Перейти до вмісту

Вірші пам"яті


Повідомлень в темі: 3

#1 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 24.11.2007 – 21:05

  • 3
...

Повідомлення відредагував Олеська: 17.01.2011 – 14:41


#2 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 22.11.2008 – 16:46

...

Повідомлення відредагував Олеська: 17.01.2011 – 14:43

  • 0

#3 kitty_bon

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кривий Ріг

Відправлено 22.11.2008 – 18:49

Чи варта політика сліз і страждань?
Чи варті безглузді ідеї тих поховань?
І пекла замало буде для тих,
хто хтів, щоб від голоду голос наш стих.

Чи то були люди, чи інші створіння,
в яких нема душ і серця тремтіння?
Могли вони як вбивати дітей
смертю страшною, заради ідей...

Страшне божевілля... великий їх гріх
Та як жити тим, хто вижити зміг?
Ночами ті спогади мчать крізь роки
і сняться щоночі їм чорні жахи...

Ви чуєте дівчинка тихо десь плаче?
і молить і просить поїсти неначе...
він стихне й душа її полетить,
життя їй лишилась одна лише мить...

Це болісно знати, це страшно прожити
тому що комусь це хтілось зробити
свідомо вбивати мільйони людей,
здорових мужчин, жінок і дітей....

Скорбим, пам'ятаємо і не забудемо
і жити, боротися далі ми будемо...
Про тих, хто страждав запалюю свічку
Душа ваша хай в Раю буде вічно.
  • 0

#4 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 27.11.2010 – 10:21

Тої осені згасли свічки,-
Голод осліпив вікна.
І лише про хліб балачки,
І кров людська- сік там..
Тої осені з'їли й свічки,
Нащо голодним світло?
Їх теж з'їли темні роки,
Тихо. - Мовчки і підло.



Тої осені з'їли друзів.- Собак,
А потім друзів.- Хатніх котів;
- Але не втамувати голод ніяк,
Коли нічим. Як хто б не хотів.
Вбили 10 мільйонів людей.
Тої страшної осені.
Заради імперських ідей.
Голоду. Гострими косами..

Постав 10 мільйонів свічок,
І померлих згадають вікна.
Тихий шепіт їх викличе шок,
Україно! До правди звикни.
Як гірку товкли- муку з костей,
Тих. Що з голоду вмерли;
- Як кидали в окріп живими дітей,
І тільця їх,- батьки жерли..

..За вікном 33-го краєвид,
Онімілий,- зробив вигляд,
Що вмираючи, - не завжди,
Хліба просячи люди скиглять!
Земля, наїжачена хрестям могил,-
Тяжка 33-го втома…
Голодні спочили, упавши без сил,-
Нарешті вони вдома.

..Запали Україно у вікнах свічки,
Незгасним мерців холодом;
- 10 мільйонів було живих,- поки,
Не скатували їх голодом..






Не слухайте люди, що кричать з трибуни,
не гадайте браття: чия в жилах кров,
краще пам’ятати, як предків вбивали
без гарячих залпів, що б не було знов.
Щоб завжди в господі було хліба вдосталь,
не топтала гідність ворога стопа,
пам’ятайте любі, що життя прекрасне,
коли слово «ГОЛОД» не знайоме нам.
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних