Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#2321 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 11.04.2014 – 14:25

Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Цитата

ПРО́ШИВКА, и, жін., діал. Вишитий комір. Бувало в неділю як одягне [Лукин] білу з широкою прошивкою сорочку,.. то всі дівчата на нього ззираються (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 190).

  • 0

#2322 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 11.04.2014 – 14:57

СУМ про компьютери нічого не знає.
Інверсійний словник української мови / За ред. С. П. Бевзенка. – К.: Наук. думка, 1985
подає кілька десятків слів на -ивка, з них біля десятка однокорінних: нашивка, зшивка...

Натомість Вікіпедія пропонує також вирази вбудована програма або мікропрограма ,
але це не є точним відповідником англійського firmware , бо firmware є в загальному випадку сукупністю мікропрограм,
що забезпечують функціонування складного приладу, нп. смартфона.

При нагоді: англійському слову ambulance відповідає вираз усього з 4 слів: карета швидкої медичної допомоги
  • 0

#2323 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 11.04.2014 – 15:21

Маківонько, йдеться не про процес, а про деякий нематеріальний об'єкт, який називається "програмне забезпечення".
Процес запису цього забезпечення на матеріальний носій, який російською теж називається прошивка ,
українською повинен називатися прошивання , тут я цілком згоден.

В цитаті

Цитата

2) Не вживати дієслівних іменників жіночого роду на -ка із значенням процесу (дії): доставка, розробка тощо. Взагалі не повинно бути слів на -овка: установка, підготовка тощо (це не стосується, де -ов- входить до складу корення головка (капусти), ковка тощо):
сказано
(а) про процес (дію);
(б) вказано на виняток, коли -ов- входить до складу корення . Я теж не мовознавець, але де корінь в слові прошивка ?

Повідомлення відредагував renxu: 11.04.2014 – 15:22

  • 1

#2324 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 11.04.2014 – 15:44

Росіянізм - це замість русизму ? Русизм коротше :)

прошив - було б непогано, якби ми зараз підбирали переклад для нового поняття.
Але широкий загал, так чи інакше пов'язаний з інформатикою, цього не зрозуміє.
На жаль, більшість комп'ютерних термінів потрапляє в українську мову не безпосередньо з англійської, а через російську;
прошивка - ще більш-менш вдалий, нмд, вираз, хоча й не набув статусу офіційного
  • 0

#2325 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 11.04.2014 – 16:32

При нагоді я замислився над тим, звідки ж вона виникла, ота прошивка ?
Колись мікропрограми записувались на мікросхеми, які можна було потримати в руках.
Були мікросхеми, в яких мікропрограми була записано раз і назавжди ще на заводі,
а були (і є) такі, що мікропрограму можна було перезаписати, або ж записати на чисту мікросхему в "польових" умовах, тобто в майстерні за допомогою деякого пристрою.
Тоді процес запису називався по-російськи "прожигом", бо при цьому фізично перепалювались якісь мікроскопічні з'єднання.
(Прожигом також називався процес запису на компакт-диск, бо це робилося (і робиться) лазером.)
Зараз вираз "прожиг" і його похідні практично не вживаються, а от "прошивка" і "перепрошивка" стали більш поширеними,
очевидно, внаслідок росповсюдження смартфонів та інших ґаджетів.
При цьому "прошивка" як процес, тобто прошивання, згадується рідко, бо відбувається один раз на заводі,
а от "перепрошивка", тобто перезапис прошивки , або оновлення базового (вбудованого) програмного забезпечення, -
дуже поширене явище: в новій прошивці можуть бути усунуті помилки попередньої версії або додані нові функції;
таке перепрошивання робиться у майстерні, іноді користувач може зробити самостійно,
а іноді сам прилад, маючи доступ до інтернету, самостійно завантажує нову прошивку, навіть не питаючи свого власника :o
  • 0

#2326 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 18.04.2014 – 13:28

Притинати - безумовно, калька, до того ж це слово має зовсім інше значення.
СУМ, який так не любить Маківка ;), подає пересікати (значення 5), але це .. не звучить.
В російській мові пресекать має однозначно бюрократично-протокольний відтінок.
Офіційний вираз мера пресечения українською - запобіжний захід,
але запобігання - недопущення взагалі, а пресечение - скоріше припинення дії, що вже почалася.

Єдине, що спадає на думку: "Це треба припиняти!",
але це не має такого ж стилістичного забарвлення.
  • 1

#2327 SaTa

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 2 повідомлень

Відправлено 22.04.2014 – 17:39

"Як бідному женитися, то ніч мала"
хтось може пояснити суть приказки ?
  • 0

#2328 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 23.04.2014 – 07:08

поребрик

Цитата

Поребрик — декоративний орнамент, утворений поставленими під кутом до стіни (ребром) рядами звичайної або лекальної цегли.
Поребриком називають також спосіб укладки бортових каменів (бордюрів) з утворенням ребра.
Джерела
http://uk.wikipedia....%80%D0%B8%D0%BA
ще лінки на будівельних сайтах
Зображення
http://brukivka-lviv.com/porebryk.html
http://www.royalbud....ua/ukr/porebryk
  • 0

#2329 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.04.2014 – 09:43

А в ще Москві кажуть не "палка ковбаси", а "батон ковбаси".
  • 2

#2330 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 23.04.2014 – 12:28

bâton (фр.) = палка
Справжня українська ковбаса - кільцями :)
  • 2

#2331 Ната_Маківка

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 24.04.2014 – 13:00

Перегляд дописуSaTa (22.04.2014 – 17:39) писав:

"Як бідному женитися, то ніч мала"
хтось може пояснити суть приказки ?
Або ще: як сироті (сиротині) женитися, то й ніч мала; бідному жениться – день укоротиться; бідному женитися – і день малий; коли убогому женитися, то тоді й ніч мала.

Так кажуть, коли потрібно зробити щось термінове, вирішити нагальні питання, а часу на це не вистачає.
У давнину грали весілля восени, після закінчення польових робіт. Ночі тоді вже були довгими. Але й цього не вистачало нуждареві, щоб вирішити, чи зуміє він прогодувати сім'ю та де взяти кошти на одруження.

Перегляд дописуrenxu (23.04.2014 – 12:28) писав:

bâton (фр.) = палка
Справжня українська ковбаса - кільцями :)
І руцями напхана. )

Перегляд дописуrenxu (18.04.2014 – 13:28) писав:

СУМ, який так не любить Маківка ;)...
Сказати "не любить" - це нічого не сказати. :)
Свого часу це СУМнозвісне джерело шпиґували різним совковим мотлохом - свідомо й навмисне. У результаті маємо те, що маємо...
  • 0

#2332 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 25.04.2014 – 07:12

Перегляд дописуManfred (23.04.2014 – 09:35) писав:

Поребрик — це бордюр по-пітерськи, причому так кажуть тільки у Пітері.

Цитата

Поребриком називають також спосіб укладки бортових каменів (бордюрів) з утворенням ребра.
Бордюр і поребрик це різні речі в будівельній галузі.
будете сміятись, але слово українське :)

Цитата

архит. орнаментальная кирпичная кладка, при которой один ряд кирпичей укладывается под углом к наружной поверхности стены ◆ Мастера пришли скорее всего из Галича — это подтверждает не только дружба Юрия с галичскими князьями, но и пришедшая оттуда техника кладки и некоторые декоративные детали (аркатурный пояс с поребриком, перспективные порталы входов).
http://ru.wiktionary...%80%D0%B8%D0%BA
В Росії вже кілька років обговорюють
http://vk.com/club107240

Повідомлення відредагував Armando: 25.04.2014 – 07:13

  • 0

#2333 Микола Миколович

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 52 повідомлень

Відправлено 26.04.2014 – 20:16

Я звичайно вибачаюсь,але мені би дізнатись,значення слова ,,губ-трамот''із новели ,,Редактор Карк''Хвильового.Цитую:Налетіла на вікно сіра хмара, і
стало волохато. Замріялось.
Нюся казала:
— Чому це в голові два дні
одбиває: губ-трамот! губ-
трамот! Чому це слово? Ну, я
не знаю. Чому це слово? Навіть
уночі тривожить:
знаєте — гупає й утрамбовує. І
боляче. Навіщо?
Вечоріло. (Наперед вдячний!)
  • 0

#2334 Маківонька_Н

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 27.04.2014 – 11:28

Губтрамот — популярне в перші пореволюційні роки скорочення з російської мови. Вочевидь, походить від "губернский трамвайно-моторный трест".

Або ж губернский трамвайно-моторный оттдел.
  • 1

#2335 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 28.04.2014 – 13:13

фейсбуці
  • 2

#2336 МаківкаН

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 28.04.2014 – 15:22

Фейсбук – іменник чоловічого роду без закінчення, тобто це ІІ відміна (відповідно до § 44 правопису), тверда група. Парадигма відмінювання таких іменників наведена у § 46 правопису. Нас цікавить місцевий відмінок, бачимо там: на робітникові/робітнику, сталеварові/сталевару, тобто й у "Фейсбуку" (закінчення "-ові" зазвичай мають назви істот).
Але не все так просто.
Узяти хоча б довідник І. Ющука.
У місцевому відмінку однини спостерігається така закономірність:
а) назви істот мають переважно закінчення -ові, -еві: при батькові, товаришеві, водієві, на вовкові, коневі, солов 'єві;
б) назви неістот з кінцевим -к мають здебільшого закінчення -у: у ліску, кутку, будинку, полку, літаку, Донецьку, на візку, містку, рушнику, столику, Печерську; а також під наголосом: на шляху, снігу, льоду, у степу, яру, бору, диму, соку, бою, краю (\ краї), гаю (\ гаї), лісу (\ лісі).
в) інші назви неістот мають загалом закінчення : на дивані, возі, автомобілі, заводі, вокзалі, камені, у музеї, лісі, магазині, Києві, Вашингтоні; причому кінцеві г, к, х перед закінченням чергуються із з, ц, с: на порозі, в універмазі, на боці, у русі;
г) назви неістот з прийменником по при позначенні місця мають переважно закінчення -у: по Києву, двору, інституту, світу (\ світі), Дніпру (\ Дніпрі).

І ніби все зрозуміло. Та відразу питання руба: чому "назви неістот з кінцевим мають здебільшого закінчення ", але бік - це вже інша парафія (відбувається чергування кінцевого приголосного)?

Тобто, допоки немає однозначності, пиши на фейсбуку, на фейсбуці. Або компанія «Фейсбук» чи Facebook.
  • 1

#2337 Атеїст

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:драстуй, рідне село!

Відправлено 28.04.2014 – 17:22

Перегляд дописуManfred (25.04.2014 – 08:06) писав:

Звісно буду, бо за стільки років життя в Україні жодного разу не чув його наживо, бо коли й існує, тільки яко фаховий термін, а не як жива говірка, тоді як у Пітері це саме жива говірка і це слово ви можете там почути від будь-якого водія або спецпризначенця ;-)
А от я чув. Тільки не пам’ятаю точно, чи то черкащани вживали це слово як місцевий діалектизм, чи то напівжартома пародіюючи чернігівчан. Якщо бути точним - це слово вживали в Черкасах місцеві жителі. Але поруч із ними працювали й жителі Чернігівщини. Причому останніх місцеві жартома прозивали сябрами, натякаючи на те, що говірка чернігівчан помітно відрізнялася від черкаської і скидалася на бєларуську. Скорше за все, "поребрик" таки був чернігівським, бо черкаська й полтавська говірки практично ідентичні, а в нас на Полтавщині поребрик завжди був бордюром, скільки себе пам’ятаю.
Так, "поребрик" - це з будівельної термінології. Але вся сіль у тім, що будівельниками в різні часи перебули (або й є) половина українців...
  • 0

#2338 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 28.04.2014 – 20:26

Перегляд дописуManfred (28.04.2014 – 14:18) писав:

Дяка, може там аргументи які, правила, га?
я не лінгвіст. Але зустрічаю в новинах такий варіант
  • 1

#2339 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 29.04.2014 – 12:57

Перегляд дописуManfred (29.04.2014 – 11:26) писав:

Я теж з Полтави, але у моїй родині бордюр завжди називали бровкою.
Теж цим словом користуємося, але в нас бровка - це зовсім невисокий бордюр (і вужчий за звичайний бордюр, який відділяє проїжджу частину від тротуару). Бровкою відділяють ґрунтову частину (н-д, навколо дерев чи біля кущів) від асфальтованого тротуару.
  • 0

#2340 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 29.04.2014 – 16:27

В моєму далекому дитинстві (Киів, Черкаси) вживалося лише бровка - обома мовами, жодних бордюрів,
а поребрик я взагалі почув вперше лише кілька років тому, саме коли йшлося про відмінність пітерської та московської говірок.

З розряду регіональних відмінностей також: у нас кажуть "без сдачи", у них - "под расчет"; коли я почув таке вперше, не одразу второпав.
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних