Перейти до вмісту

Психотерапія


Повідомлень в темі: 58

#21 Слобожанка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луганщина

Відправлено 26.11.2008 – 00:28

В рекламу зарано.
Перше питання молодому психотерапевту:
Що робити якщо інтернет або TV засмоктує? От книжку дочитав і баіньки... А від цих віртуальних розваг вже спасу нема, і не начитаєшся, і про все не напишеш і все не передивишся...
Що робити?
  • 0

#22 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.11.2008 – 03:29

Я пропадала на спеціалізації по сексології, тож тепер можна і про це!
Нажаль не зможу кожного дня тут бувати, тож відповідати можу з запізненнями.
Дуже приємно що тема зацікавила.

Але зараз в Україні багато шарлатанів і мало дійсно хороших фахівців. Тож треба бути обережним.

Факт! тож на всякий випадок для зниження вашої тривожності:
Вища освіта:
Національний Медичний Університет ім.О.О.Богомольця - Київ. Медична психологія.
Спеціалізована: 5 років особистого досвіду в груповому психоаналізі (Асоціація Психотерапевтів та Психоаналітиків України) Київ
Супервізійні семінари за участі дипломованих супервізорів Європейських освітніх закладів під егідою Европейської Федерації Психоаналітичної Психотерапії.
2 гроки Гештальт програми Московського Гештальт Інституту.
Програма підготовки тренерів (Агенство психологічного консультування "ДЕЙСТВИЕ-ТЕРА" Москва
3 річний проект "Піскова Юнгіанська та Арт-терапія ( Асоціація Психотерапевтів та Психоаналітиків України) Вінниця
Спеціалізації з Психодрами, тілесноорієнтованої терапії.

Застерігаю від психоаналізу, бо це досить болюча і неприємна штука, крім того вже дещо застаріла методика. Рекомендую гештальт-терапію, на сьогодні найгуманніший і ефективний метод навчитися жити по-своєму в цьому світі. Принаймні гештальттерапевт має менше шансів зробити вам боляче))
Якщо ж ви відчуєте, що психотерапевт робить вам боляче і реагує на ваші скарги словами на зразок "нічого не поробиш, зате потім буде краще" - то тікайте від нього.


Психоаналіз не може бути застарілим, бо усі інші терапевтичні методики пішли від нього. Та й він не стоїть на місці. Головне , що він має величезну теоретичну та практичну базу, стандарти освіти, є точно ефективним, і якщо чесно я здивована про травматичність. Психоаналіз має найбільш чіткий, виважений, розроблений роками сеттінг(рамки, правила для роботи), що він як раз і забезпечує безпечну ситуацію для клієнта, в якій він може розкритись.
В ідеалі він непоспішний, триває декілька років, для глибокого пропрацювання, розуміння, змін.
Гештальт я й сама люблю, але про болючість - все дуже залежить.
В гештальт-підході контакт терапевта з клієнтом відбувається по інщому, він просто більш звичний, терапевт прямо вступає в контакт з клієнтом, тому можливо лекший для сприйняття.
В психоаналізі терапевт працює відсторонено, тобто дає більше простору для фантазій, асоціацій клієнта, що призводить до основного методу роботи через "перенос" - по простому клієнт преносить чийсь образ на терапевта(мати, батько, коханий,...), що відкриває можливість працювати з підсвідомістю.
В Гештальт-підході має значення не підсвідомість, а те як людина контактує з іншими, вибудовує відносини. Тому терапевт відкритий, виражає свої власні почуття, відношенн, розуміння.
Взагалі немає хорошоо чи поганого методу, кожен по своєму, і підходить кожному індивідуально.
А в реаліях психотерапевти володіють чимось інтеровним, використуовуючи ті чи інші методи по ситуації, запиту клієнта, бажаному результату.

Найкраще поговорити відверто з абсолютно чужою людиною, яку бачиш вперше і в останнє.
А толку? ну це як раз і можна назвати жилеткою, ну злив ти купу інформації комусь, а що далі? Ну стало лекше на тиждень? Це ж відноситься і до подружок, друзів.
Психотерапія можлива лише за певних умов(стабільність зустрічей, обмеженість в часі, "безпрестрастное" відношення психотерапевта, ....), не менше ніж через 10 сеансів. Не варто все спрощувати, ну не відбудеться хімічна реакція без певних для цього умов!

Перегляд дописуОлеська (20.11.2008 22:47) писав:

Або бачить, та не хоче визнати. Ну так рахунок від психотерапевта одразу "прозріває" людину.)

Психотерапевт обов'язково домовляється про оплату наперед, ніяких рахунків потім! Але якщо людина вже прийшла, то мабуть готова заплатити за цю послугу.

Перегляд дописуHalka (20.11.2008 22:58) писав:

Не довіряю я психотерапевтам. :rolleyes: Кожна людина індивідуальна. і ніхто за неї краще в її проблемах не розбереться. Навіть якщо психотерапевт - сімейний, він не може до кінця взнати особливості спілкування і розуміння між цими людьми. Мені здається краще спробувати самому в собі розібратись, або поговорити з близькою людиною - для якої твої проблеми будуть зрозуміліші, ніж для людини в якої пацієнтів з такими ж проблемами сотня, і кожному він дає ті самі поради, бо його так навчили.

Перша заповідь психотерапевта - НІЯКИХ ПОРАД!
Психотерапевт в переносному розумінні лише інструмент, завдяки якому можна розібратись.
В тому то й справа, що близька людина не завжди вислухає, а може вислухає, та не почує; Або відреагує не так як би хотілось, а ще гірше засудить, накричить, нагрубить,... Дай Боже, щоб у всіх були чуйні, відкриті, добрі, люблячі, завжди готові допомогти рідні, але ж це утопія.
Псипотерапевт як раз займає позицію об'єктивну, а не суб'єктивну.
Друга заповідь - ніякої психотерапії для друзів, родичів, знайомих, бо неможливо тоді уникнути суб'єктивізму.

Повідомлення відредагував Lesnia: 26.11.2008 – 02:57

  • 0

#23 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 26.11.2008 – 12:39

Перегляд дописуLesnia (26.11.2008 03:29) писав:

Вища освіта:
Національний Медичний Університет ім.О.О.Богомольця - Київ. Медична психологія.
Спеціалізована: 5 років особистого досвіду в груповому психоаналізі (Асоціація Психотерапевтів та Психоаналітиків України) Київ
Супервізійні семінари за участі дипломованих супервізорів Європейських освітніх закладів під егідою Европейської Федерації Психоаналітичної Психотерапії.
2 гроки Гештальт програми Московського Гештальт Інституту.
Програма підготовки тренерів (Агенство психологічного консультування "ДЕЙСТВИЕ-ТЕРА" Москва
3 річний проект "Піскова Юнгіанська та Арт-терапія ( Асоціація Психотерапевтів та Психоаналітиків України) Вінниця
Спеціалізації з Психодрами, тілесноорієнтованої терапії.
А хіба всі ці навчання не може пройти будь-хто за гроші?
  • 0

#24 Слобожанка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луганщина

Відправлено 27.11.2008 – 22:53

Та купити за сало можна все.
Але ж у людини є бажання допомогти дописувачам. Що нам - гірше від цього?

І все таки моє питання залишилось без відповіді. Як не стати віртуальнозалежним?
  • 0

#25 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 27.11.2008 – 23:21

Перегляд дописуFT232BM (20.11.2008 22:22) писав:

ґґ давайте!!! Як починати? Шоробити якшо не знаєш, що хочеш, відчуваєш себе шестернею у великому механізмі і це приносить задоволення, що в свою чергу лякає тебе?

Приймаюся за особисті запити.

Перша асоціація, що виникла в мене - "пливеш за течією", та страшно куди ж занесе.
(Зразу пояснюю: асоціації - це не оцінка, не порада, ніякого тлумачння, лише те що виникає в в голові, певна реакція на слова).
Питання:
А звідки береться задоволення? В які моменти виникає? Які супутні почуття супроводжують його?
А що лякає? На скільки (іноді лячно, страшно, жах,...)?

Перегляд дописуСлобожанка (26.11.2008 00:28) писав:

Що робити якщо інтернет або TV засмоктує? От книжку дочитав і баіньки... А від цих віртуальних розваг вже спасу нема, і не начитаєшся, і про все не напишеш і все не передивишся...
Що робити? Як не стати віртуальнозалежним?

Як і люба залежність - це приносить задоволення, та є певна межа, коли задоволення перерростає в манію, а насичення так і не настає?

А що Ви дивитесь по телевізору? Як часто? Як довго?
Те саме з інтернет, опишіть як часто? як довго (скільки год в день)? На яких сайтах, форумах, на скількох темах?
Як все почалось? Коли? За яких обставин? Може яка тема, інформація затягнула вперше?
Якщо можете, охарактеризуйте з яким почуттям Ви сідаєте за комп'ютер? Чи змінюється воно в процесі? Чи думаєте Ви про те, що прочитали увесь день? Чому виключаєте комп'ютер, телевізор, з яким почуттям?

Не хочу завалювати питаннями, але мені потрібно побільше інформації, щоб можна було почати працювати.
  • 0

#26 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.11.2008 – 01:10

Перегляд дописуБлискавиця (26.11.2008 12:39) писав:

А хіба всі ці навчання не може пройти будь-хто за гроші?

Так, будь-хто може поступити в медичний, провчитись 6 років, ще 2 інтернатури
Так, будь-хто може проводити вихідні й частину буднів на семінарах, конференціях, спеціалізаціях і так вже 5 років.
Так, я витрачаю на це ще й багато грошей, але люба хороша освіта вимагає грошей та сил.

А чим це власне відрізняється від будь-якої інщої професії?
Теж базова освіта в університеті, нажаль якість вищої освіти в Україні взагалі під сумнів ставити можна. (Я теж усумніваюсь у кваліфікації юриста, наприклад, який щойно вийшов з університету, та можна подивитись глибше: чи працював він, який досвід має, яку додаткову освіту отримував?)

Теж проходити курси, практикуватись, працювати, та навіть після цього не факт, що таки станеш спеціалістом.

А тоді питання, а як Ви власне вибираєте любого іншого спеціаліста? По яким критеріям? Що викликає Вашу довіру?
  • 0

#27 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 28.11.2008 – 01:28

Шановна авторка, питання до Вас: Ви - психіатр за фахом?
  • 0

#28 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.11.2008 – 02:22

Перегляд дописуОлеська (28.11.2008 01:28) писав:

Шановна авторка, питання до Вас: Ви - психіатр за фахом?

Медичний психолог, психотерапевт, я можу стати психіатром пройшовши курси підвищення кваліфікації (пів року), медична освіта мені це дозволяє, та я чесно кажучи не хочу.
Психіатр лікує психічно хворих, в основному медикаментозно, в нас психіатрична служба досить консервативна, ортодоксальна навіть.

В Україні взагалі немає закону про психотерапію, тож немає нажаль єдиних стандартів.
Психіатр солідніше звучить, тому до них ставляться якось серйозніше, та психіатри не пройшовши спеціалізованої освіти в психотерапії крім діагностики психічних порушень, та які таблетки давати, дуже далекий від психотерапії.
Психіатр - це чисто медична освіта.
Психолог - гуманітарна.
Медичний психолог - поєднання як гуманітарної так і медичної.
Медична психологія - це відносно новий факультет в медичному університеті. ТОбто ті самі медичні предмети, плюс психологія.



Доречі, може хтось таки поверне тему назад в медицину?
  • 0

#29 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 29.11.2008 – 20:42

Перегляд дописуLesnia (29.11.2008 02:22) писав:

Медичний психолог, психотерапевт, я можу стати психіатром пройшовши курси підвищення кваліфікації (пів року), медична освіта мені це дозволяє, та я чесно кажучи не хочу.
Психіатр лікує психічно хворих, в основному медикаментозно, в нас психіатрична служба досить консервативна, ортодоксальна навіть.

В Україні взагалі немає закону про психотерапію, тож немає нажаль єдиних стандартів.
Психіатр солідніше звучить, тому до них ставляться якось серйозніше, та психіатри не пройшовши спеціалізованої освіти в психотерапії крім діагностики психічних порушень, та які таблетки давати, дуже далекий від психотерапії.
Психіатр - це чисто медична освіта.
Психолог - гуманітарна.
Медичний психолог - поєднання як гуманітарної так і медичної.
Медична психологія - це відносно новий факультет в медичному університеті. ТОбто ті самі медичні предмети, плюс психологія.



Доречі, може хтось таки поверне тему назад в медицину?
Так ось власне, що дивилась недавно в новинах поради медичної професури щодо таких психотерапевтів. Вони не радили звертатись за допомогою до людей, які не мають психіатричної освіти, а головне стажу.
  • 0

#30 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 01.12.2008 – 01:18

Перегляд дописуОлеська (29.11.2008 20:42) писав:

Так ось власне, що дивилась недавно в новинах поради медичної професури щодо таких психотерапевтів. Вони не радили звертатись за допомогою до людей, які не мають психіатричної освіти, а головне стажу.

Мається на увазі медичної, тому я і кажу, що психологічної освіти мало, щоб бути психотерапевтом. Для цього потрібна спеціалізація, так само як і для психіатрів мало мати просто медичну освіту.
Щоб ви розуміли психіатр - це той хто закінчує лікувальний факультет, де вчать пів року психології і пів року психіатрію, а все інше лише медичні предмети, потім півтора роки, раніше рік, інтернатури, і знання заключаються у вміння діагностувати психічні порушення, відхилення, психічні хвороби, а також як це все лікувати медикаментозно.
Медичний психолог - це той хто закінчив ті ж 6 років медичного університету, крім усіх медичних предметів вивчав усі види психології(загальна, дитяча, соціальна, медична, клінічна, психодіагностика, ......)психіатрія - рік. На шостому курсі спеціалізований курс по психотерапії на 2 міс. з курацією хворих(лікувальний ф-тет не проходить). Та інтернатура теж півтора роки, але не тільки з психічно хворими ( в психіатричній лікарні - пів року) , а з пограничними станами (неврози, психосоматика, залежності, анорексія, булемія, фобії, ....)

А психотерапевт - це той хто повинен мати як медичну, так і психологічну освіту, хоч в нас це нажаль не є стандартом.
Психотерапевт - це власне той хто після базової освіти, оволодів певним методом (психоаналіз, гештальт, психдрама, арт-терапія, тілесноорієнтована, когнітивно-біхевіоральна,...) Така освіта триває ще як найменше 5, а той більше років і заключається вже не в теорії, а сугубо практики. В першу чергу власна терапія, тобто поки свої таракани всі не пропрацюєш, до клєнтів не підходь, далі навчальні семінари, практика одне на оному, лише потім клієнти. Навіть після проходження повної освіти ще необхідно проходити супервізії періодично.
Супервізії - це розбір важких ситуацій з практики за участі колег, та супервізора. Супервізор - найвищий рівень психотерапевта, з багатолітньою практикою, такихе звання мають одиниці, це світила психотерапії.
  • 0

#31 Слобожанка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луганщина

Відправлено 01.12.2008 – 22:24

Не боюсь визнати власні фобії, але у обговорення винесла фобію,що властива багатьом моїм знайомим.
Це інтернет- та ТВ- залежність.
Я багато розмовляла про цю залежність з моїми друзями, усі сходяться на думці, що ця залежність має підґрунтя в політичній нестабільності країни Наростає потреба в інформації, і в пошуках позитиву, шукаючи позитиву ти все більше занурюєшся у негатив, і так по спіралі.
Прикладів безліч: у кого є інтернет - ті сидять у ньому, хтось дивиться усі ночі Савіка Шустера і т.п. Ось мій старий глухуватий сусід з нижнього поверху кожен день у 8-00 вмикає радіо Голос Америки ( у вихідні я його ладна побити). Всі занурюються у інформацію в пошуках рецепту майбуття, але...
Коли був Майдан , то я себе просто примусила вимкнути ТВ, і не вмикала десь з тиждень, мені було досить того, що обговорювали на роботі, а там велись досить професійні дискусії.

Як себе навчити дозувати інформацію у час кризи?


Що до гештальт- терапії. Трошки читала на цю тему, вразило те, що я натрапила на ці поради після того, як дійшла самостійно до тих життєвих принципів.
Багато років мого життя було змарновано через те, що не могла усвідомити, що я живу у цьому світі не для того, щоб відповідати чиїмось стандартам або вимогам. Я - це я!

Повідомлення відредагував Слобожанка: 01.12.2008 – 22:27

  • 0

#32 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.12.2008 – 23:20

Перегляд дописуСлобожанка (1.12.2008 22:24) писав:

Не боюсь визнати власні фобії, але у обговорення винесла фобію,що властива багатьом моїм знайомим.
Це інтернет- та ТВ- залежність.
Я багато розмовляла про цю залежність з моїми друзями, усі сходяться на думці, що ця залежність має підґрунтя в політичній нестабільності країни Наростає потреба в інформації, і в пошуках позитиву, шукаючи позитиву ти все більше занурюєшся у негатив, і так по спіралі.
Прикладів безліч: у кого є інтернет - ті сидять у ньому, хтось дивиться усі ночі Савіка Шустера і т.п. Ось мій старий глухуватий сусід з нижнього поверху кожен день у 8-00 вмикає радіо Голос Америки ( у вихідні я його ладна побити). Всі занурюються у інформацію в пошуках рецепту майбуття, але...
Коли був Майдан , то я себе просто примусила вимкнути ТВ, і не вмикала десь з тиждень, мені було досить того, що обговорювали на роботі, а там велись досить професійні дискусії.

Як себе навчити дозувати інформацію у час кризи?


Що до гештальт- терапії. Трошки читала на цю тему, вразило те, що я натрапила на ці поради після того, як дійшла самостійно до тих життєвих принципів.
Багато років мого життя було змарновано через те, що не могла усвідомити, що я живу у цьому світі не для того, щоб відповідати чиїмось стандартам або вимогам. Я - це я!

Коли хтось каже, що це не зовсім моя проблема, а от моїх друзів, то вибачте, але я в таке не вірю. Якщо ви зачепили цю тему, досить активно питаєте про неї, тож вона Вас хвилює. Це не значить що я поставлю Вам діагноз інтернет-залежності, але хочу всеж почути від Вас відповіді на мої питання, ми тут довго можемо розводити дискусії на тему пошуку укріїнцями стабільності, але де тут ми, особисто, окремо, де ж тоді індивідуальний підхід до кожного.

Я теж не вважаю себе інтернет-залежною, та досить часу проводжу в ньому, і не помітила ні разу, щоб шукала тут щось політичне. Хтось не може відірватись від новин, політичних передач, а хтось від серіалів, ток-шоу. Хтось в інеті шукає новин, а хтось просто хоче познайомитись з дівчиною, от вчора мені в особитому листі на іншому форумі запрошення на побачення прийшло. Кому що.

Мене цікавить, що Ви тут шукаєте? На яких сайтах, якої інфи? А що наприклад на цьому таки форумі?
І питання тут не в кризі, просто час гостріший. У час революції теж була гостра ситуація, але хтось міг відгородитись, хтось ні, хтось просто ходив по вулиці в помаранчевому, а хтось ночував у палатках, кому що. Хтось розчарувався, інші ні.
Питання чи переходить це у фанатизм? У залежність? Чи не перегнули палку?
А тут ситуація індивідуального для кожнго, тож мене цікавить не загальні роздуми на тему, а конкретно, що Ви від того інтеренету отримуєте?
  • 0

#33 Marcos

    ....

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3363 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 10.12.2008 – 10:27

повернено
  • 0

#34 Слобожанка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луганщина

Відправлено 10.12.2008 – 19:26

Ну якщо доктор наполягає, то про себе:
У зв"язку з тим, що працюю одночасно на 3 роботах , що пов"язані з комп"ютерами, а маю вікові зміни у зорі, то сидіти годинами у інеті не маю фізичної можливості. Тому заходжу щоденно, але тільки після роботи переглянути пошту, новини (здебільшого на православних сайтах). На цьому форумі спілкуюсь з рідним братом, бо коли він приїздить у гості, то часу не вистачає на людське спілкування, все забирають господарські справи. А на форумі можна обмінятись думками.
До речі, мильними серіалами не захоплююсь, полюбляю короткі динамічні серіали максимум на 2 неділі, але й їх не дивлюсь, а скоріш слухаю.

"Не с той ли поры, как нагрузка излишняя,
Она измеряется мерой отсутствия?"
В.Леви

Але ще раз нагадую, що з самого початку задавала питання не про себе.

П.С. Таки розкрутила на відвертість, бо сама і напросилась. :)
  • 0

#35 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 10.12.2008 – 21:04

Так от виходить, що коли, хтось питає не про себе, а про когось, то 2 варіанти: сам хоче розібратись з такою проблемою, можливо навіть не підозрюючи про це (тобто такий запит може десь бути на межі свідомості), або ж таким способом заходить з іншого боку, через безпечніші двері, щоб розвідати, а вже потім до чогось поблище добратись.
Та це лише моя ідея.
  • 0

#36 Слобожанка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луганщина

Відправлено 10.12.2008 – 21:36

Ваші роздуми прочитала, але повернемось до мого питання : Як себе навчити дозувати інформацію у час кризи?
А то ж тему з реклами повернули у Здоров"я та медицина, то ж де поради лікаря?
Ми відхились від заданої теми !
  • 0

#37 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.12.2008 – 23:06

а мене цікавить питання внутрішньоособистого конфлікту..так воно здається називається...ну от мені здається що це якраз про мене :)
багато комплексів і проблем від диктатури в сім’ї батька, це я усвідомлюю але не знаю як побороти свої комплекси, невпевненість, вагання ітд. можливо порадити прочитати щось...
  • 0

#38 Lesnia

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 10.12.2008 – 23:50

Перегляд дописуAmili (10.12.2008 23:06) писав:

а мене цікавить питання внутрішньоособистого конфлікту..так воно здається називається...ну от мені здається що це якраз про мене :)
багато комплексів і проблем від диктатури в сім’ї батька, це я усвідомлюю але не знаю як побороти свої комплекси, невпевненість, вагання ітд. можливо порадити прочитати щось...
Фішка в тому, що комплекси не взялися на рівному місці. Наврят допоможе просто книжку почитати, та й яку? Хотілося б взнати детальніше, звідки це взялося, а там може й підшукаю для вас щось. Якщо батько диктатор, звісно це може бути однією з причин. Тоді я би хотіла побільше дізнатись про це. Як же ж він тиранить? Що забороняє, які основні точки конфлікту з ним, що найбільше гнітить? Які у Вас відносини з мамою, як вона знаходить спільну мову з батьком, чи підтримує Вас,...?
Які власне комплекси Вас турбують? Невпевненість в чому?
  • 0

#39 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 11.12.2008 – 00:06

з мамою в мене відносини просто прекрасні, вона мене завжди зрозуміє і підтримає :) а от тато такий, що завжди вважає себе правим у всьому, навіть якщо помиляється. навіть якщо все добре, він починає придумувати щось (випитується в мене чи я курю, п"ю )))), всі у нього погані. :happy1: ну то отак коротко і взагальному, недумаю, що доцільно на форумі писати більше, хіба в приватну скриньку наштопаю :D

Повідомлення відредагував Amili: 11.12.2008 – 00:07

  • 0

#40 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 11.12.2008 – 00:38

Перегляд дописуLesnia (1.12.2008 01:18) писав:

Мається на увазі медичної, тому я і кажу, що психологічної освіти мало, щоб бути психотерапевтом. Для цього потрібна спеціалізація, так само як і для психіатрів мало мати просто медичну освіту.
Щоб ви розуміли психіатр - це той хто закінчує лікувальний факультет, де вчать пів року психології і пів року психіатрію, а все інше лише медичні предмети, потім півтора роки, раніше рік, інтернатури, і знання заключаються у вміння діагностувати психічні порушення, відхилення, психічні хвороби, а також як це все лікувати медикаментозно.
Медичний психолог - це той хто закінчив ті ж 6 років медичного університету, крім усіх медичних предметів вивчав усі види психології(загальна, дитяча, соціальна, медична, клінічна, психодіагностика, ......)психіатрія - рік. На шостому курсі спеціалізований курс по психотерапії на 2 міс. з курацією хворих(лікувальний ф-тет не проходить). Та інтернатура теж півтора роки, але не тільки з психічно хворими ( в психіатричній лікарні - пів року) , а з пограничними станами (неврози, психосоматика, залежності, анорексія, булемія, фобії, ....)

А психотерапевт - це той хто повинен мати як медичну, так і психологічну освіту, хоч в нас це нажаль не є стандартом.
Психотерапевт - це власне той хто після базової освіти, оволодів певним методом (психоаналіз, гештальт, психдрама, арт-терапія, тілесноорієнтована, когнітивно-біхевіоральна,...) Така освіта триває ще як найменше 5, а той більше років і заключається вже не в теорії, а сугубо практики. В першу чергу власна терапія, тобто поки свої таракани всі не пропрацюєш, до клєнтів не підходь, далі навчальні семінари, практика одне на оному, лише потім клієнти. Навіть після проходження повної освіти ще необхідно проходити супервізії періодично.
Супервізії - це розбір важких ситуацій з практики за участі колег, та супервізора. Супервізор - найвищий рівень психотерапевта, з багатолітньою практикою, такихе звання мають одиниці, це світила психотерапії.
Так от власне я і мала на увазі психіатрів. Я не зважусь піти на прийом до людини, яка в медицині нічого не торопає.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних