Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#1921 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 30.01.2012 – 21:11

Перегляд дописуngdolya (29.01.2012 22:22) писав:

Отже, граємо "в" чи "у" м'яч залежить від суб'єктивного відчуття милозвучності. А що робити із закінченням: м'яч чи м'яча?
Деякі іменники, переважно назви побутових предметів, можуть мати паралельні форми, спільні з формами або родового, або знахідного відмінків: (зрізав) дуба й дуб, (дав) карбованця й карбованець, (написав) листа й лист, (узяв) ножа й ніж, (поклав) олівця й олівець, (поставив) плуга й плуг (Чинний правопис. § 50. Знахідний відмінок).
Тож, як на мене, не порушують мовних норм словосполуки гра у м’яч та гра у м’яча. Тут правильно буде вжити як родовий, так і знахідний відмінок додатка.

Михайло, розкiшне по-українськи одягнений, лежить без жупана; далi на луговинi Жозефiна i Зiзi гуляють в м'яча – читаємо у Михайла Старицького.
Ми в дитинствi не фiзкультурили: ну, "у м'яча", ну, "наввипередки"... - Остап Вишня.

Доречними будуть поради Бориса Антоненка-Давидовича:

Цитата

Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такі питання часто виникають перед тими, хто негаразд відчуває дух української мови. Як на те, трапляються інколи випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному реченні стоїть у родовому відмінку, а в другому — в знахідному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грінченко) і «Він дасть пораду, як і що, - знайшов вихід Антін» (С. Чорнобривець).
На відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостині» (П. Куліш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспівай мені, доню, тієї Вкраїни» (Г. Косинка).
Тож у першій фразі ліпше сказати: писати (читати) листа; та й у другій теж ближче буде до народнорозмовної української традиції: пришити ґудзика, купити хліба тощо.

Перегляд допису_Ex (30.01.2012 16:07) писав:

У нас в селі так кажуть: ходім грать в жмурка.
А в нас грати в жмурки. :D
  • 1

#1922 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1746 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 30.01.2012 – 21:21

Перегляд дописуМаківка (30.01.2012 21:11) писав:

А в нас грати в жмурки. :D
Ну просто твій варіант не відображає того паралелізму, про який ти докладно описала. Бо в тебе виходить множина.)
  • 0

#1923 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 30.01.2012 – 21:24

Перегляд допису_Ex (30.01.2012 21:21) писав:

Ну просто твій варіант не відображає того паралелізму, про який ти докладно описала. Бо в тебе виходить множина.)
Звісно. Мова йшла про однину. Просто зауважила, що діалектні варіанти можуть бути різними, ба навіть позанормовими. )

Перегляд дописуКрихітка (12.02.2012 – 18:08) писав:

в Україні є якась установа, яка диктує усі мовні правила, котрі усі мають слідувати?
Зрозуміла, що мова йде про Правопис. На форумі словника поставало це питання.

Новий правопис як витвір групи науковців обговорюється в сотнях інстанцій: від Міністерства освіти й науки до фахівців вишів, відомих представників засобів масової інформації тощо, відтак затверджується Правописною комісією. Після цього публікується обмеженим накладом, знову обговорюється, затверджується Кабміном і нарешті видається повним тиражем. Себто остання інстанція – уряд.
Правопис затверджує Правописна комісія, яка створюється при уряді. І традиційно його підписує міністр (раніше в довоєнні радянські часи – нарком) освіти.
А постанови Кабміну були лише з приводу організації роботи над орфографічними кодексами. Скажімо, 15 червня 1994 р. з’явилася постанова уряду № 402 “Про підготовку і видання “Українського правопису” у новій редакції”.

Остання постанова. І новіша.

Повідомлення відредагував Manfred: 13.02.2012 – 10:37

  • 0

#1924 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 22.02.2012 – 13:39

Перегляд дописувеснянка (22.02.2012 – 13:26) писав:

вбивча логіка
Головне, що безапеляційна. :)

У мене заувага до цієї теми. Точніше до її нової назви: "Українська мова в радянські часи і зараз".

Тож зараз чи тепер?
У своїй книжці "Чи правильно ми говоримо?" Євгенія Чак пише:

Цитата

Ці слова часом плутають, хоч не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер насамперед означає «у наш час», «останнім часом». «— …Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років?
— Тепер.
— І я».
(О. Довженко.)
О так! Минуле — не могила,
Хресті примарний силует, —
Недарма ж мужнього Данила
Тепер оспівує поет.

(М. Рильський.)
Тепер виступає в тих контекстах, де якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. Наприклад: «Здається, ще недавно ми з Іваном були студентами, тепер він уже доктор наук, відомий учений». «Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі». (І. Нечуй-Левицький.)
«Р і ч а р д:
Тяжка дорога?
Д ж о н а т а н:
Ні, тепер не дуже,
за стільки часу вторували люди».

(Леся Українка.)
«Настали інші часи, настали інші люди… Тепер стало діло напереверт: на людському полі стояли полукіпки, а панський хліб стояв незжатий». (І. Нечуй-Левицький.)
Синонімами слова тепер у цьому значенні виступають слова нині, сьогодні, вжиті в переносному значенні.
Те море, де чубаті козаки
Дива в чайках творили гостроносих,
А нині плинуть мирні пароплави,
Людей на відпочинок везучи…

(М. Рильський.)
«Сьогодні немає в нас господарства, де б не було кількох агрономів, зоотехніків, інших спеціалістів». (З журналу.)
Слово тепер вживається також на означення зміни певної дії, процесу, стану іншими. Наприклад: «Експериментальну частину закінчено, тепер можна переходити до наступного етапу». «Хворий під наркозом заснув, і тепер можна було починати операцію».
Слово зараз означає: «цієї миті, секунди, хвилини». «Тихше! Хай ніщо не відвертає вашої уваги. Зараз ми будемо вкладати в уста артистів слова, які навіть не приснились би на чернігівських луках ні їм, ні їхнім нащадкам цілі, можливо, століття…» (О. Довженко.)
А десь гуде, шумить, юрбує…
Галина й зараз ніби чує
І крок, і дзвін, і сміх, і спів
в янтарнім морі ліхтарів…

(В. Сосюра.)
Слово зараз має і такий відтінок, як «негайно», «невідкладно». «Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи. Чи він був правий? Чи не образив даремне Івана?.. Він мусить зараз побачити Івана». (М. Коцюбинський.)
Раніше слово зараз досить часто вживалося ще в значенні «відразу». «Високоповажаний Добродію, простіть, що зараз не міг відповісти на ласкавий лист Ваш». (М. Коцюбинський.) «Сказано, воно іншого роду, іншого заводу… Зараз видно». «А одробила своє, то зараз із хати…» (Панас Мирний.)
У сучасній мові частотність вживання слова зараз у цьому значенні невисока.
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що деякі мовці вживають слово зараз не з властивим йому значенням «цієї миті», «у момент розмови», а з переносним «нині», «сьогодні», тобто у тих контекстах, де має бути вжите слово тепер. У реченні «Зараз мій приятель живе в Києві, працює на заводі» слід було вжити слово тепер, оскільки тут підкреслюється, що приятель живе в Києві взагалі, а не тільки цієї миті. У реченні «Минулого року я закінчив університет, а зараз збираюся вступати до заочної аспірантури Інституту української мови» слово зараз могло б бути якоюсь мірою стилістично виправданим лише в тому разі, якби ця розмова відбувалася в момент подання документів до заочної аспірантури. За всіх інших обставин треба було вжити слово тепер.
Ще приклади: «Моя сестра раніше жила в Харкові, а тепер переїхала до Києва. Але зараз у місті її немає: третій тиждень відпочиває на дачі». «Викладач Жевченко тепер працює на філологічному факультеті; зараз він читає лекцію в аудиторії 47». У першому реченні слово тепер вжите тому, що в житті сестри настав новий етап (постійне перебування в Києві); зараз — тому, що йдеться про місце її перебування в момент розмови. З другого речення можна зрозуміти, що викладач Жевченко колись працював не на філологічному факультеті. Тому за вже розглянутим принципом (див. вище) тут слід вжити слово тепер; далі вживаємо зараз, бо йдеться про дію, що відбувається в момент розмови.
Отже, значення слів тепер і зараз близькі, але не тотожні; кожне з них має свої відтінки.

Також читаємо в Б. Антоненка-Давидовича ("Як ми говоримо").

Отже, правильно тема звучатиме так: "Українська мова в радянські часи і тепер".
Прошу тему відкоригувати. :-)
  • 2

#1925 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 22.02.2012 – 14:45

Топере, припиняй флудити. Є для цього твоя рідна тема.

Перегляд дописуМаківка (22.02.2012 – 13:39) писав:

Отже, правильно тема звучатиме так: "Українська мова в радянські часи і тепер".
Прошу тему відкоригувати. :-)
Зауважте, будь ласка.
  • 0

#1926 Добродій

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 32 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Україна

Відправлено 22.02.2012 – 19:56

Здоровенькі будьте!
Хочу дізнатись Вашої думки стосовно того як буде доречно називати маршрутне таксі:
Маршрутка чи
Маршрутівка?
Можливо, у Вас є й інші варіанти. Пишіть
  • 0

#1927 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 22.02.2012 – 20:11

Орфографічний словник фіксує маршрутку. Як на мене, цілком дозволений варіант у розмовному стилі (як і автівка, дев’ятка, інвалідка, таксівка, багатоповерхівка).
Варіант маршрутівка також не порушує норм словотворчої моделі. Та у словниках ще не прижився. :)

Повідомлення відредагував Маківка: 22.02.2012 – 20:22

  • 0

#1928 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1746 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 22.02.2012 – 23:52

Перегляд дописувеснянка (22.02.2012 – 13:26) писав:

Валерію, почитайте,як не вірите, цитоване Маківкою із ЕСУМу, там навіть підкреслено для таких задротів,як ви.
Це не мої фантазії. Я теж шерстила ЕСУМ. Розумію ваше фе щодо запозичень-незапозичень,яко щирий українець,ви б хотіли, що би у нас використовували своє рідне, але мова - річ динамічна.


вбивча логіка
Так, Ганно, я "щирий" українець, але, напевно Вас це здивує, - щирість мого українства не заважає мені розуміти динамічність рідної мови і миритись з цим навіть не заважає. Ви напвено не завважили (через своє незадротсво), але моє питання було не "фе" (зумовлене щирістю мого українства на якому Ви для чогось вирішили зробити акцент), а було воно питанням про якусь аргументацію яка б доводила факт запозичення саме з польської мови, якісь ознаки, ну хоча б якісь опосередковані доводи. І, спираючись на своє задроство, Ганно, мушу сказати: я знайшов лише твердження що це є запозичення з польсокї в тих джерелах, до яких ви мене тут відсилаєте, і мені важко визнати їх чимсь іншим, зокрема доказами. Тут мабуть моє задротство теж відіграло неабияку роль, та мабуть ніхто б не програв, якби замість наголошувати на чиїйсь щирості українства і робити з цього якісь висновки щодо хотінь чи нехотінь когось, Ви б, Ганно, якщо маєте таку можливість дали пряму відповідь на поставлене питання або б не давали ніякої щоб принаймні не виособлювати мої якості якими можна тільки пишатися, але виособлення яких не те що теми мало стосується, ще й може якось виділяти мене незаслужено з поміж інших щирих українців, які з певних причин не заслужили Вашої уваги.

Перегляд дописуМаківка (22.02.2012 – 20:11) писав:

Варіант маршрутівка також не порушує норм словотворчої моделі. Та у словниках ще не прижився. :)
нагадало анекдот про україснькомовних одеситів розказаний колись Свидюком (чув дуже давно по радіву)
один український одесит питає іншого:
- а де тут трол. останівка?
- та не останівка, а зупинівка, жліб.
:lol:
  • 0

#1929 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.02.2012 – 01:45

Перегляд дописуМаківка (22.02.2012 – 20:11) писав:

Орфографічний словник фіксує маршрутку. Як на мене, цілком дозволений варіант у розмовному стилі (як і автівка, дев’ятка, інвалідка, таксівка, багатоповерхівка).
Варіант маршрутівка також не порушує норм словотворчої моделі. Та у словниках ще не прижився. :)
така сама доля і у візитівки
  • 1

#1930 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 23.02.2012 – 10:08

От наскільки я тебе люблю, Валерію, за світлий розум і рафіноване почуття гумору, настільки надавала б стусанів за словесну дизентерію. ) От що ти осьо наваляв? :)

Перегляд дописувеснянка (23.02.2012 – 01:45) писав:

така сама доля і у візитівки
Ваша правда. Хоча візитівку подибуємо і в словнику Агатангела Кримського (карточка (визитная) візиті́вка, візи́тна (візито́ва) ка́ртка), і в сучасному словникові (визитная карточкавізиті́вка, візи́тка, візи́тна ка́рточка).

Повідомлення відредагував Маківка: 23.02.2012 – 10:13

  • 0

#1931 Ірина НК

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 29.02.2012 – 10:08

Мене цікавить написання українською назви цукерок marshmallow: зберігається подвоєння -лл- чи ні? Згідно правила, ніби не зберігається (тобто маршмелоу), але раптом це слово належить до тих "окремих слів", у яких подвоєння зберігається?

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Неподвоєні й подвоєні приголосні

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
  • 0

#1932 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 29.02.2012 – 10:40

Якщо не помиляюся, marshmallow - англіцизм. Подвоєння тут зайве (dollar- долар, novella - новела).
  • 3

#1933 Ірина НК

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 29.02.2012 – 10:46

Перегляд дописуМаківка (29.02.2012 – 10:40) писав:

Якщо не помиляюся, marshmallow - англіцизм.
Саме так.

Перегляд дописуМаківка (29.02.2012 – 10:40) писав:

Подвоєння тут зайве (dollar- долар, novella - новела).
Дякую!

Повідомлення відредагував Ірина НК: 29.02.2012 – 10:47

  • 0

#1934 Ірина НК

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 09.03.2012 – 11:11

Ось таке оголошення: "Футбольний клуб «Карпати» та Львівське училище фізичної культури оголошують конкурсний набір до Академії футболу ФК «Карпати»".
Чи правильно писати "Академія" з великої літери?
  • 0

#1935 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 09.03.2012 – 13:47

Коли це офіційна назва - Академія футболу ФК "Карпати", - велика літера потрібна.

Словник-довідник В. Жайворонка "Велика чи мала літера?":

Цитата

Академія, академія: Академія наук вищої школи України, Академія мистецтв України та ін. (офіційна назва); але в середині офіційної назви: Національна академія наук України, Українська академія банківської справи (Суми) та ін.; також: академія досвіду, народна академія та ін. (загальна назва)
Академія гірничих наук України, АГН України
Академія медичних наук України, АМН України
Академія митної служби України (Дніпропетровськ)
Академія муніципального управління (Київ)
Академія наук, АН
Академія педагогічних наук України, АПН України
Академія правових наук України, АПрН України
Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (Київ)

  • 4

#1936 Ірина НК

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 09.03.2012 – 14:30

Перегляд дописуМаківка (09.03.2012 – 13:47) писав:

Коли це офіційна назва - Академія футболу ФК "Карпати", - велика літера потрібна.

Я так розумію, це назва навчального закладу, - мабуть, офіційна.
Дякую за консультацію!
  • 0

#1937 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 09.03.2012 – 14:59

Будь ласка.


Для безапеляційного Валерка відповідаю: постригатися чи підстригатися?

Звернімося до "Словаря української мови" Бориса Грінченка. Досі він залишається авторитетним, найбагатшим джерелом живої народної мови.

Цитата

Підстрига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в.підстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Подстригаться, подстричься. В черницях добре жити, тільки треба підстригатися.Чуб. V. 381.

Постригаються у ченці (рідко - відрізують волосся).

Цитата

Пострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
Постригаться, постричься въ монахи. Рудч. Чп. 212. В черниці постриглась. Шевч. 337. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з тою, котру вірно любиш. Гол.
Цитати з творів українських класиків тут. І ось тут приклади.

Повідомлення відредагував Маківка: 09.03.2012 – 15:03

  • 4

#1938 Пластун

    хрєновенький генерал

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1990 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Волинь

Відправлено 11.03.2012 – 17:13

Carronade
це гладкоствольна гармата призначена для стрільби на малі дистанції що використовувалася на вітрильних кораблях
я так розумію що перекласти цей термін неможливо
але як правильно писати
каронада?

як в родовому правильно "дуель"?

Повідомлення відредагував Manfred: 12.03.2012 – 09:41

  • 0

#1939 веснянка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1492 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 11.03.2012 – 21:17

Перегляд дописуПластун (11.03.2012 – 18:48) писав:

як в родовому правильно "дуель"?
дуелі

Цитата

дуе́ль – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний дуе́ль дуе́лі родовий дуе́лі дуе́лей давальний дуе́лі дуе́лям знахідний дуе́ль дуе́лі орудний дуе́ллю дуе́лями місцевий на/у дуе́лі на/у дуе́лях кличний дуе́ле* дуе́лі*

Перегляд дописуПластун (11.03.2012 – 17:13) писав:

Carronade
це гладкоствольна гармата призначена для стрільби на малі дистанції що використовувалася на вітрильних кораблях
я так розумію що перекласти цей термін неможливо
але як правильно писати
каронада?
каронада

Цитата

§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.

Повідомлення відредагував веснянка: 11.03.2012 – 21:07

  • 2

#1940 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 12.03.2012 – 09:41

Перегляд дописуПластун (11.03.2012 – 18:48) писав:

як в родовому правильно "дуель"?
Орфоепічний словник Погрібного:

Зображення

Перегляд дописуПластун (11.03.2012 – 17:13) писав:

Carronade
Зацікавило, звідки взялося тут подвоєння. Адже джерела запевняють, що слово запозичене із французької: caronade - вид гармати.
Що скажете?

А подвоєння й справді зайве.

Прикріплені файли

  • Прикріплений файл  books.png   10.32К   9 Кількість завантажень:

Повідомлення відредагував Маківка: 12.03.2012 – 09:51

  • 4



Кількість користувачів, що читають цю тему: 3

0 користувачів, 3 гостей, 0 анонімних