Перейти до вмісту

Мовна консультація.



Повідомлень в темі: 2665

#1761 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2566 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 13.07.2011 – 12:13

Перегляд дописуTwinkle (13.07.2011 12:10) писав:

Та то вже діло десяте. Просто я постійно вагаюся у виборі між "з, "із" та "зі".
ммм мене вчили, щоб вибирати за милозвучністю, тобто щоб не було збою приголосних або голосних. і що так само є з "у/в". у польській теж таке щось виступає "w/we" "przez/przeze" іт.д.
  • 0

#1762 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 13.07.2011 – 14:46

Перегляд дописуTwinkle (13.07.2011 12:02) писав:

Терміново: "згідно зі світовими стандартами"? Мене цікавить, чи правильний цей варіант прийменника.
Правильно.

Перегляд дописуNеmesis (13.07.2011 12:07) писав:

здається, так. або "за світовими стандартами".
та й питання, що це оці світові стандарти, Кенія, США чи Китай, ги)
Багато роз’яснювати нині не можу. Скажу лише про сталі мовні конструкції відповідно до... і згідно з(із, зі)...

Поки читаємо тут і тут.

Повідомлення відредагував Маківка: 13.07.2011 – 14:47

  • 0

#1763 Twinkle

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 13.07.2011 – 16:00

Перегляд дописуМаківка (13.07.2011 15:46) писав:

Правильно.

Дякую. Як матимете час, киньте, будь ласка, щось популярного на тему "з, із, зі", бо читаючи правопис, заплутуюся трохи.
  • 0

#1764 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 13.07.2011 – 18:28

Перегляд дописуTwinkle (13.07.2011 17:00) писав:

Дякую. Як матимете час, киньте, будь ласка, щось популярного на тему "з, із, зі", бо читаючи правопис, заплутуюся трохи.
Забігла на хвильку. Поки кину це. Що незрозуміло - запитуйте.

Цитата

§ 13. Чергування З — ІЗ – ЗІ(ЗО)
Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в — у, і — й.
1. З уживається:
а) Перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: З одним рибалкою він дуже подружив (Глібов); Диктант з української мови.
б) Перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть (Шевченко); З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка); Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Малицький).
Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.
2. Варіант із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (Коцюбинський); Лист із Бразилії (Франко); I місив новий заміс із тіста старого (Драч); Родина із семи чоловік; Гнат... запріг коні й так їх гнав із села, що вони із шкури вилазили (Стельмах); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Нар. пісня); Із шовку виготовили вітрила.
3. Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Яновський); Зі школи на майдан вивалила дітвора (Головко); Війнув зі Сходу легіт волі (Павличко); Балада зі знаком запитання (Драч).
Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три; позичив зо дві сотні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.

Свого часу обговорювали тут.

Перегляд дописуTwinkle (13.07.2011 13:02) писав:

Терміново: "згідно зі світовими стандартами"? Мене цікавить, чи правильний цей варіант прийменника.
Стосовно з чи із. Насамперед спирайтеся на милозвучність. Звісно, можна, відповідно до правописних вимог, і згідно із світовими стандартами. Однак буквосполука зсв (згідно із світовими стандартами) не дає язикові спокою - можна його зламати.
Дещо можна прочитати тут і тут.

В. Німчук про чергування з - із - зі:

Цитата

Щодо прийменникових варіантів з, із, зі «Український правопис» рекомендує
загальне правило (§ 17. 3): перед словами, які починаються на з, іноді на с, особливо з або с
+ приголосний, прийменник з частіше вживається у вигляді із (із земляком, із стеблом).
Однак у творах видатних дожовтневих і радянських письменників, що відбивають
живомовну практику, спостерігаються певні закономірності в розрізненні варіантів
прийменників з—із. Позиції, в яких вони вживаються, здебільшого аналогічні умовам
чергування у—в.
1. Варіант з виступає, як правило, між голосними, напр.: «Легка, біла, прозора
постать, що з обличчя нагадує Мавку» (Леся Українка); «І воює і гарцює з усієї сили»
(Шевченко); «Дивиться з острахом» (Довженко).

2. З уживається також після голосних, напр.: «Ми вийшли з готелю» (Яновський).
3. Між приголосними й після паузи виступає варіант із: «І блідий місяць на ту пору Із
хмари де-де виглядав» (Шевченко); «Сивий старий робітник... вітав дітей із святом»
(Головко).

4. Зустрічається із і на початку речення: «А вже весна, а вже красна! Із стріх вода
капле» (нар. пісня).

Звичайно, перелічені випадки — не обов’язкове правило, тому нерідко з—із
виступають незалежно від фонетичної позиції, причому варіант з вживається значно
частіше, ніж із, напр.: «Татко ходив з кутка в куток» (Леся Українка); «Він звернувся до
парубків з проханням доглянути його коні» (Коцюбинський),; «Жадібно п’є воду чиновник з
відра» (Довженко).

Перед групами приголосних, особливо тими, що починаються свистячими та
шиплячими
, на початку і всередині речення поширений варіант зі: «Лиш де-не-де
прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку» (Коцюбинський); «Зі
школи на майдан вивалила дітвора» (Головко); «Мотор запрацював. Зі страшним ревом
«яструбок» свічкою пішов у небо» (Яновський).

Як запевняв С. Караванський, "чергування звуків В та У, З та ІЗ та ще деяких підпорядковано в українській мові вимогам милозвучности".

Як взірець: зі святом та із святом.

Повідомлення відредагував Manfred: 14.07.2011 – 13:07

  • 0

#1765 Krugliak

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 7 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.07.2011 – 06:32

Як правильно зробити складоподiл слова "чарiвниця" ?
Я зробив так: ча-рiв-ни-ця. А в книзi iнашке: ча-рi-вни-ця. Пояснiть, будь ласка, чому в книзi розриваюсь сонорнi звуки ?

Повідомлення відредагував Krugliak: 18.07.2011 – 06:34

  • 0

#1766 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 18.07.2011 – 11:07

Чинний правопис трактує:

Цитата

§ 41. Орфографічні правила переносу
Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.
При цьому:
1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’-ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’-ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).
3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.
4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).
5. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.
Хоча я б дотримувалася цього правила: з двох однакових приголосних між голос­ними один залишається в попе­редньому рядку, а дру­гий перено­сить­ся в наступний (баштан-ник, ран-ні); якщо друга частина складного слова починається двома однаковими при­го­ло­с­ни­ми, то вони не розриваються (ново-введений).

Повідомлення відредагував Маківка: 18.07.2011 – 11:11

  • 0

#1767 Kosyva-VIP

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 34 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:іншої парафії

Відправлено 18.07.2011 – 16:23

Перегляд дописуKrugliak (18.07.2011 07:32) писав:

Як правильно зробити складоподiл слова "чарiвниця" ?
Я зробив так: ча-рiв-ни-ця. А в книзi iнашке: ча-рi-вни-ця. Пояснiть, будь ласка, чому в книзi розриваюсь сонорнi звуки ?
Маківка подала правила переносу слів із рядка в рядок, зафіксовані чинним правописом.
Ви ж питаєте про складоподіл, що не одне й те ж. Складоподіл у Вас правильний: сонорні приголосні (а р і н саме такими і є) мають бути в різних складах. Коли ж ідеться про перенос з рядка в рядок, то правильно знов-таки по-вашому, адже в пункті правопису, що його Маківка виділила червоним, попри акцент на довільності, наприкінці чітко зауважено ...за складами. Порушення ж складоподілу у варіанті ча-рi-вни-ця очевидне.
До речі, про яку книжку мова?

Повідомлення відредагував Kosyva-VIP: 18.07.2011 – 16:25

  • 0

#1768 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 18.07.2011 – 16:36

До речі, слушну думку виклав Kosyva-VIP на форумі Словника.нет. Ґречно вдячна.
  • 0

#1769 Krugliak

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 7 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.07.2011 – 10:05

Перегляд дописуKosyva-VIP (18.07.2011 17:23) писав:

До речі, про яку книжку мова?
Новий довiдник. Укр. мова та лiтература., вид. Казка.
Також там сказано, що правила укр. складоподiлу не завжди збiгаються з правилами переносу слiв з рядка в рядок, а також iз визначенням у словi морфем.

Наприклад:

Подiл на склади: най-ме-ння
Подiл на морфеми: на-йм-енн-я
Перенос слова: на-йме-ння

Яким тодi iз рiзновидiв переносу користуватися при написаннi диктантiв ?
А ось, наприклад, слово Влес, можна записати так: В-лес. Не знав, що можна переносити склад залишивши одну лiтеру в попередньому складi )

Перегляд дописуМаківка (18.07.2011 12:07) писав:

Чинний правопис трактує:
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро

Дні-про(правильно) й Дніп-ро(неправильно). Глухий звук П i сонорний Р не розриваються. Довiльно за складами як раз i не можна переносити.

Перегляд дописуМаківка (18.07.2011 12:07) писав:

3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний:
За правилами складоподiлу залишається i може легко переноситись.

Повідомлення відредагував Krugliak: 19.07.2011 – 10:07

  • 0

#1770 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.07.2011 – 14:09

Цитата

Яким тодi iз рiзновидiв переносу користуватися при написаннi диктантiв?
Гадаю, що орфографічними правилами переносу слів.

Складоподіл і перенос частин слова (Ющук І.П. Українська мова)

Цитата

З голосними фонемами в усному мовленні пов'язаний по­діл слова на склади, у писемному — допустимі переноси час­тин слова з рядка в рядок.
У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.
Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з ним, належить до того самого складу, шо й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий. Але якщо префікс або частина складного слова закінчується на приголосний, то перед наступним голос­ним цей приголосний відходить до попереднього складу: роз­орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острів.
Між голосними може бути не один, а два й більше приго­лосних звуків, як, наприклад, у словах казка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так, щоб гучність звуків на по­чатку кожного складу поступово наростала. Тому:
сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір'-ін-ка, вій-на, сім'-я;
дзвінкий, шо стоїть перед глухим, теж відходить до попе­реднього складу: каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці,
в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного складу: се-стра, ру-шник, у-смі-шка, ре-п 'ях, о-брій.

Частини слів із рядка в рядок переносяться так, як ці сло­ва на слух діляться на склади: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний. Не можна:
а) залишати чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, не діляться для переносу;
б) розривати буквосгїолучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»); але: від-жив (а не «ві-джив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);
в) у складному слові відривати від другої частини одну букву, якшо вона не становить складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-кид»), земле-власник (а не «землев-ласник»);
г) розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НА ТО.
Апостроф і м'який знак завжди залишаються при попе­редній букві: бур'-ян, об'-єм, паль-ці. Також не можна:
а) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються:
А/. С. Грушевський (а не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. // Тоцька»), 2002 р. (а не «2002 // p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а не «200 // куб. // см»);
б) переносити закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не «2- // го»), 16-му (а не «16- // му»);
в) розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін., і т. я.
Слова, подані повністю, можна будь-як переносити з ряд­ка в рядок незалежно від їхнього значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть, Іван // Петрович, 1991 //рік.
Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

  • 0

#1771 Rафінований R

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 16 повідомлень

Відправлено 19.07.2011 – 14:11

Підкажіть, будь-ласка, хто в темі — як би ото можна було перекласти російськє «опечатка»?
Мені, крім власного неологізму «друколяп» щось нічо в голову не йде.
Дякую!
  • 0

#1772 Rафінований R

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 16 повідомлень

Відправлено 19.07.2011 – 14:25

Так-то воно так, але не зовсім так. Усе ж таки «описка» від слова писати, а не друкувати.

О! А от хто може пам’ятає, буває список помилок ("опєчаток") друкують іноді в сурйозних виданнях. Так от цікаво, як він по-українськи називається? Так і буде «список виправлених помилок»? Може в кого є можливість подивитись?
  • 0

#1773 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.07.2011 – 14:30

Опечатка.

Повідомлення відредагував Маківка: 19.07.2011 – 14:41

  • 0

#1774 Rафінований R

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 16 повідомлень

Відправлено 19.07.2011 – 14:34

Це не повні синоніми.
Не можна у фразі «Упомянутое издание "Войны и мира" кишит позорными опечатками» слово «опечатки» замінити на «описки».

Але Крішна з тою російською, власне, я про українську цікавився -_-

Дякую! Тобто, краще «друкарьскої помилки» нічого нема. Ну, то хай буде тоді друколяп! =)
  • 0

#1775 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.07.2011 – 14:40

Перегляд дописуRафінований R (19.07.2011 15:25) писав:

Так-то воно так, але не зовсім так. Усе ж таки «описка» від слова писати, а не друкувати.
Тут і описка.
  • 0

#1776 Rафінований R

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 16 повідомлень

Відправлено 19.07.2011 – 14:44

Ого! Дякую за хибодрук — це шикарно! -_- Ну так, ясно, що стилістично знижено.
  • 0

#1777 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.07.2011 – 14:56

Перегляд дописуManfred (19.07.2011 14:43) писав:

Друколяп виглядає, як знижена розмовна лексика, тоді чому б не хибодрук, порівняйте у словацькій tlačová chyba, то чому б і не друкарська хиба або стисліше хиба друку?
Друкарська хиба звучить доволі природно. Та й хибодрук - слово не так і нове.
  • 1

#1778 Kosyva-VIP

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 34 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:іншої парафії

Відправлено 19.07.2011 – 15:40

Перегляд дописуKrugliak (19.07.2011 11:05) писав:

А ось, наприклад, слово Влес, можна записати так: В-лес. Не знав, що можна переносити склад залишивши одну лiтеру в попередньому складi )
Та ж не можна це слово ділити на склади взагалі: в ньому один голосний, отже, один склад – відповідно й переносити не можна.

Перегляд дописуKrugliak (19.07.2011 11:05) писав:

Дні-про(правильно) й Дніп-ро(неправильно). Глухий звук П i сонорний Р не розриваються. Довiльно за складами як раз i не можна переносити.
Довільність, про яку говорить правопис, коли придивитися, якраз і полягає у деякому відхиленні від правил складоподілу. Утім ці відхилення, по-перше, стосуються кореня й суфікса (жодного випадку довільності переносу на межі префікса й кореня не наведено), по-друге, за великим рахунком, навіть у наведених "довільностях" нема суперечності з основним принципом українського складоподілу, а саме – із законом наростання гучності в межах складу. Згідно з ним, спадання гучності можливе тільки після вершини складу, тобто голосного звука.
У випадку з Дніп-ро, хоч і порушено загальноприйнятий складоподіл (а він, до речі, досі в українській лінгвістиці вважається маловивченим і доволі умовним, тож бозна, чи таке вже це й порушення), маємо саме "спуск" після голосного.
Гадаю, укладачі правопису свідомо пішли на таку вільність з метою спрощення правил саме з огляду на неусталенність в українському мовознавстві питання "правильного" складоподілу. Вимагати ж лінгвістичної поінформованості в нюансах від школярів чи, так би мовити, пересічного мовця – нонсенс.
Тому варто дотримуватися правописних настанов щодо переносу, який реалізується насамперед на основі складоподілу, зважаючи разом з тим на морфемний поділ (насамперед враховуючи межу префікса й кореня та основ у складному слові) й... дослухаючись здорового глузду.

Так, правила складоподілу і переносу не завжди збігаються. Бо й призначення цих явищ різне. Одне стосується звукового боку мови, фіксації одного з її системного рівнів, інше - написання, з яким пов’язані сприймальні, милозвучні й естетичні характеристики тексту чи його елементів.

Врешті, орфографічні правила є предметом домовленості й відповідно багато в чому умовні. Варто це усвідомити й сприймати, зокрема, наведену правописну довільність простіше. Власне, саме для спрощення вибору серед варіантів, де це можливо, її й рекомендовано.

Як бути в такій ситуації учневі, для якого довільність може впливати на оцінку? По-перше, не виходити на рамки настанов, які пропонує правопис. Але й пам’ятати наведені вище (та й у багатьох довідниках) міркування стосовно непорушності префіксально-кореневої межі й ліберальності в районі кореня й суфікса. Тоді проблем, гадаю, не виникне.


Перегляд дописуRафінований R (19.07.2011 15:44) писав:

Ого! Дякую за хибодрук — це шикарно! -_- Ну так, ясно, що стилістично знижено.
Академічний російсько-український словник за ред. Жайворонка пропонує також варіант чортик. Для публіцистичного й розмовного стилю наразі цілком підхоже. І кальок видумувати не доведеться.
Колись тема обговорювалася й на форумі Словника.нет. Зокрема в цьому дописі Pere цікава інформація про чортика.
  • 0

#1779 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 21.07.2011 – 09:50

Перегляд дописуKosyva-VIP (19.07.2011 15:40) писав:

Академічний російсько-український словник за ред. Жайворонка пропонує також варіант чортик. Для публіцистичного й розмовного стилю наразі цілком підхоже. І кальок видумувати не доведеться.
Колись тема обговорювалася й на форумі Словника.нет. Зокрема в цьому дописі Pere цікава інформація про чортика.
А чортик вже пішов у народ. -_-
  • 1

#1780 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 26.07.2011 – 15:26

Перегляд дописуManfred (26.07.2011 14:35) писав:

Мабуть, всі чули пісню "Ой, верше, мій верше!". Хто такий верш?
Я відповідала у цій гілці.

За однією з версій, верше (кличний відмінок від верх (верш)) - лемківське діалектне слово, що означає жито.

До речі, надибала в "Словаре церковно-славянскаго и русскаго языка":

Зображення Зображення

Повідомлення відредагував Manfred: 26.07.2011 – 21:54

  • 2



Кількість користувачів, що читають цю тему: 4

0 користувачів, 4 гостей, 0 анонімних


  • Google