Перейти до вмісту

Назви днів тижня в різних мовах


Повідомлень в темі: 91

#61 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 01.04.2017 – 21:08

Перегляд допису_Ex (29.03.2017 – 22:14) писав:

а "шукати" з якої саме герм. "запозичено"?
старо-болг iskati теж "запозичено"?
В нас є слово іскати, ськати.
А шукати, хто його знає шо воно. Можете гарантувати, що suchen не повпливало на його праарійську форму? :blush: seek, seka, soekan, souhhan.
Якщо ми могли його від поляків запозичити, то і поляки могли того від німців набратись. :)
До речі, у поляків виявляється теж є праарійський варіант того слова, збігається з нашим.

małpa iska (1.1) drugą
Зображення

Взагалі то моя баба вживала слово ськати в загальнішому значенні. Але літературне у нас шукати.

Цитата

iskać, ‘szukać’, pierwotne słowo, nim go Niemcem szukać (p.) zastąpiliśmy
Все зливають поляки. :wink2:

Повідомлення відредагував kalamar: 01.04.2017 – 21:23

  • 0

#62 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 01.04.2017 – 22:15

просто я не знаю скільки лінгвістичного натхнення треба, шоб побачити в "шукати" запозичення з "зухен". там же спільного лише У. це те саме, шо сказати, шо тяга - це запозення з "вага". ні, в останньому прикладі аж 3 збіги - "ага". :D

Повідомлення відредагував _Ex: 01.04.2017 – 22:15

  • 0

#63 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 01.04.2017 – 22:44

Перегляд допису_Ex (01.04.2017 – 22:15) писав:

просто я не знаю скільки лінгвістичного натхнення треба, шоб побачити в "шукати" запозичення з "зухен". там же спільного лише У. це те саме, шо сказати, шо тяга - це запозення з "вага". ні, в останньому прикладі аж 3 збіги - "ага". :D
Але воно є запозиченням. Саме під впливом suchen iskac перетворилось на szukać. То У багато важить, навіть ритм слова міняє.
Візьміть сучасні русизми в українській, коли схожі слова перекручуються, як схожий - похожий (русизм), а різниця всього в дві літери. Так і там було мабуть.
Тобто, оскільки німецьке і слов’янське слово з одного індоєвропейського кореня і близькі за значеням і фонетично, я не кажу, що то цілком запозичено, а радше зсуржиковано під німецьким впливом.

Повідомлення відредагував kalamar: 01.04.2017 – 22:51

  • 0

#64 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 00:40

похожий навряд можна вважати русизмом між іншим. і це зовсім не та аналогія.
шодо шукати, тут якраз Ш складає найбільше питання, воно не важить? от просто бац! і неясно чого Ш. яка цікава наука. чого ж не зукати? сукати?
але не напрягайтесь ви з тим У, в етимологічному словнику написано шо це не з зухен, це з давньонижньонім so:kian. нда. через польську. хто б сумнівався. слово є також в чеській, словацькій, польскій, білоруській мовах. банально злили слово - паланізм-нижньоверхньо. хоча очевидно воно не таке просте. злили, і про утворення звуку Ш в "запозиченні", де Ш і не стояло, словник нічого не каже. але очевидно ця версія хоч і вважається "прийнятою", судячи з купи інших пропозицій (не дуже добре описаних правда), вона не дуже переконлива і для любителів нижньоверхньо, тобто для лінгвістів. зухен там відкинуто як фонетично непереконливе. да, сокйан переконливіше пояснює шукати. :D
зустрічається в 1393 як "шюкати". :D мені подобається "шюкати".

Повідомлення відредагував _Ex: 02.04.2017 – 00:52

  • 0

#65 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 01:47

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 00:40) писав:

похожий навряд можна вважати русизмом між іншим. і це зовсім не та аналогія.
шодо шукати, тут якраз Ш складає найбільше питання, воно не важить? от просто бац! і неясно чого Ш. яка цікава наука. чого ж не зукати? сукати?
але не напрягайтесь ви з тим У, в етимологічному словнику написано шо це не з зухен, це з давньонижньонім so:kian. нда. через польську. хто б сумнівався. слово є також в чеській, словацькій, польскій, білоруській мовах. банально злили слово - паланізм-нижньоверхньо. хоча очевидно воно не таке просте. злили, і про утворення звуку Ш в "запозиченні", де Ш і не стояло, словник нічого не каже. але очевидно ця версія хоч і вважається "прийнятою", судячи з купи інших пропозицій (не дуже добре описаних правда), вона не дуже переконлива і для любителів нижньоверхньо, тобто для лінгвістів. зухен там відкинуто як фонетично непереконливе. да, сокйан переконливіше пояснює шукати. :D
зустрічається в 1393 як "шюкати". :D мені подобається "шюкати".
Який словник? Кумедно, що вони навіть діалект кажуть. Я би просто то з ономатопеєю зв’язав, а ви кажете, що все настільки серйозно, що то навіть не suchen, а sokian. Поляки просто відчувають, що то німецьке, але так конкретно наче не знають. :unsure:
  • 0

#66 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 13:08

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 00:40) писав:

шодо шукати, тут якраз Ш складає найбільше питання, воно не важить? от просто бац! і неясно чого Ш. яка цікава наука. чого ж не зукати? сукати?
але не напрягайтесь ви з тим У, в етимологічному словнику написано шо це не з зухен, це з давньонижньонім so:kian. нда. через польську. хто б сумнівався. слово є також в чеській, словацькій, польскій, білоруській мовах. банально злили слово - паланізм-нижньоверхньо.
Та З Ш яка різниця. Я не те знаходжу по справжнеьому fascinating, а те, що праарійське ськати має в поляків таке ж значення, шо й у нас. Адже це величезні території і практично неможливо уявити, щоб так сталося випадково, щоб при витісненні слова ськання воно зайняло на всіх територіях саме цю нішу, хоча в середньовіччі ськання було заняттям і вельми поважаним, але все ж. Адже все ще й у часі розтягнуте було. Ми ж мабуть від поляків запозичували слово не тоді, коли поляки від німців. Топер в сусідніх діалектах однакові слова мають різні значення, а тут така одностайність. Тому гадаю, що і слово ськання є полонізмом.
В англійській напр. seek, search, ask. ask має однаковий коріть із ськати, а seek з шукати, так шо то справді різні слова.

Повідомлення відредагував kalamar: 02.04.2017 – 13:11

  • 0

#67 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 13:39

6-ти томний етимологічний словник Української Мови. Совковий. Скачаний звідси

каламаре, по-вашому до поляків наші предки булі німими, чи справді - разгаварівалі на їдінам дрєвнєрускам їзикє?
Про Ш я мав на увазі, шо має бути якесь пояснення чого при уявному запозиченні слова сокйан, запозичувачі віирішили всупереч всім правилам втулити туди Ш.
про ськання. Тобто по-вашому, якшо це спільнокореневе слово "має таке ж значення шо й у поляків", значить це полонізм? "вода" теж має таке ж значення. ;)
вся ця лінхуїстика, це політика значно більше ніж наука, тут нема точности, отже спекуляції беруть своє по повній. і поки українці не зціляться від комплексу меншовартости, так і буде самий дрєвнєрускій паланізм.
українці не писали своєю мовою до майже 18 ст. Отже можна вважати, шо українська мова виникла в кінці 18 ст. З Енеїдою. І оскільки нема на шо посилатися, можна все шо відмінне від кацапського списати на паланізм. І плювати шо з польським ареалом у нас значно більша лінія ніж з кацапським. Навіть якби ми з поляками ніколи не жили в одній державі і впливи були б зведені до irreducible мінімуму сусідства, навіть тоді, було б дивно якби наші мови не були схожі - маючи такий довгий кордон і спільне походження. Це континуум і шо ніякого реального доказу ближчости до нас якихсь Окських радимичів ніж віслянських полян немає. Мене просто нудить від цієї "прийнятої" аксіоми про якусь "спільну" мову з новгородом і тими нечисленними слов'янами на фіноугорських землях сучаної москви і навпаки будь яка спільність з польською пояснюється виключно запозиченнями. це бред. українська мова виникла між бугом і дніпром карпатами і прип'яттю цей ареал географічно значно ближчий до польського ніж до кацапського. і у останнього взагалі незрозуміло яке походження. їхня мова це просто есперанто з церковно-слов'янської, і ніхто не знає, як і коли ця штучна мова стала живою там. і як балакали до цього ті племена.
по темі шукання і ськання. я думаю, шо це не пов'язані слова. і ськання не є полонізмом. Ми не знаємо чи наше ськання було "витіснене" шуканням, ми не знаємо точного походження слова шукання, ми не знаємо, шо це полонізм, ми не знаємо як наші предки "шукали" в 10 ст наприклад. Бо оте житіє моє то не наша мова, а наша мова була чисто усною. Ськали вони чи шюкали. Залишаються лише здогадки, і тут, як бачимо українській мові виділена вторинна роль ополяченої російської - маячні, яка ще довго не вивітрюватиметься.

Повідомлення відредагував _Ex: 02.04.2017 – 13:11

  • 0

#68 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 14:39

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 13:10) писав:

6-ти томний етимологічний словник Української Мови. Совковий. Скачаний звідси

Цитата

ask (v.) Зображення Old English ascian "ask, call for an answer; make a request," from earlier ahsian, from Proto-Germanic *aiskon (source also of Old Saxon escon, Old Frisian askia "request, demand, ask," Middle Dutch eiscen, Dutch eisen "to ask, demand," Old High German eiscon "to ask (a question)," German heischen "to ask, demand"), from PIE *ais- "to wish, desire" (source also of Sanskrit icchati "seeks, desires," Armenian aic "investigation," Old Church Slavonic iskati "to seek," Lithuanian ieškau "to seek").

Form in English influenced by a Scandinavian cognate (such as Danish æske; the Old English would have evolved by normal sound changes into ash, esh, which was a Midlands and southwestern England dialect form). Modern dialectal ax is as old as Old English acsian and was an accepted literary variant until c. 1600. Related: Asked; asking.

Old English also had fregnan/frignan which carried more directly the sense of "question, inquire," and is from PIE root *prek-, the common source of words for "ask" in most Indo-European languages (see pray). If you ask me "in my opinion" is attested from 1910.

Цитата

seek (v.) Зображення Old English secan "inquire, search for; pursue; long for, wish for, desire; look for, expect from," influenced by Old Norse soekja, both from Proto-Germanic *sokjan (source also of Old Saxon sokian, Old Frisian seka, Middle Dutch soekan, Old High German suohhan, German suchen, Gothic sokjan), from PIE *sag-yo-, from root *sag- "to track down, seek out" (source also of Latin sagire "to perceive quickly or keenly," sagus "presaging, predicting," Old Irish saigim "seek"). The natural modern form of the Anglo-Saxon word as uninfluenced by Norse is in beseech. Related: Sought; seeking.

Так що різні слова. Різне походження мають.
А search - запозичення з хранцузької.

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 13:39) писав:

каламаре, по-вашому до поляків наші предки булі німими, чи справді - разгаварівалі на їдінам дрєвнєрускам їзикє?
Про Ш я мав на увазі, шо має бути якесь пояснення чого при уявному запозиченні слова сокйан, запозичувачі віирішили всупереч всім правилам втулити туди Ш.
про ськання. Тобто по-вашому, якшо це спільнокореневе слово "має таке ж значення шо й у поляків", значить це полонізм? "вода" теж має таке ж значення. ;)
Я ж пояснив логіку. Якщо до запозичення слова шукати ми і поляки користувались словом ськати, то тоді це ще не був полонізм (можливо, бо ми нічого не знаємо про дописемні запозичення). Але якщо після запозичення слова шукати маргінальне значення слова ськати у нас і поляків збігається, то це означає тільки одне, що ми запозичували слово шукати одночасно із новим конкретним значенням слова ськати, яке ми теж запозичили в поляків. Тому слово ськати в українській, це полонізм.

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 13:39) писав:

каламаре, по-вашому до поляків наші предки булі німими,
Так німці слов’янам німими здавались. Воно просто сталось не так, як гадалось, і справді німими були слов’яни. :)

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 13:39) писав:

українці не писали своєю мовою до майже 18 ст. Отже можна вважати, шо українська мова виникла в кінці 18 ст. З Енеїдою.
Це не так, ви мабуть просто не цікавилися. В середньовіччі вживали і церковнослов’янську і канцелярську. Церковнослов’янська чітко розрізнялась і не була розмовною, хоча і канцелярська теж не була розмовною.

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 13:39) писав:

Мене просто нудить від цієї "прийнятої" аксіоми про якусь "спільну" мову з новгородом
З Новгородом? В Новгороді була окрема гілка слов’янських мов наче, яка повністю вимерла. Ви якоюсь застарілою інформацією користуєтесь. Тобто, новгородці не були офіційними східними слов’янами, в них було своє. (свої німці) :wink2:

Повідомлення відредагував kalamar: 02.04.2017 – 14:13

  • 0

#69 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 15:04

Цитата

Я ж пояснив логіку. Якщо до запозичення слова шукати ми і поляки користувались словом ськати, то тоді це ще не був полонізм (можливо, бо ми нічого не знаємо про дописемні запозичення). Але якщо після запозичення слова шукати маргінальне значення слова ськати у нас і поляків збігається, то це означає тільки одне, що ми запозичували слово шукати одночасно із новим конкретним значенням слова ськати, яке ми теж запозичили в поляків. Тому слово ськати в українській, це полонізм.
не дуже переконлива логіка. До речі, я зазначав перша писемна згадка слова шюкати - 1393 рік. Коли там паланізми полізли в українську мову? Ото як швидко. Не встигли галичину приєднати, а вже в документах з'являється. Чехи з словаками теж у поляків шукати запозичили, як думаєте?
але головне інше - нема навіть очевидности запозичености слова шукати. ані нами від поляків, ані поляками від німців. тих шо знизу.
нема і лінгвісти прости забили пішовши найлегшим шляхом.
і яке це таке "маргінальне" значення слова ськати? я шось не вловив, у нас не вживають слова ськати взагалі. Тобто слово ськати було і без поляків, але його значення поляки задали? :D Смалите ви напалмом канешно.

Повідомлення відредагував _Ex: 02.04.2017 – 15:07

  • 0

#70 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 15:28

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 15:04) писав:

не дуже переконлива логіка. До речі, я зазначав перша писемна згадка слова шюкати - 1393 рік. Коли там паланізми полізли в українську мову? Ото як швидко. Не встигли галичину приєднати, а вже в документах з'являється.

Цитата

Юрій АНДРУХОВИЧ
(ЗАБУТТЯ)
Гак, наче брама — то вхід.
Є міста, до яких неможливо
зайти через браму.
Є міста, до яких неможливо
зайти.
І приносять великий ключ, і шукають,
куди б устромити, але
брам немає, сторожа зітерлась
на порох. Сім вітрів розкошують
на площах і в залах.
Навсібіч передмістя відкриті, сторожа
виростає зелена й пругка.
«Замарстинів, Кульпарків, Клепарів», -
перелічуєш майже вголос,
та ніяк не згадаєш, як зветься
дерево,
до якого вона вже не ходить…
Може тоді напряму? Німці у нас з’явились раніше поляків. Починаючи з Данила, населення було мало, монголи, та й німці були ремісниками. Перший львівшький єпископ був німець, в Лембергу німецька була офіційною мовою. То якраз поляки їх згодом трохи поганяли і асимілювали.
Тобто ота хвиля німецьких ремісників яка офіційно знімечила польську в 13-15 ст., зачіпала і наші території.

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 15:04) писав:

і яке це таке "маргінальне" значення слова ськати? я шось не вловив, у нас не вживають слова ськати взагалі. Тобто слово ськати було і без поляків, але його значення поляки задали? :D Смалите ви напалмом канешно.
Донеччина? Тоді зрозуміло, чому ви не розумієте. Я вище світлину запостив, на якій праарійська małpa iska, так от наше значення ідентичне, слово ськати означає вибирати, відшукувати воші. Причому то не діалект, то загальноукраїнське слово. Напр. коли собака комах в шерсті вибирає, то українською буде собака ськається. Просто слово мабуть актуальність втрачає в порівнянні з середньовіччям, тому ви не чули.

Повідомлення відредагував kalamar: 02.04.2017 – 15:29

  • 0

#71 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 15:32

навіть в словнику не написали шо ськати це паланізм. ви переплюнули навіть радянських зближувачів. :D це ж значення (шукати паразитів в голові :lol: ) є в чеській (viskat), і словцькій мовах - iskat' і навіть в якійсь давньобалтіській "лтс". Тож, напевно і вони теж вошів в голові навчились шукати від поляків.
А ви не подумали, шо може навпаки - через те, шо ськати означало (у всіх) таке цікаве заняття, для всіх інших значень поступово було знайдене шось інше, шоб не викликати коннотацій? У вас все просто - паланізм. Найн, каламаре, найн.
  • 0

#72 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 16:02

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 15:32) писав:

навіть в словнику не написали шо ськати це паланізм. ви переплюнули навіть радянських зближувачів. :D це ж значення (шукати паразитів в голові :lol: ) є в чеській (viskat), і словцькій мовах - iskat' і навіть в якійсь давньобалтіській "лтс". Тож, напевно і вони теж вошів в голові навчились шукати від поляків.
А ви не подумали, шо може навпаки - через те, шо ськати означало (у всіх) таке цікаве заняття, для всіх інших значень поступово було знайдене шось інше, шоб не викликати коннотацій? У вас все просто - паланізм. Найн, каламаре, найн.
Якщо то настільки загальне, то ще curiouser. Отже слово шукати теж майже праарійське, споріднене з германським seka, sokjan, латинським sagus, sagire, давньоірландським saigim, але все ж не настільки круте, як ськати.
Тобто тут намагались складати список праарійських слів в українській, треба добавити туди слова ськати, віз, а то мама, папа і пордібну беліберду згадують. Слова утворені звуконаслідуванням, які навіть в китайській чи ірокезській подібні будуть.
  • 0

#73 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 16:18

ні, якшо шукати це не герм запозичення, то воно непов'язане з seka і тд.

подивився я за молоко, і так, це може бути і не запазичення з герм (а просто - "вважають також"). Зв'язок з молозивом кажуть найімовірніший. Я крут. :D А молозиво виявляється - праарійське слово, давня форма melzivo. А melzti - доїти.

У нас є слово науськати ще. Значення його вже переносне звичайно, але якшо подумати, з шуканням вошей можна зв'язати.

Повідомлення відредагував _Ex: 02.04.2017 – 16:21

  • 0

#74 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 17:01

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 16:18) писав:

ні, якшо шукати це не герм запозичення, то воно непов'язане з seka і тд.
Чиста незаплямована праарійська?
Я хотів якнайкраще. Якщо воно не походить від sokjan, то воно і sokjan, sagus, saigim походить з одного індоєвропейського кореня, з якого походять і сучасні німецьке suchen, і англійське seek. В межах індоєвропейських мов мені здається, це єдиний варіант, припустити, що в слов’янських мовах, як і в германських, існували два кореня, з яких напр. в англійській пішли seek, ask, в німецькій suchen, heischen, в слов’янських шукати, ськати.
Тобто ви вважаєте, що то не індоєвропейське слово, а запозичення з фінської, турецької, баскської (цікаво, як в басків буде).
  • 0

#75 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 02.04.2017 – 18:26

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 00:40) писав:

шодо шукати, тут якраз Ш складає найбільше питання, воно не важить? от просто бац! і неясно чого Ш. яка цікава наука. чого ж не зукати? сукати?
У німців значно більше голосних, ніж в слов’ян, у давніх германців голосних здається було ще більше, вони суч. шведську в цьому мабуть перепльовували. Тож, з загальних міркувань, при запозиченні слова з німецької с могло стати ш просто в результаті спроби передавати невимовлюваний настуний голосний. :wink2:
  • 0

#76 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 02.04.2017 – 20:30

напр. в словнику написано, шо "чаклувати" - суто український винахід, і не змогли нічого тюркськонижньонімецького прикрутити, хоч як старалися. або чепурний, не знають точно етимологію. так і шукати - може бути слов'янський винахід, який або охопив лише частину ареалу, або в тій частині лише зберігся. слово шукати є також в словацькій, чеській і білоруській. ареали всіх цих мов утворюють континуум.
слово челюсті - теж суто слов'янський винахід. суть купа суто германьских винаходів яких нема в інших іе мовах.
шукати могло бути побудоване за принципом шу- корінь -к- дієсловотвірний суфікс. як кахикати, рохкати, квакати, гавкати, нявкати, плакати, бахкати.

Повідомлення відредагував _Ex: 02.04.2017 – 20:31

  • 0

#77 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 03.04.2017 – 01:13

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 20:30) писав:

шукати могло бути побудоване за принципом шу- корінь -к- дієсловотвірний суфікс. як кахикати, рохкати, квакати, гавкати, нявкати, плакати, бахкати.
Якщо без жартів, то не могло. Перелічені слова звуконаслідування і передають звук.
До того ж зі звуками теж не так просто.
Ви коли себе в груди б’єте, той удар з плак асоціюєте, чи напр. з бмяк, чвак, гвак жпик...

Цитата

Происходит от др.-русск. плакати(ся), ст.-слав. плакати сѩ, плачѫ сѩ (др.-греч. κλαίειν, πενθεῖν). Ср.: укр. пла́кати, -ся, болг. пла́ча, сербохорв. пла̏кати, пла̏че̑м, словенск. plákati, pláčem, чешск. plakati, pláču, словацк. рlаkаt᾽, рlаčеm, польск. рłаkас́, рłасzе̨, в.-луж. рłаkас́, н.-луж. рłаkаś. Родственно лит. plàkti, plakù, plakiaũ «колотить; сбивать», plõkis «удар», латышск. placina^t «наводить, точить, отбивать», греч. πλήσσω (*plāki̯ō), πλήγνῡμι «бью, поражаю», буд. πλήξω, пф. πέπληχα, πέπληγα, πληγή, дор. πλᾱγά̄ «удар», лат. рlаngо, рlаnхi «бить себя в грудь, громко сетовать», ср.-ирл. lēn «стенание» (*рlаknо-), др.-в.-нем. fluohho^n «проклинать, ругаться», готск. faíflōkun «оплакивали». В слав. первонач. знач.: «бить (себя в грудь)».

Шукати слово яке має значення. От теревенити, балакати, говорити, розмовляти подібно було створене, але для шукати то неможливо.

Перегляд допису_Ex (02.04.2017 – 20:30) писав:

так і шукати - може бути слов'янський винахід, який або охопив лише частину ареалу, або в тій частині лише зберігся. слово шукати є також в словацькій, чеській і білоруській. ареали всіх цих мов утворюють континуум.
Ареал цих мов гарно збігається з ареалом, на якому слов’яни активно контактували з германцями. Це просто збіг? Та ж Чехія більшість своєї історії була в складі німецькомовних утворень. Ще 150 років тому Прага було німецькомовне місто.

Наразі, найсерйознішим аргументом проти запозичення шукати з німецької, я вважаю оту загальність файного значення слова ськати, саме як ськати вошей. Адже, для середньовічної чи праарійської людини ськання було не менш важливим, ніж вмивання, одягання, чесання, і легковажити тим не слід. :wink2: Це може бути навіть оригінальним, питомим, початковим значенням того слова, збереженим саме слов’янами, і, як ви кажете, прибалтами. Тоді церковнослов’янське іскати в нас запозичення. :8:

Повідомлення відредагував kalamar: 03.04.2017 – 01:29

  • 0

#78 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 03.04.2017 – 01:15

може. але воно всеодно могло бути слов'янським витвором, який не зустрічається в інших іе мовах. (-_-)
така версія звучить значно правдоподібніше за ту, шо це запозичення з власне саксонського sokian. навіть не з в.нім. зафіксоване в 14ст у нас... гаразд, німців в містах тоді було багато, але тут іще треба не німців, а саксонців, які до нас як до Києва рачки. і треба також шоб у тих саксонців і словаки і чехи запозичили.
судячи з пасажів в словнику, навіть лінгвісти не впевнені, просто забили пішовши по шаблону.

і ви знаєте, я все більше переконуюсь, шо в цій науці все як у того цигана з сонцем. от виявляється, шо чадо це вже не германізм. :lol: був був, а потім виявилось, шо нє, не германізм.
  • 0

#79 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3989 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 03.04.2017 – 01:34

Перегляд допису_Ex (03.04.2017 – 01:15) писав:

може. але воно всеодно могло бути слов'янським витвором, який не зустрічається в інших іе мовах. ( -_-)
така версія звучить значно правдоподібніше за ту, шо це запозичення з власне саксонського sokian. навіть не з в.нім. зафіксоване в 14ст у нас... гаразд, німців в містах тоді було багато, але тут іще треба не німців, а саксонців, які до нас як до Києва рачки. і треба також шоб у тих саксонців і словаки і чехи запозичили.
судячи з пасажів в словнику, навіть лінгвісти не впевнені, просто забили пішовши по шаблону.
А як бути с історією слов’ян 6-10 ст? Чому ви забуваєте про контакти і дуже інтенсивні в ще дописемний дохристиянський період?
  • 0

#80 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1629 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 03.04.2017 – 13:31

насправді з готами контакти мали бути раніше, ніж 6 ст (не пізніше 2 ст). просто я так розумію, у вас слов'ян до 6 ст. не існувало. :lol: Ні, не забуваю, просто пересовування часу запозичення на раніше, ніяк не допомагає пояснити саме ту трансформацію слова.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua