Перейти до вмісту

Тексти пісень


Повідомлень в темі: 368

#121 tHe_Eney

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 348 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Косів

Відправлено 08.02.2007 – 20:47

Фліт - Згаяний час

Час на безглузді дії згаяний
Не вернеш ,не відкупиш – марно спалений.
Та що тримає в минулому твої почуття
Відірвись від них іди собі у нове життя.


Відкривай горизонти нові у простір думки пускай,
Відкривай горизонти нові у простір думки пускай.


Це непросто забути якщо хтось наплював
Тобі в душу-від цього він кращим не став,
Залишайся собою і не падай в очах
Ціль - ніщо , лиш головне – до неї шлях.


Відкривай горизонти нові у простір думки пускай,
Відкривай горизонти нові у простір думки пускай.


Залиши частину собі на майбутнє,
Залиши частину самого себе,
Де посієш своє бажання наступне
Де воно проросте?


Залиши частину собі на майбутнє,
Залиши частину самого себе.
  • 0

#122 MrGALL

    Старійшина

  • Адміністратори
  • 2545 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:San Diego, CA || Kyiv, UA

Відправлено 11.02.2007 – 11:33

Тексти пісень зарубіжних виконавців переніс сюди, прохання надалі їх розміщати лише там.
  • 0

#123 Вовк

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 12 повідомлень
  • Місто:м.Київ

Відправлено 15.02.2007 – 16:48

Тостер


Та Що Ти Є

Кожен ранок ти встаєш і йдеш до школи,
по барабану вчителі в тебе свої приколи.
Друзі пиво рокнрол, не хочеться додому,
в тебе є своє життя, батьки не шарять в ньому.

Приспів:
Проживи як хочеш ти,
кожен день свого життя,
ти та що ти є.

Робиш світ собі сама, сама живеш у ньому,
я дуже вдячний, що мені є місце в світі твому.

Приспів.

Проживи як хочеш ти,
кожен день свого життя,
ти та що ти є | (3)


Пиво, R'n'R, Футбол

Ну що з цим поробиш, такі ми вже люди -
як є не цінуєм, а потім не буде.
У нас була команда звалася Динамо
її розпродали до бісової мами.

Приспів:
Яка ганьба, який позор
ні пива, ні футболу,
один рокнрол.
Яка ганьба, який позор
ні пива, ні футболу,
один ...

В нас було своє пиво, Львівське звалося
продатись Славутичу йому довелося,
Славутич - не пиво, Славутич - консерви
і Львівський завод увійшов в їх резерви!

Приспів.

Та добре як подумати нема в нас рокнролу.
І взагалі в країні в нас ніякого приколу,
нема куди поїхати нема куди сходити,
нема кого послухати ну як так можна жити!

Приспів.



Андроід

В твоїх грудях метал,
неначе серце там.
Тече по ньому кров,
чи я не знаю сам.
Давай підпалим рай.

Приспів:
Твої мрїї набір електронних частин,
тіло пластик, метал. Ти не станеш як ми.
Не потрібно природі штучних людей,
ти не станеш як ми. Ти ...

Ти починаеш новий
день вмикаючи себе.
Твій пластиковий мозок
жити не дає.

Приспів.

Закрий свої очі - вони тебе підводять,
зарий своє тіло - воно тебе знешкодить,
забудь своє обличчя - на ньому штамп заводу.
Такі як ти калічать мою природу!

Твої мрїї набір електронних частин,
тіло пластик, метал. Ти не станеш як ми.
Не потрібно природі штучних людей,
ти не станеш як ми!
  • 0

#124 Re:z

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 584 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:К И Ї В

Відправлено 15.02.2007 – 18:33

Перегляд дописуОлесік (13.12.2006 00:29) писав:

Тік і Ляпіс

Я хочу втікти в дрімучі ліси,
Я втомився від міської асфальтної краси.
Мене задовбали трамваї і колії,
Кондуктори-дебіли і профілакторії.

У мене на канапі лежали дівчата,
Вони хотіли кохання у мене забрати.
А на стіні висить старенький килимок,
Я проглядаю його крізь сигаретний димок.

А там олЕні-Олені,
Небриті і неголені,
Дивні створіння,
У них з мозгів стирчать коріння.
ОлЕні-Олені,
Небриті і неголені,
ОлЕні...

Я вчора розмовляв з директором Чукотки,
Він просив, а я налив йому стаканчик водки.
Ми дивились в мікроскоп строєніє генів,
Я дивився на дівчат, а думав про оленів.

Там дівчата, де Олені,
Красиві, неголені,
Дивні створіння
Без мозгів і без коріння.
ОлЕні-Олені,
Небриті і неголені,
ОлЕні...

ОлЕні-Олені,
Небриті і неголені,
Дивні створіння,
У них з мозгів стирчать коріння.
ОлЕні-Олені,
Небриті і неголені,
ОлЕні...
Йопересете.....В житті більш дурної пісні не чув........
  • 0

#125 Пилюка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 121 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 16.02.2007 – 03:10

Подаруй мені небо!
Слова: Ю. Козій
Музика: Ю. Козій

Покажи мені, де бачиш світло,

Піду в тому напрямку, який ти вкажеш.

Несміливим кроком в темряву ступаю

Йду на голос, що невпинно благає.




Подаруй мені, [подаруй, подаруй мені небо]

Подаруй мені [подаруй, небо подаруй]

Небо!




Чисте плесо твого погляду шукає вперто

Всеможливі відблиски мого тепла

Між хмарами побачиш дзеркало,

Яке тобі покаже голу правду




Знайди, прийди, поглянь, прийми,

Почуй, подаруй, врятуй, подаруй!




До неба хочу торкнутись чимскоріш!

До неба хочу разом з тобою!

До неба хочу допоможи мені!

До неба хочу! До неба, до неба!
  • 0

#126 Пляма

    спонтанна...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 738 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:|LemberG|

Відправлено 16.02.2007 – 09:23

Перегляд дописуMrGALL (11.02.2007 11:30) писав:

Тексти пісень зарубіжних виконавців переніс сюди, прохання надалі їх розміщати лише там.
соррі, соррі, давно не заглядала по цим темам... :) більш не буду...
  • 0

#127 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 18.02.2007 – 21:11

Тінь Сонця - Стежки Обрію

Схований в тумані, я тебе зустріну на світанні...
Згублені, незнані стежки поведуть нас у єднанні
В безвісті часу хвилями снів…
Ми разом побачим Світ на межі
І день, що вертає всупереч ночі.

Вінчаних на кручах понад невмирущою Рікою
Сонцем над водою, Матір’ю-Землею Весняною
В безвісті часу хвилями снів заховає обрій.
Ми разом побачим Всесвіту кров:
Світла рождення всупереч ночі.

Шлях жевріє малиновою імлою,
Світло й тінь зійшлися неба сивиною.
Як ранкові роси, чистії зізнання…
Ми сплетемо долі в промені світання,
Вітру віддавши смуток очей…

(С. Василюк)

Не Вмирай!

В смерті хижу пору будь зі мною, ледь торкнувшись руки, ти нікуди не йди!
Ми повинні жити із тобою доки Сонце сходить на Святій Землі…

Ми підемо проти всіх законів, розпаливши вдруге наш предвічний вогонь!
Неземною будь пеленою, ти нікуди не йди - будь зі мною!

Не вмирай! Прошу тебе!
Не вмирай! Ходім зі мною!
Лиш знайти потрібно шлях,
Оминаючи тлін, оминаючи морок.
Не вмирай! Молю тебе!
Не вмирай! Живи весною
Попри світу круговерть,
Оминаючи смерть, оминаючи смерть!

Доки сяє полум’я мусим жити…
Світлом із долонь та й у вир летіти…
Доки є весна на зів’ялім світі,
Я не вірю в смерть!
Я не вірю в смерть!

Увійди в живиці водограй
Вогняною силою.
Озирнись і ти впізнаєш рай
Тобі даний долею
Не Вмирай!



Тінь Сонця - Її Лиш Тінь

Він любить лишатися один
З журливою вербою
Відчувати часу плин.
Торкатись чолом її коси,
Вмивати її рани теплим
Дотиком роси.

У вітрі цім спливе життя,
У хвилях - час і плач весни.
Усе, що є на цій воді -
Її лиш тінь, його лиш тихі, тихі,
Тихі сни.

Як втратив, то більш не повернеш.
Якщо забув дорогу,
То не вернеш, не вернеш.
Зі щемом на волю рвався крик.
Він так хотів втекти у верболози...
Там і зник.

У вітрі цім спливе життя,
У хвилях - час і плач весни.
Усе, що є на цій воді -
Її лиш тінь, його лиш тихі, тихі,
Тихі сни.

Він любить лишатися один
З журливою вербою,
Відчуваючи часу плин...


  • 0

#128 Tabletk@

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 328 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ:)

Відправлено 20.02.2007 – 18:10

КРИХІТКА ЦАХЕС
Пароль


Я профi
Ти так само профi
Ми добре вивчили свою роль
Ще трохи
I я б впiзнала твiй профiль
Але ти першим назвав пароль

Менi казали - ти зробиш це знову
Менi казали
Це твоє
Менi казали
Ти будеш готова
А я не готова, я не є

Звiдки ти знаєш мiй пароль?
Я вперше вийшла з дому без зброї
Я готова бiгти до краю сонця за тобою
Звiдки ти знаєш мiй пароль

По-перше
Будь обережний
За нами стежать
Над нами контроль
Стрiляють
Без попереджень
Якщо невiрно назвеш пароль

Менi казали - ти зробиш це знову
Менi казали
Це твоє
Менi казали
Ти майже готова
А я не готова, я не є

Я провалю завдання
Ти отримаєш медаль
Я це зроблю востаннє
Ти востаннє i вперше. Нажаль,
Ти прибереш всiх свiдкiв
Я пiдставила нас обох
Ти не сказав менi - звiдки
Ти знаєш про мою любов

Звiдки ти знаєш мiй пароль?
Я вперше вийшла з дому без зброї
Я готова бiгти до краю сонця за тобою
Звiдки ти знаєш мiй пароль

Прима


Ти - суперстар,
А я на стартi
В тебе лiхтар
В мене - факел
Стати
Ким би стати
Тiльки б не твоєю тiнню
Знати б ноти
За якими ми догрались
Вийняли себе iз правил
Менше з тими
Бiльше з нами,
Прима.

Мiй аргумент - рима
Моє слово-платина
Напевно ми з тобою одного ритму
Нас так мало
Мало бути менше вдвiчi
Це погана звичка бути голосною надто, примо.

(В тебе лiхтар, в мене факел)

Ти - закiнчуєш речення
Я ставлю знаки оклику
За покликом ми - лихо
Тихо
Не кажи нiкому
Я розумiю, це виклик
Ми звикли бiгти наввипередки
З такими як я, примо,
З такими, як ти, примо.

Мiй аргумент - рима
Моє слово-платина
Напевно ми з тобою одного ритму
Нас так мало
Мало бути менше вдвiчi
Це погана звичка бути голосною надто, примо.


(Змiнимо темп, змiнимо тему?)

Ти закiнчуєш речення
Я ставлю крапки
Так-таки -
Рядки i цитати -
Моя зброя.
Мовчання не допомагає
Граю в спокiй
Не вiдомо поки з ким
Ти теж вмiєш читати?
Це не має значення

Мiй аргумент - рима
Моє слово-платина
Напевно ми з тобою одного ритму
Нас так мало
Мало бути менше вдвiчi
Це погана звичка бути голосною надто, примо.




шанувальники Крихітки заходьте сюди http://www.zahes.kiev.ua/album/.....це їх офіційний сайт))))) ;)

Повідомлення відредагував Prum@: 20.02.2007 – 18:12

  • 0

#129 Krendelek

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 125 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.02.2007 – 14:33

Бумбокс

Вахтёрам

Тебе не нравится дым и чёрт с ним
Он убивает слова, кругом голова
Уже разносит молва по дворам
Что между нами чивава.
О чём с тобой говорить, потеряли нить
Быть не собой перестать и дома спать
Нас не измерить на глаз, а сейчас
Зачем мы давим на тормоз, не на газ?
Вопрос извечный зачем да почему
Я понемногу с ума, ты не сама
А эти ночи в Крыму теперь кому
Я если встречу потом передам ему.
Писклявый твой голосок как электрошок
Что я бухой без вина твоя вина
Теперь узнает страна до темна
Им донесут обо всем на fm волнах.

Я помню белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Давай вот так просидим до утра
Не уходи, погоди - но мне пора
И если выход один впереди
То почему мы то холод то жара?
Раскладывать по местам я устал
И поворачивать вспять, ну вот опять
Прикосновения плавили мой метал
Ты элемент номер пять ни дать ни взять.
Идёт к финалу игра в этот раз
А ты всё так же молчишь, я говорю
Минут пятнадцать осталось до утра
Не вызывай так словлю и свалю.
Попробуем всё подшить не ворошить
Мобильные номера постирать
А уходить не спросив нету сил
Давай попробуем заново всё собрать.

Белые обои, чёрную посуду
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Я помню белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?
  • 0

#130 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 03.03.2007 – 13:49

С. Кузьминський

НА УКРАЇНІ ЛАД І СПОКІЙ

Була хорошая погода
За обрiй сонечко сiдало
Усюди буйно квiтла вся природа
Баби в ставку бiлизну прали

По радiо спiвав Ян Френкель
Шо як твой тонкий колосок
А участковий Розумєйко
Робив собi новий свисток

А на Українi лад i спокiй
А на Українi лад i спокiй
Щебече соловейко
Цвiнь цвiнь цвiнь тьох тьох тьох
Ай ай ай ох ох ох
З нами партiя i Бог
З нами партiя i Бог

Не треба, хлопцi, хвилюватись
Поїв вареникiв та й спати лягай
А завтра знов "Здравствуйте, товарищи"
То був початок, а за морем край

Заснули гнанi i голоднi
Хто був нiким, той став нiчим
Це буде завтра, а сьогоднi
Не хочеш спати-то лежи й мовчи

А на Українi лад i спокiй
А на Українi лад i спокiй
Щебече соловейко
Цвiнь цвiнь цвiнь тьох тьох тьох
Ай ай ай ох ох ох
З нами партiя i Бог
З нами партiя i Бог

З нами партiя i Бог
З нами партiя i Бог


С. Кузьминський

"КАРПАТИ" ПРОГРАЛИ ФУТБОЛ

Житіє як доміно
В тебе завжди дупель пусто
Ходиш голий, як сокол
"Карпати" програли в футбол

А життя один обман
В кишенях павутина в голові туман
Другий тиждень пив тріхопол
"Карпати" знов програли в футбол

Пращайте баби, папіроси
Василь прийняв смертельну дозу ковбаси
Пращайте баби, папіроси
Скоро, скоро вже ми побачимо Христа

Телевізор весь день горить
Якийсь Сосун говоре Вош енд Гоу
Снікерс Баунті Стіморол
"Карпати" програли футбол

Продав меблі, замість ліжка матрас
Стидуха тьолку в хату привести
Жив короче шо голімий монгол
"Карпати" знов програли футбол

Пращайте баби, папіроси
Василь прийняв смертельну дозу ковбаси
Пращайте баби, папіроси
Скоро, скоро вже ми побачимо Христа
  • 0

#131 Гість_Зая_*

  • Гості

Відправлено 14.03.2007 – 11:34

ГІМН НАУ
Музика Володимира Домшинського, вірші Вадима Крищенка
Аграрії потрібні всюди,
Немає вище цих достойних звань.
Пишаються країна й люди,
Що є в нас світоч хліборобських знань.
Це Голосіївська держава —
Збирає НАУ свій народ гуртом...
Велика честь й високе право
Нести в руках його святий диплом.
Приспів:
Аграрний рідний університет —
Науки і уміння світлий храм.
Він осява дорогу уперед,
Щоб сонце знань світилось нам.
„О, Альма-матер, повторім стократ.
Віват тобі, віват тобі, віват !"
Наш вуз — підмога і опора,
Куди б нас доля не вела.
Уклін вам, мудрі професори,
Студентству юному також хвала !
Наш вуз — немов маяк у морі,
Дає усім нам сили немалі.
Із року в рік з його аудиторій
Ідуть в життя Господарі Землі.
Приспів.
[font=Courier New]
  • 0

#132 speYsar

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 7 повідомлень
  • Місто:Київ

Відправлено 14.03.2007 – 12:26

Гайдамаки - Божественна тромпіта

Заглядає нічка темна у відчинене вікно,
Пусто в ліжечку моєму, не пригорнется ніхто.
І ніхто не покохає, і нічого не чекає,
Лиш Божественна Тромпіта грає, спати не пускає.

Закувала зозулечка, обірвалося сердечко,
Покотился до долу. Все дістало мене знову!
І нікому не цікаво, і не жаль мене такого.
Грай, Божественна Тромпіто! Не лишай мене самого!

Нічо не діється, ніхто не сунеться,
Ніч, на вулиці тихо, аж чути як
Хтось кохається, плаче, лається,
В домовині перевертається.

А мені терпець вривається!
Не жиється, не кінчається,
І нічого не лишається,
Як упасти в цей транс.
Боже, помилуй нас!


Гайдамаки - Кохання

Лунає музика Кохання,
Якої лучче би не чути,
Мовчить сумління і ніхто не знає,
Як нам бути.

Утаємничене мовчання
Ховає наслідки Перверзії,
Тебе немае поруч, де Ти, Адо?
Де Ти?

Далекі ясні зорі,
Шалені очі Твої
Дивляться з великою Любов’ю.
Не можу терпіти
Без Тебе жити,
Не можу кохатися з Тобою.

Ще один день життя без Тебе
Й заболіло ще сильніше.
Чому мені ніхто не пише? Адо,
Де Ти?

Я підіймаюся сходами,
Закутий у важкі кайдани,
І потрапляю до Нірвани.
“Rape me!”

Далекі ясні зорі,
Шалені очі Твої
Дивляться з великою Любов’ю.
Не можу терпіти
Без Тебе жити,
Не можу кохатися з Тобою.


Гайдамаки - Немає хліба - співай


Немає хліба - співай!
Немає хати - ходи, гуляй!
Голий, голодний, але свободний!
Душа по Смерті попаде в Рай.
Не маєш мови – мовчи!
Потратив гонор – сиди, дрочи!
Лихо Тобі! Не чуєш Кохання – спи,
Побачиш солодкі сни.

Хто хоче жити, тіка.
Тече поволі людей ріка.
А Ти, бродяго, Богові дякуй,
Що твоя доля не така.
Що не такий як усі,
Не робиш як твій сусід.
Як важаєш, не мовчиш, нe ховаєшся, не спиш,
Не чуєш правди, - кричиш!

Тобі закону нема,
Твоя країна Тобі – тюрма.
Не убий, не кради, а як украв, - не попади:
Мораль, з дитинства Тобі знайома.
Немає хліба – співай!
Немає каси, - ходи, гуляй!
Голий, голодний, за те – свободний,
Душа по Смерті попаде в Рай!
  • 0

#133 tHe_Eney

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 348 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Косів

Відправлено 16.03.2007 – 13:25

Анна - Ангели

Тобі вітання моя душа,
Чомусь я зрозумів ти стала зла.
Ні кохання, ні емоцій і нібито тошнить
Від того, що немає що робити у Львові.
Тут кожен день життя зав’язаний вузлом.
Злі обличчя складаються в химерний пазл.
Ти розумієш, що десь там життя горить,
А ти не можеш збитись з мертвої тяги.
Ти вибухаєш від стороннього дотику,
Ти знаходишся на відстані атомного вибуху.
Страждання твій природній стан,
І хочеться позбутись гнилої крові.

Приспів:
В перший день весни, забудь про все
Тікаєм в небо.
В перший день весни ми прийдем,
Тобі вже ніц не треба.

Страх породив страх,
Сказав знайомий АЛ.
Його життя карнавал,
Алкогольний карнавал.
Знайомі хотіли курити траву,
Я так давно вже їх не впізнаю.
Вулиці, машини, трупи, картини,
Порізані вени не знаючи причини.
Стоп, для чого мені помирати,
Мене вже таки десь хтось має чекати.
Я точно знаю що, що я знаю точно.
Немає зла без добра, я це сказав влучно.
Люди дивіться я стою тут
і я вже кажу: "Ангели прийдуть".

Приспів
  • 0

#134 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 08.04.2007 – 13:14

5nizza

Сон
Песня об ушедшем коммунизме.

Я смотрю один и тот же сон
Такого не видел и Люк Бессон
Если бы закрыл глаза.
Небо как помятая фольга
Ярко-красные снега
Все всегда здесь только за.

На месте солнца пятиконечная звезда
Все боятся опоздать
Песню бы допеть успеть.

Всех строят строем
Страдают геморроем роем
Могилы роют, ноют
Чтобы ближе быть к земле.

Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well

Перекрашены параши
В городе наши
Лизергиновые каши
Плачут Маши на параде
Бога ради
Выключайте радио активные
Мы можем
Даже дышать ***** порами кожи
Если затянуть петлю потуже
Или же заклеить рты

Перевёрнутое заперто

Наши пра-пра-предки
Оставили свои метки
Медные монетки
Наглaдные пособия
Санта-Клаустрофобия
Рождённые в клетке
Кровоточит троеточие
С утра до ночи я рублю дрова
Wow! Под топор попала голова

Game o-ver!
Game o-ver!

Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well


Давно ли ли вы были на лесоповале?
Стволы валили? руки омывали
Реки крови
Да усы, да брови густые
Копыта, хвосты (yeah)

Падали кресты, костры горели
Хором мы пели
Но на самом деле - спали
Нас палили, чтобы
Всё выше и выше и выше
Было пламя
Красное знамя над нами
Красное знамяяяя!

Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well
Well Well Well Well


5ніцца - наші рідні, прошу не перекидувать їх до зар. музики.
  • 0

#135 Юна_Лель

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:майжеЛьвів

Відправлено 08.04.2007 – 19:28

Перегляд дописуOlexandr (17.03.2006 18:06) писав:

Кому Вниз — "Демони"

Між літерами та числами,
Між мандрами – мантрами,
Між променями та призмами,
Прозорими надрами.

А я десь там,
А я - де сни,
А я й не сам -
Грішним янголам
Шлють вітальні листи
Білі демони.

Той жар, що дає в день неба піч,
Най виступе порами.
Зійде свіжа, кришталева ніч,
Банькатими зорями.

А я десь там,
А я - де сни,
А я взірець струсу мозку яєць.
Іх котили вони, білі демони.

Зійде свіжа, кришталева ніч,
Оспівана рунами .
Над сонними дорогами,
Що прокладені гунами.

А я десь там,
А я - де сни,
А я й не сам -
Грішним янголам
Шлють вітальні листи
Білі демони.
:) Файна група!
  • 0

#136 Real Angel

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 46 повідомлень

Відправлено 10.04.2007 – 19:44

Він чекає на неї
Слова: Святослав Вакарчук
Музика: Святослав Вакарчук

Він любить косити газони
Вона любить збирати квіти
Він не знає, де діти гроші
А у неї голодні діти

Вона встане і піде в місто
Щоб шукати нової долі
А він полетить у далі
У нього своя неволя

Але він чекає на неї
Він чекає на неї
Він так давно чекає на неї
Чекає завжди

У нього кидають камінь
Бо не може він їх догнати
А для неї співають пісню
І готові життя чекати

У неї багато сонця
Подарованого батьками
А у нього сім'я – лиш небо
Він не знає своєї мами

Але він чекає на неї
Він чекає на неї
Він так давно чекає на неї
Чекає завжди

Повідомлення відредагував Real Angel: 10.04.2007 – 19:47

  • 0

#137 Nana

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 751 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Dnipropetrovsk

Відправлено 14.04.2007 – 20:07

Пальчик (Альона Вінницька)

Порізала пальчик та й болить,
Зелений листочок не гоїть,
Зелений листочок не гоїть, не гоїть
Поцілуєм милий загоїть.

Зелений листочок не гоїть, не гоїть
Поцілуєм милий загоїть.

Ой, що то за хлопець, як круже
Я його узяла б за мужа,
Я б йому робити не дала, не дала
Лиш би для красоньки тримала.

Я б йому робити не дала, не дала
Лиш би для красоньки б тримала.

Ой, що то за хлопець, як зветься,
Що до мене файно сміється,
Я б його любила душею, душею
Якби назвав би своєю.

Я б його любила душею, душею
Якби назвав би своєю.

Відлітаєш (Нота)

Більше любові вже нема,
Німі і почуття
Важко повірити, це все,
А звідки-но старе?
Знаю я, мене залишаеш
Я стою, а ти відлітаєш.

Німо кричить моя душа,
Як порвана струна
Сльози мої мовчать, прощай,
Мене не залишай.
Знаю я, мене забуваєш
Я стою, а ти відлітаєш.

Так не можу я!
Серед тих людей шукай мене,
Де любов твоя живе.
Та пам'ятай чекаю я,
Ти чужий, а я твоя.
Знаю я, мене залишаеш
Я стою, а ти відлітаєш.

Більше любові вже нема...

Ти залишив для мене сон,
Мовчить мій телефон.
Я залишилась вже сама,
Любові вже нема.
Знаю я, мене залишаеш
Я стою, а ти відлітаєш.

Так не можу я!
Серед тих людей шукай мене,
Де любов твоя живе.
Та пам'ятай чекаю я,
Ти чужий, а я твоя.
Знаю я, мене залишаеш
Я стою, а ти відлітаєш.

Слідом за тобою (Гайтана)

Не питай мене чи є кохання,
Не питай мене про відчуття.
Я твоя мелодія бажання,
Я твоя мелодія життя.
Не шукай мене, бо я літаю
На землі, на небі я твоя.
Там де ти, там я тобі співаю
Там де ти, мій ангел, там і я.

Слідом за зимою весна,
Слідом за тобою я.
Слідом за зимою весна,
Слідом за тобою я.

Не лишай мене, візьми з собою,
Бо нема без тебе мйбуття.
Я твоя мелодія любові,
Я твоя мелодія життя.
Не шукай мене, бо я літаю
На землі, на небі я твоя.
Там де ти, там я тобі співаю
Там де ти, мій ангел, там і я.

Слідом за зимою весна,
Слідом за тобою я.
Слідом за зимою весна,
Слідом за тобою я.
  • 0

#138 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 27.04.2007 – 14:51

Як летіли бугаї - Вій


Баба їхала на возі -

Поверталась від куми,

Раптом небом полетіли

Здоровенні бугаї.

Полетіли над садками,

Над ставком, що край села,

Сумну пісню заспівали

Про своє життя.

З переляку всі собаки

Околіли у селі,

Баба гепнулася з возу

Головою до землі.

А вони собі летіли,

Здоровенні бугаї,

Сумно-сумно так співали,

Мабуть, від душі.

Вечоріє. Сонце сіло,

Відлітають бугаї,

Баба ляснула в долоні,

Відірвалась від землі.

Над селом лунає пісня,

Пісня радісна така -

То співає з бугаями

Баба про життя.
  • 0

#139 Українець

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 410 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:ЛЬВІВ, Україна

Відправлено 27.04.2007 – 16:30

Океан Ельзи. „Міра”

День у день

День у день восени, ані дощ, ані сніг,
Я сховав свої сни, так далеко, як міг,
І пусто навколо: ні слова, ні іскри,
І хвилі відходять не ті,
І холодом віє, осіннього змісту,
Ми знівені на самоті.

Приспів:
Хіба не знаєш ти, як не живу без тебе я,
Хіба не знаєш ти, для кого музика моя.

День у день навесні, ані дощ, ані сніг,
Я читав твої сни, так уважно, як міг,
Чому ти не бачиш, як мілко без тебе мені в океані людей,
І навіть у свято так темно навколо, без вікон твоїх і дверей

Хіба не знаєш ти, як не живу без тебе я,
Хіба не знаєш ти...

Приспів


Ночі і дні

Серед думок, як між рядків,
Десь воно є, хто його знає...
Хто би навчив та й розказав,
Як зберегти те, що ми маєм...

Приспів:
Ночі і дні залишили свій слід в моїх очах,
Скажи мені, куди нас заведе цей довгий шлях, цей довгий шлях...

Скільки було сонця й дощів,
Тих, хто чекав, що ж буде з нами...
Тих, хто не став і хто не смів,
Скільки прийде слідом за нами...

Приспів

Ночі і дні залишили свій слід в моїх очах...
Скажи мені, куди нас заведе цей довгий шлях, і дивний шлях...


Лелеки

Звили давно гнізда лелеки,
І близькі мої стали далекими,
Вклеєні фото на пам’ять наступником.
Хлібом одним ситі й напоєні,
Часом болять рани загоєні,
А кому мало, як завжди, сидять за столом.

Приспів:
Дайте нам бути такими, якими ми є...
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак...
Дайте нам бути такими, якими ми є...
Тому, хто чує давно вже все ясно і так.

Зайві слова, кимось та й сказані,
Вільні думки недопоказані,
Пальці стискають метал,
А мовчить мікрофон.
Тайни давно стали відомими,
Друзі чомусь стали знайомими,
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.

Приспів (2 рази)


Моя мала

Все починається, коли зникає все,
Куди несе тебе вода, куди несе?
Де ота земля, яку шукаєш ти?

А на наступний день ти, як завжди, встаєш,
І, забуваючи про все, кудись ідеш...
Де ж ота земля, яку шукаєш ти?

То не ти, не тобі, не для тебе, не твої слова,
Подивися навколо: хіба не болить голова?
Подивися на себе: хіба ти хотіла сюди?
Біль є такий...
Твої сліди...

То не ти, не тобі, не для тебе горять маяки,
Ти чекала любові і світла, а все навпаки,
Не шкодуючи днів, їм віддала себе, та дарма.
Взяли усе...
Лиш ти сама...

Не плач, моя мала, доля таки, зовсім, не зла,
Не плач і не журись, більше пізнай, більше навчись,

Не плач, моя мала, доля не з’їсть, доля – не зла,
Не плач і не журись, більше пізнай, далі дивись,
І полетиш...

Міра

Міра вогню в кожного є своя,
В кожного є міра тепла,
Але ж тепло для всіх.
Я відчував, як недосяжна ти,
До тебе так, як до зірок,
І ти одна із них...

Приспів:
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
І я востаннє кажу: ”Не йди!”
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Якби сьогодні було завжди,
Було завжди...

Міра вогню в кожного є своя,
В кожного є міра життя,
Але воно для всіх.
Я відкривав той незнайомий світ,
Я називав ніжним ім’ям кожну з ночей твоїх...

Сьогодні нас двоє, нас двоє,
І я востаннє кажу: ”Не йди!”
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Якби сьогодні було завжди,
Було завжди...
Хто, як не ти
Навчила нас: бути удвох,
Сильним до сліз,
Бо до кінця ніколи не з тої весни
Хто, як не ти
В моїх очах встигла знайти міру вогню,
Кимось заховані сліди.
Якби сьогодні, якби сьогодні
Було завжди...


Зелені очі

Твої зелені очі так дивляться на мене,
Так дивляться на мене, що цілий світ
Навколо ніжно зелений.

Твої зелені очі так бавляться зі мною,
Так бавляться, як діти,
Як же мені, як же мені не любити?

Приспів:
І чому я,
Чому я зупинитися не зміг?
Як мене збивають з ніг,
Знов і знов збивають з ніг
Ти-ди-ди-ди-ди-ду-ду, 
Ти-ди-ди-ди-ди-ду-ду

Твої зелені очі...

Твої зелені очі,
Без слів і без обмежень,
Ніяк не помічають очей моїх,
Але й не відпускають.

І ось вони так близько, твої зелені очі,
Так дивляться на мене, що цілий світ
Навколо сильно зелений.

Приспів

Твої зелені очі...


Коли тобі важко

(“Чуть-чуть, можеш голосніше то всьо зробити. Дякую!”)

Коли тобі важко дихати,
Значить ти дуже високо.
Коли тобі тісно,
На площі нас більше, ніж було до того.
Коли тобі душно,
Скоро весна і не буде так слизько.
Хіба ти не віриш?
Дивися, а правда насправді так близько.

Приспів:
Хіба хтось казав тобі, що буде легко? (3 рази)
Та хіба ти можеш жити без мети?

Коли ти чекаєш,
Значить ти маєш на кого чекати.
Якщо тобі сумно,
Значить ти маєш про кого згадати.
Коли ти високо,
То зорі навколо і небо так низько.
Хіба ти не віриш?
Дивися, а правда насправді так близько.

Приспів

Жити без мети...
Хіба ти можеш жити без мети?

Приспів


Як довго

Неспокійно-дивний сон
Сплять і бачать люди: як горить старий балкон
А над тим балконом – дим,
Щось горить напевно з ним.

Приспів:
Як довго будем ми чекати?
Нам потрібно більше, ніж слова
Як довго будем ми не знати?
Нам не знати часу більше вже нема.

Як не воїн, то не брат.
Не веди мене туди, де час іде назад.
Там стоїть пустий балкон,
І там закінчується сон

Приспів


Не можу без тебе

Ти була ніжна, як сон,
І залишала зі мною,
Як ледь помітний туман,
Що квіти бавить росою.
Аж теплі краплі дощу
Десь загубилися в небі.
Без них не може земля
Так, як я більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе.

Ти – не боялась вогню
І вчила бачити місто.
Так неподібно на всіх,
Носила світле намисто.
Мов теплі краплі дощу
Десь загубилися в небі.
Без них не може земля
Так, як і я більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе.

Давай відпустимо все
Все те, шо нас зупиняє
Все те, шо змінює нас
Ще один день, так по одному лякає.

А теплі краплі дощу
З’явились в літньому небі.
Без них не може земля,
Бачиш, а я більше не можу без тебе, більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе, зовсім не можу без тебе.


Пташка

Не співай для мене так.
Я не зможу відійти.
І не зможу приспати всіх думок своїх.
Не співай для мене так,
Як то можеш тільки ти.
Твоя пісня безмежна, але не для всіх.

Приспів:
Лети, моя пташко, у своє небо.
Як не можеш ти без нього
Та й лети.
Лети, моя пташко, може й так треба.
Та все далі, далі, далі я і ти..
Я і ти...

Заспівай для мене так,
Як то вмієш тільки ти.
І не бійся за мене
Як не як, але свій.
Тільки квіти на вікні залишаються мені,
Тихо сплять на світанні.
Облиш колір чужий...

Приспів


Хочу напитись тобою

Якби я міг прочитати, шо думаєш ти.
Саме в цю мить, саме сьогодні.
Якби я міг у таємних кімнатах знайти
Серце-вогонь, душу-безодню.

Приспів:
Хочу напитись тобою
Сильно, шалено,
Ти стала для мене
Хлібом-водою, хлібом-водою.
Хочу напитись тобою
Бачити, як в небі сонце встає
Над головою, над головою.

Долю не зміниш, хіба вона змінить тебе.
Якби не так вічне бажання.
Тільки закінчиться казка почнеться життя,
Я посміхнусь,
І не востаннє...

Приспів (2 рази)
Тільки з тобою…



Все буде добре

Я пам'ятаю час, коли лиш починався світ
Хто міг то підіймався та йшов.
Ішов собі високо в гори, взявши у похід
свою надію сильну, як любов

Приспів:
що все буде добре
... для кожного з нас.
Що все буде добре
... насте нас час.

Я бачив, як навколо нас,
і долі і вогні,
все далі й далі змінювали світ.
І ми все вище бо в долині небо не таке.
І далі щось веде мене в похід.

Приспів:
що все буде добре
... для кожного з нас.
Що все буде добре
... насте нас час.

Програш.

І ось, коли ми майме там, де холодно і сніг.
І зовсім близько наша самота.
Бажання сильні, як любов, поможуть нам дійти
і буде вся та наша висота.


Приспів:
що все буде добре |
... для кожного з нас. | (2)
Що все буде добре |
... насте нас час. |
  • 0

#140 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 27.04.2007 – 18:30

Мертвий Півень
AND EVERYBODY FUCKS YOU


Дівчата були не надто гарні й маленькі,
але одна сказала до фншої
"Пропонують роботу на фірмі
Секретарем-референтом,
обов'язкове знання комп'ютера.
Сто баксів на місяць - і всі тебе трахають"

Сто баксів на місяць, подумав я
І всі тебе трахають
Це плюс чи мінус, як це розуміти, подумав я
і в якому сенсі, подумав я, невже в дослівному,
може, в переносному?
І в якому сенсі було би краще?
В дослівному? В переносному?
Я мав над чим задуматись, а поїзд
гнав собі далі й колеса
як дурні вибивали
одне й те саме, одне й те саме:

Сто баксів на місяць!
І всі тебе трахають трахають!
Сто баксів на місяць!
І всі тебе трахають трахають!
Сто баксів на місяць!
І всі тебе трахають трахають!


Life is a long song


"Дивіться! А цей таки визнав,
що боїться смерті’’, -
показав на мене пальцем
один розумаха з нетиповим блиском в очах
Зрештою, то могли бути скельця.

Останнім часом мене люблять публічно запитувати
про найінтимніше,
Наприклад, який мій найтяжчий гріх.
Що мені снилося із середи на п'ятницю.
Чи подобається мені найвище керівництво країни.
Чи хотів би я бути сумлінням нації.
І чого я боюся.

Відповідаю переважно так,
як можу
Коли розмова при чарці або з похмілля,
то значно відвертіше Коли
на тверезу голову - то вигадливіше
й химерніше переважно

Того разу я сказав,
що боюся смерті
близьких людей.
Головним чином від нещасного випадку
Хоч насправді наше життя довге,
ніби пісня про Довбуша,
І смерть мусить сприйматися,
ніби розв'язка,
давно очікувана через те, що стомлюєшся співати.
Але в цитуванні найважливіше - це
своєчасно поставити крапку,
про що розумаха
знає ще від батьків-наставників.

І поставивши крапку де хоче, самостверджується як може:
"Він визнав! Дивіться всі на його
страх!"

Так, я справді не боюся сказати, чого я боюся.
Так, я справді боюся нічних телефонних дзвінків
та і-мейлів із записом sad news у суб'єкті.
Дивіться всі на мій страх:
от як я боюся.

В усьому ж іншому це просто пісня,
довга прекрасна пісня про шлях до прірви
чи, скажімо, не менш прекрасна –
про кулю в потилиці.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних