Творчість Nike Велеса

розкриття ідеї недосконалого Бога - основна фішка твору

Мені подобається творчість Nike Велеса. Я був на його презентації в Прикарпатському університеті, купив книжку. прочитав його роман "Свідки Абрахама", до речіна virtualion.org.ua/?p=13 є електронний варіант. Роман сподобався, читається легко. Ідея недосконалого бога прикольна.
Чи хтось із Вас читав ще якіь книжки цього автора? Що знаєте ще про нього?

ЗІ, читав вірш про НАТО. Давно написаний, але ж який актуальний.

– Даремна риторика, ми знаємо всі ці ваші доктрини і уважно читали Біблію… Скажіть, якщо до людей в Біблії пророками Єгови чи те ж саме апостолами Христа ставиться вимога: ”якщо ти можеш (чи там знаєш) чинити добро, а не чиниш – маєш гріх”*… то чи не грішний ваш Бог у світлі цих слів? – він же, за вашими постулатами, Всемогутній, він увесь Всесвіт ”сотворив”, – то чому ж тоді стільки зла навколо… повсюди?.. ”любов же ближньому зла не чинить”, – так стверджує біблійний автор** – і якщо Єгова помилився, то як тоді бути із виправленням помилок?..
– Та що ви таке говорите? – здивувалась блондинка. – Єгова тимчасово допустив зло… для того, щоб людство остаточно усвідомило свою гріховність і почало каятися, і навернулося до Бога… Бог же збере
вірних йому для Життя вічного, а невірних знищить…
– Десятки століть катастроф (смерть людини – це теж катастрофа, – і до того ж найтрагічніша у світі)… тисячі поколінь пройшло… мільярди людей – відшуміли і пропали … – це ви називаєте ”тимчасово”?..
– Для Бога тисяча років, як один день… – докинула літня жінка.
– Чи не визнаєте ви те, – повела Марина (як він любив її у такі моменти, її блискучу логіку досвідченого оратора…), – що це занадто наївно ви пояснюєте?.. допустити зло, і муки, і старіння (деградацію), і смерть на улюблених дітей… це мудро?.. невже не можна було придумати для них, своїх творінь, таке покарання, яке б не тільки було повчальним, але й зміцнювало б у них, у їхніх тілах дух Життя… а не вибивало би той дух з їхніх тіл остаточно… якщо дитина зламала б у саду віти яблуні, то чи розумно було б ламати їй за це ребра?..

Не втямив у чому там відповідь, можна своїми словами, а не чужими?

Ще зовсім недавно він закінчив ”універ”, але світла даль враз закрилась туманом – знайти роботу і хоч би для так годиться на деякий час визначитись у Житті стало проблемою майже нездоланною… старі порядки в країні У… з тріском розвалювалися, нові в’язі-кріплення ще тільки укладалися, лише почали міцніти… з приходом нових порядків виразніше окреслились в людській спільноті ввічливе лицемірство, користолюство, обман, безпринципність, в рішучих випадках хамство і насильство – світ ”демократії”, знаєте, не любить слабаків…

"хитрий писок жида"

О Уся ця людська комедія викликала у нього зневагу… ”ідіотизм, кругом безглуздя, дебільні ролі… аж смішно, як ця дурнота лізе, не знає куди…”

Згоден, цитатка відгонить бездуховністю, як зрештою і весь цей надуманий і нуднющий твір з поверхневою "філософією" і примітивним розумінням християнства.

1 Яків, раб Бога (Єгови) й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були

17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

– він сотворив такий світ… а майстра справа хвалить, – не ви ж будете хвалити творця цих усіх порядків цитатами з якогось Слова Божого?.. не треба вам хвалити, – нехай справа похвалить Творця…
– і похвалить… треба тільки витримки… і мені, і вам треба багато ще вчити і вчитися, і трудитися, щоб осягнути ці всі божественні речі в більшій чи меншій мірі… потрібен надзвичайний досвід… і страх Господній… у вас його, бачу, зовсім нема … – вони вже були перед поїздом, – католик мав їхати тим самим поїздом, що й Віктор.
– …справді, в нас нема жодного страху перед жодними Диктаторами… ми бунтуємо, ми налаштовані боротися проти неприємних речей… хоч убивай нас, та не буде у нас тваринного страху перед безглуздим насильством… бо інакше ми не могли би вважати себе людьми, що ідуть до Бога… ось таке ми демократично настроєне покоління… такий у нас поклик, таку ми відчуваємо у собі заданість…
– як Сатана, що хотів зробити себе рівним Богові…
– нас не цікавлять такі байки… найлегше звалювати брак у роботі на якусь опозицію… але скажіть, хто сильніший, Бог чи Сатана?.. бо якщо Бог не може справитись із Сатаною, то, отже, і таким, ще одним, так би мовити, формально-казковим способом ми доводимо, що Бог зараз недосконалий, бо дав, як ви кажете, невидимому Сатані, уособленню зла, свободу для злочинів… ще раз при цьому кажу, що Сатана – це така ж фантазія, як і всемогутній Бог-Вседержитель… такі собі міфічні зображення злих чи добрих сил… а людина сама повинна витравлювати із себе зло, – ніхто цього, крім нас, не зробить…

Найк Велес, "Свідки Абрахама"(10. 06. 1997 – 06. 10. 2002).

Ось Вам геніальний твір, покрутіше Шкляра. Щоправда, жидоЗМІ його банять всюди, де лиш можуть.

Я довго думала, чому "Свідки" саме "Абрахама"? І от мені спало на думку, що за всіма партіями та релігіями завжди можна побачити "хитрий писок жида" перефразовуючи трішки Івана Франка.
Вони, ці "абрами"-харченки, видумають навіть "недосконалого Бога Динамоса" аби відволікти народ від національного самоусвідомлення. Заженуть народ в роздрай, а самі змотаються "в Португалію на заробітки" (зовсім як Андрухович).


"режисери"-поводирі "Абрахами", що в миру іменуються хоч би і "Харченками" (хто там у Харкові мер? Кернес. Хто губернатор? Добкін. "Абрами", коротше).
Далі видно, як організовані "спільноти фанатиків" виживають і нав'язують свою думку бидлу (гоям).