Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#281 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 04.01.2008 – 01:40

а що таке "бікса"?
  • 0

#282 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 04.01.2008 – 01:52

Перегляд дописуSergiy_K (4.01.2008 01:40) писав:

а що таке "бікса"?
Кажуть що "У лікарів бікса це - кругла велика залізна банка в яку скаладають стерильні предмети......."

Але насправді бікса це те ж що й чікса. Ще кажуть тьолка, чувіха і тд.
  • 0

#283 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.01.2008 – 01:52

Бікса - це мабуть з пацанського жаргону. У нас так модних дівчат називають. Тих, що не дуже морально заангажовані.

Якщо я свою дружину назву "кобіта", то чого мені чекати? Скільки днів додому не з"являтися? Чи може це пристойне слово? Поясніть тонкощі його вживання. А то "кобіта" в мене чомусь асоціюється з "кобилою"...

Повідомлення відредагував Sotnik: 04.01.2008 – 01:55

  • 0

#284 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 04.01.2008 – 03:14

В тому значенні, що й каже Сварус "бікса" зазвичай і вживається, це на тему як фєня входить в ужиток. Бо я знайшов , що "бікса" в блатних - досвідчена проститутка. :cool2:
  • 0

#285 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 04.01.2008 – 05:45

Перегляд дописуSotnik (4.01.2008 01:52) писав:

Якщо я свою дружину назву "кобіта", то чого мені чекати? Скільки днів додому не з"являтися? Чи може це пристойне слово? Поясніть тонкощі його вживання. А то "кобіта" в мене чомусь асоціюється з "кобилою"...
Вживання залежить від контексту. Зазвичай "кобіта" вживається як синонім до "дівчина" чи "жінка". В деяких випадках це слово, звичайно, може набути негативного значення. Тут своєрідна аналогія зі словом "дівка" у фольклорі - іноді воно вживається зневажливо, але зазвичай слугує для нейтрального означення (напр. Дівка Марина в броду стояла). Різні випадки вживання "кобіта" можна знайти в ґуґлі. Зрештою, нічого крамольного в цьому слові немає, але варто покладатись на мовне відчуття - якщо здається, що слово в якомусь контексті недоречне, краще його уникати.

Перегляд дописуSotnik (4.01.2008 01:52) писав:

Бікса - це мабуть з пацанського жаргону. У нас так модних дівчат називають. Тих, що не дуже морально заангажовані.
Л.Ставицька у "Словнику нецензурної лексики" подає таке значення бікса - повія, а етимологію виводить від нім. Büchse - банка (відповідно до універсальної семантичної моделі посудина - жінка).
  • 0

#286 Neorlandina

    Schadenfreude

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3840 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 24.01.2008 – 15:52

як правильно з точки зору суч.укр.літ.мови - "лицар" чи "рицар"?
раніше зустрічала тільки перший варіант. тепер все частіше зустрічаєтья другий.
в олдовому орофографічному словнику укр.мови років десь 60-х є обидва варіанти.
  • 0

#287 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 25.01.2008 – 13:06

Перегляд дописуNeorlandina (24.01.2008 15:52) писав:

як правильно з точки зору суч.укр.літ.мови - "лицар" чи "рицар"?
раніше зустрічала тільки перший варіант. тепер все частіше зустрічаєтья другий.
в олдовому орофографічному словнику укр.мови років десь 60-х є обидва варіанти.
Словник подає їх як тотожні, однак мені траплялась тенденція вживання "рицар" у суто історичному значенні (людина, що належала до прошарку рицарів), а "лицар" - в переносному, на означення високоморальної і шляхетної людини.
Етимологічно "лицар" є більш асимільованим варіантом, тоді як "рицар" ближче до оригінального звучання. Схоже, це були просто два варіанти одного слова, але зараз між ними з'являється відмінність, про яку я зазначила (можливо, це ще неусталена тенденція, але вона має сенс, бо дозволяє відрізнити історичне значення від переносного).
  • 0

#288 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 28.01.2008 – 09:50

Прошу допомогти з перекладом кольору бежевый. Як то має звучати українською? Тілесний? піщаний? Вдячна за допомогу
  • 0

#289 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 28.01.2008 – 10:28

Ластівка, немає такого коліру в українській мові. Взагалі немає такого коліру))

Мене завжди цікавило одвічне питання, як перекладається слово ребята?
  • 0

#290 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.01.2008 – 10:44

Перегляд дописуЛастiвочка (28.01.2008 09:50) писав:

Прошу допомогти з перекладом кольору бежевый. Як то має звучати українською? Тілесний? піщаний? Вдячна за допомогу
Тлумачний словник подає таке значення цього слова, а в етимологічному зазначено, що бежевий - це недавнє запозичення із французької. Хоча він справді близький до декотрих кольорів, але все ж доречно залишити це запозичене слово: по-перше, бежевий передає окремий відтінок, який не збігається із тілесним чи піщаним, по-друге, "бежевий" не у всіх контекстах можна замінити: скажімо, про одяг можна сказати "тілесного кольору", але "будинок пофарбований у тілесний колір" звучить неприродньо.
Зрештою, оскільки французи тривалий час були знаними лідерами в моді і в живописі, не дивно, що в їхній мові відобразилась неабияка чутливість до кольорів, і "бежевий" як позначення окремого кольору потрапило з французької до багатьох мов (у французькій це слово походить від лат. baeticus - назва іспанської провінції Бетіка, де вироблялась вовна).

Перегляд дописуbamik (28.01.2008 10:28) писав:

Взагалі немає такого коліру))
Колір є, але назва для цього кольору запозичена.

Перегляд дописуbamik (28.01.2008 10:28) писав:

Мене завжди цікавило одвічне питання, як перекладається слово ребята?
Мабуть, "хлопці".
  • 0

#291 Stuff

    Песиміст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2670 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів..

Відправлено 28.01.2008 – 11:36

Перегляд дописуEmika (28.01.2008 10:44) писав:

Мабуть, "хлопці".
Я зустрічав варіянт "хлоп"ята" - так вірно, чи ні?
  • 0

#292 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 28.01.2008 – 13:13

Щось написати бежевий рука не піднімається і чогось бунтує нутро. Хіба можна таке написати: сорочка з льону бежевого кольору, чи сорочка лняна бежева? Ану ще допоможіть варіантами.
  • 0

#293 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 28.01.2008 – 15:17

Ребята - то є Хлопці й дівчата Інакшого замінника в уркмові не зустрічав.
  • 0

#294 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 28.01.2008 – 15:47

Перегляд дописуЛастiвочка (28.01.2008 13:13) писав:

Щось написати бежевий рука не піднімається і чогось бунтує нутро. Хіба можна таке написати: сорочка з льону бежевого кольору, чи сорочка лняна бежева? Ану ще допоможіть варіантами.
Колись давно вже по роботі був пов"язаний з виробництвом меблів. Так от там зіткнувся з вражаючою гамою кольорів та відтінків різних пород дерева. Що цікаво, то виробники не називали ці кольори за назвою (зелений, коричневий , червоний), а лише за їм одним відомими ознаками. Морений дуб, молодий тополь, сибірська сосна, вишня, груша і т.п. Якщо мова йде про колір тканини, то може піти за рослинною класифікацією? Перестояне жито, стигла пшениця, зріла нива тощо...
  • 0

#295 Вертипузо

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 607 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 07.02.2008 – 09:40

Переношу своє запитання сюди.. хто мені підкаже етимологію слова стереотип?
  • 0

#296 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 07.02.2008 – 15:53

Перегляд дописуВертипузо (7.02.2008 09:40) писав:

Переношу своє запитання сюди.. хто мені підкаже етимологію слова стереотип?
В етимологічному словнику української мови (т5, с.411) йдеться про те, що в українській слова із коренем стерео запозичені через західноєвропейські мови з грецької, де цей корінь означає твердий, об'ємний, просторовий і сходить до індоєвропейського ster- жорсткий, міцний. Трохи більше інформації про стереотип є в етимологічному словнику англійської мови
  • 0

#297 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 08.02.2008 – 09:32

Давно хотів дізнатись, як перекласти українською слова „нравственность“, „безнравственный“ тощо? „Моральність“ та „аморальний“ не приймаю, бо їх перекладом є „моральность“ та „аморальный“. Те ж саме стосується й „етичність“ та „неетичний“.
  • 0

#298 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 09.02.2008 – 23:46

Перегляд дописуВасиль (8.02.2008 09:32) писав:

Давно хотів дізнатись, як перекласти українською слова „нравственность”, „безнравственный” тощо? „Моральність” та „аморальний” не приймаю, бо їх перекладом є „моральность” та „аморальный”. Те ж саме стосується й „етичність” та „неетичний”.
Це дійсно термінологічна проблема, до якої ще немає усталеного підходу.
Мені трапились цікаві міркування тут і тут.
  • 0

#299 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 12.02.2008 – 15:27

Перегляд дописуEmika (9.02.2008 23:46) писав:

Мені трапились цікаві міркування тут і тут.
Дякую за посилання! Мені сподобався варіант „нравність“, але для перекладання Гегеля використання запозичень виглядає неминучим. Справа в тім, що він розділяє об’єктивний дух на право, моральність та нравственність, тобто варіант „моральність“ автоматично відпадає. А зміст підрозділів нравственности – сім’я, громадянське суспільство та держава, – не дуже підходить для того, щоб назвати її звичаєвістю, краще вже спільнотністю. Тому я схильний вживати „нравственність“, тим більше, що вона вживається й в болгарській, тобто не є виключно російським словом. Правда я не знайомий з практикою перекладання Гегеля і не володію українською настільки досконало, щоб вирішити остаточно, як бути.
  • 0

#300 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 13.02.2008 – 04:03

Перегляд дописуВасиль (12.02.2008 15:27) писав:

Дякую за посилання! Мені сподобався варіант „нравність“, але для перекладання Гегеля використання запозичень виглядає неминучим. Справа в тім, що він розділяє об’єктивний дух на право, моральність та нравственність, тобто варіант „моральність“ автоматично відпадає. А зміст підрозділів нравственности – сім’я, громадянське суспільство та держава, – не дуже підходить для того, щоб назвати її звичаєвістю, краще вже спільнотністю. Тому я схильний вживати „нравственність“, тим більше, що вона вживається й в болгарській, тобто не є виключно російським словом. Правда я не знайомий з практикою перекладання Гегеля і не володію українською настільки досконало, щоб вирішити остаточно, як бути.
Річ у тому, що в сучасному філософському україномовному дискурсі все частіше використовується моральнісність. Нрав в українській все ж буде не вельми доречним, оскільки український норов позначає дещо інше, ніж російське нрав. А от моральність та моральнісність - явища з однієї опери.
А що саме Ви перекладаєте? Наскільки мені відомо, українською вже вийшли "Феноменологія духу" та "Основи філософії права". В "Основах філософії права" (К.: Юніверс, 2000) цей термін переданий як моральні устої

Цитата

Ті, хто в філософському розумінні говорять про право, мораль, моральні устої й при цьому намагаються випустити мислення, відсилаючи до почуття, серця й душі, до натхнення, виражають цим той достойний найвищого презирства стан думки й науки, коли навіть сама наука, занурена до останнього ступеня у відчай і втому, утверджує своїм принципом варварство й брак думки і тою мірою, якою б це залежало від неї, позбавляє людину будь-якої істини, вартості й достоїнства. (с.39)
Цей переклад не найкращий, але якщо Вам потрібно для цитування саме цієї праці, то можна ним скористатись. У "Філософському словнику" (К, 2002) В.Малахов, аналізуючи "Філософію права" Гегеля пропонує право-мораль-моральність. На жаль, я не знаю специфіку німецької термінології, тому важко сказати, який варіант в даному разі кращий.
А загалом окреслилась тенденція вживати:
моральность - моральність
нравственность - моральнісність

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 2

0 користувачів, 2 гостей, 0 анонімних