Перейти до вмісту

Назви днів тижня в різних мовах


Повідомлень в темі: 91

#41 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 29.03.2017 – 22:14

вага, так, слов'янське - індоевропейське, я спитав чи є якісь ознаки, які вказують шо це саме герм запозичення? на мою думку неспеціаліста - це той самий корінь шо й возити-везти, лише сатемізації не відбулося. і він слов. так же як пара в'язати-вуж - не всюди де є корені які не зазнали сатемізації, це запозичення. в слов і балт мовах суть багато "винятків". бо ці мови типу як на периферії сатемізації.
якшо ці докази є, я ж не спорю. але якшо герм water, це ще не означає шо вода це герм, ю нов. :)
а "шукати" з якої саме герм. "запозичено"?
старо-болг iskati теж "запозичено"?

А от шодо "молока", то тут цікаво. Справді, нашо запозичувати слово для того, шо напевно мало свою назву? Власне з хлібом теж. Це загадка для мене. Якшо хліб етимоголоічно не викликає сумнівів, шо це герм. бо там є герм. звукозміна з молоком, начебто теж
h2muelg(os) ----> melkaZ

g > k, у нас так не могло.
Але в українській мові є слово молозиво. У нас в селі так кажуть. Це коротше така пориста штука зроблена з дуже молодого молока. Я не пам'ятаю деталей виробництва. Оце "з" там дуже цікаве. Якшо це від сатемізації g, то тоді молозиво це не германізм. а молоко - германізм. дуже цікаво. але це все лише мої аматорські міркування.
А може було типу melg'- > melz- і просто з суфіксом -iko дало випадіння z - melziko > melzko > melko > meleko > moloko або mleko, а з суфіксом -ivo не дало випадіння, от і лишилось molozivo

Чого на вашу думку, наші предки (хлібороби, скотарі) мали запозичувати назви для харчів, які їх годували тисячі років? До речі, ви ж не думаєте шо слово robota < orbota теж герм? Бо знаєте є ж нім arbeiten, шв. arbeta.
  • 0

#42 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 29.03.2017 – 22:38

Перегляд допису_Ex (29.03.2017 – 22:14) писав:

вага, так, слов'янське - індоевропейське, я спитав чи є якісь ознаки, які вказують шо це саме герм запозичення?
Я дуже сумніваюсь, що то слово індоєвропейське. Є якісь ознаки того? <_< Етимології я не бажаю зараз шукати. Але етимологи, мабуть працюють не по принципу народної етимології, як ви, підібрали подібні слова, і склали етимологію. Етимологи дивляться також на джерела. Було слово вага в староруській мові? Коли воно в українських джерелах з’являється? Коли в польських? Наскільки я пам’ятаю етимологію, то запозичення з німецької через польську. Можу помилятись, хочете, знайдіть самі етимологію. У мене десь є словник, але його серед купи файлів шукати треба, а я назви файла не пам’ятаю.

Перегляд допису_Ex (29.03.2017 – 22:14) писав:

Чого на вашу думку, наші предки (хлібороби, скотарі) мали запозичувати назви для харчів, які їх годували тисячі років? До речі, ви ж не думаєте шо слово robota < orbota теж герм? Бо знаєте є ж нім arbeiten, шв. arbeta.
Вони ж не картоплю вирощували, і навіть не пшеницю чи кукурудзу. :) Те, що на городі тепер, і те що було тоді, то дві дуже великі різниці. Щодо роботи я не знаю, і я не твердив, що то германізм. Слово робот, яке є в більшості мов світу, це слов’янізм точно, його Карел Чапек вигадав. Rossumovi univerzální roboti
  • 0

#43 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 29.03.2017 – 23:09

я б не сказав шо це народна етимологія. це аматорство, так. цей корінь спільний, і він індоевропейський. якшо там нема ознак герм. звукозмін, то чого б це був германізм? знати-know-γνωρίζω-ignoramus :)
звучить схоже, але це не народна етимологія. і не "запозичення з давноьонижньоверхньоготської". це спільний корінь. когнат. от, знову він.

Цитата

Було слово вага в староруській мові?
я б поставив на слово "вага" проти "староруської мови". на те, хто з них "був". ;)
Це вже як анігдот - якшо в укр. мові слово "викладач" не схоже з дуже таким "давноруським" пріпадаватільом, значить це запозичення паланізм. :D
корінь ваг- має таке численне гніздо і вжиток, шо думаю, перші ж слов джерела його мають.

звичайно, якби я займався цим, я б словники дивився, так, а так це просто хаббьо. і то, це більше з пам'яти, в мене зараз інші цікавості.
але нащот споріднености возити і ваги я майже впевнений.

Цитата

Вони ж не картоплю вирощували, і навіть не пшеницю чи кукурудзу. :) Те, що на городі тепер, і те що було тоді, то дві дуже великі різниці.
еммм, вибачте, злив не зараховано. вони ж хліб і молоко не з картоплі і кукурудзи "вирощували". ну от буки в наших краях типу не росли. а у готів росли. от прийшли наші предки, на буковину, а там сидять готи і кажуть, це буки. і наші такі - єс, єс кемска волость. :yes: і запозичили буки. і з'їли готів. але молоко, хліб, карл!
а може наші перед-"давноруські"™ предки так багато готів в полон наганяли, шо вони вже великий відсоток населення почали складати, ну і почався цей суржик - хліб, молоко, чадо (kindo), хандогій, художник.
До речі два останні слова - одне й те запозичення одне й те саме готське слово, але в художнику - воно і першої палаталізації зазнало (g > zh) і н перед приголосним назалізувалось і потім редукувалось (xand - xond - xud), а в другому ні того ні іншого... Яаак?

є навіть такі слова які є в герм і слов з балт але нема в інших іе мовах. і навіть тоді це не означає шо це запазичення з герм.
приклад серебро.
давньогерм silubra якшо канєшно не помиляюсь.

Повідомлення відредагував _Ex: 29.03.2017 – 23:05

  • 0

#44 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 30.03.2017 – 03:29

Перегляд допису_Ex (29.03.2017 – 23:09) писав:

еммм, вибачте, злив не зараховано. вони ж хліб і молоко не з картоплі і кукурудзи "вирощували". ну от буки в наших краях типу не росли. а у готів росли. от прийшли наші предки, на буковину, а там сидять готи і кажуть, це буки. і наші такі - єс, єс кемска волость. :yes: і запозичили буки. і з'їли готів. але молоко, хліб, карл!
а може наші перед-"давноруські"™ предки так багато готів в полон наганяли, шо вони вже великий відсоток населення почали складати, ну і почався цей суржик - хліб, молоко, чадо (kindo), хандогій, художник.
До речі два останні слова - одне й те запозичення одне й те саме готське слово, але в художнику - воно і першої палаталізації зазнало (g > zh) і н перед приголосним назалізувалось і потім редукувалось (xand - xond - xud), а в другому ні того ні іншого... Яаак?
Звичайно. Можна міркувати так, що мавп у нас не було, тому ми мусили слово мавпа з німецької запозичити (хоча мавпи там теж не водяться). Але ж метелики у нас водяться. :)
Давайте тоді до основ. Такі слова, як мусити (Waw !!), мандрувати, фарбувати, гаптувати, шикувати, дякувати, будувати, карбувати, друкувати. Чи такі, як ґрунт, гурт, ґанок, ланцюг, ліхтар, дріт, шнур. цегла.
Зверніть увагу, наскільки слова нашої україно-німецької мови українські, :8: в сенсі, відділяють нас від москалів, і водночас, ми завжди можемо сказати москалям, що вони кажуть шлак, а ми щирослов’янською - жужіль. Ну що, не було в них шлаку, шо вони мусили з німецької запозичити?
Можливо предки не ганяли готів, просто хотіли мальовничо malerisch висловлюватись. -_-

Повідомлення відредагував kalamar: 30.03.2017 – 03:37

  • 0

#45 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 265 повідомлень

Відправлено 30.03.2017 – 09:46

Я б не твердив так беззастережно, що всі германо-українські слова є односторонніми запозиченнями. Східна Німеччина була заселена слов'янами, які, на жаль, в більшості за тисячу років асимілювалися, але які не могли не привнести до німецької мови свої слова і вирази, можливо, навіть деякі граматичні форми.
На прикладі московії можемо спостерігати такі чудернацькі для слов'ян конструкції, як "у меня есть" або "на мне надето", подібні тим, що існують в сучасній мадярській мові. Напевно, це спадщина аборигенних для Залісся угорських племен, що теж практично асимілювалися.

Повідомлення відредагував renxu: 30.03.2017 – 09:47

  • 0

#46 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 265 повідомлень

Відправлено 30.03.2017 – 10:50

Перегляд дописуkalamar (29.03.2017 – 16:39) писав:

У чехів теж купа німецьких слів.
Викорінити можна тільки відносно недавні запозичення, причому такі, які стосується загальних понять, причому зазвичай ще й шляхом створення кальки. Від таких слів як клямка, обценьки, ринва, пампушка, фартух, струдель, галстук, краватка, шухляда, шухля, циферблат, карниз, цвях, шина, бюстгальтер, верстат, футляр, кран, шайба, штукатур, лобзик, штемпель, кухня, крам, ринок, кошт, борг, решта, рисувати, малювати, креслити, барви, картопля... і сотні инших, відмовитись неможливо, якщо не хочете на мигах спілкуватись.
А є ще запозичення з давньогерманських діалектів, як князь, бук, вага, а звіти вважати, відвага, вагання, наважитись, зважати, розважити, розвага, важливий ... це слово утворило кільканадцять похідних слів.
Так що найменших шансів відмовитись від німецьких запозичень нема, їх занадто багато, і запозичувались вони протягом всієї історії.
Гм... галстук - з голандської, краватка - з французької, карниз - з грецької, кошт - з латини, хоча і через німецьку...
Звичайно нові предмети і поняття приходять з тими назвами, з якими їх було створено, тож наша комп'ютерна термінологія суцільно англійська (хоча у чехів комп'ютер - počítač), а флотська - з Петра І - голандська.
князь, бук, вага - невідомо, хто в кого запозичив, так само малювати і рисувати. Я б додав сюди ще вовка і свиню
Grenze (границя), möglich (можливо) - напевно навпаки
Сонце, вода, сніг, молоко, батько, мати, син, дочка, гість, стопа, два, три... - вже мають спільне індоевропейське походження
  • 0

#47 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 30.03.2017 – 13:26

Перегляд дописуrenxu (30.03.2017 – 10:50) писав:

Гм... галстук - з голандської, краватка - з французької, карниз - з грецької, кошт - з латини, хоча і через німецьку...
Halstuch звідки видно, що воно з голандської? Бо Петро там був? Голандська це майже німецька. Зійде за один з діалектів. Krawatte - у нас не було шансів запозичити то від справжніх хранцузів. Карниз це явно Karnies, не cornice. З латини могли constare запозичити, не kosten. Я, зверніть увагу, уникав таких слів, які могли би бути отими гіндоеуропейськими. Я давав слова, які стосуються виробничої, урядової термінології. Не йдуть слова стельмах, кравець, канцелярія до гіндоюропейської гіпотетичної мови. Малювати це malen, шансів слов'нізувати його нема.
  • 0

#48 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 30.03.2017 – 13:26

"свиня", "вовк", "можливо", "воля" - це спільні індоевропейські корені
чадо (kindo), стяг (sting), художник (khandog-), книга (книжка), князь - це точно з готської, корінь kn- це когнат з нашим знати. у нас g>z - сатемізація, у германців - g>k якийсь там зсув, тобто тут ознака германізму.
як і "хліб" і "молоко", хоча я вже казав за молоко, це може бути псевдозапозичення. якшо К там - це етимологічно частина суфіксу, тоді це не запозичення з герм, якшо ні, тоді це запозичення з герм. melkaZ - де знову наявний суто герм перехід g>k
ідея така - якшо там очевидні ознаки звукозміни характерні для конкретної сім'ї, і нехарактерні для нашої мови, тоді це запозичення. просто вважати запозиченням, бо це дуже схоже, неможна. я розумію, шо багато хто дуже кайфує від ідеї вставити мовчазну ідею, шо одні племена "крутіші" за інші. але це можна робити лише за наявності явних доказів цього. бо інакше це не наука і не знання.
вага - я майже 100% це рідне слово, спільнокореневе з возити-везти.
от коли казав за серебро, - спільні з герм слова але не запозичення, яких нема в інших іе мовах, пам'ятав є ще одне, але забув. згадав - тисяча! tūsintja tūsentja. Це не запозичення, це спільне. Але в інших крім герм.балт.слов. його нема. тобто це слово яке виробилось в часи германо-балто-слов спільности.
тисяча - tūkstantis - tūkstotis - thousand
укр - лит - лат - анг

Повідомлення відредагував _Ex: 30.03.2017 – 13:32

  • 0

#49 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 30.03.2017 – 13:30

Перегляд дописуrenxu (30.03.2017 – 09:46) писав:

Я б не твердив так беззастережно, що всі германо-українські слова є односторонніми запозиченнями. Східна Німеччина була заселена слов'янами, які, на жаль, в більшості за тисячу років асимілювалися, але які не могли не привнести до німецької мови свої слова і вирази, можливо, навіть деякі граматичні форми.
Ну так по темі. Принесли. Mittwoch - середа. Це слово в німецькій утворено шляхом кальки.
Але, чи багато в англійські слів кельтських? Отож. А вони значною мірою асимільовані кельти.
  • 0

#50 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 30.03.2017 – 13:41

хоча з тисячою цікаво. в балт там ks як бачите, а в слов і герм s
якшо там початково було s, то через правило RUKI (це дуже давня звукозміна навіть раніша за сатемізацію), там мало стати у нас "X", а потім через першу палаталізацію Ш. Якшо там було ks, то знову через правило RUKI там мало стати у нас "Х", і потім через першу палаталізацію Ш. Якшо там було K, яке сатемізувалось у нас в С, а балтів ні, як виключення, тоді це запозичення В германських мовах з слов. :lol:

Перегляд дописуkalamar (30.03.2017 – 13:30) писав:

Ну так по темі. Принесли. Mittwoch - середа. Це слово в німецькій утворено шляхом кальки.
Але, чи багато в англійські слів кельтських? Отож. А вони значною мірою асимільовані кельти.
Gurke, quark.
  • 0

#51 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 30.03.2017 – 15:45

Перегляд допису_Ex (30.03.2017 – 13:41) писав:

Gurke, quark.
А огірки тут до чого? :wink2: Не хуліганьте.
Отже hooligan, boycott, banshee, slogan, whiskey або оковита по нашому, не знаю, хто в кого калькував :blush:, smithereens. Ну і звичайно різні loch, glen, pet, clan, bog.
Але, раптом!!! trousers. І от як trousers узгоджуються з теорією, що запозичували те, чого не було. Сакси що штани від кельтів запозичили, від кльтів?!
Зображення
  • 0

#52 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 30.03.2017 – 20:38

Перегляд допису_Ex (30.03.2017 – 13:26) писав:

вага - я майже 100% це рідне слово, спільнокореневе з возити-везти.
Ich wage zu sagen, що не все так просто.

Цитата


ва́га

1. "вес, тяжесть", 2. "весы", 3. "перекладина на тележном дышле", 4. "рычаг". Также диал. ваг "приспособление для поднятия повозки при смазке колес", севск. Переносное знач. "уважение, ценность" из знач. "вес". Ср. укр. ва́га, блр. ва́га "весы, тяжесть; уважение", словен. vâga, польск. waga "вес", чеш. váha, слвц. váha, в.-луж. waha, н.-луж. waga.

Заимств. из д.-в.-н. wâga, нов.-в.-н. Wage "весы", которое пришло к вост. славянам, наверное, через польск. (Mi. EW 374; Уленбек, AfslPh 15, 492; Кипарский 267 и сл.). От ва́га произведены ва́жный, диал. ва́жить "взвешивать".


Цитата

Geh! Gehorche meinen Winken,
Nutze deine jungen Tage,
Lerne zeitig klüger sein!
Auf des Glückes großer Waage
Steht die Zunge selten ein.
Du mußt steigen oder sinken,
Du mußt herrschen und gewinnen
Oder dienen und verlieren,
Leiden oder triumphieren,
Amboß oder Hammer sein

Так що, наважусь не погодитись.

Повідомлення відредагував kalamar: 30.03.2017 – 20:40

  • 0

#53 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 265 повідомлень

Відправлено 31.03.2017 – 10:31

Перегляд дописуkalamar (30.03.2017 – 20:38) писав:

Ich wage zu sagen, що не все так просто.

Цитата

Herkunft:
althochdeutsch (8. Jahrhundert) wāga, mittelhochdeutsch wāge mit der Bedeutung „Waage, öffentliche/städtische Waage“, aber auch „Gewicht, Schwere“, wobei diese alte Bedeutung auch vereinzelt bis ins 18. Jahrhundert bewahrt wird.[1] Waage gehört zu der indogermanischen Wurzel *u̯eg̑hbewegen“ und ist zu verstehen als „das, was sich bewegt“
Отже, німці вважають, що вага має індоевропейський корінь.

Щодо англійської мови. Спочатку Англію підкорив Рим з латиною, потім германомовні англо-сакси і данці, і, нарешті, тисячу років тому - франкомовні нормандці, в результаті склалася мова типу койне, з дуже спрощеною граматикою і змішаним франко-германським словником, а від кельтів в стандартній англійській мало що залишилось, у валлійському діалекті англійської їх вже більше. З кельтської виводяться слова фланель і пінгвін.

Повідомлення відредагував renxu: 31.03.2017 – 10:32

  • 0

#54 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 31.03.2017 – 15:20

Перегляд дописуrenxu (31.03.2017 – 10:31) писав:

Отже, німці вважають, що вага має індоевропейський корінь.
Це не відміняє факту запозичення з німецької. Адже не йдеться про запозичення слова везти, а про запозичення специфічної форми - вага. Ми кажемо везти, віз, москалі вес, весы і раптом - вагон, :) ваги, важіль, де логіка? Фонетично не могло везти стати у нас вагою, хоча по теорії Еха, то він вам гадаю доведе, що і вагон не запозичення. У нього така теорія, яка будь що доведе. Далі, форми вживання. Москалі не розповсюджують значення слова весы на вагатись, наважитись, відвага. Але в німецькій то теж є. Тож і деякі похідні слова зі словом вага слов’яни теж досить імовірно взяли з німецької. Хоча тут можете тішити себе думкою, що то був спільний розвиток.

Перегляд дописуrenxu (31.03.2017 – 10:31) писав:

Щодо англійської мови. Спочатку Англію підкорив Рим з латиною, потім германомовні англо-сакси і данці, і, нарешті, тисячу років тому - франкомовні нормандці, в результаті склалася мова типу койне, з дуже спрощеною граматикою і змішаним франко-германським словником, а від кельтів в стандартній англійській мало що залишилось, у валлійському діалекті англійської їх вже більше. З кельтської виводяться слова фланель і пінгвін.
Та я вище написав нйбільш значущі кельтські слова в англійській. Banshee, slogan, whiskey, glen, pet, clan, bog, trousers, :wink2: є ще кілька десятків, але вони уже носять регіональний фольклорний характер. Щодо пінгвіна, то вкрай сумнівна етимологія, що там валійська замішана. Граматика англійської не спрощена, а доволі складна. Граматика сучасних слов’янських мов теж дуже спрощена у порівнянні з тією ж церковнослов’янською. Граматика сучасних індоєвропейських мов Індії це взагалі примітив у порівнянні з санскритом. Взагалі то це загальна тенденція, що мови спрощуються. Значні маси слов’ян теж століттями жили в умовах домінування німецької мови, коли знать німецькою розмовляла, у нас наприклад по містах, ще з часів Данила Галицького з’являлись німецькі ремісничі колонії, а звідти могли навіть без польського посередництва запозичуватись слова. Східні слов’яни теж під монголами були. У нас слово штани це тюркізм. :wink2: Так що не намагайтесь принизити англійську через її історію, в инших мов історія не краща. В уельсі є своя валійська мова, тому брати уельський "діалект" англійської не серйозно. Це як взяти закарпатські діалекти за якесь мірило української.
Є факт, що і англійська, і навіть скотс, мають вкрай мало запозичень з кельтської лексики. Тобто ваша ідея, що запозичення відбуваються рівноцінно в обидва боки - хибна. Є інші фактори які впливають, як суспільний престиж мови, розвиненість специфічної лексики.
Коли слухати радіо на деяких сучасних африканських мовах, багато що можна зрозуміти, бо там величезна кількість англійських слів. Але англійська не запозичила рівноцінну кількість слів африканських, хоч в США чимало чорного населення.

Повідомлення відредагував kalamar: 31.03.2017 – 15:41

  • 0

#55 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 31.03.2017 – 16:17

Цитата

Заимств. из д.-в.-н. wâga, нов.-в.-н. Wage "весы", которое пришло к вост. славянам, наверное, через польск. (Mi. EW 374; Уленбек, AfslPh 15, 492; Кипарский 267 и сл.). От ва́га произведены ва́жный, диал. ва́жить "взвешивать".
навєрноє.

Цитата

Ми кажемо везти, віз, москалі вес, весы і раптом - вагон
ви ж хвізик, шо це за аргументи? шо за саме тут за рапт і шо з ним не так? і при чому тут вагон до ваги? (вес взагалі це інший корінь, до чого він тут, ааа у нас теж мав би бути вєс :lol: шоб не бути запазиченням)
є ознаки германських звукозмін в цьому спільному іе корені? нема? ну' ¯\_(ツ)_/¯
наявність і вез/воз/віз і ваг/важ це не доказ, шо останнє запозичене.
є напр такоє в'яз- і вуж і вугор. але це все рідні іе слова.

і до чого вакуумні васточниє славянє з навєрноє. цей корінь є в усіх слов мовах.
а ще - цей корінь має похідні слова в усіх частинах мови з усіма можливими префіксами і суфікасми і їхніми кластерами. жодне "навєрноє" запазичення з "навєрноє" верхньонижньодавньозапозиченньової таким не похвастається. це аргументи. і вони мене переконують шо це не запозичення.
але якшо ви не просто вважаєте шо вага на вагон схожа і оскільки вагон - це фольксваген, значить це запазичення, а справді є якийсь там закон, який дводить шо вага у нас не могло стати, мало бути вога там чи шось інше - будь шо, шо підпадає під категорію лігнвістичного аргументу, наводьте, я погоджусь.

слово vagina латинське теж з цього кореня. теж "навєрноє" запазичення з верхньонижньо? :lol:

як і наше слово вагітність

Повідомлення відредагував _Ex: 31.03.2017 – 16:18

  • 0

#56 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 31.03.2017 – 17:19

Перегляд допису_Ex (31.03.2017 – 16:17) писав:

ви ж хвізик, шо це за аргументи? шо за саме тут за рапт і шо з ним не так? і при чому тут вагон до ваги?
Прямий зв’язок.
Початковий сенс пов’язаний з рухом. Weigh anchor - ні, це не зважити якір, це перекладається підняти якір, слово вага в оригінальному значенні руху.
Тобто wagnaz wagan, wein, vehiculum (L), vahanam, vahitram (санскр), віз (праарійська :) ), fen (Irish), gwein (Welsh)
Наступний сенс вага
- wagen, vega, wiegen, weigh, вага
Наступний - прилад для зважування - ваги, Waage ( терези ).
Зновуж порівняйте wiegen, bewegen в німецькій, які можуть значити і зважувати, і руштати, рухати, колихати.
Переносний сенс розважувати (міркувати), вагатись (сумніватись), зважитись (прийняти якесь рішення )

Перегляд допису_Ex (31.03.2017 – 16:17) писав:

(вес взагалі це інший корінь, до чого він тут, ааа у нас теж мав би бути вєс :lol: шоб не бути запазиченням)
Темний корінь, наче від висіти. Але його слід згадати, бо наша вага не від вішалки, а від вагона, тобто воза. :wink2: І от фонетично не зрозуміло, чому віз раптом став вагою без німецького втручання в нашу праарійську.

Перегляд допису_Ex (31.03.2017 – 16:17) писав:

але якшо ви не просто вважаєте шо вага на вагон схожа і оскільки вагон - це фольксваген,
Конкретне наше вагон або з хранцузької, або з німецької. По нашому було би віз.

Повідомлення відредагував kalamar: 31.03.2017 – 17:16

  • 0

#57 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 31.03.2017 – 20:17

в'єс - це від вішати.
а от вага наша, думаю, це співзвуччя просто з нім wage. яке є когнат з нашим праарійським возом.
я подумав, оте uegh праарійське - від якого іде наше vez- і нім wag-, в латинській мові, якшо оте gh стояло всередині, між голосними, то воно ставало звуком h, тобто латинський когнат - veh, vehiculum - це так, латинський возик. у нас до речі якраз кажуть возик, не візок. а от наша вага, може це трохи інший корінь за вез- і можливо когнат з лат. коренем зі слова vagina. :D може це й споріднене з вез- але мабуть трохи різні корені. То треба справді дивитися шось більше, ніж гугл транслейт.
але семантичний зв'язок між вагою і возінням очевидний - саме вагу возять. тягають те шо тяжке, возять те шо важке. наша вага сербською тежина, тяжина тобто. і є дієслово тягати, майже те саме шо возити. до речі, слова тугий, тяжкий походять
від коренів tong- teng-, в герм. мовах теж є таке - Tungsten - шв. важкий камінь (тяжка стіна :D). То шо, теж запозичення з верхньонижньо? ;)
мене цікавить -а- в корені. є принаймні ще один корінь з таким набором чергувань - водити.
водити - вести (ведсти) - вада, вадити
ще є мог/мож/міг - могти - змагання - вимагати
хай там як, таке гігантське гніздо похідних слів і такі первинні дієслова як важити показують шо у цього кореня пару тисячна історія в нашій мові. зверніть увагу, від запозичень утворюються значно нагороженіші похідні і їх значно менше, теж рис- найпростішим дієсловом буде рисувати - додається суфікс -ув, і скільки слів від кореня рис-? а тепер порівняйте з похідними де є ваг? кількість і семантичне різнобарв'я.

розумієте, у нас є слово любов і у них є таке слово, у нас є слово люди і у них є, це ще не значить, шо ми все стягли в них, мови ж споріднені. треба показати, чого вага є саме запозиченням а не своїм коренем.
  • 0

#58 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 31.03.2017 – 23:34

Перегляд допису_Ex (31.03.2017 – 20:17) писав:

в'єс - це від вішати.
а от вага наша, думаю, це співзвуччя просто з нім wage. яке є когнат з нашим праарійським возом.
Думайте як хочете. На мене просто наїхали, що мовляв я казки розповідаю, я й захищаюсь, і залишаюсь при своїй думці. Мені не важливо чи вважають вагу запозиченням, чи незважаючи ні на що, вважають инакше. Зрештою, я просто посилаюсь на те що словники кажуть. В мене ще укр. етимологічний словник є, але його шукати треба, я казав.
Поляки наче теж не надто переймаються.

Цитата

ęzyk niemiecki najsilniej oddziaływał na polski w XIII-XV w., a zapożyczenia związane były z ustrojem miast, rzemiosłem i handlem, np. blacha, bruk, buda, burmistrz, cegła, czynsz, fartuch, folwark, ganek, gmina, handel, kuchnia, plac, ratusz, rynek, sołtys, sznur, waga, weksel, wójt, zegar. Germanizmy, początkowo bardzo liczne, z czasem zastępowane były wyrazami rodzimymi lub ulegały spolszczeniu. W XVI wieku z języka niemieckiego zapożyczono wyrazy dotyczące terminologii drukarskiej, np. druk, szpalta, zecer. (Krajewski 1976, Piśmiennictwo polskie od średniowiecza do oświecenia)
Треба знайти укр. етимологічний, там написано, коли слово вага вперше зафіксоване в джерелах у нас. Десь мабуть століття 14-15, дещо пізніше, ніж у поляків.

Повідомлення відредагував kalamar: 31.03.2017 – 23:35

  • 0

#59 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1665 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 01.04.2017 – 00:22

"незважаючи ні нащо". це на шо ж таке "незважаючи", шо й не помітно? наприклад крейда чи цегла - ніхто ж не споритиме, шо це запозичення з нім. бо це видно. або дріт (draht), thread. :D Або хвіртка. Це ж вони такі давні запозичення, шо навіть О-І чергування зазнали.
Вага ж, шось ніде не напишуть толком, по чому їм видно, шо це запозичення. пальцем в небо?
Я таки закачав етимологічний словник укр. мови, там пишуть те, шо ви навели москальською, при чому очевидно буква букву перекладено. але згадується, шо є припущення про слов. природу слова (Абаєв, Етимологія, 1966, 258). Це найцікавіше, бо значить, шо навіть серед етимолухів нема одностайности. Шо значить, шо нема явних ознак германізму як я й придпалагав. :D
  • 0

#60 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4041 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 01.04.2017 – 00:50

Перегляд допису_Ex (31.03.2017 – 20:17) писав:

в'єс - це від вішати.
а от вага наша, думаю, це співзвуччя просто з нім wage. яке є когнат з нашим праарійським возом.
я подумав, оте uegh праарійське - від якого іде наше vez- і нім wag-, в латинській мові, якшо оте gh стояло всередині, між голосними, то воно ставало звуком h, тобто латинський когнат - veh, vehiculum - це так, латинський возик. у нас до речі якраз кажуть возик, не візок. а от наша вага, може це трохи інший корінь за вез- і можливо когнат з лат. коренем зі слова vagina. :D може це й споріднене з вез- але мабуть трохи різні корені. То треба справді дивитися шось більше, ніж гугл транслейт.
vežù - литовська, vezums - латишська, wegan - давньоанглійська, wagan - давні саксонська, голандська, верхньонімецька, vagn - old Norse *wagjaną - протогерманська,
vazaiti - авеста, váhati, vahana - санскрит, vehere - латина, væz - перська, waz - парфійська, fean - irish, gwein - валійська, wegnos - протокельтська, ékhos - грека, але ці хлопці індоєвропейці мабуть тільки формально, у них більшість лексики, не як у людей.
vagina навряд чи вийде.

Цитата

*wag-ina- (source also of Lithuanian vožiu "ro cover with a hollow thing"), from root *wag- "to break, split, bite." Probably the ancient notion is of a sheath made from a split piece of wood (see sheath).

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних