Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#2121 Максим Стюфляєв

    Генеральний писар

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 725 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Лутугине Луганська область.

Відправлено 29.01.2013 – 10:42

Спасибі Маківці за те, що не залишає мовну консультацію навіть із забання. :)
  • 1

#2122 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 29.01.2013 – 19:11

 Manfred (29.01.2013 – 08:50) писав:

Із забання доповнюють:
"Співпадіння" в геометричному контексті для мене дещо незрозуміле як термін.

Мене колись вчили, що до геометричних фігур не можна застосовувати вираз "дорівнює", а лише "є конгруентні".
Тобто "дорівнює", відношення рівності - до чисел,
конгруентність в приблизному перекладі з латини - співмірність
- за визначенням є можливість перетворити одну фігуру на іншу шляхом ізометричних (excuse my French ;) ) перетворень.
Тобто, по-простому, якщо одну плоску фігуру вирізати з паперу і накласти на другу, то вони - що - ? співпадуть ? збіжаться ? пристануть ?

Чому замість зрозумілого всім співпадіння вживати приставання ?
Бо польською це як раз przystawanie, przystające - отже, нам пропонують замість русизму - полонізм.

Збіжність - теж не підходить, бо це є властивість послідовностей (конвергенція).

Не маю можливості переглянути цитовані словники, але щось мені здається, що автор(и) не стільки спирав(ли)ся на фахову літературу,
скільки вигадував(ли) термінологію, яка б докорінно відрізнялася від російської

Повідомлення відредагував renxu: 29.01.2013 – 19:12

  • 2

#2123 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 30.01.2013 – 17:34

 Manfred (30.01.2013 – 09:43) писав:

А конгруентність з якої мови запозичене? )
В математиці кожен термін має своє, абсолютно чітке визначення, яке виключає двозначне трактування.
Приставання, на мій хлопський розум, асоціюється з приєднанням, приклеюванням, і аж ніяк не з ізометрією :unsure:

Гаразд, математика - така наука, що можна оголосити, що слово х має саме таке визначення, і надалі так і буде
використовуватись. Але такий привілей, взагалі-то, належить тому, хто цей термін впроваджує.
Якщо ж пропонується альтернатива вже усталеному виразу, мабуть, фахівці мали б спочатку її сприйняти і схвалити.

А твоє питання, Манфреде, свідчить про неуважність. Неси щоденник :angry2:
  • 0

#2124 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 30.01.2013 – 20:39

 renxu (30.01.2013 – 17:34) писав:

В математиці кожен термін має своє, абсолютно чітке визначення, яке виключає двозначне трактування.
Приставання, на мій хлопський розум, асоціюється з приєднанням, приклеюванням, і аж ніяк не з ізометрією :unsure:

Гаразд, математика - така наука, що можна оголосити, що слово х має саме таке визначення, і надалі так і буде
використовуватись. Але такий привілей, взагалі-то, належить тому, хто цей термін впроваджує.
Якщо ж пропонується альтернатива вже усталеному виразу, мабуть, фахівці мали б спочатку її сприйняти і схвалити.

А твоє питання, Манфреде, свідчить про неуважність. Неси щоденник :angry2:
Воно, звісно, так, але я б не була така певна щодо укладання словників,яких ви не читали, однак засуджуєте ігноруєте. Та й щодо походження математичних термінів почитайте.
Як гадаєте, звідки ростуть ноги у сучасної української математичної термінології?
Так-от, саме з німецьких і польських відповідників, що у свою чергу мали й слова грецького та латинського походження,які й було взято за взірець для українського математичного термінотворення. Я не пригадую дати, але десь наприкінці 19 сторіччя було перекладено німецьку статтю якимсь українським математиком.Що й започаткувало працю над творенням цієї термінології. А уже по тому, для укладання словників створювались фахові правописні комісії, в які входили не лишень лексикографи, а й математики, які працювали над термінами. І за основу вони брали й українську мову, і старались долучати мову латинську. Тому це геть не тому , "щоб на російську не було схоже." Хоча погоджуюсь, скільки часу минуло, а у нас і досі немає одностайності у багатьох аспектах роботи над спеціалізованою літературою.

Повідомлення відредагував ------: 30.01.2013 – 20:41

  • 1

#2125 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 04.02.2013 – 17:03

Дякую за посилання. Цікаво. Але вивчення вимагає більше часу.

Повернімось до наших ... трикутників.
Поняття (за старою термінологією - рівності) конгруентності насамперед трикутників є основою геометрії
і вивчається десь у 7 класі (не знаю точно, як зараз, і якщо геометрію не відмінили як предмет - вони це можуть -_- )
Для 7 класу вираз конгруентність дещо складний, але той самий математичний словник 1995 р. іншого не дає.

Насправді ми дискутуємо навколо двох термінів: (рос.) совпадающий і конгруэнтный, що не є тотожніми,
визначення конгруентності є похідним від совпадения , але, на жаль, найбільш стосовне українське слово збіжність
вже використовується в значенні сходимость. Тому приставання було б цілком доречним.
Але
це є термінологія підручника середньої - не вищої! - школи.
І тому нормативним я б вважав те,що написано в шкільному підручнику геометрії.
Пошук в інтернеті виявив http://free-book.com...klas-pidruchnik (2007)
що зараз все-таки повернулися до більш зрозумілого "рівність трикутників",
яка визначається як можливість їх сумістити. Жодного приставання.

Отже, шкільний підручник дає: совпадающие = такі, які можна сумістити
  • 1

#2126 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 05.02.2013 – 14:58

Якщо ми говоримо про геометрію, особливо для 7 класу, навряд чи варто вигадувати щось нове.
А в інших випадках - звичайно, збіг, збіжність, збігатися .
До речі, збіг обставин російською - зовсім не совпадение, а стечение обстоятельств.
  • 0

#2127 Максим Стюфляєв

    Генеральний писар

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 725 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Лутугине Луганська область.

Відправлено 05.02.2013 – 16:44

 Manfred (05.02.2013 – 10:33) писав:

Ім'я Геннадій як правильно українською писати з подвоєним н чи ні? У Вікіпедії трапились обидва варіанти.
З подвоєним. У словнику знайшов форму Геннадій.
  • 0

#2128 krespo23

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень

Відправлено 07.02.2013 – 15:26

як вірно буде правозмінюватися "погода в ЛетичЕві чи в ЛИтичОві? якщо хто володіє,то скажіть відповідні правила написання
дякую
  • 1

#2129 Фабрегас

    Т Фабрегас 2013

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5092 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:найкраще на планеті

Відправлено 07.02.2013 – 15:36

Цитата

погода в ЛетичЕві

отак правильно
  • 0

#2130 krespo23

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень

Відправлено 07.02.2013 – 15:38

не зрозумів??? мене цікавить чи є відповідне правило
  • 0

#2131 Фабрегас

    Т Фабрегас 2013

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5092 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:найкраще на планеті

Відправлено 07.02.2013 – 15:39

 krespo23 (07.02.2013 – 15:38) писав:

не зрозумів??? мене цікавить чи є відповідне правило
за правила не знаю, але правильно пишеться саме так
  • 0

#2132 krespo23

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень

Відправлено 07.02.2013 – 15:42

дякую, та сам знав. але хотів що би хтось пічказав правило
  • 0

#2133 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 07.02.2013 – 16:25

Цитата


Що селище міського типу в Україні, центр Летичівського району на сході Хмельницької області, має назву Летичів, запевняє й Топонімічний словник України (М. П. Янко). Відповідно до Чинного правопису географічні назви з іменниковими закінченнями - українські та інших союзних республік, а також іншомовні (пол. Latyczów) – відмінюються, як звичайні іменники І, II та III відмін.
Н. Лети́чів
Р. Лети́чева
Д. Лети́чеву
З. Лети́чів
О. Лети́чевом
М. на/у Лети́чеві, по Лети́чеву
К. Лети́чеве

Маківка
  • 0

#2134 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 07.02.2013 – 22:21

Запитання,імхо, про голосний у суфіксі - о чи е. Є правило, що коли в прикметника основа закінчується на м»який приголосний чи на шиплячий, то суфікс ев, якщо інше - ов. При цьому слід звертати увагу, чи падає наголос на основу слова. Наберіть у пошуковику «суфікси ЕВ, ОВ», там усе це є.
  • 1

#2135 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 08.02.2013 – 09:47

Ось, скажімо:
"–ЕВ-(ИЙ), -ЄВ-(ИЙ), -ОВ-(ИЙ). Суфікс -ев-(ий) уживаємо в прикметниках, утворених від іменників на м’який або шиплячий приголосний, де наголос падає переважно на основу слова: березне́вий, груше́вий, овоче́вий, ситце́вий. У прикметниках, у яких перед суфіксом виступають м’які н, т або й, пишемо -єв-(ий): алюмі́нієвий, діє́вий, життє́вий, значеннє́вий, суттє́вий.
Суфікс -ов-(ий) незалежно від наголосу вживаємо в прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний: вітрови́й, казко́вий, ква́рцовий, палацо́вий, святко́вий, службо́вий. Крім того, суфікс -ов-(ий) уживаємо в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, дж, ч, ш, щ), м’який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення: бойови́й, гайови́й, грошови́й, дійови́й, дощови́й, життьови́й, крайови́й, нульови́й, речови́й, стильови́й, дріжджови́й.
Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ов-, -ев-(-єв-) у присвійних прикметниках жін. і середи. роду: суфікс -ов- уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників твердої групи: ма́йстер — ма́йстрова, ма́йстрове; Петро́ — Петро́ва, Петро́ве; робітни́к — робітнико́ва, робітнико́ве; Шевче́нко — Шевче́нкова, Шевче́нкове; суфікс -ев- (після голосного -єв-) уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників м’якої та мішаної груп: Андрі́й — Андрі́єва, Андрі́єве; І́гор — І́горева, І́гореве; кобза́р — кобзаре́ва, кобзаре́ве; скрипа́ль — скрипале́ва, скрипале́ве; сто́рож — сто́рожова, сто́рожове; това́риш — това́ришева, това́ришеве."
Джерело:
http://www.vlada.kie...pravXXI/26.html
  • 1

#2136 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 08.02.2013 – 12:40

Від Веснянки:

Перегляд допису------ (08.02.2013 – 11:34) писав:

Та бо автора, либонь, збив із пантелику той-таки правопис, §8, п.1.
  • У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

Канів — Канева, Київ — Києва, Фастів — Фастова, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова;

Це у правописі йде перед поясненням вживання суфіксів –ев, -ов (§23, п.7), де розмито пояснено утворення таких суфіксів у прикметниках. Але не кожен розуміє/здогадується, що Летичів треба відмінювати як присвійний прикметник чоловічого роду, утворений від іменника мішаної групи, тому  суфікс –ів змінюється на –ев  - Летичева, аналог – Бердичів-Бердичева, як і присвійний прикметник сторожів- сторожева,  прізвище Пономарів-Пономарева.
Я вже й сама усіх заплутала).
.Інколи правопис мені  нагадує Конституцію  - не кожен його може правильно зрозуміти. Це все  залежить від педагогів :)

  • 1

#2137 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.02.2013 – 15:40

Manfred

Ім'я Геннадій як правильно українською писати з подвоєним н чи ні? У Вікіпедії трапились обидва варіанти.

Маківка

Стосовно нашого Геннадія... ) Сучасні словники подають ім’я з подвійним нн. У Голоскевича подвоєння відсутнє. Наскільки мені відомо,Геннадій таки підтримує подвоєння ("Словник власних імен людей" за ред. Левченка. - К.; 1967, "Власні імена людей" за ред. Русанівського. - К.; 2005)
http://piccy.info/vi...154dfc0e90c5c/]

http://piccy.info/vi...23c4f51cbcb3d/]Зображення

Але маю одного приятеля-косерватора. Ось що він думає щодо подвоєння в цьому слові

Цитата

:Я пишу Генадій.
Якщо порівняти чинний правопис http://www.madslinge...m/mova/pravopys ... tml#toc180 і проєкт-99, то маємо тенденцію до зменшення випадків подвоєння. Вона поки зачіпає загальні назви. В українській власні назви чомусь живуть незалежним життям (точніше — живуть завдяки правописцям), що призводить до такого очевидного абсурду, як "ват (від Ватт), бекере́ль (Беккере́ль), бесеме́рівський (Бе́ссемер), га́ус (Га́усс), гола́нка — порода курей (Голла́ндія), жака́рдовий (Жакка́р), імельма́н (Іммельма́н), каса́ндра — рослина (Касса́ндра), ма́ксвел (Ма́ксвелл)". Але при цьому, я не знаю, чи є мови, де б власні назви, які збігаються з загальними, мали б різне відмінювання, чи написання. Принаймні не хотілося б бути в тому ряду . Тому в статтях у тих випадках, коли слово не збігається з чинним правописом, воно записане першим, а в дужках чинний варіянт. Питати, чому правописці пропонують писати Лі́ндеман (Lindemann), але Манн (Mann), я сенсу не бачу. І сумнівно, що вони самі вбачають в цьому якийсь сенс. Може, Місяць впливає?


Тож питання доволі спірне, Манфреде.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 08.02.2013 – 16:02

  • 2

#2138 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.02.2013 – 16:42

Перегляд дописуtaraBooka (08.02.2013 – 12:26) писав:

Ой, не кажи, особливо пояснювати правопис голосних під наголосом. Це просто вищий пілотаж.
Маківка
Насамперед хочу завважити, що у вищезгаданому топонімі наголос падає НЕ на останній склад. Тож для прискіпливих "психологинь" (власне, й для запитувача) дещо спростую допис пані Веснянки. З Вашого дозволу. )
Від іменників м’якої та мішаної груп присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса –ів, -ев. Якщо іменникова основа закінчується м’яким або твердим шиплячим приголосним, голосний і в суфіксі присвійного прикметника чергується з е, коли ж основа твірного іменника закінчується твердим нешиплячим, маємо чергування з о.
Тому й Летичева.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 08.02.2013 – 16:52

  • 1

#2139 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.02.2013 – 16:56

Перегляд дописуrenxu (04.02.2013 – 17:03) писав:

Насправді ми дискутуємо навколо двох термінів: (рос.) совпадающий і конгруэнтный, що не є тотожніми,
визначення конгруентності є похідним від совпадения , але, на жаль, найбільш стосовне українське слово збіжність
вже використовується в значенні сходимость. Тому приставання було б цілком доречним.
Але
це є термінологія підручника середньої - не вищої! - школи.
І тому нормативним я б вважав те,що написано в шкільному підручнику геометрії.
Пошук в інтернеті виявив http://free-book.com...klas-pidruchnik (2007)
що зараз все-таки повернулися до більш зрозумілого "рівність трикутників",
яка визначається як можливість їх сумістити. Жодного приставання.

Отже, шкільний підручник дає: совпадающие = такі, які можна сумістити


Маківка

Згодна. Для учнів заважко було б завчити іншомовний термін (тут і дорослий не завжди вимовить - конгруентний). Суміщати, себто накладаючи одну на одну (лінії, фігури тощо), досягати збігу кожної точки або частини, цілком придатно. Однак від приставання я б таки не відмовлялася - трактування слів однакове ж.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 08.02.2013 – 17:00

  • 1

#2140 renxu

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 267 повідомлень

Відправлено 08.02.2013 – 17:08

В деяких мовах, які користуються навіть латиницею, переписують іноземні прізвища по-своєму.
Особливо це стосується жінок.
Приклади: (cz) J. K. Rowlingová (lv) Dž. K. Roulinga "Harijs Poters un Filozofu akmens" (lt) Haris Poteris ir Išminties akmuo

А ось з польської вікіпедії

Цитата

Nazwa wat pochodzi od nazwiska brytyjskiego inżyniera i wynalazcy Jamesa Watta.

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних