Перейти до вмісту

Батьки і діти....


Повідомлень в темі: 91

#21 Julli Kryshtal

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Lviv

Відправлено 12.12.2007 – 16:44

Батьки і діти...несумісність...ми різні...вони нас не розуміють...
  • 0

#22 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 12.12.2007 – 16:47

Перегляд допису))((Кришталюся))(( (12.12.2007 16:44) писав:

Батьки і діти...несумісність...ми різні...вони нас не розуміють...
а ти для різноманітності спробуй зрозуміти їх ;)
  • 0

#23 Julli Kryshtal

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Lviv

Відправлено 12.12.2007 – 16:51

Перегляд дописуDynkan 113 (12.12.2007 17:47) писав:

а ти для різноманітності спробуй зрозуміти їх ;)
А я пробувала...я цього дуже хотіла...але вони цього не розуміють...я з ними чужа...я занадто сильно від них відрізняюсь...для них головне гроші...а для мене щастя в коханні...таке відчуття що вони не мої...

Повідомлення відредагував ))((Кришталюся))((: 12.12.2007 – 16:53

  • 0

#24 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 12.12.2007 – 16:58

Перегляд допису))((Кришталюся))(( (12.12.2007 16:51) писав:

А я пробувала...я цього дуже хотіла...але вони цього не розуміють...я з ними чужа...я занадто сильно від них відрізняюсь...для них головне гроші...а для мене щастя в коханні...таке відчуття що вони не мої...
мені здається що для більшості батьків головне діти, а відносно грошей, врни просто хочуть тебе забезпечити, я колись також нерозумів своїх батьків, але з віком розумію їх все краще і краще ;)
  • 0

#25 Julli Kryshtal

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Lviv

Відправлено 12.12.2007 – 17:02

Перегляд дописуDynkan 113 (12.12.2007 17:58) писав:

мені здається що для більшості батьків головне діти, а відносно грошей, врни просто хочуть тебе забезпечити, я колись також нерозумів своїх батьків, але з віком розумію їх все краще і краще ;)
Вони нічого окрім грошей біля себе не бачуть...навіть мене...тому я сама...

Повідомлення відредагував ))((Кришталюся))((: 12.12.2007 – 17:02

  • 0

#26 Lady Erato

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 882 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 12.12.2007 – 18:24

Я своїх родичів взагалі в особисте життя не пускаю, але вони самі мене так виховали.. тобто спричинили це.. З дитинства в мені зкалалось "не можна, вони там чужі".. Хоча завжди з заздрістю спостерігала за тим, які щирі стосунки мають деякі мої друзі з батьками.. А вдома я ніби в оболонці..

Я завжди жила без мами і тата.. Тобто я їх знала і ми бачились.. власне лише так, "мильком".. І от вже два місяці зі мною живе мама ;) ;) і я відчуваю, що їду з глузду.. Вона ніби згадала, що є мамою.. дуже невчасно..

А тепер висновок. Для мене батьки не є авторитетом і ідеалом наслідування.. Тому є ще агресивніше сприймаю якісь настанови, адже ВОНИ так не живуть.. я взагалі я вважаю, що повчати ніхто не має права, якщо сам цього не дотримується... але вже й якщо повчає людина, то вона мусить прислухатись до того, кого вона повчає і враховувати буквально все, в тому числі і час,вік,обставини, характер.. Зневажаю (хай навіть засильно сказано) тих батьків, які сліпо, не чуючи дітини, не усвідомлюючи цього, псують і їй життя, і собі...
  • 0

#27 Julli Kryshtal

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Lviv

Відправлено 12.12.2007 – 18:33

Перегляд дописуLady AD (12.12.2007 19:24) писав:

Я своїх родичів взагалі в особисте життя не пускаю, але вони самі мене так виховали.. тобто спричинили це.. З дитинства в мені зкалалось "не можна, вони там чужі".. Хоча завжди з заздрістю спостерігала за тим, які щирі стосунки мають деякі мої друзі з батьками.. А вдома я ніби в оболонці..

Я завжди жила без мами і тата.. Тобто я їх знала і ми бачились.. власне лише так, "мильком".. І от вже два місяці зі мною живе мама ;) ;) і я відчуваю, що їду з глузду.. Вона ніби згадала, що є мамою.. дуже невчасно..

А тепер висновок. Для мене батьки не є авторитетом і ідеалом наслідування.. Тому є ще агресивніше сприймаю якісь настанови, адже ВОНИ так не живуть.. я взагалі я вважаю, що повчати ніхто не має права, якщо сам цього не дотримується... але вже й якщо повчає людина, то вона мусить прислухатись до того, кого вона повчає і враховувати буквально все, в тому числі і час,вік,обставини, характер.. Зневажаю (хай навіть засильно сказано) тих батьків, які сліпо, не чуючи дітини, не усвідомлюючи цього, псують і їй життя, і собі...
Я з тобою цілком згідна...
  • 0

#28 Legum

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 735 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Луцьк

Відправлено 12.12.2007 – 23:12

з приводу теми - можу сказати наступне: є різні ситуаціїї і т.п., але повністю відкидати батьків чи повністю спиратись на власний досвід чи досвід інших людей - неправильний підхід, треба шукати золоту середину....хоча з власного досвіду можу прямо сказати, я хоча в тому віці часто сперечався та нерозумів їх, але їх настанови мені пізніше допомогли - це життя .....
  • 0

#29 Distance

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 270 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скажіть краще куди

Відправлено 30.01.2008 – 15:02

Перегляд дописуLady Of The Flowers (18.04.2006 13:35) писав:

От мені цікаво.
Народилась в сімї дитина...
Батьки її ростять, годують, вдягають...

А потім одного прекрасного дня, кажуть: та як ти можеш?? я стільки в тебе вклав! пів життя загубив!! а ти невдячна тварюка... - ну це так згубша.
Питання просте.
Дитина винна в тому, що народилась??? Вона має до кінця життя батькам відплачувати за все їй добре зроблене?... за поламану психіку, світ з загрозою ядерної війни і радіацією та вічні старання гроші заробити, щоб батьки були задоволені???
Чи вона все ж може взяти спершу все з батьків нічого при цьому не будучи винною?? себто не бути їм вдячною до кінця днів своїх... за це все....
за кожне нагадування про те, що "я ж тебе і вивчив, і оце зробив, і роботу знайшов..."
а навіщо взагалі?...

або ще гірше )
вони щодня піклуються про дитину, нічого не вимагаючи за це )
таким чином, психологічний тиск відчуття цієї самопожертви змушує йти не по своїй дорозі.
а по омріяній дорозі тих, хто привели в цей світ...

чи буває любові забагато???


і взагалі ) тут все про батьків і дітей )
прошу )
тиск самопожертви - дуже сильна річ... а ще тиск надій і сподівань, покладених на дитину... деколи явно не співмірний не те що з її бажаннями, а навіть з можливостями..
але вважаю, що бути вдячним треба. принаймі за те, що дають батьки зазвичай більше, ніж вони зобов`язані за законом)
  • 0

#30 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 04.02.2008 – 13:50

Розуміння між батьками та дітьми в принципі майже неможлива річ. Бо вони бачать світ по-різному, і тут нічого не вдієш.
Але головна річ, яка можлива - це взаємоповага. Батьки поважають стан, в якому знаходиться їхня дитина, а діти поважають стан, в якому знаходяться їхні батьки. Це і є можлива точка контакту.
  • 0

#31 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.02.2008 – 14:42

Перегляд дописуБлискавиця (4.02.2008 13:50) писав:

Розуміння між батьками та дітьми в принципі майже неможлива річ. Бо вони бачать світ по-різному........
Світ вони бачать однаково, але з різних точок зору. До того ж мають різні життєві пріорітети.
З плином часу точка зору та пріорітети підростаючого покоління все більше буде наближатися до батьківської, аж поки самі діти не стануть батьками.
  • 0

#32 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 04.02.2008 – 15:50

Перегляд дописуSotnik (4.02.2008 14:42) писав:

Світ вони бачать однаково, але з різних точок зору. До того ж мають різні життєві пріорітети.
З плином часу точка зору та пріорітети підростаючого покоління все більше буде наближатися до батьківської, аж поки самі діти не стануть батьками.
Якщо точки зору різні, то як на мене, світ для них не є вже однаковим))

Для прикладу : старші люди часто кажуть "от, зараз - значно гірше, ніж було раніше", а молодь зазвичай каже : "ви безнадійно застаріли, і нічого не петраєте у сьогоденні"
  • 0

#33 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.02.2008 – 16:05

Перегляд дописуБлискавиця (4.02.2008 15:50) писав:

Для прикладу : старші люди часто кажуть "от, зараз - значно гірше, ніж було раніше", а молодь зазвичай каже : "ви безнадійно застаріли, і нічого не петраєте у сьогоденні"
Але коли ця молодь стане старою, то причитання будуть ті ж самі: "От, раніше було класно! А зараз повний аЦтой!"
А їхні діти/онуки скажуть: "Цить дід/бабо! Нє шарітє ніц!" :)

Повідомлення відредагував Sotnik: 04.02.2008 – 16:06

  • 0

#34 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 04.02.2008 – 21:58

Перегляд дописуБлискавиця (4.02.2008 13:50) писав:

Розуміння між батьками та дітьми в принципі майже неможлива річ. Бо вони бачать світ по-різному, і тут нічого не вдієш.
Але головна річ, яка можлива - це взаємоповага. Батьки поважають стан, в якому знаходиться їхня дитина, а діти поважають стан, в якому знаходяться їхні батьки. Це і є можлива точка контакту.
діти стану батьків частіше всього не усвідомлюють вповні, можна навіть протиставляти безтурботність та відповідальність - в батьків і дітей дуже різне співвідношення
  • 0

#35 kissarat

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 06.02.2008 – 20:47

спочатку батьки неправильно виховують людей, а потім дивуються як воно таке виросло
от якби в мене померли мої батьки я б був радий шо звільнилась 4-кімнатна кваритра і нікому тепер б не було мені їб...ти мозги, правда прийшлось б самому готувати їсти і заробляти
а ше мене вбиває, коли батьки будують доми дітям і одружуть - це СЕЛО
18 років настало - бувай здоров!
хочеш ше вчитись, будьласка!
закічив універ, влаштувався на нормальну роботу - копен дупен на квартиру
ну може в нас це трохи не реально зразу після універу квартиру оплачувати
  • 0

#36 Темний ангел

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 569 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м. Львів

Відправлено 23.07.2008 – 09:48

На мою думку, про дітей необхідно піклуватися, але не потрібно їм віддавати все і жити лише ними і заради них, а тим більше ніколи не слід говорити дитині, як ви багато в неї вклали - це закон природи - турбота про нащадків, а не ваша заслуга. Все повинно бути в міру, і турбота в тому числі. Дитині слід дати можливості для розвитку, а не вимагати потім щось в неї. Слухав передачу по радіо, куди подзвонила якась жіночка і казала, що вона своє життя присвятила вихованню своїх дітей, а тепер вони не згадують за неї. Думаю, що її основна помилка в тому, що вона присвятила своє життя їх вихованню, а не ставила їх на рівні із собою і своїми потребами. Дитину слід вважати за друга, рівну собі людину, але не як об'єкт опіки, якому слід посвятити життя.
  • 0

#37 lorelei

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Калуш ->Львів

Відправлено 23.07.2008 – 15:20

Коли я жила з батьками, в нас були погані стосунки, постійно конфлікти, сварки. Але зараз я живу окремо, в іншому місті, далеко від них, бачимось раз в місяць, матеріально від них не залежу. Дуже скучаю за ними. :rolleyes: Хоча знаю, якщо б мені знову довелось жити з батьками, це було б нестерпно. Звичайно я їм вдячна за те, як вони мене виховали. Батьки дають нам основу для подальшого, дорослого життя, а далі ми вже повинні самі...
  • 0

#38 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 24.07.2008 – 02:18

Перегляд дописуТемний ангел (23.07.2008 10:48) писав:

її основна помилка в тому, що вона присвятила своє життя їх вихованню, а не ставила їх на рівні із собою і своїми потребами. Дитину слід вважати за друга, рівну собі людину, але не як об'єкт опіки, якому слід посвятити життя.
наливати нарівні і по блядям дружно лазити... :rolleyes:
  • 0

#39 Темний ангел

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 569 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м. Львів

Відправлено 24.07.2008 – 08:35

Перегляд дописуSergiy_K (24.07.2008 03:18) писав:

наливати нарівні і по блядям дружно лазити... :rolleyes:
Ти мою думку не зовсім зрозумів. Я мав на увазі, що не потрібно увесь час, все життя віддавати на виховання дитини, бо одного чудового дня можна побачити саме такий результат, про який ти пишеш, це в основному наслідки надмірної уваги і розпещеності. Бути на рівні, це означає не оберігати надміру від реалій життя, не ставитися до дитини, як до сенсу життя.
  • 0

#40 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 27.03.2009 – 15:57

Перегляд дописуLady Of The Flowers (18.04.2006 13:35) писав:

і взагалі ) тут все про батьків і дітей )
прошу )

Щодо частини діалогу в другій темі - залишаю на розсуд модераторів залишити тут чи перенести в тему фізичних покарань.

Цитата

Цитата(Sensssorika @ 26.03.2009 16:21) *
Виключення бувають,але критичні випадки ми не розглядаємо.

Прочуханка ременем відбиває дитині нирки, а від ляпаса може перекоситися обличчя. Все це творять не алкоголіки і садисти, а звичайні «благополучні» кияни. Зараз мало хто б'є свого малюка у виховних цілях, тверезо відлічуючи, скільки ляпасів треба дати за розбиту вазу, а скільки за пропущений урок. Але труснути за плечі, щоб замовк, рвонути за руку, щоб квапився, або просто наддати зопалу - «тому що розлютував!» - у батьків, засмиканих стресами, в межах норми.

Як же вони дивуються, коли через такі «дрібниці» дитина стає інвалідом. Нещодавно в Києві госпіталізували 13-річного хлопця з гіпертонічним нападом: батько, накрутивши хлопчикові вуха, викликав різкий притік крові до голови. Травматолог однієї із столичних приватних клінік Олександр Самойленко розповів, що ми робимо з своїми дітьми.

Коли батьки 11-річного Юрія розвелися, він перестав слухати матір, почав прогулювати уроки. Ймовірно, жінка побоювалася, що тепер йому не вистачає «міцної чоловічої руки». Коли виявила сигарети в кишені, взялася за ремінь. Мовляв, дорослому хлопцю майже не боляче - хоч налякаю... Поступово така ситуація стала звичною. Син ухилявся, бігаючи по кімнаті, а мати в серцях хльостала ременем, прагнучи потрапити по м'якому місцю. Коли у сина виявили хронічний пієлонефрит, вона не могла повірити, що це якось пов'язано з «вихованням». Як показали обстеження, дитині регулярно потрапляло по поясниці, хоча він на синяки не скаржився, та і мати не намагалася його оглянути. Ймовірно і силу свого удару, навіть пом'якшеного одягом, вона не розраховувала.

Семирічну Юлію і батько, і мати обожнюють. За неймовірну непосидючість дівчинку прозвали «дзигою»("Юля-юла"). Деколи на маля, що розійшлося, не діяли ні домовленості, ні окрики. Ляпанець або запотиличник вважалися способом привести її до порядку, а не покаранням. Непосидюча Юля навіть не ображалася. Але одного разу після запотиличника дитина врізалася головою в батарею і знепритомніла. Лікар визначив струс мозку. Очевидно, батько, вийшовши з себе, ударив сильніше, аніж зазвичай, і в той момент, коли дівчинка, що бігла зі всіх ніг, не могла зберегти рівновагу. Тиждень лікування в лікарні і два вдома повним одужанням не закінчилися: Юлю тепер постійно мучать головні болі.

Якщо трирічна Маша упиралася, мама рішуче тягнула її за руку. А коли малятко намагалося підняти щось з брудної землі, різко смикала вгору. В результаті - підвивих передпліччя, одна з найпоширеніших травм у дошкільнят. Адже в цьому віці зв'язки ліктьового суглоба ще не окріпнули. Травматологи вправили суглоб. Але як тільки мати з донькою зробили крок за поріг медичного закладу, дитина посковзнулася, і жінка звично потягнула її за руку. Повторний підвивих - і лікування довелося починати наново.

Знаюча людина
Павло МАЛЕНА, заввідділенням ортопедії-травматології дитячої лікарні 2, керівник єдиного в Києві дитячого міського травмпункта:

- Кожен шостий з юних пацієнтів отримує пошкодження вдома. Щорічно таких випадків - більше 2,5 тисяч. Дорослі найчастіше запевняють, що дитина «просто впала». Приховують навіть явне регулярне насильство. Залишається лише умовляти родичів визнати правду, звернутися до дільничного, в соціальні служби, куди щорічно поступають 500-700 скарг на насильство в сім'ї. Недавно жінка привела семирічну дитину, у якої вся спина була вкрита синцями.

Цифра

50% українців вважають, що до своєї дитини можна застосовувати тілесні покарання.


Щодо останньої цифри зауважу - це ті 50%, які зізналися. Насправді цифра межує десь з 90-95%, це добре перевіряється анонімними опитуваннями дітей - просто інші батьки приховують це, отже чудово знають, що так робити не можна, але роблять.

От Вам і "критичні випадки ми не розглядаємо".
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних