Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#2241 Світлана

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 2 повідомлень

Відправлено 18.09.2013 – 09:18

Перегляд дописуKatod (02.09.2013 – 11:58) писав:

а от в мене теж питання.
Як правильно, цінного папера чи цінного паперу?
власне перевірка орфографії зразу показала, де правильно, а де ні :)

поідеї за правилом, в родовому відмінку ставиться "а", для незліченних іменників. А "у" для зліченних

просто надибав тут в одному документі таку от помилку.
Великий тлумачний словник подає паперу, як матеріалу ( і правопис теж), папера - якщо це документ офіційного характеру.

Потрібна порада. В офіційних документах треба вікористати слово, яке буде означати матеріали для посипання доріг різними сумішами. Тлумачній словник не подає такого варіанта. Посівальні суміші/матеріали? Не те. Посипальні? Теж якось не звучить. Чи краще матеріали для посипання? Але хотілося б одним словом.
  • 0

#2242 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2013 – 16:35

Пустушка
  • 1

#2243 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 02.10.2013 – 16:37

дурник
  • 2

#2244 Козарлюга

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 06.10.2013 – 18:23

Доброго вечора, прошу проконсультувати з терміном:
Є такий кристалоїд - парадій. Допоможіть перевірити і правильно провідміняти з числівниками (це для мене дуже важливо):
1 одиниця парадія
5 одиниць парадію
10 одиниць парадію
50 одиниць парадію
100 одиниць парадію
200 одиниць парадію
300 одиниць парадію
500 одиниць парадію
750 одиниць парадію
1000 одиниць парадію
Використання у реченні: "Треба взяти..." .
  • 0

#2245 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.10.2013 – 10:21

В рос. літературі зустрічала слово "отеть" в значенні "найвищий ступінь ліні". Цікаво: чи маємо в український відповідник, чи в нас такого явища не зафіксовано в мові?
  • 0

#2246 Ірина НК

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 25.10.2013 – 09:50

Доброго дня!
Прошу, допоможіть дібрати відповідник до російського "удовольствие".
Таке речення: "На певром плане находятся деньги, удовольствия и развлечения".

В рос. мові "удовольствие" має 2 значення:
1) - почуття задоволення;
2) - те, що викликає таке почуття, приємна розвага (напр.: Наслаждаться удовольствиями городской жизни. Предаваться удовольствиям высокого положения. Любить удовольствия юности. Мечтать об удовольствиях походной жизни.)
(Див. тут: http://www.gramota.r...%E2%E8%E5&all=x)

В українській мові слово "задоволення" має дещо інші значення:
1) дія за значенням задовольнити, задовольняти;
2) почуття і стан вдоволення чим-небудь; задоволеність.
(Див. тут: http://sum.in.ua/s/zadovolennja)

Тобто в значенні "почуття" російське "удовольствие" та українське "задоволення" співпадають; а от в значенні "предмети або явища, які це почуття викликають" "задоволення" в українській мові не вживається - потрібно шукати інше слово.

Наприклад, "удовольствия городской жизни" можна перекласти як "принади/вигоди/переваги міського життя", а от у моєму реченні - "удовольствия" взагалі?
  • 0

#2247 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 30.10.2013 – 18:43

утіха (втіха) http://sum.in.ua/s/utikha

Взагалі-то намагатися перекладати слово-в-слово - заняття безнадійне, втіха має ще додаткові значення, яких не має удовольствіє.
Ненавиджу словники і онлайнові перекладачі, які для кожного слова дають лише один переклад.
  • 0

#2248 Manafest

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 03.11.2013 – 00:24

Скажіть будь ласка
яку інформаці вказувати про батька в автобіографії якщо він помер
просто написати, помер і все? Чи такого-то року народження, працював ... і в 2005 помер чи як?
  • 0

#2249 Микола Миколович

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 52 повідомлень

Відправлено 04.11.2013 – 22:05

Воркуємо чи воркочемо?(від воркотіти,звук голуба).
  • 0

#2250 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 06.11.2013 – 16:05

Воркочемо.
Підкажіть, будь ласка, якісь іншомовні слова (швидше за все - власні назви), які в українській мові починаються з літери "И". Дітей у садочку заплутали: в одному посібнику пишуть, що з "И" слова в українській мові не починаються, в іншому, що в іншомовних власних назвах (а прикладів не наводять).
  • 0

#2251 Крихітка

    Мрійниця

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4030 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ, Castelló, Ibiza, Hildesheim

Відправлено 06.11.2013 – 16:30

http://traditio-ru.o...B2%D1%83_%D0%AB
ось що надибала
не знаю, правда, чи вони всі на И українською
  • 1

#2252 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 07.11.2013 – 14:40

http://uk.wikipedia....Испарта_(місто)
http://uk.wikipedia....йджонбу_(місто)


В турецькій та корейській мовах є звуки, наближені до російського ы , які передаються літерами ı (і без крапки) та ㅡ(горизонтальна риска) відповідно;
Причому турецькі назви, зрозуміло, в європейських мовах мають звичайне i,
а в корейських назвах та іменах офіційна транскрипція пише eu , але практично вживається лише u (Kim Jong Eun (Kim Jong Un) - Кім Чен Ин)
Ще є населені пункти на Ы в Якутії (якутська мова належить до тюркських)
  • 1

#2253 InnaMelnyk

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 14.11.2013 – 11:36

Доброго дня, шановні мовознавці! Цього року вирішила написати радіо диктант для перевірки власної грамотності. Текст вже опубліковано, я допустила всього одну помилку. Процитую речення "1924 року він винайшов пристрій, що став основою передавальної телевізійної трубки, учений змусив промінь рухатися поверхнею надчутливої металевої пластинки, на яку проектувалося зображення." Власне, мене цікавить, чому перед словом "учений" ставиться кома, яким правилом в українській мові це можна аргументувати, оскільки багато правил я вже не пам'ятаю. Моя власна думка - там має стояти двокрапка, оскільки речення з різнотипними частинами і друга частина розкриває зміст першої. Можливо, я не так трактую правила, тому припустилася помилки. Буду вдячна за всі відповіді, щоб не припускатися помилок в майбутньому.
  • 0

#2254 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 16.11.2013 – 01:04

Перегляд дописуInnaMelnyk (14.11.2013 – 11:36) писав:

Доброго дня, шановні мовознавці! Цього року вирішила написати радіо диктант для перевірки власної грамотності. Текст вже опубліковано, я допустила всього одну помилку. Процитую речення "1924 року він винайшов пристрій, що став основою передавальної телевізійної трубки, учений змусив промінь рухатися поверхнею надчутливої металевої пластинки, на яку проектувалося зображення." Власне, мене цікавить, чому перед словом "учений" ставиться кома, яким правилом в українській мові це можна аргументувати, оскільки багато правил я вже не пам'ятаю. Моя власна думка - там має стояти двокрапка, оскільки речення з різнотипними частинами і друга частина розкриває зміст першої. Можливо, я не так трактую правила, тому припустилася помилки. Буду вдячна за всі відповіді, щоб не припускатися помилок в майбутньому.
кома там потрібна, бо нею виокремлюють підрядне речення що став основою передавальної телевізійної трубки (параграф 118 чинного укрправопису, Б, п. 5). Але загалом там такипроситься тире,як на мене.
  • 0

#2255 Plumburst

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 4 повідомлень

Відправлено 20.11.2013 – 09:36

Доброго дня, шановний загал!

У мене така проблема.
Я працюю у рекламному дизайн-центрі копірайтером. І іноді виникають непорозуміння з коректорами, а саме з приводу слова "дізнатися/дізнаватися".
Вони згідно з правилами керування скрізь пишуть це слово лише у поєднанні зі словом "про":
Наприклад:
Щоб ДІЗНАТИСЯ ПРО розмір вашої знижки

Хіба у подібних випадках ми не можемо сказати "дізнатися розмір знижки"?
Поясніть, будь ласка. Бажано з посиланням на правило. Адже ми не говоримо "дізнатися про таємницю", коли ми пізнаємо її суть, або "дізнатися про правду". Чи я й тут не правий? =)
  • 0

#2256 Yuri_Savchuk

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень

Відправлено 21.11.2013 – 20:48

Люди, потрібна термінова допомога. Потрібні слова антоніми до професіоналізмів у діловому мовленні програмістів, типу "дрова" і до нього антонім.
  • 0

#2257 Микола Миколович

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 52 повідомлень

Відправлено 22.11.2013 – 12:35

Привіт!Підскажіть чи має право на життя вислів ,,більша половина''?Як ні,чому?Наприклад,якщо купити половину хліба то буде одна частина більша,люди й говорять:-Дайте більшу половину.Люди ж купують половину і вони не винні,що одна частина більша чи менша!Так і вогорять.Якщо причепитися,як ото показують на Першому націон.,що не правильно так казати, то все надбання солов'їної в переносних значеннях чи подібних,можна забути.Чи як?Дякую!
  • 0

#2258 Микола Миколович

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 52 повідомлень

Відправлено 22.11.2013 – 22:19

Половина – це одна з двох РІВНИХ частин. Ні більше й ні менше. Так,тлумачення я читав.А як же шановно,Ви визначаєте чи в ситуації це РІВНІ половини чи якісь там частини більші чи менші?Наприклад,в академ.словнику приклад наводиться до визначення ,,половина'':Половина саду
цвіте, Половина в'яне. Як же визначили,що це РІВНА(Рахували дерева,чи міряли?Сумніваюсь!Швидше на око,то не така вона і рівна половина!Але Ви твердете в унісон з тими словниками- РІВНА)половина,а не більша чи менша частина.Дякую.

Половина – це одна з двох РІВНИХ частин. Ні більше й ні менше. Так,тлумачення я читав.А як же шановно,Ви визначаєте чи в ситуації це РІВНІ половини чи якісь там частини більші чи менші?Наприклад,в академ.словнику приклад наводиться до визначення ,,половина'':Половина саду
цвіте, Половина в'яне. Як же визначили,що це РІВНА(Рахували дерева,чи міряли?Сумніваюсь!Швидше на око,то не така вона і рівна половина!Але Ви твердете в унісон з тими словниками- РІВНА)половина,а не більша чи менша частина.Дякую.

Ні, не має. [/color]Адже що таке "більша половина"? Половина – це одна з двох РІВНИХ частин. Ні більше й ні менше.
[color=#404040] Половина – це одна з двох РІВНИХ частин. Ні більше й ні менше. Так,тлумачення я читав.А як же шановно,Ви визначаєте чи в ситуації це РІВНІ половини чи якісь там частини більші чи менші?Наприклад,в академ.словнику приклад наводиться до визначення ,,половина'':Половина саду
цвіте, Половина в'яне. Як же визначили,що це РІВНА(Рахували дерева,чи міряли?Сумніваюсь!Швидше на око,то не така вона і рівна половина!Але Ви твердете в унісон з тими словниками- РІВНА)половина,а не більша чи менша частина.Дякую.
  • 0

#2259 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.11.2013 – 19:50

Насправді цікаве запитання. Ви говорите про ті випадки, коли «юридично», заради справедливості, половини мають бути однаковісінькими, але де-факто вони такими не є в силу зрозумілих причин (скажімо, жоден продавець не зможе розрізати буханець на дві абсолютно однакові частини). Часто в таких ситуаціях, як от із садом, можна викрутитись, вживаючи «майже», «мало не», «приблизно», але в художньому та розмовному стилях ці слова часто видаються зайвими чи занадто сухими, тому говорять просто - «половина».
У випадку з поділом хліба (або ж саду чи ще чогось) кожен покупець зацікавлений отримати принаймні половинку (а як повезе - й більше;)), сплачуючи відповідну кількість грошей. Якщо ж видана продавцем частина хліба видається «несправедливо малою», то можна попросити «дати іншу половину», можна сказати: «Замініть, будь ласка» чи щось подібне. Але часто для спрощення в діалозі про зрозумілі обом сторонам речі люди говорять саме так: «Дайте більшу половину». Імхо, в цьому немає нічого страшного. Адже в мовленні одне з найважливіших завдань - щоб співрозмовники зрозуміли одне одного.
  • 0

#2260 Микола Миколович

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 52 повідомлень

Відправлено 24.11.2013 – 17:08

Перегляд дописуMakivka (24.11.2013 – 15:11) писав:

У мові найголовніше - грамотність.
Грамотність важлива якраз для того аби більше ЗРОЗУМІННЯ було сказаного чи написаного,(чи хтось знає важливішу функцію?)але суржик доводить,що можна і без неї обійтися(хоча звичайно рівень порозумінь між носіями суржику менший,хоча б від того,що банально слів не знають)Але це не головне.Головне поважати свій народ і мову і намагатись його зрозуміти,а не сміятись з нього при першій можливості.Не раз приходилось чути насміх зарозумілих всезнавців,які сміються з темного люду,мовляв-говорити не вміють.Звичайно,є що виправляти і дуже багато, але і є речі дуже сумнівні,і справа не тільки в ,,половині''за яку я так і не прочитав аргументів!(візміть навіть правописні норми,які постійно змінюють,що мовознавці самі не знають,що там і як.Але для когось це чудова нагода посміятися з люду.Як там ,,півогірка'',правильно написано?Це треба сміятися з того хто це придумав.Вибачте,що не грамотно,моя середня освіта не дозволяє краще,але надіюсь Ви зрозуміли.Давайте,розуміти простИй люд,а не сміятися з нього!Дякую.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних