Перейти до вмісту

Ліна Костенко


Повідомлень в темі: 58

#41 Зимова Дівчина

    Білочка-пустунка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2069 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 29.06.2011 – 17:06

Зображення

Ліна Костенко. Річка Геракліта.
— Київ: Либідь, 2011

Цитата

Видавництво «Либідь» запропонувало шанувальникам творчості Ліни Костенко подарункове видання: великий формат, і чимало малюнків (художник – Сергій Якутович). Щоправда, молоде покоління може нарікати на незручність такої книжки: її не можна взяти з собою в торбинку і, скажімо, читати в транспорті дорогою до університету чи на роботу. «Річка Геракліта» розрахована на неквапливе гортання вдома, під вікном біля увімкненої настільної лямпи, з розгляданням ілюстрацій та зупинками для обмірковування кожного тексту.Композиція збірки побудована за календарним принципом – чотири частини як чотири пори року: «Осінні карнавали», «Сліпучий магній снігових пустель», «Весна підніме келихи тюльпанів» і «Що в нас було? Любов і літо» – своєрідні поетичні четьї-мінеї з віршем на кожен день, для будь-якого відтінку настрою. Водночас Дмитро Дроздовський у післямові проводить і музичну паралель із «Порами року» Антоніо Вівальді – тож невипадково, що до видання є й «музичний» додаток – диск із записами Ліни Костенко, яка читає тексти з нової збірки, а в паузах звучить скрипка Мирослави Которович. Отже, маємо своєрідний синкретичний витвір із залученням поетичного, образотворчого і музичного мистецтв.

  • 0

#42 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 29.06.2011 – 21:48


 i 

Флуд видалено
 

  • 0

#43 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 01.07.2011 – 06:30


 i 

Флуд видалено. І Цвях - 10% за порушення правил п.2.5.2.
 

  • 0

#44 Зимова Дівчина

    Білочка-пустунка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2069 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 20.07.2011 – 18:52

Прочитала „Записки українського самашедшого“. Захвату нуль. Читалось надзвичайно важко і довго. Але я таки себе змусила.
В кінці трохи поревіла, згадуючи події не такі далекі, але важливі для мене і моїх друзів. Але не більше. Вирок: Ліна Костенко — поетеса, а не прозаїк.

п.с. занотоване під час читання:

Цитата

***
— Я гидую суспільством, — сказала дружина. — Воно тупе й жорстоке. Воно посттоталітарне, постгеноцидне. І постлюдське.
***
Головне для публічного політика — вміти з гідністю втертися.

  • 1

#45 Ґвинтик

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 774 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:свій внутрішній світ...

Відправлено 20.07.2011 – 23:11

Я спромігся осилити третину «Записок», далі не пішло: надто важко і монотонно.

Повідомлення відредагував Ґвинтик: 20.07.2011 – 23:14

  • 0

#46 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 21.07.2011 – 09:17

Перегляд дописуҐвинтик (21.07.2011 00:11) писав:

Я спромігся осилити третину «Записок», далі не пішло: надто важко і монотонно.
Як не сумно, але це тверезе бачення глобалізованого, інформаційного часу цією жінкою. Реальні записки українського божевілля. Отак-от... -_-
  • 2

#47 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 17.01.2012 – 12:10

Укотре переглянула "Записки..." Ліни Костенко. Натрапила на доречні для сьогодення вислови. Гмда...

Цитата

...вичитав у одному журналі, що там десь високо в горах, у вічнозелених нетрях є плем’я, яке не говорить між собою, а пересвистується. І я подумав — от якби й у нас не говорили, а пересвистувались. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму...

Цитата

Жах не в тому, що щось змінеться, - жах у тому, що все може залишитися так само.

Цитата

Це ж треба так скористатися свободою, щоб на продукувати стільки сміття! Потрібен якийсь літературознавчий Фройд, щоб поставив діагноз цій шизофренічній продукції. Література зробилася, як блошиний ринок – хто що має, несе на продаж.

Цитата

У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України...

  • 4

#48 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.02.2012 – 16:10

В голові крутяться ці рядки (можливо, вже публіковані на форумі - та менше з тим).

***
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.
  • 3

#49 Крихітка

    Мрійниця

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4030 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ, Castelló, Ibiza, Hildesheim

Відправлено 26.02.2012 – 16:22

Покремсали життя моє на частки,
на тьмяну січку слів і суєти.
А серце виривається із пастки —
у нетрі дум, під небо самоти.
У мовчазливу готику тополі,
в труда одухотворену грозу.
Я трохи звір. Я не люблю неволі.
Я вирвуся, хоч лапу відгризу.
© Ліна Костенко


Старесенька іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив.

Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать.

Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади,
і так по крихті, крихті Україна -
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Вже й час є в тебе, пізно, але є ж.
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...

Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя.
(Ліна Костенко)

Вірш Ліни Костенко присвячений Лесі Українці:

БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє.(Леся Українка)
Півні кричать у мегафони мальв —
аж деренчить полив’яний світанок…
Мій рідний краю,
зроду ти не мав
нейтральних барв, тих прісних пуританок.

Червоне й чорне кредо рукава.
Пшеничний принцип сонячного степу.
Такі густі смарагдові слова
жили в тобі і вибухали з тебе.

Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.

А хтось по ній прокопував рови.
Топтав, ганьбив нам поле найдорожче.
І сниться сон: пасуться корови —
сім тучних, але більше тощих.

Скубуть озиме, нищать ярину,
ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
не тільки вороги, а й діти власні тешуть.

Безсмертна мово! Ти смієшься гірко.
Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.
Вони ж дурні, вони ж знімали мірку
з твоїх принижень — не з твоєї величі!

Твій дух не став приниженим і плюсклим,
хоч слала доля чорні килими
то од Вілюйська до Холуйська,
то з Києва до Колими.

З усіх трибун — аж дим над демагогом.
Усі беруть в основу ленінізм.
Адже ніхто так не клянеться богом,
як сам диявол — той же шовінізм.

Як ти зжилася з тугою чаїною!
Як часто лицемірив твій Парнас!..
Шматок землі,
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний, барвінковий…
Коли ти навіть звався — Малоросія,
твоя поетеса була Українкою!
  • 2

#50 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.02.2012 – 16:29

Цитата

Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний, барвінковий…
Ех... :rolleyes: Гарно.

***
І день, і ніч, і мить, і вічність,
і тиша, і дев'ятий вал -
твоїх очей магічна ніжність
і губи розплавлений метал.

В ніч високосного притулку -
коли йде обертом земля -
ти до плеча мене притулиш
безсмертним рухом скрипаля.
  • 2

#51 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 17.04.2012 – 15:24

Виступ Ліни Костенко на презентації книги "Є поети для епох" Івана Дзюби, 9 квітня.


  • 2

#52 пастух

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1975 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.04.2012 – 16:47

Перегляд дописуМаківка (17.04.2012 – 15:24) писав:

Дякую за віртуальну зустріч з Ліною Василівною і Оксаною.
  • 1

#53 пастух

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1975 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.04.2012 – 17:32

Перегляд дописуЗимова Дівчина (20.07.2011 – 18:52) писав:

Прочитала „Записки українського самашедшого“. Захвату нуль. Читалось надзвичайно важко і довго. Але я таки себе змусила.
В кінці трохи поревіла, згадуючи події не такі далекі, але важливі для мене і моїх друзів. Але не більше. Вирок: Ліна Костенко — поетеса, а не прозаїк.

п.с. занотоване під час читання:

  • 1

#54 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 24.09.2012 – 09:47

У серії "Українська поетична антологія" видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" побачила світ книга Ліни Костенко "Триста поезій". Це найповніше вибране поетеси за часів незалежності.
До книги улюбленої української поетеси кінця другого - початку третього тисячоліття увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості - від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем.


Зображення

Повідомлення відредагував Маківка: 24.09.2012 – 09:48

  • 1

#55 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 12.03.2013 – 21:31

Перегляд дописуЗимова Дівчина (20.07.2011 – 18:52) писав:

Прочитала „Записки українського самашедшого“. Захвату нуль. Читалось надзвичайно важко і довго.
може то для хлопів чтиво? ... однак помічаю, що читають дівчата :)

Цитата

Матриця українського божевілля. Ліна Костенко видала перший прозовий роман під назвою «Записки українського самашедшого»
http://comments.ua/l...oviy-roman.html
деякі цитати сподобались - читав "по діагоналі у сусідки в транспорті" :wink2:
http://ukrkniga.org....kniga-text/794/

Повідомлення відредагував Armando: 12.03.2013 – 21:32

  • 0

#56 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 30.03.2013 – 07:49

"записки" - твір для покоління 30-40-ка річних, принаймі вони жили в 00-ві і мали схожі проблеми, молодшому поколінню цей твір може бути нецікавим і не зрозумілим. Як "Три товариша" Ремарка наприклад.
  • 0

#57 Крихітка

    Мрійниця

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4030 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ, Castelló, Ibiza, Hildesheim

Відправлено 30.03.2013 – 11:53

Перегляд дописуArmando (30.03.2013 – 07:49) писав:

"записки" - твір для покоління 30-40-ка річних, принаймі вони жили в 00-ві і мали схожі проблеми, молодшому поколінню цей твір може бути нецікавим і не зрозумілим. Як "Три товариша" Ремарка наприклад.
Не знаю, мені сподобався й зацікавив.
  • 0

#58 Baking

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 4 повідомлень

Відправлено 30.07.2013 – 20:38

Перегляд дописуArmando (30.03.2013 – 07:49) писав:

"записки" - твір для покоління 30-40-ка річних, принаймі вони жили в 00-ві і мали схожі проблеми, молодшому поколінню цей твір може бути нецікавим і не зрозумілим. Як "Три товариша" Ремарка наприклад.
Ну-ну,для чого рівняти Костенко і Ремарка?
Мені ''записки'' категорично не сподобались.ну зовсім. Проза,на мою думку,у неї не виходить. Речення скупі,афористичні,подекуди незакінчені.Та й взагалі як може вісімдесятирічна (якщо помилилась,,виправте) жінка писати від імені молодого чоловіка?Ніяк.
Кажу поезії-так,прозі-ні.
  • 0

#59 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 04.11.2013 – 21:56

Перегляд дописуBaking (30.07.2013 – 20:38) писав:

Мені ''записки'' категорично не сподобались.ну зовсім. Проза,на мою думку,у неї не виходить. Речення скупі,афористичні,подекуди незакінчені.Та й взагалі як може вісімдесятирічна (якщо помилилась,,виправте) жінка писати від імені молодого чоловіка?Ніяк.
Як Толстой міг писати від імені Наташі Ростової? :)
Як 50-70літні дядьки чатяться під ніками 16-25річних дівчат... і що цікаво парубки ведуться :)))
Просто "записки" багато в чому автобіографічна річ для 35-40річних...

Повідомлення відредагував Armando: 04.11.2013 – 21:57

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних